А чому не українські?
02/24/2003 | президент
Японські вчені зробили перший практичний крок до створення зверхшвидких квантових комп’ютерів, здатних за декілька секунд зробити обчислення, на які у сучасних суперкомп’ютерів можуть піти сотні мільйонів років. Корпорація NEC і фахівці з державного інституту Рікен створили те, що вони назвали «базисною мікросхемою» для квантових машин.
В умовах зверхнизьких температур вченим вдалося «зчепити» дві особливі квантові частинки - кубіти, які взаємодіючи одна з одною, утворять єдине ціле. Кубіти володіють змішаним значенням, тобто одночасно можуть бути рівні «1» і «0». При «зчепленні» двох і більше кубітів можна, не змінюючи їх значень, одночасно працювати з усіма можливими комбінаціями, підвищуючи швидкість обчислення. Такий стан квантових частинок називається «заплутаним», і японцям вдалося вперше втілити його у реальність. За словами вчених, якщо кількість «заплутаних» частинок збільшити до сотні, то число операцій, які буде можливо проводити одночасно, досягне астрономічного числа - 10 в 30-й ступені.
В умовах зверхнизьких температур вченим вдалося «зчепити» дві особливі квантові частинки - кубіти, які взаємодіючи одна з одною, утворять єдине ціле. Кубіти володіють змішаним значенням, тобто одночасно можуть бути рівні «1» і «0». При «зчепленні» двох і більше кубітів можна, не змінюючи їх значень, одночасно працювати з усіма можливими комбінаціями, підвищуючи швидкість обчислення. Такий стан квантових частинок називається «заплутаним», і японцям вдалося вперше втілити його у реальність. За словами вчених, якщо кількість «заплутаних» частинок збільшити до сотні, то число операцій, які буде можливо проводити одночасно, досягне астрономічного числа - 10 в 30-й ступені.
Відповіді
2003.02.24 | Гура
Бо українські кубіти "працюють" за кордоном :-) (-)
2003.02.24 | Andrij
А тому, що досі святкуємо 23 фєвраля та річниці Щербицького (-)
2003.02.24 | Serhiy Hrysch
та, при "супернизьких" температурах...
То не велика справа... Таких в США і Європі куча відкриттів на рік відбувається. Але як втілити в реал супернизьку температуру? Значить, має сенс тільки для подільших розробок.2003.02.24 | Микита Чубинський
Наднизькі температури - якраз не проблема
Ніхто й не збирається створювати квантові комп'ютери, які б стояли на столі, як PC, та вони й не потрібні масовому споживачеві. Квантові комп'ютери насправді корисні при розв'язанні досить обмеженого кола задач. Найбільше вони цікавлять криптографів, оскільки дозволять набагато швидше розкладати числа на множники, а саме неможливість швидкого розкладання чисел на множники лежить в основі багатьох методів шифрування. Існують також алгоритми пошуку, що працюватимуть швидше на квантових комп'ютерах, але прискорення не таке вражаюче. Також квантові комп'ютери цікаві фізикам, по-перше, тому, що вони можуть долучитися до їх розробки й отримати на це гроші :), а по-друге, тому, що вони дозволять набагато швидше й точніше моделювати квантові системи.Так що навряд чи буде доцільним створення "квантових PC", хіба що вдасться створити більше різноманітних квантових алгоритмів, бо їх усього на сьогодні існує штуки 3-4. А в промислових чи лабораторних умовах створення низьких температур - не проблема. Набагато більша проблема - як примусити кілька десятків кубітів взаємодіяти контрольовано, так, щоб цю взаємодію можна було за бажання вмикати й вимикати, і водночас як ізолювати цю систему кубітів від довкілля, аби їхній квантовий стан не порушувався. Ці дві вимоги - майже взаємно протирічні, бо, з одного боку, щоб було можливе керування кубітами і зчитування з них інформації, вони мають взаємодіяти з довкіллям, з іншого боку, цієї взаємодії бажано уникнути. Так що роботи ще багато, поки що японці створили заплутаний стан 2 кубітів - куперівських пар у надпровідниках, фотонних кубітів, здається, вдалося "заплутати" до 4 штук, а потрібно - десятки, так що, може, й українці ще встигнуть долучитися.