В пам'ять про Тараса Процюка
04/08/2003 | Майдан-ІНФОРМ
ми тільки що з"ясували, що Тарас був постійним учасником форуму "Майдану". ми всі тут його знаємо віртуально. наші друзі, які його знали особисто, в реалі, говорять що це була дуже хороша людина. Світла йому пам"ять - і задумайтесь над тим, наскільки близько від нас проходить війна. 
Відповіді
2003.04.08 | Englishman
:( Чи можна дізнатися,
під яким ніком він робив тут свої дописи?2003.04.08 | Майдан-ІНФОРМ
Можна.
Див його підпис тутhttp://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch&key=1024334517&first=&last=&pattern=
І останні його теми на форумі
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch&key=1045216781&first=&last=
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch&key=1045144893&first=&last=
2003.04.08 | Englishman
Жахливий сюр... :( Вічна йому пам'ять...
2003.04.08 | Franko
:'-( (-)
2003.04.08 | SLAVKO
MOD - Картаю себе! Не Знав що то Тарас, бо
думав? що це скорочення такого ********* vujka. Тому часом виникали суперечки. Пробач,Тарасе. Я не знав що ми однодумці!2003.04.08 | vujko
Вiчна память (-)
2003.04.08 | Skapirus
Хто може сказати, де і коли буде поховання?(-)
2003.04.08 | Serhiy Hrysch
Витяги з дописів Тараса Процюка на Вільному Форумі
Ставлення до себе формуємо ми самі, своїми діями, своїм положенням у суспільстві... Чим більше порядних українців працюватиме за кордоном, тим більше добрих прикладів матиме світ, тим більше ті українці навчаться (бо робота - теж навчання!) і використають здобуті знання потім в Україні!================================
Я там живу, але тепер є в Лівані. Дай свій е-адрес то вишлю тел. моєї дружини: вона завжди зможе допомогти в разі потреби.
================================
[Тарас Процюк хотів пожертвувати для Майдану]
Як здійснити переказ з країни що її немає у списку?
Я пробував ігнорувати те віконечко *країна* і мені не вдалось.
Є інший спосіб? Який?
===============================
Хотів би зауважити також, що всі ті учасники "великих подій " пішли далі: стали викладачами-науковцями (як Каріна Баранцева) або депутатами різних рівнів( як Доній чи Чем),бізнесменами (як Мрек чи Славко Головатий) або відомими журналістами (таких багато, ось Уколов або Піховшек).Вони звільнили місце для молоді,бо то їх час настав.
П.С. Дуже важливим є те ,хто робить, бо від цього залежить як воно буде зроблерно.
===================================
Створення ілюзії правосуддя... як на мене, ще гірше ніж його відсутність.
====================================
А може кожен з учасників форуму [Майдану] вже робить щось таке, що йому вигідно і присутність тут - це тільки задоволення якихось власних потреб: комусь смуток за батьківщиною (діаспора), комусь нестача в спілкуванні, комусь нема іншого місця показати який він розумний, а комусь просто в кайф посваритися-поматюкатися, не несучи за це жодної відповідальності. В принципі форум для цього і існує - для висловлення власних думок, для диспуту (і всіх інших форм - суперечка, сварка і т.д.). Віртуальними засобами реальні проблеми не вирішиш.
Як ви думаєте, чи здатна група людей (а радше, просто люди) , об"єднаних віртуально (віртуально об"єднаних -)), на якісь реальні спільні дії?
..."Аль-Каїда" - це організація людей, об"єднаних реально. Ну а Банкова - гроші, що їх об"єднують - теж цілком реальні. Тобто спочатку реальне об"єднання, а потім Інтернет як засіб, а не навпаки.
P.S. Від багаторазого повторювання: "ЩОДЕННИЙ ЗАСУД І ПОКАРАННЯ..." мені особисто легше не робиться. І напевно тим, до кого "ЗАСУД І ПОКАРАННЯ" гірше теж ні.
==================================
Цікаве спостереження: учасники форуму сайту опозиції отримують практично в реальному режимі цитати з виступу їхнього лідера з-за кордону, але тема виступу їх не цікавить абсолютно, тому що можна поговорити про анекдоти про vj, розділи сайтів АВ і т.д.
До речі, ніхто так і не відгукнувся на прохання допомогти сконтактуватись з Юлею Тимошенко для інтер"ю.
З таким підходом опозиція ніколи не вмре, не загине. ФОРЕВА!!!
=======================================
Розумію Ваше прагнення надати акції Опозиції якнайбільшої ваги. Але хочу зауважити що неможливо щоб всі світові агенції подавали "туфту" і "брехню", як ви кажете.
======================================
...Те що там [в Донецьку] портрети леніна на кожному кроці по 12 роках після комуни, то , вибачте не його [журналіста Ройтерз] провина. Якби по Донецьку всі ходили з портретами Степана Бандери він [журналіст Ройтерз] би вислав таку фотографію.
=================================
2003.04.08 | SLAVKO
Re: Витяги з дописів Тараса Процюка на Вільному Форумі
Тарас писав на Майдан:"Ставлення до себе формуємо ми самі, своїми діями, своїм положенням у суспільстві... Чим більше порядних українців працюватиме за кордоном, тим більше добрих прикладів матиме світ, тим більше ті українці навчаться (бо робота - теж навчання!) і використають здобуті знання потім в Україні!"Твоя смерть , ТАРАСЕ, показала вже цілому світу ,що прості українці це НЕ ЗЛОДІЇ СВІТОВОГО МАСШТАБУ ,ЯК КУЧМА І ЙОГО КЛІКА!
2003.04.08 | AST
Re: про Тараса Процюка
Американці навмисно поцілили з танка по готелю з журналістами. Тарас загинув прямо в своєму номері.
Всі виправдання що мовляв з готелю хтось стріляв - абсолютна брехня.
Поведінка американських військових по відношенню до преси - шокуюча. Такого не дозволяли собі навіть росіяни в Чечні.
Була людина яка приймала рішення про цей постріл і віддавала наказ. Вона однозначно повинна понести покарання. Але ж "воно" американець...
Похорони швидше за все будуть в Києві. Коли - невідомо. Поки що вирішується питання як забрати з Іраку тіло.
2003.04.09 | пан Roller
Вы упустили то, что говорили по ТВ. Увековечим VJ ?
AST пише:>
О том, что танкист янки спутал объектив камеры с объективом снайперской винтовки.
Но какую угрозу представляет снайпер танку?
Танк стрелял прямой наводкой. И наводка не была случайной.
Остается открытым вопрос кто навел и зачем.
VJ погиб, его не вернешь. Это первый известный случай гибели майдановца. Но не последний.
Майдан сделал бы хорошее дело устроив виртуальную панихиду. Скажем портрет в теме в рамке. Или увековечив память своего участника.
Мои соболезнования друзьям, знакомым родным и близким VJ.
Один поєт заметил что жизнь грустная штука. Он обратил внимание на то, что она всегда кончается смертью.
Но, VJ останется жить в архиве майдан.
Для нас он просто ушел, как ушли многие из нас.
Светлая им всем память.
2003.04.09 | Майдан-ІНФОРМ
Re: Увековечим VJ
пан Roller пише:> VJ погиб, его не вернешь. Это первый известный случай гибели майдановца. Но не последний.
Всі там будемо та краще б наш сайт не дожив до "наступного". Хай всі майданівці живуть довго.
>
> Майдан сделал бы хорошее дело устроив виртуальную панихиду. Скажем портрет в теме в рамке. Или увековечив память своего участника.
Буде. Над цим вже працюють ті з нас, хто знав його особисто.
2003.04.09 | пан Roller
Это плюс (-)
2003.04.09 | Olga
Rollerу про VJ :
Вы с ним общались . В теме с рекламой форума Культура Горицвита.Она была удалена .
Он был 1000-ым читателем Вашей 1-ой темы Параджанов. Я запомнила этот ник VJ .
Сказал примерно следующее: "Я 1000-ый читатель! Очень интересная тема. "
Он нас читал. Очень больно.
2003.04.09 | пан Roller
Re: Везунчик VJ. Лучшие уходят первыми.
Olga пише:> Вы с ним общались . В теме с рекламой форума Культура Горицвита.
> Она была удалена .
> Он был 1000-ым читателем Вашей 1-ой темы Параджанов. Я запомнила этот ник VJ .
> Сказал примерно следующее: "Я 1000-ый читатель! Очень интересная тема. "
> Он нас читал. Очень больно.
-----------------
А я никак не мог вспомнить, откуда мне так знакомо это имя.
Везунчик.
Видите, дорогая, где мы с Вами встречаемся. То на похоронах, то на поминках. И какие люди окружают нас и читают?
Жаль, что мы об этом узнаем слишком поздно.
Я помню, как он удивился, что тему удалось перетащить через новый год.
Удивился числу откликов и посетителей. И в шутку пожелал нам преодолеть 10000 барьер.
Я видел небольшой репортаж по ТВ о VJ. Совсем молодой хлопец. Без прибанбасов. Прочитал здесь я и материал Вересня про него .Видно, что VJ из первой десятки.
VJ-Варшавский журналист, так думаю. Жаль, что на форуме так мало его материала. Еще больше жаль, что мы не сможем еще раз прочитать то, что он написал нам лично. А может и сможем, не знаю.
B за что хлопец отдал жизнь.
Может за то, чтобы на майдане остановился резак? Говорят, что в каждой случайности есть своя закономерность. Пока я вижу одну закономерность. Лучшие уходят первыми.
Спасибо, Вам. Зайдите на Параджан. Поговорим о суете сует.
Brgds,
Roller.
2003.04.08 | ReporterCor
Re: про Тараса Процюка
гм... а я також раз з ним в форумі погавкався...Дивно якось виходить. Лише після її смерті дізнаєшься, що то була за людина. А так то й нібито й не цікаво було....
До речі, в Ройтерс-то кого-небуть не беруть. Треба бути професіоналом. Щоправда, ця (американська, між іншим) агенція в «гарячі точки» чомусь переважно журналістів з «третіх» країн засилає. Бо свої, відверто кажучи, у них ссуться, не зважаючи на колосальні «бойові».
...і звісно, жаль.
Співчуття рідним та близьким.
PS. Нік змінив з етичних міркувань.
2003.04.08 | технолог
От і реальна втрата Майдану !!! Вічна пам'ять !!! (-)
2003.04.09 | Nina
Re: про Тараса Процюка
Рейтерс - европейская компания. А журналистов из третьих стран берет, потому что дешевле, и страховка ниже..Бедолага.
2003.04.09 | юрко
Re: про Тараса Процюка
не маєте рації, що засилає. Люди добровільно згоджуються туди їхати, їх ніхто не примушує. Також, третій світ тут ні при чому, серед журналістів в Багдаді є багато і західних кореспондентів. Зверніть увагу, що в готелі, в групі Ройтерс, був і британець, якого також поранило. Даремно Ви обзиваєте людей боягузами, не кожен надається для висвітлення війни.2003.04.08 | mara
BBC про Тараса
http://news.bbc.co.uk/hi/russian/special_report/bbcrussian/2002_07/newsid_2929000/2929303.stm2003.04.08 | dachau
українська версiя тут:
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news3.shtml2003.04.08 | юрко
reuters про Процюка
У вівторок танк США вистрілив у готель, напакований іноземними журналістами, вбивши двох телеоператорів, одного з Ройтерс, іншого з іспанського телебачення. Третій журналіст з Аль-Джазіра був вбитий під час, як каже арабський телевізійний канал, нальоту авіації США на його офіс.Три інші працівники Ройтерс, журналіст, фотограф та технік, були поранені під час обстрілу готелю.
