В пам'ять про Тараса Процюка
04/08/2003 | Майдан-ІНФОРМ
ми тільки що з"ясували, що Тарас був постійним учасником форуму "Майдану". ми всі тут його знаємо віртуально. наші друзі, які його знали особисто, в реалі, говорять що це була дуже хороша людина. Світла йому пам"ять - і задумайтесь над тим, наскільки близько від нас проходить війна. 
Відповіді
2003.04.08 | Englishman
:( Чи можна дізнатися,
під яким ніком він робив тут свої дописи?2003.04.08 | Майдан-ІНФОРМ
Можна.
Див його підпис тутhttp://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch&key=1024334517&first=&last=&pattern=
І останні його теми на форумі
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch&key=1045216781&first=&last=
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch&key=1045144893&first=&last=
2003.04.08 | Englishman
Жахливий сюр... :( Вічна йому пам'ять...
2003.04.08 | Franko
:'-( (-)
2003.04.08 | SLAVKO
MOD - Картаю себе! Не Знав що то Тарас, бо
думав? що це скорочення такого ********* vujka. Тому часом виникали суперечки. Пробач,Тарасе. Я не знав що ми однодумці!2003.04.09 | Віктор Уколов
З Тарасом я знімав один з перших у своєму житті репортажів
Це було 1 грудня 1991 року в день референдуму за Незалежність. Я тоді один місяць працював на УТН. Прийшла інформація, що до єврейської сінагоги на Подолі невідомі заклали бомбу. УТ відмовилося дати мені оператора, а Тарас тоді працював в прес-службі УРП і в нього була супер-вехаеска (Super VHS). Він погодився одразу. На таксі ми добрались до Подола і там, зумівши задурити міліції голову, підійшли до саперів, коли ті виносили дві гранати до автомашини. Мене ще тоді вразило, що Тарас абсолютно не мав жодного страху і підійшов з камерою за кілька кроків до Ф-1, розліт осколків якої 100 м.Репортаж все ж таки вийшов в ефір. Щоправда потім ведучого Анатолія Бондаренка відсторонили від ефіру за це. Доречі, Тарас тоді зняв той репортаж не за гроші - так задля цікавості.
Дуже шкода, що я його не впізнав за ніком на форумі і часом так затято з ним лаявся.
2003.04.08 | vujko
Вiчна память (-)
2003.04.08 | Skapirus
Хто може сказати, де і коли буде поховання?(-)
2003.04.11 | Skapirus
Поховання в неділю на Байковому
За повідомленням forUm, Тараса Процюка поховають на Байковому цвинтарі. Треба було б, щоб ми від Майдану віддали останню шану нашому другу, колезі, партнеру... Кому як.Детальніше - http://for-ua.com/news/2003/04/11/121104.html
Тараса Процюка похоронят на Байковом кладбище
Тележурналист агентства «Рейтер» украинец Тарас
Процюк, трагически погибший 8 апреля в Ираке, будет похоронен в воскресенье, 13 апреля, на Байковом кладбище в Киеве. Тело Т.Процюка доставят в Киев в пятницу вечером.
Как сообщили в пятницу агентству «Интерфакс- Украина» в киевском бюро «Рейтер», церковная панихида по погибшему журналисту пройдет в церкви Святого Василия на Вознесенском спуске, в субботу, 12 апреля с 19.00.
Гражданская панихида состоится в Киеве в воскресенье с 10.00 до 14.00. О месте проведения агентство «Рейтер» сообщит дополнительно.
В будущий понедельник в 16.00 начнется вечер памяти Т.Процюка. Место проведения вечера пока не определено.
2003.04.08 | Serhiy Hrysch
Витяги з дописів Тараса Процюка на Вільному Форумі
Ставлення до себе формуємо ми самі, своїми діями, своїм положенням у суспільстві... Чим більше порядних українців працюватиме за кордоном, тим більше добрих прикладів матиме світ, тим більше ті українці навчаться (бо робота - теж навчання!) і використають здобуті знання потім в Україні!================================
Я там живу, але тепер є в Лівані. Дай свій е-адрес то вишлю тел. моєї дружини: вона завжди зможе допомогти в разі потреби.
