МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Хто на президента? Третього

01/21/2003 | Спостерігач
Хто на президента? Третього
Людмила Пустельник, для УП , 21.01.2003, 13:54


Полiтолог Володимир Полохало — про наступну президентську виборчу кампанію, ймовірних претендентiв та рiк Росії в Україні.

Закінчилися вибори парламентські, хай живуть президентські

— Якщо виходити з політичної логiки в Україні, то i парламентські вибори, i президентськi — це один полiтичний цикл. Це, мабуть, вперше в історії держави надзвичайно тісно пов'язані парламентськi i президентськi вибори. Бо так чи iнакше, у нас буде третiй президент — повноцiнний, згiдно з чинною Конституцiєю, чи з обмеженими повноваженнями, якщо реалізується проект, висловлений Кучмою.

Але насправдi важливо те, що основними полiтичними акторами тi самі люди — на обох виборах. У цьому сенсi метафорично можна говорити: парламентськi вибори закінчилися, хaй живуть президентськi. Але є чинне законодавство i є формальнi ознаки президентської виборчої кампанiї. Згiдно з Конституцiєю, вона ще не має розпочатися. Якщо ж неформально, то тiльки дехто натякнув про свою можливу участь у кампанiї.

— Чому? Вiктор Ющенко дав зрозумiти, що напевне балотуватиметься...

— Дав зрозумiти, але вiдверто, публічно про це не сказав. Іншi ключовi гравцi поводяться так само. Нiде не заявили про свої намiри Олександр Мороз, Петро Симоненко. І Віктор Янукович теж нічого подібного не виголошував. Хiба що Леонiд Грач про це сказав. Щодо Вiктора Медведчука — ще одного ключового гравця, то сам президент дезавуював його амбiцiї, сказавши, що глава адмiнiстрацiї не буде обиратися на посаду президента.

Отже, маємо надто амбiтних, але i надто скромних полiтичних лiдерiв. Зрозумiло, чому — всi бояться, є фобiя перед Кучмою, всi побоюються зробити фальстарт. Це означає, що тiльки вiн, напевне, зробив остаточний вибiр або близький до цього. Як свого часу зробив Єльцин стосовно Володимира Путiна.

Хто це буде — цей мiстер Ікс вiд партії влади, можна лише гадати. Бо рацiональний аналiз не дає пiдстав говорити про вiрогiднiсть того чи iншого кандидата. Президент може свiдомо грати i нi на кого не вказувати. У нього, швидше за все, складна проблема — знайти рейтингового кандидата вiд партії влади. Такого, що мав би шанси вийти у другий тур виборiв. Нi Янукович, нi Литвин чи Медведчук — вже не кажу про Тігiпка, він, попри всі амбіції, абсолютно безперспективний як загальнонаціональний лідер — не можуть похвалитися більш-менш серйозним рейтингом.

— Поки Путiна не оголосили президентським наступником, вiн теж не мав бозна-якого рейтингу...

— Доля будь-якого українського прем'єра не визначається бажаннями чи помислами самого прем'єра. В Росії було багато прем'єр-міністрів, та серед них лише Путін став президентом. В Україні ж після Януковича може бути інший прем'єр.

Я не виключаю, що ставлеником дiючого президента стане Григорiй Кирпа. У нього є певні переваги — вiн начебто не заплямований корупцiєю, вважається близьким до президента, його важко звинуватити в клановостi.

— Але як полiтик вiн нерозкручений.

— Був перiод, коли його активно "пiарили" як мiнiстра транспорту i директора залiзницi. Припускаю, що може бути фiгура на кшталт Кирпи.
Пiдсумок можна зробити такий — президентська кампанiя вже почалася, але, швидше, вiд нетерплячки журналiстiв i полiтологiв. В загальнополiтичному сенсi вона почалася разом з парламентськими виборами.

Росіян влаштує будь-який наш президент

— Багато говорилося i про достроковi президентськi вибори. Рiшення про них прийматиме сам президент, i вони можливi тiльки тодi, коли це буде йому вигiдно — плавно, гармонiйно передати владу. Головна його тактика — це подрібнення політичних еліт, не лише опозиційних до нього, а й своїх.

— Як виглядає неофіційний початок кампанії у контексті року Росії в Україні?

— Росія тут кластиме яйця не в один кошик, а в декілька. Загалом вплив Росії на українську економіку і бізнес сьогодні настільки великий, що для північного сусіда не так вже й важливо, хто буде нашим третім президентом.

В тому розумінні, що будь-який президент, незалежно від того, чиїм буде висуванцем, не може не рахуватися сьогодні з Росією.

Звичайно, росіянам був би зручнішим представник партії влади. Але, на щастя для неї і, на жаль, для України, Росія може впоратися і з Ющенком, якщо його оберуть президентом. Йдеться про нашу економічну залежність — вона стала фактом, з цієї точки зору ми не є суверенною державою.

Що таке, власне кажучи, рік Росії в Україні? Це легітимація російських інтересів у нашій державі. Тож невипадково саме Черномирдін став послом в Україні. Сьогодні він більш радикальний, ніж Жиріновський по відношенню до України. Свого часу у нас дуже обурювалися заявами трагікомічних політиків штибу Затуліна чи Жиріновського. Але заяви Черномирдіна годі порівнювати, тим часом наша держава дуже толерантно до цього ставиться.

Я не уявляю, що сталося б, якби бодай 30% сказаного Черномирдіним дозволив би собі наш посол Білоблоцький в Росії. Після ранкового дзвінка Путіна Кучмі Білоблоцький був би вже екс-послом.

Чорномирдін знає те, чого не знають інші, знає реальну роль Росії, і це дає можливість йому "забуватися". Та жодна країна світу не стерпіла б такої поведінки посла.

— Можливо, не все в перспективі виглядає так похмуро, якщо згадати про зустріч Ющенка з російськими правими — Нємцовим і Хакамадою.

— Це путінські кадри, зрозуміло, що вони грають на нього. Але це політики другого плану — рівня Пинзеника чи Гриніва. Мені здається, це помилка Ющенка — маючи такий рейтинг, надавати такої ваги зустрічі з цілком пересічними політиками. Інтерпретація цієї події зовсім не на користь лідера "Нашої України".

Ющенко абсолютно позбавлений необхідних порад, які є найбільш продуктивними. Йому треба визначатися з союзниками, цього досі не зроблено. Досі він був з кимось проти чогось, але не "за", коли йдеться про здобутки.

Якщо вихопити з контексту деякі висловлювання Ющенка восени 2002, то це — найбільш радикальний опозиціонер. Тим часом інші заяви мало чим відрізняють його від Януковича чи Тигіпка — така суперечність, два різних Ющенки.

Звичайно, політик іноді має одягати інший одяг, але не водночас! Навіть манекенник на подіумі спочатку демонструє одне вбрання, а потім інше. Тим часом Віктор Андрійович виходить в одязі одночасно від двох кутюр'є...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua