12/27/2002 | Олександр

З метою остаточного вилучення хлiба в селян та недопущення закупiвлi його в колгоспах, полiтбюро ЦК КП(б)У видало постанову вiд 9 серпня 1932 р. "Про заходи по боротьбi з спекуляцiєю хлiбом", згiдно з якою "...колхозная торговля хлебом разрешена только после 15 января 1933 г., после полного выполнения хлебозаготовок по Союзу. ...Необходимо ударить по перекупщикам-спекулянтам, кулацко-зажиточной верхушке и единоличникам..., необходимо умелое, твердое проведение судебно-репрессивных и администравных мер... ГПУ и НКЮ в соответствии с настоящим решением дать указания по своей линии". (1. - С.227-230).

Таким чином повне пограбування хлiба в українському селi мало завершитися 15 сiчня 1933 р.

Для забезпечення виконання цiєї постанови в жовтнi 1932 р. в Україну з Москви була направлена комiсiя на чолi з В.Молотовим у складi Калмановича, Саркiса, Маркевича i Кренцеля, а першого заступника ГПУ СССР I.Акулова призначено членом полiтбюро та секретарем ЦК КП(б)У, секретаря Середньоволзького Крайкому партiї, Менделя Хатаєвича - членом полiтбюро та другим секретарем ЦК КП(б)У. Контроль над ними здiйснював перiодично Л.Каганович.

Надзвичайна комiсiя В.Молотова дiяла в Українi до кiнця сiчня 1933 року, до остаточної перемоги в операцiї "голодомор". Пiсля цього В.Молотов, як i Пiлат, вимив руки... Нiяких слiдiв-документiв комiсiя в Українi не залишила. Усi вимоги, розпорядження комiсiя подавала в уснiй формi. Розпорядчi документи пiдписували намiсники московських володарiв в Українi С.Косiор, В.Чубар та iншi керiвники партiйно-державного репресивного апарату пiд суворим наглядом комiсiї за умов, коли змiст цих документiв вiдображував "генеральну лiнiю партiї". Кожен з цих документiв - це черговий смертоносний удар опухлому вiд голоду українському селяниновi. Один сильнiший другого. "Красномовнiсть" назв документiв очевидна без коментарiв (текст їх подається вибiрково).

1. Постанова полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 25 жовтня 1932 р. "Про необхiднiсть подолання вiдставання України у виконаннi плану хдiбозаготiвель" вимагала: "Встретить Октябрьскую годовщину удесятиренными темпами хлебозаготовок..., организовать беспрерывные красные обозы хлебосдачи, выделив бригады из лучших рабочих и служащих для развертывания широкой массовой организаторской работы".

2. Телеграма вiд 27 жовтня 1932 р. секретаря Закавказького Крайкому ВКП(б) Л.Берiї ЦК КП(б)У про прискорення вiдвантаження зерна (23 тис.тонн) з України для хлiбопостачання краю: "Нами уже направлены люди (в Україну - О.В.) для ускорения приемки...".

3. Постанова полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 30 жовтня 1932 р. "Про заходи по посиленню хлiбозаготiвель": "Обязать обкомы каждую пятидневку давать отчеты о ходе хлебозаготовок в ЦК КП(б)У. Всех членов ЦК и других руководящих центральных и областных работников... переключить полностью на работу по хлебозаготовкам. Утвердить ноябрьский план хлебозаготовок в размере 90 млн.пудов... повести большевистскую борьбу за хлеб..."

4. Постанова полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 5 листопада 1932 р. "Про посилення допомоги у проведеннi хлiбозаготiвель з боку органiв юстицiї": "Обязать судебные органы вне очереди рассматривать дела по хлебозаготовкам, как правило, выездными сессиями на месте с применением суровых репрессий...".

5. Постанова полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 18 листопада 1932 р. "Про заходи по посиленню хлiбозаготiвель": "...мобилизовать в помощь сельским организациям на срок до 10 января 1933 г. в помощь РПК решающих хлебозаготовительных районов 600 коммунистов - рабочих из промышленных центров..." та iн.

6. Постанова полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 18 листопада 1932 р. "Про лiквiдацiю контрреволюцiйних гнiзд та розгром куркульських груп": "1) Поручить т.Реденсу совместно с т.Косиором разработать до 23 ноября специальный оперативный план ликвидации основных кулацких и петлюровских контрреволюционных гнезд... Особенно в отношении усиления кулацкого террора выделяются Черниговская, Киевская, Харьковская и Винницкая области. За последний месяц имели место исключительно наглые факты кулацких выступлений (Чернигов, Днепропетровск и др.)... Усилить репрессии в отношении кулацких и других контрреволюционных элементов".

7. Постанова полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 27 листопада 1932 р. "Про вжиття репресивних заходiв по вiдношенню до колгоспiв, якi саботують хлiбозаготiвлi": "В первую очередь привлечь к судебной ответственности переродившихся, пособляющих кулачеству, членов партии из числа руководящих должностных лиц колхоза... Коммунистов, помогающих обманывать государство и организующих саботаж хлебозаготовок, нужно судить особенно строго...".

8. Постанова полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 29 листопада 1932 р. "Про хiд виконання постанов полiтбюро про хлiбозаготiвлi вiд 30 жовтня та 18 листопада 1932 р." (вимога посилити терор).

9. Постанова полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 5 грудня 1932 р. "Про заходи по лiквiдацiї саботажу хлiбозаготiвель, який ведеться куркульськими елементами". Згідно з нею створюються горезвiснi репресивнi судовi четвiрки (пiзнiше - трiйки) у складi першого секретаря обкому, обласної Контрольної Комiсiї, начальника облвiддiлу ДПУ й облпрокурора.

Слiд зазначити, що цi та наступнi постанови полiтбюро спрямовували репресiї не тiльки проти українського селянства ("куркулiв"), але й проти тiєї частини сiльської та районної адмiнiстрацiї, яка в певнiй мiрi намагалася стримати наступ на село оскаженiлих бiльшовицьких людоморiв. У звiтi генсека ЦК КП(б)У С.Косiора 8 грудня 1932 р., адресованому ЦК ВКП(б) в Москву, подаються данi про стан хлiбозаготiвель на Українi в кiнцi листопада - на початку грудня 1932 року, й зокрема, про те, що "первый серьезный удар по кулацким элементам и их пособникам, организаторам саботажа хлебозаготовок нанесен". Лише за листопад i 5 днiв грудня 1932 р. за невиконання плану хлiбозаготiвель в Українi було заарештовано 1690 осiб, з них: голiв колгоспiв - 340, членiв правлiнь - 750, облiковцiв - 140, бригадирiв - 140, завгоспiв - 265, iнших працiвникiв колгоспiв - 195.

Як бачимо, постанови полiтбюро українських бiльшовикiв (пiд диктовку московських) йшли, немов з конвеєра, одна вимогливiша за iншу. Одначе партiйне завдання 1932 р. щодо заготiвель хлiба в Українi явно не виконувалося. А головне - сповiльнювалися темпи смертностi селян. Здавалося б, i "красная метла", i комiсiя Молотова i ГПУ змели куркулiв, петлюрiвцiв, бiлогвардiйцiв, саботажникiв i спекулянтiв. Недоторканими в Україні залишалися комунiсти, та черга дiйшла й до них. До причин провалу сiльського господарства кремлiвське керiвництво почало вiдносити не тiльки саботаж вищеназваних контрреволюцiйних елементiв, але й "предательство со стороны коммунистов", а також i те, що "в ряде районов Украины украинизация проводилась механически", а на Пiвнiчному Кавказi (Кубанi) здiйснювалася "легкомысленная.., не большевистская "украинизация" почти половины районов Севкавказа при полном отсутствии контроля за украинизацией школы и печати..." А тому Й.Сталiн i В.Молотов пiдписали чергову постанову ЦК ВКП(б) та РНК СРСР вiд 14 грудня 1932 р. "Про хлiбозаготiвлi на Українi, Пiвнiчному Кавказi та в захiдних областях", яка фактично узаконила репресiї проти колгоспного активу, у т.ч. комунiстiв: "решительно искоренить эти контрреволюционные элементы путем арестов, заключения в концлагерь на длительный срок, не останавливаясь перед применением высшей меры наказания...".

До цього документа повсюдно в Українi партiйнi сатрапи керувалися настановою В.Молотова з його доповiдi на засiданнi полiтбюро ЦК ВКП(б) 3 серпня 1932 року: "Мы действительно стоим перед призраком голода... Сегодня уже поздно отступать. Волне крестьянского террора мы должны противопоставить волну красного террора".

Не дивлячись на те, що план хлiбозаготiвель України на 1 листопада 1932 року був вiдкоректований до 267 млн.пудiв, нереальнiсть його виконання була очевидною. Три роки безперервного грабування села продрозверсткою, дезорганiзацiя с/г виробництва, втрати с/г продукцiї, голодування селян забезпечили станом на 1 листопада лише 136 млн.пудiв хлiбозаготiвель з України. Скоротилися норми видачi продуктiв за картками для робiтникiв i службовцiв мiст, зменшився потiк хлiба на експорт. У 1932 роцi за кордон було вивезено 107,9 млн.пудiв, у 1933 - 105,3 млн. пудiв хлiба. У порядку компенсацiї замiсть хлiба вивозилися вилученi з музеїв України сотнi шедеврiв знаменитих художникiв i старовиннi речi.

Як виявилося, однiєї жорстокостi В.Молотова, що очолював надзвичайну комiсiю хлiбозаготiвель в Українi, було недостатньо. З метою забезпечення виконання плану заготiвель та постанови ВКП(б) вiд 14 грудня 1932 р. Й.Сталiн i В.Молотов пiдписали постанову ЦК ВКП(б) та РНК СРСР вiд 19 грудня 1932 р., що вимагала "Кагановичу и Постышеву немедленно выехать на Украину на помощь ЦК КП(б)У и Совнаркому Украины, засесть в решающих областях Украины (Днiпропетровськiй, Одеськiй, Херсонськiй - О.В.) в качестве особо уполномоченных ЦК ВКП(б) и Совнаркома Союза ССР, разделив труд с Косиором, Чубарем и Хатаевичем...". Кiнець грудня 1932 р. позначився посиленням репресiй, до яких мав безпосереднiй стосунок Л.Каганович:

- репресовано 8407 осiб iз застосуванням вивезення цiлих родин на пiвнiч, у концтабори з конфiскацiєю всього майна та розстрiлiв;

- запроваджено паспортизацiю населення мiст, а отже закрiплено селян у колгоспах без права на виїзд;

- у п'ятиденний термiн вивезенi всi наявнi колгоспнi фонди, у т.ч. й посiвний на виконання плану хлiбозаготiвель (директива ЦК КП(б)У вiд 24.12.1932 р.).

Хлiбозаготiвлi продовжувалися i в сiчнi-лютому 1933 року, коли в селi фактично нiяких запасiв хлiба вже не iснувало. Вилучене зерно або овочi навмисне згноювалися або спалювались. На станцiї Київ-Петрiвка, у Червоноградi, у Бахмачi та iнших мiстах згнила пшениця, на Тракторному збиральному пунктi затопило 20 вагонiв зерна, у Люботинi Харкiвської областi згнило кiлька тисяч тонн картоплi. При цьому цi пункти надiйно охоронялися загонами вiйськ ДПУ. Люди йшли на поля шукати те, що залишилося у мерзлiй землi, з'їдали собак, кiшок, мишей тощо. Божевiльнi накiнець їли людське м'ясо. Смерть перестала бути трагедiєю. Вона стала порятунком вiд пекельних катувань голодом.

А Й.Сталiн, виступаючи на пленумi ЦК ВКП(б) 7 сiчня 1933 року, пiдводив пiдсумки, заявляючи, що матерiальне становище робiтникiв i селян у Союзi покращується з кожним роком. "В этом могут сомневаться разве только заклятые враги советской власти". З приводу зриву хлiбозаготiвель в Українi 1932 року ЦК ВКП(б) заявив постановою вiд 24 сiчня 1933 р. своє незадоволення: "ЦК считает установленным, что парторганизации Украины не справились с возложенной на них партией задачей организации хлебозаготовок и выполнения плана хлебосдачи, несмотря на троекратное сокращение и без того сокращенного плана".

