02/17/2003 | Володимир БРУЦЬКИЙ

Чи є в незалежнiй Українi український президент? Багато хто скаже, що є - i помилиться. Бо в нас є лише президент України, а мiж українським президентом та президентом України iснує суттєва рiзниця: коли український президент має бути плоттю вiд плотi рiдної землi, бiль i радiсть його нерозривно пов'язанi з болем та радощами свого народу, то президентом України може бути будь-який прихований україноненависник, яничар - аби мав на паперi громадянство України. Таким президентом України, хоч гiрко та соромно це визнавати, є напiвтоварiщ-напiвпан Леонiд Данилович Кучма, колишнiй парторг "преданный делу Ленина".
Перед президентськими виборами 1999 року Кучма заявив: "Я вже багато чому навчився..." А ось чому вiн навчився, ми бачимо повсякчас на власнi очi, вiдчуваємо на власнiй шкурi: нi, не тому, як полiпшити життя рядового громадянина України, а тому, як i далi розвалювати економiку, як нищити опонентiв, противникiв бандитського диктату - i кiнцi у воду, як бути непримиримим борцем проти демократiї та свободи слова, як допомагати збагаченню купки пройдисвiтiв, як найгарнiше танцювати пiд азiйсько-московську дудку...
Кожен рiк панування Кучми з його напiвкримiнальним оточенням та бездарними ставлениками на мiсцях - це чорний рiк в iсторiї України, а весь перiод його президентства ввiйде в iсторiю, як найбруднiший перiод незалежної держави, сам же Кучма залишиться у пам'ятi українцiв, як Леонiд Другий Кривавий. Згадаймо, лише "чорний вiвторок", коли президент "руки вмив", а нiхто так i не вiдповiв за побиття протиправними правоохоронцями мирної траурної процесiї пiд час похорон Патрiарха УПЦ КП Володимира - вандалiзм кiнця ХХ столiття, коли ногами беркутiвцiв топталися не лише священики з церковними символами, а й українська нацiональна символiка. Згадаймо жертви на шахтах України, коли винними за бездарнiсть i вiдповiдальнiсть верхiв залишаються "стрiлочники". Згадаймо ракету, що впала на Бровари, збитий над Чорним морем москальський лiтак, скнилiвську трагедiю - i знову виннi "стрiлочники", а президент України, як головнокомандувач Збройними Силами держави, знову тут нi при чому. Згадаймо переслiдування учасникiв акцiї "Україна без Кучми!", коли прямо на вокзалi заарештовувалися та зазнавали знущань невиннi. Можна згадати й досi нерозкрите зникнення журналiста Гонгадзе; нерозкритi по-справжньому убивства Вадима Гетьмана та В'ячеслава Чорновола...
Варто згадати кучмiвську земельну брехформу, яка залишила багатьох селян без землi та майна, а останнiх iз земельними сертифiкатами робить крiпаками у новоспеченого кучмiвського феодала; нiкому непотрiбний брехферендум, коли на вiтер були викинутi мiльйони народних грошей. А чим нинi обернулося для України усунення з мовчазної згоди Кучми першого дiйсно українського, народного прем'єра-реформатора й господаря Вiктора Ющенка, чим президент показав своє справжнє ставлення до реформ, до пiдвищення життєвого рiвня народу, до процвiтання Української держави?.. Цей перелiк "геройських" справ "гаранта" Конституцiї можна продовжувати без кiнця.
А хiба поважаючий себе глава держави може крутитися на полiтичнiй аренi, як флюгер на даху, повертаючись то на цивiлiзований, близький нам Захiд, то на дикий чужий Схiд. Вiн так повнiстю i не визначився, куди направити Україну: чи в бiк рiвноправного ЄЕС, чи в "липкi обiйми" московського ЄвРАзЕС, яке йому, звичайно, дорожче? Але... Цiєю своєю дволикiстю Кучма не лише себе принижує перед свiтовою спiльнотою, а як глава держави, ганьбить цю державу, її народ, нас iз вами!
Що ж це за президент, котрий своєю бездiяльнiстю, бездарнiстю, некомпетентнiстю примушує кращих представникiв народу кидати таку щедру, багату рiдну землю, щоб своєю рабською працею по всьому свiту заробляти шматок хлiба, а молодих дiвчат - цвiт нашої нацiї - мовчазно вiддає у чужинськi борделi?
Нинi ж, побачивши готовнiсть українського народу пiд проводом опозицiї - переможцiв сфальсифiкованих антинародною владою виборiв - до активних дiй в iм'я майбутнього, до акцiї протесту за гiдне життя, за свої права, Кучма та його оточення зрозумiли, що ця акцiя може призвести до нової революцiї, котра змете ненависний кучмiвсько-олiгархiчний режим. Тому Кучма з вовка намагається перевтiлитися на сумирне ягня. Навiть Закон про вибори на пропорцiйнiй основi, на який кiлька разiв перед виборами накладав вето, готовий пiдписати, навiть готовий президентсько-парламентську державу перетворити на парламентсько-президентську i т.д. i т.п., лише б вiдкупитися та призупинити антипрезидентський виступ. Але не лише б вiдкупитися та призупинити антипрезидентський виступ. Але невже народ знову купиться на голу кiстку? Хто, крiм прикучмокоритникiв, пiсля кровi, брехнi, фальсифiкацiй, пiдлоти зможе повiрити в доброчеснiсть Кучми, в облуду владних обiцянок?