"Робітничий спротив" запрошує до кіна у понеділок!!!
03/31/2003 | Олег Верник
WWW.ANTIGLOBALIUZM.NET.UA
"Робітничий спротив" запрошує до кіна у понеділок!!!
ВСЕ ПРО МОЮ МАТІР
Фільм.
Режисура Альмодовар.
Жанр – трансвистит.
Підкладка – соціальний нон-конформізм.
Спільне виробництво Іспанія – Франція.
1999, 105 хв.
Однокольор 105 хвилин.
Однокольоровість всієї території реальності
наливається в кожен кадр “Всього про мою матір”.
Кожен куток має свій відтінок життя.
Чи то драматична іронія ,чи то комічна трагедія виявлятимуть всю безпорадність глядачів телерепортажів з нав’язливо-гарячих зон.
Те що реалізм цієї кінострічки іспанця Альмодовара перепльовує мильне повсякдення аж до повної недовіри до побаченого є підтвердженням потрясіння кожної скалки в інформпотоках буття , в штовханині соціумів , але не тільки конкретних людей.
Непідробність , справжність “фантастичного реалізму” не дають змоги , але здають собі справу застрягати глядачеві , як колективній істоті , на мильних мінних полях інформшоку.
З усією очевидністю “Все про мою матір” , як маніфест нон-конформормізму нашого часу , обирає зброєю боротьби іронію , а поле бою стає територія супротивника – зона стандартів , нав’язаних медіа при посередництві серіалів і гляньцовитих журналів.
Фатальне заперечення фаталізму.
І квіти. Квіти не тільки для мертвих.
Понеділок 31 березня о 18.00
вул. Ванди Василевської, 7 (2 поверх, міськом КПУ, поряд зі станцією метро "Політехнічний інститут")
"Робітничий спротив" запрошує до кіна у понеділок!!!
ВСЕ ПРО МОЮ МАТІР
Фільм.
Режисура Альмодовар.
Жанр – трансвистит.
Підкладка – соціальний нон-конформізм.
Спільне виробництво Іспанія – Франція.
1999, 105 хв.
Однокольор 105 хвилин.
Однокольоровість всієї території реальності
наливається в кожен кадр “Всього про мою матір”.
Кожен куток має свій відтінок життя.
Чи то драматична іронія ,чи то комічна трагедія виявлятимуть всю безпорадність глядачів телерепортажів з нав’язливо-гарячих зон.
Те що реалізм цієї кінострічки іспанця Альмодовара перепльовує мильне повсякдення аж до повної недовіри до побаченого є підтвердженням потрясіння кожної скалки в інформпотоках буття , в штовханині соціумів , але не тільки конкретних людей.
Непідробність , справжність “фантастичного реалізму” не дають змоги , але здають собі справу застрягати глядачеві , як колективній істоті , на мильних мінних полях інформшоку.
З усією очевидністю “Все про мою матір” , як маніфест нон-конформормізму нашого часу , обирає зброєю боротьби іронію , а поле бою стає територія супротивника – зона стандартів , нав’язаних медіа при посередництві серіалів і гляньцовитих журналів.
Фатальне заперечення фаталізму.
І квіти. Квіти не тільки для мертвих.
Понеділок 31 березня о 18.00
вул. Ванди Василевської, 7 (2 поверх, міськом КПУ, поряд зі станцією метро "Політехнічний інститут")