Ющенко - не прикрытый. (Подарок женщине к 8-марта.)
03/07/2003 | пан Roller
Shooter пише:
> www.ПРАВДА.com.ua, 6.03.2003, 19:58
>
> У разі виходу до другого туру президентських виборів лідера "Нашої України" Віктора Ющенка та БЮТ Юлії Тимошенко, голоси розділились би наступним чином: Ющенко - 37,3%, Тимошенко - 9,1%. Про це свідчать результати останнього соціологічного опитування проведеного Київським Міжнародним Інститутом Соціології.
> На фоне последних заявлений Кучмы, Черновола (Нашой Украины),и инших известных вам авторов, события объединительного съезда оппозиции, будущей политической реформы, президентской гонки и т.д.тп., высокий рейтинг, самый высокий рейтинг В.А Ющенко не может не вызывать изумления.
Как это? И похоже это не подвох, не статистика.
Логика эмоций ,которой часто пользуются выборцы мало поддается логическому анализу.
Де кто по старинке, на спинке, пытается пропагандировать Ющенко как лидера вывившего страну из обвального падения гривны.
Де кто записывает считает «дебет и кредит» Ющенко, слово и дело, сопоставляя не сопоставимое, как-то борьба с властью (Черновол) и расчеты по задержкам заработной платы и прочее, и далее, то, что нам еще предстоит пережевывать разжевывать многократно.
Но выборец, который всегда прав, даже когда не прав, придерживается своих оценок.
Вот пример такой оценки я и хочу Вам предложить. Дурацкая логика, положенная в основу такого подхода отвечает и самому электорату. То что имеем, то и маем.
Строго, в соответствии с законом сохранения., голоса будущих активных избирателей никуда не исчезают. Они лишь перераспределяются. И ежели у кого недостача случалась у другого прибуток будет. И можно наблюдать такую картину, что активность не всегда приводит к нужным результатам. И даже к противоположным.
Так участие Тимошенко , Мороза Симоненко в гала-концертах, которые больше напомнили гастроли Хорошковского, вызвали отрицательную реакцию у выборца, солидного выборца. Хотя казалось бы для этого не было особых причин. Но это только на первый взгляд.
Последующие гастроли Тимошенко на мититингах вместе с Симоменко, у «Детского мира» собирали уже такую малочисленную аудиторию, порядка тысячи человек, что превращали мероприятие в банальность и становились неприличными. То же самое можно сегодня было наблюдать и в Фастове. Не любит народ концерты каждый день.
На этом фоне выборец в поисках достойного кандидата волей не волей перебирает в памяти подходящие кандидатуры-образы, ищет других поводов для симпатий. Серьезных поводов.
Сегодняшняя ситуация с отходами от НУ, с провалами НУ, как это не покажется странным играют в пользу ее лидера В.А. Ющенко.
И хотя его видеоряд на ТВ, не так респектабелен, как принято в западном политикуме, это как раз и способствует сохранению его в электоральной памяти.
Народ поругает , народ и пожалеет. Народ поднимет, народ и опустит. На то он и народ.
Не долго мудрствуя лукаво, можно сказать прямо, что сегодня Ющенко выглядит много симпатичней, чем в разгар своего псевдотриумфа.
Он обжегся, но он не перегорел и не сгорел. Он устал, но не уморился. И из него постепенно выковывается то, что пан Плющ назвал политиком. Нашим политиком.
Борьба, вернее бездействие в борьбе против власти, которое ему приписывают его же бывшие казалось соратники, типа Черновола, и другие товарищи, при близком рассмотрении оказываются туфтой.
Говоря о какой то борьбе, мы не можем забывать, что это прежде всего борьба ресурсов. И нам уже становится наконец понятным, что существуют всего два ресурса.
Это безграничный в плане поглощение народных финансов административный ресурс, и просто деньги. Некая часть таких ресурсов и сосредоточена в блоке Ющенко.
Мы говорим НУ , а подразумеваем Ющенко. И это уже не оговорка.
И не станем забывать , что его выбрали в качестве политического лидера, он не стал им сам . А уже это предполагает некую консолидацию ресурсов. У него нет своей партии. Но это и хорошо и плохо одновременно, в зависимости для чего и где.
Второй не менее важный, и совсем не раскрытый момент- это идеологии. Часто, не то слово, блоку Ющенко, я уж позволю себе называть его так, чтобы не путать с двумя НУ, о которых выразился не так давно, подающий большие надежды все Черновол, блоку Ю, вроде как и не доставало идеологии.
Вернее сказать в виде такой идеологии, ему подложили Славу, олицетворяющую националистическую линии и вроде как бы и наполненную денежными вливаниями. Лучше бы подложили свинью. Но речь не о том, вернее, не об этом.
Но что же сам В.Ю.?
Нельзя сказать, что его пассивность в данном случае сыграла против него. Да и пассивность ли это? Его постоянные нудные тезы о необходимости консолидации, призывы к конструктивизму, ну никак не ложились, не вязались с общим революционным подъемом героической оппозиции. Не вязались и не ложились до некоторых пор, до тех пор пока сама оппозиция не приступила к активным действиям.
И что же. И как только был выпушен революционный пар. И президент Кучма, принял их, удовлетворил на пятьдесят процентов, и сказал им, что не уйдет , и что им лучше пойти на.. И они и пошли себе.
И они пошли. И все. И этим в общем все и кончилось. Нет не этим. Была еще бильшость и перераспределение комитетов, которое и показало всем, кто на что способен в этой нашей стране.
Но речь зашла об идеологии. И о ней ,хотя лучше сказать о симпатиях лидера Ющенко, в ней, теперь уже точно без НУ, и следует отметить.
Мало кто знает, или видел, или помнит. Но Ющенко как -то поведал о том, что на его мировоззрение оказала книга Миколы Руденко "Энергия прогресса". На столько сильное, что он подарил два экземпляра этой книги, и один подарил президенту Кучме, а другой Плющу.
На первый взгляд такая акция вроде и не имеет видимых популистских установок и говорит как раз о слабости собственной идеологической позиции.
Но если нет своей, то что плохого в том, что в качестве базы, фундамента выбирается платформа чья-то. Дело ведь не в имени автора, а в силе его идей, мощи.
И идея Руденко состоит в том, что тов. Маркс был не прав, и от нас это скрыли от народа.
И причиной пересмотра своих взглядов послужило письмо Марксу некоего Сергея Подалинского, есть уже и его общество, что не может не тешить самолюбие, чисто и суто украинское самолюбие, само по себе.
Мы не можем судить о том, как повлияло это на поведение Кучмы. Но мы знаем, что Кучма повел себя не ординарно. И хотя между двумя этими событиями возможно нет никакой связи. Связь устанавливается и отлагается в головах тех, кто и принимает окончательное решение по президенту. А решение принимает народ, так нам говорят.
Все дело в том, что концепция Руденко, поддержана и одобрена Сахаровым, интеллигенция уже чует где сало зарыто?
Это нучная концепция. И в ее разработке участвовал диссидент, украинский диссидент. И его идея может служить объединению общества.
Он по праву заполняет ту нишу, которая не просматривается в националистической концепции, олицетворением которой можно условно назвать деда Лукьяненко и бабу Славу.
Не бабка за детку. А дедка за репку. Только другой дедка, помоложе, 75 лет,. Такое может понравится и внучке и жучке и ..
Это совсем другая фигура, неизвестная фигура, не известная в силу простой раскрутки.
Она удовлетворят советской ментальности, вместо националистического выдвигает национальное достояние. И все в ней ладно. И даже глобально. И все это Вам. И все это от самого Ющенко, а не от его прихлебателей.
Главное не переусердствовать с пиаром, и постараться сами понять и разобраться, что там и к чему. Я еще и сам не держал в руках этих книг, не поверял этих идей и было бы интересно узнать мнение популяризаторов читавших это.
Дополнительно, как отправление к первоосновам, в работах Руденка появляется понятие гносис. Об этом можно познакомиться в книге.
> http://maidan.org.ua/n/culture/1047022912
Так что, позиция Ющенко выглядит не такой уж безнадежной.
. Можно предположить, что на этих выборах изменится и подход избирателей к кандидатам. Нет смысла выбирать и отстаивать или защищать какого-то кандидата. Если есть выбор, отсутствует идеологическая неразбериха, то можно выбирать как в магазине, по вкусу. А вкусы у всех разные.
Відповіді
2003.03.08 | Roller
Дорогие женщины, разрешите вас поздравить с праздником 8 марта
И пожелать вам лада в семье и жизни. Что бы вы всегда были нужны кому-то. Чтобы вас не забывали. Любили. И дарили Вам подарки.
Постарайтесь быть счастливой в этот день. Все зависит только от Вас самой.
Успехов вам в вашей карьере. Внимания мужчин.
Всего Вам доброго и твердого.
Ваш Роллер.
2003.03.08 | ПоручікЪ Красной Арміі
Re: Дорогие женщины, разрешите вас поздравить с праздником 8 марта
Roller пише:>
>> Всего Вам доброго и твердого.
> Ваш Роллер.
Доброе то усє любять, а от тверде - нє-є-є-є-є...
2003.03.08 | Roller
Наташа Ржевскому. Поручик, какие грубые эти гусары. "Да... (-)
2003.03.08 | Остап!
І Вас, Ролєре з 8 березням, якщо це для Вас свято (-)
2003.03.08 | Roller
Спасибо. Для меня и 88% украинцев это дорогой праздник (-)
2003.03.08 | Рюген
Я не женщина, да и Ющенко не подарок.
Вы знаете, прочел я интервью М. Руденко "Зеркалу недели" и Вы знаете, был разочарован даже против ожидания. Сейчас, наверное, не место и не время анализировать его взгляды, но если их придерживается "экономист" Ющенко, то я больше поверю во мнение людей, утверждающих что "Ющенко государством управлять не способен и им будут пользоваться как марионеткой" (цитирую по памяти).А вот цитата из ответа самого Руденко "Зер-Калу":
В:— В чем вы усматриваете настоящие источники стоимости?
О:— Мы подошли к субстанциональному вопросу, на который нелегко ответить, как нелегко было его понять. В 1963 году, а возможно, и немного раньше, я понял, что человечество живет за счет солнечной энергии. Не понимать этого в эпоху, когда существует учение Вернадского и Тимирязева, может только необразованный человек. Маркс этого мог не понимать, т.к. не существовало учения о фотосинтезе, а следовательно, не была осмыслена роль солнечной энергии в жизни земного человечества. Сейчас поняли, что только приток солнечной энергии на земной шар, усвоение которой посредством фотосинтеза происходит в растениях, и есть первоосновой жизни. Усвоенная растениями, эта энергия становится продуктами питания, затем движется артериями общества, потребляется людьми и является, собственно, настоящей стоимостью. Следовательно, начинать нужно не с труда, а с той энергии, которая обеспечивает сам труд! Закон сохранения и преобразования энергии и подводит нас к этому. Прежде чем идти на работу, человек должен позавтракать, затем есть обеденный перерыв. Следовательно, человек питается, принимая соответствующее количество солнечной энергии, которую затем расходует в труде. Словом, от абсолютизации труда нужно переходить к абсолютизации космической энергии, питающей человеческий труд. Здесь можем приравнять человека (а в данном случае это не грешно) к машине, поскольку мы в земной жизни являемся трансформаторами солнечной энергии. Так об этом говорил Вернадский, так это видел Подолинский, так это понимал Тимирязев. Человек — трансформатор солнечной энергии во всех земных процессах, следовательно, в процессах создания цивилизации. Человек — потребитель солнечной энергии, как и машина, в которой не поедешь, не заправив ее бензином. А бензин — это тоже конденсированная солнечная энергия. Кстати, солнечную энергию следует разделить на две части: ту, которая в виде зерна или плодов прибывает ежегодно, и ту, которая законсервирована в подземных залежах: уголь, сланцы, нефть, газ и т.п.
Итак, человек не может жить, не потребляя время от времени порцию солнечной энергии. Стоимость рождается именно из нее. Как же это происходит? А вот, скажем, так: весной мы бросили в землю зерно кукурузы. К осени вырос кочан, где уже не одно зернышко, а сотня. Адам Смит, а за ним и Маркс выводят урожай из труда. А правильно ли это? Только частично. Естественно, определенное количество урожая принадлежит труду, но далеко не все. Безусловно, чем лучше мы возделаем поле, чем больше позаботимся о растениях, тем больше получим. Оценим вклад труда, предположим, в 40%. А 60% разве от труда? Нет, 60% — это дар самой Природы. И наконец, не человек же создал кочан кукурузы! Следовательно, добавочная стоимость рождается именно здесь. Абсолютная добавочная стоимость — это та часть урожая, которую крестьянин вывозит на рынок. За счет абсолютной добавочной стоимости выросли города, за ее счет развивается цивилизация вообще. Не согласны?
