Скачко: Дети капитана Гранта
01/24/2003 | Спостерігач
Дети капитана Гранта
Владимир Скачко
Сегодня все большему числу сограждан, интересующихся политической жизнью, становится очевидно, что довольно большая часть политиков и обслуживающих их интересы работников СМИ и негосударственных организаций завершают свою определенную эволюцию. Условно говоря, ее можно обозначить, как путь от "детей лейтенанта Шмидта" до "детей капитана Гранта".
Первые занимались в Украине невинной "розбудовой" демократии и становлением институтов открытого демократического общества на средства (в основном безвозмездные гранты), выделенные западными доброхотами – меценатами и спонсорами этой самой демократии. При этом немножко жульничали в обосновании необходимости выделения этих средств "на демократию", много "крысили" из этих подачек в личный карман, занимались их нецелевым использованием, строили себе домики и дачки, открывали предприятия, практиковали откат "нужным людям" за новые поступления и за получение денег и т. д. Но справедливости ради надо признать, что, в общем-то, свою роль эти первые гранты сыграли: многие съездили за них в другие страны и изучили тамошний опыт – политический и любой другой. В Украине были созданы некие школы для обучения журналистов по западным методам, возникли некие общественные контрольные организации, надзирающие за честностью политических процессов в стране и за становлением гражданского общества. Это, к примеру, Фонд Сороса "Возрождение", "Интерньюз" (поздний, но не теперешний), образовательные и правозащитные программы IREX ProMedia или Комитет избирателей Украины. В некоторые из этих грантоедческих организаций временами приезжали их хозяева и вдохновители, ужасались размеру "крысятничанья", увольняли чересчур зажравшихся "поборников украинской демократии", декларировали новые или видоизменяли старые цели, и организации продолжали свою нелегкую и переполненную соблазнами работу в Украине.
Сейчас время детей бедного и обаятельного в своей относительной скромности лейтенанта минуло. "Ребятки" подросли, обзавелись семьями либо приживалами и превратились в матерых "детей капитана Гранта". Этим уже мало просто демократии в стране. Им подавай смену всей системы власти, угодного им и их хозяевам президента, выгодное только им большинство в парламенте, обслуживающие только эти цели СМИ и т. д. Они уже не довольствовались мелкими и конкретными мероприятиями с десятками, пусть сотнями участников, им потребовались общегосударственные кампании и акции, а на улицы должны были выходить миллионы.
Удивительная метаморфоза произошла по очень простым причинам. Во- первых, сменился главный хозяин. Если раньше деньги и гранты "на демократию" платили всевозможные общественно-политические фонды из разных стран приблизительно в равной мере, то теперь зеленую (по цвету денег) майку лидера одели США, а основные суммы "помощи" составили американские госсредства, присылаемые в Украину через разные подставные структуры, имеющие вывески "общественных". Во-вторых, ничего удивительного в этом нет, ибо США, уже не кроясь, проводят по всему миру политику установления собственной гегемонии и абсолютно не интересуются мнением граждан тех стран, которые они внесли в "зону американских интересов". Так, в принципе, было и во времена "холодной войны", но тогда Вашингтон несколько тормозил "советский мишка из СССР" с ядерными когтями. Сейчас США – единственная супердержава, которая и ведет себя соответственно и открыто. И где уж тут ей обращать внимание на "аборигенов".
Несколько недель назад, например, "The New York Times" написала, что министерство обороны США собирается выпустить секретную директиву с целью проведения тайных операций для оказания влияния на общественное мнение и политиков в дружественных или нейтральных США странах.
Речь, разумеется, идет о правительственной стратегии в борьбе с мировым исламским терроризмом и широкой пропаганде американских ценностей для того, чтобы изменить негативное мнение о США, укоренившееся во многих странах. Многие представители администрации Джорджа Буша согласны с этим. Но та же газета отметила: даже в США обеспокоенность многих вызывает и то, что военные, вероятно, будут платить журналистам за лояльные по отношению к Вашингтону статьи или нанимать людей без очевидных связей с Пентагоном для проведения маршей и митингов в поддержку американской политики. А связано это, конечно же, с тем, что за последние два года антиамериканские настроения в мире значительно усилились. Об этом свидетельствуют результаты опроса 38 тысяч человек в 44 странах мира, проведенного исследовательским центром "Pew Research Center". Тенденция роста антиамериканизма особенно заметна в мусульманских странах, на Ближнем Востоке и в Средней Азии. Недовольство американской политикой значительно усилилось и в тех странах, которые традиционно считаются союзниками США. Что, в общем-то, объяснимо: ну кто же любит, чтобы его все время "прессовали" и поучали жить?
Однако США любят это делать с другими, а Украину они давно определили как зону своих интересов, которой при случае еще можно и торговать с Россией. А, следовательно, власть в Украине, которая этого не хочет, Америке не нужна. Так на свет и появилась концепция "плохого Леонида Кучмы", по наущению "олигархических кланов" и всевозможных "коррупционеров" не дающего зеленый свет "последней надежде украинской демократии", ну просто "очень хорошему" Виктору Ющенко. А раз появилась концепция, то приступили и к ее разработке, и к подбору соответствующих исполнителей. Для этих самых исполнителей самое противное то, что им могут даже не сообщать об их же предназначении, а использовать втемную. Но ни сути дела, ни предназначения используемых это не меняет.
Так в Украине появилась акция "Украина – без Кучмы!". Потом ее второй этап "Восстань, Украина!". Сейчас планируется третий – "Освободим Украину от Кучмы!". Цель ее на первоначальных этапах была проста, как и мысль туповатого американского чиновника из тех, кто в процветающей Америке не нашел себе места в частном предпринимательстве, а потому пошел за карьерой в госструктуры: там хоть и платят меньше, но, как и в любой иерархической чиновничьей среде, самостоятельность и оригинальность мысли, инициатива и творчество не очень требуются. США и их помощникам в Украине нужно было снять Кучму с должности, провести досрочные выборы и в главное кресло Украины водрузить свою марионетку. Этой марионеткой (хотел он этого или нет – уже не важно) и стал "мессия" Виктор Андреевич.
А для возбуждения общественного мнения как в самой Украине, так и за ее пределами выбран был и соответствующий фон: обвинения власти во всевозможных прегрешениях – от коррумпированности до преступлений против главных демократических свобод и прав человека. Это понятно всем, но чтобы "дожать" более нежное и нервное мировое сообщество, появились и обвинения Украины в незаконной торговле оружием со "странами-изгоями" и участниками "мировой оси зла". Так возник сначала скандал с продажей РЛС "Колчуга" Ираку, а потом, когда ничего конкретно доказать не удалось, стали обвинять уже в продаже Саддаму Хусейну понтонных мостов. И постоянно присутствует вечный рефрен – борьба за свободу слова, которую в последнее время тоже попытались превратить в общегосударственную кампанию. А в основу всего этого обвинительного "богатства" была положена "дискотека" бывшего майора охраны президента, а ныне "борца- антикучмиста" Николая Мельниченко, который незаконно прослушивал и записывал все разговоры шефа. И крутиться эти записи "ди-джея" с Потомака могут бесконечно, ибо цель у них одна – если не удалось добиться досрочных президентских выборов, то нужно сделать все, чтобы на законных президентских выборах в 2004 году победил не ставленник власти, а представитель оппозиции. Лучше, конечно, безвольный и прикормленный "мессия" Ющенко. Но, как известно, на безбабье и рука – шансоньетка, а потому сгодится и Юлия Тимошенко, если сможет убедить в своей будущей лояльности.
Власть сейчас, ясное дело, ищет такого ставленника, перебирая все возможные и невозможные, известные и неизвестные кандидатуры. Нужен некий тип, обладающий "шлейфом" хороших дел и могущий рассчитывать на иррациональную любовь граждан. Как Ющенко. Следовательно, оппозиционеры, конечно же, должны сделать все, чтобы описанный выше "ющенкообразный" ставленник власти в качестве новой, неизвестной и симпатичной людям "темной лошадки" не появился никогда. А посему оппозиция объективно должна: а) четко определить всех возможных претендентов; б) "отстрелять" их еще на подходе к выдвижению. И если проанализировать, например, всю деятельность так называемых оппозиционных СМИ, щедро проплаченных западными грантами и подачками, то за последние месяцы они этим и занимались, вместе с действующим президентом, системно, всесторонне и целенаправленно дискредитируя и "опуская" всех возможных его преемников.
Первым под огонь критики попал новоназначенный глава Администрации президента Медведчук. Например, недавний "мятеж грантоедов", провозгласивших "борьбу за свободу слова", изначально был направлен и против Кучмы, и против Медведчука, ведомство которого (справедливости ради это надо признать) само неумно и неумело подставило "шефа" попытками установить более жесткий и унифицированный контроль над деятельностью украинских СМИ. Одни "темники", провозглашенные "корнем зла", чего стоили. Сейчас же делается все, чтобы внести раскол в ряды сторонников власти, представляя чуть ли не "тайным отцом оппозиции" спикера Владимира Литвина. Под огонь уже попал и Николай Азаров. Стоило бывшему "главному мытарю" только засобираться в США, как в Украине начался суд по иску к нему со стороны Николая Мельниченко, который хочет, чтобы Азаров признал подлинность записей из-под дивана президента. На очереди, ясное дело, премьер Виктор Янукович и новый глава Нацбанка Сергей Тигипко. А дополняется эта внутренняя дискредитация внешним давлением на власть и массированным разъяснением народу, что в возможной изоляции Украины в мире виновата власть и ее представители.
Причем "дети капитана Гранта" не очень и скрывают, за что они борются. Вернее, они хотят скрыть, но у них не получается. И они выдают себя, простодушно предлагая власти, которая информационно защищается от "наездов" оппозиции упомянутыми "темниками", а также вольным или невольным сторонникам власти и стабильности в стране, чтобы те тоже "объединялись" и "высказывали свою позицию". Вот как, к примеру, было написано в одном из информфлагманов "борьбы за свободу слова" в ответ на попытки несколько приоткрыть завесу над этой самой "борьбой" и побороться с грантоедами. Это имело определенный успех в обществе, он раздразнил грантоедов, и они ответили встречными обвинениями в "служении власти". "Последняя демонстрация тому – успешность простенькой, вообще-то, спецоперации под кодовым названием "Поход грантоедов", проведенной АП и сочувствующими против тех журналистов, которые публично высказались осенью против политической цензуры. Казалось бы: десятки, сотни людей ощущают себя униженными весьма определенной редакционной дезинформационной политикой своих СМИ. Что мешает им объединиться – невзирая на различия в политических пристрастиях, на амбиции, на разность источников получаемых зарплат, и т.д., и т.п? Если есть одна на всех, ОБЩАЯ проблема? Не нравятся вам те, кто подписал известный "Манифест" против политической цензуры от 3-го октября? Подозреваете организаторов Страйкома и Независимого медиа- профсоюза в исключительно походе за западными грантами? (Все указанное -- порождение очередного припадка "борьбы за свободу слова" на деньги США. – В.С.) Более того, еще и считаете их агентами ЦРУ?! Ну, так ради Бога – организуйтесь сами, попытайтесь сами противостоять давлению, отстоять свое право на профессию, суть которой заключается в АДЕКВАТНОМ информировании общества обо всех жизненно важных для него вопросах… Ищите иные пути объединения, проявления собственной позиции и собственного неравнодушия", – написала один из вождей "грантовых деток".
И опять справедливости ради следует признать: грантоеды знают, что говорят, ибо в этой информвойне нервов и выдержки власть отвечает оппозиции взаимностью. И тоже вербует на свои гранты своих "детей" в различных СМИ, а, следовательно, вождям "оппо" нужно быть готовым к тому, что о себе они тоже узнают много нового и очень актуального перед выборами. А уж "дети капитана Гранта" – информационщики-пропагандисты с обеих сторон – расстараются, разливая компромат. И, похоже, все будет зависеть от того, чей "грант-папаша" (то есть накопленные и выброшенные на взаимную дискредитацию средства) окажется мощнее. А вместе с ним и сограждане "обогатятся". Хотя бы информацией о том, кто ними правит и кто хочет править…
13:02 24/01/03
Владимир Скачко
Сегодня все большему числу сограждан, интересующихся политической жизнью, становится очевидно, что довольно большая часть политиков и обслуживающих их интересы работников СМИ и негосударственных организаций завершают свою определенную эволюцию. Условно говоря, ее можно обозначить, как путь от "детей лейтенанта Шмидта" до "детей капитана Гранта".
Первые занимались в Украине невинной "розбудовой" демократии и становлением институтов открытого демократического общества на средства (в основном безвозмездные гранты), выделенные западными доброхотами – меценатами и спонсорами этой самой демократии. При этом немножко жульничали в обосновании необходимости выделения этих средств "на демократию", много "крысили" из этих подачек в личный карман, занимались их нецелевым использованием, строили себе домики и дачки, открывали предприятия, практиковали откат "нужным людям" за новые поступления и за получение денег и т. д. Но справедливости ради надо признать, что, в общем-то, свою роль эти первые гранты сыграли: многие съездили за них в другие страны и изучили тамошний опыт – политический и любой другой. В Украине были созданы некие школы для обучения журналистов по западным методам, возникли некие общественные контрольные организации, надзирающие за честностью политических процессов в стране и за становлением гражданского общества. Это, к примеру, Фонд Сороса "Возрождение", "Интерньюз" (поздний, но не теперешний), образовательные и правозащитные программы IREX ProMedia или Комитет избирателей Украины. В некоторые из этих грантоедческих организаций временами приезжали их хозяева и вдохновители, ужасались размеру "крысятничанья", увольняли чересчур зажравшихся "поборников украинской демократии", декларировали новые или видоизменяли старые цели, и организации продолжали свою нелегкую и переполненную соблазнами работу в Украине.
Сейчас время детей бедного и обаятельного в своей относительной скромности лейтенанта минуло. "Ребятки" подросли, обзавелись семьями либо приживалами и превратились в матерых "детей капитана Гранта". Этим уже мало просто демократии в стране. Им подавай смену всей системы власти, угодного им и их хозяевам президента, выгодное только им большинство в парламенте, обслуживающие только эти цели СМИ и т. д. Они уже не довольствовались мелкими и конкретными мероприятиями с десятками, пусть сотнями участников, им потребовались общегосударственные кампании и акции, а на улицы должны были выходить миллионы.
Удивительная метаморфоза произошла по очень простым причинам. Во- первых, сменился главный хозяин. Если раньше деньги и гранты "на демократию" платили всевозможные общественно-политические фонды из разных стран приблизительно в равной мере, то теперь зеленую (по цвету денег) майку лидера одели США, а основные суммы "помощи" составили американские госсредства, присылаемые в Украину через разные подставные структуры, имеющие вывески "общественных". Во-вторых, ничего удивительного в этом нет, ибо США, уже не кроясь, проводят по всему миру политику установления собственной гегемонии и абсолютно не интересуются мнением граждан тех стран, которые они внесли в "зону американских интересов". Так, в принципе, было и во времена "холодной войны", но тогда Вашингтон несколько тормозил "советский мишка из СССР" с ядерными когтями. Сейчас США – единственная супердержава, которая и ведет себя соответственно и открыто. И где уж тут ей обращать внимание на "аборигенов".
Несколько недель назад, например, "The New York Times" написала, что министерство обороны США собирается выпустить секретную директиву с целью проведения тайных операций для оказания влияния на общественное мнение и политиков в дружественных или нейтральных США странах.
Речь, разумеется, идет о правительственной стратегии в борьбе с мировым исламским терроризмом и широкой пропаганде американских ценностей для того, чтобы изменить негативное мнение о США, укоренившееся во многих странах. Многие представители администрации Джорджа Буша согласны с этим. Но та же газета отметила: даже в США обеспокоенность многих вызывает и то, что военные, вероятно, будут платить журналистам за лояльные по отношению к Вашингтону статьи или нанимать людей без очевидных связей с Пентагоном для проведения маршей и митингов в поддержку американской политики. А связано это, конечно же, с тем, что за последние два года антиамериканские настроения в мире значительно усилились. Об этом свидетельствуют результаты опроса 38 тысяч человек в 44 странах мира, проведенного исследовательским центром "Pew Research Center". Тенденция роста антиамериканизма особенно заметна в мусульманских странах, на Ближнем Востоке и в Средней Азии. Недовольство американской политикой значительно усилилось и в тех странах, которые традиционно считаются союзниками США. Что, в общем-то, объяснимо: ну кто же любит, чтобы его все время "прессовали" и поучали жить?
Однако США любят это делать с другими, а Украину они давно определили как зону своих интересов, которой при случае еще можно и торговать с Россией. А, следовательно, власть в Украине, которая этого не хочет, Америке не нужна. Так на свет и появилась концепция "плохого Леонида Кучмы", по наущению "олигархических кланов" и всевозможных "коррупционеров" не дающего зеленый свет "последней надежде украинской демократии", ну просто "очень хорошему" Виктору Ющенко. А раз появилась концепция, то приступили и к ее разработке, и к подбору соответствующих исполнителей. Для этих самых исполнителей самое противное то, что им могут даже не сообщать об их же предназначении, а использовать втемную. Но ни сути дела, ни предназначения используемых это не меняет.
Так в Украине появилась акция "Украина – без Кучмы!". Потом ее второй этап "Восстань, Украина!". Сейчас планируется третий – "Освободим Украину от Кучмы!". Цель ее на первоначальных этапах была проста, как и мысль туповатого американского чиновника из тех, кто в процветающей Америке не нашел себе места в частном предпринимательстве, а потому пошел за карьерой в госструктуры: там хоть и платят меньше, но, как и в любой иерархической чиновничьей среде, самостоятельность и оригинальность мысли, инициатива и творчество не очень требуются. США и их помощникам в Украине нужно было снять Кучму с должности, провести досрочные выборы и в главное кресло Украины водрузить свою марионетку. Этой марионеткой (хотел он этого или нет – уже не важно) и стал "мессия" Виктор Андреевич.
А для возбуждения общественного мнения как в самой Украине, так и за ее пределами выбран был и соответствующий фон: обвинения власти во всевозможных прегрешениях – от коррумпированности до преступлений против главных демократических свобод и прав человека. Это понятно всем, но чтобы "дожать" более нежное и нервное мировое сообщество, появились и обвинения Украины в незаконной торговле оружием со "странами-изгоями" и участниками "мировой оси зла". Так возник сначала скандал с продажей РЛС "Колчуга" Ираку, а потом, когда ничего конкретно доказать не удалось, стали обвинять уже в продаже Саддаму Хусейну понтонных мостов. И постоянно присутствует вечный рефрен – борьба за свободу слова, которую в последнее время тоже попытались превратить в общегосударственную кампанию. А в основу всего этого обвинительного "богатства" была положена "дискотека" бывшего майора охраны президента, а ныне "борца- антикучмиста" Николая Мельниченко, который незаконно прослушивал и записывал все разговоры шефа. И крутиться эти записи "ди-джея" с Потомака могут бесконечно, ибо цель у них одна – если не удалось добиться досрочных президентских выборов, то нужно сделать все, чтобы на законных президентских выборах в 2004 году победил не ставленник власти, а представитель оппозиции. Лучше, конечно, безвольный и прикормленный "мессия" Ющенко. Но, как известно, на безбабье и рука – шансоньетка, а потому сгодится и Юлия Тимошенко, если сможет убедить в своей будущей лояльности.
Власть сейчас, ясное дело, ищет такого ставленника, перебирая все возможные и невозможные, известные и неизвестные кандидатуры. Нужен некий тип, обладающий "шлейфом" хороших дел и могущий рассчитывать на иррациональную любовь граждан. Как Ющенко. Следовательно, оппозиционеры, конечно же, должны сделать все, чтобы описанный выше "ющенкообразный" ставленник власти в качестве новой, неизвестной и симпатичной людям "темной лошадки" не появился никогда. А посему оппозиция объективно должна: а) четко определить всех возможных претендентов; б) "отстрелять" их еще на подходе к выдвижению. И если проанализировать, например, всю деятельность так называемых оппозиционных СМИ, щедро проплаченных западными грантами и подачками, то за последние месяцы они этим и занимались, вместе с действующим президентом, системно, всесторонне и целенаправленно дискредитируя и "опуская" всех возможных его преемников.
Первым под огонь критики попал новоназначенный глава Администрации президента Медведчук. Например, недавний "мятеж грантоедов", провозгласивших "борьбу за свободу слова", изначально был направлен и против Кучмы, и против Медведчука, ведомство которого (справедливости ради это надо признать) само неумно и неумело подставило "шефа" попытками установить более жесткий и унифицированный контроль над деятельностью украинских СМИ. Одни "темники", провозглашенные "корнем зла", чего стоили. Сейчас же делается все, чтобы внести раскол в ряды сторонников власти, представляя чуть ли не "тайным отцом оппозиции" спикера Владимира Литвина. Под огонь уже попал и Николай Азаров. Стоило бывшему "главному мытарю" только засобираться в США, как в Украине начался суд по иску к нему со стороны Николая Мельниченко, который хочет, чтобы Азаров признал подлинность записей из-под дивана президента. На очереди, ясное дело, премьер Виктор Янукович и новый глава Нацбанка Сергей Тигипко. А дополняется эта внутренняя дискредитация внешним давлением на власть и массированным разъяснением народу, что в возможной изоляции Украины в мире виновата власть и ее представители.
Причем "дети капитана Гранта" не очень и скрывают, за что они борются. Вернее, они хотят скрыть, но у них не получается. И они выдают себя, простодушно предлагая власти, которая информационно защищается от "наездов" оппозиции упомянутыми "темниками", а также вольным или невольным сторонникам власти и стабильности в стране, чтобы те тоже "объединялись" и "высказывали свою позицию". Вот как, к примеру, было написано в одном из информфлагманов "борьбы за свободу слова" в ответ на попытки несколько приоткрыть завесу над этой самой "борьбой" и побороться с грантоедами. Это имело определенный успех в обществе, он раздразнил грантоедов, и они ответили встречными обвинениями в "служении власти". "Последняя демонстрация тому – успешность простенькой, вообще-то, спецоперации под кодовым названием "Поход грантоедов", проведенной АП и сочувствующими против тех журналистов, которые публично высказались осенью против политической цензуры. Казалось бы: десятки, сотни людей ощущают себя униженными весьма определенной редакционной дезинформационной политикой своих СМИ. Что мешает им объединиться – невзирая на различия в политических пристрастиях, на амбиции, на разность источников получаемых зарплат, и т.д., и т.п? Если есть одна на всех, ОБЩАЯ проблема? Не нравятся вам те, кто подписал известный "Манифест" против политической цензуры от 3-го октября? Подозреваете организаторов Страйкома и Независимого медиа- профсоюза в исключительно походе за западными грантами? (Все указанное -- порождение очередного припадка "борьбы за свободу слова" на деньги США. – В.С.) Более того, еще и считаете их агентами ЦРУ?! Ну, так ради Бога – организуйтесь сами, попытайтесь сами противостоять давлению, отстоять свое право на профессию, суть которой заключается в АДЕКВАТНОМ информировании общества обо всех жизненно важных для него вопросах… Ищите иные пути объединения, проявления собственной позиции и собственного неравнодушия", – написала один из вождей "грантовых деток".
И опять справедливости ради следует признать: грантоеды знают, что говорят, ибо в этой информвойне нервов и выдержки власть отвечает оппозиции взаимностью. И тоже вербует на свои гранты своих "детей" в различных СМИ, а, следовательно, вождям "оппо" нужно быть готовым к тому, что о себе они тоже узнают много нового и очень актуального перед выборами. А уж "дети капитана Гранта" – информационщики-пропагандисты с обеих сторон – расстараются, разливая компромат. И, похоже, все будет зависеть от того, чей "грант-папаша" (то есть накопленные и выброшенные на взаимную дискредитацию средства) окажется мощнее. А вместе с ним и сограждане "обогатятся". Хотя бы информацией о том, кто ними правит и кто хочет править…
13:02 24/01/03
Відповіді
2003.01.24 | XXX
Re: Скачко: Дети капитана Гранта
Скачко сидит на крючку СБУ за некоторые гомосексуальные связи.2003.01.24 | ашвуд
тю, так за це зараз не карають
чи він діточок маленьких зваблював, чи андрюшу дрюкача?2003.01.24 | peter byrne
skachko redkij podonok
ya soglasen s nekotorymi tezisami izlozhennymi v stat'e, odnako schitayu chto sam skachko redkij podonok.podderzhivayu ego pravo pisat' chto ugodno i nadeyus' chto sam on sebya priznaet prodazhnym. on ne otlichaetsya ot grantoedov - on pishet pro sebya.
smooch
2003.01.24 | Shooter
От тут то я погожусь з Петриком...(-)
2003.01.24 | Navigator
А пишуть Дети прапорщика ГАранта
Звичайно, кожна держава мае своi "iнтереси". Важливо, чи вони спiвпадають з iнтересами народу Украiни. А iнтерес народу Украiни - добробут через входження до Европи. Способи - справа десята. Хай "впливають" на здоров"я - свое i наше.2003.01.24 | Shooter
Зачєм блювотиння Ссссссссскачка виливати сюди?
Інформації ж - нуль. Зате смороду море.2003.01.24 | Роман ShaRP
В коі то вєкі погоджуся з п. Шюткіром.
Піаром, перепрошую, бздить, що аж дихати важко.При всій моїй нелюбові до Юща і (значно більшій) до ку,
а також нейтралітеті стосовно мериканців.
2003.01.24 | Спостерігач
бо знакова стаття, він її ще місяць тому грозився написати (-)
2003.01.24 | Shooter
Чим знакова? Ще раз підтверджує, що Скачко - курва, та ще й +
+ дешева?То це вже - заяложена істина.
2003.01.24 | AST
Трохи гіпертрофовано, але загалом справедливо (-)
2003.01.24 | Andrij
Re: Краще бути "грантоїдом", ніж шльондрою
на утриманні своїх та закордонних бандитів. Принаймні, умови гранту може прочитати кожний, хто хоче. Звичайно, комусь не до вподоби всілякі там "розвитки демократії" та "громадянські суспільства". Комусь не до вподоби прозорість фінансування грантів. Комусь набагато краще отримувати платню від сутенерів та клієнтів в темному, затишному місці. Врешті, професію хвойди обирає не кожний.2003.01.24 | Englishman
Все просто:
діяльність деяких грантоїдів спричиняє проблеми Кучмі та Ко. І тому вона не подобається, зокрема, АСТу.2003.01.24 | проше пана
Re: Все просто:
Із досьє Інституту масової інформації>>>Скачко Володимир Сергійович; незалеж. журналіст (з 1999) :
"...Леонід Кучма змушений балансувати... старий, як світ, прийом, але хто ним лише не користувався. Скоріш за все, настає час і Кучми"
Володимир Скачко,
"Зеркало Недели", 20 січня 1995 року
Народився 3 липня 1959 року у Полтаві. Дітей не має. В армії не служив. Останнє військове звання: капітан запасу (якого відомства - не уточнює). Навчався на історичному факультеті Київського державного університету з 1977 по 1982 рік. Історик. Вища комсомольська школа при ЦК ВЛКСМ у Москві, відділення журналістики з 1988 по 1989 рік. Рідною мовою вважає українську і російську. Іноземними не володіє. Українець. Православний УПЦ МП. З 1988 по 1990 рік перебував у лавах КПРС, вийшов через незгоду з політикою Горбачова. З 1978 року мав контакти з КДБ, коли це набуло розголосу, пояснив, що “в КДБ звернули увагу на неординарність поведінки і оригінальність мислення 19-річного студента”, були підозри, що неординарність поведінки полягала у нетрадиційній сексуальній орієнтації; жодних наслідків для нього увага з боку КДБ, з його слів, не мала, окрім того, що деякий час був “невиїзним”. Каже, що колекціонує дипломи з відзнакою. Має їх два: історичного факультету КДУ від 1982 року та Вищої комсомольської школи при ЦК ВЛКСМ у Москві (1989 рік). Один із засновників Укр. нац. медіа-клубу (1991). Залежно від ситуації любить усе. Хобі: збирає кухлі країн, які відвідав. Захоплення: книги, кіно. З 1983 по 1988 рік працював секретарем комітету комсомолу профтехучилища № 29 в Києві, викладачем марксистсько-ленінської підготовки СПТУ. Потім - позаштатним кореспондентом "Комсомольского знамени", кореспондентом; у 1989-90 роках - завідувачем відділу у київській молодіжній газеті "Молода гвардія"; газеті "Голос України" (з 1990 по 1994 рр.); завідувачем відділу політики телекомпанії "Нова мова". Працював також власкором газети "Сегодня", "Независимая газета", "Русский телеграф" (Москва), "Юкрейніан віклі" (США), Бі-Бі-Сі, Радіо “Свобода”.
2003.01.24 | ВІЙ
Дійсно все просто - номенклатуренятко
Розгул перестройки та демократії обірвав на високій ноті таку перспективну карєру !Адже можна вже б було сидіти на персональній дачі і писати вказівки цензорам комсомольських газет...
А ниньки кругом одні жиди, масони і грантоїди ...
2003.01.25 | AST
Re: Краще бути "грантоїдом", ніж шльондрою
Andrij пише:> Краще бути "грантоїдом", ніж шльондрою на утриманні своїх та закордонних бандитів. Принаймні, умови гранту може прочитати кожний, хто хоче.
Умови гранту може прочитати хто хоче, але ОТРИМАТИ грант можна лише за хабаря ("відкат") чи під певні кланові (сімейні) забовязання...
> Комусь не до вподоби прозорість фінансування грантів.
Ха-ха-ха! Корупція та відверте здирництво в навкологрантовому середовищі розвинуті так само як і в державних структурах України.
= = = =
Простий приклад. Чи сприяє розвитку демократичного суспільства в Україні "Майдан"? - Так! І вносить чималий внесок (хоч я далеко не завжди погоджуюсь з його засновниками та авторами).
Які шанси в "Майдана" отримати якусь частку від тих $300.000, що нещадавно пообіцяв Держдеп?
Пояснюю - 0,0%. Бо все давно роздеребанено між професіоналами...
Саме тому підтримую пафос Скачка. Попри те, що він занадто політизує проблему. Насправді, все простіше: КРАДУТЬ. крапка
2003.01.25 | Andrij
Re: Все ж таки "грантоїдом" краще
AST пише:> Умови гранту може прочитати хто хоче, але ОТРИМАТИ грант можна лише за хабаря ("відкат") чи під певні кланові (сімейні) забовязання...
А приклад можете надати? До речі, чому досі ніхто не поскаржився в інституції, що дають гроші для тих "корумпованих" грантів? Чи ви хочете сказати, що всілякі Сороси теж всі "куплені"?
> Ха-ха-ха! Корупція та відверте здирництво в навкологрантовому середовищі розвинуті так само як і в державних структурах України.
Давайте уявімо, що все це правда, та всі західні фундації дорівнюють "державним структурам України" з точки зору корупції. Чи існує в "грантоїдів" така ж цензура, що й в бандитських виданнях?
> Які шанси в "Майдана" отримати якусь частку від тих $300.000, що нещадавно пообіцяв Держдеп?
Майдан вже погодився подати заяву на той грант?
> Саме тому підтримую пафос Скачка. Попри те, що він занадто політизує проблему. Насправді, все простіше: КРАДУТЬ. крапка
Ну а пафос сотень українських журналістів, які хором скаржаться на бандитів та придушення свободи слова, вас, певно, не хвилює. Мене інше цікавить, кому будуть потрібні шльондри після того, як рештка окупантів емігрує до своїх господарів, захищаючи награбоване та самих себе від правосуддя?
2003.01.25 | AST
Ви не володієте темою
Історія розкрадання та привласнення грантів (в тому числі соросовських фондів) в Україні - реальність. Високополітичні підгрунтя в цьому шукати не варто (в цьому я не погоджуюсь із Скачком). Мова йде лише про банальне прагнення збагатитись.Опозиційні та демократичні журналісти люблять гроші анітрохи не менше ніж т.зв. "шльондри". До речі, я дуже сумніваюсь, що зарплата Скачка як главреда "КТ", вище ніж в журналістів газети "Срані".
2003.01.25 | Andrij
Re: Ну так поділіться з нами
AST пише:> Історія розкрадання та привласнення грантів (в тому числі соросовських фондів) в Україні - реальність. Високополітичні підгрунтя в цьому шукати не варто (в цьому я не погоджуюсь із Скачком). Мова йде лише про банальне прагнення збагатитись.
Запитую ще раз, чому ніхто не скаржиться за межі України про привласнення грантів? Чи існує в "грантоїдів" цензура, схожа на бандитську?
>
> Опозиційні та демократичні журналісти люблять гроші анітрохи не менше ніж т.зв. "шльондри". До речі, я дуже сумніваюсь, що зарплата Скачка як главреда "КТ", вище ніж в журналістів газети "Срані".
Хто вам сказав, що шльондри живуть краще за нормальних людей? Бажання продатись, це річ навіть не стільки матеріальна, скільки психологічна. Ну не дарма же він ту "вищу комсомольську школу" кінчав.
2003.01.27 | Estet
Що буде з Піховшеком після приходу до влади Ющенка
Andrij пише:> Ну а пафос сотень українських журналістів, які хором скаржаться на бандитів та придушення свободи слова, вас, певно, не хвилює. Мене інше цікавить, кому будуть потрібні шльондри після того, як рештка окупантів емігрує до своїх господарів, захищаючи награбоване та самих себе від правосуддя?
Andrij поставив досить складне питання. Я спробував промоделювати, що ж буде, скажімо, з Піховшеком після того, як до влади прийде, скажімо, Ющенко.
На жаль, є дуже високі шанси того, що Піховшек спочатку дещо затаїться, потім доброзичливці організують йому особисту зустріч з Ющенком, на якій Славко талановито порюмсає і скаже "Батьку, пробач...", а Віктор Андрійович прийме рішення у стилі "кожному потрібно дати шанс".
Вірогідність того, що Піховшек, Скачко та іже з ними зазнають обструкції від майбутньої влади - мінімальні.
2003.01.27 | Адвокат ...
У точній відповідності із моськальською приказкою:
"Ґовно нє тонєт!"Єдине, що може втопити писючих та балакучих совків,-- це рішуча та послідовно відмова нової влади мстити сь своїм попередникам у притаманний останнім ( кримінальнально- совковий ) спосіб.
2003.01.27 | Nemo
Здогадуюсь у якій компанії Славко опиниться на тому світі (-)
2003.01.28 | Андрей Кравчук
Re: Що буде з Піховшеком після приходу до влади Ющенка
Estet пише:> Andrij поставив досить складне питання. Я спробував промоделювати, що ж буде, скажімо, з Піховшеком після того, як до влади прийде, скажімо, Ющенко.
> На жаль, є дуже високі шанси того, що Піховшек спочатку дещо затаїться, потім доброзичливці організують йому особисту зустріч з Ющенком, на якій Славко талановито порюмсає і скаже "Батьку, пробач...", а Віктор Андрійович прийме рішення у стилі "кожному потрібно дати шанс".
> Вірогідність того, що Піховшек, Скачко та іже з ними зазнають обструкції від майбутньої влади - мінімальні.
Дуже на це сподіваюсь. Бо вести себе так, як ведуть твої вороги - це означає вподоблюватися ним. Якщо Ющенко буде поводитись як Кучма, то яка буде між ними різниця?
"1+1" - не державний канал. Сподіваюсь, до речі, що Ющенко ліквідував би ВСІ державні телерадіоканали і великі газети. Отже "1+1" має самостійно визначат свою політику. Якщо їм захочеться зберегти Піховшека - їхнє право. А моє право - дивитися чи не дивитися його передачі і канал взагалі.
2003.01.25 | Englishman
А ось це- повна х*йня:
AST пише:> Умови гранту може прочитати хто хоче, але ОТРИМАТИ грант можна лише за хабаря ("відкат") чи під певні кланові (сімейні) забовязання...
Я, АСТ, трошки знайомий з цією темою. Може ви дійсно чули про випадки корупції при отриманні грантів, може ви просто не любите третій сектор, але факт є фактом: є дуже багато недержавних організацій, які виконують корисні справи і які не могли б існувати без підтримки тих же державних грантів США. На жаль, більшість наших людей є дуже бідними, щоб робити добровільні пожертви, тому єдиним джерелом фінансування є закордонні спонсори. Ну не від бандюків же чекати грошей на підтримку незалежних засобів масової інформації, чи не так?
2003.01.25 | AST
Ще раз пояснюю
Я не ставлю під сумнів доцільність їснування та задекларовані цілі недержавних фундацій.Я лише констатую факт: зараз в Україні отримати фінансування від цих структур можна лише за умови "відкату" тим, хто приймає відповідні рішення.
Гроші, що виділяються на розвиток громадянського суспільства та свободи слова, опиняються в кишенях вправних "грантожерів" та використовуються ними для власного збагачення та самореклами.
До речі, необхідність перевірки фінансової діяльності різноманітних фондів в Україні міститься серед вимог FATF.
Почитайте, це - список проектів Фонду "Відродження". Там купа цікавої інформації.
http://www.irf.kiev.ua/ukr/projects/2001/irf.annual.report.2001.uk.html#chapter345
Ось, наприклад:
Організація: Програма "Засоби масової інформації", Міжнародний фонд "Відродження", м. Київ.
Зміст проекту: Розміщення роликів соціальної реклами на 6 українських телеканалах.
Сума: $ 200 000
Ви уявляєте собі, який це клондайк для дєрібана?
2003.01.25 | Andrij
Re: Не оперуйте пі(сю)арними методами
Ваша особиста підозра ще не дорівнює доказу. Сума грантів, що надаються всілякими доброчинними організаціями ще не є доказом "откатних". Скажімо, ви пишете -> Ось, наприклад:
>
> Організація: Програма \"Засоби масової інформації\", Міжнародний фонд \"Відродження\", м. Київ.
> Зміст проекту: Розміщення роликів соціальної реклами на 6 українських телеканалах.
> Сума: $ 200 000
>
> Ви уявляєте собі, який це клондайк для дєрібана?
Справа но в тому, що "уявляєте" саме ви. Де тут докази страшної корупції та цензури? Охоче вірю, що порушення можливі в будь-якій організації, що має справу з грішми. АЛЕ, дорівнювати ВСІ грантодавчі фундації українським та російським організованим злочинним угрупуванням є нахабна брехня. Факт лишається фактом, журналісти, що продались за пару доларів виконувати "спецзавдання" бандитів, працюють проти власного народу. Ці журналісти є шльондри, підстилка окупаційної адмінстрації. До речі, це не означає, що той самий Скачко виконує ту бридку роботу без задоволення.
2003.01.25 | знаю
Степура, ти брехун!
AST пише:> Andrij пише:
> > Краще бути "грантоїдом", ніж шльондрою на утриманні своїх та закордонних бандитів. Принаймні, умови гранту може прочитати кожний, хто хоче.
>
> Умови гранту може прочитати хто хоче, але ОТРИМАТИ грант можна лише за хабаря ("відкат") чи під певні кланові (сімейні) забовязання...
я особисто не раз отримував ґрант без відкатів і зобов'язань. ні, не так, було два зобов'язання: притримуватись мети поданого проекту і не брехати. чого і тобі бажаю...
2003.01.25 | Nemo
Підтримую. В 1993 році я отримав грант фонду Сороса
І при цьому жодних "відкатів". Щоправда я не отримував гроші - лише два ком"ютери і факс.2003.01.25 | Nemo
Тобто я хочу сказати, що винятки бувають.
А от один мій знайомий (не час зараз переводити розмову на особистості) після кількарічної розбудови громадських організацій придбав дуже дорогу квартиру в Центрі Києва. Знаєте, в мене є однокурсники-мільйонери і я не заздрісний. Але в цьому випадку я матюкався.2003.01.25 | Ха-Ха
И в Еврокомиссии берут взятки
Например некая мадам Виктория весьма к этому склонна - но суммы, спасибо ей, весьма умеренны2003.01.26 | Чучхе
Діти Президента Гранта
Коли я вперше почув слово "взяти грант" я подумав, що десь роздають банкноти по 50 доларів, там якраз є портрет президента Гранта. Дивно, що Скачко цього ще не обіграв. Ну мабуть його гонорар обчислюється не одним портретом Гранта, а декількома...Фонд "Відродження" перетворився на якесь опудало, яким лякають народ, страшніше ніж НАТОм. Авжеж - Скачко наче за НАТО та Європу (навіть ходить з єнотом на повідку) і цих структур не боїться, і обома руками за євроінтеграцію. А от фонду Сороса - боїться. Чого б це?
З "Відродження" я сам брав гранти, але то було не зорі його створення. Зараз я чув, що там хабарництво таки дійсно на дуже великому рівні. Але я зараз не піду у той фонд з інших причин. Якщо брати малі гранти, то морока з їх вибиванням, а потім звітністю буде настільки велика, що не варт і братися. Великі суми розподіляються без сумніву за кордоном, хоча номінально заявки на них пишуться тут. І швидше за все там вже все схвачено, також не варт старатися.
Краще я візьму грант в посольстві Республіки Корея. Продаю кнов-гав:
1. Зустрітися з радником-кгбістом і піти з ним в ресторан
2. В ресторані натякнути що незле булоб отримати штуки дві на боротьбу з ідеями чучхе в Україні (для цього там є цілий фонд)
3. Через день в іншому ресторані отримати тисячу. Іншу тисячу кгбіст бере за посередництво. Вся звітність - одна розписка на ресторанній серветці.
4. При закінченні першого гранту - перейти до п. 1.
Хай Сорос вчиться!
Тим більше я не розумію, як це "Відродження" з бюджетом 7 млн доларів буде скидати наприклад Ахметова з його 1,7 млрд? Це не фонд, а якийсь цап-відбувайло, на якого списують усі недоліки що є в Україні.
2003.01.28 | Len
Re: Денег не брал а получил борзыми щенками!
2003.01.28 | Nemo
Ага, вас комуністів забув дозволу запитати :-)(-)
2003.01.25 | AST
Ні, це правда
знаю пише:> AST пише:
> > Умови гранту може прочитати хто хоче, але ОТРИМАТИ грант можна лише за хабаря ("відкат") чи під певні кланові (сімейні) забовязання...
>
> я особисто не раз отримував ґрант без відкатів і зобов'язань. ні, не так, було два зобов'язання: притримуватись мети поданого проекту і не брехати. чого і тобі бажаю...
І що це були за гранти? Може варто про це повідомити відкрито, не ховаючись за псевдо? Тоді буде видно під які забов'язання він насправді був виданий.
Інфо про відкати та вузько-клановий підхід у розподіленні грантів "Відродження" в Україні я маю від П.Бірна, який очолював в минулому Фонд Сороса в Мінську. В нього достатньо відповідних знань та знайомств щоб це стверджувати.
2003.01.26 | Englishman
А ось це цікаво.
П.Бірн, сподіваюсь, підняв це питання перед Держдепом? Які були результати ?2003.01.27 | Андрей Кравчук
Re: Краще бути "грантоїдом", ніж шльондрою
AST пише:> Andrij пише:
> > Краще бути "грантоїдом", ніж шльондрою на утриманні своїх та закордонних бандитів. Принаймні, умови гранту може прочитати кожний, хто хоче.
>
> Умови гранту може прочитати хто хоче, але ОТРИМАТИ грант можна лише за хабаря ("відкат") чи під певні кланові (сімейні) забовязання...
Як представник організації, яка неодноразово отримувала гранти від декількох західних фондів, можу засвідчити під присягою: НІКОЛИ не давали хабаря; НІКОЛИ від нас хабаря не вимагали; ЖОДНИХ зобов"язань, крім виконання письмових умов гранту не мали і не маємо.
> > Комусь не до вподоби прозорість фінансування грантів.
>
> Ха-ха-ха! Корупція та відверте здирництво в навкологрантовому середовищі розвинуті так само як і в державних структурах України.
Є й таке, хоча знаю про це тільки з переказів, але ЗНАЧНО менше, ніж в українських держструктурах.
2003.01.25 | Shooter
Краще бути грантоїдом, ніж хуєсосом
І що би там Степура не варнякав,а) ґрант можна отримати і без відкату
б) великі проекти затверджують не в Україні
в) навіть в разі "откату" - це акція одноразова. і "ґрантоїд" після отримання грошей на ґрант є майже абсолютно незалежним від ґрантодавця.
Натомість перманентні хуєсоси типу піхвошика-скачка-юрчука мусять постійно цілувати в гузно свого благодєтєля. Інакше їм світить доля екс-головного автора Cєводня - за інтерв'ю з Рибачуком погнали без розмов.
2003.01.25 | AST
Re: Краще бути грантоїдом, ніж хуєсосом
Shooter пише:> а) ґрант можна отримати і без відкату
гола теорія.
> б) великі проекти затверджують не в Україні
але пропонуються з України
> в) навіть в разі "откату" - це акція одноразова. і "ґрантоїд" після отримання грошей на ґрант є майже абсолютно незалежним від ґрантодавця.
Угу. А якже потім бути з наступним грантом?
> Натомість перманентні хуєсоси типу піхвошика-скачка-юрчука мусять постійно цілувати в гузно свого благодєтєля. Інакше їм світить доля екс-головного автора Cєводня - за інтерв'ю з Рибачуком погнали без розмов.
Я не хочу дискутувати тут редакційну політику ЗМІ А.Деркача, але якщо
не помиляюсь, Версії та КТ подавали інтерв'ю з Рибачуком без проблем.
2003.01.26 | Shooter
Re: Краще бути грантоїдом, ніж хуєсосом
AST пише:> Shooter пише:
>
>
> > а) ґрант можна отримати і без відкату
>
> гола теорія.
Підтверджена, як мінімум, у двох випадках - моєму і одного мого знайомого. Тут же ж в трейді - ще приклади. Ще тобі наведу один - Чемерис. Етс,
>
> > б) великі проекти затверджують не в Україні
>
> але пропонуються з України
і? думаєш, вистачить наглості в мєстних "кровопійцов" ризикнути своїм місцем з постійним доходом, і, головне, своєю задницею - за якісь нещасні 10-20 штук? зачєм їм то?
> > в) навіть в разі "откату" - це акція одноразова. і "ґрантоїд" після отримання грошей на ґрант є майже абсолютно незалежним від ґрантодавця.
>
> Угу. А якже потім бути з наступним грантом?
А до чого тут наступний ґрант? Я веду мову про інакше - ще раз перечитай наступний абзац.
> > Натомість перманентні хуєсоси типу піхвошика-скачка-юрчука мусять постійно цілувати в гузно свого благодєтєля. Інакше їм світить доля екс-головного автора Cєводня - за інтерв'ю з Рибачуком погнали без розмов.
>
> Я не хочу дискутувати тут редакційну політику ЗМІ А.Деркача, але якщо
> не помиляюсь, Версії та КТ подавали інтерв'ю з Рибачуком без проблем.
АСТ, я тобі вже колись рекомендував включати дуру в іншому місті. Мова про загальний підхід до подання новин в бандюківських ЗМІ. В котрих хуєсоси трусяться щодня і щогодини за об'їдки з панського столу.
Бай зе вей, "незалежний журналіст Степура", не підкажеш джерело своїх доходів?
2003.01.27 | Спостерігач
Краще бути сином Ґранта, ніж Гаранта
Третього, на жаль, в Україні не дано. Що ми бачимо, зокрема, на прикладі Степури - от і його призвали выдпрацьовувати боротьбою з "грантоїдами".2003.01.27 | AST
Краще поганий Кучма ніж хороший Паскуаль
Спостерігач пише:> Третього, на жаль, в Україні не дано. Що ми бачимо, зокрема, на прикладі Степури - от і його призвали выдпрацьовувати боротьбою з "грантоїдами".
Цікаво, хто саме мене призвав? Деркач, Медведчук, Кучма, Скачко,...?
Чому, по вашому не можна критикувати грантоїдів, які спритно перелітають з Хартії-4 в список КОП, але чомусь при цьому залишаються "прогресивними" та "незалежними"?
Ось (далеко не повний) список загинувших журналістів за 93-96 рр.
Mykola Baklanov ( 1993)
Vladimir Ivanov (1995)
Andrey Lazebnikov (1993)
Aleksandr Motrenko (1996)
Yury Osmanov (1993)
Serhiy Shepelev (1994)
Anatoliy Taran (1995)
Чому тоді це не вважалось кричущим прикладом порушень свободи слова в Україні?
Чому зникнення Бойчишина не трактувалось як свідчення авторитаризма в Україні?
Чому за таких обставин Кучму приймали як найкращого друга в Вашингтоні?
S. DEPARTMENT OF STATE
DAILY PRESS BRIEFING
DPB #27
TUESDAY, FEBRUARY 20, 1996, 1:04 P.M.
(ON THE RECORD UNLESS OTHERWISE NOTED)
MR. BURNS: Good afternoon. Welcome to the State Department briefing. I have a couple of announcements to make before we go to your questions.
The first pertains to the Secretary's schedule. As you know, the Secretary is having lunch now with the NATO Secretary General, Mr. Solana. Tomorrow, the Secretary will host for lunch, Leonid kuchma, the President of Ukraine who is making a visit to the United States. President kuchma will be meeting with President Clinton tomorrow and also will be here at the State Department for a working lunch with delegations on both sides.
The first pertains to the Secretary's schedule. As you know, the Secretary is having lunch now with the NATO Secretary General, Mr. Solana. Tomorrow, the Secretary will host for lunch, Leonid kuchma, the President of Ukraine who is making a visit to the United States. President kuchma will be meeting with President Clinton tomorrow and also will be here at the State Department for a working lunch with delegations on both sides.
This is a very important meeting. President kuchma is reformed-minded. He's made dramatic steps on economic/political reform, constitutional reform, in Ukraine. He is a major friend and ally of the United States. Ukraine is certainly a priority for the United States.
====
reformed-minded.(!!!!!!!)
He's made dramatic steps on economic/political reform(!!!!!), constitutional reform (!!!!!!!), in Ukraine. He is a major friend (!!!!!!) and ally of the United States (!!!!!).
Чому Каратницький, з рук якого годується зараз "вільна преса" в цей час вручав Кучмі Премію Свободи?
http://clinton6.nara.gov/1996/02/1996-02-08-ukraine-president-kuchma-to-visit-us.html
Office of the Press Secretary
--------------------------------------------------------------------------------
For Immediate Release February 8, 1996
STATEMENT BY THE PRESS SECRETARY
Visit by President Leonid Kuchma of Ukraine
President Leonid Kuchma of Ukraine will visit the United States on February 20-22, 1996 to receive the "Freedom Award" from the non-profit institution, Freedom House. President Clinton and Vice President Gore will meet with President Kuchma in the White House on February 21 during his visit to Washington. The "Freedom Award" recognizes President Kuchma's leadership in promoting a democratic and independent Ukraine.
=====
President Kuchma's leadership in promoting a democratic and independent Ukraine!!!! -))))
Я знаю чому.
Тому що сучасні грантожери (як і нинішні політичні опозиціонери) тоді були при владі. В них, особисто, все було чьотко.
Тому я не вірю цим людям. Їхні спекуляції з приводу на т.зв. "свободи слова" в Україні - суцільна брехня з метою нахапати гранти та дорватися до влади в разі перемоги Ющенко.
2003.01.27 | Shooter
Гм..чим саме, не розкажеш? (-)
2003.01.27 | Спостерігач
Наспрадві має бути "краще поганий Буш ніж добрий Путін"
З цим Ви згодні чи теж треба переконувати, що у власників українських ЗМІ або російські гроші або гроші, зав'язані на Росію?AST пише:
[..]
> Я знаю чому.
> Тому що сучасні грантожери (як і нинішні політичні опозиціонери) тоді були при владі. В них, особисто, все було чьотко.
>
> Тому я не вірю цим людям. Їхні спекуляції з приводу на т.зв. "свободи слова" в Україні - суцільна брехня з метою нахапати гранти та дорватися до влади в разі перемоги Ющенко.
АСТе, все вірно, Ющенко і його оточення, здебільшого, мудаки. Але це НАШІ мудаки.
2003.01.27 | AST
ОК.
Спостерігач пише:> З цим Ви згодні чи теж треба переконувати, що у власників українських ЗМІ або російські гроші або гроші, зав'язані на Росію?
>
>
>
>
> AST пише:
> [..]
> > Я знаю чому.
> > Тому що сучасні грантожери (як і нинішні політичні опозиціонери) тоді були при владі. В них, особисто, все було чьотко.
> >
> > Тому я не вірю цим людям. Їхні спекуляції з приводу на т.зв. "свободи слова" в Україні - суцільна брехня з метою нахапати гранти та дорватися до влади в разі перемоги Ющенко.
>
> АСТе, все вірно, Ющенко і його оточення, здебільшого, мудаки. Але це НАШІ мудаки.
ОК. Я не про це. Вплив російського капіталу та російських ЗМІ на українське суспільство - зовсім інша історія.
Йдеться саме про західний напрямок. Зараз певна (далеко не бездоганна) група особистей монополізувала право давати оцінки стану "свободи слова" та "демократичних свобод" в Україні, а також - вплив на чинники, що визначають політику США та ЄС до України.
Ось свіжий приклад:
=====
Українські журналісти приїхали збурювати ПАРЄ
www.ПРАВДА.com.ua, 27.01.2003, 10:51, оновлено о 11:22
Наголосити на проблемах цензури та свободи слова в Україні в ході Парламентської Асамблеї Ради Європи планує група українських журналістів та експертів, яка приїхала у понеділок до Страсбургу.
Як повідомив "Українській правді" лідер Київської незалежної медіа-профспілки Андрій Шевченко, ця група планує ряд заходів у ході доповіді ПАРЄ щодо загальної ситуації зі свободою слова в Європі.
"Слухання в Україні показали, що не лише депутати, а й самі журналісти стурбовані цензурою в Україні. Ми хочемо, щоб на ПАРЄ поруч із точкою зору офіційної делегації Верховної Ради в ПАРЄ пролунала також позиція журналістів", - зазначив Микола Томенко.
Серед іншого українські представники мають зустрітися з доповідачем ПАРЄ по свободі слова в Європі Тутті Ізогокана-Азунма, доповідачами моніторингового комітету ПАРЄ по Україні Ханне Северінсен та Ринатою Вольвенд, експертом ПАРЄ по справі Гонгадзе Гансом Крюгером, керівниками департаменту моніторингу та відділу стратегічного планування Асамблеї.
У вівторок має відбутися спільна прес-конференція Миколи Томенка, Мирослави Гонгадзе, Ханне Северінсен та Ринати Вольвенд.
До групи українських журналістів також входить Андрій Шевченко та Алла Лазарєва, директор Інституту масової інформації.
А тим часом, як повідомляє Німецька хвиля, депутати ПАРЄ висловили стурбованість станом свободи слова в Україні. Фінський депутат Тутті Ізогокана-Азунма у своєму виступі зазначила, що насилля над журналістами зросло в деяких європейських країнах, зокрема в Україні та Росії. Парламентарій нагадує, що з 1998 року в Україні за таємничих обставин загинуло 11 журналістів, а 48 журналістів отримали серйозні поранення внаслідок нападів.
У доповіді також відзначено, що серед цих постраждалих більшість займалася розслідуванням корупції в міліції, прокуратурі та в органах місцевої й державної влади. Депутат також уважає неприпустимим, що у розслідуванні вбивства Георгія Гонгадзе досі немає суттєвого прогресу.
Фінський парламентарій також зазначає, що українське державне телерадіомовлення досі не стало громадсько-правовим.
Єдиним покращенням у галузі мас-медіа депутат вважає те, що дещо знизилися суми позовів, які подаються проти преси за звинуваченням у наклепі. За висновками парламентарія Ради Європи, ситуація зі свободою слова є особливо тривожною в більшості країн СНД - окрім України, це Росія, Білорусь, Молдова й Азербайджан. Депутат від Фінляндії пише, що в цих країнах насилля над журналістами стало звичайною практикою.
УП, Страсбург
====
!!!!!
Поїздка журналістів до Страсбургу організована за підтримки Фонду "Відродження"
!!!!!
Зазначу, що Томенко - член борду "Відродження".
Ви можете пояснити мені причини, мету та доцільність "підбурювання ПАРЕ" в січні 2003 р.?
Не маю жодних претензій особисто до будь-кого з грантоїдів, але речі треба називати своїми іменами: йдеться виключно про власний політичний пі-ар та контакти з метою отримати нові гранти.
Загалом, вплив фондів на сучасну українську політику не треба переоцінювати, як це робить Скачко, але не треба і недооцінювати...
2003.01.28 | Спостерігач
Але _реальних_ кращих за них немає
AST пише:> Спостерігач пише:
> > З цим Ви згодні чи теж треба переконувати, що у власників українських ЗМІ або російські гроші або гроші, зав'язані на Росію?
> > АСТе, все вірно, Ющенко і його оточення, здебільшого, мудаки. Але це НАШІ мудаки.
>
> ОК. Я не про це. Вплив російського капіталу та російських ЗМІ на українське суспільство - зовсім інша історія.
>
> Йдеться саме про західний напрямок. Зараз певна (далеко не бездоганна) група особистей монополізувала право давати оцінки стану "свободи слова" та "демократичних свобод" в Україні, а також - вплив на чинники, що визначають політику США та ЄС до України.
Не важливо чому саме Ви граєте проти Томенка і ґрантоїдів. Важливо, що Ви граєте виключно на руку путінососів. Бо якщо не буде Томенка (з компанією), то буде Зінченко чи щось йому подібне, котрі навіть для ПіАру не будуть боротись зі свободою слова чи темниками.
Ще раз кажу: так, Микола велику частину часу та енергії використовує на власний ПіАр. Так, багато журналістів/політологів/etc., що живуть на ґранти - злодії. Але иншої політ сили, окрім НУ , котра б могла б _реально_ щось змінити в цій країні, зокрема і зі свободою слова, НЕМАЄ. Всі инші - значно гірше. От прийде Ющ до влади - тоді і почнемо його критикивуати. А поки що вся ця критика, Степуро - це гра на боці ворогів.
DIXI
2003.01.28 | AST
А хто сказав, що я граю?
Спостерігач пише:>> Не важливо чому саме Ви граєте проти Томенка і ґрантоїдів. Важливо, що Ви граєте виключно на руку путінососів.
> От прийде Ющ до влади - тоді і почнемо його критикивуати. А поки що вся ця критика, Степуро - це гра на боці ворогів.
А хто вам сказав, що я граю проти когось? Хіба висловити думку в форумі (з аудіторією десяток-другий переглядів) - це означає грати?
Скачко - інша справа. Він висловлюється на цю тему публічно в ЗМІ.
2003.01.28 | Shooter
Ось-ось
Спостерігач пише:> От прийде Ющ до влади - тоді і почнемо його критикивуати.
Абсолютно погоджуюсь.
І навіть готовий розпочати цей процес з виставлення виграної в Breathe
Тиси (а то ще сп'юсь - все вигравати і вигравати...
2003.01.25 | главврач
в дурдоме - день открытых дверей (-)
2003.01.25 | Nemo
Спроба аналізу блювотиння Скачка:-(
Спостерігач пише:> Дети капитана Гранта
>Владимир Скачко
>Сегодня все большему числу сограждан, интересующихся политической жизнью, становится очевидно, что довольно большая часть политиков и обслуживающих их интересы работников СМИ и негосударственных организаций завершают свою определенную эволюцию. Условно говоря, ее можно обозначить, как путь от "детей лейтенанта Шмидта" до "детей капитана Гранта".
Перший абзац таких “статей”, як правило, є висновком, який автор хоче вбити в голову читачеві. Треба сказати, що невмілим і непрофесійним піарникам завжди бракує елементарної професійності написати так, щоб читач вважав той висновок власним, саме тому вони, не довго думаючи, і виносять резюме в перші рядки.
Краще, якщо такі висновки містять кліше, що можуть стати прізвиськом тих героїв, яких треба виставити в негативному світлі. Особливим шиком вважається, якщо кліше є іронічним, легко запам”ятовується і звучить у загловку. Для цього кліше має відсилати до стереотипів або евфемізмів: “грантоїди” - говноїди, “Діти капітана Гранта” – Дети капитана Гранда, тощо…
>Первые занимались в Украине невинной "розбудовой" демократии и становлением институтов открытого демократического общества на средства (в основном безвозмездные гранты), выделенные западными доброхотами – меценатами и спонсорами этой самой демократии. При этом немножко жульничали в обосновании необходимости выделения этих средств "на демократию", много "крысили" из этих подачек в личный карман, занимались их нецелевым использованием, строили себе домики и дачки, открывали предприятия, практиковали откат "нужным людям" за новые поступления и за получение денег и т. д.
Чорнуха. Порівняння мають бути соковитими, а фарби – барвистими. Головне якнайменше подробиць. Бо будь-який “чорний піарник” не любить фактів, які можна перевірити, спростувати або оскаржити. Так само не можна називати прізвищ. Негативний герой має бути один. Це важливо - увесь виблюваний автором негатив до останньої смердючої краплі має вилитися саме на головного і єдиного негативного героя.
Відсутність прізвищ примушує читача фантазувати по шляху, запропонованому автором. Читач пригадує все погане, що він чув коли-небудь і про кого-небудь. Пізніше ця не висловлена автором, але вже придумана читачем, асоціація-зв”язок має міцно зав”язатися на фігуру негативного героя.
>Но справедливости ради надо признать, что, в общем-то, свою роль эти первые гранты сыграли: многие съездили за них в другие страны и изучили тамошний опыт – политический и любой другой. В Украине были созданы некие школы для обучения журналистов по западным методам, возникли некие общественные контрольные организации, надзирающие за честностью политических процессов в стране и за становлением гражданского общества. Это, к примеру, Фонд Сороса "Возрождение", "Интерньюз" (поздний, но не теперешний), образовательные и правозащитные программы IREX ProMedia или Комитет избирателей Украины. В некоторые из этих грантоедческих организаций временами приезжали их хозяева и вдохновители, ужасались размеру "крысятничанья", увольняли чересчур зажравшихся "поборников украинской демократии", декларировали новые или видоизменяли старые цели, и организации продолжали свою нелегкую и переполненную соблазнами работу в Украине.
Це обов”язковий елемент – намагання зробити комплімент герою або його оточенню. Відомий професор Георгій Почепцов на кодній своїй лекції по PR відзначає, що негавти має бути поданий читачеві з обов”язковим елементом позитиву про негативного героя. Це дозволяє прихильникам того, в кому потрібно розчаруватись, знайти відповідь на запитання “а чого ж він мені пододався раніше?” Скачко кидає таку кістку довірливому читачеві, якого він вочевидь має за справжнього “лоха”, але про це пізніше. Тобто гранти бувають непоганими натякає Скачко, якщо їх отримують чесні люди. А критерій чесності – оцінка Володимира Скачка. Фактів як і раніше немає. Автор боїться бути посоромленим тим, що більшість “грантоїдів” обсіли якраз чинного президента та олігархів, що його підтримують. Але про що це я, напевно начитався Скачка і почав переймати його стиль:-)
Я думаюв всі вловили структуру, як це блювотиння вихаркувати. Я вмію це робити значно краще, але не хочу. Це мій вибір, а Скачко зробив свій. Чим і показав ще раз усім яке він ЧМО.
Далі "аналізувати" не хочу. Блювати хочеться, треба випити соди.
2003.01.25 | ???
аналіз аналізу :)
Nemo пише:> Перший абзац таких “статей”, як правило, є висновком, який автор хоче вбити в голову читачеві. Треба сказати, що невмілим і непрофесійним піарникам завжди бракує елементарної професійності написати так, щоб читач вважав той висновок власним, саме тому вони, не довго думаючи, і виносять резюме в перші рядки.
А от, для текстів інформаційного характеру, а не піарного - це, якраз, не є недоліком, а навпаки достоїнством.
Мо' не піаром єдиним... ?
> Краще, якщо такі висновки містять кліше, що можуть стати прізвиськом тих героїв, яких треба виставити в негативному світлі. Особливим шиком вважається, якщо кліше є іронічним, легко запам”ятовується і звучить у загловку. Для цього кліше має відсилати до стереотипів або евфемізмів: “грантоїди” - говноїди, “Діти капітана Гранта” – Дети капитана Гранда, тощо…
Кліше про кліше :)
Будьте обережніше, бо Ваш "аналіз" цілком придатний для "аналізу" чого завгодно й, у тому чіслі, Майдану.
> Чорнуха. Порівняння мають бути соковитими, а фарби – барвистими. Головне якнайменше подробиць. Бо будь-який “чорний піарник” не любить фактів, які можна перевірити, спростувати або оскаржити. Так само не можна називати прізвищ. Негативний герой має бути один. Це важливо - увесь виблюваний автором негатив до останньої смердючої краплі має вилитися саме на головного і єдиного негативного героя.
Так чорнуха є характерною для "аналізів": чорний піарник, блювотиння, смердючої, тощо.
> Відсутність прізвищ примушує читача фантазувати по шляху, запропонованому автором. Читач пригадує все погане, що він чув коли-небудь і про кого-небудь. Пізніше ця не висловлена автором, але вже придумана читачем, асоціація-зв”язок має міцно зав”язатися на фігуру негативного героя.
Справді, у людини не знайомої з автором початкового повідомлення, Ваш "аналіз" сформує відповідну асоціацію-зв”язок.
> Це обов”язковий елемент – намагання зробити комплімент герою або його оточенню. Відомий професор Георгій Почепцов на кодній своїй лекції по PR відзначає, що негавти має бути поданий читачеві з обов”язковим елементом позитиву про негативного героя. Це дозволяє прихильникам того, в кому потрібно розчаруватись, знайти відповідь на запитання “а чого ж він мені пододався раніше?” Скачко кидає таку кістку довірливому читачеві, якого він вочевидь має за справжнього “лоха”, але про це пізніше. Тобто гранти бувають непоганими натякає Скачко, якщо їх отримують чесні люди. А критерій чесності – оцінка Володимира Скачка. Фактів як і раніше немає. Автор боїться бути посоромленим тим, що більшість “грантоїдів” обсіли якраз чинного президента та олігархів, що його підтримують. Але про що це я, напевно начитався Скачка і почав переймати його стиль:-)
Ой, і не кажіть. Стилі як однояйцеві близнюки.
> Я думаюв всі вловили структуру, як це блювотиння вихаркувати. Я вмію це робити значно краще, але не хочу. Це мій вибір, а Скачко зробив свій. Чим і показав ще раз усім яке він ЧМО.
> Далі "аналізувати" не хочу. Блювати хочеться, треба випити соди.
Менше переймайтеся зріб'язком - усі хвороби від нервів...
Особливо виразка.
Ви вдало "проаналізували" його "аналіз" грантоїдів.
Якби були смайлики, то подумав би, що то є пародія.
Але, схоже, я помилився.
Я розумію, що аналізатор впливає на аналізоване, але ж не до такої міри.
"Блювотне" обговорення "блювотиння", як на мене, мало б, якось, оминатися в середовищі людей, які декларують боротьбу за правдиву інформацію, а не просто піарять.
Бо виходть так, що завдання Майдану, якраз у тому і полягає, щоб впровадити у масову свідомість кліше: "Україна без кучми", розвести лохів на пєрєдєрібан ресурсів, тупо давлячи на емоцію, а не подавати інформацію та переконувати у необхідності змін.
Тоді чим цей сайт відрізняється від "абрєзаних" помийок?
ПМ:
Це, суто суб'єктивні, враження після деякої перерви у відвідинах.
Вражає, якась нетерпимість і несамовитість.
2003.01.25 | Nemo
Як художник худоднику...
??? пише:> А от, для текстів інформаційного характеру, а не піарного - це, якраз, не є недоліком, а навпаки достоїнством.
> Мо' не піаром єдиним... ?
"Тексти інформаційного характеру" мають містити інформацію, факти і не містити оцінки автора. Зокрема в репортажі дозволяються дві протилежні точки зору тих, хто причетний до подій, які описані у першому абзаці. Ані першого, ані другого у статті Скачка я не знайшов.
Послухайте, вам ще далі пояснювати, чи ви просто самі припините уявляти, що окрім нас двох всі інші тут на форумі повні профани і нічого не розуміють?
> Бо виходть так, що завдання Майдану, якраз у тому і полягає, щоб впровадити у масову свідомість кліше: "Україна без кучми", розвести лохів на пєрєдєрібан ресурсів, тупо давлячи на емоцію, а не подавати інформацію та переконувати у необхідності змін.
Що в кого болить - той про те і говорить :-)
2003.01.25 | kolja2003
Re: Як художник худоднику...
Привет Немо смотрико с форумов Независимой Газеты сюда переместился?:)..Нукак все ли окей в незалежности?
2003.01.26 | Nemo
Приємно, що десь існує кацап, з таким само псевдо - рік Росії в
Україні, як не як:-)Нікалай, особисто ви (хоч я вперше про вас чую), будь-ласка, пишіть до мене українською. Мо" й зрозумію:-) А в незалежній Україні, на відміну від вашої вічно з кимось воюючої батьківщини, все гаразд.
kolja2003 пише:
> Привет Немо смотрико с форумов Независимой Газеты сюда переместился?:)..
> Нукак все ли окей в незалежности?
2003.01.26 | Nemo
Оце перечитав свій постинг і додам ще...
Ви безумовно праві, коли говорите, що мій "аналіз" є суб"єктивним. Але я пишу під псевдо на форумі свою власну думку, а Володя в газеті статтю. Між цими двома жанрами є кардинальна різниця - на відміну від мене йому треба бути об"єктивнішим і наводити факти, я ж лише висловив власне враження. Якщо Скачко хоче так робити в Телеграфі, так хай заведуть для нього рубрику "Враження Володі Скачка".Доречі він завжди писав нецікаво. Я пам"ятаю його "парламентську хроніку" в ГУ - інколи від першого до останнього рядка прочитаєш, а що обговорювали депутати так і не збагнеш. Натомість то все враження Скачка та його поради депутатам, як організувти законодавчий процес :-)
2003.01.26 | Isoлятор
Всё клёва! Qчма FORЁVER!
На хрена, спрашивается, вкладывать бабки в развитие какой-то там "демократии"? Надо тихонько, полукриминальными методами подгребать под себя украинскую промышленность (тоже, кстати, не сильно интересуясь мнением украинских граждан). Иногда слегка "подмазывая" тех, кто в принципе должен таким процессам препятствовать. Причём тоже тихо. Ну кто виноват этому дурному "западу", что он борется за свою демократию гласно и открыто? Надо сразу и громко обвинять всех, кто его поддерживает, называть их "грантоедами" и "агентами влияния" и размахивать статейками о "тайных директивах". А в остальном, прекрасная маркиза – у власти всё равно нужные люди, в эфире – радио "Шансон" (судя по размаху, щедро проплаченное – наверное, "западными грантами и подачками"), и Украина процветает.А что нам ещё предстоит под "мудрым восточным руководством"…
2003.01.26 | Світлана
Re: Всё клёва! Qчма FORЁVER!
Колоніальній владі потрібні свої домашні песики. І їх вона на проятязі всієї сумної української історії нажаль набирала виключно з забезпечених хахлів - пристосуванців. Які в дитинстві недоїли, і через це бояться ненаїстися, не грантів, -ні, а калбаси. Отримавши грант, треба тяжко працювати, і прозвітуватися за кожний отриманий цент. І зовсім не потрібно звітуватися Пінчукам, служити тільки треба вірно. Якщо таких, як Скачки, знову буде більше і вони знову намагатимуться зробити так, щоб нічого не мінялося, а ми дозволимо їм це зробити, то нам треба готуватися до еміграції, а не до євроатлантичної інтеграції. Про такий тяжкий для нас европейський шлях додому треба забути. Але ж ми цього ніколи не зробимо.2003.01.27 | Адвокат ...
Дуже влучно!
Про скачків- совочків!Дійсно,-- тієї публіки замало не буде ще років з десять- п'ятнадцять. Поки від "бєлочки" не передохнуть, мов такгани від "Рейду".
Однак, попри їхню над- природню ненажерлевість, спричинену, як Ви влучно показали,-- певним браком харчив у дитинстві,-- ті "люди" мають ще одну фундаментальну рису. Вони є матеріяльними носіями, такою собі квінтесенцією совкізму. Багато з них,-- і вони те визнають,-- чимало втратили від розпаду совка у кар'єрному сенсі. У свої 40 років, замість того, аби "бути в обоймі" та ніц не робити, вони вимушені робити те, що робили, коли були "салабонами",-- їшачили на "дідів". Їм від того свого становища,-- попри не погані матеріяльні статки,-- дуже кепсько. Вони побачили, вони усвідомили: бути їм "салабонами" довіку, і майже неймовірно,-- стати "дідами".
Тому вони й так нахабно, настирливо витворюють свою чорну справу. Їм би їхній гнів на їхніх же "роботодавців" спрямувати. Але їхній вектор помсти спрямований на їхніх же колєґ та споживачив їхнього "продукту вторинного".
2003.01.26 | Чучхе
Скачко сам часто користувався соросівськими грантами
Зокрема, ми разом з ним (ще там були Понамарчук, Набока, Сікочинський, Бак) за кошти фонду відродження з"їздили і за вищим розрядом провели два тижні в Білорусі. Скачко тоді не скаржився.2003.01.27 | Адвокат ...
Е, пане!
Скаржать си не тоді, коли на дурняк їдять та п'ють "па висшему разряду", а тоді,-- коли "па утру да сваі".2003.01.26 | Світлана
Re: Скачко: Дети капитана Гранта
Як на мене, - Скачко типовий приклад усередненого українського слабкого журналіста (типа Кічігіна), який пише тільки для харчу свого, за певні гарантії ситого життя: слабкий, нерозумний, ображений, мало освічений, закомплексований. Про таких не має сенсу навіть говорити. Вони “обслуговуючий персонал”. Мені жаль, що свого часу Фонд Відродження не розібрався в істинності таких “будівельників громадянського суспільства”. Але ж придурювався. Навіть на “Свободі” заробляв.Таким, як Скачко українець руки не подасть. Його місце саме в тій собачій будці, звідки він гавкає. Людина без всяких перспектив для української справи. Совок.
2003.01.26 | Душегубко
Нацючке
Ти нацючка сама совок. Статеiка Скачкi дуже цикава. Вона засновуеться на фактах. Або грошей для Украîни бiльше нема. Американци вас нацюков кiнули. Залишились ви с голою жопою.2003.01.27 | Адвокат ...
Совоче, невже Ви не помітили були?
Гамериканці "кинули" скачків. А тим і болісно! Бо ж файніш,-- двох мамок сцати.От скачки з денервували: а що коли й Моськальщина їм те ж дулю скрутить.
2003.01.27 | Світлана
Re: Нацючке
Ця стаття мабуть дуже цікава для психічних уродів. Вони відчувають свою нікчемність, але хотять її пояснити, як всякі неповноцінні уроди. Тому що в своїх думках вони мають якусь ціну, яка не відповідає нормам.2003.01.26 | Andrij
Re: Світлано, ви не перша помітили непотрібність пі(сю)арників
Світлана пише:> Людина без всяких перспектив для української справи. Совок.
Все було би не так погано, якби ті перспективи існували для будь-якої іншої справи. Якби окупаційна адміністрація України не була надто залежна від примх Росії, вони би вже давно до цього допетрали. Тут існує певне "зачароване коло" у приблизно такій послідовності:
1. подонки при владі намагаються догодити своїм хазяям з Москви, отже наймають багато "про-російських" людей на зразок Скачка, плюс цілий полк "російських політтехнологів".
2. Наймані люди крім симпатій до грошей, Московського Патріархату, та СССР, мають не досить багато інших думок. Отже, передвиборчі кампанії гучно програються.
3. подонкам це не до вподоби, гроші треба віддавати, отримані з усіма мухлюваннями на дільницях відсотки добряче принижують.
4. Росії такі справи теж не подобаються. Але! Показувати свою зверхність над "тупими хахлами" надто приємно. Отже, та ж сама група "Пі(Сю)Ар" бадьоро запрапоновується місцевим подонкам з новими грандіозними проектами.
Таким чином люди на зразок Скачка залишаються з роботою. Зверніть увагу на підготовку бандитів до президентської кампанії. Знову ми чуємо про тих самих "російських політтехнологів", яких тільки щойно бандити згадували незлим тихим словом в квітні 2002.
2003.01.27 | Світлана
Re: Світлано, ви не перша помітили непотрібність пі(сю)арників
Вороги української справи повинні знати, що ми все рівно прийдемо. Прийдемо і спитаємо їх.Спитаємо цих хробаків, що ж ти, кат і насильник, (якого ми не встигли вбити) допоміг стільки голодом виморити?, украсти наші цінності?, українську мову, українську Церкву? Ми нічого не забудемо.А наразі ми ведемо війну з цими недоумками, які розуміють тільки силу кулака, кругом, - в магазині, (коли на Ваше звернення українською бомжиха -продавщиця відповідає общепонятним"), у спілкуванні з цією квазівладю, в автобусі, тролейбусі. В нас не має сил їх вбити зараз, але ми можемо їх заставити вислухати нас українською І це буде початок нашої перемоги.
Перемоги люської гідності над всим гівном, що кругом нас.
За все треба боротися. Слава нації, Смерть ворогам
2003.01.28 | Andrij
Re: Я би сказав, справа навіть простіша
З магазинами, до речі, вже й так набагато легше, бо вільний ринок дає взнаки. Якщо хочеш мої гроші - розмовляй моєю мовою. Працює як казка.Зараз треба підіймати самоповагу українців, з яких переважна більшість за українську мову та українську таки владу. Ну а з виродками спілкуватись багато не варто. Або самі зрозуміють, або вже ніколи не зрозуміють. Така в них доля.
2003.01.27 | :(((
А ведь влаcть то не выигрывает..
Все верно. Но если влаcть не в сoстоянии пeрепиарить грантоедов и не хочет принципиально нравиться народу, то много ли у нее шансов? Чем показал себя Янукович? Перешел на мовy....Нишу Юща не занять, а свое место может пoтeрять.