ХРОНІКА ВОЛИНСЬКОi ТРАГЕДІЇ -3
03/07/2003 | Володимир Сергiйчук
Продовження.
1943
24.07. Поляки вбили в селі Мізочику Івана Виноградного (1911), Савку Наумнюка та Порфирія Мосійчука (1887) (ДАРО:Ф.Р-30.-Оп.2.-Спр.63.-Арк.З зв.).
24.07. Німцями й поляками спалено половину села Літин і 50 господарств у Радовичах. (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 128.-Арк.З).
27.07. Біля Радова на Дубенщині рій УПА вбив 1 німця, 2 фольксдойчів і 3 поляків. У відповідь німці спалили в Радові 4 хати і вбили 6 жителів. У результаті відплатної акції знищено польську колонію (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 130.-Арк.3).
27.07. Поляки з Антонівки Луцького району вбили 7 українців з Цехівщини, Сеймарки та Ворчина (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.124. -Арк.23).
28.07. У селі Звірові Піддубецького району поляки спалили 3 господарства і вбили 1 жителя (ЦДАВОВУ:Ф.3833.-Оп.1.-Спр.124.-Арк. 23).
28.07. Відбулася сутичка між озброєними відділами українців і поляків біля колонії Вінцентівка, яка закінчилася втратами з обох боків (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.112. -Арк.13).
29.07. У Ганичах Ківерцівського району поляки спалили 100 хат і вбили 10 осіб (ЦДАВОВУ: Ф.38ЗЗ.-Оп. 1 .-Спр. 124.-Арк.22).
29.07. У Сокирищах Ківерцівського району поляки спалили 1 хату і вбили одну жінку (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1 .-Спр. 124.-Арк.22).
29.07. Поляки розстріляли 2 українців з Городка і Козина (ЦДАВОВУ: Ф.3833.- Оп.1.-Спр.124.-Арк.23).
30.07. Під час відбиття нападу поляків і мадярів на село Іванчин Луцького району вбито і поранено 15 поляків (ЦДАВОВУ:Ф.3833.-Оп.І.-Спр. 124.-Арк.23).
30.07. У районі Рожищ угорці й поляки спалили до 300 господарств (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т.2.-С.163).
Наприкінці липня українська самооборона села Береззя Сенкевичівського району вбила 30 і поранила 7 поляків, які напали разом з німцями (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т.2.-С.168).
У липні поляки в селі Йосипівка спалили живим Федора Бондаря (1906) (ДАРО:Ф.Р-30.-Оп.2.-Спр.65 .-Арк. 18).
Липень. Поляки з самооборони села Скорч напали на українські села Уличів, Ватин та Жуковець Горохівського повіту (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С.243).
Липень. Поляки із самооборони Рожищ напали на базу УПА в селі Суськ Луцького повіту (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С.243).
1-2.08. Польський більшовицький партизанський загін під командуванням С.Богульського за участю членів відділів польської самооборони сіл Видимир, Пересня, Прірва, Порода, Хоромці, Суня, Антонівка напав на відділ УПА на території Сарненського повіту. Загинуло 150 упівців. Захоплено близько 70 коней, 35 возів, 25 корів, 32 гвинтівки, ручний кулемет (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. -К., 2002.-С.243).
1.08. Під час збройної сутички польський більшовицький партизанський загін імені Ванди Василевської вбив 156 українців, захопив 70 коней, 35 овець, 15 корів, 1 кулемет (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.12.- Арк. 35).
2.08. Німці та поляки спалили село Залужжя Кременецького району (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т.2.-С.164).
4.08. Шістсот селян з вилами і косами спалили польську колонію Рибча Катербурзького району. Убито 1 поляка (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.130.-Арк.6).
5.08. Поляки спалили господарство українця в селі Тетильківці Катербурзького району (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.130.-Арк.6).
6.08. Неподалік села Завалля Катербурзького району поляки спалили Макара Присяжнюка, котрий був заарештований німцями два дні перед тим (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 130.-Арк.6).
8-9.08. Поляки розстріляли в Рожищенському районі 3 українців за зв'язок з УПА (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп. 1 .-Спр. 124.-Арк.24).
11.08. Поляки спалили 10 хат у селі Яроміль (ЦДАВОВУ: Ф.3833. -Оп.1.-Спр.125.-Арк.9).
11.08. Збройний відділ української самооборони на шляху Вишневець-Кременець розбив польсько-німецьку грабіжницьку банду. Загинуло 25 поляків і 15 гітлерівців (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т.2.-С.169).
14.08. У селі Стара Мощаниця відділ УПА, відбиваючи напад польської банди, вбив 40 і поранив 16 поляків (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т.2.-С.169).
14.08. У Радивилівському районі українська самооборона вбила 32 і поранила 10 німців та поляків, що поверталися з награбованим майном (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т.2.-С.169).
14.08. Поляки вбили 2 українців біля колонії Олика (ЦДАВОВУ: Ф.3833. -Оп.1.-Спр.125.-Арк.9).
15.08. Німці та поляки зі Скірчи напали на село Горзвин, де вбили 5 осіб і спалили 3 господарства (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.124. -Арк.26).
16.08. У Садовій поляки заарештували одного жителя , забравши його до Луцька (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр.124.-Арк.26).
Далі буде.
Відповіді
2003.03.07 | Микола ПИЛИПЕЙ.
нiмцi в шуцмани понабирали полякiв
Я, мешканець с.Пустомити колишнього Тучинського району (тепер Гощанський), народився i жив у Пустомитах на хуторi. На ньому, крiм українцiв, жили й поляки. Жили мирно, ходили однi до одних.У 1943 роцi українська мiлiцiя в районi повбивала нiмцiв i масово пiшла до лiсу в повстанцi. Тодi нiмцi в шуцмани понабирали полякiв, якi почали їздити по селах, грабувати i вбивати українцiв. Так, у червнi 1943 р., група шуцманiв приїхала в наше село, зустрiли двох хлопцiв. Один iз шуцманiв, Юзiк Круль, який ранiше жив у сусiдньому селi, штовхнув одного з них (Григорiя Митрофановича Примочка) i чергою з автомата убив його. Григорiй був моїм двоюрiдним братом, був вiруючим. А другий юнак, Якiв Глущук, скочив убiк i почав тiкати. Хоч по ньому й стрiляли, але йому вдалося втекти.
У нашому селi на панському обiйстi був утворений нiмецький держгосп. Керував ним i Воронiвським держгоспом ляндвiрт. Економом у нас був поляк, бригадирами теж були поляки. Роботи в держгоспi виконувала сiльська молодь. У цьому пiдсобному господарствi годували свиней, i нiмцi їх забирали.
У Соснiвському районi в селi Грушiвка один хлопець мав зброю. Вiн органiзував кiлька хлопцiв, i вони їздили й грабували маслозавод у нашому селi, спиртзавод у с.Вовкошiв й iн. З пiдпiллям, з повстанцями вони не мали нiчого спiльного (пiзнiше їх повстанцi розстрiляли).
Однiєї ночi вони приїхали в наше село, пострiляли в держгоспi свиней, економовi дали 25 шомполiв i пограбували полякiв (обслуговуючий персонал). Пiсля цього поляки написали ляндвiрту в район, що це зробили нашi люди. Записали 17 чоловiк, приїхали нiмцi в село й арештували всiх, хто був вдома. 8 чоловiк були в Рiвному, i там їх чи розстрiляли, чи вивезли до концентрацiйних таборiв, бо додому вони не повернулися. Тiльки з тюрми передали записку, що поляки вказали на них на очнiй ставцi. Пiзнiше поляки запросили нiмцiв, i вони з поляками-шуцманами (чоловiк двiстi) приїхали, оточили, зiгнали людей до хати й розстрiляли, а жiнок i дiтей загнали до хлiва й живими спалили - бiльше 360 душ. Спалили все село - бiльше 100 хат. Два пораненi чоловiки мiж трупами вижили й розповiдали, що, крiм шуцманiв, були мiсцевi поляки, одягненi в нiмецьку форму.
У кiнцi 1942 року в районi Городища Соснiвського району (тепер Ялинiвка) органiзувалася польська банда на чолi з Миколою Струтинським, який за радянської влади працював у Львовi в органах НКВД. Ця банда грабувала й убивала українцiв.
Коли почали органiзовуватися боївки УПА, то вони повтiкали пiд Бiлорусiю до радянських партизан (диверсійна група Мєдвєдєва - ред). Там вони ховалися в болотах, куди нiмцi не могли добиратися.
Iз села Мечево один чоловiк, Микола Павлович Мартинчук, 1918 р.н., поїхав до лiсу назбирати дров. У корчах вiн натрапив на сокиру та двi людськi голови. Вiн швидко втiк з того мiсця i повернувся додому без дров. Наступної ночi банда на чолi зi Струтинським забрала цього чоловiка. Його мати вранцi пiшла по слiдах i дiйшла аж до порога цих Струтинських. Зайшла до хати. Там стара саджала хлiб у пiч. Мати Миколи стала плакати й просити за свого сина. Стара сказала, що нiчого не знає. У цей час з кiмнати вийшов Микола Струтинський i ще кiлька бандитiв, облаяли її й вигнали. Через 5 днiв знайшли М.Мартинчука в лiсi мертвим з п'ятьма ранами вiд багнетiв. Це було 23 жовтня 1942 р. Через двi ночi ця банда приїхала в село й пограбувала батька цього Миколи та iнших господарiв. Усе це пiдтвердить сестра М.Мартинчука Ганна Лук'янчук, котра живе в с.Пустомити.
2003.03.07 | Сергiй
Народ пише свою iсторiю (-)
2003.03.07 | Сергiй
Бийте всяких окупантiв !!! (-)
2003.03.14 | Сергiй КРИЧИЛЬСЬКИЙ.
один з найбiльших вiйськових злочинiв
ТРАГЕДIЯ СЕЛА РЕМЕЛЬ60 рокiв тому, 17 березня 1943 року, у невеличкому українському селi Ремель тодiшнього Олександрiйського району сталася страшна трагедiя. За наводкою польських шовiнiстiв у нiч з 16 на 17 березня село було оточене щiльним ланцюгом вiйськ СС, а пiд ранок за нiмецькою командою у це кiльце смертi було пропущено батальйон польської шуцманшафт полiцiї. Саме вони, польськi шуцмани, як озвiрiлi пси, вчинили в селi Ремель того жахливого ранку криваву маскару. Польськi полiцаї, одягненi виключно в нiмецькi мундири, запалили село, кидаючи у вiкна мирних українських селян гранати. Пiсля жахливих мордувань переважна бiльшiсть мешканцiв села були розстрiлянi.
Скiльки ж було жертв? Рiзнi джерела дають такi цифри: 800 чоловiк (за даними радянської "Iсторiї мiст i сiл Ровенської областi" ця цифра складала 615 чоловiк). Згiдно зi свiдченнями очевидцiв, у братськiй могилi в с.Ремель спочивають близько 400 жертв, серед них люди похилого вiку, жiнки та дiти. Решта жертв - це поховання того часу в поодиноких могилах, розкиданих на полях i городах на всiй територiї спаленого села. Серед живих вцiлiли лише 70 чоловiк.
Якi ж причини спонукали нiмецьких фашистiв i їх прислужникiв, польських шуцманiв, вчинити криваву розправу саме над мирним українським селом Ремель? За показами багатьох опитаних свiдкiв, вдалося вияснити, що мешканцi цього села взяли до своїх сiмей колишнiх полонених радянської армiї - схiднякiв-українцiв, за деякими даними, дехто навiть з українських хлопцiв-схiднякiв одружився з мiсцевими дiвчатами i створили свої сiм'ї. Заслуговує на увагу й показ одного свiдка, що говорить про зв'язок цих колишнiх полонених схiднякiв-українцiв з мiсцевим українським нацiоналiстичним пiдпiллям. Як стверджують свiдки, саме з цих причин за провокацiйними доносами польських шовiнiстiв i був вчинений один з найбiльших вiйськових злочинiв перiоду Другої свiтової вiйни, що за своїми трагiчними наслiдками може бути прирiвнений до вiдомої Малинської трагедiї.
Хто ж безпосередньо виконував злочиннi накази нiмецьких окупантiв? Злочин в с.Ремель вчинив батальйон польської шуцманшафт полiцiї, що був сформований з польських осадникiв, виходцiв з польської колонiї Осада Креховецька. Це село було засновано польським окупацiйним режимом у 1925 роцi на насильно забраних в українцiв землях (на цих теренах зараз знаходиться село Нова Українка). Так от, саме там, поблизу Осади Креховецької, нiмецькi окупанти розмiстили єврейське гетто, куди зiгнали євреїв з усiєї округи, яке доручили охороняти польському шуцманшафт батальйону, сформованому з мiсцевих польських осадникiв. Саме цей батальйон i був залучений есесiвськими офiцерами до виконання кривавої розправи над мирним українським селом Ремель.
Р.S. Уже вкотре громадськiсть може переконатися, що акцiї кривавого терору над мирними українськими селами на Волинi виконувалися за єдиною методикою. Нiмцi, як правило, брудною роботою не займалися. Вони тiльки забезпечували оточення терену, де здiйснювався терор, постачали польськi шуцманшафт загони зброєю i чорними есесiвськими мундирами зразка 1936 року, котрi були списанi за наказами рейху в 1939 роцi i у великiй кiлькостi переправленi на Волинь, у котрi й була одягнена польська полiцiя. Саме поляки, як вiрнi пси-прислужники нiмецького окупацiйного режиму, виконували найбруднiшу криваву роботу зi знищення українських сiл на етнiчних українських теренах.
2003.03.14 | Володимир Сергiйчук
Re: ХРОНІКА ВОЛИНСЬКОi ТРАГЕДІЇ -4
ХРОНІКА ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇПродовження. Початок у № 8, 9, 10 за 21, 28 лютого та 7 березня 2003 року
1943
24.07. Біля Радивилова вбито із засідки 2 польських поліцейських (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.130. -Арк.3).
29.07. У колонії Климентівка спалено 3 господарства поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833. -Оп.1.-Спр.124.-Арк.22).
14.08. У Радивилівському районі українська самооборона вбила 32 і поранила 10 німців і поляків, що поверталися з награбованим майном (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т.2.-С.169).
14.08. Поляки вбили 2 українців біля колонії Олика (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.125.-Арк.9).
15.08. Німці і поляки зі Скірчи напали на село Горзвин, де вбили 5 осіб і спалили 3 господарства (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп.1.-Спр.124.-Арк.26).
16.08. У Садовій поляки заарештували одного жителя, забравши його до Луцька (ЦДАВОВУ:Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 124.-Арк.26).
18 і 20.08. Із села Шепель Торчинського району поляки забрали 7 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833. -Оп.1.-Спр.124.-Арк. 26).
19.08. У селі Мощаниця Олицького району поляки й мадяри вбили 35 осіб і спалили кілька хат (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 124.-Арк.25).
19.08. В околиці Ядвиполя відділ УПА розбив німецько-польську валку. Під час сутички вбито 20 гітлерівців, 20 польських поліцейських і 55 осіб з числа цивільного населення (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.59.-Арк.22).
19.08. У збройній сутичці між відділом УПА і польськими більшовицькими загонами імені Костюка та імені Ванди Василевської вбито 22 українці і поранено близько 50. З боку поляків лише поранено Броніслава Суховецького (ЦДАГОУ:Ф. 70.-Оп.1.-Спр.15.-Арк.29-29 зв.).
20.08. У селі Вігуричі поляки вбили 70-річного діда і 17-річного хлопця (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.124.-Арк.26).
21.08. Поляки з Панської Долини напали на село Начичі Острожецького району, де замордували старосту (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.І.-Спр. 124.-Арк.26).
22.08. Поляки із Скірчи вбили українського хлопця в селі Шепель Торчинського району (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.124.-Арк.26).
22.08. Поляки з Панської Долини забрали з села Боголюбівки Острожецького району 6 осіб (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.124.-Арк.26).
22.08. У селі Буків поляки вбили 2 хлопців (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.І.-Спр. 124.- Арк.26).
22.08. Поляки пограбували села Боголюби і Богушівку (ЦДАВОВУ: Ф.3833.- Оп.1.-Спр.124.-Арк.26).
22.08. Група партизанів загонів імені В.Василевської та "Смерть фашизму" імені Костюшка польського більшовицького з'єднання вели бій з бандерівцями в районі Майдан, убито націоналістів - 22, поранено до 50 націоналістів (ЦДАГОУ:Ф.70.-Оп.1.-Спр.15.-Арк.4).
23.08. Поляки зі Скірчи напали на села Кошів і Садів (ЦДАВОВУ: Ф.3833.- Оп.1.-Спр.124.-Арк.26).
23.08. Відділ під командуванням Цигана біля села Воронухи мав бій з німцями й поляками, які виїхали грабувати українські села. Були вбиті й поранені серед німців і поляків (ДАРО:Ф.Р-30.-Оп.2.-Спр.29.-Арк.48).
24.08. Напавши на село Колодежі Сенкевичівського району, поляки вбили 1 мирного жителя. Під час сутички з підоспілим відділом УПА вбито 17 поляків (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 124.-Арк. 27).
25.08. Відділ УПА під час відплатної акції на маєток Угринів знищив 70 поляків. Втрати з боку українців - 3 вбитих і 11 поранених (ЦДАВОВУ: Ф.3833. - 0п. 1. - Спр. 124.-Арк.27).
25.08. У селі Губин Сенкевичівського району вбито в перестрілці розвідника польського підпілля (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1. -Спр.124. -Арк.27).
26.08. Мадяри і поляки з Пального спалили в селі Ботинь Піддубецького району 11 господарств і заарештували 4 осіб (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 124. -Арк.25).
28-29.08. Протягом дводенного бою в селі Засмики курсанти старшинської школи імені Богуна знищили 150 поляків, 40 поранили і 11 взяли в полон (ЦДАВОВУ:Ф.3833.-Оп.1.-Спр.32.-Арк.49).
29.08. Під час атаки на Іваничі відділ УПА знищив 40 польських поліцаїв (ЦЦАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр.119.-Арк.1).
30.08. У результаті нападу проаківського партизанського загону під командуванням В.Черминського ("Яструб") на українське село Грушівка Ковельського повіту розбито сотню УПА (цит. за: Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С.244).
31.08. У результаті спільних дій членів відділу польської самооборони села Пшебраже та більшовицьких партизанів під командуванням М.Прокоп'юка знищено близько 300 бійців УПА (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002. -С.244).
2003.03.14 | Сергiй
Повстанцi все ще партизанять !!!
ПІСТОЛЕТ-КУЛЕМЕТ “ШПАГІНА” 1941 року випуску вилучили міліціонери в оселі мешканця села Рокитно Рокитнівського району Олексія Б.2003.03.14 | Dmitro
Re: ХРОНІКА ВОЛИНСЬКОi ТРАГЕДІЇ -3
Скажіть, будь ласка, а що то за фонд такий у ЦДАВО - 3833?