Shooter'ові, мабуть буде цікаво
01/22/2003 | юрко
ось черговий раз переглядав графіки, роблячи технічний аналіз і хочу поділитися загальними враженнями. Ви зможете слідкувати, бо сайт з графіками має також базовий, безплатний, вхід.
Але, спочатку преамбула. Як Ви знаєте, в Японії вже добрих десять років застій в економіці. Щоб стимулювати її, Банк Японії знижував відсоткові рати (облікові ставки), тобто, роблячи банковий кредит дуже дешевим - типу, зич скільки хочеш і вкладай в розвиток японського бізнесу. Ніхто з японців не поспішає зичити, бо на багатьох ще й досі висять старі борги під високі проценти, котрі залишилися з часу шаленого розвитку і новий борг ніхто не хоче брати.
Але низькі відсоткові ставки означають дуже малі прибутки на інвестицію у боргові папери - десь в районі лише 1% на рік. Отже, японські інвестори, як і інші інвестори в світі, шукають економіку, що сильно розвивається. Сильний розвиток економіки такої країни означає, що центральний банк її намагається пригальмувати підніманням облікових ставок, роблячи банкові кредити дорогими. Дорогий кредит означає високий процент на інвестицію в боргові папери - облігації уряду чи компаній. Отже, японські інвестори, бачачи, що американська економіка сильно розвивається і має скажімо, 8% облікові ставки, інвестує в американські боргові документи, що означає опосередковано в американську економіку. Те ж робили і європейські інвестори.
Тепер, щоб заінвестувати в американські боргові документи, японець мусить обміняти свої йєни на долари (купити долари продавши йєни). Від такої операції долар іде вгору, а йєна вниз. Так продовжувалося роками до моменту, коли технологічна бульбашка тріснула. Долар постійно зростав. Але проблеми в американській економіці означають сповільнення розвитку. До цього додається терористична атака і політична нестабільність з можливою війною з Іраком.
Щоб розвиток стимулювати, центральний банк США (Federal Reserve) мусить зменшувати кошт кредиту - опускати облікові ставки. Опускаючи їх, тим самим зменшує процент під який випускається боргові папери, тобто, прибутки на інвестицію в боргові папери. Японцям і європейцям це починає не подобатися. Вони зменшують інвестиції в США, тобто, менше обмінюють свої гроші на долари. Долар перестає підніматися і починає падати.
Японці починають розглядатися за кращим місцем на свої інвестиції в боргові папери - Європу з її євро. Отже, треба продати американські бонди, поміняти виручені з них долари на євро і купити за євро європейські боргові папери. Зверніть увагу, ринок європейських акцій їх поки що не дуже цікавить. Також їх не цікавлять і свої, японські боргові документи, ні свій ринок акцій. Вони також купують і швейцарський франк для інвестицій у швейцарський борг, піднімаючи вартість франка.
Якраз все це і видно з графіків. Тепер, якщо таке падіння вартості долара і зріст євро буде продовжуватися може статися для американців велика неприємність.
В якийсь момент долар і йєна зійдуться в точці, званій parity, тобто, тої самої вартості. Це вже сталося щодо євро. Якщо станеться щодо йєни, відбудеться різкий відплив японських інвестицій у американський борг, отже, різке падіння долара і різкий стрибок євро. Як глянете на графік, то побачите, що вартість долара є близькою до parity.
Європейцям такий стан речей не сподобається, адже це означатиме різке падіння їх експорту в США, також означатиме падіння і японського експорту до Америки - американці не зможуть дозволити собі так купувати, як попередньо. Щоб підтримати свій долар, американці будуть змушені підняти облікові ставки, тобто, встановити більший прибуток на свої боргові документи. Таке підняття ставок означатиме дорожчий кредит для американських бізнесів, тобто, зовсім протилежне, ніж центральний банк США бажає, бо це сповільнить початок виходу з економічної затримки для США. В гіршому випадку, це може утворити те, що називається стагфляцією - стагнацією і інфляцією одночасно. Саме те, що вже десять років відбувається в Японії.
Отже, сайт є:
www.stockcharts.com
в правому верхньому кутку біля Sharp Chart впишіть символи індексів і тисніть GO:
індекси:
спочатку долара пишіть точно так - $USD
бачимо різке падіння вниз від середини листопада, отже, гроші втікають з США.
тоді йєни - $XJY
бачимо невелике підняття, але мало, отже, гроші до назад до Японії не повертаються.
тоді євро - $XEU
стрімкий рух вгору, отже гроші світові інвестори вкладають в Європу. Але вкладають не у ринок акцій, бо індекс 100 найбільших компаній Європи показує бовтанку на місці - $EUR
і не в японський ринок акцій індекс Ніккеї - $NIKK знаходиться внизу.
тепер дивимося по країнах
Швейцарія (швейцарський франк) - $XSF
просто стрельнув вгору
Англія (фунт стерлінгів) - $XBP
також вгору з того самого часу
отже, в європейські боргові документи йдуть світові гроші.
Тепер, чи справді забирають гроші з американських боргових документів? Маємо підтвердження, індекс короткотермінових тримісячних облігацій - $IRX
точно з того самого часу, коли почався стрімкий спад долара і зріст європейських грошей, різко впав yield, тобто, прибутковість цих короткотермінових облігацій, очевидно, гроші при такій низькій прибутковості будуть втікати з цієї інвестиції.
Дивимося на індекс прибутковості більш довготривалих боргових документів 10-річних облігацій приблизно на тому самому місці після зросту від середини жовтня, отже гроші частково були перенесені з короткотермінових облігацій на довготермінові. Воно й зрозуміло, довготривалі виплачують більший процент, отже дають вищий прибуток.
Тепер, щоб пересвідчитися, а ми й так знаємо, як люди сприймають ситуацію в світі, дивимося на індекс ф'ючерсів золота - $GOLD
різко зросли від початку грудня - світ готується до війни і ховає свої гроші в золото, як це завжди було в періоди непевності.
Тепер, запитання, якщо долар падає, а євро сильно росте, це означає, що і українська гривня повинна б падати (хоч вона і вільно не конвертується, але ж українські експортери все одно виграють, бо тим самим виготовляють свій товар автоматично дешевше), то якого рожна кучмі треба було робити перестановки в Нацбанку і розпочинати інфляцію, посилаючись на експортерів? Адже і так експортери працюють у виграшній ситуації, адже український експорт, як я розумію, йде в більшості до Європи, а не до США.
Але, спочатку преамбула. Як Ви знаєте, в Японії вже добрих десять років застій в економіці. Щоб стимулювати її, Банк Японії знижував відсоткові рати (облікові ставки), тобто, роблячи банковий кредит дуже дешевим - типу, зич скільки хочеш і вкладай в розвиток японського бізнесу. Ніхто з японців не поспішає зичити, бо на багатьох ще й досі висять старі борги під високі проценти, котрі залишилися з часу шаленого розвитку і новий борг ніхто не хоче брати.
Але низькі відсоткові ставки означають дуже малі прибутки на інвестицію у боргові папери - десь в районі лише 1% на рік. Отже, японські інвестори, як і інші інвестори в світі, шукають економіку, що сильно розвивається. Сильний розвиток економіки такої країни означає, що центральний банк її намагається пригальмувати підніманням облікових ставок, роблячи банкові кредити дорогими. Дорогий кредит означає високий процент на інвестицію в боргові папери - облігації уряду чи компаній. Отже, японські інвестори, бачачи, що американська економіка сильно розвивається і має скажімо, 8% облікові ставки, інвестує в американські боргові документи, що означає опосередковано в американську економіку. Те ж робили і європейські інвестори.
Тепер, щоб заінвестувати в американські боргові документи, японець мусить обміняти свої йєни на долари (купити долари продавши йєни). Від такої операції долар іде вгору, а йєна вниз. Так продовжувалося роками до моменту, коли технологічна бульбашка тріснула. Долар постійно зростав. Але проблеми в американській економіці означають сповільнення розвитку. До цього додається терористична атака і політична нестабільність з можливою війною з Іраком.
Щоб розвиток стимулювати, центральний банк США (Federal Reserve) мусить зменшувати кошт кредиту - опускати облікові ставки. Опускаючи їх, тим самим зменшує процент під який випускається боргові папери, тобто, прибутки на інвестицію в боргові папери. Японцям і європейцям це починає не подобатися. Вони зменшують інвестиції в США, тобто, менше обмінюють свої гроші на долари. Долар перестає підніматися і починає падати.
Японці починають розглядатися за кращим місцем на свої інвестиції в боргові папери - Європу з її євро. Отже, треба продати американські бонди, поміняти виручені з них долари на євро і купити за євро європейські боргові папери. Зверніть увагу, ринок європейських акцій їх поки що не дуже цікавить. Також їх не цікавлять і свої, японські боргові документи, ні свій ринок акцій. Вони також купують і швейцарський франк для інвестицій у швейцарський борг, піднімаючи вартість франка.
Якраз все це і видно з графіків. Тепер, якщо таке падіння вартості долара і зріст євро буде продовжуватися може статися для американців велика неприємність.