Представим теперь, что весь выращенный урожай крестьянин потребил. Поработал и потребил плоды своего труда, осталось только на посев и пропитание до нового урожая. А на продажу ничего не осталось. Как же в таком случае будет работать промышленность, жить город, функционировать государство? Теперь ясно, что все начинается с зернышка и поля, на котором и рождается добавочная стоимость. Потом она будет приобретать иные формы — промышленных товаров, денег и т.д., но начало ее следует искать именно здесь, на поле.
Конец Зеркала.
Так вот, не вдаваясь в подробности, если бы человечество жило не за счет своего труда, а за счет "фотосинтеза", то численность населения Земли составила бы примерно 4-5 млн человек. Или оно бы называлось не фауной, а флорой.
Скептицизм по отношению к Ющенко и Руденко не означает, что я марксист. Куда большее впечатление на меня произвел материал английского "Экономиста", который обнаружил, что Маркс при своих построениях использовал поддельные, испорченные статистические данные, приведенные Энгельсом в его труде "Положение рабочего класса в Англии". (Обнаружил, естественно, не то, что использовал, а то, что поддельные). А трудовая теория стоимости Маркса успешно используется буржуями, и при желании Вы даже можете ознакомиться с программами по расчету себестоимости продукции, основанными на этой теории и написанными на популярном языке программирования Бейсик. Программы написаны японцами и, вероятно, ими же и используются. Исходные тексты в книжке приведены. Название программ Marx1 и Marx2, если не ошибаюсь. Это я к тому, что те японцы прекрасно знают откуда растут ухи. Не говоря уже о ногах. Хотя последнее больше характерно для украинцев.
Так что письменник Руденко - авторитет в экономике слабый, даже не взирая на его политические вкусы (а какие они?). Вот покойный Амосов хороший хирург был, а кибернетике - баран бараном.
Любовь Ющенко к письменниковской экономике это примерно то же, что и любовь к изящной словесности заскорузлых бухгалтеров.
2003.03.08 | Roller
Интересно, спасибо. Скорей всего вы правы. Я не разбирался (-)
Но для пиар компании, это мелочи. Есть интересная для разработки легенда, из которой можно выдавить "типа" идеологию.
Важный момент то, что Маркс ошибался.Второй момент - Сахаров,это понятно. Это наше,другая национал-демократия, понятная советская традиция.
2003.03.09 | Йоссарриан
Well said (-)
2003.03.09 | пан Roller
Автор: Yagidka отрывок р = Е/с = mс. Е = mс2
Автор: Yagidka Дата: 13-02-2003 13:03Проте не слід відхилятися від задачі, яку споконвіку роз'язувала філософія: що первинне - дух чи матерія? Матерія, безумовно, первинна - над природою немає Бога (нині автору значно ближче філософський дуалізм: і дух, і матерія існують вічно. Інакше безглуздо говорити про матерію як про суб'єкта. - М.Р.). Але з цього зовсім не випливає, що в природі відсутні потойбічні реальності. Навпаки, всі об'єктивні реальності практично опиняються по інший бік наших відчуттів. Чому? Тому, що в природі існує лише матерія як субстанція і речовина як форма, якої вона набуває у видимому, доступному для наших відчуттів світі.Форма не є матерія - вона є образ. Тільки образ, відтворюваний нашою свідомістю, але зовсім не сама субстанція.Ідея та образ - те ж саме...Можуть запитати: хіба цей образ не матеріальний? Адже зрештою він витканий із законсервованого світла.На це можна відповісти так: вся світова нескінченність виткана зі світла, бо світло стоїть в основі всього сущого. Але якщо відсутня настройка рецепторів саме на цей образ, ми його не побачимо і не відчуємо. Так само, як не почуємо музики, не зумівши настроїти приймач на обумовлену хвилю. А вона ж десь звучить в ефірі.У нескінченному світі існує нескінченна кількість образів, на які у нас відсутня настройка. Чи існують вони для нас? Ми їх рішуче заперечуємо, як і все потойбічне. Але тоді з такою ж мірою правоти можна заперечувати і самих себе, бо ми рівною мірою матеріальні або не матеріальні. Все залежить від того, як ми розуміємо матерію.Ось чому визначення речовини як форми існування матерії не рятує нас від ідеалізму. Адже це те ж саме, що сказати: ідея існування матерії.І в тому, і в іншому випадку дефініції залишаються послідовно правильними. Проте вони заперечують речовину як матерію, залишаючи в нашому розпорядженні тільки образ, ідею, форму. Голографія чудово передає форму об'єкта - тобто його образ. Речовина - це голографія самої природи.Об'єктивний ідеалізм у даному разі змикається із суб'єктивним на загальній істині: речовинний світ є система образів (форм, ідей), які за допомогою відповідних рецепторів відбиваються у нашій свідомості. Дійсно, ці ідеї є об'єктивна реальність - так само, як об'єктивною реальністю є музика, яка звучить в ефірі. Виходить, ідеї і є матерія?..І тут ми остаточно заплутуємося. Вийти з цього важкого становища допомагає термін “субстанція”. То невже для матеріалізму взагалі не лишається місця?Всесвіт матеріальний - ось у чому полягає матеріалізм. І цього, звичайно, досить. А як у ньому діють закони відображення, слід вивчати з повною неупередженістю. І не треба лякатися, що нас можуть звинуватити в ідеалізмі - гріх невеликий. Навіть Ленін віддавав перевагу “геніально послідовним ідеалістам” перед вульгарними матеріалістами.Ось до чого ми приходимо, коли послідовно виконуємо вимогу Ф.Енгельса виправдати вчення Спінози новітніми досягненнями природознавства.Коли ми беремо до рук будь-яку річ, то в дійсності вона виявляється частиною неподільного суб'єкта, який у Спінози іменується Богом. Саме це і лякає тих політиканів від філософії, яким потрібна не істина, а її фальсифікація.Тут можуть знову послатися на Леніна, який виступав проти “енергетичного” ідеалізму. Але “енергетичний” ідеалізм з філософської точки зору справді виглядає безглуздо.Енергія і робота вимірюються в одних і тих самих фізичних одиницях - в ергах та джоулях. Хто ж із нас відважиться стверджувати, що матерія і робота - одне й те саме? Робота - це не дух і не матерія. Вона є процес фізичний і духовний водночас. Те саме можна сказати про енергію.Отже, працю, роботу, енергію ми ніде і ніколи не маємо права ототожнювати із субстанцією - це була б дуже небезпечна підміна філософських категорій, що мстить нам такими тяжкими наслідками, від яких ми досі не можемо оговтатися. Далі ми покажемо, як з подібної підміни робляться практичні висновки, що породили і архіпелаг ГУЛАГ, і сучасні економічні негаразди, і багато іншого.Великий російський фізик Лебедєв неспростовно довів, що світло має тиск. Отже, воно здатне виконувати роботу. Тиск світла на чорну поверхню можна обчислити за формулою р = Е/с = mс. При цьому Е є енергією світла, с - його швидкістю. Зрештою ми одержуємо імпульс або кількість руху, що одне й те саме. Але просимо звернути увагу на таке: у правій частині рівняння з'являється член т - тобто маса. Наші органи відчуттів сприймають її як речовину.Вульгарні матеріалісти беруть під обстріл людей, які роблять з формули Ейнштейна Е = mс2 філософський висновок: сьогодні субстанцію можна бачити як світло, а маса є його енергетичним продуктом - тобто по суті законсервованим світлом. Такі висновки називаються у нас “енергетичним” ідеалізмом.Проте вдумаємося у це питання дещо глибше. Формули Лебедєва і Ейнштейна цілком тотожні. Досліди Лебедєва демонструють синтез маси з потоків світла, а Ейнштейн описав розпад маси - тобто її зворотнє перетворення у світлові потоки. Цілком природно, що, рухаючись у протилежних напрямках, вони вивели однакове рівняння. При цьому Лебедєв зробив це раніше.Що ж є субстанцією у дослідах Лебедєва - енергія, маса чи світло? Енергія взагалі не може бути субстанцією, оскільки вона не є Суб'єктом Творення, - це є робота, яку виконує суб'єкт. Маса - кінцевий продукт цієї роботи. Отже, Суб'єктом Творення у даному процесі є тільки світло, а не щось інше.Тепер згадаємо Піфагора: тіло Бога - світло, істина - дух його.Те саме стверджує Іоанн Богослов у Першому соборному посланні:“Бог є світло, і немає в ньому ніякої пітьми”.Під пітьмою (або небуттям) слід розуміти речовину, бо вона сковує світло, позбавляє його свободи. Звідси, звичайно, прямий шлях до Платона. Але це, на нашу думку, не так уже й погано: істинна філософія всюди краще, ніж убогі потуги її фальсифікаторів.Ми вже встановили, що речовина не є об'єктивною реальністю. Це рівною мірою випливає з ідеалізму та матеріалізму. А якщо так, то об'єктивне буття справді перебуває по той бік наших відчуттів.Тоді що ж ми відчуваємо як власне буття? Невже ми тільки рухливі тіні?..Наш земний світ - це одна зі сфер, до якої ми прив'язані своїми рецепторами, запрограмованими тільки на дану сферу. Очі, кінчики пальців та інші органи відчуття впираються у відповідний бар'єр, що зветься густиною. З одного боку цього бар'єра світ для нас виглядає порожнечею, з іншого боку - він непроникний. Проте густина - поняття відносне. Так, наприклад, риба не помічає, що вона живе всередині земного мінералу, який називається водою. Для неї це природне середовище, як для нас повітря.Немає жодних наукових підстав заперечувати і таку можливість: десь над нами - у вищих сферах - існують організми, в яких рецептори відчуттів запрограмовані так, що поверхня сфери здається їм не менш щільною, ніж для нас поверхня Землі. Адже подібні сфери (радіаційні пояси) існують навіть на нашій планеті. Ось чому лише невігластво у питаннях філософії та відсутність розвиненої уяви узаконили ту сумнівну істину, що ми є єдино реальними жителями Землі. Ми справді не більш реальні, ніж наші тіні, бо ми є Світлом, Яке Відчуває. Відчуття накопичують досвід, досвід розвиває думку.Природа з необхідності вимушена програмувати наші рецептори тільки на одну сферу - адже матерія є сама нескінченність, а нескінченність не можна ані побачити, ані помацати. Отримавши рецептори відчуттів, дух наш разом з ними одержує адресу в світовій нескінченності, набуває просторових координат. Але чи можна ці координати підносити до абсолюту?Нам скажуть: світло підвладне відчуттям - воно також є матерією. І в цьому “також” усе наше лихо. Не “також”, а єдино!..Так, тіло Бога ми здатні відчувати. Але що ми знаємо про ту інформацію, яка розлита по всьому неозорому Всесвітові? Адже ця інформація і є Життя.У тому, що світло здатне щедро насичуватися інформацією, ніхто сьогодні не сумнівається. Однак ми визнаємо і виловлюємо тільки ту інформацію, яку самі йому постачаємо. Наш антропоцентризм не дозволяє робити широких філософських узагальнень, на які були здатні філософи минулого. Маючи перед собою незчисленну кількість доказів, що їхня модель світу є істинною (Ленін завжди підкреслював їхню геніальність!) ми все ще інстинктивно чіпляємося за той обмежений світ, що був виліплений у наших головах кривавими руками Сталіна і його посіпак від філософії.Світ цей не надто відрізняється від того, що знає про нього тварина, яка теж має відповідні рецептори. І якщо в основу пізнання ми ставимо рецептори відчуттів, то це відкидає нас на мільйони років назад.До речі, саме Юдін, Мітін, Константинов свого часу допомогли Сталіну та Кагановичу знищити майже всіх філософів і багатьох істинних учених. Опинившись на чолі сталінської філософської школи, вони витоптували все мисляче, передове. Генетика, кібернетика, теорія відносності не тільки проголошувалися “реакційними”, а слідом за цими звинуваченнями знищувалися і вчені, їх відправляли до таборів, звідки повернулися одиниці.Звідси зрозуміло, наскільки була зацікавлена ця верхівка в тому, щоб звести радянських людей до рівня білкових автоматів.Але не будемо повторювати те, що сьогодні добре відомо з книжки О.Солженіцина “Архіпелаг ГУЛАГ”. Продовжимо розмову про субстанцію. З нами можуть погодитися: так, світло справді здатне переносити інформацію. Не погодитися неможливо - це сьогодні тривіальна істина. Більше того: в комп'ютерах світло не тільки переносить інформацію, але й виробляє її, збагачуючи нас знанням. Однак це все ж таки інформація, а не якісь там духи...Нагадаємо, що філософія споконвіку оперує двома основними категоріями: матерія і Логос. Те, що не матерія, є Логос. І навпаки. Логос - це Слово, Знання, Дух, Ідея. То що ж є інформація? Адже це, звичайно, не матерія. Отже, не що інше, як Логос.Спроби сховатися від істини за модною термінологією - це вельми наївне заняття. Таке ж наївне, як і спроби довести, що онтологія несумісна з діалектичним матеріалізмом.Твердження, що онтологія позбавлена діалектики, не тільки спірне, але й взагалі невірне. Одухотворена природа (природа-суб'єкт) виглядає значно діалектичніше, ніж природа у вигляді об'єкта.Але тут ми знову і знову переконуємось, що під нашими ногами не грунт, а крихкий весняний лід. І не тому, що у нас немає власної позиції, а тільки тому, що за допомогою філософських довідників немає можливості чітко і ясно цю позицію визначити. Вони ніби свідомо заплутують читача, щоб він не міг вибратися з термінологічних нетрів.
2003.03.08 | КП8416
Енергія прогресу - де? де? де?
Уже кілька років, як знаю про цю книжку. Читав з неї уривки. Усе прочитане узгоджується з тим, що в моїй голові, як правильні "пазли" один о одним. Однак - де взяти цю книжку? Чом би її не засканувати й не кинути в І-нет? Га? Якщо в кого є - я засканую.2003.03.08 | Roller
Re: Енергія прогресу - де? де? де?
К моменту знакомства с Сахаровым я уже был автором работы "Энергия прогресса" (она напечатана в 1994 г.в "Киевских новостях") объемом в 300 машинописных страниц. Моя жена Раиса напечатала на машинке 11 экземпляров - они ходили в самиздате, и один из них попал к Сахарову.
http://memorial.org.ua/persons/6.htm
Версія до друку // Відповісти // Тема повністю // Редагувати // Стерти // переглядів: 11 // URL: http://maidan.org.ua/n/culture/1046989400
2003.03.08 | Любов
Це вже робиться на форумі НУ
На форумі НУ поступово її сканують й кидають в І-нет? Там група ентузіастів створює українську бібліотеку - "Мережану читальню".http://www.razom.org.ua/forum/read.php?f=1&i=17433&t=17433
2003.03.09 | Roller
Значит нюх опять не обманул Roller-a.
Любов пише:> На форумі НУ поступово її сканують й кидають в І-нет? Там група ентузіастів створює українську бібліотеку - "Мережану читальню".
>
>
> http://www.razom.org.ua/forum/read.php?f=1&i=17433&t=17433
>
На теме параджанов -1 в разделе культура случайнім образом я поместил расказ как Параджанов играл Маркса.
Ветка висела незаполненой, и как єто уже не раз бывало сработала магия.
Что-то подсказывало, что будет продолжение. И оно может оказаться таким интересным.
Я постараюсь посмотреть, что там ребята скачали. И думаю тем кому будет интересно обсудить главы книги могут сделать это в спокойной обстановке на теме Параджанов.
Впорочем, это и не обязательно. Просто практика показывает что там удобно общаться, а не гавкаться.
Спасибо за ценную информацию.
Brgds,
Roller
2003.03.09 | пан Roller
Долго грузится, не дождался
Не мог бы кто-то сбросить что-то сюдой. Из авторов, или участников обсуждения.Если вы там бываете попросите сбросить сюда
http://maidan.org.ua/n/culture/1047164358 , пожалуйста.
09-03-2003 00:59, пан Roller
Микола Руденко "Энергия прогресса", ссылка
Версія до друку // Відповісти // Тема повністю // Редагувати // Стерти // переглядів: 1 // URL: http://maidan.org.ua/n/culture/1047164358