================================
[Тарас Процюк хотів пожертвувати для Майдану]
Як здійснити переказ з країни що її немає у списку?
Я пробував ігнорувати те віконечко *країна* і мені не вдалось.
Є інший спосіб? Який?
===============================
Хотів би зауважити також, що всі ті учасники "великих подій " пішли далі: стали викладачами-науковцями (як Каріна Баранцева) або депутатами різних рівнів( як Доній чи Чем),бізнесменами (як Мрек чи Славко Головатий) або відомими журналістами (таких багато, ось Уколов або Піховшек).Вони звільнили місце для молоді,бо то їх час настав.
П.С. Дуже важливим є те ,хто робить, бо від цього залежить як воно буде зроблерно.
===================================
Створення ілюзії правосуддя... як на мене, ще гірше ніж його відсутність.
====================================
А може кожен з учасників форуму [Майдану] вже робить щось таке, що йому вигідно і присутність тут - це тільки задоволення якихось власних потреб: комусь смуток за батьківщиною (діаспора), комусь нестача в спілкуванні, комусь нема іншого місця показати який він розумний, а комусь просто в кайф посваритися-поматюкатися, не несучи за це жодної відповідальності. В принципі форум для цього і існує - для висловлення власних думок, для диспуту (і всіх інших форм - суперечка, сварка і т.д.). Віртуальними засобами реальні проблеми не вирішиш.
Як ви думаєте, чи здатна група людей (а радше, просто люди) , об"єднаних віртуально (віртуально об"єднаних -)), на якісь реальні спільні дії?
..."Аль-Каїда" - це організація людей, об"єднаних реально. Ну а Банкова - гроші, що їх об"єднують - теж цілком реальні. Тобто спочатку реальне об"єднання, а потім Інтернет як засіб, а не навпаки.
P.S. Від багаторазого повторювання: "ЩОДЕННИЙ ЗАСУД І ПОКАРАННЯ..." мені особисто легше не робиться. І напевно тим, до кого "ЗАСУД І ПОКАРАННЯ" гірше теж ні.
==================================
Цікаве спостереження: учасники форуму сайту опозиції отримують практично в реальному режимі цитати з виступу їхнього лідера з-за кордону, але тема виступу їх не цікавить абсолютно, тому що можна поговорити про анекдоти про vj, розділи сайтів АВ і т.д.
До речі, ніхто так і не відгукнувся на прохання допомогти сконтактуватись з Юлею Тимошенко для інтер"ю.
З таким підходом опозиція ніколи не вмре, не загине. ФОРЕВА!!!
=======================================
Розумію Ваше прагнення надати акції Опозиції якнайбільшої ваги. Але хочу зауважити що неможливо щоб всі світові агенції подавали "туфту" і "брехню", як ви кажете.
======================================
...Те що там [в Донецьку] портрети леніна на кожному кроці по 12 роках після комуни, то , вибачте не його [журналіста Ройтерз] провина. Якби по Донецьку всі ходили з портретами Степана Бандери він [журналіст Ройтерз] би вислав таку фотографію.
=================================
2003.04.08 | SLAVKO
Re: Витяги з дописів Тараса Процюка на Вільному Форумі
Тарас писав на Майдан:"Ставлення до себе формуємо ми самі, своїми діями, своїм положенням у суспільстві... Чим більше порядних українців працюватиме за кордоном, тим більше добрих прикладів матиме світ, тим більше ті українці навчаться (бо робота - теж навчання!) і використають здобуті знання потім в Україні!"Твоя смерть , ТАРАСЕ, показала вже цілому світу ,що прості українці це НЕ ЗЛОДІЇ СВІТОВОГО МАСШТАБУ ,ЯК КУЧМА І ЙОГО КЛІКА!
2003.04.08 | AST
Re: про Тараса Процюка
Американці навмисно поцілили з танка по готелю з журналістами. Тарас загинув прямо в своєму номері.
Всі виправдання що мовляв з готелю хтось стріляв - абсолютна брехня.
Поведінка американських військових по відношенню до преси - шокуюча. Такого не дозволяли собі навіть росіяни в Чечні.
Була людина яка приймала рішення про цей постріл і віддавала наказ. Вона однозначно повинна понести покарання. Але ж "воно" американець...
Похорони швидше за все будуть в Києві. Коли - невідомо. Поки що вирішується питання як забрати з Іраку тіло.
2003.04.09 | пан Roller
Вы упустили то, что говорили по ТВ. Увековечим VJ ?
AST пише:>
О том, что танкист янки спутал объектив камеры с объективом снайперской винтовки.
Но какую угрозу представляет снайпер танку?
Танк стрелял прямой наводкой. И наводка не была случайной.
Остается открытым вопрос кто навел и зачем.
VJ погиб, его не вернешь. Это первый известный случай гибели майдановца. Но не последний.
Майдан сделал бы хорошее дело устроив виртуальную панихиду. Скажем портрет в теме в рамке. Или увековечив память своего участника.
Мои соболезнования друзьям, знакомым родным и близким VJ.
Один поєт заметил что жизнь грустная штука. Он обратил внимание на то, что она всегда кончается смертью.
Но, VJ останется жить в архиве майдан.
Для нас он просто ушел, как ушли многие из нас.
Светлая им всем память.
2003.04.09 | Майдан-ІНФОРМ
Re: Увековечим VJ
пан Roller пише:> VJ погиб, его не вернешь. Это первый известный случай гибели майдановца. Но не последний.
Всі там будемо та краще б наш сайт не дожив до "наступного". Хай всі майданівці живуть довго.
>
> Майдан сделал бы хорошее дело устроив виртуальную панихиду. Скажем портрет в теме в рамке. Или увековечив память своего участника.
Буде. Над цим вже працюють ті з нас, хто знав його особисто.
2003.04.09 | пан Roller
Это плюс (-)
2003.04.09 | Olga
Rollerу про VJ :
Вы с ним общались . В теме с рекламой форума Культура Горицвита.Она была удалена .
Он был 1000-ым читателем Вашей 1-ой темы Параджанов. Я запомнила этот ник VJ .
Сказал примерно следующее: "Я 1000-ый читатель! Очень интересная тема. "
Он нас читал. Очень больно.
2003.04.09 | пан Roller
Re: Везунчик VJ. Лучшие уходят первыми.
Olga пише:> Вы с ним общались . В теме с рекламой форума Культура Горицвита.
> Она была удалена .
> Он был 1000-ым читателем Вашей 1-ой темы Параджанов. Я запомнила этот ник VJ .
> Сказал примерно следующее: "Я 1000-ый читатель! Очень интересная тема. "
> Он нас читал. Очень больно.
-----------------
А я никак не мог вспомнить, откуда мне так знакомо это имя.
Везунчик.
Видите, дорогая, где мы с Вами встречаемся. То на похоронах, то на поминках. И какие люди окружают нас и читают?
Жаль, что мы об этом узнаем слишком поздно.
Я помню, как он удивился, что тему удалось перетащить через новый год.
Удивился числу откликов и посетителей. И в шутку пожелал нам преодолеть 10000 барьер.
Я видел небольшой репортаж по ТВ о VJ. Совсем молодой хлопец. Без прибанбасов. Прочитал здесь я и материал Вересня про него .Видно, что VJ из первой десятки.
VJ-Варшавский журналист, так думаю. Жаль, что на форуме так мало его материала. Еще больше жаль, что мы не сможем еще раз прочитать то, что он написал нам лично. А может и сможем, не знаю.
B за что хлопец отдал жизнь.
Может за то, чтобы на майдане остановился резак? Говорят, что в каждой случайности есть своя закономерность. Пока я вижу одну закономерность. Лучшие уходят первыми.
Спасибо, Вам. Зайдите на Параджан. Поговорим о суете сует.
Brgds,
Roller.
2003.04.08 | ReporterCor
Re: про Тараса Процюка
гм... а я також раз з ним в форумі погавкався...Дивно якось виходить. Лише після її смерті дізнаєшься, що то була за людина. А так то й нібито й не цікаво було....
До речі, в Ройтерс-то кого-небуть не беруть. Треба бути професіоналом. Щоправда, ця (американська, між іншим) агенція в «гарячі точки» чомусь переважно журналістів з «третіх» країн засилає. Бо свої, відверто кажучи, у них ссуться, не зважаючи на колосальні «бойові».
...і звісно, жаль.
Співчуття рідним та близьким.
PS. Нік змінив з етичних міркувань.
2003.04.08 | технолог
От і реальна втрата Майдану !!! Вічна пам'ять !!! (-)
2003.04.09 | Nina
Re: про Тараса Процюка
Рейтерс - европейская компания. А журналистов из третьих стран берет, потому что дешевле, и страховка ниже..Бедолага.
2003.04.09 | юрко
Re: про Тараса Процюка
не маєте рації, що засилає. Люди добровільно згоджуються туди їхати, їх ніхто не примушує. Також, третій світ тут ні при чому, серед журналістів в Багдаді є багато і західних кореспондентів. Зверніть увагу, що в готелі, в групі Ройтерс, був і британець, якого також поранило. Даремно Ви обзиваєте людей боягузами, не кожен надається для висвітлення війни.2003.04.08 | mara
BBC про Тараса
http://news.bbc.co.uk/hi/russian/special_report/bbcrussian/2002_07/newsid_2929000/2929303.stm2003.04.08 | dachau
українська версiя тут:
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news3.shtml2003.04.09 | світлана пиркало
Re: BBC про Тараса
Ми всі були дуже вражені цією смертю, особливо ті, хто його знав. Він передавав для української служби Бі-Бі-Сі із Кабула під час минулого конфлікту. Тарас дуже багато уваги приділяв цьому форуму - саме від нього я дізналася про існування Майдану; він кілька разів просив мене щось написати на форум і сам постійно тут з*являвся. Тарас був одним із найкращих людей у світі. Загибель Сашка Кривенка тільки посилила відчуття втрати. Тарас іноді розповідав, як журналістам доводиться повідомляти про смерть друзів. Я ніколи не думала, що вперше мені доведеться це робити з приводу смерті Тараса, а другого ж дня - з приводу Сашка. Світла їм пам*ять.У сьогоднішньому числі Таймс є замітка про Тараса. Журналіст, який був із ним знайомий, пише, що він ніколи не бачив такої величезної пляхи віскі Грант, як Тарас мав із собою. Тарас справді постійно надавав перевагу віскі, як може пам*ятати дописувач Лисий. Коли я це прочитала, я спочатку засміялася, а потім заплакала. Мені дуже його бракує.
2003.04.08 | юрко
reuters про Процюка
У вівторок танк США вистрілив у готель, напакований іноземними журналістами, вбивши двох телеоператорів, одного з Ройтерс, іншого з іспанського телебачення. Третій журналіст з Аль-Джазіра був вбитий під час, як каже арабський телевізійний канал, нальоту авіації США на його офіс.Три інші працівники Ройтерс, журналіст, фотограф та технік, були поранені під час обстрілу готелю.
Журналісти побачили танк, що спрямував свою гармату на Палестинський готель, місце проживання більшості міжнародної мідії в іракській столиці. Секунди пізніше одиночний снаряд вдарив у офіс Ройтерс на 15 поверсі з оглушуючим вибухом.
Американські військові сказали, що вони були обстріляні перші з готелю, але журналісти заперечують це.
Військові сказали, що вони жалкують про втрати, але сказали, що Багдад є військовою зоною і запобігання цьому не може бути запевнене.
Телеоператор відділу Ройтерс, базований у Варшаві, Тарас Процюк, 35 років, помер у лікарні. головний редактор міжнародної агенції новин Geert Linnebank сказав, що втрата була "цілком непотрібною" і підняв питання про оцінку американськими військами ситуації, що викликала постріл.
Ройтерс повідомив, що Geert Linnebank був цілком спустошений смертю Процюка, котрий залишив дружину Лідію та восьмирічного сина Дениса.
Іспанський Теле 5 (Telecinco) сказав, що Jose Couso, 37, також помер у госпіталі після того як був поранений у щелепу та ногу. Він залишив дружину і двох дітей.
Народжений в Лівані Samia Nakhoul, Reuters шеф бюро по Перській затоці, базованого у Дюбаї та іракський фотограф Faleh Kheiber були поранені у обличчя та голову. Координатор сателітарного зв'язку Paul Pasquale, британець, отримав поранення в ногу.
Цього поганого для журналістів, котрі висвітлюють війну, дня, Джазіра повідомила, що її журналіста продюсера Tarek Ayoub було вбито раніше нальотом американської авіації, котра бомбардувала офіс. День перед тим іракський удар вбив німецького та іспанського журналіста біля Багдаду.
Смерті збільшили число загиблих журналістів до 10 від початку війни. Ці десять включають і перекладача для ВВС. Двоє інших журналістів загинули в Іраку через інші причини.
СТІНИ СТРЯСЛИСЯ
Тонкий струмінь диму піднявся з Палестинського готелі на східному березі Тигру після удару. Уламки скла з готельних вікон впали на землю.
Журналісти понесли поранених колег на заплямованих кров'ю простирадлах. Деякі були повезені до лікарні.
Кореспондент Ройтерс повідомив по телефону з нижнього поверху готелю: "Почувся сильний вибух. Стіни затряслися."
Центральне командування США повідомило з Катару, що американські війська отримали сильний ворожий вогонь з готелю і відстрілялися у самозахисті. Журналісти, котрі були присутні при випадку заперечують це.
"Танк отримав постріл з малої зброї та з ручної ракети від сторони готелю і вистрілив у відповідь один снаряд", сказав Ройтерс генерал Buford Blount, командир американської 3-ї піхотної дивізії в Багдаді.
Британський журналіст David Chater з British Sky television сказав: "Я не чув жодного пострілу з нашого боку, і зовсім точно не з нашого готелю."
Кореспондент швейцарського телебачення Ulrich Tilgner сказав: "Протягом трьох тижнів я працюю з готелю і жодного разу не чув жодного пострілу звідси і не бачив жодної озброєної особи, що заходила б до готелю."
Іспанія попрохала пояснення випадку і американські командири сказали, що вони попередили журналістів 48 годин перед тим, що іракські командири використовують будинок для своїх нарад. Кореспонденти в готелі сказали, що вони нічого не знають про попередження.
Речник центрального командування Brigadier General Vincent Brooks сказав, що американські війська були обстріляні з лоббі готелю, але коли його запитали, чому танк обстріляв високий поверх, додав: "Я, мабуть, неправильно сказав, звідки танк був обстріляний."
He said Iraqis used all kinds of civilian buildings for cover and commanders on the spot had to decide how to respond.
"Союзники не стріляють по журналістах, отже, все, що сталося... треба вважати випадком." "Багдад є небезпечне місце."
Японський журналіст Kazutaka Sato був у сусідньому номері, коли снаряд вдарив, і побіг знайти Процюка.
"Я побачив оператора, що лежав на балконі з камерою, котра стояла сторчки", він сказав Ройтерс в Токіо по телефону.
"З кількома іншими журналістами я поклав його на покривало і зніс вниз і поклав у авто".
"Мені здається, він знімав сцену з двома танками на заході Республіканського мосту", він сказав. "Його живіт був розірваний і всюди було багато крові".
Процюк, котрий працював в Чечні, Афганістані, Боснії, Косово, був один з найбільш досвідчених телевізійних журналістів і членом групи Ройтерс в Багдаді.
"Смерть Тараса та поранення інших були зовсім непотрібними" сказав Linnebank, головний редактор Ройтерс.
"Ясно, що це війна і загальне замішання прийшло в центр Багдаду, але випадок, поза тим, піднімає питання про оцінку ситуації військами США, котрі від самого початку знали, що готель є головною базою майже всіх іноземних журналістів в Багдаді" він сказав.
Речниця центрального командування сказала компанії CNN, що невідомо, чи командир танку знав, що готель є наповнений журналістами.
2003.04.08 | юрко
Re: reuters про Процюка
виглядає, що він знімав з балкону бій. Маю припущення, що ніхто з готелю не стріляв, а просто зблиснули від сонця лінзи його телекамери і танкіст подумав, що в нього стріляють, ну й відповів.2003.04.09 | Майдан-ІНФОРМ
Модераторіал. МАЙТЕ СОВІСТЬ!!!!
Гавкатися один з одним - в інші гілки. Багато на вибір.Поважайте пам"ять покійного майданівця!
Почитайте, що він сам думав про віртуальні бої! (у дописі Сергія).
Ця гілка буде меморіальною. Будь який гав-гав приберемо без огляду на особистосі.
2003.04.09 | Роман ShaRP
У нас кажуть: "Царство Небесне!" (-)
2003.04.09 | Майдан-ІНФОРМ
Вересень про Тараса Процюка
http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/april/8/3.shtmlМикола Вересень: "Тарас зробив найкращу кар'єру серед українських журналістів"
www.ПРАВДА.com.ua , 9.04.2003
"Він був балагур, веселун, і був фанатом своєї роботи. І фанатом війни".
Це Юлія Мостова про Тараса Процюка. Оператора з України, якого на батьківщині знали тільки всередині тусовки, але який, без перебільшення, був журналістом світового рівня. У вівторок його убили в Багдаді.
"Він і Сергій Корозій [ще один оператор київського бюро "Рейтер"] – люди, які не могли без війни. Тарас був зразком того, як треба ставитися до своєї справи – війна це або мир, стосується зовнішньої політики або внутрішньої. Цією, своєю справою, треба хворіти. І він хворів", - каже Мостова.
"Ми, "Дзеркало тижня" намагалися взяти інтерв'ю в Тараса як у журналіста, який увійшов до еліти міжнародної журналістики, принаймні серед операторів. Однак контракт із "Рейтером" забороняв йому це зробити. І дуже шкода, що про цього українця в країні знали в обмеженому колі професіоналів.
Смерть Тараса дає відчути, який маленький світ. І те, що трапляється за тисячу кілометрів від України – стосується нас напряму. Є окремі люди, які забезпечують дифузію між Україною й світом, між професіоналами. Україна повинна перестати почувати себе окремою планетою, "хатою скраю". Й інтегруватися в цей світ, щоб жити, щоб жити краще – через дотичність із найкращими із професіоналів, із еліт". Найкраще про Тараса, на думку Мостової, може розповісти Микола Вересень.
- Ми були друзями з Тарасом.
- Як ви познайомилися?
- Це досить давно було, років 13-14 тому. Тоді п'ять-сім людей почали працювати в нерадянському стилі. Це Юля Мостова, яка працювала тоді на "Франс-прес", Тарас Процюк, Сергій Корозій, Ростислав Хотин, Сашко Ткаченко, я. Це був своєрідний пул, який працював для західних агентств, телекомпаній.
Тарас Процюк у Пешаварі, Пакистан
Джон Моріссон приїхав до Києва організовувати агентство "Рейтер", і Тарас був одним із перших, хто туди потрапив, в якості оператора. Ще в Придністров'я їздили... Це була, мені здається, перша війна у Тараса. А ця, яка тепер іде – це остання...
- Ми підрахували - він висвітлював ледь не всі військові конфлікти за останні десять років. На вашу думку, що їм рухало в тому, що він обрав саме таку небезпечну тему?
- Те саме, що рухало футболістом Олегом Блохіним. Чи співаком Солов'яненком. Чи рухало будь-ким – робити те, що вони роблять. Всі люди, які роблять справу добре, вони є просто професіоналами. І вони виконують свої обов'язки.
- Він сам обрав саме військову журналістику?
- Це з часом трапилося. Колишній Радянський Союз не так просто помирав. Помирав у різних обставинах – напіввійськових. І Тарас просто брав участь у їх висвітленні. І так воно стало історично. Він висвітлював усе. За винятком, хіба-що того, що стосувалося Латинської Америки і чорної Африки. Все інше – він був, що називається, international staff. Я думаю, це взагалі найкраща кар'єра українського журналіста.
Тарас Процюк, Київ, вул.Банкова, 9 березня 2001
- Скажіть, ви пам'ятаєте, чи були спроби переконати його не занурюватися настільки у військову тематику?
- Хто кого буде переконувати? Всі дорослі люди. Ми про це говорили, я згадував свої війни, він – свої. Їх у нього було разів у десять більше. Ще у нас був військовий кореспондент, голландець Оно Зонофільд. Інколи ми втрьох сідали і аналізували:, що тягне людину на війну?
- І що, на вашу думку?
