ХРОНiКА ВОЛИНСЬКОi ТРАГЕДii
02/21/2003 | Володимир
ХРОНiКА ВОЛИНСЬКОi ТРАГЕДii
У цивiлiзованому свiтi вiйну прийнято вважати закiнченою, коли стане вiдомим i похованим її останнiй вояк.
Польсько-українське збройне протистояння часiв Другої свiтової вiйни йде до свого морально-правового завершення. Особливо якщо врахувати, що влiтку цього року президенти обох держав збираються взаємовибачитися за лихе минуле у стосунках мiж нашими народами й надалi жити в мирi та дружбi.
Скiльки українцiв загинуло в нашому мiжнацiональному протиборствi? I скiльки полякiв? Число жертв називає лише польська сторона. Їх кiлькiсть, до речi, не однакова. Українцi поки що грунтовними пiдрахунками не займалися. Окремi дослiдники провели таке вивчення лише у Володимир-Волинському районi та в декiлькох селах Дубенщини. Плiдну науково-пошукову роботу в цьому напрямку розпочав на базi архiвних документiв та наукових джерел вiдомий український iсторик, академiк Володимир Сергiйчук.
У постановi "Круглого столу", на якому 15 лютого ц.р. у Рiвному обговорювалося наше бачення витокiв, ходу та наслiдкiв протистояння, заплановано пiдготувати та провести таке дослiдження в усiх населених пунктах Волинi, тобто в Рiвненськiй, Волинськiй областях та в Крем'янецькому районi Тернопiльщини. Займеться цим об'єднаний колектив науковцiв нацiонального унiверситету "Острозька академiя" та Рiвненського й Волинського державних унiверситетiв. Цю iдею пiдтримали й беруться патронувати Рiвненська та Волинська облдержадмiнiстрацiї.
Зрозумiло, що таку об'ємну дослiдницьку роботу нашi науковцi зможуть успiшно провести лише за активної та дiєвої участi й пiдтримки з боку широких кiл нашої громадськостi i, в першу чергу, вчителiв-iсторикiв, педагогiчних колективiв ЗОШ та громадськостi кожного села, селища й мiста краю.
Наш часопис має намiр публiкувати хiд та результати цих дослiджень. Сьогоднi ми розпочинаємо знайомити читацький загал "Волинi" з результатами дослiджень Володимира Сергiйчука. Далi плануємо публiкувати данi наукового пошуку, пiдготовленi iсториками, краєзнавцями та громадськими дослiдниками мiст i сiл Рiвненщини. Такi матерiали просимо надсилати на адресу нашої редакцiї з помiткою "Наслiдки польсько-українського протистояння".
1943
14.02.- 16.03. За сприяння поляків більшовицьким партизанським загоном під командуванням Шитова розстріляно 20 і заарештовано 34 бульбівці у селах Карпилівка, Борове, Ленчино, Неверово, Ємільчино (ЦДАГОУ: Ф.65.-Оп.1.-Спр.17.-Арк.25).
25.02. На основі переданих прорадянськи налаштованим поляком Робертом Сатановським відомостей про український національно-визвольний рух у селах Людвипільського району Рівненської області, де, мовляв, "звила зручне гніздо контрреволюційна організація українських націоналістів", наказом по більшовицькому партизанському з'єднанню під командуванням Ковпака командиру 3 батальйону Матюшенку доручалося "оточити й очистити села Морозівка, Бистричі, Вілія від контрреволюційних елементів згідно зі списком...На кожне село виділити по одній роті. Операцію проводити одночасно".
Командир 2 батальйону Кульбака мав завдання "оточити і очистити села Бельчаки, хут. Гурба, Бистрянську Гуту від контрреволюційних елементів згідно зі списком, що прикладається до наказу".
Така ж місія покладалася і на командира 4 батальйону Подолякова в селі Велика Седлиця (ЦДАГОУ: Ф.63.-Оп.1.-Спр.14.-Арк.154-155).
