03/19/2003 | Майдан-ІНФОРМ

УНСОвці-політв"язні продовжують боротьбу. Важко хворому Самофалову адміністрація СІЗО №13 не надає медичної допомоги. У разі, якщо Самофалову найближчим часом не буде її надано, політв"язні Зайченко, Мазур, Гальчик та Карпюк також приєднаються до голодування: Самофалов та М. Ляхович з 18 березня вже голодують.


--------------------------------
Заява Миколи Ляховича
(прохання сприяти якнайширшому розповсюдженню.)


Начальнику СІЗО №13 полковнику Скоробагачу І.,
уповноваженій з прав людини ВР України Карпачовій Н.,
представникам ЗМІ.

політв"язня Ляховича М.П.



Заява


Хочу заявити що мені остаточно остогидло спостерігати як Лук"янівське СІЗО №13 перетворюється на "Освєнцим". Раніше це відбувалось не так відверто, не на моїх очах. Проте мені доводилось чути як у сусідні камери вбігали так звані "буц-команди" і протягом годин катували ув"язнених - людей, вина яких навіть не підтверджена судом.

Сьогодні після відвідин камери №85 таким собі Барташевським (начальник оперчастини), я особисто відчув всю брутальність цих нелюдів в погонах. Спочатку Барташевський висунув мені претензії, чому я перебуваю в слідчій камері, а не в камері для засуджених, так наче тут вільне пересування по в"язниці і начебто не сама оперчастина визначає на свій розсуд кого і куди розміщувати. Вже через годину мені сказали збиратись з речами для переводу в іншу камеру, на інший корпус. Зараз я знаходжусь у переповненій камері №170, і це вже четверте переведення за останніх три місяці.

Але найголовніша підлість Барташевського полягала в тому, що цим переведенням мені зірвали зустріч з моїм захисником, яким є моя мати, Ляхович Раїса Григорівна. Якщо навіть не брати до уваги, що сьогодні (18.03.03 р.) було грубо порушено моє право на захист, я все одно не можу спокійно віднестись до того що моя мати, інвалід ІІІ групи приїхавши за сотні кілометрів, не змогла мене побачити.

Я чітко усвідомлюю що далі так продовжуватись не може, і тому в знак протесту проти цього мєнтовського бєзпрєдєлу оголошую з сьогоднішнього дня (18 березня 2003 року) голодовку, і не припиню її до виконання наступних- вимог:

1) Припинити мордування ув"язнених "буц-командами", які організовуються особисто Барташевським з благословення Скоробагача.

2) Відмінити ідіотський наказ по СІЗО №13, який забороняє перегляд телевізійних програм після 22:00, а також забороняє після вказаної години пересування по камері. Вважаю цей наказ провокаційним, адже в"язням у переповнених камерах доводиться спати почергово. В результаті, після третього "зауваження" в""язень який і так без індивідуального місця мордується в камері змушений проходити покарання і ще мордуватися на карцері, по декілька діб.

3) Вимагаю припинити знущання над родичами - захисниками, яких або штучно обмежують у спілкуванні з в"язнями, або взагалі не допускають до них, посилаючись на "тісноту".

4) Вимагаю дати письмове пояснення, з яких причин оперчастина СІЗО №13 постійно переводить мене з камери в камеру, кожен раз намагаючись погіршити моє становище. З яких причин сьогодні (18.03.03) було грубо порушено моє право на захист, коли мені зірвали зустріч з моїм захисником Ляхович Раїсою Григорівною?

Якщо адміністрація СІЗО №13 негайно не відреагує на мій протест, і не припинить свої протизаконні дії щодо в"язнів, то я вдамся до більш радикальних методів протесту.

18.03.2003р. (підпис) М. Ляхович

P.S. Якщо Барташевському його "буц-команді" не має де подіти свою злу енергію, то нехай знімуть задушливі "баяни" з вікон камер, які Україна зобов"язалась зняти ще декілька років тому.