- На мою думку? Те, що у чоловіків кров не міняється. З фізіологічної точки зору, коли в кров потрапляє адреналін, то чоловіки призвичаюються. Жінки, як відомо, втрачають кров раз на місяць. Тому у них немає те, що називається "пам'ять крові". А у чоловіків ця пам'ять залишається. І відтак багато чоловіків люблять війну в той чи інший спосіб. І свою участь у війні. Це така, досить цікава штука... Це фізіологія.
- Можете навести ваш найбільш цікавий спомин про ці зустрічі з Тарасом?
- Десь п'ятсот таких історій. Починаючи від наших спільних напіввійськових історій і закінчуючи його різними історіями.
- На вашу думку, чи повинна бути якась реакція української влади в цій ситуації, коли загинув український журналіст?
- Не знаю. Мені відомо, що міністр закордонних справ написав листа, спікер Верховної Ради готувався написати листа. Це те, що я знаю. А чи треба якась реакція?... Я не думаю, що це треба якось політизувати. Це людина померла, а не політичний чинник.
- Міністерство закордонних справ Іспанії збирається звернутися до американців із вимогою пояснити...
- Вже американці все давно пояснили. Було два постріли з боку готелю "Палестина", і був постріл у відповідь танка. Нічого такого спеціального немає. Все вже пояснено.
Просто Зленко написав, тому що Зленко його особисто знав. (мовчить) А ви переконані, що це саме тема зараз – говорити про політиків і використовувати смерть людини в такій якості?
- На ваш погляд, чи є якісь уроки з того, що трапилося?
- Ніяких уроків. Людина поїхала на роботу і зробила свою роботу. Робота небезпечна, і людина померла. Які уроки? Хто захоче їхати на війну – той поїде. Хто не захоче – той не поїде.
2003.04.09 | Правник
Знимаю капелюха. Вічна пам'ять (-)
2003.04.09 | Лисий
Re: про Тараса Процюка
Царство Небесне... Господи, спаси і помилуй.2003.04.09 | DevRand
в пам"ять про Тараса:
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_mai&key=10498963702003.04.10 | line305b
прощай Тарас. Алла рахмет этсин (-)
2003.04.10 | Nick Fiorenza
Re: прощай Тарас. Nick Fiorenza
It is with great shock that I learned today of Taras' tragic death in Baghdad.Taras was part of the second group of journalists I brought to Bosnia in 1996 when I was a press officer at NATO. He impressed me with his professionalism and his training in covering combat zones came in handy for the rest of us who had never been to areas afflicted by war. He knew exactly what to do in Mostar when we heard what we later learned was only "Slivo shooting," i.e. shooting in the air by Bosnians who had drunk too much slivovitz.
Rest in peace, Taras. You will live forever in our memories.
Nick Fiorenza
European Editor
Armed Forces Journal
Brussels Bureau Chief
Defense News
2003.04.10 | SLAVKO
За Тараса чарку до дна!
Сьогодні вранці заходжу в прес центр-приміщення НАТО щоб привітати з сорокаліттям свого друга, колишнього пресслужбовця НАТО,нині Кореспондента журналу"Armed Forces Journal" Ніка Фйорензу. Лиш почав казати "хеппі бесдей ту ю"..., як Нік мене перебиває і стривожено перепитує:" Слухай я лише сьогодні почув прізвище вбитого ройтерського камерамена з України,чи то не той телеоператор який був у 96-му з Ростиком Хотіним в Босні, коли я супрроводжував другу поїздку в Босню? Кажу:"той". Нік заплакав,- так я ж його знав,його вічно несло туди звідки чулися перестрілки..." Коли Нік трохи прийшов до тями ми випили за Тараса по чарці до дна.2003.04.10 | SLAVKO
Re: За Тараса чарку до дна!
"Танкіст був ст"юпід"...." Тарас фільмував середні і тяжкі танки.Їх броню снайпера не пробивають. Про те, що в готелі "Палестина" в основному мешкали журналісти знали не лише американці, а навіть іракці. Ніхто не чув і не фіксував снайперські вистріли з готелю". Чому танкіст стріляв?, бо ст"юпід!".Приватні висловлювання одного дипломата НАТО під час... такої собі приватної забави з нагоди дня народження одногот з наших товаришів. Тараса пом"янули добрим словом нині і в НАТО!
