МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Відкритий лист нащадків запорозьких козаків Щербицькому В. В.

02/17/2003 | Мартинюк

Відкритий лист нащадків запорозьких козаків Першому секретарю ЦК КП Украіни Щербицькому В. В.

Ти, посібник колонізаторів, всесвітній брехун і зрадник українського народу, душителів Волі і Слова брат і товариш, а самого нагородженого свояк. Який ти в чорта українець, коли не знаєш мови української. Чорт ..., а ти і всі посібники русифікації пожирають. Не будеш ти годен нащадків запорожців від Мови Української відучити, твоїх жандармів ми не боїмося - за Мову, за Волю будемо битися з тобою, і не вдасться тобі сховати від нас історію нашу, спадкоємець ти царський, а кар'єрист Верхньодніпровський, Лук'янівський ти катюга, санітар з психіатрички, пацюк з подільських нужників, хуліган ти з Холодної вулиці, Печерський позаштатний інформатор, Кремлівський ...лиз, тричі орденопросець. Проламають твої груди ордени за українське добро. Знаємо, що ти з України вивозиш, злодюко, бо вкрадене у народу ні в які мішки не сховаєш. Тобі не терпиться, ти поспішаєш, щоб ще за свого запроданого життя русифікувати Україну. Але запам'ятай, професор: дужче тиснеш - швидше тріснеш. Українці зрозуміли тактику твоїх хазяів. Вони вже у нас на гачку і не зіскочуть тепер, не допоможуть їм ні тимчасові відступи, ні компроміси, бо колоніалізм, у яку одежину його не замаскуй, залишається колоніалізмом. Голос твій, Іудо, нам не подобається, бо часто лижеш холодні московські зади. Спокусник ти шансонеток, Черепановогірський тіфозі. Не простять тобі українці славного козака Шелеста - любив він мову нашу, беріг він Мову нашу від денаціоналізаторів. Всесвітній ти колотун, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча ... , різницька собака, нехрещений лоб, а твою матір чорт ..., тому такого й вилупила, запроданця. Отак тобі діти України кажуть, плюгавче. Невгоден ти жити на святій Українській землі. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, а рік у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за це в ... нас. Тобі не звикати. Ніякі не буржуазні, а діти робітників і селян, нащадки запорозьких козаків, не запроданці, а Українці.

====================================================================== Цій листівці більше 20 років. Колись, на початку восьмидесятих я випадково знайшов її у книжному магазині, вкладеною в університеський підручник теоретичної фізики. Невідомі автори чи розповсюджувачі листівки безпомилково вгадали як знайти тих хто їх повністю підтримає – в той час треба було мати неабиякий запал і повагу до рідної мови аби вивчати теоретичну фізику по дуже рідкому тоді ( і зараз напевне) україномовному підручнику... Хто написав цю листівку і хто її розповсюдив не зміг сказати ніхто з відомих дисидентів, з якими мені потім довелося зустрічатися. Ні Горинь, ні покійний Чорновіл не знали про цих людей і цю листівку. Можна лише догадуватися про тих , хто все це здійснив. Автори листівки напевне були киянами або дніпропетровцями, добре знайомими з географією Києва та Дніпропетровська та з нюансами біографії Щербицького. Листівка була вкладена у книгу ще десь на фабриці, оскільки її краї були обрізані разом із краєм книги. Видавництво, яке випустило підручник – харківське, а книгу я побачив ( і купив) у львівському книжному магазині. Якщо хтось щось знає про людей, причетних до цієї листівки та їх подальшу долю, напишіть будь ласка мені на електронну пошту

martyniuk@ukr.net Володимир МАРТИНЮК

Відповіді

  • 2003.02.20 | Мартинюк

    Про листівку.

