02/12/2003 | толя дейнека

Отже, дочекалися того, чого свого часу не дочекалися комуняки. Деякі коментатори вже називають сучасний стан речей в НАТО "найбільшим розколом (або кризою) з часів створення організації."
Протистоять з одного боку США зі своїм лейтинантом Британією, підперті не дуже виразним хором підписантів, а з іншого боку, Берлін та Париж. Останнє питання, що проявило тріщину, здається не дуже принциповим. Туреччина, єдиний член НАТО, що межує із черговим (але не останнім) "ворогом всього людства" запросила на випадок війни допомогу в ал'янсу у вигляді озброєнь та військ. Франція, ФРН та Бельгія, скористувавшись правом вето, заблокували прийняття такого рішення.

Цікава суперечка штатних пропагандистів, що виникла довкола. З Вашингтону Німеччина та Франція вже названі "старою Європою" (виходячи із особи звинувачувача пана Рамсфельда, відчутно виражений добро освоєний натяк на коричневе страхіття минулого); ФРН поставлена у один ряд із Кубою та Лівією; останнє вето названо невеликою бідою - типа 19 проти 3-х.
З іншого боку лунають не надто галасливі, спокійні та зважені твердження, про те, що війна є останнім засобом, треба сповна використати несилові можливості під огидою ООН, треба дати інспекторам спокійно попрацювати. Тим більше, що Ірак під тиском іде на співпрацю, погоджуючись чимдалі на все принизливіші та безпрецендентні умови. Це якщо не брати до уваги, що "перемога Саддама" в 1991 вже коштувала країні репарацій в 43 млрд (формально більших, ніж Німеччини після СВ-II; в тому числі 16 млрд вже сплачено), торгівельної блокади та часткової втрати суверенітету.

Але стримана аргументація Парижа та Берліна виглядає сильнішою. Бо є ще неназвані вголос, але дуже потужні резерви.

Адже перопричина ймовірної загрози Туреччині виходить не з Багдаду, а з Вашингтону, який цинічно готує цілий ряд нахабних агресій на іншій півкулі. Причиною яких є звичайно не ті бульбашки, що злетають з вуст Буша, Рамсфельда чи Фляйшера. Бо справжньою причиною війни є загроза долару як світовій валюті та єдиному фундаменту безпрецендентної могутності США. Купно із намаганням єврейських володарів Вашингтону всіляко сприяти одній сіониській державі, зазвичай чужими руками знищуючи ворогів. А формальним, але універсальним приводом є голівудська вистава 9-11 та створений нею привид тероризму. Дуже зручно воювати з неіснуючим уявним ворогом - досить оголосити, що "загони Аль-Каїди перебазувалися в країну Х" або "країна Х сприяє світовому тероризму".
Раджу не бути байдужими, адже на місці Х може бути будь-що та будь-хто. Якщо не сьогодні, то завтра. А повну відсутність формальної логіки у хижого нутра ми вже мали щастя трохи відчути на прикладі божевільної історії з кольчугами.