В якийсь момент долар і йєна зійдуться в точці, званій parity, тобто, тої самої вартості. Це вже сталося щодо євро. Якщо станеться щодо йєни, відбудеться різкий відплив японських інвестицій у американський борг, отже, різке падіння долара і різкий стрибок євро. Як глянете на графік, то побачите, що вартість долара є близькою до parity.
Європейцям такий стан речей не сподобається, адже це означатиме різке падіння їх експорту в США, також означатиме падіння і японського експорту до Америки - американці не зможуть дозволити собі так купувати, як попередньо. Щоб підтримати свій долар, американці будуть змушені підняти облікові ставки, тобто, встановити більший прибуток на свої боргові документи. Таке підняття ставок означатиме дорожчий кредит для американських бізнесів, тобто, зовсім протилежне, ніж центральний банк США бажає, бо це сповільнить початок виходу з економічної затримки для США. В гіршому випадку, це може утворити те, що називається стагфляцією - стагнацією і інфляцією одночасно. Саме те, що вже десять років відбувається в Японії.
Отже, сайт є:
www.stockcharts.com
в правому верхньому кутку біля Sharp Chart впишіть символи індексів і тисніть GO:
індекси:
спочатку долара пишіть точно так - $USD
бачимо різке падіння вниз від середини листопада, отже, гроші втікають з США.
тоді йєни - $XJY
бачимо невелике підняття, але мало, отже, гроші до назад до Японії не повертаються.
тоді євро - $XEU
стрімкий рух вгору, отже гроші світові інвестори вкладають в Європу. Але вкладають не у ринок акцій, бо індекс 100 найбільших компаній Європи показує бовтанку на місці - $EUR
і не в японський ринок акцій індекс Ніккеї - $NIKK знаходиться внизу.
тепер дивимося по країнах
Швейцарія (швейцарський франк) - $XSF
просто стрельнув вгору
Англія (фунт стерлінгів) - $XBP
також вгору з того самого часу
отже, в європейські боргові документи йдуть світові гроші.
Тепер, чи справді забирають гроші з американських боргових документів? Маємо підтвердження, індекс короткотермінових тримісячних облігацій - $IRX
точно з того самого часу, коли почався стрімкий спад долара і зріст європейських грошей, різко впав yield, тобто, прибутковість цих короткотермінових облігацій, очевидно, гроші при такій низькій прибутковості будуть втікати з цієї інвестиції.
Дивимося на індекс прибутковості більш довготривалих боргових документів 10-річних облігацій приблизно на тому самому місці після зросту від середини жовтня, отже гроші частково були перенесені з короткотермінових облігацій на довготермінові. Воно й зрозуміло, довготривалі виплачують більший процент, отже дають вищий прибуток.
Тепер, щоб пересвідчитися, а ми й так знаємо, як люди сприймають ситуацію в світі, дивимося на індекс ф'ючерсів золота - $GOLD
різко зросли від початку грудня - світ готується до війни і ховає свої гроші в золото, як це завжди було в періоди непевності.
Тепер, запитання, якщо долар падає, а євро сильно росте, це означає, що і українська гривня повинна б падати (хоч вона і вільно не конвертується, але ж українські експортери все одно виграють, бо тим самим виготовляють свій товар автоматично дешевше), то якого рожна кучмі треба було робити перестановки в Нацбанку і розпочинати інфляцію, посилаючись на експортерів? Адже і так експортери працюють у виграшній ситуації, адже український експорт, як я розумію, йде в більшості до Європи, а не до США.
Відповіді
2003.01.22 | Wim Kok
Вы правы, но не во всем.
юрко пише:> Європейцям такий стан речей не сподобається, адже це означатиме різке падіння їх експорту в США, також означатиме падіння і японського експорту до Америки - американці не зможуть дозволити собі так купувати, як попередньо. Щоб підтримати свій долар, американці будуть змушені підняти облікові ставки, тобто, встановити більший прибуток на свої боргові документи. Таке підняття ставок означатиме дорожчий кредит для американських бізнесів, тобто, зовсім протилежне, ніж центральний банк США бажає, бо це сповільнить початок виходу з економічної затримки для США. В гіршому випадку, це може утворити те, що називається стагфляцією - стагнацією і інфляцією одночасно. Саме те, що вже десять років відбувається в Японії.
>
Нет, вы немного перепутали в теминологии - в Японии происходит дефляция. Вы правы, она там самоподдерживающаяся, т.е. порождает саму себя. Процентные ставки падают, что провоцирует рост денежных остатков, вследствие чего падают цены, что опять влечет к падению номинальных процентных ставок. Видим, что дефляция в этом процессе - лишь одно из звеньев в цепи. Прервать эту цепь можно, проведя, например, эмиссию и уменьшив реальные денежные остатки(отношение денежной массы к ВВП, т.е. обеспечение экономики деньгами). Таким образом, правительство должно создать unexpected inflation, в рез-те которой долги обесценятся(если конечно ставки по ним не индексированы - т.е. не имеют вид LIBOR + x% или что-то в этом духе).
Не знаю, сейчас японцы занялись какими-то другими видами политик, судя по падению Nikkey (с сентября) они болезненно воспринимаются экономикой.
> Отже, сайт є:
>
> www.stockcharts.com
>
> Тепер, запитання, якщо долар падає, а євро сильно росте, це означає, що і українська гривня повинна б падати (хоч вона і вільно не конвертується, але ж українські експортери все одно виграють, бо тим самим виготовляють свій товар автоматично дешевше), то якого рожна кучмі треба було робити перестановки в Нацбанку і розпочинати інфляцію, посилаючись на експортерів? Адже і так експортери працюють у виграшній ситуації, адже український експорт, як я розумію, йде в більшості до Європи, а не до США.
Вы правы. Это - бессмыслица. Реальный эффективный валютный курс упал на 7-10% за 2002 год(если считать по корзине из евро, доллара и других валют).
Хороший сайт. Есть еще неплохой сайт на похожую тему - со свободным доступом. www.saxobank.com
2003.01.22 | Shooter
Дякую
юрко пише:Дійсно цікава інформація.
Доречі, думаю що вплив 11.9. на share stock в Америці є дещо перебільшеним. Набагато більші, як на мене, проблеми Америці спричинили "новотехнологочіні" бульбашки типу WorldCom'у (хоча в WorldCom'і головною причиною падіння було інше). Я ще років зо 5 тому зауважив (не будучи спеціалістом з аналізу ринків
Також суттєвим фактором ринку акцій в Америці було обмеження зарплати General Manager'ів до 1 млн УСД/рік з одночасним дозволом на опційні акції своєї ж фірми. Що спричиняло до "напомпування" ціни акцій всіма можливими способами. На днях дивився передачу про історію Enron'у та WorldCom'у. Просто приклади для підручника!!! Найбілш "сподобалися" наступні пункти. В один прекрасний момент головний фінансист (чий - не суттєво) вирішив "будувати" всі свої звіти, виходячи з revenue, а не profit'у. Та в Східній Європі його би до пів-року "затоптали" за подібну практику! Другий пункт - коли CityBank, головний кредитор і, де-факто, підтримувач на плаву ціни на акції Enron'у, зрозумів, що в Enron'у активів менше, ніж боргів перед ним, створив інвестиційну фірму, котра переконувала приватних інвесторів вкладати гроші в акції Enron'у через неї. Випомповувані таким чином гроші йшли в Enron, а звідти поверталися сплатками кредитів в CityBank. Таким чином, купа людей позбулася дуже пристойних сум, натомість CityBank повернув собі всі свої кредити (або їх абсолютну більшість). Показували одного пана, пенсійний фонд якого був на рівні 600 тис. УСД, а після краху Enron'у він отримав щось менше тисячі доларів УСД.
Щодо зниження облікової ставки ЦБ - як на мене, головна ціль є зробити вкладення в фінансові інституції настільки дешевими, щоб люди почали інвестувати безпосередньо в акції. А зниження ціни кредитів при цьому - то тільки наступний наслідок.
> Тепер, запитання, якщо долар падає, а євро сильно росте, це означає, що і українська гривня повинна б падати (хоч вона і вільно не конвертується, але ж українські експортери все одно виграють, бо тим самим виготовляють свій товар автоматично дешевше), то якого рожна кучмі треба було робити перестановки в Нацбанку і розпочинати інфляцію, посилаючись на експортерів? Адже і так експортери працюють у виграшній ситуації, адже український експорт, як я розумію, йде в більшості до Європи, а не до США.
На Україні все дещо інакше. Долар відіграє роль золота в світі - це раз. По-друге, традиційно більшість експортних контрактів підписувалася в УСД, особливо після того, як за рік-півтора після безготівкового введення євро значно (на третину?) подешавшав.
Ну і ще одне - роль кредитної ставки Нацбанку на Україні зовсім інакша, ніж на Заході. Через ряд факторів - відсутність ринку акцій, слабенької банкової системи, політичного втручання в банкову систему та економіку взагалі. Тому кореляція між курсами світових валют в світі і на Україні не є "жорсткою".
2003.01.22 | Economist
Correction
>>Тому це була тільки справа часу і "тріґґера", яким стали події 11.9.Акції технокомпаній почали падати значно раніше, ще 2000-го року :-)
2003.01.22 | Shooter
Re: Correction
Economist пише:> >>Тому це була тільки справа часу і "тріґґера", яким стали події 11.9.
>
> Акції технокомпаній почали падати значно раніше, ще 2000-го року :-)
Падати - проте не до ґраунда зеро.
І не вживава би термін "технічний", оскільки він охоплює багато і такого, що не падало.
2003.01.22 | Мартинюк
Однак в Україні слід знижувати процентну ставку.
Знижувати навіть не ставку НБУ , яка завдяки Стельмаху вже стала достатньо низькою, а реальні кредитні ставки комерційних банків.Логіка проста - аби за допомогю кредиту банку - зараз це приблизно 30% річних, можна було б надійно відкривати якийсь бізнес потрібно мати прибутковість ще вищу , в умовах України не менше 50 відсотків річних.
Зрозуміло що реальний чесний і потрібний людям бізнес ( на відміну від проституції та наркотиків) не завжди проходить над цією 50 відсотковою планкою.
Недосяжність кредитів в Україні для ровитку нових бізнесів є основною причиною недостатнього економічного росту.
Бандюківська номенклатура розглядає це як надійний захист від конкуренції і засіб збереження створеної ними на основі незаконної приватизації економічної їєрархії.
Аби банки знизили свої ставки достатньо повноваженнь Нацбанку. Звичайно це не може впровадитися наказовим чином за день чи за тиждень, але в Нацбанку є важелі для цього.
2003.01.22 | юрко
Re: запитання:
а що комерційні банки роблять з тими грішми, якщо люди не можуть зичити, бо зависокий процент? Адже, вони мусять виплачувати хоч щось на депозити громадян, то кому вони зичать, щоб ту виплату робити?2003.01.22 | Shooter
нюанс
юрко пише:> а що комерційні банки роблять з тими грішми, якщо люди не можуть зичити, бо зависокий процент? Адже, вони мусять виплачувати хоч щось на депозити громадян, то кому вони зичать, щоб ту виплату робити?
не маю перед очима аналізу, але впевнений, що gap між ціною кредитних коштів для банків і ціною кредитних коштів, які надають клієнтам українські банки, відчутно вищий, ніж на Заході.
З одного боку, совіцька звичка "мільрди падають з неба", і цей потік "не може не зменшуватися". З іншого боку, "держава" в свій час через контрольовані нею банки понадавала непокритих кредитів пацанам (де факто - пацани понадавали пацанам)[це, btw, є спільним для всього постсоціалістичного європейського прострору], і тепер згадані банки намагються хоч частково покрити свої врати. І третій фактор - український ринок має дуже високі риски, насамперед, через зростання політики і економіки (екс-комуняцької номенклатури та бандюків), що знову підвищує кредитну маржу.
2003.01.22 | Мартинюк
В принципі згоден
Остання стельмахівська ставка НБУ вже менша від 10 відсотків, а банківська не знижується нижче навіть 20. Реальна - 30%2003.01.22 | Мартинюк
Ці гроші позичають "своїм"
Така проблема дійсно існує, і ці гроші банки або самі інвестують, або через наближених до банку осіб. Причина цього не в схильності до корупції і клановості, що також є, а в тому що нормативи НБУ жорстко обмежують можливості банків саме до зниження відсотків.Тим не менше конкуренція є, в основному з боку банків з іноземним капіталом.
Проте в цілому спостерігається ефект загальнонаціональної "картельної" угоди по завищенню процентних ставок, чому Нацбанк на жаль не протидіє, а скоріше навпаки...
2003.01.22 | юрко
Re: ну, але знову ж таки,
незрозуміло: якщо зичать своїм "пацанам", то зичать під той же високий процент. Вони ж, згідно пояснення про обмеження Нацбанку, не можуть зичити простим смертним під 30%, а своїм пацанам під 10% чи скільки там. То, якщо так справді є, де є вигода для банку? Адже пацанів є кількісно менше, ніж би просто зичили для широкої публіки? Чи я щось не розумію?2003.01.22 | Shooter
Re: ну, але знову ж таки,
юрко пише:> Адже пацанів є кількісно менше, ніж би просто зичили для широкої публіки?
Де там. Широка публіка (населення) не зичить з тієї причини, що не бачить можливості віддавати.
З другого боку, "корпоративні пожичальники", "не допущені до корита", компенсують високі кредитні ставки високими (порівняно) цінами на товари/послуги, які знову, ж таки, оплачує зі своєї кишені "простий смертний споживач".