04/10/2003 | Shooter

Віктор Ющенко: Нам потрібно міняти не Конституцію, а владу
Джерело: Прес-служба "Нашої України"

(виступ на парламентських слуханнях щодо політичної реформи)

Очевидно не є дискусійним твердження, що для успішного проведення будь-якої реформи, в тому числі і політичної, потрібно дотримуватись декількох фундаментальних умов.

Умова 1. Ключова проблема реформи – це питання довіри. Тому ті, хто пропонують реформу, повинні перш за все мати моральне право на такі ініціативи і володіти унікальною довірою людей.

Умова 2. Політичні сили повинні мати велику консолідацію навколо цілей і концептуальних засад реформи – яка б забезпечувала формування конституційної більшості в 300 голосів для розгляду цих питань в Парламенті.

Умова 3. Політична реформа повинна здійснюватися на базі чіткого дотримання діючих законів і Конституції країни.

У вас, шановні мої друзі і колеги, не виникає питання:

чому політичну реформу пропонує українська влада – яку підтримують 6 % українців? (за 18 місяців до завершення своїх владних повноважень?)
чому політичну реформу гаряче підтримують політичні сили, які програли вибори?
чому політичну реформу пропонують тоді, коли український парламент не має навіть простої демократичної більшості? А більшість адміністративна, яка – керується з другого поверху АП – аутсайдером політичних виборів?
І врешті-решт:

чому єдиний законодавчий інститут - Парламент України явно усувають від роботи з Конституцією, а його функцію незаконно підмінюють референдумом прямої дії.
На всі ці запитання є одна відповідь.

Істинна ціль влади в запропонованій реформі – є не що інше, як продовжити свої владні повноваження незаконним шляхом і забезпечити самозбереження.

А для цього влада обрала антиконституційну дорогу. Тому ми рішуче проти цього.

Ми категорично проти пропозиції проведення референдуму з питань політичної реформи. Знову буде фальсифікація: залякування на роботі, підміна бюлетенів, мертві душі та 102 % „за” підтримку ініціатив Президента. Ми із здивуванням потім дізнаємося, що народ ніби-то проголосував за другу палату парламенту, чи то лордів, чи то масонів, чи шевальє, або щось інше.

Шановна влада, досить дурити народ!

Я звертаюсь до тих, хто нас слухає: не йдіть на поводу влади – вона вас обдурює, як це робила на виборах 2002, як це робила на референдумі 2000 року. Не забувайте про це.

І головне. Чи потрібна політична реформа Україні? – Так! Потрібна як кисень.

Бо система української влади по своїй суті не є демократичною і відповідальною. Ми маємо авторитарний режим.

· Президент не несе політичної відповідальності за Уряд – який він призначає.

· Парламент не має впливу на формування Уряду.

· Уряд не несе відповідальності перед Парламентом і виборцем.

Ось вам завершена формула безвідповідальності влади, яка діє в Україні останні роки. І як результат – бідність, забута людина, неконтрольована влада феодального типу.

Про яку політичну реформу може йти мова в стінах цього парламенту? Давайте задумаємося, які зміни і до чого ми повинні обговорювати сьогодні?

Теза номер один мого виступу: я переконаний, що душею нашої Конституції і її суттю є розділ другий, який називається «Права, свободи та обов’язки людини». Йому підпорядковуються всі інші розділи:

Президент
Верховна Рада
Прокуратура
Конституційний Суд
Правосуддя та т.д.
Це все механізми реалізації прав і свобод людини.

Давайте я прочитаю вам декілька ваших прав.

“Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість”. Я запитую 48 мільйонів українців: Ви справді вільні і захищені? – Ні!

Я зачитую іншу статтю: “Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов телеграфної та іншої кореспонденції”. Це іронія для України.

“Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя і сімейне життя”. Шановні, та у ваше життя втручаються кожен день і на кожному кроці!

“Кожному гарантується право на свободу домки і слова, на вільне вираження поглядів і переконань”. Насправді країна живе по темниках Адміністрації Президента. Переслідують журналістів, вбивають журналістів!

“громадяни України мають право на свободу об’єднань”. Я звертаюся до народних депутатів діючого парламенту: шановні, ви спробували утворити тут демократичне депутатське об’єднання. І що у вас вийшло? – Нічого!

Наступна стаття Конституції: “Громадяни мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади і місцевого самоврядування”. А як насправді? Якщо не кум і не брат – ні у яку владу ви не потрапите. Ваші голоси сфальсифікують, підроблять протоколи.

Читаю далі: “Громадяни мають право на мирні зібрання”. Ви пробували хоч один раз мирно зібратися?

“Кожен має право на підприємницьку діяльність”. Спробуйте організувати справу, якщо у вас немає “даху” в СБУ чи МВС або податковій!

“Кожен має право на працю... Кожен має право на достатній рівень життя для себе і своєї родини”. Хто має захищені ці права? – Ніхто.

І я звертаюся до вас із запитанням: Хіба нам Конституцію потрібно змінювати? Ні! Нам потрібно міняти владу. Нам треба мати ту владу, яка шанує букву закону, Конституцію, яка б гарантувала їх дотримання, мала сучасну політичну культуру.

І як висновок.

Шановано Владо! Якщо в Вашому публічному домі не йдуть справи - не ліжка треба переставляти – а міняти кадри...

Наступна теза до нашої дискусії: Вже сьогодні багато чого можна зробити в діючій політичній системі, якщо діючим парламентом 226-ма голосами внести Закон про вибори народних депутатів України (на пропорційній основі). Що нам заважає це зробити, якщо ми дбаємо про демократію? Що заважає внести

1. Закон про Кабінет Міністрів України.

2. Закон про Президента України.

3. Закон про вибори Президента України.

4. Закон про державне фінансування політичних партій.

5. Закон про центральні органи виконавчої влади.

6. Закон про суспільне радіо та телебачення.

7. Закон про муніципальні вибори.

8. Закон про прокуратуру.

9. Закон про референдуми.

Що нам заважає замість того, щоб водити козу в парламенті – займатися демократією?

Теза 3 для нашої дискусії: Внесення цих політичних змін не завершує політичну реформу – а підводить до найбільш складного її етапу – Конституційної реформи.

Слід відзначити, що нинішня Конституція себе не вичерпала. Влада не приступала до її реалізації і тому головне – треба міняти не Конституцію – а практику примінення Конституції. Це суть.

Що стосується змін до окремих положень Конституції - це треба робити, але ці зміни повинні бути результатом політичного компромісу і нової політичної консолідації а не шахрайства влади. Для цього потрібно 300 голосів.

9 попередніх років нас переконували в необхідності формування сильної президентської влади – і ми отримали слабкий парламент і авторитарну владу.

Сьогодні нам пропонують іншу модель.

Що в дійсності потрібно Україні?

Україні потрібен сильний Президент і сильний парламент.

Сильний Президент – це відповідальний президент.

Сильний Парламент – той, який забезпечує усталену демократію і не допускає узурпації влади.

Тому ми виступаємо за конституційні позиції, які б передбачали:

o Збереження існуючих строків повноважень Президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування;

o Збереження існуючої моделі парламенту;

o Вибори на пропорційній основі народних депутатів України та органів місцевого самоврядування (крім малих міст, селищних і сільських рад);

o Створення в парламенті за результатами виборів міжпартійної коаліції, яка об’єднує більшість народних депутатів;

o Призначення і звільнення парламентом Прем’єр-Міністра та уряду, можливість висловлення недовіри всьому складу уряду або його окремим членам;

o Посилення відповідальності парламенту через застосування механізму його розпуску Президентом України;

o Наповнення реальним змістом владного статусу Кабінету Міністрів як вищого і єдиного органу державної виконавчої влади;

o Забезпечення повновладних функцій виконкомів рад як територіальних ланок виконавчої влади.

Тільки така логіка політичної реформи приведе до широкої консолідації політичних сил і забезпечить запровадження демократичних засад організації життя в державі. Від цього виграє і людина, і країна.