МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Пам"ятник за три тисячі знищених українців

04/25/2003 | Олег ТУМАНОВСЬКИЙ.
На одинадцятому роцi Незалежностi Рiвненська мiська рада прийняла безпрецедентне в сучаснiй iсторiї мiста рiшення про перенесення погруддя ката українського народу, професiйного енкаведиста-провокатора, через пiдлу дiяльність якого було знищено 3 тисячi українських громадян тiльки в обласному центрi, енкаведиста Нiколая Кузнєцова на вiйськовий меморiал Дубенського кладовища. Тепер поряд з могилами справжнiх солдатiв, що у роки Другої свiтової вiйни стали на смертельний двобiй з фашизмом, спорудять кенотаф (порожня, символiчна могила) "героя" неiснуючої держави та її спецвiйськ НКВД, що спецiалiзувалися на винищеннi у першу чергу ворожих тоталiтарному режиму нацiонально свiдомих українських патрiотiв.

До iсторiї потрапляють двома шляхами. Або входять визначними досягненнями (як Кий, Щек, Хорив та сестра їхня Либiдь заснуванням Києва; князь Володимир - Хрещенням; Степан Бандера, Клим Савур, Тарас Бульба-Боровець i тисячi iнших патрiотiв - боротьбою за народну волю). Або "влипають" - як росiйський пiп Гапон, що спровокував бiйню у Петербурзi; як "герой совєтского союза" Кузнєцов, стараннями якого i за сприяння пiдручних - польських шовiнiстiв, таких як брати Струтинські - гiтлерiвськi окупанти отримали привiд для тотального винищення українських патрiотiв, гордостi й окраси нашої нацiї, в'язнів рівненської в'язниці, чий прах покоїться нинi в колишньому урочищi Видумка, що на вулицi Степана Бандери.

I якщо перших, хто до iсторiї увiйшов, увiчнюють i вшановують, на їхнiх подвигах виховують молодь, то других таврують презирством i згадують їхнi iмена виключно для того, щоб унеможливити виникнення подiбних iсторичних персонажiв у майбутньому.

Саме з цих причин i був здивований, побачивши серед перелiку питань, винесених на порядок денний одинадцятої сесiї Рiвнеради пропозицiю рiвненських лiвих перенести бронзовий бюст свердловського зайди на вiйськове кладовище. Однак, лишалося вiрити у здоровий глузд депутатського корпусу, адже свiдоцтв про злочинну дiяльнiсть репресивно-каральних загонiв НКВД нинi оприлюднено вже чимало, живi ще свiдки тих подiй...

Та виявилося, що здорового глузду Рiвнерадi таки бракує. А може, у даному випадку мову потрiбно вести i не про здоровий глузд навiть, а про те своєрiдне зомбування, якому регулярно пiддається бiльшiсть - фракцiя "Наше мiсто" - з боку свого керiвника Чайки. Варто, наприклад, згадати ганебне рiшення, прийняте знову ж таки "нашемiстiвською" бiльшiстю стосовно московських церков - цiєї п'ятої колони духовних пiдривникiв нацiональних українських засад. (А може, не тільки духовних, бо, як стверджують, в усіх монастирях України, які належать московській Церкві, повно громадян Росії, і хто перевіряв, чи не належать вони до спецслужб сусідньої держави?) Це ж треба було - дозволити спорудження церков, служителi яких дуже полюбляють говорити про неканонiчнiсть української вiри та про "сатанизм" української мови.

I ось знову та ж сама бiльшiсть приймає рiшення про перенесення бронзових решткiв iз ликом вiрного сина радянської iмперiї на вiйськовий меморiал, де для нього планують вiдвести мiсце на алеї героїв. Але ж "героїзм" НКВД - загальновiдомий. Двадцять рокiв тому менi, недосвiдченому ще тодi журналiсту, довелося спiлкуватися з прапорщиком КГБ на пенсiї, який вiд червоного командування отримав орден Слави за "героїзм" на фронтi. Мова зайшла про оборону Москви, у якiй ця людина (не буду називати прiзвища) брала участь. Тодi я вперше почув правду про вiйну - добре озброєний "геройський" взвод НКВД, що розмiстився у тилових окопах, мав наказ розстрiлювати вiдступаючих з передової червоноармiйцiв, у яких на трьох була гвинтiвка, граната i пляшка iз так званим "коктейлем Молотова" чи й просто бензином...

Це - НКВД, улюблене дитя комунiстичної партiї, а Кузнєцов був гiдним сином обох цих тоталiтарних структур. Напевне, через це й прибув на сесію компартiйний функцiонер з Рiвного, який у списочному складi вiдмираючої партiї просочився до Верховної Ради, Микола Кухарчук, що розповiв "захоплюючу" iсторiю про те, що наше мiсто знане у свiтi саме завдяки Кузнєцову. (На мiй погляд, це те саме, що сказати - свiт знає Австрiю тiльки завдяки Гiтлеру).

Залишимо створення "свiтлого образу" ката українського народу на совiстi наших червоних, а рiшення про його фактичну реабiлiтацiю - на совiстi тих, хто за нього проголосував на сесiї Рiвнеради - Чайки, Грещука, Загинея, iнших хохлів-малоросів, якi анi на мить не замислилися над тим, що вчинили. У мiстi, де прах закатованих українських патрiотiв закликає до вiдновлення iсторичної справедливостi, бовванiтиме бронзовий iдол, чий прообраз опосередковано приклав руку до їх трагiчної долi.

Втiм, досить про це. Краще повернутися з полiтичних вершин на грiшну землю й реально розiбратися, хто й для чого iнiцiював перенесення Кузнєцового погруддя. Якщо подумати, то весь його iдеологiчний пiдтекст - святкування дня перемоги i таке iнше - вiдходить на другий план, якщо не далi. У життi все набагато простiше. Пiсля того, як бюст "героя" був демонтований i вiд примiщення мiськвиконкому переїхав до будиночку колишнього iменного музею Кузнєцова, що нинi припинив своє iснування, все нiбито вляглося. Стоїть собi десь на тихiй вулицi, очей не муляє - i нехай. Але ж примiщення колишнього музею (а разом iз ним i майданчик, на якому стояв бюст) перейшло у спадок рiвненськiй фiрмi "Захiдбудсервiс". I вже незабаром погруддя "героя" почало муляти очi керiвництву пiдприємницької структури. Головним чином тому, що стояло на вельми зручному мiсцi навпроти офiсу, де найкраще б вписалася невеличка автостоянка для службового i, певне, власного автотранспорту "Захiдбудсервiсу". А отже, "життєвий простiр" став потребувати розчищення.

Саме про це, як про головну господарську причину iнiцiацiї малозрозумiлого, а для українських патрiотiв i неприйнятного рiшення, говорив на другому пленарному засiданнi депутат-"нашоукраїнець" Юрiй Торгун. I про це ж непрямо свiдчить готовнiсть вищезгаданої фiрми здiйснити перенесення "героїчного" погруддя на меморiал власним коштом. Адже бiзнес є бiзнес, i пiдприємець, який рахує власнi грошi, навряд чи погодиться витратити їх просто так, без вигоди для себе. I, виходить, що справа зовсiм не в iсторичнiй "цiнностi" кольоровометалевого Кузнєцова, а у тому мiсцi, яке вiн займає бiля примiщення фiрми.

Але про що б ми нинi не говорили, мусимо визнати: Рiвненська мiська рада нинiшнього скликання увiйде до iсторiї мiста ганебним фактом своєї бiографiї - спробою реабiлiтацiї ката українського народу, рiшенням стовiдсотково позбавленим найменшої частки нацiональної гiдностi.

Відповіді

  • 2003.04.25 | Тестер

    Re: А чи не правильніше відправити на його ба'тьківщину (-)

  • 2003.04.25 | Янехочубытьзверем

    “Вервольф” хочуть купити росіяни - до пари


    У ставці Гітлера «Вервольф» у Вінницькій області демонструватимуть радянські танки. Це станеться, якщо ділянку, на якій розташована ставка, купить дочірнє підприємство підмосковного Климовського патронного заводу. Влада Вінницької області оголосила не зовсім звичайний тендер на право володіти десятигектарною ділянкою землі поблизу села Стрижавка. Саме там розташовувалося сумновідоме “Вовче лігво”. Оскільки з українських інвесторів спробувати щастя у конкурсі на продаж бункера ніхто так і не наважився, претенденти з Підмосков’я виявилися не тільки першими, а й єдиними учасниками тендера.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.25 | Володимир Щербина

      Про “Вервольф”

      Цікавий матеріал про цей тендер:

      "Думаю, багато кого здивував би намір якоїсь приватної структури взяти в оренду Хатинь, Бабин Яр або ті ж таки керченські катакомби. Що-що, а історію Великої Вітчизняної війни ми вивчали багато й тим паче не абияк.

      Гітлерівська ставка «Вервольф», певне, місце дещо інакшого типу. Але - сумніви таки насідають. Так само, як насідає влада Вінниччини, воліючи орендувати територію ставки..."

      Повний текст: http://observer.sd.org.ua/news.php?id=60
  • 2003.04.28 | Чучхе

    Про рівненські пам"ятники і рівненські бункери

    в тому, що пам"ятник Кузнєцову перенесли до військового цвинтаря є й хороші сторони: не буде мозолити очі рівнянам. Відновлюються ж могили поляків, загиблих в 1920-му році? Він серед них чудово впишеться. А звідти його перенесуть ще кудись - вже є немалий досвід. Якби у Рівненської області була область-побратим в Росії його можна було б відправити туди під маркою культурного обміну, як от Київ подарував Петербургу пам"ятник Олександру ІІ, який валявся в запасниках міського музею. В кінці-кінців це не менш маразматично, ніж ставити пам"ятник жертвам голодомору біля Рівненської міськради на постамент з-під щойно знятого пам"ятника Кузнєцову, так що при бажанні можна з-під бронзи розгледіти напис "Ніколай Кузнєцов" (Хоча насправді він був Ніканор).

    Про Вервольф. Чомусь всі забувають, що в Рівному також є чудовий, ніким не досліджений бункер райхскомісара (видатний знаток історичної науки Лєн щоправда вважає, що його посада називалась "гауляйтером") Еріха Коха, бетонна кришка якого (розмірами висота/ширина/довжина є десь 2/5/20 метрів) стоїть біля краєзнавчого музею в історичній частині міста, причому зроблена з такого міцного бетону, що прибрати його не є можливим. Навть з архітектурного боку той бункер цікавий, бо він був побудований ще Антантою для польського війська і лише розширений німцями. Міськрада теж має клопіт, куди б його збути. Мені особисто один чиновник, наближений до Чайки (міський голова Рівного, хто не в курсі) казав буквально "Найди в Києві інвестора, ми на цьому бункері ресторан зробимо під назвою "В гостях у Коха" - з офіціантами у формі СС і обличчями Кузнєцова. Міськрада віддасть ту ділянку практично задурно. Його можна буде включити до туристичних об"єктів міста!". Якщо серед майданівців є потенційні інвестори, пишіть на мило, я донесу ваші ідеї до представницької влади міста

    Між іншим, привіт Олег Туманівський! Ми з Вами трохи знайомі (по тусівці біля ЦГ), однак не буду розконспіровуватись. Привіт всій рівненській пресі! :hello:


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua