УНСО і Путін (подробиці пікетування)
01/28/2003 | УНСО-Інформ, Київ
27.01.03 о 14:00 в палаці "Україна" мав відбутися візит президента Російської Федерастії Вови Путіна до столиці України. Похмурий зимовий день не передвіщав нічого нового, якби не пікетування, організоване паном Романом Круциком, головою КМО "Меморіал". Народу зібралося немало, близько 400-500 чоловік. На акції були присутні представники Молодого Руху, УРП "СОБОР", МНК, "Тризубу ім. С. Бандери" та Київської команди УНСО. Відразу після початку акції над палацом "Україна", де мав відбутися самміт, можна було спостерігати чорну хмару круків, що кружляли над місцем майбутніх подій (як відомо, круки збираються на падло).
Демонстранти вели себе досить мирно. Веселий настрій літав над нашими рядами. Непорозумінь майже не було, якщо не брати до уваги присутність одного "плєшивого" провокатора (див. розділ "ФОТКИ"- "СБУ-ПСИ ПРЕЗИДЕНТА", там є фото цього молодого чоловіка http://geocities.com/kyiv_unso/sbu.html) та кількох особливо "буйних" дідків. "Плєшивий" одразу попустився після мого ввічливого попередження, а от з "буйними" дідками вже довелося розбиратися (звичайно, мирним шляхом) представникам старших кіл опозиціонерів.
На наше здивування, першими до палацу підійшли студенти Київських вузів. Я особисто помітив своїх одногрупників, а також студентів перших і других курсів мого університету. Натовп був надзвичайно вражений. Десь збоку почали скандувати "Яничари!" і "Холуї!". За мить ці гасла підхопив весь натовп. Було цікаво і водночас сумно спостерігати за реакцією галичанських студенток, яких примусово змусили прийти на цю зустріч, і котрі тепер були опльовані народом. Що ж, "коні не винні"...
Також було сумно спостерігати за тим, як цих ні в чому не винних дітей змусили мерзнути на сходах палацу, адже "Вова" вирішив не дотриматися своєї обіцянки приїхати вчасно. Нажаль, ніхто не міг здогадуватися про подальший розвиток подій.
Пікет не замовкав ні на мить. Люди щохвилини скандували гасла "Ганьба!", "Дудаєв!", "Норд-Ост!", а ми з хлопцями навіть співали пісень, намагаючись пожвавити змерзлих учасників пікету. Варто зазначити, що в ментів цього дня здавали нерви. Наприклад, співаючи марш УНСО, ми дійшли до рядка "УНСО-до штурму! УНА-до влади!", і, як водиться, прокричали ці організаційні гасла, підіймаючи вгору кулаки. Реакція МВС була миттєвою – відразу до нашого парканчику підскочили перелякані хлопці в синіх одностроях і деякий час намагалися зрозуміти ситуацію: чи дійсно ми вдесятьох зважимося штурмувати палац?!
Пройшла година, друга, третя... Демонстранти, студенти, міліція і ми, все-таки, вирішили дочекатися "Вови" з "Льонею", але ані дорогих лімузинів, ані козирних мерседесів-близнюків із шикарним ескортом досі не було. Пройшло трохи часу і вже половина демонстрантів, відчувши втому, розійшлася по домівках.
Відверто кажучи, мені, чисто по-людськи, стало шкода тих міліціянтів, яких поставили на кордони. Двадцятирічні хлопчаки (практично мої однолітки) стояли на посту близько 4-х годин, при нульовій температурі, час від часу оглядаючись навкруги у пошуках довгоочікуваної перезмінки. Гостро відчувалася відсутність сортирів. Розговоривши одного з міліціянтів, я спробував дізнатися, де є поблизу, пробачте, туалет (малося на увазі, куди ходять вони). У відповідь почулося, що, мовляв, нікого з керівництва не цікавить, треба солдату кудись, чи ні. Сказали стояти - значить стій! Зайвий приклад приниження людських прав...
Кілька разів підходили журналісти. Як не дивно, саме російські кореспонденти більш за все зацікавилися нашим пікетом. Слід було розраховувати що нас покажуть, скоріше, по російському телебаченню, ніж по українському. Як пізніше заявив один із присутніх на самміті російських міністрів, "мы ведь не протестовали против Украины, когда был год Украины в России". Нажаль, він не додав, що цей рік обмежився святкуванням Кучмою Нового Року в Кремлі та українською рекламою шампуню "Palmolive" в московських переходах.
Близько 18:30. Під свист і крики демонстрантів до палацу під'їжджають російські та інші іноземні делегації. До нашої "веселої тусовки" приєднався один із членів "Братства" Корчинського. Стає холодніше, проте студентів досі не пускають до палацу. І ось уже близько 19:00 ми помічаємо пару чорних мерседесів у супроводі двох міліцейських машин, які об'їжджають палац з боку чорного входу (як потім висловився "матюкальник" з мегафоном, "Путін злякався і вирішив під'їхати з заднього проходу"). Весела зграя почала скандувати "Проктологія!"
Проте ніхто ще не здогадувався про те, як господін Путін всіх наколов...
Після того як "матюкальник" оголосив акцію закінченою, ми разом з тризубівцями склали прапори і попрямували в бік м. Льва Толстого. Та не пройшли ми навіть і десятка метрів, як до нас пристібалися кілька чоловік із карного розшуку. Перевіривши у всіх документи і відпустивши з миром нас, цілих і неушкоджених, вони спромоглися влаштувати нам "хвоста", який потім ще 10 хвилин "пас" хлопців.
В одного з нас при собі було невеличке гасло "КАЦАПИ - ГЕТЬ!". Він показував його час від часу проїжджаючим повз нас машинам.
Аж раптом на горизонті розвиднілося... Спочатку промчала міліцейська машина, потім швидка. Потім з'явився справжній ескорт, і ось уже за пів-метра від нас на повній швидкості мчить крутий президентський "лінкольн". У стані справжнього шоку (ось він, "Вован", можна рукою дотягнутися!) хлопчина розгортає гасло. Тоді ми всі були певні, що як би швидко вони не мчали, проте гасло прочитати встигли. За мить підбіг міліціянт і почав брудно лаятися. Його миттєво відшили і продовжили свій шлях.
Темніло, хотілося спати. Розбившись на групи, ми роз'їхалися по домівках.
Підсумовуючи результати акції, можна впевнено свідчити про дві маленькі перемоги. По-перше, ми висловили наш протест з приводу загарбницької політики Російської Федерастії на терени України. По-друге, ми показали "Вовану", що в Україні існує реальна сила, яку слід боятися, і що його фашистська експансія в Україні НЕ ПРОЙДЕ!
Прес-центр Юнацтва УНСО http://zip.to/kyiv-unso
Демонстранти вели себе досить мирно. Веселий настрій літав над нашими рядами. Непорозумінь майже не було, якщо не брати до уваги присутність одного "плєшивого" провокатора (див. розділ "ФОТКИ"- "СБУ-ПСИ ПРЕЗИДЕНТА", там є фото цього молодого чоловіка http://geocities.com/kyiv_unso/sbu.html) та кількох особливо "буйних" дідків. "Плєшивий" одразу попустився після мого ввічливого попередження, а от з "буйними" дідками вже довелося розбиратися (звичайно, мирним шляхом) представникам старших кіл опозиціонерів.
На наше здивування, першими до палацу підійшли студенти Київських вузів. Я особисто помітив своїх одногрупників, а також студентів перших і других курсів мого університету. Натовп був надзвичайно вражений. Десь збоку почали скандувати "Яничари!" і "Холуї!". За мить ці гасла підхопив весь натовп. Було цікаво і водночас сумно спостерігати за реакцією галичанських студенток, яких примусово змусили прийти на цю зустріч, і котрі тепер були опльовані народом. Що ж, "коні не винні"...
Також було сумно спостерігати за тим, як цих ні в чому не винних дітей змусили мерзнути на сходах палацу, адже "Вова" вирішив не дотриматися своєї обіцянки приїхати вчасно. Нажаль, ніхто не міг здогадуватися про подальший розвиток подій.
Пікет не замовкав ні на мить. Люди щохвилини скандували гасла "Ганьба!", "Дудаєв!", "Норд-Ост!", а ми з хлопцями навіть співали пісень, намагаючись пожвавити змерзлих учасників пікету. Варто зазначити, що в ментів цього дня здавали нерви. Наприклад, співаючи марш УНСО, ми дійшли до рядка "УНСО-до штурму! УНА-до влади!", і, як водиться, прокричали ці організаційні гасла, підіймаючи вгору кулаки. Реакція МВС була миттєвою – відразу до нашого парканчику підскочили перелякані хлопці в синіх одностроях і деякий час намагалися зрозуміти ситуацію: чи дійсно ми вдесятьох зважимося штурмувати палац?!
