03/19/2003 | Augusto

В 1991 році немовби Ірак був переможений коаліцією під керівництвом Дж. Буша старого, але в 2003 році Дж. Буш малий починає те, що не зробили в 1991 році...
В 1991 році, після швидкого прорива іракської оборони та фактичного знищення колони побіглої іракської армії ("дорога смерті") вже наступного дня була підписана угода про припинення вогню (мир доречі ніколи не був підписаний, юридично можна розглядати цю війну як Першу лише з паузою в 12 років).
Чому?
Поперше, чисто формально, мандат ООН був підписаний лише на звільнення Кувейту, по друге, як понаписував Колон (чи треба казати Колін?) Пауелл (сьогодняшній міністр закордонних справ США, тодішній генерал) в своїх мемуарах "Мої гамериканські мандри" (My American Jorney)з 1995: "Звичайно ми б хотіли бачити, як іракський народ зкидає Саддама, але очікувати, що після того з Ірака постане якось сама собою особлива "демократія в пустелі" було щонайменш наївним. Дуже можливо, що в такому випадку ми б отримали знов Саддама, але вже з іншим імям". Арабські союзники були проти, існувала можливість територіальної дезінтеграції Іраку, Ірак повинний був продовжувати грати роль противаги Ірана та Сірії. Тому, каже Колон (чи Колін?), що Гамерика повинна була б відбудовувати "новий Ірак" під окупаційною владою, а торкалося це лише "далекої країни з населенням в двадцять мільйонів". "Я (себто Колон (чи Колін?)) не вірю, що американський народ вповноважив нас робити це".
Тому якось чотири дивізії Республіканської Гвардії (іракського СС) були фактично відпущені на волю, повстання шіїтів, яке було напочатку підтримано коаліцією, кинуте напризволяще, тому мудрий Саддам кинув дві з тих дивізій на криваву розправу з повстанцямі в Басрі, дві - на знищення інших вогнищ повстання.
Що б було якби ці чотири дивізії були повністю оточені? Чи повстання проти Саддама вдалося б? Ніхто не знає, в історії небуває "би", але можна твердо сказати: шанси в повстанців були б більші.
Зараз треба доробляти те, що недоробили в 1991 році (принаймні з точки зору американців). Тактично навряд чи можна очікувати повторення "Бурі в пустелі", тоді бомбардування йшло з 17 січня по 24 лютого, а наземні сили були задіяні лише в наступі, який було завершено через 100 годин. Зараз виглядає, що з заміною зброї на "хитру" з технічними наворотами (лише один бомбардувальник Б-2 може скинути 16 "хитрих" бомб, що наводяться спутником та можуть бути націлені на 16 різних цілей ставиться ціль одночасного наступу наземних сил та бомбардування з застосуванням "хитрої" зброї. Армія Ірака набагато слабкіша ніж в 1991 році (хоча і наземних частин США та Англія стягнули менше, десь з 250.000).
В 1991 році Ірак був блискуче переможений, але в політичному сенсі нічого не змінилося - незважаючи на смерть 100.000 іракців Саддам залишився при владі (що йому 100.000 вбитих?) і за Клаузевіцем скоріше за все отримав "стратегічну перемогу" (принаймні так думає полемолог Хілке Тромп).
Сенатор Едвард Кеннеді проріцав в 1990 році, що війна з Іраком буде довгою, кривавою, з 1700 вбитих американців щотижня... Промазав, всього союзники загубили під час операції 1991 року 231 солдата, ціна нефті впала до 19 доларів за бочку, араби не почали джіхад.
Що буде зараз? Поперше в випадку швидкої перемоги Гамериці не вийде зробити "хіт енд ран" - вдарити та збігти, самі почали війну, самі будуть відбудовувати що зламали....