01/08/2003 | BANZAJ !

ЧЕРГОВИЙ АНТИДЕРЖАВНИЙ ВИБРИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКИХ ВЛАДЦІВ Як нам стало відомо, колегія Дніпропетровської обласної державної адміністрації та президія обласної ради ухвалили звернення до Президента, де з-поміж іншого, докотилися до того, що заявили про "ініціювання загальноукраїнського референдуму про надання російській мові державного статусу". Цим зроблено відвертий виклик нашій державності. Тож доводиться відверто говорити про те, що маски знято. Адже люди, які уособлюють нашу державність в обласній державній адміністрації та обласній раді, у переважній більшості, під час виконання своїх службових обов'язків, державну мову ігнорують. Не почуєш її з вуст високих посадовців Едуарда Дубініна, В'ячеслава Антонова, Володимира Мелещика, Леоніда Турчина, Алли Малої та багатьох інших. Дійшло до того, що до самозабуття "русскоязычного" Миколу Деркача Президент як гарант дотримання мовного законодавства призначив...Надзвичайним та Повноважним Послом України у Республіці Литві. Куди ще більшою може бути зневага до волелюбного литовського народу, який першим заявив про свій вихід з СРСР? Тут справді коментарі зайві. Як може людина, котра впродовж багатьох років, у тому числі на посаді керівника обласної держадміністрації, не спромоглася опанувати нашою державною мовою, тепер репрезентувати нашу державу за кордоном? Чи що робиться у правоохоронних органах? Не почуєш українського слова від начальника УМВС області Дмитра Завідонова. Позиція керівника - приклад для підлеглих. Під міліцейським дахом виходить російськомовна газета "Криминальная панорама", існує радіо "Альфа". Та й про що можна говорити, коли сам міністр внутрішніх справ Юрій Смирнов державну мову ігнорує? Злочинний світ українську, як відомо, теж не визнає. У нього мова спілкування - російська. Тож з ким тоді, дозвольте запитати, наші високопоставлені правоохоронці? На якій підставі виходять в ефір російською мовою майже всі дніпропетровські радіо- та телеканали? Про друковану продукцію, вивіски на вулицях годі й говорити і нікому з владоможців до цього немає справи. Як прийшлі, так і деяка частина зденаціоналізованих і зневірених українців вважають, що зараз головне не мова, а хліб. Ці думки всіляко підтримує влада. Хоч, насправді, стосовно хліба вона діє навпаки. Хіба не тому замість надання "зеленої вулиці" власному виробникові все відчутніше місце займає чужий капітал. Навіть на рідному для Президента Південмаші замість вітчизняних зернозбиральних комбайнів "Славутич" починають тиражувати ... чужі "Дони". Чи взяти цинічний замах російського капіталу на стабільно прибутковий комбінат хлібопродуктів ї1 у Дніпропетровську. І таких прикладів маємо немало. Про що справді можна відрапортувати, то це про розвал України - з її державною мовою, духовністю, економікою. Поквапливість обласної ради з ініціюванням держадміністрацією згаданого референдуму не випадкова. На тлі масового зубожіння, гектарів нових цвинтарів, тисяч голодних і бездомних дітей задумано кинути нам наживку - мову, аби відволікти людей від головного - банкрутства діючої влади. Це з одного боку. З другого - узаконити грубе порушення чинної Конституції, рішення Конституційного суду та ін. Але такі старання марні. За всі ці дії рано чи пізно доведеться відповідати. Дніпропетровське обласне Товариство "Просвіта", на прапорі якого безсмертне ім'я Тараса Шевченка, протестує проти можливого свавілля. Ми кажемо: "Руки геть від нашого українського слова!" Рада Січеславського Обласного Товариства "Просвіта" імені Т. Г. Шевченка. Голова, член Національної Спілки письменників Володимир Заремба
http://www.geocities.com/dnistrove/