Пройшла година, друга, третя... Демонстранти, студенти, міліція і ми, все-таки, вирішили дочекатися "Вови" з "Льонею", але ані дорогих лімузинів, ані козирних мерседесів-близнюків із шикарним ескортом досі не було. Пройшло трохи часу і вже половина демонстрантів, відчувши втому, розійшлася по домівках.
Відверто кажучи, мені, чисто по-людськи, стало шкода тих міліціянтів, яких поставили на кордони. Двадцятирічні хлопчаки (практично мої однолітки) стояли на посту близько 4-х годин, при нульовій температурі, час від часу оглядаючись навкруги у пошуках довгоочікуваної перезмінки. Гостро відчувалася відсутність сортирів. Розговоривши одного з міліціянтів, я спробував дізнатися, де є поблизу, пробачте, туалет (малося на увазі, куди ходять вони). У відповідь почулося, що, мовляв, нікого з керівництва не цікавить, треба солдату кудись, чи ні. Сказали стояти - значить стій! Зайвий приклад приниження людських прав...
Кілька разів підходили журналісти. Як не дивно, саме російські кореспонденти більш за все зацікавилися нашим пікетом. Слід було розраховувати що нас покажуть, скоріше, по російському телебаченню, ніж по українському. Як пізніше заявив один із присутніх на самміті російських міністрів, "мы ведь не протестовали против Украины, когда был год Украины в России". Нажаль, він не додав, що цей рік обмежився святкуванням Кучмою Нового Року в Кремлі та українською рекламою шампуню "Palmolive" в московських переходах.
Близько 18:30. Під свист і крики демонстрантів до палацу під'їжджають російські та інші іноземні делегації. До нашої "веселої тусовки" приєднався один із членів "Братства" Корчинського. Стає холодніше, проте студентів досі не пускають до палацу. І ось уже близько 19:00 ми помічаємо пару чорних мерседесів у супроводі двох міліцейських машин, які об'їжджають палац з боку чорного входу (як потім висловився "матюкальник" з мегафоном, "Путін злякався і вирішив під'їхати з заднього проходу"). Весела зграя почала скандувати "Проктологія!"
Проте ніхто ще не здогадувався про те, як господін Путін всіх наколов...
Після того як "матюкальник" оголосив акцію закінченою, ми разом з тризубівцями склали прапори і попрямували в бік м. Льва Толстого. Та не пройшли ми навіть і десятка метрів, як до нас пристібалися кілька чоловік із карного розшуку. Перевіривши у всіх документи і відпустивши з миром нас, цілих і неушкоджених, вони спромоглися влаштувати нам "хвоста", який потім ще 10 хвилин "пас" хлопців.
В одного з нас при собі було невеличке гасло "КАЦАПИ - ГЕТЬ!". Він показував його час від часу проїжджаючим повз нас машинам.
Аж раптом на горизонті розвиднілося... Спочатку промчала міліцейська машина, потім швидка. Потім з'явився справжній ескорт, і ось уже за пів-метра від нас на повній швидкості мчить крутий президентський "лінкольн". У стані справжнього шоку (ось він, "Вован", можна рукою дотягнутися!) хлопчина розгортає гасло. Тоді ми всі були певні, що як би швидко вони не мчали, проте гасло прочитати встигли. За мить підбіг міліціянт і почав брудно лаятися. Його миттєво відшили і продовжили свій шлях.
Темніло, хотілося спати. Розбившись на групи, ми роз'їхалися по домівках.
Підсумовуючи результати акції, можна впевнено свідчити про дві маленькі перемоги. По-перше, ми висловили наш протест з приводу загарбницької політики Російської Федерастії на терени України. По-друге, ми показали "Вовану", що в Україні існує реальна сила, яку слід боятися, і що його фашистська експансія в Україні НЕ ПРОЙДЕ!
Прес-центр Юнацтва УНСО http://zip.to/kyiv-unso
Відповіді
2003.01.28 | Роман ShaRP
Бідний Путін мабуть аж укакався, перепрошую +(/)
УНСО-Інформ, Київ пише:> Підсумовуючи результати акції, можна впевнено свідчити про дві маленькі перемоги. По-перше, ми висловили наш протест з приводу загарбницької політики Російської Федерастії на терени України. По-друге, ми показали "Вовану", що в Україні існує реальна сила, яку слід боятися,
Це навіть не гумор, це, мабуть, діагноз -- думати що Путін злякається УНСО.
> і що його фашистська експансія в Україні НЕ ПРОЙДЕ!
А от, що він заявив, мабуть, з переляку
(/) -- значить передрук.
Путин: партнерство России и Украины будет прирастать и умножаться
20:12 (27.01.2003)
rian.ru
КИЕВ, 27 января. /Спецкор. РИА "Новости" Марианна Шатихина/. Владимир Путин убежден, что тесное партнерство России и Украины "будет только прирастать и умножаться". Как передает корреспондент РИА "Новости", выступая во вторник вечером на торжественной церемонии открытия Года России на Украине, президент России подчеркнул, что между российским и украинским народами "царит кровное родство, единство духа". По словам главы российского государства, сегодня Год Украины в России фактически передает эстафету году России на Украине. По мнению Путина, инициатива проведения Года Украины в России и России на Украине "была по-настоящему востребована и обогатила двустороннее сотрудничество новыми идеями и проектами". Эта инициатива подняла "на принципиально иной план политическую и экономическую базу" двустороннего сотрудничества, сказал президент России. Среди приоритетов двустороннего сотрудничества Путин назвал обмен информацией и взаимодействие в области науки, образования и культуры, а также "деловую инициативу регионов" России и Украины по развитию взаимовыгодных связей. В этой связи президент отметил хорошие связи между Москвой и Киевом. Глава государства с юмором заметил, что главная новогодняя елка в Киеве, как ему доложили, была на полтора метра выше, чем в Москве. С этим надо "разобраться", пошутил Путин. Возвращаясь к теме регионального сотрудничества, президент отметил, что в нем "больше всего заинтересованы приграничные территории", взаимодействие которых является "одним из действенных и многообещающих резервов сотрудничества". В этой сфере, по словам главы государства, необходимо привлечение инвестиционных ресурсов, и руководство двух стран должны оказать этому политическое содействие. Путин заявил также о необходимости эффективной интеграции России и Украины в мировое сообщество, для которой "есть все необходимые предпосылки".
Правда, аж дрижить. Паааааааааааааааанове унсовці, ви там часом нічого, тойво, не перебільшили трохи?
2003.01.28 | Чучхе
Між іншим, сьогодні Путін піде шляхами УНСОвської слави
Тобто буде прориватися з букетиком угро-фінських лютіків до пам"ятника Шевченку, творячи таким чином наругу над свідомістю свідомих українців. Чи не попікетувати?А якщо серйозно - такого рівня конспірації в проведені державних заходів, як на цьому саміті СНД, я ще не бачив. Попри те, що прес-служба МЗС працювала і в вихідні, плану заходів довідатись просто неможливо. І незрозуміло, чому це саміт СНД. В прес-службі АП говорять, що до журналістів будуть виходити тільки Пучма та Кутін))). Де ділися ще дев"ять президентів -- величезна то загадка сучасности є. Всі інші президенти включно з бацькою та Туркменбашою навіть не будуть статистами - загального фотографування і то не передбачено...
2003.01.28 | Сергій
Не забувайте додавати - не фашистська
експансія, а комунобандитська експансія! Молодці хлопці!Ганьба зрадникам України! Щоденний заСУД і поКАРАння режиму червоного терору кучмаків!
2003.01.28 | Коммерсант
"Москаль! На Украину зубы не скаль!"
Вчера президент России Владимир Путин начал свой визит на саммит СНГ с открытия года России на Украине. По мнению присутствовавшего на церемонии специального корреспондента Ъ АНДРЕЯ Ъ-КОЛЕСНИКОВА, он пройдет не хуже, чем закрытый недавно год Украины в России.Вчера во второй половине дня напротив Национального дворца Украины, где президенты России и Украины должны были открывать год России на Украине, встали пикеты украинских патриотических организаций. Несмотря на ветреную погоду, они продержались до позднего вечера, до самого приезда Владимира Путина и Леонида Кучмы. Почти все плакаты пикетчиков были адресованы лично нашему президенту: "Путин, геть з Украины!", "Путин, забери своих агентов!", "Москаль! На Украину зубы не скаль!"
А чего не скаль-то? По дороге из аэропорта Борисполя я, например, не увидел ни одной украинской АЗС, все ЛУКОЙЛ да ТНК. Мобильная связь тоже уже практически в наших руках. А про газ не стоит и говорить, хотя бы из чувства сострадания. Так что на самом деле год России на Украине уже давно в разгаре, а вчера вечером в Национальном дворце состоялось его, так сказать, юридическое оформление.
Между тем собравшиеся на праздничный концерт (с участием Анастасии Волочковой, группы "Любэ", Иосифа Кобзона и Ларисы Долиной), призванный, видимо, хоть как-то смягчить украинцам боль утраты национальных приоритетов, не выглядели такими расстроенными, как участники пикета, мерзнувшие на улице. В Национальном дворце собрался, без преувеличения, цвет украинской интеллигенции. Которая явно была рада возможности стать свидетелем того, как "москаль" будет "скалить зубы" на Украину. Но москаль, как мог, попытался усыпить бдительность хохлов.
Владимир Путин назвал отношения Украины и России кровным родством и подчеркнул, что другими словами тут не обойдешься (дальнейшие события показали, что Леонид Кучма так не считает), а потом еще и добавил, что украинцами и россиянами "движет простое и естественное желание быть вместе". Правда, об одной проблеме он не мог упомянуть особо:
– Когда ехали из аэропорта, мне сказали, что новогодняя елка в Киеве была на полтора метра выше, чем в Москве. Но мы спросим у Юрия Михайловича, как так получилось.
Под конец Владимир Путин счел необходимым еще раз, уже без бумажки, так сказать, от себя добавить, что "дружба у нас старая, но крепкая, на века".
И все-таки полностью усыпить бдительность украинского президента не удалось. Леонид Кучма, речь которого была гораздо длиннее и ярче, чем месяц назад, в Москве, на закрытии года Украины в России (было и такое), отметил, что теперь инициатива в укреплении дружбы принадлежит украинской стороне. Леонид Кучма, не отвлекаясь на детали, задался коренным вопросом:
– Почему столь своевременной и востребованной оказалась необходимость взглянуть друг другу в глаза двум соседним народам, сверить исторические часы двум суверенным государствам?
Слово "дружба" из уст украинского президента за весь вечер прозвучало только один раз, а "братство", на котором сделал такой акцент Владимир Путин,– вообще ни разу. И стало понятно почему.
– Ведь, казалось бы, украинцы и россияне на протяжении многих веков имели возможность познать друг друга во всей многогранности наших национальных характеров,– пояснил президент Украины.
Да, после такого, конечно же, навсегда пропадет желание смотреть друг другу в глаза. Но!
– Новое время заставляет нас жить в новом измерении, и сами мы становимся иными, открывая в себе непознанные грани исторического самовыражения,– добавил Леонид Кучма.
То есть мы еще не все друг про друга знаем. "Что же еще предстоит узнать?" – встревожились окружающие. Но в итоге оказалось, что ничего страшного. Главное для Украины, по мнению Леонида Кучмы,– научиться жить в свободном обществе.
– Для нас здесь, в златоглавом Киеве, стремиться к идеалам современной европейской цивилизации – значит возвратиться к самим себе, расчистить ключи, которые били на берегах Днепра еще с благословенных времен Ярослава Мудрого.
Это, конечно, будет непросто, но нет ничего невозможного. Проблему возвращения к самим себе придется украинцам как-то решать, если они хотят, по словам президента Украины, достойно отвечать на вызовы современности.
– Следующий вызов преподносит нам всепроникающая глобализация. Жить в глобальном мире и быть свободным от него невозможно,– красиво сказал украинский президент.– Зловещее лицо новейшей угрозы терроризма показало, насколько уязвимой может оказаться даже самая могущественная на планете гордыня, которую принято именовать сверхдержавой.
Эти острые слова были сказаны, если кому-то еще не ясно, в адрес Соединенных Штатов Америки, которые, видимо, с вызовами современности справляются плохо. Самый же серьезный вызов, с которым придется столкнуться украинцам,– "жить в добрососедстве". Хотя до него дело вполне может и не дойти.
– Ведь мы живем в пору, когда знамением времени является вожделенное слово – сотрудничество.
Таким образом, достаточно будет и его. Президент Украины сразу привел эталонные примеры: Норвегия и Швеция, Бельгия и Нидерланды, Чехия и Словакия. И продолжил:
– Я уверен, что Украина и Россия продолжат этот ряд.
Похоже, что на большее ни та ни другая сторона и в самом деле уже не претендуют.
2003.01.28 | Правник
зухвала писанина...
В іхніх руцях все, кажуть. А як там, за легендою, Хмельницький висловився щодо відбудованого Кодака? "Manu facto, manu destr..." Ех, холєра, кепсько з латиною