    Книгу (курс теоретичної фізики для університетів українською мовою) я
    побачив десь на переломі 70-80 років у львівській книгарні на Ринку.
    Слід сказати що навіть у Львові таку книгу купив би не кожен студент -
    у більшості львівських вузів на той час викладачі читали цей ( і не тільки цей)
    предмет переважно
    російською мовою. Приводом для цього було навчання у львівських вузах
    іноземних студентів. Проти особливо впертих викладачів влаштовувалися
    цілі "демонстрації" іноземців, які звісно попередньо погоджувалися з
    партійним начальством. Памятаю як у Львівському політехнічному інституті
    студенти-німці з НДР демонстративно залишили лекційний зал, коли лектор
    ( до речі з молдавським прізвищем) відмовився читати курс вищої
    математики російською мовою. Але повернемся до листівки. Коли я відкрив книгу , побачив її і почав
    читати , то був просто шокований. На той час у всіх були на
    слуху чутки про провокації та арешти, розповідали що спецслужби на той
    час розпочали кампанію фізичного знищення потенційних дисидентів та
    можливих лідерів робітничого руху ( Москва пердчувала настання
    політичної кризи на манір того що сталося незабаром у Польщі).
    Вбивства маскувалися під нещасні випадки -
    потонення, дорожні аварії, смертельні виробничі травми або під якісь "сердечні напади",
    якщо то були люди старші.
    Озирнувшись навкруг я побачив людину у військовій формі, яка позирала
    на мене. Хоча це зараз виглядає трохи смішно, але я серйозно
    налякався - положив книгу на місце, подивився для "конспірації" іншу
    книгу і вийшов геть із книгарні. Однак листівка не давала мені спокою.
    Покружлявши з півгодини по Ринку, я знову повернувся у книгарню,
    впевнився що ніхто за цими книгами не спостерігає, і таки купив цей
    тоненький підручник у твердій обкладинці. Я думав що ті листівки є у кожній книжці і спочатку хотів купити цих книг "на всі
    гроші", однак виявилося що листівка була лише у тій книжці, яку я
    почав дивитися з самого початку. Вона лежала зверху, ніким не
    заторкнута. Листівка була розтиражована тодішнім радянським методом
    "синьки" - оригінал був очевидно спочатку надрукований на прозорому
    папері - так званій "кальці", а потім вже був таємно розмножений на на
    множильному апараті, який в ті часи був всюди, де працювалося з
    кресленнями та технічною документацією. Однак переглянувши листівку я зрозумів що листівка була вкладена в
    книжку не в магазині, і навіть не у "націоналістичному" Львові - краї
    листівки були обрізані так само як краї книги, а сама листівка була
    щільно запрасована в книзі, правдоподібно в друкарні. Сама книга була
    видана у Харкові, а друкувалася у Чернівцях, чи десь інде, але аж ніяк
    не у Львові. Можна сказати що ця листівка повністю змінила моє дотеперішнє життя -
    я зрозумів що українська справа ще абсолютно не втрачена, що на
    "русифікованій" Східній Україні є люди які знаходять в собі мужність і розум боротися
    проти ліквідації українців як нації, і більше того я побачив що це їм
    вдається. Такий самий ефект вона справляла на всіх тих , кому я її
    показував, чи то були мої ровесники - випускники вузів, чи то старші
    люди, колишні вояки УПА. Листівку переписували, її возили я доказ того
    що боротьба за Україну не згасла, що є люди які її
    продовжують.Листівка була в Сокальщині і в Радехівщині, її возили на
    Тернопільщину, Івано-Франківщину і на Волинь.Зараз я не можу знайти тої
    листівки, маю лише текст - бурхливі події 90 років розкидали мої архіви по різних
    місцях , частина моїх паперів і бібліотеки пропали у Москві, звідки я
    був змушений фактично утікати за надмірну, на думку тамтешнього КДБ,
    активність у "перестроєчних" процесах. В кінці 80 років за рекомендації покійного Чорновола я став членом
    Української Гельсінської спілки, потім працював секретарем Політичної
    Ради РУХу у Києві, а отже мав змогу зустрічатися з більшістю колишніх
    українських політвязнів, ветеранів дисидентського руху 70 років.
    Однак ніхто з них не знав про цю листівку та про її про авторів .
    Мені просто сказали що національний рух був набагато ширший і
    обсяжніший, аніж та група дисидентів, яка змогла в другій половині 80
    років вийти живцем із радянських тюрем. Фактично більш менш цілими і
    здоровими вишли з тюрем і концтаборів ті дисиденти, про яких знали на
    Заході, і на захист яких виступали найвищі посадові особи США та
    країн Європейської Спільноти. Всі інші напередодні планованої Москвою
    "перестройки" раптово почали помирати від "хвороб" та "нещасних
    випадків". Найвідомішими є Стус, Тихий та Марченко. Однак і вони відомі
    лише тому що входили до Гельсіньської групи.

    Тому звертаюся до всіх хто що небудь знає про ці листівки та їх
    авторів написати мені електронною поштою martyniuk@ukr.net, або поставити на форум сайту
    "Майдан" http://maidan.org.ua/
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.02.20 | Адвокат ...

      Re: Про листівку.

      Нажаль, я нічого не знаю про тих, хто виробив та розповсюдив ту листівку. Та й її прочитав тіко завдяки Вам. Красно дякую, чудовий текст!

      Пригадую, що чув де сь, що в Україні була така собі традиція "нагороджувати" листом Запорожців до султана найбільш україножерних комуняцьких керівників. Чув я те дуже давно. А ле от спало мені на думку: чи не зібрати усих тих листів? Може хто сь що сь знає, пам'ятає?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.02.21 | vujko

        чому нe узагальнити трохи тeму: проукраiнськi i антиукраiнськi

        полiтики i кeрiвники раданського пeрiоду.
        I нe обмeжуватись лишe пeрсонами Гeтьмана i Щeрбицького.
        Вiвчар, бeз сумнiву, поприймаe участь :-)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.02.21 | Адвокат ...

          Якщо "добродії" з нео- ґебівні приймуть участь,--

          буде добре! :): Матерялу в них достане.

          Лишень би не допомпгпли у той же спосіб, у який готували "досьє на "П. Лютого". ;):
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.02.21 | Майдан

            Re: Якщо "добродії" з нео- ґебівні приймуть участь,--

            В принципі є люди , які мають доступ до того що не встиг у 1991 році вивести Галушко. Люди щось там вивчають, бачать документи. Можливо вже щось надруковане про український опір 70-80 років.
            Та й Галушко вивіз просто копії, а не оригінали.
            Дехто із націонал демократів скаржиться що спецслужби розробляють їх використовуючи інформацію із "справ" 20-40 річної давності незаважаючи на заяви що такого в архівах сучасного СБУ немає.Твердять що часом повторють ті самі "індивідуальні прийомчики" , котрі застосовувлися до батьків чи близьких родичів ще в 40 роках.
  • 2003.02.21 | ЛЯВСЯ сей лист ... Смогитель Вадим (-)\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\

    ReПане Свистовичу, на жаль мені НЕ ТРАП



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua