Єврорегіон Карпатія - місток у Європу для України
04/12/2003 | Нафта-Газ
http://www.dwelle.de/ukrainian/europa/375542.html
10 років тому було створено перший єврорегіон за участю України - єврорегіон «Карпати». Потім рік за роком на західному кордоні держави виникали нові регіони міжнаціональної співпраці. Саме про них ми й вестимемо мову в нашому журналі.
Ще зі студентських революцій 60-х років у Західній Європі починає формуватися рух за надання більших прав регіонам. Активісти-регіонали виводили свої гасла з тієї тези, що більшість локальних проблем не цікавлять державу, а органи самоврядування не мають достатніх потужностей для їх вирішення. Тож треба шукати нових підходів. Починаючи з середини 80-х років регіони ЄС докладають постійних зусиль для підвищення своєї ролі в загальній структурі Союзу, на розширення своїх прав у всіх сферах політичного, суспільного, економічного й культурного життя. Поряд з уже традиційною структурою влади створюється неформальна її гілка - регіональна, яка дозволяє собі переходити державний кордон. Формується нова концепція континенту як "Європи регіонів". Про те, як виникла ідея створення єврорегіонів розповідає радник голови Львівської облдержадміністрації з питань міжнародної співпраці Тарас Возняк:
"У Європейському союзі вже давно існує навіть певний рух єврорегіонів, створено десятки регіонів на різних кордонах. Ідеєю створення єврорегіонів взагалі полягала перетворенні кордонів з ліній поділу на інституцію міжнаціонального єднання. Це мало б форсувати процес європейської інтеграції".
З проханням пояснити суть і завдання єврорегіону «Німецька хвиля» звернулася до доцента кафедри політології Ужгородського університету Мирослави Лендел, яка вже віддавна займається цим питанням:
"Якщо говорити дуже просто, то це є одна з існтитуційних форм розвитку транскордонної співпраці. Загалом суть її полягає в тому, що місцеві та регіональні органи влади прикордонних регіонів ухвалюють певні договірні форми чи створюють організації, які займаються координацією транскордонної співпраці. Усталеної форми, як повинні виглядати єврорегіони не існує, тому їх організаційне оформлення залежить від специфіки законодавства окремих країн".
За словами Мирослави Лендел у Західній Європі кожен єврорегіон створювався для вирішення конкретної економічної, соцальної чи культурної проблеми. Яскравий приклад цього - побудова міжнародного летовища, яке обслуговує одночасно прикордонні області Франції, Німеччини та Швейцарії. Створення єврорегіонів в Україні переслідувало дещо іншу мету. Про це розповідає Тарас Возняк:
«Після розпаду Радянського союзу з'явилася ідея створення єврорегіону «Карпати». Головною його метою було залагодження міжнаціональних стосунків. Ні для кого не є таємницею, що в Центральній Європі взаємини між молодими національними державами в 20-х, 30-х, 40-х роках були досить напруженими. У єврорегіон «Карпати» входять північні райони Румунії, кілька областей Угорщини, частина Східної Словаччини, частина Підкарпатського воєводства Польщі, а також Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська й Чернівецька області. Створення наступного єврорегіону мало більш прагматичну мету. Волинська область, Люблінське воєводство Польщі, а також частина території Білорусі створили єврорегіон «Буг». Він був покликаний активізувати економічний розвиток цього депресивного регіону. Крім того, Україна входить у ще два єврорегіони: частина Буковини входить у «Верхній Прут» і частина Одеської області - в «Нижній Дунай».
Нині єврорегіони - це перш за все містки України до Євросоюзу, перші спроби європейської інтеграції. Але чи так само дивляться на цю справу чиновники у Брюсселі? Чи цікавляться вони нею взагалі? Про це розповідає наш брюсельський кореспондент Наталка Вікуліна.
В інституціях Євросоюзу доволі багато говорять про прикордонну співпрацю у ЄС. Але здебільшого йдеться про співпрацю всередині Євросоюзу або ж з країнами-кандидатами - на такі проекти Єврокомісія виділяє фінансову підтримку. Співробітництво між прикордонними регіонами, скажімо, Польщі та України, Брюссель на словах також підтримує - але ніяких конкретних проектів ЄС ще не готував. На сьогодні ідею співпрацю прикордонних українських областей з західними сусідами активно лобіює Елізабет Шрьодтер - європарламентарій від Німеччини, член Комітету Європарламенту по зв"язках з Україною. На початку травня має вийти книга Шрьодтер, написана після поїздок по прикордонних регіонах України, Угорщини, Словаччини й Румунії. В інтерв"ю "Німецькій хвилі" депутат від Німеччини зауважила, що вона відстоюватиме в Європарламенті політичну мету - допомогти в налагодженні співпраці з українськими прикордонними областями. Як саме бачить Елізабет Шрьодтер прикордонну співпрацю з Україною:
"Йдеться про дуже конкретні речі. Чи буде прозорим кордон, аби розвивати зв"язки з сусідами, тобто, чи матимуть мешканці прикордоння полегшені умови в"їзду до Шенгенської зони? Чи буде створено фінансові інструменти для співробітництво з прикордонними регіонами України? Що Євросоюз збирається фінансувати, а що - ні?"
Пані Шрьодтер переконана, що Євросоюз повинен виробити концепцію підтримки єврегіонів у Центральній та Східній Європі. На її думку, Брюссель повинен допомогти вирішити конкретні проблеми, які існують у жителів українських прикордонних областей.
Українські політики останнім часом щоразу частіше говорять про нову «залізну завісу», появу якої пов'язують з майбутнім вступом до Європейського союзу західних сусідів України: Польщі, Угорщини, Словаччини. Україна знову ризикує опинитися за бортом європейської інтеграції. І в цьому контексті чи не головним рятувальним колом експерти називають єврорегіон.
10 років тому було створено перший єврорегіон за участю України - єврорегіон «Карпати». Потім рік за роком на західному кордоні держави виникали нові регіони міжнаціональної співпраці. Саме про них ми й вестимемо мову в нашому журналі.
Ще зі студентських революцій 60-х років у Західній Європі починає формуватися рух за надання більших прав регіонам. Активісти-регіонали виводили свої гасла з тієї тези, що більшість локальних проблем не цікавлять державу, а органи самоврядування не мають достатніх потужностей для їх вирішення. Тож треба шукати нових підходів. Починаючи з середини 80-х років регіони ЄС докладають постійних зусиль для підвищення своєї ролі в загальній структурі Союзу, на розширення своїх прав у всіх сферах політичного, суспільного, економічного й культурного життя. Поряд з уже традиційною структурою влади створюється неформальна її гілка - регіональна, яка дозволяє собі переходити державний кордон. Формується нова концепція континенту як "Європи регіонів". Про те, як виникла ідея створення єврорегіонів розповідає радник голови Львівської облдержадміністрації з питань міжнародної співпраці Тарас Возняк:
"У Європейському союзі вже давно існує навіть певний рух єврорегіонів, створено десятки регіонів на різних кордонах. Ідеєю створення єврорегіонів взагалі полягала перетворенні кордонів з ліній поділу на інституцію міжнаціонального єднання. Це мало б форсувати процес європейської інтеграції".
З проханням пояснити суть і завдання єврорегіону «Німецька хвиля» звернулася до доцента кафедри політології Ужгородського університету Мирослави Лендел, яка вже віддавна займається цим питанням:
"Якщо говорити дуже просто, то це є одна з існтитуційних форм розвитку транскордонної співпраці. Загалом суть її полягає в тому, що місцеві та регіональні органи влади прикордонних регіонів ухвалюють певні договірні форми чи створюють організації, які займаються координацією транскордонної співпраці. Усталеної форми, як повинні виглядати єврорегіони не існує, тому їх організаційне оформлення залежить від специфіки законодавства окремих країн".
За словами Мирослави Лендел у Західній Європі кожен єврорегіон створювався для вирішення конкретної економічної, соцальної чи культурної проблеми. Яскравий приклад цього - побудова міжнародного летовища, яке обслуговує одночасно прикордонні області Франції, Німеччини та Швейцарії. Створення єврорегіонів в Україні переслідувало дещо іншу мету. Про це розповідає Тарас Возняк:
«Після розпаду Радянського союзу з'явилася ідея створення єврорегіону «Карпати». Головною його метою було залагодження міжнаціональних стосунків. Ні для кого не є таємницею, що в Центральній Європі взаємини між молодими національними державами в 20-х, 30-х, 40-х роках були досить напруженими. У єврорегіон «Карпати» входять північні райони Румунії, кілька областей Угорщини, частина Східної Словаччини, частина Підкарпатського воєводства Польщі, а також Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська й Чернівецька області. Створення наступного єврорегіону мало більш прагматичну мету. Волинська область, Люблінське воєводство Польщі, а також частина території Білорусі створили єврорегіон «Буг». Він був покликаний активізувати економічний розвиток цього депресивного регіону. Крім того, Україна входить у ще два єврорегіони: частина Буковини входить у «Верхній Прут» і частина Одеської області - в «Нижній Дунай».
Нині єврорегіони - це перш за все містки України до Євросоюзу, перші спроби європейської інтеграції. Але чи так само дивляться на цю справу чиновники у Брюсселі? Чи цікавляться вони нею взагалі? Про це розповідає наш брюсельський кореспондент Наталка Вікуліна.
В інституціях Євросоюзу доволі багато говорять про прикордонну співпрацю у ЄС. Але здебільшого йдеться про співпрацю всередині Євросоюзу або ж з країнами-кандидатами - на такі проекти Єврокомісія виділяє фінансову підтримку. Співробітництво між прикордонними регіонами, скажімо, Польщі та України, Брюссель на словах також підтримує - але ніяких конкретних проектів ЄС ще не готував. На сьогодні ідею співпрацю прикордонних українських областей з західними сусідами активно лобіює Елізабет Шрьодтер - європарламентарій від Німеччини, член Комітету Європарламенту по зв"язках з Україною. На початку травня має вийти книга Шрьодтер, написана після поїздок по прикордонних регіонах України, Угорщини, Словаччини й Румунії. В інтерв"ю "Німецькій хвилі" депутат від Німеччини зауважила, що вона відстоюватиме в Європарламенті політичну мету - допомогти в налагодженні співпраці з українськими прикордонними областями. Як саме бачить Елізабет Шрьодтер прикордонну співпрацю з Україною:
"Йдеться про дуже конкретні речі. Чи буде прозорим кордон, аби розвивати зв"язки з сусідами, тобто, чи матимуть мешканці прикордоння полегшені умови в"їзду до Шенгенської зони? Чи буде створено фінансові інструменти для співробітництво з прикордонними регіонами України? Що Євросоюз збирається фінансувати, а що - ні?"
Пані Шрьодтер переконана, що Євросоюз повинен виробити концепцію підтримки єврегіонів у Центральній та Східній Європі. На її думку, Брюссель повинен допомогти вирішити конкретні проблеми, які існують у жителів українських прикордонних областей.
Українські політики останнім часом щоразу частіше говорять про нову «залізну завісу», появу якої пов'язують з майбутнім вступом до Європейського союзу західних сусідів України: Польщі, Угорщини, Словаччини. Україна знову ризикує опинитися за бортом європейської інтеграції. І в цьому контексті чи не головним рятувальним колом експерти називають єврорегіон.