Шок і Сором. Вірш
03/23/2003 | Phoeubus
Шок і Сором / Shock and Shame
Над полем доглянутим мрії,
Підняли маленький прапор.
У двері моєї квартири,
Постукали просто ногою.
Wake Up! War rise up television!
Багдад в електричному світлі,
На вулицях тихо і пальми,
І раптом, зникають будинки,
У вибухах вбивчого світла.
Історія ходить по колу.
Мільйони убитих на війнах,
Піднялись і знову впали,
Корабель світового порядку,
Підбитий зі своєї ж гармати.
Здаєься, ніхто й не заплаче.
Лише заплаче дитина,
Розбуджена криком сирени,
В далекому місті Мосулі,
А також у місті близькому,
Побачивши смерть терориста.
Поплаче, поплаче та й звикне.
-------------------
Phoeubus,
20.03.03
Над полем доглянутим мрії,
Підняли маленький прапор.
У двері моєї квартири,
Постукали просто ногою.
Wake Up! War rise up television!
Багдад в електричному світлі,
На вулицях тихо і пальми,
І раптом, зникають будинки,
У вибухах вбивчого світла.
Історія ходить по колу.
Мільйони убитих на війнах,
Піднялись і знову впали,
Корабель світового порядку,
Підбитий зі своєї ж гармати.
Здаєься, ніхто й не заплаче.
Лише заплаче дитина,
Розбуджена криком сирени,
В далекому місті Мосулі,
А також у місті близькому,
Побачивши смерть терориста.
Поплаче, поплаче та й звикне.
-------------------
Phoeubus,
20.03.03
Відповіді
2003.03.23 | Pavlo Z.
Добре сказано про підбитий корабель...