02/17/2003 | Майдан-ІНФОРМ

Соціальна катастрофа в Українську

Шахтерське місто Українськ, що на Донеччині, є зоною соціального лиха, проте, і обласна влада, і Кабінет Міністрів цього не помічають. Люди замерзають від холодів. Діти місяцями не ходять до шкіл, які не опалюються. З цієї причини не працюють і дитячі садки.

Закривають єдину у місті лікарню. У місті відсутнє газопостачання, а вугілля для опалення осель є „дефіцитом”!? Середня температура в квартирах становить 5-7 градусів вище нуля, люди часто хворіють. Світло регулярно відключають, подача води призупинена.

Соціальна катастрофа у місті Українськ посилюється невиплатами зарплати шахтарям шахти „Україна” (Державної холдингової компанії „Сілідововугілля”), на якій у липні минулого року сталася аварія і загинуло 35 гірників. Робота підприємства до сих пір не відновлена, хоча уряд обіцяв виділити на ці потреби 4 млн. грн. Загальна заборгованість шахти перед гірниками становить 17 млн. грн. У зв’язку з цим 17 лютого до Києва прибуло кілька десятків дружин і вдів гірників, а також шахтарів-інвалідів, щоб вимагати заборгованих коштів, без яких їхні сім’ї приречені голодувати. Вони, зокрема, вимагають:


1.Погасити заборгованість по виплатах поточної зарплати, з одноразових виплат по регресних позовах.

2. Прийняти заходи із забезпечення міста Українська теплом та іншими комунальними послугами.

3. відновити зруйновану шахту „Україна”.


НПГУ надає учасникам акції всебічну допомогу. Їхні вимоги направлені Президенту України Л.Кучмі, прем’єр-міністру В. Януковичу та голові Верховної Ради В.Литвину.
Ось як про ситуацію, що склалася в Українську і на шахті „Україна” говорять самі учасники акції:


Світлана Миргородська: „Мій чоловік працює на шахті „Україна”. Підприємство заборгувало йому 1,5 тис. грн. Раніше він працював на шахті 1-3 „Новогродівська”, яка до цих пір не віддала йому 6,5 тис. грн. У місті Українськ систематично вимикають світло, призупинено подачу води. Хоч мій чоловік шахтар, але отримати вугілля ми не можемо.”


Вікторія Різник: „Мій чоловік інвалід. Ми, практично, живемо на копійки, бо регресні чоловікові не виплачують. Уся ця тяганина з виплатою боргу триває з 1997 року. Ми зверталися до суду, маємо його позитивне рішення,однак воно не виконується. У нас не має засобів до існування.”


Тетяна Плотнікова: „Шахта не розрахувалася з моїм чоловіком при його звільненні. Заборгованість виплат - з 1999 року. Ось це ми ходимо-ходимо, „вибиваємо” гроші, просимо керівників розрахуватися з нами, а нам вони відповідають - немає грошей!”


НПГУ вважає, що критична ситуація з невиплатою заборгованих коштів на шахтах України, соціальна катастрофа в Українську та інших шахтарських містах засвідчує про нищення вугільної галузі. Становище погіршується у зв’язку з проведенням, так званого, реформування вугільної галузі. Воно спрямовується на подальше пограбування шахтарів кланами, наближеними до влади. Ця „реформа” також проводиться з метою зосередження і використання фінансів для президентської виборчої кампанії.

Лише за грудень минулого року заборгованість із виплати зарплат шахтарям зросла майже на 70 млн. грн. і назагал перевищує 1,5 млрд. грн. У такій ситуації НПГУ підтверджує про свою рішучість протидіяти пограбуванню людей праці і розпочати подготовку до проведення з 4 березня 2003 року широкомасштабної акції протесту із зупинкою робіт на шахтах. Наші основні вимоги:


-своєчасна виплата зарплати, регресних , погашення заборгованості;


-припинення проведення грабіжницьких реформ у вугільній галузі.


Джерело: ПРЕС-СЛУЖБА Незалежної Профспілки Гірників України