МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Абсурд. Vox populis.

01/16/2003 | Олег Коцарев
Шановні друзі! Раджу прочитати статтю на http://www.pravda.com.ua/archive/2003/january/14/2.shtml.
"Back to the USSR" - в принципі, уривки даних того соцдослідження досить багато циркулюють у ЗМІ, але в тій статті картина постає найповнішою.
Жахлива абсурдність погляду народу на власну історію, культуру, науку, політику і т.д. - хто би міг уявити, що Петра 1 вважають найпозитивнішим історичним діячем близько 60%, так само майжу 60 - Грушевського. Мене дивує не "зрадництво" істеблішменту, а те, що ЯК МІНІМУМ 20 % є симпатиками і Грушевського, й Петра 1 ВОДНОЧАС!!! 60% - це рейтинг і Леоніда Брежнєва. Ті самі 20 % "шизофреніків".
Ідемо далі: Чорновіл - найвидатніший укрдіяч для половини опитаних. Порівнюєм із Брежнєвим - близько 10% поєднують прихильність до цих двох постатей.
Ще цікавий момент: позитивно до періоду перебування України в СРСР ставляться близько 30%. Але Леніна схвалюють 40%, а Жовтневу революцію - 42%. Логіка? Ага, при тому ще й 40% досі ідентифікують себе з Радянським Союзом, а 58% незадоволені його розпадом. Отже, половина незадоволених тим, що "Горбачов продав наш СРСР" незадоволені життям України у ньому? Трохи менше при цьому не люблять Леніна і засуджують революцію-1917.
Окрема весела "звивина" громадської думки, доволі акцентована у ЗМІ - питання, "під кого лягати". 65% хочуть під Росію, а 69% -під Європу. 31%, робимо нехитрий висновок, хоче всього й одразу. Росія? Непогано. Європа? Теж варіант.
Дуже показова й підбірка найвидатніших культурних діячів, зовсім не дурно сполучена Лілією Уткіною з парадигмою портретів на гривнях. Шевченко-Українка-Франко. "Бронзовий призер" Франко заробив аж близько 6%. А третина респондентів не згадала жодного імені. Взагалі.
А от жодного видатного вітчизняного науковця не змогли назвати вже 65% піддослідних громадян. Решта назвали Патона, Амомова та Вернадського (цілих 2%!).
Сробую дати своє резюме:
Українці абсолютно не орієнтуються в історії та політиці, мають про них навіть не "дуже схематичне" (бо якраз жоної схеми тут немає), а вкрай уривчасте уявлення, що ґрунтується, мабуть, на абсурдно перемішаних фрагментах різних, часто протилежних, а головне непродуманих і неусвідомлених, стереотипів. Аналогічна й "картина майбутнього", "стратегія".
Українці зовсім не знають власної культури. Особливо сучасної. Особливо тієї, яку прийнято звати "елітарною", "серйозною", "неуомерційною".
Наука - на остаточному маргінесі. Вочевидь, про українських учених знають лише ті, хто коли-небудь яким-небудь чином особисто й безпосередньо доторкнулися цієї темної галузі людської діяльності.
Знання українців про своїх діячів, про події своєї історії обмежуються або пам'яттю 1-1,5 поколінь, або неосмисленими назвами вулиць/картинками на побутових предметах.
Але який поживний ґрунт для ходіння в народ, передвижництва та іншої прогресивно-просвітницької активності!
Чому так? Чому українці такі темні (звісно коли ми визнаємо для себе правдивими результати дослідження, а з цим теоретично можна й посперечатися)?
Варіант: народ настільки спрямоавний на фізико-економічне виживання, втрачає у цьому напряму стільки часу, енергії, що просто нездатний цікавитися чимось іще. Хоча мої особисті спостереження свідчать, що "наизнос" працюють далеко не всі наші громадяни. Є час і на мережевий серфінг, і на нескінченні кросворди-гороскопи, і генделики стоять не пусті, і так далі.
Ще варіант: народ мудрий східною мудрістю. Сила дня дорівнює силі ночі, а значить, і націоналісти з комуністами, РФ з ЄС, любов з ненавистю, з журбою радість обнялась... От тільки чим перед цією космогонією культура з наукою завинили?
Теж варіант: українці нарешті затямили, що цікавість до абстрактних понять до добра не доводить. Цей урок історії, на відміну від інших, складено на відмінно.
Або: відверто кажучи, здобути інформацію про питання, що стали предметом цього дослідження, в нашому суспільстві не те, щоби неможливо, можливо, але тільки за умов докладання певних зусиль. Ці відомості треба шукати. Навіть школярі отримують їх у гомеопатичних дозах. Чи багато людей стануть взайве напружувати свої органи сидіння, навіть заради того, що їх могло би зацікавити?
А може, потік "суто інстинктивної" інформації (вона ж "жовта") з пасивізуючого ТБ дозволив людям розслабитися, віддатися своїм доволі примітивним емоціям і споживати відповідну інформацію, котра замінює все. Тоді пишаймося месійною місією мережі, що сіє добре й вічне, роблячи споживача активним [фанфари]!
Варіант феодалістичний: народ створений, аби запам'ятовувати лише назви вулиць і пики на гривнях. Аби знати рівно стільки "складної інформації", скільки достатньо для фізичного виживання й хоч трохи успішного господарювання. А "Ми" (вставити необхідне) маємо володіти високими матеріями й тонкими світами. Пригадується тут твердження Оксани Забужко про те, що в кожній країні світу лише по 3 тисячі людей здатні серйозно сприймати поезію. Тільки не кажіть, що "коли немає в нації вождів, тоді вожді її поети" (не загалю, хто це сказав)!
У кожному разі можна щиро поспівчувати тим людям, які в нашій країні намагаються займатися політикою, позаздрити перспективам маніпуляторів, самозаглиблювальній зовнішній обстановці у митців та вчених і вічній молодості нашої країни!

Відповіді

  • 2003.01.16 | Navigator

    Нам будувати. Нам будувати. (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.01.16 | Чиtouch

      Как єто?!?! (с) Подерв'янський (-)

  • 2003.01.16 | КП8416

    А я десь читав, що...

    ... з 12 (чи скільки нас там) млрд. населення земної кулі лише приблизно 140 млн. душ можуть приймати осмислені рішення. Решта діють за найпримітивнішими схемами та стереотипами поведінки. За цифри головою не ручаюсь, але порядки такі.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua