02/16/2003 | Бегемот Замбезький

У кого ще є хоч якийсь сумнів у тому, що Орден Св. Станіслава -
це тривіальний лохотрон і НІЧОГО більше, прошу навідатися сюди

http://www.kwtelecom.com/chivalry/stanisla.html

Для тих, кому лінь читати англійською, надаю переклад тільки однієї частини цих матеріалів,
а саме наступньої декларації Уряду Польщі в Екзилі на чолі з тодішнім Президентом Казімержем
Саббатом від 19 січня 1987р. Це не жарт! Це дійсність, яка, як співав
Висоцький: "еще кошмарней".

ДЕКЛАРАЦІЯ

стосовно діяльності Юліуша Сокольницького



Такий собі Юліуш Сокольницький оголосив себе Президентом Польскої Республіки ї проявляє
активність в польських еміграційних колах протягом більш ніж десяти років. Він призначає
прем'єр-міністрів, генералів (навіть Польового Маршала неіснуючої армії), послів та консулів.
Він нагороджує відзнаками та присуджує нагороди. В 1984 році він заснував Орден Св. Станіс-
лава, одержувачи якого мають сплачувати суми від $100 до $1000 в залежності від класу ордену.
Нагородження орденами є, таким чином, джерелом доходів пана Сокольницького.

Біографія пана Сокольницького викликає серйозгі сумніви. Народжений в Пінську, Польща,
16 грудня 1920 р., він вже вивчав історію в Варшавському Університеті в 1937 (себ-то в вересні
1937 р. студенту ще не виповнилось 17 років! - Б.З.) Де і коли він отримав атестат зрілості - він
не каже. В серпні 1939 р. він був призваний на військову службу в 84-й піхотний батальйон.
Де і коли він закінчив Кадетську Офіцерську Школу, без чого було неможливо стати офіцером
Польської Армії - він не каже. Він стверджує, що мав чин лейтенанта Армії Крайової
(Home Army в англійському тексті - Б.З.) в 1942 р. і був підвищений до капітана в 1943 р. Його
імя не присутнє в регістрах Армії Крайової. Хоча він і не служив і в Польській Армії на Заході,
він стверджує, що покинув службу у чині підполковника (leutenant-colonel) і підвищив себе
згодом до генерал майора (major-general). Його Пруське герцогство є фіктивним. Історія його
життя, написана на 8 повноформатних сторінках і перераховуюча усі його титули, відзнаки,
ордени та медалі є продуктом буйної фантазії.

Діяльність цього узурпатора здається взятою з якогось бурлеску або оперети та була би надзви-
чайно потішною, якби вона не була такою шкідливою. Деякі іноземці, не розуміючи дільності
польських емігрантських кіл на чолі з легальним Президетом та Урядом в Екзилі, приймають
фіктивні номінації та нагороди пана Сокольницького. Чим підтримують його фінансово. На
нещастя знаходяться і поляки, не багато, які раді отримати відзнаки від нього.

Поляки у Польші також повинні бути попередженими про діяльність цього узурпатора. Своїм
"декретом" від 5 березня 1985 він проголосив про створення "Спеціального Карного Трибуналу"
у Вашаві с юрисдикцією над усією країною (не лякайтеся, йдеться поки що про Польшу - Б.З.).
Його метою є судові провадження по "політичним злочинам комуністів та їх колаборантів, за
скоєні фізичні та моральні злочини по відношенню до громадян, а також за зраду національних
інтересів". Ці злочини будуть каратися карою смерті без права апеляції. "Спеціальній підпільній
оперативній групі (unit)" буде довірено виконання вироків.

Ми не маємо жодних намірів захищати комуністичних керівників Польші, але створення такого
"трибуналу" всупереч усіх принціпів права та порядку має бути засудженим як провокативна
диверсія.

Привертаючи увагу до вищезгадоного усіх зацікавлених сторін, ми рішуче засуджуємо шкідливу
діяльність цього узурпатора.



Уряд Польші у Екзилі,
Лондон, 19 січня 1987р.

Переклав з англійської
Бегемот Замбезький

P.S. По цій ж адресі можна прочитати заяву польского уряду від 1991 р., підписану Держав-
ним Секретарем, речником Президента Польші Валенси п. Анджеєм Джисімським, останній
абзац якої стосується "діяльності" Його Екселенції "Президента в Екзилі" та "Великого Магіст-
ра". Там же, дещо вище можна прочитати як "нащадок" Станіслава-Августа Понятовського і
одночасно матері Святого Станіслава (сам Понятовський не стверджував, що є нащадком
будь-кого з рідних Святого) став "Президентом в Екзилі".