Не приховували Й.Сталiн i Л.Каганович свого недовiр'я й до окремих партiйних керiвникiв України. Цiєю постановою ЦК ВКП(б) звiльнив вiд обов'язкiв секретарiв обкомiв партiї - М.Майорова (Одеса), В.Строганова (Днiпропетровськ), Р.Терехова (Харкiв). Було призначено другим секретарем ЦК КП(б)У i першим секретарем Харкiвського обкому партiї П.Постишева, першими секретарями обкомiв М.Хатаєвича (Днiпропетровськ), Є.Вегера (Одеса).

У цей час смертнiсть вiд голоду стала масовою. Численними стали випадки людоїдства й трупоїдства. Кульмiнацiї голодомор досягнув на початку лiта 1933 року: недоспiлi овочi, фрукти, ягоди, зерно вже не могли врятувати виснажених голодом, iнфекцiйними хворобами людськi органiзми.

Сталiн дав вказiвку ставитися до голоду, як до неiснуючого явища. У своїй промовi на Всеукраїнському з'їздi колгоспникiв-ударникiв 19 лютого 1933 року (серед них були й делегати з голодуючих мiсцевостей) генсек цинiчно виголосив, що "вашi нинiшнi труднощi, товаришi колгоспники, здаються дитячою iграшкою".

На ХVII з'їздi ВКП(б) 1934 року, т.зв. "з'їздi переможцiв", нарком оборони СРСР "красный маршал" К.Ворошилов у брехнi й цинiзмi перевершив свого "генералiсимуса": "Ми пiшли свiдомо на голод, бо нам потрiбен був хлiб, але жертвами голоду були нетрудовi елементи та куркульство".

Колишнiй працiвник ДПУ, член бюро Погребищенського райкому партiї А.П.Губа згадує, яке значення надавав у той час П.Постишев хлiбозаготiвлям: "Нужно посадить мужичка на картошечку, а хлеб сдать государству. Вплоть до семян. Нам нужно не допустить Гитлера к власти, надо помочь германскому пролетариату". У цьому й полягала далекосяжна iмперська стратегiя Москви стосовно зазiхань на Захiдну Європу.

Є над чим замислитися дослiдникам: Гiтлер з нацистами прийшов до влади саме в 1933 роцi за допомогою того ж германського пролетаря та сiльського господаря (бауера). Нi українська, силомiць вiдiбрана пшениця, анi чуття пролетарського iнтернацiоналiзму сталiнам-кагановичам у цiй ситуацiї не допомогли. Допомiг прийти нацистам до влади голодомор в Українi. Бо через 8 рокiв "германський пролетар", пiдживлений українським хлiбом, застережений голодом в Українi, озброєний до зубiв уже топтав ниви свого союзника - СРСР.

У цьому роцi виповнилося 70 рокiв з часу другого голоду-геноциду в Українi. Згiдно з Указом Президента України остання недiля листопада є Днем пам'ятi жертв голодомору та полiтичних репресiй. У своєму Зверненнi до українського народу Президент України Л.Кучма заявив: "Ми маємо визнати - це був геноцид... українського народу". На жаль, таке визнання не закрiплене українським законодавством. До цього спонукає мiжнародне право, жива пам'ять народу. Згiдно з Конвенцiєю, затвердженою Генеральною Асамблеєю ООН 26 листопада 1968 року, до українського геноциду-голодомору, як до злочину проти людства, строк давностi не застосовується. А за такий злочин треба вiдповiдати. Навiть наведених вище документiв, що пiдтверджують факт злочину та вказують на його виконавцiв, предостатньо для ведення судової справи.

Пiд час завершення цiєї статтi стало вiдомо про те, що з iнiцiативи Українського Народного Руху 12 лютого 2003 року пройдуть парламентськi слухання з питань голодомору 1932-1933 рокiв в Українi. Українська та свiтова громадськостi будуть пильно стежити за цiєю подiєю й чекатимуть вiд народних депутатiв України мудрих, вiдповiдних до мiжнародних правових норм рiшень. Правда мусить восторжествувати.