2003.04.10 | Андрей
Re: про Тараса Процюка
Все кто знал Тараса - считают его своимhttp://www.viku.spb.ru/news/2003/04/09/news120/
я его видел последний раз когда мы были
курсантами - в Питере - году в 87.
Тарас пел "Несе Галя воду". Со сцены. Перед телевизионщиками из Москвы. Я должен был аккомпанировать и подбирал с его голоса.
Журналистика для него - это призвание. Это было видно даже в рамках казарменной
стенной печати. Конечно, таланту там было тесно.
На http://reuters.feedroom.com есть видео с ним.
Искать Taras Protsyuk и Remembering Taras.
А здесь, фотографии сделанные 8 апреля...
http://www.rmf.fm/wiadomosci/foto.html?zd=13346
Американцы вежливо посочувствовали, но, в общем, всем все до лампочки. Лес рубят...
2003.04.11 | SLAVKO
Тут іще деталь одна. Американський танкіст бреше ! бреше
Тим кому доводилось стояти неподалік проїзджаючого танку знає , який гуркіт він здіймає. А який гуркіт в самому танку. Для того танкістам і видають звукоїзольовані шоломи, щоб у них вушні перепонки не страждали. То як жеж той танкіст міг почути сухий щелчок снайперської рушниці? Булшит!!!2003.04.11 | Vadym Gladchuk
Re: В пам'ять про Тараса Процюка
БІЛЯ ПОСОЛЬСТВА США КОЛЕГИ ТА ДРУЗІ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЗАГИБЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ЖУРНАЛІСТА ТАРАСА ПРОЦЮКАЗа ініціативою громадської організації “Інститут Республіка” журналісти, друзі та знайомі трагічно загиблого українського журналіста Тараса Процюка 9 квітня 2003 року о 14.00 прийшли до посольства США в Україні, щоб хвилиною мовчання почтити його пам’ять.
Присутній на пікеті голова Всеукраїнського молодіжного об’єднання “Молодь – надія України” Вадим Гладчук, який підтримує операцію демократичної коаліції по роззброєнню авторитарного режиму Саддама Хусейна, заявив: “Це війна. І Тарас Процюк знав що сильно ризикує. Але уряд США повинен принести вибачення його рідним та сплатити суттєві компенсації. Необхідно провести ретельне розслідування та покарати винних у загибелі українського журналіста…”
2003.04.11 | SLAVKO
Жив для нас хлопець.
"Жил пацан , и нет пацана,без него на земле весна,
и шапки долой, и рюмку до дна,
ЗА ЭТОГО ПАЦАНА!!!!!!!!!!!!!!!!"
2003.04.11 | SLAVKO
ЖИВ ПАЦАН
"Жил пацан , и нет пацана,без него на земле весна,
и шапки долой, и рюмку до дна,
ЗА ЭТОГО ПАЦАНА!!!!!!!!!!!!!!!!"
2003.04.13 | Остап!
На Байковому були Томенко, Шкіль, Чемерис
Тараса поховано.На Байковому були Томенко, Шкіль, Чемерис (з тих, кого знаю в обличчя і поважаю).
Вічна пам"ять.
2003.04.15 | світлана пиркало
на байковому було дуже багато народу
дуже багато людей прийшло ховати тараса, багато його друзів-журналістів. дехто прилетів із-за кордону; польський президент виділив спеціальний літак для його польських друзів (тарас жив у варшаві). багато хто з тих, хто ховав тараса у неділю, був у суботу на личаківському у львові, де ховали сашка кривенка. як українська журналістика справиться із цим ударом після гонгадзе, набоки і коломійця, я собі не уявляю. мати гонгадзе, до речі, приходила на похорон сашка у львові.2003.04.14 | Skapirus
Спомин в Суботові
В суботу, 12 квітня, по дорозі в Холодний Яр ми заїздили в Церкву Б.Хмельницького в Суботові (прошу вибачення, якщо назвав її невірно). Ми від імені спільноти Майдану попросили помолитися за Тараса Процюка та Олександра Кривенка.P.S. У вказаній Церкві в свій час був похований Б.Хмельницький. Сподіваюся найближчими дня написати детальніше про поїздку та враження від неї.