МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

похід центром міста колони української націоналістичної молоді

04/15/2003 | Ігор МАКСИМІВ
Польща, ПОКАЙСЯ!
Минулого тижня, 11-12 квітня, в Острозі проходив ініційований та профінансований поляками польсько-український форум “Події на Волині: як жити з цим тягарем?”.
На думку супротивників проведення форуму, а до їх числа входить до десятка громадських організацій, серед яких і лідери молодіжного середовища: Молодіжний Націоналістичний Конгрес, Молодий Рух, Українська Студентська Спілка, цей захід має на меті схилити українців до покаяння за те, що ми обороняли у Другій світовій війні свою рідну землю і домівки від різних загарбників, серед яких були і поляки.
Саме тому було вирішено спільними зусиллями молодіжних організацій Рівненщини та Волині провести пікетування форуму, що проходив на базі Острозької академії.
Вже з ранку в Острозі не знайшлося жодного стовпа, на якому не висіла би промовиста листівка: “Польща, ПОКАЙСЯ!”. Не залишив байдужими мешканців міста та кількох десятків теле-, радіожурналістів як з Рівного, Луцька, Києва, так і з Польщі похід центром міста колони української націоналістичної молоді під червоно-чорними стягами та з барабанним боєм до стін Острозької академії.
Кульмінацією акції в Острозі став пікет МНК та Молодого Руху під стінами академії з розгорнутими плакатами, що засуджують прагнення поляків “порозумітися” з українцями методом одностороннього вибачення та приниження останніх.

Відповіді

  • 2003.04.15 | Добра Фея

    Re: Скільки людей брало участь у акції?

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.15 | Ігор МАКСИМІВ

      Re: Скільки людей брало участь у акції?

      Кiлька сотень
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.15 | CACTUS

        Re: Скільки людей брало участь у акції?

        Ігоре! Ти ще дай цій Добрій Хвеї їх імена прізвища й адреси.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.04.15 | Добра фея

          Кастратусу: Не сци, мене цікавить масштаб акції,а не конкрет

          Мене цікавить масштаб акції, а не конкретні розміри чужих яєць.
      • 2003.04.15 | Добра фея

        Re: Більш-менш. Дякую(-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.04.15 | СACTUS

          Re: Більш-менш. Дякую(-)

          То що на Святий Великдень до церкви без яєць підете,Св"ята Хвейо? Її масштаб цікавить яєць! Яйця від страуса!
  • 2003.04.15 | Богдан

    Якщо Польща не кається, то це не причина не каятися нам

    Немає Тараса Процюка, щоб пояснити вам, що не поляки зараз є нашими ворогами.

    Якби ви були християнином, то розуміли б, що покаяння насамперед потрібно тим хто кається. Тобто наше покаяння потрібно нам, а польське - полякам. Саме тому Папа Римський кається перед всіма не чекаючи, коли покаються перед католицькою церквою. У відповідь на звірства поляків та їх допомогу окупантам ми вбивали мирне польське населення. Тоді була війна, але зараз корона нам не впаде з голови, коли ми попросимо вибачення. Тоді ми будемо нормальними людьми, а поляки з своєю затятістю залишаться на рівні диких 40-років.

    І останнє. Всі оті "акції протесту" проти круглого столу з поляками виглядають смішними. Бо зараз в Україні є ще один стіл (прямокутний). За ним сидить Черномирдін і роздає вказівки українцям що кому робити. Не хочете панове попротестувати проти цього столу? Як же ви мені нагадуєте совків, які мовчки терплять, як знущається з них влада, але гнівно виходять на акції протесту на захист Іраку.

    Таке враження, що вам совісно бути рабами і ви хочете самі себе переконати в своїй активній громадській позиції, виходячи на акції. Акції повинні бути такими, щоб і покричати можна було і вам за це нічого не сталося:) Поляки і Америка - ідеальні мішені, бо Кучма і Росія ще чого доброго по морді дадуть :)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.15 | Shooter

      Re: Якщо Польща не кається, то це не причина не каятися нам

      Богдан пише:
      > Немає Тараса Процюка, щоб пояснити вам, що не поляки зараз є нашими ворогами.

      Зараз - так. Проте до 1944-го - були. Особливо починаючи з 1918-го.

      Тому - ВЗАЄМОпрощення.
      З одного боку - окупація ЗУНР, полонізація, пацифікація, Береза Картузька, акції АК на Волині, операція "Вісла".
      З другого боку - акції УПА на Волині.

      Проте поляки, піднімаючи бучу щодо останнього і спихуючи Віслу на комуністів, "скромно" замовчують решта.

      З іншого боку, доводиться лише надіятися, що й вочі Росії Україна (колись)буде діяти подібним чином, вимагаючи РІВНОПРАВНОСТИ.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.16 | Navigator

        Пане Шутер, Ви правi. Поляки не правi (-)

      • 2003.04.18 | Богдан

        Те що поляки не кають в своїх злочинах - факт

        з яким ніхто не сперичається. Я про українців кажу.
    • 2003.04.16 | Тестер

      Re: А що ти за всіх розписуєшся, вірний і добрий

      самаритянин.
      Ставай на коліна і кайся, а я не стану.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.18 | Богдан

        Ти вже на колінах давно стоїш

        Перед всілякими комуняками а потім перед кучмами.

        Я ж кажу вибачитися за свої злочини і залишити їхні злочини на їхній совісті. А як не хочеш каятися, то не кайся. Для тебе ж гірше.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.04.18 | Тестер

          Re: Ти хочеш мене образити !!!

          На слабоумних юдохристиян не ображаюсь.
          Я не стояв на колінах перед коммі, не стою перед неокоммі і не стану на коліна перед владою будь якого типу! Я існую і заробляю на життя не залежно від неї.
          По друге. Мені немає за що каятись.
          Може мені каятись за батька, що загинув на війні і якого я не бачив, чи за трьох моїх вуйків, які загинули в бою проти комуністів в 53 році. Чи за тих трьох, що дістали від 10 до 25 років молодими хлопцями і зараз вже зовсім не старими пішли у вічність.
          Це тобі треба перед ними покаятись.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.04.18 | Богдан

            Ні не хочу образити

            Навпаки стараюся пояснити очевидні речі.

            Тестер пише:
            > На слабоумних юдохристиян не ображаюсь.

            А ти хто? Індомусульманин-інтелектуал? Чи атеїст-марксист?

            > Я не стояв на колінах перед коммі, не стою перед неокоммі і не стану на коліна перед владою будь якого типу! Я існую і заробляю на життя не залежно від неї.

            Не залежно від влади жити не можливо. Тим більше заробляти гроші. Але я не про те.

            > По друге. Мені немає за що каятись.

            Мені теж. Я, як і ви, не вбив жодного поляка. Так само, як і 99,9999 % поляків не вбило жодного українця. А Папа Римський не був членом інквізиції. Я не про особисте каяття говорю. Для цього існує сповідь.

            > Може мені каятись за батька, що загинув на війні і якого я не бачив, чи за трьох моїх вуйків, які загинули в бою проти комуністів в 53 році. Чи за тих трьох, що дістали від 10 до 25 років молодими хлопцями і зараз вже зовсім не старими пішли у вічність.

            Охоче вірю, що ніхто з ваших родичів теж не вбив жодного поляка. Так само як і серед моїх родичів немає учасників волинських подій. Але вбивства поляків таки були. Надіюся цього ви не будете заперечувати? Ці вбивства були набагато меншими ніж вбивства українців і на нас не зрівнянно менше вини, але вбивства були і вина є. Повторюю вже вкотре, вибачення потрібні нам. А поляки нехай захлинуться своєю жовчю.

            > Це тобі треба перед ними покаятись.

            Ні не треба. Я мав не менш героїчних діда та вуйків :)

            І ще я хочу сказати, що мене дивує, коли якогось чоловіка регулярно обкрадають і б"ють бандити і він все це мовчки терпеливо зносить, а потім лізе в бійку з сусідом, який 50 років тому набив йому морду. Це не захист свого достоїнства, це - зігнання злості. Я поважав би цих людей, які так активно відстоюють свою позицію в польському питанні, якщо б вони не стояли на колінах і мовчки зносили знущання бандитів-неокомуністів.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.04.21 | Тестер

              Re: Богдан, все зрозуміло... Я гностик, якщо хочеш, атеїст...

              І ще. Мій прадід по мамині лінії був поляком.
              Якщо хочеш поспілкуватись напряму - vkb@bigmir.net,
              А потім зовсім напряму ;-)
    • 2003.04.16 | Грек

      Re: Якщо Польща не кається, то це не причина не каятися нам

      Ну це ж треба було так сильно заїбати, щоб вивести мене з рівноваги.

      Богдан пише:
      > Немає Тараса Процюка, щоб пояснити вам, що не поляки зараз є нашими ворогами.

      Безсоромна спекуляція на імені Тараса Процюка для підтримки своїх поглядів.
      >
      > Якби ви були християнином, то розуміли б, що покаяння насамперед потрібно тим хто кається. Тобто наше покаяння потрібно нам, а польське - полякам. Саме тому Папа Римський кається перед всіма не чекаючи, коли покаються перед католицькою церквою. У відповідь на звірства поляків та їх допомогу окупантам ми вбивали мирне польське населення.

      Колоністів, а не мирне населення. Вони прекрасно знали, що вони не на своїй землі і з якою метою їх туди підселили. І до того всього активно підтримували окупантів як тільки могли.

      Тоді була війна, але зараз корона нам не впаде з голови, коли ми попросимо вибачення. Тоді ми будемо нормальними людьми, а поляки з своєю затятістю залишаться на рівні диких 40-років.

      Це все виглядає дуже гуманно на рівні особистих стосунків між людьми, а не державами. Ті, хто переносять це на державну політику, держави ніколи не матимуть.
      >
      > І останнє. Всі оті "акції протесту" проти круглого столу з поляками виглядають смішними. Бо зараз в Україні є ще один стіл (прямокутний). За ним сидить Черномирдін і роздає вказівки українцям що кому робити. Не хочете панове попротестувати проти цього столу? Як же ви мені нагадуєте совків, які мовчки терплять, як знущається з них влада, але гнівно виходять на акції протесту на захист Іраку.

      Заїбав своїм клікушеством навколо тієї Росії, згадуючи її до речі і не до речі. Росія у цій справі зовсім ні до чого, ба навіть більше - на боці поляків!
      >
      > Таке враження, що вам совісно бути рабами і ви хочете самі себе переконати в своїй активній громадській позиції, виходячи на акції. Акції повинні бути такими, щоб і покричати можна було і вам за це нічого не сталося:) Поляки і Америка - ідеальні мішені, бо Кучма і Росія ще чого доброго по морді дадуть :)

      І Іраком своїм вже так заїбав, що навіть писати туди не хочеться. Ну не смакує російська дупа, то лижи американську, вона жирніша, там харчі кращі. Тільки займайся тим у приватному порядку, не виносячи такі інтимні переживання на публіку.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.16 | Augusto

        Пророків на релігію. Дупоцентричних теж.

        Грек пише:

        > Це все виглядає дуже гуманно на рівні особистих стосунків між людьми, а не державами. Ті, хто переносять це на державну політику, держави ніколи не матимуть.

        Я нагадаю, що "безжалісні" відморозки чомусь зазвичай теж закінчують на смітті. Останній приклад це вже історія, а не майбутнє.

        > Ну не смакує російська дупа, то лижи американську, вона жирніша, там харчі кращі. Тільки займайся тим у приватному порядку, не виносячи такі інтимні переживання на публіку.

        Я вже казав, повторю ще раз: якщо така незборима нічим жага полизати дупу, вивернись та полижи свою, може полегшає.
      • 2003.04.18 | Богдан

        Не вважаю за потрібне дискутувати з обмеженими людьми

        Якщо в людини інтелект - на рівні бомжа і їй не вистарчає словарного запасу, щоб висловити свої думки без мата і спогадів про дупу, то такій людині немає сенсу щось доводити про християнські цінності та мораль.
  • 2003.04.18 | Iгор ГОШОВСЬКИЙ.

    колони з синьо-жовтих та червоно-чорних стягiв

    У суботу, 12 квiтня, Острог несподiвано перетворився з тихого провiнцiйного, трохи призабутого, мiстечка у великий здвиг української нацiоналiстичної молодi. Приводом цього став iнiцiйований та оплачуваний поляками польсько-український форум: "Подiї на Волинi 1943-44 рр.: як жити з таким тягарем?", що мав на метi схилити українцiв до покаяння за те, що ми обороняли у Другiй свiтовiй вiйнi свою рiдну землю i домiвки вiд рiзних зайд, серед яких були й поляки.

    Уже вранцi в цьому райцентрi не знайшлося жодного стовпа, на якому б не висiла промовиста листiвка: "Польща, ПОКАЙСЯ!" iз зазначенням близько десятка громадських органiзацiй, якi вимагають цього. Не залишив байдужими мешканцiв Острога та кiлькох десяткiв журналiстiв як з Рiвного, Луцька, Києва, Львова, Івано-Франківська, Харкова і Одеси, так i з Польщi похiд центром мiста сотнi української нацiоналiстичної молодi до стiн Острозької Академiї (власне, мiсця, де поляки i влаштували свiй псевдонауковий шабаш).

    I як не казився б, накладаючи заборону на ефiр сюжетiв з подiбними кадрами, один з органiзаторiв польсько-українського "порозумiння" Медведчук, ця подiя не залишиться не помiченою у суспiльствi, адже нацiоналiстичний рух набуває в Українi дедалi бiльших обертiв. Зазначимо, що сотню в Острозi органiзували лише двi молодiжнi органiзацiї: Молодiжний Нацiоналiстичний Конгрес та Молодий Рух на основi Луцького та Рiвненського осередкiв. Проте вiдомо, що цi ж органiзацiї мають не менш дисциплiнованi осередки в бiльшостi обласних центрiв України, додайте сюди ж ще з три-чотири iншi вiдомi органiзацiї подiбного спрямування i ви побачите, що в разi гострої необхiдностi українська молодь буде здатна залучити до спiльної справи кiлька тисяч вишколених нацiоналiстiв.

    Кульмiнацiєю акцiї в Острозi став пiкет МНК та Молодого Руху пiд стiнами Академiї з розгорнутими плакатами: "Польща, що знову сняться східні креси?", "УПА - герої України", "Польща, покайся за своїх синів" тощо та iнтерв'ю лiдерiв цих молодiжних органiзацiй для провiдних польських засобiв масової iнформацiї.

    Близько третьої години Форум завершився, i його учасники мали б пройти вздовж чисельної колони демонстрантiв, проте час iшов, а поляки iз-за огорожi унiверситету так i не показувалися. Лише згодом з'явився посол Республiки Польща в Українi п.Зюлковський. Вiн вирушив у напрямку вулицi, нервово посмiхаючись. "Вам не холодно?" - єдине на що спромiгся пан посол пiд час своєї захоплюючої прогулянки вздовж колони з синьо-жовтих та червоно-чорних стягiв. Решта полякiв слiдами свого бiльш iменитого спiввiтчизника пiти так i не наважилася, тож команда: "Вiдбiй!" ознаменувала собою закiнчення острозького етапу подiй. Чи будуть наступнi етапи залежить вiд того, чи зроблять поляки належнi висновки, i чи попросять вибачення за злочини на Волинi проти корiнного українського населення подiбно до того, як їх спiввiтчизник Папа Римський попросив пробачення за злочини iнквiзицiї.
  • 2003.04.18 | Вiталiй ПОРОВЧУК

    ЧИ ШУКАЛИ ПОЛЯКИ ІСТИНУ В ОСТРОЗІ?



    На форумi в Острозькiй Академiї головуючий (польський журналiст) відмовився надати слово народному депутату України

    Всім відомо, що Академія - це храм науки, де шукають істину, яка народжується у результаті дискусії сторін, що мають часом протилежні точки зору. Але навряд чи поляки і ректор Острозької Академії І.Пасічник намагалися того дня шукати істину.

    З 11 по 12 квiтня 2003 року в Нацiональному унiверситетi "Острозька Академiя" за iнiцiативи посольства Республiки Польща в Українi було проведено українсько-польський експертно-журналiстський форум на тему: "Подiї на Волинi 1943-44 рр.: як жити з таким тягарем?" Органiзатори стверджували, що метою вказаного заходу було ознайомлення та обговорення сучасного стану знань про подiї на Волинi, їх вплив на українсько-польськi взаємини, на формування стереотипiв i громадської думки в широких колах як Польщi, так i України, пошук шляхiв подолання iсторичних ран i кривд. Пiд час засiдань планувалися виступи українських i польських iсторикiв, полiтологiв, соцiологiв, публiцистiв та iнших учасникiв. Усi витрати, пов'язанi з органiзацiєю форуму, брала на себе польська сторона, i це, як згодом виявилося, стало симптоматичним.

    Ще за три дні до форуму, у понедiлок минулого тижня, група народних депутатiв України вiд Рiвненщини вiдвiдала Острозьку Академiю, аби зустрiтися з її керiвництвом та обговорити деякi питання, пов'язанi з пiдготовкою запланованого заходу. Ректор Iгор Пасiчник у черговий раз був за кордоном, натомiсть анi в приймальнi, анi в ректоратi про майбутнiй форум, який мав вiдбутися за три днi, нiхто не чув. Така утаємниченість, на думку Василя Червонiя, свiдчила про небажання органiзаторiв заходу долучити до його роботи ширші кола українських науковцiв, якi могли б об'єктивно висвiтлити проблеми польсько-українських стосункiв у роки Другої свiтової вiйни.

    У зв'язку з цим народнi депутати України В.Червонiй, Ю.Ширко та С.Олексiюк звернулися з офiцiйним листом на iм'я I.Пасiчника, у якому висловили своє здивування тим, що на форум не було запрошено доктора iсторичних наук, професора В.Сергiйчука, який, опрацювавши сотнi документiв Центрального Державного архiву громадських об'єднань України, Центрального Державного архiву вищих органiв влади України та обласних архiвiв, вiдiбрав найхарактернiшi з них, якi висвiтлюють трагiчнi сторiнки польсько-українських стосункiв у 1933-1950 рр., i опублiкував їх у своїх працях, зокрема, у книзi "Трагедiя українцiв Польщi" та "Трагедiя Волинi. Причини i перебiг польсько-українського конфлiкту в роки Другої свiтової вiйни".

    З незрозумiлих причин на форум не було запрошено й тих українських вчених, якi протягом багатьох рокiв займаються вивченням згаданої проблематики i є членами постiйно дiючого мiжнародного семiнару iсторикiв "Українсько-польськi вiдносини у 1918-1947 роках" та свої дослiдження оприлюднювали у виглядi доповiдей, виголошених на десяти семiнарах українських i польських iсторикiв у Луцьку та Варшавi. Це академiк Я.Iсаєвич, професори К.Кондратюк, М.Швагуляк, М.Зашкiльняк (автор книги "Iсторiя Польщi", яка нещодавно побачила свiт), професор В.Колесник та Б.Забровський (усi зi Львова), доцент М.Кучерепа з Луцька, який очолює українську делегацiю протягом 5 рокiв на вказаних семiнарах, професор М.Макар (м.Чернiвцi), доцент В.Матiйченко та професор Г.Бухало (м.Рiвне).

    Народнi депутати пропонували запросити згаданих науковцiв до Острозької Академiї, взявши на себе частину витрат, але цi побажання, на жаль, залишилися непочутими (бо, як кажуть, хто платить, той i замовляє музику). З польської сторони у форумi взяло участь 12 чоловiк, з української - 6, з них лише 2 iсторики, але доповідав один I.Iльюшин, котрий, як відомо, стоїть на проросійських і пропольських позицiях.

    Робота форуму вiдбувалася таким чином, що доповiдь робили представники вiд Польщi та України, головуючи почергово, а пiд час пленарних дискусiй присутнi могли ставити запитання доповiдачевi.

    Найбiльш змiстовними й неупередженими були, очевидно, доповiдi на тему "Вплив iсторичних конфлiктiв на нинiшнi польсько-українськi двостороннi стосунки", виголошенi українським вченим i публiцистом Максимом Стрiхою та польським професором Анджеєм Фрiшке. Пiд час аналiзу публiкацiй та полiтики засобiв масової iнформацiї навколо волинської проблематики простежувалася критика на адресу українських патрiотичних видань, особливо перепало на горiхи вiд представника Львова Андрiя Павлишина газетам "За вiльну Україну" та "Волинi".

    Найцiкавiша дискусiя розгорiлася пiд час останнiх доповiдей на тему "Чи можна боротися зi стереотипами, страхами, упередженнями, якi є наслiдками негативних iсторичних констатацiй". I якщо в доповiдi професорки Барбари Шацької з Польщi йшлося про загальнi теоретичнi напрацювання у сферi соцiологiї та етнопсихологiї, то виступ її колеги з України Мирослава Поповича звiвся до того, що українцi повиннi взяти на себе вiдповiдальнiсть за волинську трагедiю. Попович, власне, порiвняв українцiв з господарями, до яких додому прийшли в гостi поляки, а коли один з родини господарiв, напившись, розперезався, то господарю потрiбно було покарати бешкетника й за нього вибачитися. Забув одначе директор Iнституту фiлософiї, що поляки у нас на Волині були не гостями, а окупантами, що прийшли нас грабувати і вбивати.

    Час спливав і ставало очевидним, що, по-перше, поляки в Острозi не хотiли шукати iстини; по-друге, було зрозумiлим, якi позицiї та настрої переважають у польському середовищi щодо волинських подiй. І лишається незрозумілим, чи готовий польський народ до взаємопрощення за принципом - де ми, українцi, виннi - пробачте нам, де ви - поляки - пробачаємо вас i навпаки. З таким останнiм запитанням я звернувся до Б.Шацької, аби вона вiдповiла, чи переважає у Польщi думка, що треба перепросити українцiв за польське насилля 1943-44 рокiв на Волинi. Панi соцiолог сказала, що це важка проблема, і вона особисто пiдтримує таку думку, але не може говорити за все суспiльство й за владу, оскiльки їй невiдомi сучаснi настрої. Виникає логiчне запитання, якщо про це не знає соцiолог, то хто тодi знає. Можливо, пан посол Зюлковський, присутнiй у залi? Але й вiн у своєму заключному виступi про це не сказав. Таким чином польська сторона визнала, що не готова до взаємопрощення, а всю вину за 1943 рік покладає на українців.

    Ще перед промовою пана посла сталася прикра подiя, яка вкотре засвiдчила заангажованiсть польської сторони. Пiд час пленарної дискусiї Василь Червонiй передав I.Пасiчнику записку з проханням виступити вiд iменi групи народних депутатiв з Волинi в межах 5 хвилин. Ректор дав прочитати записку Зюлковському, той - назад Пасiчнику, який, у свою чергу, вiддав її ведучому - польському журналiстовi, який заявив, що органiзатори не запрошували народного депутата i слова йому не нададуть. Тим часом мiсце на трибунi із заключним словом зайняв посол, хоча до завершення конференції, згідно з програмою, залишалося ще 40 хвилин. Не дивлячись на повторні прохання народного депутата висловити свою позицію, ведучий поляк надав останнє слово Пасічнику. Одночасно ведучий журналіст польського телебачення ламаною українською мовою заявив народному депутату України буквально наступне: "Ми депутатів не запрошували, ми знаємо позицію пана Червонія, вам тут не парламент". Обуренню присутнiх журналістів і студентів не було меж, що змусило органiзаторiв радитися, пiсля чого Пасiчник заявив, що пан посол вже, бачте, дозволяє виступити депутатовi українського парламенту. Ось таке неподобство вiдбувається на українськiй територiї! Очевидно, ректор або не знає українських законiв, або є запопадливим виконавцем волi Медведчука та польської сторони.

    Василь Червонiй сказав, що українська громадськiсть не дозволить паплюжити честь українських повстанцiв, якi вели справедливу нацiонально-визвольну вiйну проти нiмецьких, польських, росiйських й угорських окупантiв на власнiй територiї, в той час, коли пiдроздiли шуцманшафт полiцiї на службi в нiмцiв, польськi вiйськовi формування АК, польські загони червоних партизан чинили масовi злочини проти мирного українського населення. Народний депутат заявив, що у Варшавi планують вiдкрити монумент на честь жертв польсько-українського протистояння з написом образливого для українцiв змiсту, де українці - злочинці, а поляки, буцімто, безневинні жертви. Одночасно подiбний пам'ятник збираються поставити в Луцьку в обхiд Закону про мiсцеве самоврядування. В.Червонiй запевнив, що люди цього не допустять.

    Мене до певної мiри полонофiла зi студентської лави, який читав потертi числа "Культури" Єжи Гедройця i статтi Стемповського, позицiя полякiв на форумi в Острозi дуже розчарувала. Я розумiю почуття польських родин, якi втратили своїх рiдних пiд час тiєї жахливої вiйни, але зрозумiйте почуття українцiв, у яких кров теж не водиця. Зрештою, така безкомпромiсна польська постава тiльки посилить в Українi позицiї тих, хто рухається за так званим євразiйським вектором, послабить український самостiйницький рух, а значить об'єктивно послабить i Польщу, незважаючи на теперiшнє її стабiльне становище i здiйснену натiвську мрiю. Невже Рига 1921 року, яка в iсторичному аспектi нiчого не вирiшила, а тiльки вiдсунула чергову катастрофу Польщi, нiчому вас, польськi браття, не навчила?
  • 2003.04.21 | Navigator

    Конфлікт на Волині багатовимірний

    З боку УПА це війна визвольна. Політика Польщі, Росії, Німеччини була колоніальною, УПА - визвольною.
    Росія і Німеччина використовували всі можливості зіткнути лобами українців і поляків.
    Поляки, пам"ятаючи 1919 й самі були раді "спровокуватись".

    Під час бойових дій загинуло багато цивільних - українців і поляків.
    Якщо в нас є гідність, ми повинні попросити прощення, що зовсім не означає, що ми не повинні доводити свою правду.
    Те саме повинні зробити й поляки.
    Менi жаль польських жінок і дітей, що загинули в війні.
    I того мільйона поляків, що були вислані в тайгу в 1940 році з Західної України. Багато з них загинуло там. Деякі в Куропатах.
    Деякі в армії Андерса, хто дожив на лісоповалі.
    Ворожнеча не вигідна ні нам, ні полякам.
    Польща - наш стратегічний партнер.
    Як кажуть поляки - "то било".
    Треба, щоб більше ніколи не було.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua