МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Зла мудрість, або не створи к*Ю*мира

04/23/2003 | Роман ShaRP
Нижче чи вище -- десь поряд буде висіти тема "Відома формула перемоги Ющенка в 2004" by Shooter Хотів би з того приводу сказати кілька слів.
Припустимо, за місяць до виборів у 2004му Ющенко потрапив у автокатастрофу. Тільки не треба казати, що того не може бути -- ніхто не вміє потрапляти у автокатастрофи так вчасно, як націонал-демократи і журналісти в Україні. Згадайте лишень Чорновола -- і одразу стане сумно і зрозуміло.

Тимошенко? Припустимо, і Тимошенко потрапила в автокатастрофу. Коли поверталася з похорону Ющенка.

Знову будете голосувати за Марчука, панове?

Система повинна працювати так, аби навіть у разі загибелі кількох керівних ланок вона всеодно залишалася життєздатною.
Чомусь це знаю я. Чомусь це знає Свистович і Ко, які побудували сайт, що важко вбити, -- саме завдяки тому, що він не залежить від них персонально. Зайве говорити, що про то знають кучмо і кучмісти.
Але не схоже, аби на цю просту істину зважали наші "верховні демократи" та деякі адепти "нового вождізму".

Звідси випливають два неприємні висновки:
1) вже не один рік "наші світила" (і більшість їх ревностних прихильників) займаються ікснею.
2) демократи з них, як з мене -- баба яга (порівняйте ефективність системи хоч би з тою, яка у всіх перед очима -- американською, і Ви зрозумієте, про що я говорю).

...
3) (особистий) відправив я б декого на пасіку, а декого -- головувати газостанцією у свою історичну батьківщину-райцентр.

Відповіді

  • 2003.04.23 | Таваріщ Маузєр

    Апазіція нєсістємная і таму нєпабєдімая

    Роман ShaRP пише:
    > Нижче чи вище -- десь поряд буде висіти тема "Відома формула перемоги Ющенка в 2004" by Shooter Хотів би з того приводу сказати кілька слів.
    > Припустимо, за місяць до виборів у 2004му Ющенко потрапив у автокатастрофу. Тільки не треба казати, що того не може бути -- ніхто не вміє потрапляти у автокатастрофи так вчасно, як націонал-демократи і журналісти в Україні. Згадайте лишень Чорновола -- і одразу стане сумно і зрозуміло.

    Дык, і з Тав.Папіком тожє щось можєт статься. Он жє ж адін а апазіції многа. Хіба шо Тав.Папік завєдьот сєсбє дєкілька двайніков, трайніков, чєтвєрніков і т.д. шоб ніхто нє догадався какой із ніх справжній Тав.Папік.

    Тав.Папік можєт захлєбнуться горілкой, у чєрговой бійці з Людмілой Ніколаєвной палучіть сталовим ножєм пад рєбро - варіантов багато включно із банальними авто-/авіа-катастрофами та вибуховим прістроєм під діваном від ачєрєдного майора. Або як писав Тав.Кожєлянко - ужє єсть смєртєльно хворий, тока ішо аб етом нє здогадується.

    > Тимошенко? Припустимо, і Тимошенко потрапила в автокатастрофу. Коли поверталася з похорону Ющенка.

    Так она вже попадала. А снаряд в адну варонку двічі нє падаєть - на научном аснаванії за тіорієй ймовірності.

    > Знову будете голосувати за Марчука, панове?

    А Мороз із Сіманєнком куди поділись? Єслі з Марозом мєріканці загравалі - значіт і на нєго ставку дєлать можна.

    А кромє Мороза єсть ішо у запасє Кость Морозов, на каторово тожє ставку мєріканці дєлают. Таваріщ Маузєр асабісто вважаєть єво найліпшім кандідатом у Гетьмани.

    > Система повинна працювати так, аби навіть у разі загибелі кількох керівних ланок вона всеодно залишалася життєздатною.

    Тіпа як той дракон, в каторого замість адной зрубаной трі нових галави атрастають?

    Таваріщ Маузєр счітаєть шо дєфіціта з "галавамі" нє будєт, главноє шоб ані мєж сабой скордінірувалісь.

    > Чомусь це знаю я. Чомусь це знає Свистович і Ко, які побудували сайт, що важко вбити, -- саме завдяки тому, що він не залежить від них персонально. Зайве говорити, що про то знають кучмо і кучмісти.
    > Але не схоже, аби на цю просту істину зважали наші "верховні демократи" та деякі адепти "нового вождізму".
    >
    > Звідси випливають два неприємні висновки:
    > 1) вже не один рік "наші світила" (і більшість їх ревностних прихильників) займаються ікснею.

    Главноє нє бароться, а развівать ідєї Тав.Папіка у правільном направлєнії, тобта памагать єму творчєскі шукать п"ятий кут рєхворм. Тіпа - ніхто ж нє протів рехвєрєндума тока питаннячка треба трохі змініть і нові додать. Як на рєхвєрєндумє 1990 року. Висказалісь за масковскім питанням за саюз, а за кієвскім - за сувєрєнітєт.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.23 | Суддя Кольт

      Скорєє нєуловімая, як нєуловімий Джо

      Таваріщ Маузєр пише:
      > Як на рєхвєрєндумє 1990 року. Висказалісь за масковскім питанням за саюз, а за кієвскім - за сувєрєнітєт.

      Во-во. І патаму досі не можем аб'ясніть Тав. Папіку, яку ж то країну єму для нас будувать, і чі будувать вабщє. Тав. Папіку безсістємнасть очєнь даже, бо тоді много шо плохо лєжіт, як ото пріснопам'ятний заводік фєросплавний.
  • 2003.04.23 | Предсказамус

    "Яка держава, такі й теракти" (с)

    Помните анекдот о сарае и кукурузнике? Если нет, напомню при случае. Оппоизция тоже такая, как страна. Сопротивление власти может кучковаться вокруг идеи или вокруг личности. Третьего как бы и нет. Из идей нам удалось застать две, коммунистическую и национальную. Первая дискредитировала себя за 70 лет, вторая справилась с этой задачей за 10. Сами идеи тому виной или воплотители - не суть важно, имеем печальный результат. Я не говорю, что у этих идей нет приверженцев, но как движущая сила оппозиции они не работают.
    Поэтому, как сказал один из воплотителей обеих идей, маємо те, що маємо и с пасеками, а также газораспределительными станциями придется погодить.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.23 | Роман ShaRP

      Системна помилка.

      Предсказамус пише:
      > Помните анекдот о сарае и кукурузнике? Если нет, напомню при случае. Оппоизция тоже такая, как страна. Сопротивление власти может кучковаться вокруг идеи или вокруг личности. Третьего как бы и нет. Из идей нам удалось застать две, коммунистическую и национальную. Первая дискредитировала себя за 70 лет, вторая справилась с этой задачей за 10. Сами идеи тому виной или воплотители - не суть важно, имеем печальный результат. Я не говорю, что у этих идей нет приверженцев, но как движущая сила оппозиции они не работают.
      > Поэтому, как сказал один из воплотителей обеих идей, маємо те, що маємо и с пасеками, а также газораспределительными станциями придется погодить.

      Нагадайте.

      Є інший анекдот -- "звичайний" користувач приносить програмісту шматок своєї програми, і питає, де , мовляв, помилка. Той довго дивиться , і відказує: "В генетичному коді". Є ще один анекдот, про сумно відомого сантехника, котрого позвали лагодити труби....

      Я ж хотів як краще... А поки я бачу, що браві вояки з режимом таки рухаються у напрямку пасіки і райцентру ... от тільки пасіка, скоріше всього, буде меморіальна.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.23 | Предсказамус

        Код - да... Но нет.

        Роман ShaRP пише:
        > Предсказамус пише:
        >> Помните анекдот о сарае и кукурузнике? Если нет, напомню при случае.
        > Нагадайте.
        Два кума пьют в поле водочку, на краю поля стоит какой-то сарай-развалюха, в небе болтается кукурузник. Вдруг кукурузник со всей дури влетает в сарай и взрывается. Один кум молча смотрит на другого, тот пожимает плечами и говорит: "Яка держава, куме, такі й теракти..."

        > Є інший анекдот -- "звичайний" користувач приносить програмісту шматок своєї програми, і питає, де , мовляв, помилка. Той довго дивиться , і відказує: "В генетичному коді". Є ще один анекдот, про сумно відомого сантехника, котрого позвали лагодити труби....
        Не, это уже не то. То есть, где-то то, но не совсем. Все-таки беда не в народе и даже не в оппо. Как наглядно продемонстрировали, на базе демократической и просвещенной Европы, Адольф Алоизович и Иосиф Виссарионович, в краткие сроки любой народ и его элиту можно превратить в быдло, главное чтоб было достаточно террора.

        > Я ж хотів як краще... А поки я бачу, що браві вояки з режимом таки рухаються у напрямку пасіки і райцентру ... от тільки пасіка, скоріше всього, буде меморіальна.
        Это есть, поэтому хотелось было предложить Майданоскому виртуальному сообществу предъявить ультиматум оппо: или они в течение разумного срока появляются здесь и объясняются, или им объявляется локальный такой интернет-бойкот. Но потом решил, что не поддержат, да и смешно как-то выходит...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.04.23 | Тестер

          Re: А може спочатку їхній сайт завалим. Щоб знали...;-) (-)

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.04.23 | Предсказамус

            Это не ко мне. Воспитание не позволит. (-)

        • 2003.04.24 | Роман ShaRP

          Re: Код - да... Но нет.

          Предсказамус пише:
          > Роман ShaRP пише:
          > > Предсказамус пише:
          > > Є інший анекдот -- "звичайний" користувач приносить програмісту шматок своєї програми, і питає, де , мовляв, помилка. Той довго дивиться , і відказує: "В генетичному коді". Є ще один анекдот, про сумно відомого сантехника, котрого позвали лагодити труби....
          > Не, это уже не то. То есть, где-то то, но не совсем. Все-таки беда не в народе и даже не в оппо. Как наглядно продемонстрировали, на базе демократической и просвещенной Европы, Адольф Алоизович и Иосиф Виссарионович, в краткие сроки любой народ и его элиту можно превратить в быдло, главное чтоб было достаточно террора.

          Я згоден. Але. Але. В даному разі я бачу наочні факти:
          1) є інформаційні ресурси (у нас -- Вас, мене, його, її, їх).
          2) є ресурси фінансові (у Ю., Ю. і ще там кого)
          3) є вперте небажання 2) використовувати 1), плюс є нерозуміння того, що це, млін, не пісочниця, а війна, -- що вже не раз приводило 2) до поразки, приводить зараз, і приведе знову.


          > > Я ж хотів як краще... А поки я бачу, що браві вояки з режимом таки рухаються у напрямку пасіки і райцентру ... от тільки пасіка, скоріше всього, буде меморіальна.
          > Это есть, поэтому хотелось было предложить Майданоскому виртуальному сообществу предъявить ультиматум оппо: или они в течение разумного срока появляются здесь и объясняются, или им объявляется локальный такой интернет-бойкот. Но потом решил, что не поддержат, да и смешно как-то выходит...

          Я сподіваюся, що десь-дехто-хтось таки почує те, що говорю я, і, принаймні, з*явиться той самий омріяний стіл, на якого можна буде класти те, що потім прочитають там, де треба, і це буде не СБУ-КГБ.

          Інтернет-бойкот тут недоречний. Треба шукати виходи, і виходити -- на вищий рівень. Вам, мені, йому, їй, їм, усім ;)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.04.26 | Предсказамус

            Менеджмент для пастухов

            Роман ShaRP пише:
            > Я згоден. Але. Але. В даному разі я бачу наочні факти:
            > 1) є інформаційні ресурси (у нас -- Вас, мене, його, її, їх).
            > 2) є ресурси фінансові (у Ю., Ю. і ще там кого)
            > 3) є вперте небажання 2) використовувати 1), плюс є нерозуміння того, що це, млін, не пісочниця, а війна, -- що вже не раз приводило 2) до поразки, приводить зараз, і приведе знову.
            Согласен только в той части, что любая информация есть информация и не пользоваться ею глупо. Но к поражению приводит не нежелание работать с информацией, а странная точка зрения на т.н. "электорат", т.е. "маленьких украинцев". С одной стороны, оппо солидарны (в душе) что народ - стадо, это видно по подходу к массовым акциям, призывам, инициативам и т.п. С другой стороны, они не используют традиционные решения для управления стадом, т.е. посох железный, овчарки и т.п., которыми пользуется власть. Понять сейчас, почему не используют, т.е. не хотят или не могут - сложно да и не нужно. Факт в том, что они пытаются со стадом разговаривать, причем малоубедительно даже для стада.
            Второй подход к электорату, т.е. как к людям, не просматривается совершенно. Казалось бы, что проще - регулярно выбирать наиболее вопиющие факты беспредела властей относительно конкретных простых людей (а не корпорации "Прлан") и устраивать вокруг каждого из них серьезные и действенные разбирательства. Но это дело не барское, неинтересно, а временами и опасно. Поэтому люди "внизу" обоснованно смотрят на оппо как на разновидность тех, кто "вверху" и простого человеческого диалога не получается.

            > Я сподіваюся, що десь-дехто-хтось таки почує те, що говорю я, і, принаймні, з*явиться той самий омріяний стіл, на якого можна буде класти те, що потім прочитають там, де треба, і це буде не СБУ-КГБ.
            С учетом сказанного предлагаю подумать - а оно им надо?

            P.S. О терминологии. Если Вы заметили, оппозицию я именую "оппо" только в последнее время и потому, что они другого имени покуда не заслужили.
            P.P.S. Тем, кто кинется защищать оппозицию от меня, советую прежде понять, что им (оппозиции) временами имеет смысл говорить правду, а не только зачитывать вслух крутые рейтинги.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.05.02 | Роман ShaRP

              Sad, but true

              Навіть, не маю чого додати ... і не знаю, чого очікувати.
              Можливо, щось додасте Ви?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2003.05.03 | Предсказамус

                Увы.

                То есть, я знаю, что бы делал я на месте любого из лидеров: месяц на изучение наиболее острых вопросов для простых людей и разработку ответов на эти вопросы, после чего не вылазил бы из регионов вместе со всей фракцией и бездельниками-помощниками. До самых выборов. Но, даже если такой вариант правильный, не знаю способа заставить "лидеров" (не могу без кавычек) поступать именно так.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2003.05.04 | Роман ShaRP

                  Виу, пардон. (то вже на місяць).

                  ОК, припустимо, як водиться, найгірше -- лідери в нас "незламні" і стирчать в Верховній зРаді подібно до свай у фундамент довгобуду, а віз не просто нині там, а ще й перевернувся.

                  Не мала баба клопоту ...

                  Отак вже, навіть, не знаєш, на що й сподіватися (крім вічної "кухоно-базарної" теми) , -- а поки тихо вчиш англійську....
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2003.05.04 | Предсказамус

                    Вы будете смеяться...

                    ... но Ющенко на съезде НРУ заявил, что они всей фракцией чешут в регионы, готовить к осени объединение оппозиции. Не думаю, что он читает Майдан, но кто-то читает точно ;)
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2003.05.04 | Правник

                      ...особливо коли

                      звернетеся до оцього (з УП):
                      "Ющенко також повідомив, що з травня цього року члени блоку "Наша Україна" почнуть поїздки по всіх регіонах України з ініціативою створення регіональних демократичних форумів, у ході яких будуть обговорюватися сьогоднішні проблеми України й шляхи їхнього рішення. За його словами, уже восени цього року такі регіональні форуми можна буде завершити Загальнонаціональним форумом взаєморозуміння"
                      -----------------------------------------------------------
                      На хворум (саме через "хв", від "хворий")запросять всіх-всіх-всіх, окрім вселенського зла нульових есдеків і за підсумками хворуму з помпою підпишуть Дуже Вумний І Високоморальний Папір Про Загальнонаціональне Взаєморозуміння (з копіями якого в подальшому Q, М-к і Янукович сходять в сортир). З тим програма-максимум на 2003 рік буде вважатися done
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2003.05.04 | Предсказамус

                        И это может быть

                        Но такое решение точно лучше, чем отсиживаться в ВР.
                        Заодно по итогам региональных мероприятий увидим, способен ли Ющенко управлять своей оравой.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2003.05.05 | Роман ShaRP

                          Успіхів Великому Аватару Ю.

                          Предсказамус пише:
                          > Но такое решение точно лучше, чем отсиживаться в ВР.
                          > Заодно по итогам региональных мероприятий увидим, способен ли Ющенко управлять своей оравой.


                          По результатам голосувань у зРаді покищо видно, що він НЕ хоче нею керувати. Є така підозра, що це від зеленого винограду (с) Дідусь Крилов -- тобто, і не може.
                      • 2003.05.05 | Роман ShaRP

                        Поділяю Ваше занепокоєння

                        А може, політичний еНУрез і вилікується.
  • 2003.04.23 | Augusto

    Це крик невизнаного вождя.

    Я б відправив... я... я.... я вважаю...я. Я. Я. І тут же поруч перл, які з них демократи, ось в Гамериці система.

    Що в Гамериці?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.23 | Тестер

      Re: Аугусто, так в Гамериці Михайло щойно був

      Уже майже два тижні від"їдається салом. Десь в підпіллі...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.23 | Augusto

        На городі виріс мак, а Михайло був в Гамериці.

        Розподіл праці, дуже сучасно.
    • 2003.04.24 | Роман ShaRP

      Визнавайте, і всьо буде ОК.

      Augusto пише:
      > Я б відправив... я... я.... я вважаю...я. Я. Я. І тут же поруч перл, які з них демократи, ось в Гамериці система.

      Як казав один чоловік, ІМХО бай дефоулт, бо інакше, коли на всьому писати "на мою думку" -- задовбатися можна (пошиииииирена, до речі, точка зору).


      > Що в Гамериці?

      Можна замакати президента, і віце-президента, і певну кількість керівних осіб будь-якої патртії -- структура від того не постраждає, а їх діяльність не буде паралізована.

      Аналогічно (має бути) у будь-якому війську -- коли б не вбило командира, є чіткі правила, хто приймає командування. Структура зберігається і діє.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.24 | Augusto

        Чекліст ванабі Великого Лідера.

        Окрім великих амбіцій та набряклого "Я" ще треба багато чого набути та втратити, щоб ще хтось окрім власної бабусі визнав видатним діячем. Інакше виходить звичайний жлоб.
        Я не зрозумів, в якому моменті треба було сміятися відносно Америки, а також що ж демократичного в армії???? Може там зараз не тільки танцюють, будують собі рабською працею дачі (рабська праця солдатів, дачі дегенералів СССР), стріляють ракетами по будинках та пасажирських літаках, не можуть досі знайти акумулятор для грози морей - дізельного підводного човника, настільки могутнього, що він один (назва човника "Ось що лишається коли все вкрали"), а і вибирають командирів демократичним голосуванням, висуванням, засуванням??????
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.04.25 | Роман ShaRP

          Такі окуляри.

          Augusto пише:
          > Я не зрозумів, в якому моменті треба було сміятися відносно Америки, а також що ж демократичного в армії???? Може там зараз не тільки танцюють, будують собі рабською працею дачі (рабська праця солдатів, дачі дегенералів СССР), стріляють ракетами по будинках та пасажирських літаках, не можуть досі знайти акумулятор для грози морей - дізельного підводного човника, настільки могутнього, що він один (назва човника "Ось що лишається коли все вкрали"), а і вибирають командирів демократичним голосуванням, висуванням, засуванням??????

          Ой, біда з Вами та Вашими окулярами, та й годі.
          Система погана у "наших" "верхів", Сис-те-ма, і те, як вони про неї дбають. В мериканських партій (і не лише у мериканських, щоб Вам було спокійніше сміятися. Можна, до речі, сміятися, як НУ вже не перший раз обіс..ся на всю Україну -- але мені чомусь не смішно. А деякі роблять навіть крок уперед, так би мовити. Вони кажуть -- а то ми не обісралися, а м*якого підклали, аби зручніше було сидіти, от).
          Армію я мав на увазі не нашу (то вже в Вас "у кого що болить, той про те і говорить), а загальний принцип.
          Ну що, будете по темі, "ілі как".
          Я Вам прямо кажу (бо інакше ж не доходить, як до Штірліца лист з Центру): я критикую систему керівництва + *схему інформатизації* опозиції + її поведінку в Раді і не лише (плюс ще деякі речі, про які мені відомо, але я не хочу то писати на форумі).
          І не я ж перший то роблю!
          Що маєте з того приводу сказати?
  • 2003.04.23 | пан Roller

    Не понятно, что вы подразумели.

    Роман ShaRP пише:

    >
    > Система повинна працювати так, аби навіть у разі загибелі кількох керівних ланок вона всеодно залишалася життєздатною.


    > Чомусь це знаю я. Чомусь це знає Свистович і Ко, які побудували сайт, що важко вбити, -- саме завдяки тому, що він не залежить від них персонально. > Але не схоже, аби на цю просту істину зважали наші "верховні демократи" та деякі адепти "нового вождізму".
    >
    > що він не залежить від них персонально. > Это спорное замечание. Не понятно, что вы подразумели. Их цензуру, благодаря которой майдан лишается лучших мозгово и душ?

    Скорее сайт не зависит от них не благодаря их участию, а вопреки ему. То есть это объективность присущая сомой системе, а не его урезанной модели, пусть и виртуальной.


    Как ваша просьба к товарищу майолру по заверщшению строительства борщаговского торгового центра. Видел стройка идет аж гай шумит.

    Молодец товарищ майор. Всегда с пониманием относится к просьбам трудящихся. Треба ему благодарность объявить от майдана.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.24 | Роман ShaRP

      Re: Не понятно, что вы подразумели.

      пан Roller пише:
      > Роман ShaRP пише:

      > Скорее сайт не зависит от них не благодаря их участию, а вопреки ему. То есть это объективность присущая сомой системе, а не его урезанной модели, пусть и виртуальной.

      А-а. Я такого не говорив. Ця структура здебільшого саме така, якою зробили її творці, -- звісно, у неї є і переваги і недоліки, але я не можу сказати, і, як на мене, буде неправильно говорити, що Майдан повстав проти тих, хто його створив.

      > Как ваша просьба к товарищу майолру по заверщшению строительства борщаговского торгового центра. Видел стройка идет аж гай шумит.

      Ну, а от там дійсно все відбувається навпаки.


      > Молодец товарищ майор. Всегда с пониманием относится к просьбам трудящихся. Треба ему благодарность объявить от майдана.

      Гм :). Якось я голосно обгрунтував свою злість на Януковича (пам*ятаєте пост про "Мерси"?) тим , що в будинку нема води. Ви будете сміятися -- але згадайте, що почалося потім. Може, і товаришу майору набрид Янукович?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.25 | пан Roller

        Re; не треба быть умным, достаточно быть не безмозглым.

        Роман ShaRP пише:
        > пан Roller пише:
        > > Роман ShaRP пише:
        >
        > >
        >
        > А-а. Я такого не говорив. Ця структура здебільшого саме така, якою зробили її творці, -- звісно, у неї є і переваги і недоліки, але я не можу сказати, і, як на мене, буде неправильно говорити, що Майдан повстав проти тих, хто його створив.
        >
        > > http://maidan.org.ua/n/free/1051241647

        С этим можно согласиться. Восстание на майдане означало бы востание в среде организаторов, а не участников. В распоряжении участиков есть только две возможности.
        -Уйти
        -Выразить протест.

        Третья возможность которую я не так давно озвучил, и которая набирает возможности это организация форума по почте.

        Я обращал и обращаю внмание участников на то, что они не очставляют своих адресов электронной почты. Этим они ограничивают свои возможности.

        Неожиданным для меня стало то, что озвученная мной идея ухода от цензуры сама нашла сама лазейку в вожде той форума по почте с копиями расслыки.

        Я например сегодня продолжаю участвовать в обсуждении разных аспектов, причем никто мне не дышит в спину, не гавкает, что это вопрос мовы, а это культуры, это истории , а это личный вопрос.

        В некотором смысле это продолжение интернет романа, идея которого возникла в Параджанове. Но мы обсуждаем в свободной форме любые интересующие нас темы.

        Я прихожу к выводу, что общение является простой человеческой потребностью. Уровень доверия к разным участникам отвечает уровню желаний. Удобство рассылки и подписки тоже реализуется просто.

        Если тебе прислали копию, с адресами , то ты тоже отсылаешь копию по тем же адресам. Но это не преписка двух участников, это нечто большее.

        Обратная связь с майданом, как виртуальным социумом остается. Рпазмер социума не ограничен и связан лишь с желание участников к общения.

        Нет никакой администрации, и командиров. Каждый первый среди равных.
        Словом это открывет хорошие воможности. Кто от этого потерял, так это сайт майдан и его архив.

        Но архив на самом деле остается, он остается у участников.
        Потеряли читатели. Но им возможно будет предоставлена возможность прочитать все целиком.

        И для этого достаточно объявить подписку на рассылку.
        Словом все не до конца испытано. Но это действительно интерсно. Интересно и то, что содержательность возрастает на порядок. Присутствует эффект личного общения и не изчезает эффект общественного резонанса. При этом затраты нее перекладываются на плечи американских налогоплательщиков.

        Помнится пан Остап Обращался с просьбой покупки архива майдана за 200 баксов.

        Если платежеспособность его позволяет, то он мог бы покупать наш архив,причем совсем не дорого. Доллар за постинг. На сегодня весь архив стоит порядка ста баксов. ( за месяц).Но не все из него продается.Кое-что бесценно.

        Я пока не приглашаю учатников к участию в нашей акции. Подключение к участию должно быть органично. И мы не приглашаем тех с кем не хотели бы общаться. То есть выбор учатников остается за нами, вернее за вами.

        Все зависит от вашей человеческой позиции. Для того что бы общаться с ними не треба быть умным, достаточно быть не безмозглым.

        Я хочу заметить всем участникам, что все вы можете последовать нашему примеру. И я буду признателен и рассмотрю любое приглашение к любому участию в такой "групповухе".

        Что доводы и тов.Майора, то бувета пашет,и есть какие-то подвижки в коммунальом секторе.

        Моя признательность.

        Brgds
        Roller.
  • 2003.04.23 | Правник

    Роблячи з наявного матеріялу кулю

    для режиму, потрібно наявний матеріял принаймні пресовати, надаючи йому форму кулі.
    Куля персонально для кучми мене не цікавить (між іншим, не цікавить і реальна куля, бо то, по-перше, було би для нього легким виходом, по-друге, шляхом на президентство для обсмоктаного "опозицією" Януковича).
    Цікавить снаряд для системи, для режиму.
    Чим далі, тим більше в мене складається враження, що вожді - речі у собі, узок іх круг і страшно далєкі оні от народа. І йдучи з чергової акції, вони щоразу повертаються дупами до тих, хто їх підтримує не тільки в прямому розумінні.
    Чи вони є пророками і матимуть нашу (тобто не "їхню", не кучмівсько-бандюківську) підтримку незалежно від своєї поведінки, як менше, чорти б його грали, зло.
    Чи вождям треба висувати вимоги, вождів треба пресувати і формувати з них не скажу (після всього), що Геніїв Нації, а хоча б кулі для режиму.
    ІМХО - актуальні гасла на "акціях" не стільки "Кучму - геть!", "Кучма - злочинець", "Геть злочинну владу" et cetera (між іншим, все це не досить доречно виглядає, якщо не перед АП, ВРУ, КМУ, а на акціях, перед вождямі), а щось штибу "Ющенко, кидай пасіку, йди на барикади!", "Юля, Мороз, Ющ, Симоненко - кожен за всіх, всі за одного кандадата!", "Ганьба голосуванню за програму Януковичу!", "Ні ганебній співпраці з режимом", "Лідери, будьте чесними", "Не бздіть" тощо.

    Можливо затягти сюди котрогось з тих, що голосував проти чи не голосував (хоча б Яворівського чи Томенка чи Червонія чи Лук'яненка) і через нього висловити вождям трохи непарламентаризмів..., з конкретними вимогами, чого від них вимагається за підтримку.
    Можливо, слід продовжити практику відкритих листів. Тепер вже до "проголосовавшіхся".
    Але потрібно, щоб до них якимось чином раз і назавжди дійшло, завантажилося без помилок і збоїв, що кожна колаборціоністська х.йня є ударом по їхнім перспективам.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.23 | Предсказамус

      100% Добавить нечего. (-)

    • 2003.04.24 | Роман ShaRP

      Гарно сказано, у той самий час -- не дуже гарно сформульовано

      Невизначеність якась.
      Забагато "чи".
      Словом, Франко правий, закидаючи нам неконструктив.
  • 2003.04.23 | line305b

    напомните хоть один случай убийства лидирующего кандидата от

    оппозиции где бы то ни было... Я что-то не сумел вспомнить... Есть объективные причины, почему оппозицию совершенно невыгодно убивать ее политическим оппонентам.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.23 | Михайло Свистович

      Re: Вбивство Акіно на Філіпінах (-)

    • 2003.04.23 | Englishman

      Тю...

      А Пім Фортайн?

      Вбивство завжди можна повісити на кого завгодно. Наприклад, на Аум Сінрікьо. Народ не повірить, але злякається дуже сильно (що владі і потрібно).
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.23 | Englishman

        І ще.

        За Ющенком не стоїть організована і потужна сила, тому без нього (як не прикро) опозиція просто перестане існувати і загроза для влади зникне.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.04.24 | Роман ShaRP

          Re: І ще.

          Englishman пише:
          > За Ющенком не стоїть організована і потужна сила, тому без нього (як не прикро) опозиція просто перестане існувати і загроза для влади зникне.

          Гм. Перепрошую, я не вживав би сполучника "і". Потужна вона то потужна, але без керівництва -- безпорадна, так само, як після вбивства Чорновола стали безпорадні усі нацдеми. Ані Удовенко, ані Костенко і близько не стали такими, як їх попередній лідер.

          Опозиція не перестане існувати, але її існування буде ще більш безпорадне, аніж теперішнє, коли якась форма організації все ж присутня. Все віддасться "на волю стихій" -- але це ж ніколи в історії нічим хорошим не закінчувалося.

          Опозиції слід усвідомити, що це -- війна. Що в ній вже є жертви, і перші постріли лунали ще задовго до "справи Гонгадзе". І що на війні -- як на війні. І гратися з тим не можна.
      • 2003.04.23 | Augusto

        Ліві лунатики як естаблішмент.

        Фолкерт фан дер Грааф нещодавно отримав чесно зароблені 18 років тюрми за відстріл 1(одного) Фортайна та ще і місце в параноїдальній системі цінностей шукачів змов, як я подивлюся. Дуже вдалий приклад, дуже. Ще можна привести вбивство Джона Кеннеді, Джон Ленон теж покатить.
        Нагадаю лише, що лівішім за Фолкерта не був би і Маркс, а з його опозиційності можна було б не те що цвяхи робити - а рейки.
    • 2003.04.24 | Роман ShaRP

      Чорновіл.

      line305b пише:
      > оппозиции где бы то ни было... Я что-то не сумел вспомнить... Есть объективные причины, почему оппозицию совершенно невыгодно убивать ее политическим оппонентам.

      Взагалі-то мудрість у тому, щоб вбити кандидата ще ДО того, як він почне загрожувати системі. Або відволікти його увагу.

      У випадку з Чорноволом проступа чітко задуманий та реалізований план (як і у всій "кампанії 99го року"), і, я гадаю, що у частині автокатастроф він може повторитися.

      Ну от скажіть, кому тоді заважав Чорновіл? Ще ніби нікому. І вибори ще буцімто не почалися. Але вся країна знала, що він міг об*єднати демократичні сили і стати якщо не альтернативою, то ломакою в колесі кучмізму.
  • 2003.04.23 | Navigator

    Вихований в традиціях цезарепапізму народ ще довго

    буде шукати пророка, а не партійну програму.
    Приклад - знайома, жінка першого секретаря райкому, після падіння комунізму знайшла собі нового кумира - Собчака. І щоб той не сказав, вона сприймала за абсолютну істину.
    Для того, щоб люди знали індивідуальну правду, вони повинні пройти деякий шлях і нагромадити деякий громадянський досвід. Що займе деякий час. А до того роль лідера буде вирішальною з поступовим затуханням. Це нудно, але факт. Тому бережіть Великого Ю.!!!
    Як казав Сталін:"Других письменників (виборців) у мене для вас немає."
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.24 | Роман ShaRP

      Про т. Сталіна, лідерів і дещо ще.

      Navigator пише:
      > буде шукати пророка, а не партійну програму.
      > Приклад - знайома, жінка першого секретаря райкому, після падіння комунізму знайшла собі нового кумира - Собчака. І щоб той не сказав, вона сприймала за абсолютну істину.
      > Для того, щоб люди знали індивідуальну правду, вони повинні пройти деякий шлях і нагромадити деякий громадянський досвід. Що займе деякий час. А до того роль лідера буде вирішальною з поступовим затуханням. Це нудно, але факт. Тому бережіть Великого Ю.!!!
      > Як казав Сталін:"Других письменників (виборців) у мене для вас немає."

      Можливо, Ви не помітили, пане, але я у своєму пості закидаю лідерам, а не народові. Я не з тих, хто мріє про "правильний народ". Політичні результати, показують, що лідери, яких ми маємо зараз, нулячі, і саме завдяки тому, як повторив за одним діячем пан Предсказамус у пості "Яка держава, такі теракти" -- маємо те, що маємо.
      Сталін, до речі, зробив ту саму помилку -- його абсолютизм і небажання зробити систему бодай троньки незалежною від себе у плані "продовження діла" дали у результаті прихід до влади "Царя Микити".

      А замість Великого Ю. все ясніше, пардон, проступають контури Великого З., який проС. усе що М. і не М., а з того і він, і ми -- у Ж.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.24 | Navigator

        Других лідерів теж нема. Одні заслуговують других.

        В одних нема досвіду, в других - совісті.
        На пасіку можна відправити, як Гавела. Де Клаус?
        Народ же чекає Санта Клауса.
        А влада ходить по хатам з мішками.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.04.25 | Роман ShaRP

          Re: Других лідерів теж нема. Одні заслуговують других.

          Navigator пише:
          > В одних нема досвіду, в других - совісті.
          > На пасіку можна відправити, як Гавела. Де Клаус?
          > Народ же чекає Санта Клауса.
          > А влада ходить по хатам з мішками.

          Гм :) Я більше чув запитань "де Путін".

          Ок. Як виборець Блоку Юлії Тимошенко я вголос висловлюю невдоволення діяльністью лідерів та союзників цього блоку (якщо можна вважати НУ блоком та союзником ... можливо, я помиляюся (див. результати голосувань по програмі уряду і по хімбату), але все ще вважаю) і заявляю, що їм треба краще дбати, якщо вони дійсно хотять досягти декларованих цілей та виправдати сподівання своїх виборців, враховуючи і мене.

          Згоден, що я обрав для своєї заяви експресивну форму -- але не каюся ;)

          Ви разом з паном Уколовим робите одну помилку, -- а саме перекладаєте провину за голосування депутатів і погане керівництво навіть *своїми* депутатами, плюс *знамените* "вміння домовлятися" на народ.
          Не прості люди винні в тому, що ті, кому вони довірили свої голоси виявилися такими невмілими політиками, так само як і не винні люди в тому, що система роботи з кадрами і інформацією у "верхів" також організована погано, що призводить до того, що навіть ті, хто хоче допомогти, не можуть "включитися" , і це -- с и с т е м н а п о м и л к а керівництва (на жаль, ще й не лише системна, але й систематична також).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.04.25 | Navigator

            невмілі політики дихають тим же, що й народ

            системні збої дають і ті і другі. Тому я поступовець - бо не бачу іншого шляху. Тому й прибічник Ющенка.
            Міняти хімію в головах справа марудна...
            Так не рубати ж?
  • 2003.04.23 | Franko

    Шарпові та Правникові.

    Всім нам дуже хочеться послати опозиціонерів на "пасіку", всім нам вони чимось не догодили. Всі вони роблять помилки. Але критика повинна бути конструктивною. Стиль мислення "відправив я б декого на пасіку, а декого -- головувати газостанцією у свою історичну батьківщину-райцентр" -- це трошки підлітковий максималізм. Давай згодимося з тим, що вони роблять свою справу і приносять велику користь (а користь, яку вони роблять, великою мірою інваріантна щодо мотивів, якими вони керуються, цю користь творячи, а також шляхів, якими вони ідуть).

    Як сказав уже Правник, народ відповідає за своїх лідерів. Як за владних, так і за опозиційних. Тому, посилаючи Ющенка на пасіку, ти посилаєш на пасіку себе. Це може трошки заголосно сказано, але в загальному це так. Найсильнішим, може, вирішальним моментом у шляху до перемоги сербського руху ОТПОР був момент, коли виникла неформальна угода між опозиційно настроєним населенням і опозиційними лідерами. Серби ліпили свою опозицію, бо вони почали з того, що й ми (а то й з гіршого) -- слабкої, меркантильної, продажної і роз'єднаної опозиції, а закінчили об'єднаним опозиційним фронтом і сильним єдиним кандидатом.

    Правник пише: ІМХО - актуальні гасла на "акціях" не стільки "Кучму - геть!", "Кучма - злочинець", "Геть злочинну владу" et cetera (між іншим, все це не досить доречно виглядає, якщо не перед АП, ВРУ, КМУ, а на акціях, перед вождямі), а щось штибу "Ющенко, кидай пасіку, йди на барикади!", "Юля, Мороз, Ющ, Симоненко - кожен за всіх, всі за одного кандадата!", "Ганьба голосуванню за програму Януковичу!", "Ні ганебній співпраці з режимом", "Лідери, будьте чесними", "Не бздіть" тощо. Я згоден на триста відсотків!!! Додам лише , що для реалізації такої схеми потрібна третя сила на додаток до політичної влади та політичної опозиції: опозиціягромадянська.

    Тобто, все завжди впирається в нас з вами. Одна з найбільших хвороб сучасного суспільства - несприйняття себе активним "політикотворчим" елементом. На цьому намагаються грати кучмівські пісюарщики, на всю потужність працюючи над мислевірусом "і кучмісти мудаки, і опозиціонери мудаки, і вапще всьо хірня".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.24 | Роман ShaRP

      Від ShaRP'а

      Franko пише:
      > Всім нам дуже хочеться послати опозиціонерів на "пасіку", всім нам вони чимось не догодили. Всі вони роблять помилки. Але критика повинна бути конструктивною. Стиль мислення "відправив я б декого на пасіку, а декого -- головувати газостанцією у свою історичну батьківщину-райцентр" -- це трошки підлітковий максималізм. Давай згодимося з тим, що вони роблять свою справу і приносять велику користь (а користь, яку вони роблять, великою мірою інваріантна щодо мотивів, якими вони керуються, цю користь творячи, а також шляхів, якими вони ідуть).

      Угу. Тобто тепер круто обіс...ися називається "велика користь"? Ну звичайно, це ж найкращі органічні добрива, на пів-городу вистачить.

      І чим далі, тим дедалі більше то помітно -- виробництво добрив, так би мовити (а користь, а користь, яка ж користь ... ). Задовго до того, як я почав цю тему, був чудовий пост "Прос...ти все", присвячений "дєятєлям".

      > Як сказав уже Правник, народ відповідає за своїх лідерів. Як за владних, так і за опозиційних. Тому, посилаючи Ющенка на пасіку, ти посилаєш на пасіку себе.

      Гм :) Я б не сказав, що Ющенко -- мій лідер. Тому, я на пасіку поїду іншим разом :)

      >Це може трошки заголосно сказано, але в загальному це так. Найсильнішим, може, вирішальним моментом у шляху до перемоги сербського руху ОТПОР був момент, коли виникла неформальна угода між опозиційно настроєним населенням і опозиційними лідерами. Серби ліпили свою опозицію, бо вони почали з того, що й ми (а то й з гіршого) -- слабкої, меркантильної, продажної і роз'єднаної опозиції, а закінчили об'єднаним опозиційним фронтом і сильним єдиним кандидатом.

      Вау! І?


      > Правник пише: ІМХО - актуальні гасла на "акціях" не стільки "Кучму - геть!", "Кучма - злочинець", "Геть злочинну владу" et cetera (між іншим, все це не досить доречно виглядає, якщо не перед АП, ВРУ, КМУ, а на акціях, перед вождямі), а щось штибу "Ющенко, кидай пасіку, йди на барикади!", "Юля, Мороз, Ющ, Симоненко - кожен за всіх, всі за одного кандадата!", "Ганьба голосуванню за програму Януковичу!", "Ні ганебній співпраці з режимом", "Лідери, будьте чесними", "Не бздіть" тощо. Я згоден на триста відсотків!!! Додам лише , що для реалізації такої схеми потрібна третя сила на додаток до політичної влади та політичної опозиції: опозиціягромадянська.

      В тому то й справа, що ВОНА - Є. ВОНА - ПОРЯД. Але, пардон, замість того, щоб об*єднати цю силу, бодай якось її структуризувати та спрямувати на обопільну користь, ...лідери , даруйте , займаються fucking around, тобто збивають груші не палками.

      Я згоден, що провина Ваша-наша-моя в тому теж є. Але. Більша провина того, у кого більші ресурси і хто вкрай неефективно їх використовує. Не тому, що я хочу бути "весь в білому", а тому, що коли я запостив у "ВВ" і "Грані+" повні відомості про "Мерси" Януковича, а потім Луценко його питає про "броньовики" -- це називається відірваність керівної ланки, відсутність розвідки і зворотнього зв*язку. Згаданий вище паном Navigator*ом товариш Сталін не дозволяв собі таких розкошів. Їх не може собі дозволити ніхто, хто хоче бути лідером.


      > Тобто, все завжди впирається в нас з вами. Одна з найбільших хвороб сучасного суспільства - несприйняття себе активним "політикотворчим" елементом. На цьому намагаються грати кучмівські пісюарщики, на всю потужність працюючи над мислевірусом "і кучмісти мудаки, і опозиціонери мудаки, і вапще всьо хірня".

      Та ні. І пропозицію були, і конструктив був, і інформація регулярно з*являється -- от як у випадку з тими самими "мерсами". От тільки постійно діючої системи зворотнього зв*язку -- немає. Скільки не кричи.

      Хоча, я, наприклад, гадаю, що не Грищ мав би просити грошей у відвідувачів сайту, а при всьому тому, що відвідувачі цього сайту зробили, питання незалежної підтримки цього сайту опозиційними силами (себто "ми Вам даємо гроші не за те, щоб Ви писали, які ми білі, а за те корисне, що Ви робите") взагалі НЕ повинно стояти.

      І так далі.
    • 2003.04.24 | Правник

      Багнюка для кошового

      Franko пише:
      > Всім нам дуже хочеться послати опозиціонерів на "пасіку", всім нам вони чимось не догодили. Всі вони роблять помилки. Але критика повинна бути конструктивною.
      -------------------------------------------------------------
      Перш за все критика повинна БУТИ. І бути чутною наявним вождям.


      > Стиль мислення "відправив я б декого на пасіку, а декого -- головувати газостанцією у свою історичну батьківщину-райцентр" -- це трошки підлітковий максималізм. Давай згодимося з тим, що вони роблять свою справу
      ------------------------------------------------
      Чим далі, тим більш здається що свою. І свого "великого дивану".
      Поки що ІМХО найбільша користь від них в тому, що вони якось (чимдалі - гірше) підтримують надію на свою небезнадійність. Не Вам мені пояснювати, що якби не .... і не..., а до того ще і не...., то все могло б бути і не так.


      > Як сказав уже Правник, народ відповідає за своїх лідерів. Як за владних, так і за опозиційних. Тому, посилаючи Ющенка на пасіку, ти посилаєш на пасіку себе.
      --------------------------------------------------------------
      Просто "Ющенка - на пасіку" не кращий варіант. А "Ющенка на пасіку коли він не...." - інше діло.

      > Це може трошки заголосно сказано, але в загальному це так. Найсильнішим, може, вирішальним моментом у шляху до перемоги сербського руху ОТПОР був момент, коли виникла неформальна угода між опозиційно настроєним населенням і опозиційними лідерами. Серби ліпили свою опозицію, бо вони почали з того, що й ми (а то й з гіршого) -- слабкої, меркантильної, продажної і роз'єднаної опозиції, а закінчили об'єднаним опозиційним фронтом і сильним єдиним кандидатом.
      ---------------------------------------------------------
      Ви абсолютно праві щодо угоди (неформальної, формальної) між опозиційним електоратом і тими, за рахунок чиїх голосів вони планують виїхати. Поки що їхня поява на людях - вихід Великого Інка до підданих."Ти - властєлін, ми - пластілін" (автора не пам'ятаю, сорі), що проречете, те і захаваємо. Збрешете, зрадите - захаваємо і те. Бо, бачте, харизма і, бачте, іншого нема.


      > Правник пише: ІМХО - актуальні гасла на "акціях" не стільки "Кучму - геть!", "Кучма - злочинець", "Геть злочинну владу" et cetera (між іншим, все це не досить доречно виглядає, якщо не перед АП, ВРУ, КМУ, а на акціях, перед вождямі), а щось штибу "Ющенко, кидай пасіку, йди на барикади!", "Юля, Мороз, Ющ, Симоненко - кожен за всіх, всі за одного кандадата!", "Ганьба голосуванню за програму Януковичу!", "Ні ганебній співпраці з режимом", "Лідери, будьте чесними", "Не бздіть" тощо. Я згоден на триста відсотків!!! Додам лише , що для реалізації такої схеми потрібна третя сила на додаток до політичної влади та політичної опозиції: опозиціягромадянська.
      >
      > Тобто, все завжди впирається в нас з вами. Одна з найбільших хвороб сучасного суспільства - несприйняття себе активним "політикотворчим" елементом. На цьому намагаються грати кучмівські пісюарщики, на всю потужність працюючи над мислевірусом "і кучмісти мудаки, і опозиціонери мудаки, і вапще всьо хірня".
      -------------------------------------------------------------------
      І про третю силу (марчука одразу до сраки:) . Все це правильно, в нас вожді призначили самі себе, явочним порядком і безальтернативністю через, як Ви кажете, від несприйняття піплом себе "політикотворчим елементом". Її (структурованої і організованої) нема, але її не може взагалі не бути. Вона є віртуальною, кухонною, кнайповою, Майданною, якщо хочте. І два варіанти: структуалізації тої сили в реалі з гаслом "до дідька колаборантів, Свистович (умовно) - наш президент" та імплементації (во, мля, нахапався лексики ;): ) ідей та позиції в найнезакаламутнені впливові голови в вождівському оточенні.
      Знаєте, тільки в умовах, наближених до бойових, пізнаєш глибинну дідівську мудрість, явлену козаками під час обрання гетьманів з кошовими. Багнюкою, багнюкою його, скурвого сина ;):
  • 2003.04.24 | Ромуальдыч

    Ответ на вопрос "кто виноват?" есть, а вопрос "что делать?"

    без ответа?

    Тут Предсказамус уже упоминал, что в Украине нет политических течений, кроме коммунизма и национализма. А так как оба течения себя не оправдали, на данный момент, то люди ориентируются на личности. И я с ним полностью согласен.

    Вы упоминаете о том, что сама по себе личность, не может быть гарантом демократии, по причине своей не постоянности (в виду болезни, смерти, подкупа). И с Вами я то-же согласен.

    От себя добавлю, что каждое поражение такого лидера, бьет по его движению сильнее, чем физическое уничтожение лидера.

    Некоторые, на форуме говорят, не дословно, "что плакаться плохо". И с ними я согласен.


    Так какие Вы делаете выводы? К какому действию Вы призываете, кроме стандартной, для Украины, констатации факта, что "жизнь - дерьмо"?
  • 2003.04.24 | Мінор

    Відомий провокатор, перепрошую, модератор дискусій Роман завів

    стару пісню російських демократів - "что дєлать і кто віноват?"
    Романе чи тобі хочеться абстрактно поміркувати чому в Україні немає зрілої демократії, а чи ти справді не знаєш відповіді на це запитання?
    Понад 70 років, коли рішення залежало від особи, а не від закону, понад 10 років безладдя, коли знову рішення залежало від особи, а не закону не сприяють утворенню міцних підвалин демократичного устрою. Ти висловлюєш претензії вождям опозиції - так вислови ці претензії собі.
    Романе, коли ти востаннє був на зборах самоврядування свого району? А чи знаєш ти, що на твоїй Борщагівці, як і в інших районах Києва, в органах самоврядування сидять одні старі пердуни-ветерани і зовсім немає молоді? У своєму під"їзді ти організував консьєржку? А якщо вона вже є, то чи був до організації причетний ти особисто? А чи не хочеш ти влаштувати патрулювання свого мікрорайону відставники військовими, зібравши для цього гроші по квартирам? А чи цікавився ти як розподіляється бюджет твого району *довідково - річний бюджет витрат вашого району перевишує 100 мільйонів гривень. А чи брав ти участь або, принаймні, чи бодай цікавився виборами до районної та міської ради від району, де ти живеш, і не за гроші, а так, як виборець?
    Якщо ти ще не засміявся, читаючи це все, то посмійся зараз - у країнах "розвиненої демократії" все починалося з от таких простих дій і простих запитань кілька сот років тому.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.24 | Предсказамус

      Наконец-то мы его вычислили!

      Мінор пише:
      > стару пісню російських демократів - "что дєлать і кто віноват?"
      [о необходимости вступления в местком skipped]

      > Якщо ти ще не засміявся, читаючи це все, то посмійся зараз - у країнах "розвиненої демократії" все починалося з от таких простих дій і простих запитань кілька сот років тому.
      Теперь ясно, что во всем виноват Роман, не вступивший в органы местного самоуправления и не контролирующий бюджет района. Это очень сильно помогает оппо прогаживать все, что можно прогадить в рекордно короткие сроки.
      Самое печальное, что в Ваших словах есть частичка правды, а именно пассивность оппозиционно настроенных украинцев существенно выше нормы. Но печальный опыт активных УНСОвцев, к примеру (не в той части, что посадили, а в той части, что оппо не удосужились даже толком помочь семьям осужденных) и очень многих других не способствует активности. А способствует ощущению, что вожди считают тебя пушечным мясом. Если к этому добавить глухариную болезнь лидеров, редкое умение договариваться не с теми и не о том, бороться не за то что надо etc, то Роману пора каяться - как это он довел лидеров до такой ручки?
      Ну а в местком - срочно! Роман! Ждем отчета о вступлении.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.24 | Мінор

        Поняття "местком" також споганили комуністи :-(

        Адже профспілки в Західному світі також виконують величезну політичну роль. Зрештою профспілка *местком, може стати головною опозиційною силою, як у Польщі. Втім, це все міркування вголос.

        В Україні, як, зрештою і в Росії, пасивні не лише рядові опозиціонери, але й усі громадяни. Пасивність громадян тягне за собою як пасивність суспільних інститутів так і пасивність рядових опозиціонерів. До активних ставляться з підозрою, ті, хто ризикує виділятись у суспільній свідомості є уже маргіналами. Тобто, як писав той самий Роман Шарп - проблема в генетичному коді.

        Ви би бачили як Володимир Цибулько улесливо усміхався до Віктора Ющенка, коли працював його радником, ви б подивилися, як побожно "внимают" промовам Тимошенко деякі її апаратники. Знаєте їхні лиця нічим не відрізняються від лиця Піховшека коли, той стоїть поруч Кучми, як і тих, хто цілує руку Ніязову. Як писав один поет: "Глянув - стільки рідних лиць, і ні жодного ОБЛИЧЧЯ!"
      • 2003.04.25 | Роман ShaRP

        Звіт, точніше, розповідь про то, чому його немає.

        Предсказамус пише:
        > Мінор пише:
        > > стару пісню російських демократів - "что дєлать і кто віноват?"
        > [о необходимости вступления в местком skipped]
        >
        > > Якщо ти ще не засміявся, читаючи це все, то посмійся зараз - у країнах "розвиненої демократії" все починалося з от таких простих дій і простих запитань кілька сот років тому.
        > Теперь ясно, что во всем виноват Роман, не вступивший в органы местного самоуправления и не контролирующий бюджет района. Это очень сильно помогает оппо прогаживать все, что можно прогадить в рекордно короткие сроки.

        Перш за все, дозвольте, пане Предсказамусе, звернутися до Вас з семантичним проханням-прогнозом. Воно стосується скорочення "оппо", котре Ви часто вживаєте. Я розумію, здається, чому, і душею я згоден, проте, мені здається, що воно не сприяє взаєморозумінню з боку певної великої частини людей (на жаль, далеко не всі вміють не звертати уваги на такі речі), буде їх дратувати, що є зайвим -- пости пана Правника доводять, що не все так погано в нашому домі ;)

        Я можу не думати про оте самоврядування так само, як Адам і Єва у раю не думали про одяг. Депутат від нашого району -- ані хто інший, як нашоукраїнець Володимир Бондаренко, давній *опозиціонер* (він походить з об*єднання "Ми"), також голова київської ПРП (не останньої партії, еге ж?) і великий друг Омельченка. Депутатом він тут другий термін, зі значною перевагою над конкурентами. За мікрорайон дбає Валерій Сібільов, людина, яка на голому асфальті побудувала один з найкращих, якщо не найкращий, ринок по Україні. Він же організував патрулювання, освітлення, організував відпочинок для місцевої молоді (постійно діючи розваги (танці-співи-конкурси до свят) і бари на площі перед кінотеатром + луна-парк щоліта), також фотоцентр, медіа-студію (на ринку власне радіо), благодійний центр реабілітації наркозалежних, і ще багато-гато всього, про що Ви можете почитати на ТРИМОВНІЙ (Eng-Rus-Ua) сторінці нашого ринку http://www.colibrys.kiev.ua/ (покажіть мені, будьласка, другий ринок з дискотекою, юрконсультацією, тримовним веб-сайтом, чатом, та купою інших сервісів). Не він, але інші люди, зробили так, що мій будинок, власне, перебуває мало не в "центрі мас" трикутника з трьох супермаркетів (що теж сприяє благоустрою території)+ поряд будується "торговий центр Квадрат" (київський бренд для мажорів), хтось прикрив пункт прийому склотари, де постійно кучкувалася відома публіка.... Ні, я не кажу, що проблем ЗОВСІМ немає. За кілометр -- Кільцева дорога, місце досить специфічне для будь-якого міста. Але, якщо мене спитають, чи добре дбає самоврядування в моєму районі -- я скажу "ТАК", і , незалежно від того, чи є Сибільов великим другом нелюбого мені СС Умєльченка, чи ні, на місцевих виборах я проголосую за нього і за його кандидатів, тому що він -- людина справи, до того ж, не раз на 4 роки, а ПОСТІЙНО. Як останній шрих -- зважте на то, що я пишу це про фірму, яка свого часу, в досить скрутну для мене годину, відмовила мені у працевлаштуванні, і Ви зрозумієте, наскільки я поважаю їх і то, що вони роблять для району.

        Це додатковою причиною для того, аби я зайнявся не місцевим самоврядуванням, а тим , що в мене виходить трохи ліпше (судячи з чергової "високої оцінки", якої мене щойно вдостоїли).

        > Самое печальное, что в Ваших словах есть частичка правды, а именно пассивность оппозиционно настроенных украинцев существенно выше нормы. Но печальный опыт активных УНСОвцев, к примеру (не в той части, что посадили, а в той части, что оппо не удосужились даже толком помочь семьям осужденных) и очень многих других не способствует активности.

        Про то давно писалося -- але буде не зайвим повторити. Та сама картина, що й з Майданом (це я знову про гроші). Хоча свого часу ці люди досить конкретно підтримали справу Тих Що На Горі, "Горці" допомагають їм досить ... неохоче (дуже м*яке слово).

        > А способствует ощущению, что вожди считают тебя пушечным мясом. Если к этому добавить глухариную болезнь лидеров, редкое умение договариваться не с теми и не о том, бороться не за то что надо etc, то Роману пора каяться - как это он довел лидеров до такой ручки?

        Каюся (стосовно Ющенка я покаявся вже давно, шукати посилання облом, пробачте). Проте, перш ніж покаятися, смиренно питаю, чи не змінилося щось за той рік, що пройшов з часів голосування по багатомандатному округу, коли *дехто* дійсно був лідером. Мені здається, що у світовій політичній та діловій практиці тих, хто за рік так примудрився *подбати про себе* і *виправдати сподівання виборців* називають не лідерами, а іншими словами (див. пост Свистовича про прихильників Ющенка в Ірпені після голосування по хімбату).

        Дякую за підтримку.
        Най Вам Щастить!
    • 2003.04.24 | Ромуальдыч

      Как много пьяных по утрам, или по утру, не важно.

      Все равно опять ахинея, опять нашли очередного русского нациста, опять он и они во всем виноваты, и опять с них и его надо строго спросить.

      Минор! Больше не пейте ;)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.24 | Мінор

        Я очень хорошо отношусь к русским демократам и избегаю называть

        их нацистами. Жаль только демократов в России с каждым годом все меньше. В любом случае Роман Шарп не относится ни к тем, ни к другим.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.04.24 | Ромуальдыч

          Еще по-пивку?

          Я не стану уточнять у Вас, Ваши выводы об уменьшении демократии в РФ.
          Если, по-вашему, демократия, это когда все всех мочат и власти не существует, то должен заметить, что это не демократия.

          Извечные русско-украинские вопросы: "кто виноват", "кому на Руси жить хорошо", риторические не только для Руси, но и для всей планеты. В смысле "кому на планете жить хорошо".

          Но, вернемся к несчастному Роману, которому досталось за традиционный вопрос. Вопрос, который возникает всегда, при отсутствии ответа на "что делать". У Вас такой ответ есть? Предупреждаю, отчислим из украинских демократов сразу же, как не дадите вразумительный ответ. ;)

          И, по пивку! :)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.04.24 | Augusto

            Можеш ще п'яною головою хоч трохи розуміти?

            Є чоткий план: провести вибори без маклів, без фальсифікацій, щоб громадяне самі вибрали собі органи державною влади, реформувати те, що не вибирається, а тоді вже нікого нема потреби звинувачувати - яке їхало, таке і здибало.
            Хоча, хлопче, в мене є сумніви що ти тільки прикидаєшся п'яним, а насправді ти такий завжди.
          • 2003.04.24 | Мінор

            Отчисляйте, пес с ней, в смысле, с демократией. Времени нет (-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.04.24 | Ромуальдыч

              Да не переживайте! Учение Демократии вечно, успеете :)(-)

    • 2003.04.24 | Navigator

      Шановний Мінор. Оце все (самоврядування) найцінніше

      надбання Заходу. Воно й виховує громадян. З часом. Питання ви поставили влучно!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.24 | Мінор

        Згоден. Дякую за підтримку. Якось поговоримо (-)

    • 2003.04.25 | Роман ShaRP

      <без назви>

      Пане Уколов!
      Певні риси виховання в поєднанні з тим, що я не вважаю Вас поганою людиною, заважають мені сказати Вам усе, що я думаю з приводу Вашої заяви. Гадаю, що в майбутньому це завадить мені відповідати Вам взагалі. Тому, дозвольте попрощатися, і , -- дати Вам почуту ж від Вас колись пораду: "Потягайте залізо".
      Не знаю, чи допоможе то у Вашому випадку Україні, але, я гадаю, зайняття спортом у будь-якому разі позитивно відіб*ються на Вашому здоров*ї, чого Вам від усієї душі бажаю.
      Прощавайте.
      Роман ShaRP
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.25 | Мінор

        Re: <без назви>

        Романе, що саме у моєму дописі тебе образило особисто? Порівняння з Чернишевським і Герценом? Чи те, що я з тобою фактично погодився?
        Можливо тобі не подобається, що я, ілюструючи інертність наших співвітчизників, апелював персонально до тебе? А до кого мені ще апелювати, якщо ти завів цю дискусію? Може хіба до себе. Адже я також не беру участі в місцевому самоуправлінні. Я також вже кілька років нарікаю на погану якість води, а ще жодного разу не зібрав підписи сусідів і своєму :-) депутату не передав листа. Я також є продуктом однієї системи, яка народила і Кучму, і Ющенка.
        Вибач, якщо ти вважаєш себе персоною поза критикою. Надалі, дискутуючи з тобою, буду наводити приклади лише з власного досвіду.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.04.25 | Navigator

          В чому сила англосаксонського світу?

          Зокрема в тому, що люди цінять те, чим вони відрізняються один від одного. Person.
          Давайте й ми потроху цінити свою індивідуальність. І ндивідуальність оточуючих.
          Той, хто думає не так як я, не ворог, а брат. Можливо, нерозумний.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.04.25 | Мінор

            Мені здаєвалося, що індивідуалізм не в меншій мірі притаманний і

            французькій, італійській, німецькій та будь-якій інші культурі Західної Європи, а не лише англо-саксонській :-)
            Мені окрім того видається, що індивідуалізм є однією з найбільш характерних рис українців. На відміну від росіян та інших представників азійського Сходу. Доречі, в тому немає нічого образливого. Азія цікава по-своєму і те, що у Москві "золотая дремотная Азия опочила на куполах", не робить її країною нижчого гатунку - просто вона інша, як, скажімо, Ірак.

            Тепер так приємно бачити биг-борди "Будь особливим!" А ще зовсім недавно всі хотіли бути "не гірше, як усі, як у людей" тощо. Хороша реклама - апелює до підсвідомого.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.04.25 | Navigator

              Згоден, англосакси й дійшли до культу диваків ! Я - не такий як

              всі!!!"
              У українців культ індивідуалізму часто збочується до небажання мати будь-якого авторитета ( що вони там знають) і небажання підкорятись будь-якій структурі, якщо в ній він сам не на першому місці. Англосаксонський колективізм - раціональний, українська вольниця часто ірріціональна. Як і заздрість до сусіда. Щоб не випендрювався.
              Та хай випендрюється, а я в ньго повчусь!
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2003.04.25 | Тестер

                Re: Дуже вдале формулювання українського Его


                Це вам нічого не нагадує...
                Кодекс корпоративной этики: каждой компании - свой кодекс
                Версия для печати
                Отправить по E-Mail
                Стернин Илья, Панферова Наталья
                E-xecutive
                В последние годы во многих крупных российских компаниях появились кодексы корпоративной этики. Что это - мода, реверанс в сторону западных инвесторов или с помощью кодекса собственник действительно стремится повысить эффективность управления компанией? Как показывает практика, этические кодексы действительно содержат ресурсы для решения достаточно широкого спектра задач. В то же время единый методологический подход к созданию этических кодексов на сегодняшний день отсутствует. Первым шагом в построении такой методологической базы может явиться проведенная в статье классификация существующих кодексов корпоративной этики.
                Изучение этических кодексов ведущих зарубежных и отечественных компаний показало, что зачастую они очень не похожи друг на друга. Рассмотренные кодексы имеют разный формат, разный стиль и, более того, выполняют разные задачи. Именно от поставленных задач зависит, каким будет этот документ, и как он будет работать в конкретной организации.
                К истории вопроса
                Этический кодекс, по сути, является сводом правил и норм поведения, которые разделяют участники группы. С помощью кодекса задаются определенные модели поведения и единые стандарты отношений и совместной деятельности.
                Первыми универсальными кодексами, представляющими собой набор общечеловеческих ценностей, были своды религиозных правил (например, Десять заповедей Ветхого завета). Чуть позже стали возникать частные кодексы, определяющие поведение отдельных социальных групп общества (например, Кодекс самурая "Бусидо").
                Потребность в частных кодексах (например, кодексы объединений, профессий) возникла в связи с тем, что универсальных норм было недостаточно для регулирования человеческого поведения в специфических ситуациях. Частная этика конкретизировала общие нравственные принципы применительно к особенностям той или иной деятельности.
                В настоящее время наиболее распространены два вида этических кодексов - профессиональные и корпоративные, которые регулируют отношения людей внутри данных групп.
                В зависимости от идентичности специалиста (с организацией или с профессиональным сообществом) более значимым для него будет кодекс профессиональной или корпоративной этики.
                Профессиональные кодексы регулируют отношения внутри профессионального сообщества и эффективны для "свободных профессий", где наиболее выражены профессиональные этические дилеммы. Одним из первых профессиональных этических кодексов стала клятва Гиппократа - кодекс врачей. Наиболее известны этические кодексы тех профессий, где значимые этические дилеммы задаются содержанием деятельности (адвокаты, психотерапевты, журналисты, риэлторы и т.д.).
                Кодексы регламентируют поведение специалиста в сложных этических ситуациях, характерных для данной профессии, повышают статус профессионального сообщества в социуме, формируют доверие к представителям данной профессии. Также кодекс усиливает значимость принадлежности к профессии, его принятие косвенно может являться обрядом инициации, актом "обращения в профессию" (например, принятие клятвы Гиппократа и допуск к лечебной работе у врачей).
                Когда наиболее значимые этические дилеммы задаются организацией, деятельность сотрудников регламентируется корпоративным кодексом.
                Подробнее о кодексе корпоративной этики
                Первопричина этических проблем в бизнесе - противоречия в интересах заинтересованных групп. Бизнес включает в себя экономические отношения между многими группами людей: клиентами, наемными работниками, акционерами, поставщиками, конкурентами, правительствами и сообществами - заинтересованными сторонами. Для наиболее эффективного управления современный менеджер должен учитывать всю совокупность интересов, а не только интересы акционеров.
                Часто заинтересованные группы выдвигают противоречивые требования.
                Например, противоречие интересов компании и потребителя: возможна ли продажа товара, не соответствующего по качеству декларируемому (недобросовестная реклама)?
                Компания стремится к максимально выгодному освещению своего товара и привлечению клиентов, интерес - процветание фирмы. Потребитель заинтересован в максимально объективном сообщении о потребительских качествах товара, интерес - полная информированность.
                Следует отметить, что не все проблемы имеют моральный аспект. Например, вопрос, стоит ли внедрять некий новый продукт в Европе прежде, чем в США, не имеет нравственной составляющей. А вопрос о разных критериях качества (или разных нормах информационной открытости о качестве товара) для продукции одной фирмы, экспортируемой в США и страны третьего мира, уже затрагивает нравственные нормы.
                Поэтому важнейшие задачи кодекса корпоративной этики - установить приоритеты в отношении целевых групп и пути согласования их интересов.
                Кодекс корпоративной этики может выполнять три основные функции:
                · репутационную;
                · управленческую;
                · развития корпоративной культуры.
                Репутационная функция кодекса заключается в формировании доверия к компании со стороны референтных внешних групп (описание политик, традиционно закрепляемых в международной практике по отношению к клиентам, поставщикам, подрядчикам и т.д.). Таким образом, кодекс, являясь инструментом корпоративного PR, повышает инвестиционную привлекательность компании. Наличие у компании кодекса корпоративной этики становится общемировым стандартом ведения бизнеса.
                Управленческая функция кодекса состоит в регламентации поведения в сложных этических ситуациях. Повышение эффективности деятельности сотрудников осуществляется путем:
                · регламентации приоритетов во взаимодействии со значимыми внешними группами,
                · определения порядка принятия решений в сложных этических ситуациях,
                · указания на неприемлемые формы поведения.
                Корпоративная этика, кроме того, является составной частью корпоративной культуры. Кодекс корпоративной этики - значимый фактор развития корпоративной культуры. Кодекс может транслировать ценности компании всем сотрудникам, ориентировать сотрудников на единые корпоративные цели и тем самым повышать корпоративную идентичность.
                Подходы к созданию этических корпоративных кодексов
                Содержание кодекса компании определяется, прежде всего, ее особенностями, структурой, задачами развития, установками ее руководителей.
                Как правило, кодексы содержат две части:
                · идеологическую (миссия, цели, ценности);
                · нормативную (стандарты рабочего поведения).
                При этом идеологическая часть может не включаться в содержание кодекса.
                В профессионально однородных организациях (банки, консалтинговые компании) часто используются кодексы, описывающие в первую очередь профессиональные дилеммы. Эти кодексы "вышли" из описанных ранее кодексов профессиональных сообществ. Соответственно, содержание таких кодексов в первую очередь регламентирует поведение сотрудников в сложных профессиональных этических ситуациях. В банковской деятельности, например, это доступ к конфиденциальной информации о клиенте и сведениям об устойчивости своего банка. Кодекс описывает правила обращения с такой информацией, запрещает использовать сведения в целях личного обогащения.
                В первую очередь здесь решаются управленческие задачи. Дополнение такого кодекса главами о миссии и ценностях компании способствует развитию корпоративной культуры. При этом кодекс может иметь значительный объем и сложное специфическое содержание и адресоваться всем сотрудникам компании.
                В больших неоднородных корпорациях сочетание всех трех функций становится сложным. С одной стороны, существует ряд политик и ситуаций, традиционно закрепляемых этическими кодексами в международной практике. Это политики по отношению к клиентам, поставщикам, подрядчикам; описание ситуаций, связанных с возможными злоупотреблениями: взятки, подкуп, хищения, обман, дискриминация. Исходя из управленческой функции, кодекс описывает стандарты образцового поведения в таких ситуациях. Такой кодекс имеет значительный объем и достаточно сложное содержание. Адресация его всем группам сотрудников в условиях значительной разницы в образовательном уровне и социальном статусе сотрудников затруднена. В то же время развитие корпоративной культуры компании требует единого кодекса для всех сотрудников - он должен задавать единое понимание миссии и ценностей компании для каждого сотрудника.
                В такой ситуации используются 2 варианта кодекса - декларативный и развернутый.
                "Кредо", или декларативный вариант этического кодекса используется для предъявления этических принципов с начала XX века. К таким кодексам относятся Кредо (декларация ценностей) "Джонсон и Джонсон" (1944 г.), Кодекс "Семь духов (принципов)" поведения сотрудников "Мацусита электрик" (1933 г.). Они описывают общие принципы поведения сотрудников на уровне деклараций.
                По сути, декларативный вариант - это только идеологическая часть кодекса без регламентации поведения сотрудников. Например "Кредо" включает 4 развернутых ценности, "Семь духов" - семь основных принципов. При этом в конкретных ситуациях сотрудники сами должны ориентироваться, как им себя вести, исходя из базовых этических норм.
                Подобные кодексы действуют и по сей день. Однако в ряде случаев сотрудникам трудно оценить этическую правомерность конкретного поступка исходя из общих принципов. Следовательно, для того, чтобы кодекс действительно работал, компании прибегают к постоянной трансляции этих принципов через пение гимна, регулярное обсуждение и другие корпоративные ритуалы. Например, начиная с 70-х годов, компания "Джонсон и Джонсон" установила практику постоянного обсуждения и критического обзора "Кредо". Во время кризиса, вызванного отравлением тайленола(1), Ларри Фостер, вице-президент компании по связям с общественностью, сказал, что у компании не было иного варианта поведения, кроме удаления тайленола с рынка. Отказаться сделать это значило нарушить "Кредо".
                Итак, декларативный вариант кодекса решает в первую очередь задачи развития корпоративной культуры. При этом для предоставления кодекса международному сообществу и решения конкретных управленческих задач необходима разработка дополнительных документов.
                С 80-х годов XX века распространение получил также развернутый вариант кодекса с подробной регламентацией этики поведения сотрудников (P&G, ВР). В них была зафиксирована конкретная регламентация поведения сотрудников в отдельных областях, где риск нарушений был высок или возникали сложные этические ситуации. Эти регламенты описывались в виде политик в отношении заказчиков, потребителей, государства, политической деятельности, конфликта интересов, безопасности труда.
                При этом большой объем и сложность содержания таких кодексов определяют их выборочную адресацию. В большинстве компаний такие кодексы разрабатываются для высшего и среднего менеджмента и не являются всеобщим документом, объединяющим всех сотрудников.
                Подходы к созданию этических кодексов
                Профессиональный Декларативный Развернутый
                Пример Альфа-банк, Северная торгово-промышленная палата Johnson & Johnson, Panasonic BP Amoco, P&G.
                Характеристики организации Профессионально однородные организации Крупные, профессионально неоднородные организации
                Содержание · Описывает профессиональные этические дилеммы, нормы и стандарты поведения · Может содержать идеологическую часть Описывает идеологию и общие правила поведения · Описывает политики в отношении ключевых групп · Регламентирует поведение сотрудников · Может содержать идеологическую часть
                Основные функции Может реализовывать все три функции: репутационную, управленческую и функцию развития корпоративной культуры Реализует в основном функцию развития корпоративной культуры, частично - управленческую Реализует репутационную и управленческую функции
                Кому адресован Всем сотрудникам Всем сотрудникам Преимущественно менеджменту
                Формат Профессиональный язык, большой объем Понятный текст, небольшой объем Специальная терминология, большой объем

                Итак, каждая компания определяет собственные задачи, для решения которых она намерена использовать такой инструмент, как кодекс корпоративной этики. Но создание кодекса, естественно, не ограничивается только написанием текста документа. Существует специфика исполнения подобных документов: заставить исполнять этический кодекс нельзя. Поэтому для того, чтобы он действительно работал, еще на этапе его создания необходимо предусмотреть процедуры, включающие в процесс разработки документа по возможности всех сотрудников компании. Только при условии принятия каждым сотрудником кодекса корпоративной этики он будет реально исполняться.
                Но как выполнить такую задачу в крупной корпорации? Как быть, если крупной компании нужен кодекс, выполняющий одновременно все функции: развивающий корпоративную культуру, повышающий эффективность управления, положительно влияющий на репутацию?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2003.04.25 | Navigator

                  Так це ще Кант сказав :"Найзагадковіші речі на землі - це

                  небо в зорях наді мною і моральний закон, що в мені."
                  Зоряне небо ніби маємо.
                  .............
                  :) :) :)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua