МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

МАРІЧКА ГАЛАБУРДА-ЧИГРИН "ПОВЕРНЕННЯ ДО БЕЛЪГІЇ (//)

04/15/2003 | пан Roller
МАРІЧКА ГАЛАБУРДА-ЧИГРИН

ПОВЕРНЕННЯ ДО БЕЛЪГІЇ

продовження …

В своїх попередніх описах про Мюнхен я не згадувала, що таь побутове життя ще дороще аніж в Бельгії. Люди купляють коли продаються речі по знижці. На жаль ціни на харчі не все знизуються.

Коли я їхала поїздом в четвер 20.3. з Мюнхена до Бельгії, це був перший день війни Америки й Великобританії з Іраком. На кожній поїздовій станції в Німеччині стояло багато поліції. В Мюнхені відбулися, так як по багатьох містах світу багатолюдні маніфестації проти війни. Моя сестра Надя з своїми колєгами вивісили величезний транспапент з антивоєнними гасламми у вікні. Такі транспаренти видніли по всьому Мюнхені, Келні, Франкфурті й інших містах.
Поїзд спізнився на 35 хвилин. У Франкфурті на станції було багато поліції. Мені прийшлося чекати на наступний поїзд до Ахену… Я задзвонила батькам, що приїду 2 години пізніше як заповіджено. В Ахені мене в годині 22.45 чекала сестра Дарка. А на станції ще і підходили цигани просили дати гроші…

В той час в Бельгії й Німеччині температура доходила до 18 а то 20 тепла. Так погода драстично змінилася. Знов морозить. А в Східній Европі навіть паде сніг й є ожилед.

В міжчасі я була на двох засіданнях Союзу Українок, Краєвої Управи і місцевого відділу в Ґенку. Всі пані сердечно д’якують редакторові і видавцеві “Вільної Думки” за вміщення великої згадки про союзянок Бельгії в їх Ювілейний рік свого існування.


ҐЕНК – місто культури…

Я постійно дивувалася з високих цін на хати і квартири в Ґенку. Але, вже дещо поза межі міста ціни значно менші. Пояснюється це тим , що в Ґенку кілька театрів, величезний культурний центр, кінотеатри і багато різних крамниць. Та виявилося, що тут успішно діє кіностудія, яка вже випустила кілька фільмів, які на Міжнародних Фестивалях аматорів-кінематографістів отримують нагороди. Жартують, що Ґенк перетвориться на бельгійський Голівуд! Тому тут така дорожнеча.


ЮВІЛЕЙНИЙ КОНЦЕРТ ХОРУ ШАХТАРІВ

В неділю 30.3. відбувся в одній з церков у Ґенку, ювілейний концерт хору вуглекопів-шахтарів, який відзначає своє 15 – ти ліття. Постав він в 1988 році.
Членами хору є бувші шахтарі, шахтарі пенсіонери, сини шахтарів і їх прихильники. Дириґент хору Люк Сметс. (Luc Smets)

Заповідач концерту твердив, що у місті існувала потреба створення такого хору, тимбільше, коли закрили копальні вугілля, а молодим людям треба знати про те, що ті копальні отримували кілька поколінь при праці й житті. Він і згадав, що першими футболістами відомої в світі команди копаного м’яча – ҐЕНК – були шахтарі.

Хористи виступають в копальняних уніформах і це дуже ефективне, бо на їх касках ще й горить лямпа. Хор є унікальним явищем в Европі, бо ще один подібний лише існує в Польщі. Репертуар його складається з пісень різних народів, клясиків і місцевих флямандських композиторів. Хор часто виступає в Бельгії, бував у Франції, Польщі, Німеччині – наспівав дві компакт диски і три касетки.

Підчас ювілейного концерту хор співав у супровід власної оркестри, і камерної оркестри “Пасі Флопа” – диригент Франк ван Бален.
Найкраще з 12 –ти пісень, які співав хор випали: африканська пісня “Кумбая”, австраійська “Гайчі бумбайчі”, та місцевого композитора – піяніста Вілі Апермонта ( який також висупав і чудесно грав) “Вже не має більше вугілля” та “Алилуя” з Візантійської Богослужби.
Концерт затягнувся понад дві години. Було, як це годиться, багато квітів і похвал. Для мене концерт був чимсь новим. Єдина заувага – оркестра переглушує часами хор.

Мій тато, єдиний українець в хорі, був нагороджений (як і інші ювіліяти співаки) грамотою, за те, що співає в хорі 10 років і відзнакою, а моя мама дістала медалйон з відображенням вуглекопа.
Бажаю хорові ще багато творчих успіхів!

