Глобалізація і нації з точки зору ПЕРЕХОДУ-IV
02/17/2003 | Народний оглядач
Глобалізація і нації з точки зору ПЕРЕХОДУ-IV
Чергове засідання київського читацького клубу ПЕРЕХІД-IV було присвячено обговоренню праці Ернста Заграви “Глобалізація і нації”
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=546
На початку головний редактор журналу Ігор Каганець, голова читацького клубу Володимир Федько та керівник секретаріату Володимир Щербина повідомили присутніх про поширення мережі читацьких клубів на терені України та зарубіжжя. Географія розширюється: зацікавлення ПЕРЕХОДОМ-IV спричинило до появи ініціативних груп у Василькові, Варшаві, серед фахівців-українців в Конго. Плідно працюють прихильники в Рівному і Тернополі. Зростає популярність у Москві.
Виступ науковця Володимира Погорілого ознайомив учасників зібрання з постаттю Ернеста Заграви (Канада) та основними положеннями його праці. Дискусія виникла навколо тези доповідувача щодо створення транснаціональних корпорацій в спілці із сусідами — п. Погорілий переконаний, що створення ТНК із західними структурами є надзвичайно проблематичним з психологічних мотивів.
Професор Веніамін Сікора наголосив на кількох моментах, що змушують призадуматися уважного слухача. А саме:
- в капіталізмі як в системі неминуче закладена можливість війни;
- Японія категорично відмовляється впускати до себе мігрантів навіть всупереч негативним тенденціям економіки останніх 3 років та старінню нації;
- зараз в Україні існує громадянське суспільство без держави. Короткий історичний екскурс пана професора стосувався дисидентських гасел “Геть державу!”, реалізація яких і призвела до дикунського ринку з ілюзією т. зв. громадянського суспільства.
Веніамін Сікора слушно зауважив нагальну необхідність впровадження в реальне життя моделі українського націоналізму, що базується на соціальному капіталі, в центрі якого перебуває довіра між людьми. "Необхідно формувати тип політичного режиму, здатного вирвати державу з рук приватних хижацьких інтересів", - підвів риску під своїм насиченим і надзвичайно аргументованим виступом п. Сікора.
Відомий економіст, філософ і політолог Олександр Шморгун розвінчав міф про збереження в рамках Європейського Союзу національного первня. Більше того, переконаний п. Шморгун, знищення націй підриває технологічну інноваційність сучасного світу. А колосальні масштаби спруту ТНК провокують некерованість, шахрайства, і як результат - глобальну нестабільність з непередбачуваними наслідками. Констатувавши наявність тенденції підвищення опору глобалізаційним процесам, п. Шморгун вказав на необхідність активної підтримки європейських контреліт, що відстоюють концепцію Європи Націй всупереч нав’язуваній моделі Сполучених Штатів Європи.
Під час обговорення запам’яталася влучна фраза бізнесмена Валерія Стрельченка: “Треба припинити звертати увагу на всіх, а йти власним шляхом…”, а також виступ викладача Аграрного Університету Леоніда Долгого з яскраво вираженими акцентами раціонального і холоднокровного пріоритету національних інтересів.
Прийнято рішення наступні засідання Київського читацького клубу проводити кожної першої і третьої п’ятниці місяця.
Чергове засідання київського читацького клубу ПЕРЕХІД-IV було присвячено обговоренню праці Ернста Заграви “Глобалізація і нації”
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=546
На початку головний редактор журналу Ігор Каганець, голова читацького клубу Володимир Федько та керівник секретаріату Володимир Щербина повідомили присутніх про поширення мережі читацьких клубів на терені України та зарубіжжя. Географія розширюється: зацікавлення ПЕРЕХОДОМ-IV спричинило до появи ініціативних груп у Василькові, Варшаві, серед фахівців-українців в Конго. Плідно працюють прихильники в Рівному і Тернополі. Зростає популярність у Москві.
Виступ науковця Володимира Погорілого ознайомив учасників зібрання з постаттю Ернеста Заграви (Канада) та основними положеннями його праці. Дискусія виникла навколо тези доповідувача щодо створення транснаціональних корпорацій в спілці із сусідами — п. Погорілий переконаний, що створення ТНК із західними структурами є надзвичайно проблематичним з психологічних мотивів.
Професор Веніамін Сікора наголосив на кількох моментах, що змушують призадуматися уважного слухача. А саме:
- в капіталізмі як в системі неминуче закладена можливість війни;
- Японія категорично відмовляється впускати до себе мігрантів навіть всупереч негативним тенденціям економіки останніх 3 років та старінню нації;
- зараз в Україні існує громадянське суспільство без держави. Короткий історичний екскурс пана професора стосувався дисидентських гасел “Геть державу!”, реалізація яких і призвела до дикунського ринку з ілюзією т. зв. громадянського суспільства.
Веніамін Сікора слушно зауважив нагальну необхідність впровадження в реальне життя моделі українського націоналізму, що базується на соціальному капіталі, в центрі якого перебуває довіра між людьми. "Необхідно формувати тип політичного режиму, здатного вирвати державу з рук приватних хижацьких інтересів", - підвів риску під своїм насиченим і надзвичайно аргументованим виступом п. Сікора.
Відомий економіст, філософ і політолог Олександр Шморгун розвінчав міф про збереження в рамках Європейського Союзу національного первня. Більше того, переконаний п. Шморгун, знищення націй підриває технологічну інноваційність сучасного світу. А колосальні масштаби спруту ТНК провокують некерованість, шахрайства, і як результат - глобальну нестабільність з непередбачуваними наслідками. Констатувавши наявність тенденції підвищення опору глобалізаційним процесам, п. Шморгун вказав на необхідність активної підтримки європейських контреліт, що відстоюють концепцію Європи Націй всупереч нав’язуваній моделі Сполучених Штатів Європи.
Під час обговорення запам’яталася влучна фраза бізнесмена Валерія Стрельченка: “Треба припинити звертати увагу на всіх, а йти власним шляхом…”, а також виступ викладача Аграрного Університету Леоніда Долгого з яскраво вираженими акцентами раціонального і холоднокровного пріоритету національних інтересів.
Прийнято рішення наступні засідання Київського читацького клубу проводити кожної першої і третьої п’ятниці місяця.