02/06/2003 | Майдан-ІНФОРМ

Конституційний Суд дозволив оскаржити в суді порушення кримінальної справи до закінчення слідства у цій кримінальній справі.

Таке рішення Конституційний Суд прийняв за зверненням Верховного Суду.
Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції, положення ч.
6 ст. 234 і ч. 3 ст. 236 Кримінально-процесуального кодексу, що унеможливлюють
розгляд у суді на стадії досудового слідства скарг на постанови слідчого,
прокурора за підставами і порядком порушення кримінальної справи проти
конкретної особи.
Конституційний Суд вважає, що неможливість розглянути в суді скаргу на
постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи на стадії
досудового слідства, перенесення її перевірки в суді на стадію попереднього
розгляду кримінальної справи або на стадію розгляду її по суті - відстрочка
судового контролю, що обмежує конституційне право громадянина на судовий
захист.
Конституційний Суд зазначив, що при розгляді скарги на порушення кримінальної
справи суд перевіряє наявність підстав для порушення кримінальної справи і не
повинен вирішувати питання, які розглядає суд при розгляді справи по суті.
Конституційний Суд визнав такими, що відповідають Конституції, положення ч. 6
ст. 234 і ч. 3 ст. 236 Кримінально-процесуального кодексу, згідно якими скарги
на постанову слідчого і прокурора про притягнення до відповідальності
громадянина як обвинувачуваного розглядаються судом першої інстанції при
попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті.
Конституційний Суд визначив, що перевірка судом на стадії досудового слідства
постанови про залучення громадянина якості обвинувачуваного означатиме
перевірку достатності зібраних у справі доказів ще до закінчення слідства.
Конституційний Суд вирішив, що положення ч. 6 ст. 234 і ч. 3 ст. 236
Кримінально-процесуального кодексу, що визнані неконституційними, втрачають
чинність із дня оголошення Конституційним Судом цього рішення.
Верховний Суд також просив Конституційний суд визначити, чи відповідає
Конституції частина 3 статті 120 Кримінально-процесуального кодексу, що
встановлює термін, протягом якого має бути закінчене розслідування кримінальної
справи, і випадки, у яких розслідування продовжується, але не встановлює
граничні терміни закінчення слідства.
Конституційний Суд визнав, що це положення Кримінально-процесуального кодексу
відповідає Конституції, зазначивши, що граничні терміни розслідування
кримінальної справи мають бути розумними, а конкретні терміни залежать від
кожної конкретної кримінальної справи.
Як повідомляло агентство, Верховний Суд просив Конституційний Суд визначити
відповідність ч. 6 ст. 234 і ч. 3 ст. 236 Кримінально-процесуального кодексу
Конституції України в зв'язку з тим, що одні суди приймають скарги на дії
слідчого і прокурора під час слідства, а інші - ні.
Приводом для звертання став розгляд у суді справи про законність порушення
кримінальних справ проти лідера блоку її імені Юлії Тимошенко та її чоловіка
Олександра Тимошенка.
Києво-Святошинський районний суд Київської області 30 квітня скасував постанови
Генеральної прокуратури про порушення кримінальних справ проти Юлії Тимошенко і
її чоловіка, визнавши, що ці рішення незаконні і були прийняті всупереч вимогам
чинного законодавства.
Генпрокуратура подала апеляцію на це рішення в Апеляційний суд Київської
області, і він 10 липня зупинив розгляд справи і дійшов висновку, що її
неможливо вирішити, оскільки норми Кримінально-процесуального кодексу не
узгоджуються з Конституцією.
Апеляційний суд Київської області звернувся у Верховний Суд з проханням
ініціювати в Конституційному Суді розгляд справи про конституційність
зазначених положень Кримінально-процесуального кодексу.
Верховний Суд у жовтні минулого року прийняв рішення звернутися в
Конституційний Суд із проханням розглянути це питання.
Як повідомляло агентство, Генпрокуратура обвинувачує Тимошенко та її чоловіка в
контрабанді, хабарництві і крадіжці державного майна в особливо великих
розмірах.
У серпні 2002 року Генпрокуратура звернулася у Верховну Раду з проханням дати
дозвіл на притягнення Тимошенко до кримінальної відповідальності, але Рада
відмовилася це зробити.

Українські Новини