ПРЕМ’ЄРА ФІЛЪМУ

Того самого вечора відбувалася в модерній, чудовій залі “КАСІНО” прем’єра фільму про закриття копалень на Лімбурщині, про страшну хворобу шахтарів – “сілікоз” – закурення порохами легенів і всі наслідки пов’язані з хворобою і відсиланням дітьми важко хворих батьків до старечого дому.

Фільм продукція “КІНО-Групи 2000” з Ґенку.

В фільмі виступає і згаданий мною 50 ти членний “ХОР ШАХТАРІВ”, який співає й члени хору виступають як статисти – в одному з кадрів дуже добре видно нашого батька! Треба лише дивуватися, що місто, мешканці якого складають 47 національностей, досягло такого високого культурного рівня і то в різних її ділянках.








КАТЕДРАЛЪНИЙ ХОР “ПОКРОВ”
ГІДНЕ ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ

Катедральний Хор УГКатолицької Церкви Покрови Пресвятої Богородиці і св. Андрія Первозванного в Мюнхені відзначає цього року своє 10 –ти ліття, бо постав в лютому 1993 року. Та хористи й його дириґент Станіслав Чуєнко вважають, що вони продовжують ту добру традицію церковного хору, який постав ще підчас і по закінченні Другої Світової Війни, а співав під урудою кількох дириґентів...Так, що хористи уважають, що коріння теперішнього хору саме там.
І щоби віддати заслужену шану тим піонерам церковного хору, повертаємося до тих далеких років і коротко згадаємо тих, хто стільки присвятив свого життя українському церковному хорові й українській релігійній музиці в Мюнхені.

Україна це країна поезії, пісні й музики.
Споконвіку Україна славилася, ще за княжих часів своїми музиками і співаками і в дальших століттях, коли то наша Батьківщина подарувала світові таких видатних композиторів як Дмитро Бортнянський, Артем Ведель, Максим Березовський, Микола Дилецький та інших. В сьогоднішній Україні давню композиторську славу своїх предків продовжують Микола Колеса, Євген Станкович, Мирослав Скорик...

Українці, де би вони не були, навіть в важких, воєнних обставинах – співають, а в першу чергу звертаються до молитви, церковного співу.
І зовсім не дивно, що в 1944 –1945 роках в Мюнхені, де перебувало багато українців-біженців, які не хотіли вертатися до СССР, де всі ділянки життя обмежувалися або заборонялися, з’організувався церковний хор під дириґентурою Томи Дратвінського й його дружини Віри.

За браком своєї української Церкви Служби Божі відправлялися в Мюнхені з 1945 років по 1950 в Римо-католицькій каплиці св. Івана Христителя. А від 1950 в Церкві Капуцінер Кірхе, яка знаходилася на одноіменній вулиці.

Та, силою обставин українці почали масово виїжджати з Німеччини до різних країн світу. Панство Дратвінські виїхали на постійне прожиття до Франції, де вони в 1952 році в Парижі, в Церкві св. Володимира Великого з’організували хор. Віра Дратвінська перебрала мистецьке керівництво хору після смерти свого чоловіка в 1967 році.
В Мюнхені церковний хор продовжив своє існування під проводом мґр. Ярослава Яримовича. Хор брав участь і в громадських імпрезах, - був в той час єдиним українським репрезентативним хором у Західній Німеччині.
Зі смертю, мґр. Я. Яримовича в 1957 му році хором коротко дириґував др. Андрій Білинський, а в осени того року дириґентом хору став др. Микола Філь.

За роки його мистецького керування склад хору змінився. Законом природи на зміну старшим співакам, прийшла співати молодь, вже народжена в Німеччині.

Український Апостольський Екзархат був створений в Західній Німеччині 20.9.1959 року, паралельно того дня відбулася інтронізація першого Екзарха для українців – Владики Кир Платона Корниляка. Це початок нової сторінки в історії УГКЦеркви в Німеччині.

Крім співу в церкві, праця хору поширилася не тільки до участи в громадських імпрезах, але хор все частіше співав Служби Божі для німців в німецьких церквах не тільки Мюнхену, але в містах: Реґенсбург, Крайльсгайм, Ляндсгут, Мангайм, Альтетин, і знайомив чужинців з прекрасним напівами української Богослужби.

Пам’ятною подією в історії Церковного Хору Мюнхена – це відспівування Св. Богослужби в Римі, підчас посвячення Собору в квітні 1969 року, що передавалося Українським Відділом Радіо Ватикану.
Кожного року на Свят Вечір баварська радіостанція передавала українські колядки у виконанні Мюнхенського Церковного хору. Можливість почути наших співаків мали можливість українці в Західній Европі та в Україні.
І ще до пам’ятних дат в історії існування хору – це приїзд до Німеччини Первоієрарха УГКЦеркви Патріярха Йосипа Сліпого в 1969 році і відправи Архиєрейської Богослужби в німецькому Соборі “Фравенкірхе” в Мюнхені. Де велично співали хор під дириґуванням др. М. Філя і з нового Ульму під урудою проф. Володимира Гавриленка, а потім участь в святковому концерті в честь достойного гостя.

17.10.1976 року відбулося посвячення катедрального храму, на яке зібралося понад 800 осіб з усіх країн Західньої Европи. Це ще одна з пам’ятних дат в історії катедрального хору.

Можна сміло твердити, що катедральний хор УКГКЦеркви в Мюнхені під вмілим проводом др. Миколи Філя, якого шанували й любили всі співаки й парафіяни за Його відданість – став широковідомим не лише в Німеччині, а в Західній Европі.
На жаль передчасна смерть Його 28.7.1983 року поставила хор перед проблемою подальшого його існування.

Дириґування хору до 1987 –их років перебрала пані Денис- Маґар, яка ще досі живе в Мюнхені. Хор співав лише підчас головних церковних свят.
В дальших роках Катедральний хор перестав існувати.
На головні свята співав тоді відомий і популярний в Німеччині чоловічий хор “Україна” під дириґуванням Євгена Задарка.

Крім того в Мюнхені існував дівочий хор “Діброва” під дириґентурою пані Марії Гарабач, який на зміну церковного хору також співав Богослужби і в
часі посвячення Собору св. Софії в Римі і паралельно з Церковним хором ширив українську пісню в Німеччині і сусідніх державах.
Чи не всі співачки хору “Діброва” є сьогодні співачками хору “Покров”.

Кілька років не існував Катедральний хор. Люди співали самі відомі їм напіви.

Та ось на початку лютого в 1993 му році з ініціятиви Андрія Несмачного, група молодих людей, погодилася попробувати відродити існування Катедрального хору. За згодою і благословенням о. Мирона Млочка, на дириґента запрошено перебуваючого тоді в Мюнхені, в Інтернаті музику Станіслава Чуєнка зі Львова.

Перший виступ хору відбувся 18.4.1993 року на Великдень.
І тзв. спроба переродилася в постійну працю нового Катедрального Хору.

I так розпочалася плідна праця хору. Слідують виступи за виступами перед українською і що разу то частіше перед німецькою публікою в німецьких церквах.
Поїздки поза Мюнхен, до Франції ( два рази) на щорічні свята організовані о. Павлом Когутом в Страсбург, самостійні концерти...
Співання Богослужб на Різдво, на Паску, на Церковних святах, спів підчас висвячення й інтронізації нового Владики-Екзарха в Німеччині Преосвященого Владики Кир Петра Крика з Польщі...

Хроніку виступів хору веде Надя Галабурда. Появляються постійно похвальні дописи про виступи хору в німецькій пресі, як і в ґазеті “Християнський Голос” в Мюнхені і згадка в “Вільній Думці ” в Австралії, в “Нашому Слові” в Варшаві в Польщі.

Хор виступає в вечірних строях, а жінки в прекрасних борщівських сорочках і плахтах, ( останні передані хором “Діброва”) чим ваблять очі все численних присутніх на їх консертах чи Богослуженнях.
Я була свідком того (16.3.03), як присутні в церкві німці бурхливими оплесками дякують за прекрасний спів хористам і дириґентові! ! Не звичний звичай в консервативній Австралії чи навіть в Україні.

Своє 10 ти ліття Катедральний хор відзначатиме в днях від 17 по 22.4.2003 співом Богослужби та Паскальних пісень в Соборі св. Софії в Римі, Італія за Благословенням Владики Петра Крика, Владики і отця Євгена Небесняка.
Як я вже згадувала раніше – їду я з хором до Італії й опишу про те, що відбулося в Італії на передодні нашого Великодня.

Треба висловити надію, що хор нарешті включить в свій репертуар народні і клясичні українські пісні.
Залишається хорові “Покров”, який гідно продовжує традиції українського церковного співу в Мюнхені, в Німеччині побажати багато творчих успів на славу України й Української Греко-католицької Церкви. Хай Вам щастить!

Відповіді

  • 2003.04.15 | Чукча

    Re: МАРІЧКА ГАЛАБУРДА-ЧИГРИН "ПОВЕРНЕННЯ ДО БЕЛЪГІЇ (//)

    Цто вижу то пою!


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua