Судове засідання у справі Любомира: подробиці...
01/22/2003 | УНСО-Інформ, Київ
Сьогодні відбулося засідання у справі Любомира Гайсака - студента, що випадково впустив стільця під час проголошення вироку унсовцям 25-го грудня 2002р, за що був побитий "бройлерами" і звинувачений у хуліганстві. На сьогоднішньому засіданні виступали свідки: нардепи Павловський, Волинець, Хмара; батько підсудного і два міліціонери.
Час від часу у залі лунав сміх над недолугим "суржиком" обвинувачення. Особливо сміялися коли покази давали працівники міліції. Суддя Бець грізним тоном обіцяв вивести порушників з залу суду. На суді були присутні представники "Слов'янської Дружини", УНСО, "Тризубу" та "Українського Братства". Судова справа над невинним хлопчиною знайшла широкий резонанс серед радикальних націоналістичних течій.
"Постраждалі" та свідки, великі відкормлені на шкварках дядьки з МВС знічев'я тусувалися в вузьких коридорах Дарницького районного суду і заважали нормальним людям пересуватися. Коли пів-десятка чоловік після перерви спізнилися на 1 хвилину і почали заходити до зали суду, один грізного вигляду вусатий міліціонер у цивільному сурово попередив, що заходити не можна, хоча суддя не заперечував. Певно, він не був для них таким авторитетом як пан Левченко.
Першим давав покази підсудний Любомир. Він детально розповів про те, як після спроби самоспалення Бойка натовп кинувся до сцени, і Любомир завчасно прибрав з дороги стільця, звільняючи прохід, після чого відчув сильний поштовх і випустив стілець. Той пролетів три метри і впав біля столу адвокатів, за яким ніхто не сидів. Після цього до Любомира підбіг чоловік у цивільному і почав його бити. Ще через мить підійшла "кавалерія" з беркутят і, травонувши газом, винесли Любомира до воронка. Опісля, хлопця змусили підписати папер, що він претензій до дії міліції не має. Суддя бець поцікавився, чи не вважає підсудний цей інцидент причиною зриву засідання 25-го грудня 2002р, і чи не вважає такі дії небезпечними: "А раптом стілець влучив би комусь в око?!" (в цей момент з зали почулася обурена репліка: "Стілець в око не влізе!")
Депутати, даючи свідчення, підтвердили, що стілець летів 3-5 метрів на висоті 1.5 м. Нардеп Павловський, кандидат технічних наук, тут же на місці прикинув параболу траекторії польоту стільця і заявив, що стілець летів на рівні людського плеча у простір, де не було людей. павловський також пообіцяв внести зміни до закону про "прозорість" дій міліції і висловив свої бачення з приводу розбудови демократичного розвиненого суспільства.
Постраждалий від брутальних дій міліції депутат Волинець засвідчив, що Любомира била людина в цивільному. Хмара заявив, що стілець був кинутий ненавмисне, адже в залі було багато цілей, щоб "засандалити" стільцем.
Після батька, пана Василя Гайсака, який розповів про характеристику підсудного, давати свідчення запросили міліціонера, котрий, здавалося, навіть не знав, навіщо його витягли в цю повну людей тісну залу. Збиваючись та запинаючись, мент звинуватив у зриві процесу... людей! Далі він заявив що перерву було оголошено вже після того, як був кинутий стілець. Потім - навпаки. Напевно, забув бідолага про те, які свідчення йому наказали дати. Його можна зрозуміти: його служба "і опасна і трудна".
Одним із головних юмористів сьогоднішнього дня можна вважати експерта-криміналістика Скоринського. В день засідання в "Загребі" в його обов'язок входило знімати клітку з підсудними на відео. Скоринський заявив (російською мовою), що після того як "в клетке вспыхнул свет", через 20 сек вибіг "Беркут". Левченко віддав по рації наказ "беркутам" не пускати міліцію до клітки, щоб погасити Бойка. За кілька хвилин з натовпу вилетів стілець, і "летел над головами людей порядка 10-15 метров, после чего упал возле клетки" (підсудний Гайсак не справляє враження "качка"). На запитання судді, яким же чином Скоринський помітив політ стільця, той відповів: "Я просто не закрывал левый глаз".
Як би там не було, залишається багато протиріч. Підсудний і народні депутати засвідчили, що судді, оголосивши перерву, не могли покинути залу суду через велике скупчення людей. Міліціянти ж стверджували, що судді залишили залу суду, а пан Скоринський навіть засвідчив, що суддя перерви не оголошував.
Вирішувати буде суд, хоча останнє слово, звісно ж, завжди за тобою, товаришу Маузер (як сказав один з великих). В суді було оголошено перерву до 24-го січня, на 11:00. Напевно, того дня вже буде оголошено вирок.
УНСО-Інформ, Київ
Час від часу у залі лунав сміх над недолугим "суржиком" обвинувачення. Особливо сміялися коли покази давали працівники міліції. Суддя Бець грізним тоном обіцяв вивести порушників з залу суду. На суді були присутні представники "Слов'янської Дружини", УНСО, "Тризубу" та "Українського Братства". Судова справа над невинним хлопчиною знайшла широкий резонанс серед радикальних націоналістичних течій.
"Постраждалі" та свідки, великі відкормлені на шкварках дядьки з МВС знічев'я тусувалися в вузьких коридорах Дарницького районного суду і заважали нормальним людям пересуватися. Коли пів-десятка чоловік після перерви спізнилися на 1 хвилину і почали заходити до зали суду, один грізного вигляду вусатий міліціонер у цивільному сурово попередив, що заходити не можна, хоча суддя не заперечував. Певно, він не був для них таким авторитетом як пан Левченко.
Першим давав покази підсудний Любомир. Він детально розповів про те, як після спроби самоспалення Бойка натовп кинувся до сцени, і Любомир завчасно прибрав з дороги стільця, звільняючи прохід, після чого відчув сильний поштовх і випустив стілець. Той пролетів три метри і впав біля столу адвокатів, за яким ніхто не сидів. Після цього до Любомира підбіг чоловік у цивільному і почав його бити. Ще через мить підійшла "кавалерія" з беркутят і, травонувши газом, винесли Любомира до воронка. Опісля, хлопця змусили підписати папер, що він претензій до дії міліції не має. Суддя бець поцікавився, чи не вважає підсудний цей інцидент причиною зриву засідання 25-го грудня 2002р, і чи не вважає такі дії небезпечними: "А раптом стілець влучив би комусь в око?!" (в цей момент з зали почулася обурена репліка: "Стілець в око не влізе!")
Депутати, даючи свідчення, підтвердили, що стілець летів 3-5 метрів на висоті 1.5 м. Нардеп Павловський, кандидат технічних наук, тут же на місці прикинув параболу траекторії польоту стільця і заявив, що стілець летів на рівні людського плеча у простір, де не було людей. павловський також пообіцяв внести зміни до закону про "прозорість" дій міліції і висловив свої бачення з приводу розбудови демократичного розвиненого суспільства.
Постраждалий від брутальних дій міліції депутат Волинець засвідчив, що Любомира била людина в цивільному. Хмара заявив, що стілець був кинутий ненавмисне, адже в залі було багато цілей, щоб "засандалити" стільцем.
Після батька, пана Василя Гайсака, який розповів про характеристику підсудного, давати свідчення запросили міліціонера, котрий, здавалося, навіть не знав, навіщо його витягли в цю повну людей тісну залу. Збиваючись та запинаючись, мент звинуватив у зриві процесу... людей! Далі він заявив що перерву було оголошено вже після того, як був кинутий стілець. Потім - навпаки. Напевно, забув бідолага про те, які свідчення йому наказали дати. Його можна зрозуміти: його служба "і опасна і трудна".
Одним із головних юмористів сьогоднішнього дня можна вважати експерта-криміналістика Скоринського. В день засідання в "Загребі" в його обов'язок входило знімати клітку з підсудними на відео. Скоринський заявив (російською мовою), що після того як "в клетке вспыхнул свет", через 20 сек вибіг "Беркут". Левченко віддав по рації наказ "беркутам" не пускати міліцію до клітки, щоб погасити Бойка. За кілька хвилин з натовпу вилетів стілець, і "летел над головами людей порядка 10-15 метров, после чего упал возле клетки" (підсудний Гайсак не справляє враження "качка"). На запитання судді, яким же чином Скоринський помітив політ стільця, той відповів: "Я просто не закрывал левый глаз".
Як би там не було, залишається багато протиріч. Підсудний і народні депутати засвідчили, що судді, оголосивши перерву, не могли покинути залу суду через велике скупчення людей. Міліціянти ж стверджували, що судді залишили залу суду, а пан Скоринський навіть засвідчив, що суддя перерви не оголошував.
Вирішувати буде суд, хоча останнє слово, звісно ж, завжди за тобою, товаришу Маузер (як сказав один з великих). В суді було оголошено перерву до 24-го січня, на 11:00. Напевно, того дня вже буде оголошено вирок.
УНСО-Інформ, Київ