Журналісти побачили танк, що спрямував свою гармату на Палестинський готель, місце проживання більшості міжнародної мідії в іракській столиці. Секунди пізніше одиночний снаряд вдарив у офіс Ройтерс на 15 поверсі з оглушуючим вибухом.
Американські військові сказали, що вони були обстріляні перші з готелю, але журналісти заперечують це.
Військові сказали, що вони жалкують про втрати, але сказали, що Багдад є військовою зоною і запобігання цьому не може бути запевнене.
Телеоператор відділу Ройтерс, базований у Варшаві, Тарас Процюк, 35 років, помер у лікарні. головний редактор міжнародної агенції новин Geert Linnebank сказав, що втрата була "цілком непотрібною" і підняв питання про оцінку американськими військами ситуації, що викликала постріл.
Ройтерс повідомив, що Geert Linnebank був цілком спустошений смертю Процюка, котрий залишив дружину Лідію та восьмирічного сина Дениса.
Іспанський Теле 5 (Telecinco) сказав, що Jose Couso, 37, також помер у госпіталі після того як був поранений у щелепу та ногу. Він залишив дружину і двох дітей.
Народжений в Лівані Samia Nakhoul, Reuters шеф бюро по Перській затоці, базованого у Дюбаї та іракський фотограф Faleh Kheiber були поранені у обличчя та голову. Координатор сателітарного зв'язку Paul Pasquale, британець, отримав поранення в ногу.
Цього поганого для журналістів, котрі висвітлюють війну, дня, Джазіра повідомила, що її журналіста продюсера Tarek Ayoub було вбито раніше нальотом американської авіації, котра бомбардувала офіс. День перед тим іракський удар вбив німецького та іспанського журналіста біля Багдаду.
Смерті збільшили число загиблих журналістів до 10 від початку війни. Ці десять включають і перекладача для ВВС. Двоє інших журналістів загинули в Іраку через інші причини.
СТІНИ СТРЯСЛИСЯ
Тонкий струмінь диму піднявся з Палестинського готелі на східному березі Тигру після удару. Уламки скла з готельних вікон впали на землю.
Журналісти понесли поранених колег на заплямованих кров'ю простирадлах. Деякі були повезені до лікарні.
Кореспондент Ройтерс повідомив по телефону з нижнього поверху готелю: "Почувся сильний вибух. Стіни затряслися."
Центральне командування США повідомило з Катару, що американські війська отримали сильний ворожий вогонь з готелю і відстрілялися у самозахисті. Журналісти, котрі були присутні при випадку заперечують це.
"Танк отримав постріл з малої зброї та з ручної ракети від сторони готелю і вистрілив у відповідь один снаряд", сказав Ройтерс генерал Buford Blount, командир американської 3-ї піхотної дивізії в Багдаді.
Британський журналіст David Chater з British Sky television сказав: "Я не чув жодного пострілу з нашого боку, і зовсім точно не з нашого готелю."
Кореспондент швейцарського телебачення Ulrich Tilgner сказав: "Протягом трьох тижнів я працюю з готелю і жодного разу не чув жодного пострілу звідси і не бачив жодної озброєної особи, що заходила б до готелю."
Іспанія попрохала пояснення випадку і американські командири сказали, що вони попередили журналістів 48 годин перед тим, що іракські командири використовують будинок для своїх нарад. Кореспонденти в готелі сказали, що вони нічого не знають про попередження.
Речник центрального командування Brigadier General Vincent Brooks сказав, що американські війська були обстріляні з лоббі готелю, але коли його запитали, чому танк обстріляв високий поверх, додав: "Я, мабуть, неправильно сказав, звідки танк був обстріляний."
He said Iraqis used all kinds of civilian buildings for cover and commanders on the spot had to decide how to respond.
"Союзники не стріляють по журналістах, отже, все, що сталося... треба вважати випадком." "Багдад є небезпечне місце."
Японський журналіст Kazutaka Sato був у сусідньому номері, коли снаряд вдарив, і побіг знайти Процюка.
"Я побачив оператора, що лежав на балконі з камерою, котра стояла сторчки", він сказав Ройтерс в Токіо по телефону.
"З кількома іншими журналістами я поклав його на покривало і зніс вниз і поклав у авто".
"Мені здається, він знімав сцену з двома танками на заході Республіканського мосту", він сказав. "Його живіт був розірваний і всюди було багато крові".
Процюк, котрий працював в Чечні, Афганістані, Боснії, Косово, був один з найбільш досвідчених телевізійних журналістів і членом групи Ройтерс в Багдаді.
"Смерть Тараса та поранення інших були зовсім непотрібними" сказав Linnebank, головний редактор Ройтерс.
"Ясно, що це війна і загальне замішання прийшло в центр Багдаду, але випадок, поза тим, піднімає питання про оцінку ситуації військами США, котрі від самого початку знали, що готель є головною базою майже всіх іноземних журналістів в Багдаді" він сказав.
Речниця центрального командування сказала компанії CNN, що невідомо, чи командир танку знав, що готель є наповнений журналістами.
2003.04.08 | юрко
Re: reuters про Процюка
виглядає, що він знімав з балкону бій. Маю припущення, що ніхто з готелю не стріляв, а просто зблиснули від сонця лінзи його телекамери і танкіст подумав, що в нього стріляють, ну й відповів.2003.04.09 | Майдан-ІНФОРМ
Модераторіал. МАЙТЕ СОВІСТЬ!!!!
Гавкатися один з одним - в інші гілки. Багато на вибір.Поважайте пам"ять покійного майданівця!
Почитайте, що він сам думав про віртуальні бої! (у дописі Сергія).
Ця гілка буде меморіальною. Будь який гав-гав приберемо без огляду на особистосі.
2003.04.09 | Роман ShaRP
У нас кажуть: "Царство Небесне!" (-)
2003.04.09 | Майдан-ІНФОРМ
Вересень про Тараса Процюка
http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/april/8/3.shtmlМикола Вересень: "Тарас зробив найкращу кар'єру серед українських журналістів"
www.ПРАВДА.com.ua , 9.04.2003
"Він був балагур, веселун, і був фанатом своєї роботи. І фанатом війни".
Це Юлія Мостова про Тараса Процюка. Оператора з України, якого на батьківщині знали тільки всередині тусовки, але який, без перебільшення, був журналістом світового рівня. У вівторок його убили в Багдаді.
"Він і Сергій Корозій [ще один оператор київського бюро "Рейтер"] – люди, які не могли без війни. Тарас був зразком того, як треба ставитися до своєї справи – війна це або мир, стосується зовнішньої політики або внутрішньої. Цією, своєю справою, треба хворіти. І він хворів", - каже Мостова.
"Ми, "Дзеркало тижня" намагалися взяти інтерв'ю в Тараса як у журналіста, який увійшов до еліти міжнародної журналістики, принаймні серед операторів. Однак контракт із "Рейтером" забороняв йому це зробити. І дуже шкода, що про цього українця в країні знали в обмеженому колі професіоналів.
Смерть Тараса дає відчути, який маленький світ. І те, що трапляється за тисячу кілометрів від України – стосується нас напряму. Є окремі люди, які забезпечують дифузію між Україною й світом, між професіоналами. Україна повинна перестати почувати себе окремою планетою, "хатою скраю". Й інтегруватися в цей світ, щоб жити, щоб жити краще – через дотичність із найкращими із професіоналів, із еліт". Найкраще про Тараса, на думку Мостової, може розповісти Микола Вересень.
- Ми були друзями з Тарасом.
- Як ви познайомилися?
- Це досить давно було, років 13-14 тому. Тоді п'ять-сім людей почали працювати в нерадянському стилі. Це Юля Мостова, яка працювала тоді на "Франс-прес", Тарас Процюк, Сергій Корозій, Ростислав Хотин, Сашко Ткаченко, я. Це був своєрідний пул, який працював для західних агентств, телекомпаній.
Тарас Процюк у Пешаварі, Пакистан
Джон Моріссон приїхав до Києва організовувати агентство "Рейтер", і Тарас був одним із перших, хто туди потрапив, в якості оператора. Ще в Придністров'я їздили... Це була, мені здається, перша війна у Тараса. А ця, яка тепер іде – це остання...
- Ми підрахували - він висвітлював ледь не всі військові конфлікти за останні десять років. На вашу думку, що їм рухало в тому, що він обрав саме таку небезпечну тему?
- Те саме, що рухало футболістом Олегом Блохіним. Чи співаком Солов'яненком. Чи рухало будь-ким – робити те, що вони роблять. Всі люди, які роблять справу добре, вони є просто професіоналами. І вони виконують свої обов'язки.
- Він сам обрав саме військову журналістику?
- Це з часом трапилося. Колишній Радянський Союз не так просто помирав. Помирав у різних обставинах – напіввійськових. І Тарас просто брав участь у їх висвітленні. І так воно стало історично. Він висвітлював усе. За винятком, хіба-що того, що стосувалося Латинської Америки і чорної Африки. Все інше – він був, що називається, international staff. Я думаю, це взагалі найкраща кар'єра українського журналіста.
Тарас Процюк, Київ, вул.Банкова, 9 березня 2001
- Скажіть, ви пам'ятаєте, чи були спроби переконати його не занурюватися настільки у військову тематику?
- Хто кого буде переконувати? Всі дорослі люди. Ми про це говорили, я згадував свої війни, він – свої. Їх у нього було разів у десять більше. Ще у нас був військовий кореспондент, голландець Оно Зонофільд. Інколи ми втрьох сідали і аналізували:, що тягне людину на війну?
- І що, на вашу думку?
- На мою думку? Те, що у чоловіків кров не міняється. З фізіологічної точки зору, коли в кров потрапляє адреналін, то чоловіки призвичаюються. Жінки, як відомо, втрачають кров раз на місяць. Тому у них немає те, що називається "пам'ять крові". А у чоловіків ця пам'ять залишається. І відтак багато чоловіків люблять війну в той чи інший спосіб. І свою участь у війні. Це така, досить цікава штука... Це фізіологія.
- Можете навести ваш найбільш цікавий спомин про ці зустрічі з Тарасом?
- Десь п'ятсот таких історій. Починаючи від наших спільних напіввійськових історій і закінчуючи його різними історіями.
- На вашу думку, чи повинна бути якась реакція української влади в цій ситуації, коли загинув український журналіст?
- Не знаю. Мені відомо, що міністр закордонних справ написав листа, спікер Верховної Ради готувався написати листа. Це те, що я знаю. А чи треба якась реакція?... Я не думаю, що це треба якось політизувати. Це людина померла, а не політичний чинник.
- Міністерство закордонних справ Іспанії збирається звернутися до американців із вимогою пояснити...
- Вже американці все давно пояснили. Було два постріли з боку готелю "Палестина", і був постріл у відповідь танка. Нічого такого спеціального немає. Все вже пояснено.
Просто Зленко написав, тому що Зленко його особисто знав. (мовчить) А ви переконані, що це саме тема зараз – говорити про політиків і використовувати смерть людини в такій якості?
- На ваш погляд, чи є якісь уроки з того, що трапилося?
- Ніяких уроків. Людина поїхала на роботу і зробила свою роботу. Робота небезпечна, і людина померла. Які уроки? Хто захоче їхати на війну – той поїде. Хто не захоче – той не поїде.
2003.04.09 | Правник
Знимаю капелюха. Вічна пам'ять (-)