МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Зустрічайте святого Валентина!

02/12/2003 | Анжела

Воно знову невідворотно наближається! Це запозичене імпортне свято, яке, втім, з кожним роком все міцніше вкорінюється на наших теренах. І якщо 14 лютого погода навіть видасться холодною і похмурою, навколишній світ для багатьох людей все одно буде барвистим і теплим. Від квітів, листівок, подарунків і слів про кохання — невід’ємних атрибутів Дня святого Валентина, свята усіх закоханих.
Добірку, присвячену цій симпатичній даті, ми підготували для вас заздалегідь, щоб усі зацікавлені мали час гідно підготуватися, збагатившись світовим досвідом вшанування святого Валентина.

Історичне нагадування
Чому саме Валентина обрано за святого кохання? Відповідь дає легенда: “У ІІІ столітті нашої ери римський імператор Клавдій видав указ, який забороняв шлюбні стосунки. Він вважав, що шлюб є перешкодою для чоловіків-воїнів, бо притягував до дому, до родинного гніздечка, тоді як чоловікам треба бути на полі битви. Та знайшлася смілива людина, яка стала на захист закоханих. Священик Валентин чинив опір наказу і продовжував таємно вінчати закоханих. Коли це було виявлено, його ув’язнили і наказали стратити. Та не зуміли здолати силу почуттів порушника. У в’язниці священик познайомився з ніжною і прекрасною дівчиною, донькою тюремника, закохався в неї, і почуття це було взаємним. У день страти, 14 лютого 270 року, священик надіслав своїй коханій листівку з підписом “від Валентина”, у записці йшлося про вічну любов і вірність. З того часу традиція надсилати “валентинки” стала невід’ємною частиною спілкування молодих пар”.
Останки Валентина було поховано в церкві святого Праксидіса в Римі, згодом ворота цієї церкви стали називати “воротами Валентина”. Якщо вірити легенді, навесні біля його могили рожево розквітає мигдалеве дерево, що вважається символом вічного кохання.

Вітання — бажано “анонімне”
Головною й обов’язковою ритуальною деталлю свята всіх закоханих є “валентинки” — листівки-послання з освідченнями. “Валентинки” повинні бути виконані у формі серця, із зображенням сердечка тощо. Традиційно (і про це багато хто у нас знає!) їх пишуть зміненим почерком або лівою рукою, або просто не підписують. Адресат повинен сам здогадатися, хто саме надіслав йому “валентинку”.
Квіти — не будь-які
Символом Дня всіх закоханих вважаються і червоні троянди. Саме їх прийнято дарувати на День святого Валентина. Коріння цієї традиції — в античному язичництві. Богиня кохання Афродіта, знову ж таки за легендою, коли поспішала до коханого, стала на кущ білих троянд, поранила ногу — і закривавила квіти своєю кров’ю. З того часу червоні троянди — символ кохання і пристрасті.
Освідчуються — всі!
День закоханих – най-кращий час для зняття всіх заборон. Цього дня зізнатися в тому, що давно є на серці, можуть усі. В багатьох країнах вважається, що в День святого Валентина будь-яка жінка може підійти до того, хто їй припав до серця, і попросити його стати її чоловіком. Якщо він не готовий до такого рішучого кроку, то повинен подякувати за честь і зробити жінці відступний подарунок. Цей день — ідеальний час для обряду заручення й обміну шлюбними перснями, а останнім часом навіть стало модно 14 лютого справляти весілля.
Дарують — різне
У принципі, ритуальні подарунки на День святого Валентина повинні мати форму серця. Дуже часто закохані дарують одне одному сердечка-солодощі, сердечка-повітряні кулі, сердечка-подушки.
Французи у День святого Валентина дарують коштовності. В англійців уявлення про кохання — досить широке, тому вони вітають з Днем всіх закоханих не тільки людей, а й улюблених тварин, наприклад, коней або собак. Дарують їм сідло у формі серця, брелоки на ошийники тощо. А ось японці перетворили День святого Валентина у “8 Березня для чоловіків”. Цього дня в Японії подарунки роблять в основному жінки — чоловікам, і дарувати прийнято всілякі чоловічі аксесуари: бритви, лосьйони, гаманці…

Особливості національного святкування
В Англії пишуть винятково анонімні картки-“валентинки” одне одному. Навіть чоловік своїй дружині не освідчується відкрито. Це своєрідний таємничий ритуал. Ти можеш писати що завгодно і ніхто не звинуватить тебе у зухвалості, оскільки під текстом немає підпису.
У Франції чоловіки обов’язково приносять коханим шоколад чи шоколадні цукерки, а букети добирають дуже ретельно, згідно із “мовою квітів”, тобто кожна квітка має свої значення і може розповісти дівчині все, про що дарувальник не сміє сказати.

В Японії 14 лютого чи не єдиний день, коли жінка може вільно висловлювати свої почуття коханому чоловіку. День усіх закоханих має продовження: 14 березня в Японії відзначають Білий день, тобто чоловіки мають відповісти взаємністю на освідчення жінок 14 лютого.

В Італії з давніх-давен 14 лютого римляни відзначали язичницьке свято Лупекалій: вночі розводили багаття і стрибали через нього, щось на кшталт Івана Купала. Це було свято кохання і плоті. Згодом цю традицію перенесли на День святого Валентина. У Вероні 14 лютого збираються туристи з усього світу, щоб провідати капелу. Тут у дворі стоїть білий будинок, біля балкона якого колись так наполегливо чекав Джульєтту Капулетті Ромео Монтеккі. Нині головна героїня втілена у бронзі і, кажуть, приносить щастя і здійснення бажань тому, хто доторкнеться до грудей статуї. Серед італійських закоханих дуже популярним є шлюб у День святого Валентина, бо існує переконання, що такі пари щастя супроводжуватиме все життя.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".