5.03. У селі Хотинь за участю поляків більшовицькими партизанами вбито 10 націоналістів і взято в полон 9; у Богушах 8 березня ліквідовано 26 оунівців; наступного дня в цьому населеному пункті знищено 100 українців; у Майданку в останній день цього місяця медведівцями було взято в полон і розстріляно 6 оунівців (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.11.-Арк.8-9).
8.03. У Богушах за участю поляків більшовицькими партизанами ліквідовано 26 оунівців (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.11.-Арк.8).
9.03. У Богушах за участю поляків більшовицькими партизанами знищено 100 українців (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.11.-Арк.9).
22.03. - 4.04. Польський більшовицький загін під командуванням Р.Сатановського складав іменні списки українських націоналістів у містечках Клесові і Домбровиця, а також у селах: Карпилівка, Любиковичі, Клесів, Глушиця, Сехи, Єльно, на основі чого потім чинилися каральні акції (ЦДАГОУ:Ф.65.-Оп.1.-Спр.111.-Арк.24 зв.).
27.03. У селі Мидовиця німці та польські поліцаї заарештували з українського населення 20 хлопців і 13 дівчат за доносом поляків (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.3).
31.03. За участю поляків більшовицькими партизанами загону Медвєдєва в Майданку було взято в полон і розстріляно 6 оунівців (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.11.-Арк.9).
У березні польським більшовицьким загоном під командуванням Р.Сатановського вбито 21 українського націоналіста (ЦДАГОУ: Ф.65.-Оп.1.-Спр.17.-Арк.38).
1.04. Більшовицьким загоном Медвєдєва за участю поляків убито 35 українських повстанців під Берестянами Цуманського району і взято в полон та знищено 6 націоналістів на хуторі Знамирівка, де відзначився Микола Струтинський (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.11.-Арк.9-10).
1.04. У Корці німці й поляки побили 7 українців. (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.3 зв.).
З 2 квітня по 28 червня в Сенкевичівському районі поляками спалено 466 хат і замордовано 396 українців.
6.04. Група польського більшовицького загону під командуванням І.М.Шафарчика склала іменні списки українських націоналістів у районі Єльне-Рокитно (ЦДАГОУ:Ф.65.-Оп.4.-Спр.111.-Арк.26).
7.04. Поляки з Гути Степанської разом з групою радянських партизанів із загону "Макса" напали на село Бутейки. Вбито кілька десятків українців (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С.242).
8.04. Загоном Сатановського вислана розвідка в район Домбровиці і в Містечко для розвідки гарнізону, настроїв населення, вербування поляків до загону і складання іменних списків керівників націоналістів. Завдання виконано без власних втрат (ЦДАГОУ:Ф.62.-Оп.4.-Спр.310.-Арк.8).
8.04. Інший відділ загону Сатановського виявляв українських націоналістів у селах Глушиця і Любиковичі (ЦДАГОУ:Ф.62.-Оп.4.-Спр.310.-Арк.12).
14.04. Загін польських більшовицьких партизанів на чолі з Робертом Сатановським в Єльному знищив 12 українських націоналістів" (ЦДАГОУ:Ф.62.-Оп.4.-Спр.310.-Арк.8).
У квітні 1943 року тільки під час однієї акції на території Луцького району гітлерівці з поляками спалили 5 сіл: Костюхнівку, Вовчиць, Яблуньку, Довжицю і Загорівку. Тоді ж німці спільно з польською шуцполіцією двічі нападали на колонію Красний Сад у Горохівському районі, де знищили 22 господарства і розстріляли близько 100 осіб.
10.04. Унаслідок провокації польських поліцаїв - підкидання у піч, у солому або в якесь інше місце зброї та гранат - у селі Княжому Горохівського району було спалено 40 господарств і вбито 172 особи. При цьому окупанти мордували цілі родини, використовуючи попередньо складені поляками списки (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С.224-225).
3,4, 15, 19, 23 і 25 відділ Шавули ліквідував польські колонії, які співпрацювали з гітлерівцями й більшовицькими партизанами проти українського національно-визвольного руху (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
5.05. Відділ Шавули зробив засідку на польський більшовицький партизанський загін. Вбито 16 поляків, здобуто один кріс (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
6.05. Спалено польську колонію Катеринівку Рожищенського району. Вбито 22 мешканці, а 35 - поранено (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
7.05. У фільварку Березне Сенкевичівського району розстріляно 40 українців, які раніше були заарештовані за участю польської поліції (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.8 зв.).
15.05. У збройній сутичці з польською бандою в селі Бондарах вбито 6 грабіжників (с.-Арк.248).
17.05. Українцями знищено польський фільварок Ясенівка (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
19.05. У селі Жабче спалено уніатську церкву (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
20.05. Більшовицькі партизани та поляки напали на село Городище. Пограбоване майно, як і 25 корів, забраних з села Силин, завезли в польську колонію Брак (ЦДАВОВУ:Ф.3833.-Оп.1.-Спр.124.-Арк.9).
22.05. Спалено польську колонію Дубова Коршма (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.8 зв.).
26.05. Німці та поляки спалили в селах Городище і Вигуричах 7 хат, вбили 7 осіб, 2 сильно побили (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
26-28.05. У Городищі та К-олодяжному Сенкевичівського району німці та поляки спалили 7 хат і вбили 21 особу. Ще в трьох селах вбили 5 осіб (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк. 8 зв.).
28.05. Поляки пограбували церкву в Городищах, Вигуричах і Чаруконі (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9 зв.).
29.05. У Майдані Липському Цуманського району поляки спалили 10 господарств і забрали багато худоби (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.І.-Спр. 124. -Арк.9).
29.05. У Клепачеві Ківерцівського району поляками знищено 9 родин - 32 особи. Того ж дня спалено колонії Сератівку і Салганівку Рожищенського району (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
У цивiлiзованому свiтi вiйну прийнято вважати закiнченою, коли стане вiдомим i похованим її останнiй вояк.
Польсько-українське збройне протистояння часiв Другої свiтової вiйни йде до свого морально-правового завершення. Особливо якщо врахувати, що влiтку цього року президенти обох держав збираються взаємовибачитися за лихе минуле у стосунках мiж нашими народами й надалi жити в мирi та дружбi.
Скiльки українцiв загинуло в нашому мiжнацiональному протиборствi? I скiльки полякiв? Число жертв називає лише польська сторона. Їх кiлькiсть, до речi, не однакова. Українцi поки що грунтовними пiдрахунками не займалися. Окремi дослiдники провели таке вивчення лише у Володимир-Волинському районi та в декiлькох селах Дубенщини. Плiдну науково-пошукову роботу в цьому напрямку розпочав на базi архiвних документiв та наукових джерел вiдомий український iсторик, академiк Володимир Сергiйчук.
У постановi "Круглого столу", на якому 15 лютого ц.р. у Рiвному обговорювалося наше бачення витокiв, ходу та наслiдкiв протистояння, заплановано пiдготувати та провести таке дослiдження в усiх населених пунктах Волинi, тобто в Рiвненськiй, Волинськiй областях та в Крем'янецькому районi Тернопiльщини. Займеться цим об'єднаний колектив науковцiв нацiонального унiверситету "Острозька академiя" та Рiвненського й Волинського державних унiверситетiв. Цю iдею пiдтримали й беруться патронувати Рiвненська та Волинська облдержадмiнiстрацiї.
Зрозумiло, що таку об'ємну дослiдницьку роботу нашi науковцi зможуть успiшно провести лише за активної та дiєвої участi й пiдтримки з боку широких кiл нашої громадськостi i, в першу чергу, вчителiв-iсторикiв, педагогiчних колективiв ЗОШ та громадськостi кожного села, селища й мiста краю.
Наш часопис має намiр публiкувати хiд та результати цих дослiджень. Сьогоднi ми розпочинаємо знайомити читацький загал "Волинi" з результатами дослiджень Володимира Сергiйчука. Далi плануємо публiкувати данi наукового пошуку, пiдготовленi iсториками, краєзнавцями та громадськими дослiдниками мiст i сiл Рiвненщини. Такi матерiали просимо надсилати на адресу нашої редакцiї з помiткою "Наслiдки польсько-українського протистояння".
1943
14.02.- 16.03. За сприяння поляків більшовицьким партизанським загоном під командуванням Шитова розстріляно 20 і заарештовано 34 бульбівці у селах Карпилівка, Борове, Ленчино, Неверово, Ємільчино (ЦДАГОУ: Ф.65.-Оп.1.-Спр.17.-Арк.25).
25.02. На основі переданих прорадянськи налаштованим поляком Робертом Сатановським відомостей про український національно-визвольний рух у селах Людвипільського району Рівненської області, де, мовляв, "звила зручне гніздо контрреволюційна організація українських націоналістів", наказом по більшовицькому партизанському з'єднанню під командуванням Ковпака командиру 3 батальйону Матюшенку доручалося "оточити й очистити села Морозівка, Бистричі, Вілія від контрреволюційних елементів згідно зі списком...На кожне село виділити по одній роті. Операцію проводити одночасно".
Командир 2 батальйону Кульбака мав завдання "оточити і очистити села Бельчаки, хут. Гурба, Бистрянську Гуту від контрреволюційних елементів згідно зі списком, що прикладається до наказу".
Така ж місія покладалася і на командира 4 батальйону Подолякова в селі Велика Седлиця (ЦДАГОУ: Ф.63.-Оп.1.-Спр.14.-Арк.154-155).
5.03. У селі Хотинь за участю поляків більшовицькими партизанами вбито 10 націоналістів і взято в полон 9; у Богушах 8 березня ліквідовано 26 оунівців; наступного дня в цьому населеному пункті знищено 100 українців; у Майданку в останній день цього місяця медведівцями було взято в полон і розстріляно 6 оунівців (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.11.-Арк.8-9).
8.03. У Богушах за участю поляків більшовицькими партизанами ліквідовано 26 оунівців (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.11.-Арк.8).
9.03. У Богушах за участю поляків більшовицькими партизанами знищено 100 українців (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.11.-Арк.9).
22.03. - 4.04. Польський більшовицький загін під командуванням Р.Сатановського складав іменні списки українських націоналістів у містечках Клесові і Домбровиця, а також у селах: Карпилівка, Любиковичі, Клесів, Глушиця, Сехи, Єльно, на основі чого потім чинилися каральні акції (ЦДАГОУ:Ф.65.-Оп.1.-Спр.111.-Арк.24 зв.).
27.03. У селі Мидовиця німці та польські поліцаї заарештували з українського населення 20 хлопців і 13 дівчат за доносом поляків (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.3).
31.03. За участю поляків більшовицькими партизанами загону Медвєдєва в Майданку було взято в полон і розстріляно 6 оунівців (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.11.-Арк.9).
У березні польським більшовицьким загоном під командуванням Р.Сатановського вбито 21 українського націоналіста (ЦДАГОУ: Ф.65.-Оп.1.-Спр.17.-Арк.38).
1.04. Більшовицьким загоном Медвєдєва за участю поляків убито 35 українських повстанців під Берестянами Цуманського району і взято в полон та знищено 6 націоналістів на хуторі Знамирівка, де відзначився Микола Струтинський (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.11.-Арк.9-10).
1.04. У Корці німці й поляки побили 7 українців. (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.3 зв.).
З 2 квітня по 28 червня в Сенкевичівському районі поляками спалено 466 хат і замордовано 396 українців.
6.04. Група польського більшовицького загону під командуванням І.М.Шафарчика склала іменні списки українських націоналістів у районі Єльне-Рокитно (ЦДАГОУ:Ф.65.-Оп.4.-Спр.111.-Арк.26).
7.04. Поляки з Гути Степанської разом з групою радянських партизанів із загону "Макса" напали на село Бутейки. Вбито кілька десятків українців (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С.242).
8.04. Загоном Сатановського вислана розвідка в район Домбровиці і в Містечко для розвідки гарнізону, настроїв населення, вербування поляків до загону і складання іменних списків керівників націоналістів. Завдання виконано без власних втрат (ЦДАГОУ:Ф.62.-Оп.4.-Спр.310.-Арк.8).
8.04. Інший відділ загону Сатановського виявляв українських націоналістів у селах Глушиця і Любиковичі (ЦДАГОУ:Ф.62.-Оп.4.-Спр.310.-Арк.12).
14.04. Загін польських більшовицьких партизанів на чолі з Робертом Сатановським в Єльному знищив 12 українських націоналістів" (ЦДАГОУ:Ф.62.-Оп.4.-Спр.310.-Арк.8).
У квітні 1943 року тільки під час однієї акції на території Луцького району гітлерівці з поляками спалили 5 сіл: Костюхнівку, Вовчиць, Яблуньку, Довжицю і Загорівку. Тоді ж німці спільно з польською шуцполіцією двічі нападали на колонію Красний Сад у Горохівському районі, де знищили 22 господарства і розстріляли близько 100 осіб.
10.04. Унаслідок провокації польських поліцаїв - підкидання у піч, у солому або в якесь інше місце зброї та гранат - у селі Княжому Горохівського району було спалено 40 господарств і вбито 172 особи. При цьому окупанти мордували цілі родини, використовуючи попередньо складені поляками списки (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С.224-225).
3,4, 15, 19, 23 і 25 відділ Шавули ліквідував польські колонії, які співпрацювали з гітлерівцями й більшовицькими партизанами проти українського національно-визвольного руху (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
5.05. Відділ Шавули зробив засідку на польський більшовицький партизанський загін. Вбито 16 поляків, здобуто один кріс (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
6.05. Спалено польську колонію Катеринівку Рожищенського району. Вбито 22 мешканці, а 35 - поранено (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
7.05. У фільварку Березне Сенкевичівського району розстріляно 40 українців, які раніше були заарештовані за участю польської поліції (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.8 зв.).
15.05. У збройній сутичці з польською бандою в селі Бондарах вбито 6 грабіжників (с.-Арк.248).
17.05. Українцями знищено польський фільварок Ясенівка (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
19.05. У селі Жабче спалено уніатську церкву (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
20.05. Більшовицькі партизани та поляки напали на село Городище. Пограбоване майно, як і 25 корів, забраних з села Силин, завезли в польську колонію Брак (ЦДАВОВУ:Ф.3833.-Оп.1.-Спр.124.-Арк.9).
22.05. Спалено польську колонію Дубова Коршма (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.8 зв.).
26.05. Німці та поляки спалили в селах Городище і Вигуричах 7 хат, вбили 7 осіб, 2 сильно побили (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
26-28.05. У Городищі та К-олодяжному Сенкевичівського району німці та поляки спалили 7 хат і вбили 21 особу. Ще в трьох селах вбили 5 осіб (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк. 8 зв.).
28.05. Поляки пограбували церкву в Городищах, Вигуричах і Чаруконі (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9 зв.).
29.05. У Майдані Липському Цуманського району поляки спалили 10 господарств і забрали багато худоби (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.І.-Спр. 124. -Арк.9).
29.05. У Клепачеві Ківерцівського району поляками знищено 9 родин - 32 особи. Того ж дня спалено колонії Сератівку і Салганівку Рожищенського району (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.9).
Відповіді
2003.02.21 | Анатолій
Re: ХРОНiКА ВОЛИНСЬКОi ТРАГЕДii
Моя мати розпоповідала, що у ті роки люди на Рівенщині боялись найбільше не німців, а "ляхів"2003.02.21 | Іван Пусько
Re: ХРОНiКА ВОЛИНСЬКОi ТРАГЕДii
Шановний пане Володимире. Я займаюся цією темою у Волинській області. Вже маю багато матеріалу і в т.ч. свідчень очевидців. Дуже хотів би з Вами поспілкуватись. Моя ел.адреса2003.02.21 | Іван Пусько
Re: ХРОНiКА ВОЛИНСЬКОi ТРАГЕДii
Чомусь ел.адреса не надрукувалась. Про всяк випадок повторюю: сuvol @ lycos.com.