Давайте дамо дефініцію поняттю "вільної преси"
04/06/2003 | Чучхе
Остання крапля, яка мене примусила взятися за це писання був допис http://maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_free . Його зміст - кореспонденти газети "Волинь" протестують проти наїздів на них прокуратури, апелюють до всіх, закликаючи захистити вільну пресу, тобто себе.
Дехто вважає газету "Волинь" вільною пресою.
Я трохи знайомий з тою газетою і маю сказати, що вільною її можна назвати тільки умовно. Всі статті там цензуруються нардепом Червонієм, який проводить і творче і кадрове втручання в діяльність цього органу. Через цей пресинг більша частина талановитих журналістав була змушена піти з "Волині", створивши альтернативну газету "Ого". Я спілкувався з кореспондентами "Волині" десь місяць тому (редакція знаходиться над кав"ярнею, де збирається рівненську журналістська тусівка), вони казали, що ситуація там якщо і міняється, то тільки в гіршу сторону. Фактично засновники газети тільки звужують межі, в яких можуть писати журналісти.
Ми якось апріорно пов"язуємо існування цензури виключно із діяльністю клану Кучми-Васильєва. І робимо помилку. Я бачив іще немало газет, які належать опозиції, але свобода висловлювання журналіста в них зведена до нуля. Існують там і свої "темники", часто це просто телефонний дзвінок із списком кого треба обматюкати. В одній часто цитованій газеті редактор наприклад привласнив всі гонорари за один із номерів. Загалом становище із свободою слова в опозиційних виданнях не краще, ніж в державних.
Мабуть, справа в тому, що ми робимо логічну помилку, сприймаючи як тотожні поняття наявності НЕЗАЛЕЖНОЇ преси і наявності ОПОЗИЦІЙНОЇ преси. Як показує наш досвід, преса може бути опозиційною, але дуже залежною. Причім є ще один пародокс: журналістам опозиційних газет легше боротися з Кучмою (чи як у випадку "Волині" - з рівненським прокурором), аніж із своїм інвестором. То де ж демократія?
У мене в голові повна "безнадьога", коли я думаю про майбутнє вітчизняної преси. До того, щоб, наприклад, "Вечерние вести" покритикували Тимошенко нам йти ще треба буде дуже довго. Можливо, це станеться тоді, коли зникне погляд на газети, як на "колективних пропагандистів та агітаторів", смисл існування яких - доносити до читачів думку інвестора, а з"явиться новий - як на підприємства, в які вигідно вкладати капітал. Продовжуючи аналогію, якби видання НЕЗАЛЕЖНИХ "Вечерних вестей" було справою настільки ж прибутковою, як вкладання грошей в ЄЕСУ, Тимошенчиха залишалася б байдужою до будь-яких наїздів на свою персону, навіть з боку власного ЗМІ.
----------
НБ Визначення одного редактора відомого вам інтернет-видання про роль газет в сучасній українській державі: "вони випускаються для того, щоб у верховній раді один олігарх в перерві сказав іншому: дивись, яку я на тебе каку написав"
Дехто вважає газету "Волинь" вільною пресою.
Я трохи знайомий з тою газетою і маю сказати, що вільною її можна назвати тільки умовно. Всі статті там цензуруються нардепом Червонієм, який проводить і творче і кадрове втручання в діяльність цього органу. Через цей пресинг більша частина талановитих журналістав була змушена піти з "Волині", створивши альтернативну газету "Ого". Я спілкувався з кореспондентами "Волині" десь місяць тому (редакція знаходиться над кав"ярнею, де збирається рівненську журналістська тусівка), вони казали, що ситуація там якщо і міняється, то тільки в гіршу сторону. Фактично засновники газети тільки звужують межі, в яких можуть писати журналісти.
Ми якось апріорно пов"язуємо існування цензури виключно із діяльністю клану Кучми-Васильєва. І робимо помилку. Я бачив іще немало газет, які належать опозиції, але свобода висловлювання журналіста в них зведена до нуля. Існують там і свої "темники", часто це просто телефонний дзвінок із списком кого треба обматюкати. В одній часто цитованій газеті редактор наприклад привласнив всі гонорари за один із номерів. Загалом становище із свободою слова в опозиційних виданнях не краще, ніж в державних.
Мабуть, справа в тому, що ми робимо логічну помилку, сприймаючи як тотожні поняття наявності НЕЗАЛЕЖНОЇ преси і наявності ОПОЗИЦІЙНОЇ преси. Як показує наш досвід, преса може бути опозиційною, але дуже залежною. Причім є ще один пародокс: журналістам опозиційних газет легше боротися з Кучмою (чи як у випадку "Волині" - з рівненським прокурором), аніж із своїм інвестором. То де ж демократія?
У мене в голові повна "безнадьога", коли я думаю про майбутнє вітчизняної преси. До того, щоб, наприклад, "Вечерние вести" покритикували Тимошенко нам йти ще треба буде дуже довго. Можливо, це станеться тоді, коли зникне погляд на газети, як на "колективних пропагандистів та агітаторів", смисл існування яких - доносити до читачів думку інвестора, а з"явиться новий - як на підприємства, в які вигідно вкладати капітал. Продовжуючи аналогію, якби видання НЕЗАЛЕЖНИХ "Вечерних вестей" було справою настільки ж прибутковою, як вкладання грошей в ЄЕСУ, Тимошенчиха залишалася б байдужою до будь-яких наїздів на свою персону, навіть з боку власного ЗМІ.
----------
НБ Визначення одного редактора відомого вам інтернет-видання про роль газет в сучасній українській державі: "вони випускаються для того, щоб у верховній раді один олігарх в перерві сказав іншому: дивись, яку я на тебе каку написав"
Відповіді
2003.04.06 | Предсказамус
Волынь далеко
Майдан, в отличие, близко.А теперь попробуйте представить статью Пиховщека на новостийной стрничке "Майдана". Попробовали? Получилось? То-то. А теперь посмотрите на модерирование форума. Объективно, непредвзято и т.п.? А Вы говорите "Волынь"...
2003.04.06 | Остап!
Я би розрізняв репортера, журналіста, експерта, політика
Вільної "від чого" преси ?Я би розрізняв репортера, журналіста, експерта, політика.
Хоча всі вони друкуються у газеті.
----
Репортер цензурує себе ще до репортажу. На репортаж він іде вже з готовим настроєм. Репортаж виходить ніби об"єктивний.
----
Журналіст отримує різними способими інфо і викладає це у художній формі. Журналіст залежить від політики газети.
----
Експерт майже незалежний. Він просто дає експертну оцінку тим чи іншим подіям.
----
Політик виступає з політичними заявами, пропозиціями щодо вирішення проблем. Політик має відповідальність у тому сенсі, що його спитають за результати.
-------------------------
Для чого я це написав?
Для того, щоб було зрозуміло, що газета не можу бути вільною, бо дописувачі у ній - різні люди, різних професій.
2003.04.06 | ReporterCorpse
Re: ви їх не розрізняєте
Остап! пише:> Вільної "від чого" преси ?
> Я би розрізняв репортера, журналіста, експерта, політика.
> Хоча всі вони друкуються у газеті.
Журналіст (журналістика) - професія, рід занять. Журналісти діляться на декілька груп за професійною специфікою (пройдемося лише по газетярях).
"Стрінгер". Найнижча за ієрархією група. Швидкий збір і швидка передача інформації. В її аналізі і літ.обробці участі фактично не бере.
Репортер. Як правило в його функції входить збір інформації в конкретному місці під чіс події чи після неї, систематизація і літературна обробка. В результаті виходить репортаж - літературно оброблена доповідь з місця подій.
До речі, хочу поправити пана Остапа: на репортажі виїздять не з певним настроєм, а саме щоб його сформувати. Наприклад, з певним настроєм на мітинг приходять не репортери, а його учасники, міліція і провокатори.
Кореспрондент. Це є "абгрейджена" версія репортера. Оскільки він працює не лише з певною подією на певному місці, а й з конкретним явищем в конкретній галузі суспільного життя, тенденціями в політиці (економіці, медицині, судочинстві) конкретного регіону чи країни в цілому.
Ну, щоб багато тут не розписувати, скажу: є ще оглядачі і редактори. Перший, в принципі, займається тим же, що й кор., але більш якісно, з глибшим аналізом. Якою байдою займаються редактори, напевно, всі чули - керують стрінгерами, репортерами, кореспондентами та оглядачами виправляють помилки у їхніх текстах (хоча, це більше коректорська робота). В певних виданнях також виступають у ролі цензора.
Остап! пише:
> ----
> Експерт майже незалежний. Він просто дає експертну оцінку тим чи іншим подіям.
Експерт - то спеціаліст з конкретної галузі. До речі, Васильєв - експерт з медіа та політики.
> ----
> Політик виступає з політичними заявами, пропозиціями щодо вирішення проблем. Політик має відповідальність у тому сенсі, що його спитають за результати.
> -------------------------
> Для чого я це написав?
> Для того, щоб було зрозуміло, що газета не можу бути вільною, бо дописувачі у ній - різні люди, різних професій.
Що за дурня?
2003.04.06 | Остап!
Дякую за вточнення. Я не фахівець (-)
2003.04.06 | Shooter
Re: Волынь далеко
Предсказамус пише:> Майдан, в отличие, близко.
> А теперь попробуйте представить статью Пиховщека на новостийной стрничке "Майдана". Попробовали? Получилось?
Статті Піховшека публікуються на УкрПравді.
Спробуйте уявити найпомірнішого опозиціонера на ТБ (окрім). Обмежимося загальнодержавними УТ-1 та УТ-2.
>А теперь посмотрите на модерирование форума. Объективно, непредвзято и т.п.?
Наведіть приклади протилежного.
2003.04.06 | Предсказамус
Вы меня не поняли
Я не осуждаю Майдан или ВВ. В условиях информационной блокады отвешивать на весах мнения "за" и "против" нереально. Тут бы хоть свое мнение дали высказать.Но и ждать объективности от оппозиционных СМИ (включая интернет-ресурсы) незачем. Для полной картины нужно читать и тех, и других.
2003.04.06 | Предсказамус
Сорри, забыл
Shooter пише:> Предсказамус пише:
>> А теперь посмотрите на модерирование форума. Объективно, непредвзято и т.п.?
> Наведіть приклади протилежного.
Посмотрите ветку им. Н. Мазепы Майдановского и скажите, сколько минут провисело бы на форуме нечто аналогичное, но с другим языковым оттенком?
P.S. Это не упрек модераторам, а констатация факта. Мотивы см. выше.
2003.04.06 | Shooter
Висіло і похлєщє
Потім, правда, "їхало в мову".Хоча, знову ж таки, мова дещо про інше. Майдан - "мій (наш - і Ваш в т.ч.) під'їзд". І, не знаю як Ви, проте я не полюбляю, коли в моєму під'їзді смердить сечею. Тому тицяння антисуспільних елементів в їхні ж екскременти не викликає в мене ані найменшого бажання встати на захист їхніх громадянських прав.
Щодо опозиційної і піхвошаної преси - і тут є суттєва різниця. Можна побачити сттатті того ж піхвошика, чи дрюкачика, чи Литвина або Тігіпка все в тому ж ДТ - проте ні Юща, ні Мороза, ні Юлю на бандюкобаченні - ніколи.
Етс., етс.
2003.04.06 | Пані
Логіка теж далеко...
... від ваших порівнянь.Предсказамус пише:
> Майдан, в отличие, близко.
> А теперь попробуйте представить статью Пиховщека на новостийной стрничке "Майдана". Попробовали? Получилось? То-то. А теперь посмотрите на модерирование форума. Объективно, непредвзято и т.п.? А Вы говорите "Волынь"...
Яке відношення інтернетний форум має до преси взагалі? Ви б ще стару брехалівку на площі Дзержинського згадали.
2003.04.06 | Предсказамус
Тяжелая это наука ;)
Я о логике. Одно радует - я не единственный в ней профан.Пані пише:
> Яке відношення інтернетний форум має до преси взагалі? Ви б ще стару брехалівку на площі Дзержинського згадали.
Классная была, кстати, брехаловка. Об остальном я уже написал Шутеру
2003.04.07 | Мінор
А ось стаття Піховшека на першій сторінці УП.
Так що оздоровлення ситуації в ЗМІ все ж таки почалося. Приємно, що першими його розпочинають газети, що мають репутацію опозиційних, а не, скажімо, "Епіцентр" з телеканалу 1+1. Мабуть скоро черга дійде і до "Майдану". Ба навіть вже дійшла. Адже попри пануючий тут у нас спротив війні в Іраці, адміністрація не витирає постинги тих, хто підтримує американців і британців.http://www.pravda.com.ua/archive/2003/april/2/2.shtml
Предсказамус пише:
> Майдан, в отличие, близко.
> А теперь попробуйте представить статью Пиховщека на новостийной стрничке "Майдана". Попробовали? Получилось? То-то. А теперь посмотрите на модерирование форума. Объективно, непредвзято и т.п.? А Вы говорите "Волынь"...
2003.04.06 | ReporterCorpse
"Дифініція" поняття "вільна преса"
Перш за все поняття "незалежна преса" лежить в економічній площині. Газета чи журнал не може бути незалежною, якщо вона існує за рахунок фінансових вливань якоїсь політичної сили, чи потужної бізнес-структури, інтереси можуть бути якось зачеплені на політичному рівні (бодай місцевополітичному). Навіть якщо ця сила-власник чи -спонсор видання буде конструктивною, виданню не уникнути тиску і публікації відверто замовницьких матеріалів. Думаю, мені не варто пояснювати, чому.Тож незалежна газета - то видання, що живе за кошт реклами і розпродажу тиражу. А рекламодавці охоче даватимуть рекламу тільки в якісне видання. Де новини правдиві, статті - не піар когось чи чогось, а аналіз фактів. Публікаціям в таких виданнях читачі довіряють більше, тож і більше довіряють рекламі.
Газета, яка фінансується Суркісом ("Київські відомості"), Пінчуком ("Факти") однозначно не може бути незалежною, як і тимошенківське "ВВ", омельчінківський "Інформбюлетень" тощо.
До речі, в економічно незалежних виданнях більші професійні вимоги до журналістів.Оскільки, грубо кажучи, від кореспондента вимагається не просто передати думку "папіка" видання, а зібрти і проаналізувти фкти. І тут кращий соціальний захист журналістів.
Так, нажаль з незалежною пресою в Україні, м"яко кажучи, не все гаразд. За цивілізованими стандартами працюють в основному так звані ділові видання - "Бізнес", "Контракти", "Ділова столиця" тощо. Щоправда... Деякі олігархічні групи стали розглядати медіа не просто як засоби PR, а як бізнес-проекти. Як приклад - Агенство гуманітарних технологій, тісно пов"язане з Хорошковським (не подумайте, що я його намагаюсь хвалити). Крім "Українських новин" йому підконтрольна низка регіональних газет. Родзинка в тому, що перед цими медіа поставлено одне з першочергових завдань - заробити гроші (щоправда, воно не стоїть попереду політичних).
Ну, також в нас є медіа, за якими стоїть західний капітал (наприклад, "Спутник-Медіа" Саддена). Але вони ще не є впливовими.
2003.04.06 | Остап!
Запитання. Чому УП не має паперової версії? Збитково? (-)
2003.04.06 | ReporterCorpse
Re: Чому УП не має паперової версії
На мою думку тому що:- в УП нема на "розкрутку на папері" капіталу
- УП не ставить перед собою такого завдання
2003.04.06 | Остап!
Чому УП не ставить перед собою такого завдання?
>На мою думку тому що:>- в УП нема на "розкрутку на папері" капіталу
>- УП не ставить перед собою такого завдання
1.Капітал не є проблема при наявності позитивного бізнес плану і довіри до позичальника.
Можливо це не ефективно фінансово, а можливо це не реально при Кучмі.
-----
2. Чому УП не ставить собі такого завдання?
Очевидно, що УП паперова мала би шалений успіх. Як і Україна Кримінальна.
Щось тут не зрозуміло... Чому УП не хоче поширювати інформацію?.
( Чому Майдан не хоче поширювати інформацію через CD ?)
2003.04.06 | ReporterCorpse
Все просто:
...їм це не потрібно. Вони задоолені станом речей. Вони вважають, що й так роблять все, що можуть. І тому подібне. Власне, ми маємо справу з людським фактором.2003.04.06 | Остап!
Не думаю... Занадто мала аудиторія... (-)
2003.04.07 | Чучхе
Є ще дві важливі причини
"Паперове" видання легше прикритиЗа "паперові" публікації легше притягнути до суду
ReporterCorpse пише:
> На мою думку тому що:
> - в УП нема на "розкрутку на папері" капіталу
> - УП не ставить перед собою такого завдання
2003.04.07 | ReporterCorpse
Re: це не причини. Поясню на прикладі зоофілії
Не зважаючи на те, що ситуація з нашими правоохоронниками та судочинством лишається жахливою, щось там змінюється на краще (хоча, як на мене, надто повільно). Стосовно «прикрити за публікацію на папері».Уявіть собі, я напишу і опублікую в газеті статтю на тему, вибачте за брутальність, як Кучма чи Медвечук займається зоофілією. Якщо вона буде написана без посилань і задокументованих фактів, то мене судитимуть:
- за наклеп (в цивільному процесі),
- втручання з метою якось вплинути в діяльність державного діяча,
- виготовлення і поширення порнографії (останні два пункти — криміналка).
Якщо ж стаття буде побудована на оповідях свідків, хоч і косвенних, але задокументованих фактах, та ще фото (не змонтоване, звісно) до статті доверстати, як там, наприклад, Леонід Данилович на кізочку чи теличку насідає, то мені спробують «пришити» хіба що порнуху. І то, в судовому процесі я можу довести, що поширена мною інформація є не порнографією, а саме суспільно важливою інформацією.
2003.04.11 | Чучхе
Ви виходите із якихось ідеальних посилань
В нашій судовій системі можливо все. Як, наприклад, роки 3 тому оштрафували одну журналістку зі Львова, яка написала, що "сцена не дуже яскраво була освітлена декількими ЛІХТАРЯМИ", в той час як позивач - співак запевняв, що "сцена була ярко освітлена двадцятю ТОЧКАМИ ЛІХТАРНОГО ОСВІТЛЕННЯ". У описаному Вами випадку з зоофілією, Ви зовсім не передбачаєте можливість звернення господаря кози до господарського (звиняйте за тавтологію) суду з позовом про те, що публікацією матеріала про скотоложця Кучму задіті його інтереси як суб"єкта підприємницької діяльності, розголошена комерційна таємниця, чим йому нанесені збитки в розмірі 10000000000...00 грн. Аналогія - закриття "Всеукраінскіх вєдомостєй" за статтю (до того ж з посиланням на джерело інформації і як виявилось пізніше абсолютно правдиву), яка начебто завдала комерційних інтересів клюбу "Динамо" на три мільйони.Тож інтернетну газету випускати таки легше. І є ще одна причина, чому інтернетне видання вигідніше. Інтернет перетворився на таку собі інформагенцію, з якої черпають інформацію маленькі регіональні бюлетені. Ви звернули увагу на те, як часто цитується "Майдан", наприклад в "Україні молодій"? А це вже 100 тисяч накладу. Я бачив газету "Красний Луч" з однойменного донбачького міста, там половина статей були з нашого сайту. Навіть олександрійська комуністична газета щось передруковувала. А ви бачите, як багато є регіональних періодичних видань, які популяризують і доносять до мас статті з укрправди? Ось така арифметика: 300 відвідин сайту пишемо, розуміємо - 30 тисяч людей, які прочитали потрібний матеріал.
І ще відповім вам на питання, чому народ не читає "Дзеркало тижня". Тому, що воно нецікаве. Їх стиль подачі інформації дуже специфічний і розрахований на якихось втикнутих аналітиків, така собі газета для тусовки. Мені чесно кажучи дуже рідко вдається дочитати ті "глиби" з "ДТ" о кінця.
2003.04.14 | ReporterCorpse
Re: ні-ні, токмо практика
Чучхе пише:> В нашій судовій системі можливо все. Як, наприклад, роки 3 тому оштрафували одну журналістку зі Львова, яка написала, що "сцена не дуже яскраво була освітлена декількими ЛІХТАРЯМИ", в той час як позивач - співак запевняв, що "сцена була ярко освітлена двадцятю ТОЧКАМИ ЛІХТАРНОГО ОСВІТЛЕННЯ". У описаному Вами випадку з зоофілією, Ви зовсім не передбачаєте можливість звернення господаря кози до господарського (звиняйте за тавтологію) суду з позовом про те, що публікацією матеріала про скотоложця Кучму задіті його інтереси як суб"єкта підприємницької діяльності, розголошена комерційна таємниця, чим йому нанесені збитки в розмірі 10000000000...00 грн. Аналогія - закриття "Всеукраінскіх вєдомостєй" за статтю (до того ж з посиланням на джерело інформації і як виявилось пізніше абсолютно правдиву), яка начебто завдала комерційних інтересів клюбу "Динамо" на три мільйони.
Стосовно львівського випадку, то як часто кажуть герої Стівена Кінга: лайно трапляється. Однак чи використала львівянка всі доступні засоби захисту? Стосовно «Всеукраїнських відомостей», то як колишній працивник циєї газети Вам скажу: Павло Іванович нас здав. Оскільки поряд з безглуздими обвинуваченнями і грубими порушеннями процесуальних норм спостерігалося небажання засновників захистити газету.
> Тож інтернетну газету випускати таки легше. І є ще одна причина, чому інтернетне видання вигідніше. Інтернет перетворився на таку собі інформагенцію, з якої черпають інформацію маленькі регіональні бюлетені. Ви звернули увагу на те, як часто цитується "Майдан", наприклад в "Україні молодій"? А це вже 100 тисяч накладу. Я бачив газету "Красний Луч" з однойменного донбачького міста, там половина статей були з нашого сайту. Навіть олександрійська комуністична газета щось передруковувала. А ви бачите, як багато є регіональних періодичних видань, які популяризують і доносять до мас статті з укрправди? Ось така арифметика: 300 відвідин сайту пишемо, розуміємо - 30 тисяч людей, які прочитали потрібний матеріал.
З Вами згоден, щоправда Ви доволі абстрактно трактуєте визначення «вигода». Інтернет-видання, як правило, не може навіть самостійно себе утримувати.
> І ще відповім вам на питання, чому народ не читає "Дзеркало тижня". Тому, що воно нецікаве. Їх стиль подачі інформації дуже специфічний і розрахований на якихось втикнутих аналітиків, така собі газета для тусовки. Мені чесно кажучи дуже рідко вдається дочитати ті "глиби" з "ДТ" о кінця.
Особисто я читаю тільки перший «зошит» (і то— вибірково). Якщо Вам хоч зрідка вдається прочитати ДТ від початку до кінця — Ви дуже сильна і мужня людина
2003.04.17 | Чучхе
Цікаво, ми з Вами працювали в одному місці...
ReporterCorpse пише:> Стосовно «Всеукраїнських відомостей», то як колишній працивник циєї газети Вам скажу: Павло Іванович нас здав. Оскільки поряд з безглуздими обвинуваченнями і грубими порушеннями процесуальних норм спостерігалося небажання засновників захистити газету.
Це ж треба, я теж працював там і маю сказати, що редактори там виходили із такого розуміння: "візьмемо у Лазаренка гроші на розкрутку, а там після виборів підемо у вільне плавання". Але Лазаренко їх обламав ще швидше
2003.04.07 | Чучхе
Еокономічне...
Факт скупівлі газет і використання їх як політичних рупорів знижує можливість журналіста ширше розкрити свої професійні здібності. Якби на шпальти вихлюпнулось те, про що говорять в "курілках" ми б здивувалися, які то таланти у нас працюють.Перетворення газет на офіційні листки при політичних силах призводить також до зменшення платні у журналістів (конкуренції між виданнями нема, Факти з Кієвскім тєлєграфом не можна вважати в нормальному сенсі конкурентами) та й звільненому газетярю нікуди податися.
2003.04.07 | Остап!
Що заважає журналістам викладати свої думки в Інтернеті?
>Якби на шпальти вихлюпнулось те, про що говорять в "курілках" ми б >здивувалися, які то таланти у нас працюють.Ця проблема вже піднімалась кілька разів.
Що заважає журналістам викладати свої думки в Інтернеті?
Поговорили в "курилці", скинулись по 1 гривні, купили домен і гостинг. Не треба навіть ніякого дизайну.
Просто пишемо все, що не пропускають.
---------------
Так народиться "народна газета"
---------------
Потім можна буде зареєструвати ту "газету" як ВАТ, випустити акції і розповсюдити серед читачів.
2003.04.07 | ReporterCorpse
Re: власне, абсолютно нічого...
...якщо Ви уважно читаєте той же «Майдан»... Стосовно Вашої пропозиції створити інтрнет-медіа. По-перше, це коштує на багато дороще (наприклад, портал, на якому я колись працював, навіть після колосального урізання штату з’їдав кілька тисяч доларів). По-друге, інтернет-медіа не приносять прибутків, з’їдають купу часу (не вірите мені, запитайте у адмін-групи «Майдану»), а тим же журналістам їсти треба, і, на їхнє власне переконання, добре і смачно.Стосовно створення власної проекту на папері. При сьогоднішніх реаліях з економічної точки зору — це утопія. Ото таке.
2003.04.07 | Остап!
Ні! Це не проблема. Було б бажання і вміння писати.
>Стосовно Вашої пропозиції створити інтрнет-медіа. По-перше, це >коштує на багато дороще (наприклад, портал, на якому я колись >працював, навіть після колосального урізання штату з’їдав кілька >тисяч доларів).Не так. Гостинг коштує 5$ у місяць. Достатньо однієї людини, що буде отримувати матеріали від дописувачів і виставляти на сайт.
Без правок. З підписами авторів. PGP вирішує проблему авторства.
>По-друге, інтернет-медіа не приносять прибутків, з’їдають купу часу >(не вірите мені, запитайте у адмін-групи «Майдану»),
Не вірю. Якщо не редагувати статті, то час потрібен тільки на виставляння на сайт. (Майдан ставить перед собою якісь надзавдання, і весь час бідкається, що нема часу.)
> а тим же журналістам їсти треба, і, на їхнє власне переконання, добре і смачно.
Ви протирічите собі. З одного боку ви кажете, що нема де публікуватись, а з іншого, що за ці публікації не заплатять...
Звичайно не заплатять (поки що). Але тоді не розказуйте про неможливість самореалізації журналістів.
>Стосовно створення власної проекту на папері. При сьогоднішніх >реаліях з економічної точки зору — це утопія. Ото таке.
Якщо хочеться самореалізуватись і проявити талант, то пишіть.
Якщо шукаєте "відмазки" про економіку, то я тут не допоможу.
----------------
Я можу створити простий "вільний" сайт і оголошую прийом дописів всіх бажаючих.
Давайте пропозиції щодо розділів сайту.
2003.04.08 | ReporterCorpse
Re: поясню простіше
Стосовно хостінгу і т. п. — цілком з вами згоден. Взагалі, можна скористатися шаровим хостінгом (є купа різних варіантів). Взагалі, непаганий сайт можна зробити взагалі не вклавши жодної копійки. Стосовно оновлення — проблему можна вирішити кардинально просто. Створююється автоматична система викладки, дописувачам видається логін і пароль (плюс деякі техінструкції), і вони самостійно можуть викладати свої дописи.До речі, в мене є один задум, але через брак часу і знань з програмування я наразі не можу його втілити. Якщо Вам цікаво, то можемо погомоніти.
Стосовно «було б бажання і вміння писати». Журналіст — то є професія і робота. Основна енергія витрачається на роботі, і щось «народити» у вільний від роботи час не завжди вистачає сил.
І взагалі, уявіть таку ситуацію, щоб маляр після роботи у вихідний фарбував паркани. Просто так, не за гроші, бо він просто маляр і вміє це чудово робити.
2003.04.06 | Остап!
Конкретна преса залежна. Має бути свобода різних прес
Конкретна преса залежна. Має бути свобода різних прес.Під свободою слова і вільною пресою я розімію, що у країні є різні, часом протилежні видання.
І всі ці видання мають право на життя і на доступ до інформації.
Але всередині газати демократії не повинно бути. Тобто журналіст повинен притримуватись "лінії партії".
Головне щоб було багато газет з різними "лініями".
Навіть якщо вдасться зробити абсолютно незалежний проект тиму "народна газета", який буде самофінансованим, то це буде "центристський" проект. Гостроти, яка притаманна заполітизованим газетам у "народної газети" не буде.
------------------------
Тож свобода можлива тільки у сенсі вільної конкуренції невільної преси.
2003.04.06 | ReporterCorpse
Re:
А так воно і є. В Україні. Але не якісно. Страждає якість преси.2003.04.06 | Пані
100% погоджхуюся (-)
2003.04.06 | Shooter
Постсовіцький підхід
Остап! пише:> Конкретна преса залежна. Має бути свобода різних прес.
> Під свободою слова і вільною пресою я розімію, що у країні є різні, часом протилежні видання.
> І всі ці видання мають право на життя і на доступ до інформації.
> Але всередині газати демократії не повинно бути. Тобто журналіст повинен притримуватись "лінії партії".
> Головне щоб було багато газет з різними "лініями".
> Навіть якщо вдасться зробити абсолютно незалежний проект тиму "народна газета", який буде самофінансованим, то це буде "центристський" проект. Гостроти, яка притаманна заполітизованим газетам у "народної газети" не буде.
> ------------------------
> Тож свобода можлива тільки у сенсі вільної конкуренції невільної преси.
Вільна конкуренція ЗМУШУЄ серйозні видання намагатися бути об'єктивними. Інакше вони вилетять в трубу. А "партійна" преса як загально-національний чинник взагалі не існує.
Більше того, у вільному суспільстві в серйозній пресі, "котра надовго", намагаються представляти якнайширший спектр думок, часто навіть протилежні. Саме через бажання тримати якнайширшу нішу - бо у вільному суспільстві недержавна преса - комерційний проект, а не кормушка для піхвошиків.
2003.04.06 | Остап!
Що скажете про "Дзеркало тижня"? Це комерційний проект? (-)
2003.04.07 | Shooter
Я веду мову про вільне суспільство
А не про постсовок.ДТ намагається бути незалежною. Нажаль, в умовах України, шанс на "комерційне" виживання не має жодна ґазета. Тому, не маючи бажання вилизувати яйця канкрєтному благодєтєлю, ДТ намагається знайти (і знаходить) альтернативні джерела фінансування, зацікавленість котрих проявляється в дотриманні ДТ критеріїв об'єктивности.
2003.04.07 | ReporterCorpse
Re: Не забувайте, хто є власниками ДТ (-)
2003.04.07 | Shooter
і? (-)
2003.04.07 | ReporterCorpse
Re: отож
На початку 2002 року ДТ було куплене «донецькими», як, і дещо пізніше, інтернет-газета «Форум». Якщо уважно проаналізувати ДТ за останні кілька місяців, то можна побачити, що поміж безперечно професійними і об’єктивними матеріалими Рахманіна, Дмитрічової і Мостової все більше вкраплюєься матеріалів, підозріло схожих на «заказуху», часто підписаних нікому не відомими прізвищами.2003.04.07 | Shooter
Інфа перевірена?
ReporterCorpse пише:> На початку 2002 року ДТ було куплене «донецькими»,
ким саме і "наскільки" саме?
>Якщо уважно проаналізувати ДТ за останні кілька місяців, то можна побачити, що поміж безперечно професійними і об’єктивними матеріалими Рахманіна, Дмитрічової і Мостової все більше вкраплюєься матеріалів, підозріло схожих на «заказуху», часто підписаних нікому не відомими прізвищами.
Можливо. Я, наприклад, зауважив відсутність статті про з'їзд НУ - що, як на мене, було дивним.
2003.04.07 | Майдан
ДТ епізодично друкує заказуху.
Приблизно раз місяць -два друкуються очевидно замовні статті. Однак це набагато рідше аніж всі інші засоби масової інформації, в тому числі ті які мають імідж противладних, незалежних і т.д. Відповідно "заказуха" в ДТ набагато дорожча і набагато "убойніша" оскільки друкується на фоні достатньо великої довіри до газети.Ця тенденція спостерігається роками і не може бути ознакою купівлі газети, якщо звісно нема інших доказів.
2003.04.08 | ReporterCorpse
Re: перевірена
Shooter пише:> ким саме і "наскільки" саме?
Ким саме, вже точно не пам’ятаю. По-моєму, Ахмєтов. Купівля-продаж відбувалися практично легально.
Якщо не помиляюсь, ДТ належить донецьким на 100%.
2003.04.09 | Shooter
Дивно, але таке чую вперше
Не я один, доречі.Маєте якесь підтвердження Ваших слів?
2003.04.09 | ReporterCorpse
Re: буває
Якихось документів - платіжок і тому подібне - в мене немає. Але знайомі з ДТ мені це підтвердили. Про купівлю "Дзеркала" донецькими знає вся журналістська тусня.До речі, в самій газеті цю інфу ніхто не приховує, хоча й не пишуть про це на першій сторінці.
А як на мене - не важливо, на кого ти працюєшь. Головне - що ти робиш.
2003.04.10 | Shooter
Непідтверджена гіпотеза
ReporterCorpse пише:> Але знайомі з ДТ мені це підтвердили. Про купівлю "Дзеркала" донецькими знає вся журналістська тусня. До речі, в самій газеті цю інфу ніхто не приховує, хоча й не пишуть про це на першій сторінці.
Справа в тому, що якщо Ваші слова відповідають дійсности, то подібна інформація хоча би на рівні слухів мала би десь появитися. Бо про те, що донецькі купили Форум - згадувалося і не раз. Погодьтеся, ДТ грає в абсолютно іншій ваговій категорії, ніж Форум, - і інформація про це таки би мала десь з'явитися.
Тому не гнівайтеся - але Вашу інформацію можна розглядати лише як зазачено в темі повідомлення.
> А як на мене - не важливо, на кого ти працюєшь. Головне - що ти робиш.
Ці речі сильно корелюють. Я би сказав навіть - вирішально.
2003.04.10 | Shooter
Так ще якісь підтвердження, окрім Ваших слів, будуть? (-)
2003.04.10 | ReporterCorpse
Re:
Якихось документальних підтверджень в мене немає (копій чеків, купчих тощо)2003.04.09 | AST
Дурнику Шутеру
Ну ось хоча б із свіжого номера:http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/438/38178/
Коментарі потрібні? Чи розповісти хто такий насправді цей "Прищ"?
2003.04.10 | ReporterCorpse
Re: не будьте таким категоричним, оскільки...
...з Прищем там дійсно не все так просто.2003.04.10 | Shooter
Хе-хе :)))
Логіка старої курви: любов бивєт только за дєньгі.Чи не так, а, Степура?
2003.04.10 | ReporterCorpse
Re: гм...
Shooter пише:> Логіка старої курви: любов бивєт только за дєньгі.
Я кажу те, що знаю. На відміну від Вас.
> Чи не так, а, Степура?
Нагадайте мені, що то таке за перць Степура?
2003.04.10 | Shooter
То було не Вам - то було АСТу-Степурі (-)
2003.04.10 | ReporterCorpse
Re: То я троха затупив(-)
2003.04.10 | Мінор
Ви категорично не праві!
Така свобода преси, як ви описали, порушує право читача отримати об"єктивну інфорамцію. Навпаки - різні точки зору мають бути поруч в кожному репортажі у кожній статті. Тобто навіть не у сусідніх матеріалах. Такі жорсткі вимоги потрібні для того щоб читач міг побачити усю картину події.Класичний репортаж має складатись:
1. Новина
2. Інфомаційне тло
3. Історія новини
4. Протилежні точки зору
5. Коментар
От у тому п.5 партійна преса і має висловлювати ставлення власника газети до тієї чи іншої події.
Приберіть з цієї схеми бодай один пункт і я готовий довести вам, що замість інформації ви отримаєте дезу.
Остап! пише:
> Конкретна преса залежна. Має бути свобода різних прес.
> Під свободою слова і вільною пресою я розімію, що у країні є різні, часом протилежні видання...
2003.04.10 | Остап!
Цікава схема. Демократична.
>Така свобода преси, як ви описали, порушує право читача отримати об"єктивну інфорамцію. Навпаки - різні точки зору мають бути поруч в кожному репортажі у кожній статті. Тобто навіть не у сусідніх матеріалах. Такі жорсткі вимоги потрібні для того щоб читач міг побачити усю картину події.>Класичний репортаж має складатись:
>1. Новина
>2. Інфомаційне тло
>3. Історія новини
>4. Протилежні точки зору
>5. Коментар
>От у тому п.5 партійна преса і має висловлювати ставлення власника
газети до тієї чи іншої події.Приберіть з цієї схеми бодай один пункт і я готовий довести вам, що замість інформації ви отримаєте дезу.
Цікава схема. Демократична. Тільки не зрозуміло чи власник буде платити з протилежні точки зору...
----------
Крім того, доведіть про "дезу"
2003.04.11 | Мінор
Її має знати кожен репортер
Мотиви власника ЗМІ у нормальному світі бувають різними:1. Отримання прибутку через рекламу. Завважте, що більшіть національних телеканалів в Україні уже прибуткові.
2. Можливість реклами своїх політичних поглядів через колонку редактора, коментарі аналітиків та полемічні статті.
3. Соціальний престиж. Той самий мотив, який спонукає меценатів фінансувати мистецтво.
При цьому репортаж, тобто подача новини відбувається за описаною в попередньому постингу схемою.
Щоправда протилежні точки зору належать УЧАСНИКАМ ПОДІЇ. А коментар - аналітику, який може відбивати погляд власника.
Все описане вище не виключає "промивання мізків", але воно відбувається не в лоб, а більш вишукано з повагою до споживача інформації. Звичайно в газеті лейбористів важко знайти коментар торі до політичних подій. Але якщо Кук подає у відставку, то в репортажі про це буде інтерв"ю Кука і Блера з протилежними точками зору незалежно від того кому належить газета. Якщо це звичайно газета, яка поважає себе. А от коментар, тобто позиція №5, може бути тенденційним, але всім точно буде ясно, де новина, а де коментар.
Щодо "дези" напишу пізніше. Обмаль часу.
2003.04.07 | Іван Лозовий
Тлумачення...
Чучхе (вітання тобі – Чуч) поставив вкрай важливе питання про тлумачення фрази “вільна преса” -- важливе тому, що від цього питання залежить в тому числі і відповідь на запитання “які хочемо ми ЗМІ”? В гілці дещо на цю тему було правильно сказано, дещо трохи заплутано.Поняття такі, як “вільні” чи “незалежні” ЗМІ, є умовними, мається на увазі, що вони залежать від уявлень про обставини та про чинники пов’язаних з даною темою, тобто, із самими засобами масової інформації.
Абсолютно “незалежних” ЗМІ взагалі майже немає. Це відносно легко довести, якщо поставити питання про те, від чого (або від кого) ЗМІ повинні бути незалежними? Часто ця тема представлена таким чином: ЗМІ повинні бути незалежними від окремо взятої “лінії” чи навіть точки зору, особливо від точки зору вираженої у формі диктату засновника або власника конкретного ЗМІ.
Але на практиці це є вкрай рідкісний випадок, коли, спостерігаючи за поданням інформації окремо взятим ЗМІ, неможливо пізнати якусь лінію, яка співпадає із особистими переконаннями власників чи редакції даного ЗМІ. В США Вашингтон пост має виражену лівоцентристську (ліберальну) лінію, а Вашингтон таймс чітко виражену правоцентристську (консервативну) лінію. У Франції Ле Фігаро веде чітко виражену праву лінію, Ле Нувел Обсерватур – чітку ліву лінію. У Великій Британії Сан – праву лінію, Гардіан – ліву лінію. І так далі. Ці лінії (перекоси) чітко відображають особисті переконання відповідних власників цих газет і редакцій.
З цього випливає перший і один із найважливіших принципів функціонування “вільної преси”. Принцип незалежності ЗМІ від впливу державних чинників є “а пріорі” абсолютною передумовою функціонування ЗМІ у розвинутих державах. Це поняття в таких країнах настільки притаманне і основоположне, що воно, в більшості випадків, вже не порушується десятки або навіть сотні років в цих країнах. Тому, у нас в Україні, саме втручання влади у функціонування ЗМІ є найголовнішою проблемою.
Правда існують приклади, хоча і рідкісні, дійсно “незалежних” ЗМІ. Наприклад, “Репорт Макніла-Легрера” в США – це телевізійна програма новин, слухаючи яку є фактично неможливим (!) вирізнити точку зору засновників, редакторів чи журналістів цієї програми. Строге дотримання права на репліку, представлення усіх точок зору у зовсім рівних обсягах і якостях – цю програму просто вкрай цікаво дивитися. Програма виходить на “PBS” – Суспільна служба мовлення, що фінансується державними коштами, яких виділяє Конгрес США. Саме програма “Репорт Макніла-Легрера” є доказом того наскільки основоположним є принцип невтручання держави у функціонування ЗМІ коли окрема програма на телебачення, що фінансується державою не зазнає жодного втручання з боку держави. Це є зовсім логічною ситуацією тому, що, в іншому випадку, якби держава втручалася в цю програму, ніхто б її не дивився.
Або візьмемо Бі-Бі-Сі, що фінансується урядом Великої Британії, але останнім часом часто представляє новини про критику, промахи, протести війни в Іраку, яку, як відомо, активно підтримує Прем’єр-міністр Тоні Блер.
Саме тому, що в майже усіх випадках ЗМІ не можуть на практиці бути “незалежними” від точки зору людей, що організовують функціонування даного ЗМІ, “вільні” або “незалежні” ЗМІ в першу чергу трактуються, як такі, що діють абсолютно без впливу на них з боку саме державних структур.
Також важливим, як і зазначалося в іншому місці в цій гілці, є різноманітність ЗМІ, тобто обставини у вигляді представлення багатьох різних точок зору в різних ЗМІ, конкуренція між цими ЗМІ і так далі. Зрозуміло, що такі обставини самі по собі унеможливлюють надмірний вплив окремої точки зору – чи то держави чи то якогось олігарха: чи то Пінчука чи то Руперта Мирдока – на всі або на більшість ЗМІ.
Висновок про газету “Волинь” (функціонування якої я не погано знаю) такий: це є представник “вільної преси” – хай ця газета живе і розцвітає саме тому, що вона представляє альтернативну точку зору – зважте, не “незалежну”, хіба незалежну від влади (це точно!) – а альтернативну. Чим більше альтернатив, том краще.
З цього і випливає відповідь на закиди Майдану, що він не надає слово Славку Піховшеку чи представникам промосковської точки зору. Навіщо давати слово людям, які мають доступ через речників-технологів ОРТ до десятків мільйонів глядачів? Більше ефіру чи доступу їм просто не потрібно, з точки зору функціонування “вільної преси”. Саме проблема в тому, що в Україні майже не представлена точка зору самих українців.
Навіщо надавати слово Піховшеку, який має доступ через державний теле-ефір до мільйонів людей? Тим більше коли він висловлює чітко виражену точку зору державних чинників (влади, режиму ...), що напряму суперечить системі “вільної преси”?
Навпаки, Піховшек повинен запросити в гості в “Епіцентр” основних учасників форумів Майдану. Оце і був би один крок до “вільної преси”.
2003.04.07 | Shooter
Applouse (-)
2003.04.09 | Роман ShaRP
Приєднуюся (-)
2003.04.07 | ReporterCorpse
Re: питання в іншому
...на скільки незалежна переважна кількість окремо взятих видань від владних структур, засновників, політичних партій. Звідси випливає, на скільки на їхніх шпальтах викривлена дійснисть. Адже я не можу уявити, щоб якась американська газета, підконтрольна демократам, знехтувала коментарем консерватора. Чи надрукувало компромат на того ж консерватора, не перевіривши факти. Або британське урядове медіа «продинамило» матеріал про, скажімо, корупцію у Скотланд-ярді.Що стосується тези «побільше газет, хороших та різних», то ми, напевно, переплюнули в цьому сенсі всю Європу. У нас їх засновано до дідька, кожна політична і економічна сила представлена.І кожне видання від когось, та не залежне. Але в чому кожне завжди залежне, так то від фінансування. Переважна кільксть укр-х виданнь не вміє самостійно заробляти гроші. І не хоче. Вони практично не конкурують одне з одним, тому не стають більш якісними. А одна з основних ознак якості газет — об’єктивність. І тому вони, на жаль, у більшості випадків є навіть не чиїмось «рупорами», а «підстилками».
2003.04.07 | юрко
Re: питання в іншому
мені здається, що Ви змішуєте два поняття - викривлювання дійсності та аргументацію у відстоюванні своєї точки зору. В першому випадку є звичайна маніпуляція, яка часто виявляється в тому, що автор нібито зберігає нейтральність, але добором слів, фразами та "трактуванням" фактів насправді викривлює навіть своє власне уявлення, бо замість прямо написати про своє відношення, обтанцьовує матеріал, створюючи неприємне враження лицемірства.З іншого боку, обстоювання своєї позиції вимагає підкріплення фактами і достатньо глибокого знання матеріалу. Якщо автор "плаває" в тому, про що пише, то щоб не осмішитися, також спробує писати нібито нейтрально і об'єктивно. Тому, питання, чи підконтрольна демократам газета може зігнорувати коментар консерватора не дуже має сенс, бо навпаки, вони подадуть коментар і знайдуть цілком достойного противника, який висловить тут же свою, неконсервативну, точку зору, знаходячи логічні, чи фактичні помилки в коментарі. І зробить це газета з радістю, бо обидві статті викличуть контроверсію, тобто, суперечку, яка і є ознакою, що газета цікава.
Але це означає високий рівень знань і мислення учасників дискусії, а не нашвидкоруч зліплену статейку. Це - проблема і власників і редакційної колегії дотримуватися самовстановлених стандартів. Звичайно, як держава може своїм втручанням ці стандарти легко поламати, то неможливим є мати газети, які б аргументовано відображали вибрані ними точки зору чи позиції. І тут ніякі гроші чи високі платні не врятують, рука чиновника легко це поламає.
Щодо об'єктивності, то одна справа бачити і описати, що відбулося і це є об'єктивним, а друга справа понабирати інформації з кількох джерел, зліпити її докупи, додати щось своє власне неаргументоване і упереджене, і написати статтю, яка нібито є нейтральною та об'єктивною. Тому й не конкурують між собою українські газети, бо саме так той "свій" матеріал створюють. І тому немає між ними якоїсь особливої різниці. А контроверсійний матеріал стає джерелом "зливу", особливо, як знайдеться бажаючий за такий "злив" заплатити, замість предмету обміну протилежними позиціями.
2003.04.08 | ReporterCorpse
Re: знову ж таки
Ваші зауваження здебільшого слушні. Але знову ж таки, причина того, що ми «маємо те що маємо» не в чиїйсь непрофесійності в якійсь редакції чи свавілля чиновників. Це наслідки підходу до медіа. Якщо медіа не є комерційною одиницею — підприємством, що виробляє продукт, — то в ньому не може бути професіоналів. Воно не буде давати належної відсічі чиновникам в разі втручання у виробничу діяльність, оскільки воно не захищає гроші, які вже заробило та може заробити. Тому що воно їх не заробляє.2003.04.08 | юрко
Re: знову ж таки
але згодіться, що поняття професіонал-дилетант, є лише визначенням того, чи хтось живе з тієї діяльності, чи просто бавиться нею у вільний час. Принаймі так трактують це на Заході. Тому, навіть бездарний найгірший журналіст є за визначенням професіоналом, якщо ця діяльність його годує, а не є його hobby. Отже, поки українському журналістові платять його платню за його роботу, доти він є професіоналом. Інша справа, що очікується від такого журналіста в редакції.Якщо стандарти діяльності є низькі, відповідно і вимоги до "продукту" журналіста будуть низькі. Дам Вам приклад, я постійно переглядаю висвітлення війни в Іраку на деяких сайтах, що представляють українські газети і порівнюю їх із західними. І переважно, ці статті є, як гра в "зіпсований телефон", бо переказано те, що інші надрукували. Переказано з явними дурницями, викликаними спробою інтерпретації замість доброго перекладу протилежних точок зору. Воно й не дивно, українські газети не мають коштів вислати своїх журналістів на місце подій, чи найняти журналіста з Заходу на місці.
Але це не означає, що журналіст повинен нашвидкоруч зліпити подане іншими докупи і представити, як своє висвітлення події. Просто, так легше жити, вистачить в гіршому випадку, переглянути російські джерела, які не є джерелами, бо й самі переписують із західних джерел і інтерпретують їх, а в кращому, спробувати знайти щось іноземною мовою і без особливого розуміння, яку точку зору це іншомовне видання представляє, "здерти" подане ними і поєднати з російським матеріалом.
Журналіст, якби подав переклад інформації газет з протилежними поглядами і вказав звідки взяв матеріал, приніс би набагато більшу користь своїм читачам, ніж вдавати, що він сам здобув цей матеріал і його опрацював. Хоча, може я помиляюся, кошти, в принципі, є, бо власники українських газет є багаті люди, але ті власники, як модель маленького східного деспота, самі знають краще, якою має бути журналістика, а також, мусять принюхуватися до рухів влади. Тому й не залишають можливість встановити відповідно високий стандарт діяльності самим журналістам, а талановиті журналісти це з'їдають, бо мусять з чогось жити, бездарні тим більше задоволені, бо що не напишуть, то й так буде добре.
2003.04.08 | ReporterCorpse
Re:
див. http://maidan.org.ua/n/free/10498242552003.04.07 | Navigator
Критика чистого розуму
Який,нажаль, не можливий на цiй планетi. Тiльки сума протилежних векторiв дасть об"ективну картину. На те вона й демократiя. Особиста точка зору земного редактора, iнвестора, репортера волен с-ноленс вiдобразиться на шпальтах. Питання в тому, чи кожний землянин може знайти газету "пiд себе" - й читач, й редактор,й iнвестор,й репортер.З рiзного едине, як написано на доларi.
"Волинь", IMHO, зробила стiльки для нацiонального вiдродження, що заслуговуе на глубоку пошану. Ми думаемо, що робити - а вони роблять! Не для себе - а для Украiни !
2003.04.07 | ReporterCorpse
Re: Критика чистого розуму
Навігаторе, що ви там таке курили?Це стосовно першої частини вашого топіку. Стосовно другої...
Navigator пише:
> "Волинь", IMHO, зробила стiльки для нацiонального вiдродження, що заслуговуе на глубоку пошану. Ми думаемо, що робити - а вони роблять! Не для себе - а для Украiни !
Ви часом не головний редактор «Волині»? Чи, може, її співзасновник?
2003.04.08 | Navigator
гуманоiди вже пiзнали абсолютну iстину
От бачите, Ви самi й вiдповiли. Не думаю, що в Вашiй газетi я писав би, що хотiв. Думаю, що в якiйсь iншiй змiг би. Наша планета влаштована так, що дуже багато людей люблять вчити, а не вчитись i керувати, а не бути керованим. Тому "аби директором був я - все було б як нада". Станете - зрозумiете, що це далеко не так. Альтернатива - бути справедливим для одного завжди значить бути трошки несправедливим для iншого. Наприклад, питання - кого послати на форум в Вашiнгтон. Або у вiдпустку в серпнi. Або, чию статтю пропустити. Або, до чиеi точки зору прислухатись бiльше...З моеi точки зору - вiльна преса - це преса, що вiдображае, захищае моi iнтереси (зокрема нацiональнi). "Волинь" вiдноситься до цього типу газет. Сталiн назвав би "Правду". Хтось "Завтра" чи "Лiмонку". Свобода слова й формуеться спектром поглядiв. На цiй планетi. Може, на другiй гуманоiди вже пiзнали абсолютну iстину й всi газети пишуть в ii руслi.
При цьому атмосфера на кухнi може бути зовсiм зiпсована, але на якостi готового продукту це не вiдображаеться. Композитор Чайковський теж був не зовсiм нормальний, а Толстой поiдом iв сiм"ю.
Думаю, що iхне оточення було не зовсiм вiльне (у випадку Чайковського ця думка мае подвiйний сенс
Як ,очевидно, деякi журналiсти в "Волинi". Можливо, й там редактор чи засновник трошки Чайковський...
Тут порада одна - для цiеi планети, але не для нащоi ii частини - перейти з CNN в Аль-Джазiру з пiдвищенням окладу, як американський журналiст. Коли така можливiсть буде на Украiнi, питання свободи слова буде вирiшене. IMHO матерiальна незалежнiсть - основа незалежностi духовноi - "при прочих равных". Вам бажаю i того, й другого.
Питання про курево вважаю вiдповiддю на м"який гумор попереднього повiдомлення.
А для Украiни роботу робить той, хто пише про неi, а не про пацюкiв-мутантiв в Киiвському метро. На русском языке. Що народ й читае.
2003.04.08 | Тестер
Re: Критика чистого розуму. Це по Гегелю, чи як
Я абсолютно згоден з тобою. А все таки хлопців шкода.Видно морди треба бити не тільки ворогам!
З повагою Володимир.
2003.04.08 | Navigator
По Гегелю, по-людському й по-Божому, а хотiлось би
завжди - ПО-НАШОМУ! Не виходить...2003.04.08 | Тестер
Re: Дорогий друже! Треба дуже старатись...
І доказати свою вищість, вищість УКРАЇНЦЯ.Ми ж розумні люди. Звідки та ницість.
Щиро. Володимир.
2003.04.08 | Navigator
В СССР до прибалтiв i захiдних украiнцiв була одна слава
тiльки перших поважали значно бiльше. Бо вони самi себе значно бiльше поважали. От i ввесь секрет. Без самоповаги нема поваги. Без самоiдентифiкацii нема самоповаги. Без знань нема самоiдентифiкацii. "Волинь" дае перше, друге й трете. IMHO.2003.04.08 | Тестер
Re: Друже. Я згідний з тобою...
Як себе поставиш. Вибач, що загружаю вітку.Але, як гуцул і українець-русин, ніколи не відчував меншовартости перед тими, що нам хочуть це навязати.
Щиро. З повагою, Володимир.
2003.04.08 | Navigator
Найбiльш "европеiзований" народ на Украiнi - це закарпатцi
Я був в Закарпаттi з росiянами, вони були приемно здивованi закарпатською культурою. Дуже м"який народ. Приемно у вас вiдпочивати. Прямо "тiрольцi Сходу".2003.04.08 | Тестер
Re: Ніхто нікому не ломе роги
Просто піздьож. Неже нема других проблем.Візьми пістоль і йобни суперника.
Нема людини нема проблем.
Ой повторився.
А Червоній. Суддю на мило!
2003.04.08 | Тестер
Re: Давайте дамо дифініцію ....
От вже діаспоріанські традиції: екзила. ферлядунок, колізії, дефініція...Я можу продовдити. Якщо хтось хоче виглядати "дуже науково"... Ой не співай дівчинонько, як сі не належе, засунь голос під гузицу, най сі трохи влежи... також можу продовжити!2003.04.08 | CACTUS
Re: Давайте дамо дифініцію ....
Ну якщо вже давати "діфініцію", то давайте "здіфініцюємо" спочатку що таке "ВОЛЯ" потім, що таке "ПРЕСА", а вже потім дамо й "діфініцію" вільна преса.Дивує кількість дурнів що відгукнулисьна цей заклик про "діфініцію". В даному випадку мушу заенести і себе до цього клубу дурнів "ДІФІНІЦІЇ".
2003.04.08 | ReporterCorpse
Re: Кому іще професійної журналістики?!
(Відповідаючи на топіки моїх співрозмовників):Розумієте, в чому штука: основна догма професійної журналістики — правдиість інформації. Тобто, якщо журналіст в своїй практиці достатньо часто (оскільки і в професіоналів час від часу бувають «промахи») видає інформацію, яка не відповідає дійсності, або не повністю їй відповідає — він не професійний журналіст. Можна правдиву інформацію замовчати — то не буде свідченням непрофесійності. Але професіонал ніколи не буде свідомо брехати.
Переважно українські власники медіа тримають не зовсім професійні журналістські команди з однієї простої причини. В Україні, як правило, медіа-проекти застосовуються перш за все не як бізнес-проекти, а як засіб маніпулювання інформацією, і, відповідно, свідомістю. І тому перед журналістом керівництво не ставить завдання з’ясувати, що насправді відбувається в Іраку. Головне — троха наскристи по інтернету оперативного фактажу і принагідно обісрати американців. Оскільки українська громадська думка — проти війни в Іраку. При цьому підкреслити, що ми не в антиіракській коаліції, а просто хочемо врятувати дружніх кувейтських бідуінів від можливих атак іпритом і мутованою чумкою.
юрко пише:
> але згодіться, що поняття професіонал-дилетант, є лише визначенням того, чи хтось живе з тієї діяльності, чи просто бавиться нею у вільний час. Принаймі так трактують це на Заході. Тому, навіть бездарний найгірший журналіст є за визначенням професіоналом, якщо ця діяльність його годує, а не є його hobby. Отже, поки українському журналістові платять його платню за його роботу, доти він є професіоналом. Інша справа, що очікується від такого журналіста в редакції.
Тут, друже, ви маніпулюєте інформацією в кращих традиціях української псевдопрофесійної журналістики. Оскільки людині можуть платити за що завгодно і скільки завгодно, але це не завжди означає, що робить ця людина справу професійно. Я особисто знаю кілька потипу професійних менеджерів, робота яких оцінюється в кілька тисяч зелених на місяць, при цьому мінімум за пів року вони можуть довести підприємство до межі краху. При цьому, як це не дивно, їм завжди вдається знайти собі нову роботу на ті ж кілка тисяч баксів на місяць. Хіба їх можна назвати професійними управлінцями? Ні. Чому ж їм постійно пропонують роботу? Можливо, роботодавців влаштовує результат їхньої роботи.
Повертаючись до журналістики. Професійна журналістика в Україні наразі не потрібна, про що свідчить навіть відсутність журналістської школи. Парадоксальна ситуація: один лише Інститут журналістики при універі імені Шевченка випускає на рік до двохсот «професіоналів» які практично нічого не вміють. Більшість з цих випускників не йдуть працювати за спеціальністю. І не тому, що талановитим молодим журналістам в Україні нема куди податися. Просто їхній диплом про вищу освіту свідчить лише про те, що вони довго вчилися. Але хоча б чомусь навчилися? Можу вас запевнити: якщо людина має диплом спеціаліста з журналістики, це не означає, що вона є тим самим спеціалістом. Чи зможе вона здобути необхідні знання і досвід, потрапивши до якоїсь редакції, і навчитися чомусь в процесі роботи? Уточнюю питання: чому навчиться починаючий журналіст у «Фактах», «Київських вєдомостях» чи на УТ-1?
Те, що в Україні ми маємо не професійну журналістику, а її сурогат, викликано ще й тим... Панове, а, власне, українцям вона потрібна? Давайте поглянемо на професійну журналістику як продукт, який можна продати споживачу. Споживачем в нас є читач, слухач, глядач. Ну, давайте зупинимось на читачах — так мені буде легше. Відомо, що з громадсько-політичних загальнонаціональних видань найоб’єктивнішим і найпрофесійнішим є «Дзеркало тижня» (хоча вони не є ідеалом). Чому тоді споживач більше віддає перевагу заангажованим «Фактам», «Сєгодня» і не менш заангажованим «ВВ» чи, наприклад, «Свобода» (а її таки розкуповують)? Тут можна відповісти питанням на питання: чому українці багато курять і випивають, знаючи, що це шкідливо? Чому багато українців ходять у фаст-фуди, знаючи, що смачніше і корисніше — борщ? Тільки нічого не говоріть про менталітет. Скажемо простіше — людина купує те, що вважає за потрібне. Що їй подобається. За що готова розлучитися зі своїми грошиками.
Інший аспект. Проблема адмінтиску на незалежні видання, що намагаються видавати незаангажовану інформацію і об’єктивні матеріали, є другорядною. Проблема номер один — на створення і «розкрутку» популярного загальнонаціонального видання потрібно близько мільйона доларів. Думаєте, чому, наприклад, у «НУ» немає підконтрольної газети з накладом не меншим, ніж у «Фактів»? Чиновники-кучмісти відмовляють у реєстрації, а «Укрпошта» не хоче розповсюджувати? Як писала одна моя колєга: «Не смішіть мої капці!»
Тож проблема професіоналізму в журналістиці полягає не в самій журналістиці як такій. Не в менталітеті аудиторії. Не в психології власників медія. Журналістика, професійна журналістика, то — продукт, на створення і рекламну розкрутку якого потрібні солідні капіталовкладення. Але жодний мільйонер при здоровому глузді не вкладе великих грошей в продукт, не маючи якоїсь впевненості, що ті гроші йому повернуться з процентами.
Ви запитаєте, а як же честь, совість і національна свідомість? На що я відповім: хочете отримувати максимально правдиву інформацію без умовиведень продажних журналістів і зомбуванням між рядків? Передплитіть Інтерфакс. Або УНІАН. Або Укрновини. Ба, можна навіть Рейтер чи Франс-Прес. Хлопці там пишуть тільки те, про що чули і що бачили. А пишуть вони так тільки тому, що їм платять тільки за це. Платять ті, кому це потрібно.
2003.04.08 | CACTUS
Re: Кому іще професійної журналістики?!
Давайте дамо дифініцію дифініції!2003.04.08 | ReporterCorpse
Re: після якого слова сміятись? (-)
2003.04.09 | юрко
Re: Кому іще професійної журналістики?!
>Тут, друже, ви маніпулюєте інформацією в кращих традиціях української псевдопрофесійної журналістики. Оскільки людині можуть платити за що завгодно і скільки завгодно, але це не завжди означає, що робить ця людина справу професійно. Я особисто знаю кілька потипу професійних менеджерів, робота яких оцінюється в кілька тисяч зелених на місяць, при цьому мінімум за пів року вони можуть довести підприємство до межі краху. При цьому, як це не дивно, їм завжди вдається знайти собі нову роботу на ті ж кілка тисяч баксів на місяць. Хіба їх можна назвати професійними управлінцями? Ні. Чому ж їм постійно пропонують роботу? Можливо, роботодавців влаштовує результат їхньої роботи.professional - adj. 1. connected with, preparing for, engaged in, appropriate to, or conforming to a profession. 2. Of or pertaining to an occupation pursued for gain. n. 1. One who pursues as a business some vocation or occupation. 2. One who engages for money (in sports). 3. One skilled in a profession, craft, or art.
це - зі словника. Як бачимо, навики чи талант є тільки на третьому місці. Перші два стосуються зайнятості в професії, та отримання за ту зайнятість грошей. В Україні надають інше значення слову "професійний", ніж на Заході. Тому я не маніпулюю поняттями в кращих українських традиціях. Професіонал в західному розумінні може бути і таким собі фахівцем і дуже добрим фахівцем.
Оце й усе. Я довго розводжуся про це тому, що часто виникає непорозуміння в Україні, коли із західних уст слово "професійний" українцями сприймається як найкращої якості. В Північній Америці це розуміють як зайнятість кваліфікованою роботою. Як хотять підкресити те, що в Україні розуміють під професіональністю, тобто найвищого рівня, то кажуть highly skilled professional - професіонал з високими навиками.
Але це - не принципово. Я не розумію, що Ви хочете сказати про розкрутку. Типу, що розкрутка зробить якісний продукт? Але ж це не так. Маєте приклади - американські фільми. Багато з них є так звано "успішні" лише завдяки розкрутці, а не якісному продуктові - самому фільмові. Хоча без відповідної розкрутки неможливо продати і навіть дуже якісний продукт, проте розкрутка і якість не є синонімами.
2003.04.09 | ReporterCorpse
Re: троха про "розкрутку"
Дякую за ваші зауваження.Стосовно розкрутки.
Створити, наприклад, якісну незалежну (наскільки це можливо) газету і зібрати професійну команду - то половина справи. Цей продукт треба зробити відомим - щоб про нього і його якості знали якомога більше споживачів (читачів) і рекламодавці. Щоб видання саме себе утримувало, що є одним з головних чинників його незалежності і, скажімо так, якісної професійності його журналістів.
На прикладі кіно. Можна зняти суперовий фільм, прокрутити його в парі кінотеатрів і покласти на полицю, не витрачаючись на рекламу фільму, його "розкрутку". І багато глядачів, що, можливо , з радістю б його подивились, не побачать цей фільм, оскільки про нього не знатимуть. Якість його від цього не стане під сумнів. А студія, що зняла цей фільм, вірогідно збанкрутує і не буде більше знімати таких хороших якісних фільмів.
2003.04.09 | юрко
Re: троха про "розкрутку"
>Щоб видання саме себе утримувало, що є одним з головних чинників його незалежності і, скажімо так, якісної професійності його журналістів.здається, я розумію, що Ви маєте на увазі - фінансова незалежність спричиниться до незалежного висловлювання своїх поглядів журналістами. Я не переконаний, що це вирішить проблему. Як на мене, то тут є фундаментальна різниця між тим, як журналізм, як бізнес сприймають на Заході і в Україні. На Заході компанію, що продає новини, тобто є бізнесом, котрий приносить прибуток, можуть перекупити нові власники. Але, як і у випадку купівлі будь-якого іншого успішного бізнесу, нові власники будуть робити все в їх змозі, щоб зберегти набутий бізнес повністю без жодних змін, щоб не вбити курку, котра несе золоті яйця.
Українські власники відразу допасовують все під свої потреби, переважно політичні, без врахування збереження старого "обличчя", тому навіть найкращі видання поступово стають дрантям. Звичайно, коли західний бізнес новин клигає і його перекуповують, то нові власники ще перед купівлею добре знають, що вони змінять, щоб зробити цей бізнес прибутковим. Часом це вдається, часом - ні. І тоді його перекуповують наступні власники. Це - не кажучи про спробу перекупу конкурента, щоб його знищити (т.зв. hostile takeover, тобто, вороже захоплення, чи щось таке). Якщо ж нові власники бажають зберегти все без змін, то продаж компанії ніяк не відображається на діяльності журналістів. Взагалі, якщо десь вилізе, що власники пробують якимось чином змінювати в гіршу сторону стандарти праці журналістів і маніпулювати інформацією, то відразу зчиняється рейвах серед журналістів всіх інших газет, які, в цьому сенсі, мають сильно розвинене почуття кланової приналежності і кидаються захищати своїх же конкурентів-журналістів.
Крім того, власники інших видань не оминуть висвітлення такої спроби обмеження діяльності чужих журналістів, бо така спроба працює на них самих, показуючи в поганому світлі їх конкурентів - ніхто з читачів не буде читати газету, яка підозрюється в маніпуляції інформацією. А українські видання не можуть похвалитися тим, яку вони надають свободу своїм працівникам, і не подадуть на першій сторінці статтю, в котрій в поганому світлі покажуть конкуруюче видання, що пробує впливати на своїх журналістів і маніпулювати інформацією, бо самі рутинно це роблять.
2003.04.09 | Navigator
Юрко - 5+ (-)
2003.04.10 | ReporterCorpse
Re: Отож!
Друже, ми говоримо про одне і теж, але троха з інших боків.В одному з топіків яя вже писав: в Україні практично немає соціально-політичних, громадськіх видань (мається на увазі позиціювання на аудиторію) як комерційних проектів. Пам"ятаєте історію з "Сєгодня", що з галасом шукало нового господаря, оскільки не було чим платити журналістам?
В Уркаїні журналізм як бізнес, в "західному" сенсі цього словосполучення, не існує. Практично не існує. Масовий споживач не готовий купувати такий продукт, як правда. Заможній рекламодавець не готовий платити пристойні гроші за рекламу на шпальтах т.з. масових видань. Такий наразі стан речей.
2003.04.10 | Мінор
Дещо про рекламні прибутки. Не все так погано!
Рекламний ринок серйозно пожвавився. ІНТЕР, 1+1, Новий, і навіть ICTV та СТБ перестали бути збитковими. Тільки СТБ за минулий рік заробив на рекламі 10 мільйонів доларів. Тим часом устаткування каналу не коштує і 5 мільйонів. Думаю, витрати ще менші.ІНТЕР, як найбільш успішний комерційний телепроект в Україні, вже рахує гроші десятками мільйонів доларів, і при цьому обсяг реклами продовжує зростати.
В Україні залишився тільки одна проблема - шаленний політичний тиск на власників ЗМІ з боку держави у широкому розумінні цього слова.
Коли я говорив тут на форумі, що в Африці існують країни з абсолютно вільною, але збитковою пресою - мені не вірили. ОК. Погляньте на наше телебачення. Чи стало воно об"єктивним через те, що вже не збиткове?
2003.04.10 | ReporterCorpse
Re: гм, то канєшно так...
Щодо ТБ - абсолютно згоден (щоправда, ми тут більше говоримо про друковані ЗМІ - а там з рекламою хреново). Стосовно ТБ.По-перше, не забувайте, що основна функція ТБ не інформаційна, а розважальна. Тому його в тій же мірі можна віднести до шоу-бізнесу, як і медіа-бізнесу.
По-друге, у телеканалів найперше завдання - заробити "папам" дєнєг. Промити людям мізки і когось обісрати - друга.
По-третє, ТБ, як продукт, давно вже роблять не журналісти. Хоча... Я тут трохи "прогнав". Журналісти нерідко є авторами і ведучими ток-шоу. Тобто, журналістика без шоу на ТБ - штука невигідна. Особливо - новини.
2003.04.14 | ilia25
Вільна -- це значить незалежна від держави (чи владного тиску)(-
2003.04.17 | ReporterCorpse
Re: Вільна -- це значить незалежна від держави (чи владного тиску)
Фактор тиску з боку владних структур та інших зацікавлених таваріщєй був, є, і буде. Про незалежну пресу можна говорити тоді, коли цей фактор вдасться довести до певної мінімальної межі.