Уроки війни в Іраку для України
05/02/2003 | Цивільний
УРОКИ ВІЙНИ В ІРАКУ ДЛЯ УКРАЇНИ.
"Люблю всі народи, крім москалів, ляхів, мадярів, румунів, словаків (і хто там ще з нами межує?) – яких ненавиджу". Так з нас, українців звикли дражнитися "воріженьки". Однак у цьому тупому жарті 100 відсотків здорового глузду. Довкола самі вороги. Усі зазіхають на наше. А ми тільки втираємось, коли тут, в Україні, на сільрадах, де головують особи румунської національності, висять прапори румунської держави. Облизуємось, коли мадяри в Закарпатті забирають найкращі частоти для висилання своїх, мадярських, телеканалів… Про москалів і говорити нічого. Така віктимна поведінка – не наша, а кацапських сатрапів, що у нас владарюють – неминуче спровокує воєнну агресію з боку перелічених у першому рядку "воріженьків". Причин предостатньо – і кордон вирівняти, і оборонити російсько– мадярсько– румуномовне населення, і ще що завгодно. Чи спроможна українська армія відбити агресію? Хтозна. Залишимо розбір цієї теми на інший раз, а розгляньмо ще одну реальну загрозу – американську.
Чи може Америка напасти на Україну? Цілком. Останні американські заяви про порушення Україною авторських прав, і особливо перелік товарів, виробництвом яких наша країна буцімто тії права порушує, свідчить, що США просто шукають привід "приколупатися". Якщо колоніальна адміністрація України виконає нахабні вимоги імперіалістів, то це означатиме, що українську фармацевтичну, автомобільну (потрібне дописати) промисловість буде знищено. Якщо ж вимоги не буде виконано, то маємо серйозну причину для американського воєнного втручання. Чи, радше, привід, адже причина одна – американцям потрібно підтримувати боєготовність своїх збройних сил, потрібно підтримувати ВПК. Для цього потрібно воювати, а воювати краще зі слабким противником, та ще й з міжнародним парією. Бажано, щоб влада у країні, призначеній противником, була продажна, а отже, не опиралася. Югославія цілком підпадала під таке означення, підпадав і Ірак. Які ще країни можуть погромити США? Сірія, Лівія – найперші претенденти. Однак – там пустеля. Досвід воєнних дій у пустельній місцевості здобуто. Тому лишається Іран. Але ж хочеться повоювати і з більш-менш, але не занадто, сильним супротивником і в європейських географічних та кліматичних умовах. І тут Україна – найперший кандидат у цілі. Парія? Парія. Влада продажна? Продажна. Країна слабка? Слабка. Зброя є? Повно. Самих танків понад 4 тисячі. Зброя застаріла, а тому мало ефективна? Авжеж! Це буде не війна, а прогулянка в тир!
Якби я був директором цієї нещасної України – навіть нинішньої – що б я робив? Знав би, що як Америка нападе, то ніхто за мене не заступиться, ніхто не підтримає. Росія, як завжди, підібгає хвоста і навіть розвідувальною інформацією з супутників не поділиться. Бацька не мовчатиме, але й кричатиме неголосно, бо злякається. Отже, битися доведеться без союзників, в атмосфері міжнародного осуду й ненависті до слабкого… Ще я знав би, що мої сподвижники мене продадуть, адже проти американської ФІНАНСОВОЇ зброї не встоїть ніхто. Ще знав би, що США та їхні союзники бомбитимуть з авіабаз у Британії, Туреччині, Угорщині, Польщі, можливо, навіть у Росії. Що бомбитимуть? Заводи, наприклад "Росток". Мости, наприклад, міст метро.
Як би я готувався до такої війни?
Насамперед, я продав би всі літаки, усі шість, що іще літають, навіть за мізерні копійки. Американці їх навіть не збиватимуть. Спалять ще на аеродромі. Американсько-союзницьке панування в повітрі буде цілковите. Тому я витяг би із загашників усе, що може стріляти вгору. Ліквідував би всі оті абсолютно непотрібні Україні десантні, понтонні, танкові, мотострілецькі частини та з'єднання – бо це військо для наступу, а не для оборони. Зате я розгорнув би до повного штату всі протиповітряні полки, дивізіони, батареї (чи як там вони називаються). Наробив би в Дніпропетровську, накупив би, де тільки можна, але не в москалів, зенітних ракет – як великих, так і переносних ЗРК. Навчив би максимальну кількість солдатів з них стріляти. Окремо продумав би методи боротьби з бойовими гелікоптерами "Апач" (вогневі засідки тощо). Знаючи, що в перші ж години війни управління військами буде зруйновано, наказав би протиповітряним частинам відпрацювати ведення бойових дій в автономному режимі – щоб кожна гармата, кожна ракета, кожен ПЗРК стріляли, не питаючи, у все, що літає. Ще накупив би засобів радіоелектронної боротьби і підготував до них обслугу.
Знаючи, що самих повітряних ударів американцям буде замало і вони обов'язково введуть сухопутні війська, я на можливих напрямках вторгнення заздалегідь підготував би оборону. По-перше, нарив би іригаційних каналів на танконебезпечних напрямках. Замінував би все, що можна – рівні поля, мости, дороги. Поназакопував би танків – причому без екіпажів, з пристроєм, який за радіосигналом один раз вистрелив би в потрібну точку. Вистачить. Так само поназакопував би систем залпового вогню ("Град"), заздалегідь націлених на місця, де противник рухатиметься колонами, чи ставатиме на перепочинок, ремонт техніки, дозаправку тощо. Щоб вони стояли замасковані і щоб так само, як танки, могли єдиний разочок стрельнути. Військовиків, як і встановлювали б такі вогневі пастки, неодмінно перевів би служити в інші місця – перетасував би, щоб не встигли перебігти й продати. Що ще? А, так. З комуністів організував би рухомі протитанкові групи. Одна пускова установка чогось типу "Корнет", охорона (кулеметник, снайпер, автоматник). РПГ, мабуть, доведеться забути. Хоча… Їх теж можна використати – як міни-самостріли. Чи наробити до них протипіхотних гранат.
Ще на заводах, поки їх Америка не розбомбила, наробив би снайперських гвинтівок – причому великокаліберних, 14.7 мм, обладнаних класною оптикою, щоб били кілометрів на 5, трощили імперіалістичним танкам приціли й триплекси, вибивали командирів. До гвинтівок наготував би снайперів.
Ще вивчив би совіцький досвід облаштування УР ("укрєпрайонов") на Далекому Сході. Там багато чого можна почерпнути.
Отаке. Перемогти, може, й не переміг би, але крівцю з носа янкесам пустив би.
"Люблю всі народи, крім москалів, ляхів, мадярів, румунів, словаків (і хто там ще з нами межує?) – яких ненавиджу". Так з нас, українців звикли дражнитися "воріженьки". Однак у цьому тупому жарті 100 відсотків здорового глузду. Довкола самі вороги. Усі зазіхають на наше. А ми тільки втираємось, коли тут, в Україні, на сільрадах, де головують особи румунської національності, висять прапори румунської держави. Облизуємось, коли мадяри в Закарпатті забирають найкращі частоти для висилання своїх, мадярських, телеканалів… Про москалів і говорити нічого. Така віктимна поведінка – не наша, а кацапських сатрапів, що у нас владарюють – неминуче спровокує воєнну агресію з боку перелічених у першому рядку "воріженьків". Причин предостатньо – і кордон вирівняти, і оборонити російсько– мадярсько– румуномовне населення, і ще що завгодно. Чи спроможна українська армія відбити агресію? Хтозна. Залишимо розбір цієї теми на інший раз, а розгляньмо ще одну реальну загрозу – американську.
Чи може Америка напасти на Україну? Цілком. Останні американські заяви про порушення Україною авторських прав, і особливо перелік товарів, виробництвом яких наша країна буцімто тії права порушує, свідчить, що США просто шукають привід "приколупатися". Якщо колоніальна адміністрація України виконає нахабні вимоги імперіалістів, то це означатиме, що українську фармацевтичну, автомобільну (потрібне дописати) промисловість буде знищено. Якщо ж вимоги не буде виконано, то маємо серйозну причину для американського воєнного втручання. Чи, радше, привід, адже причина одна – американцям потрібно підтримувати боєготовність своїх збройних сил, потрібно підтримувати ВПК. Для цього потрібно воювати, а воювати краще зі слабким противником, та ще й з міжнародним парією. Бажано, щоб влада у країні, призначеній противником, була продажна, а отже, не опиралася. Югославія цілком підпадала під таке означення, підпадав і Ірак. Які ще країни можуть погромити США? Сірія, Лівія – найперші претенденти. Однак – там пустеля. Досвід воєнних дій у пустельній місцевості здобуто. Тому лишається Іран. Але ж хочеться повоювати і з більш-менш, але не занадто, сильним супротивником і в європейських географічних та кліматичних умовах. І тут Україна – найперший кандидат у цілі. Парія? Парія. Влада продажна? Продажна. Країна слабка? Слабка. Зброя є? Повно. Самих танків понад 4 тисячі. Зброя застаріла, а тому мало ефективна? Авжеж! Це буде не війна, а прогулянка в тир!
Якби я був директором цієї нещасної України – навіть нинішньої – що б я робив? Знав би, що як Америка нападе, то ніхто за мене не заступиться, ніхто не підтримає. Росія, як завжди, підібгає хвоста і навіть розвідувальною інформацією з супутників не поділиться. Бацька не мовчатиме, але й кричатиме неголосно, бо злякається. Отже, битися доведеться без союзників, в атмосфері міжнародного осуду й ненависті до слабкого… Ще я знав би, що мої сподвижники мене продадуть, адже проти американської ФІНАНСОВОЇ зброї не встоїть ніхто. Ще знав би, що США та їхні союзники бомбитимуть з авіабаз у Британії, Туреччині, Угорщині, Польщі, можливо, навіть у Росії. Що бомбитимуть? Заводи, наприклад "Росток". Мости, наприклад, міст метро.
Як би я готувався до такої війни?
Насамперед, я продав би всі літаки, усі шість, що іще літають, навіть за мізерні копійки. Американці їх навіть не збиватимуть. Спалять ще на аеродромі. Американсько-союзницьке панування в повітрі буде цілковите. Тому я витяг би із загашників усе, що може стріляти вгору. Ліквідував би всі оті абсолютно непотрібні Україні десантні, понтонні, танкові, мотострілецькі частини та з'єднання – бо це військо для наступу, а не для оборони. Зате я розгорнув би до повного штату всі протиповітряні полки, дивізіони, батареї (чи як там вони називаються). Наробив би в Дніпропетровську, накупив би, де тільки можна, але не в москалів, зенітних ракет – як великих, так і переносних ЗРК. Навчив би максимальну кількість солдатів з них стріляти. Окремо продумав би методи боротьби з бойовими гелікоптерами "Апач" (вогневі засідки тощо). Знаючи, що в перші ж години війни управління військами буде зруйновано, наказав би протиповітряним частинам відпрацювати ведення бойових дій в автономному режимі – щоб кожна гармата, кожна ракета, кожен ПЗРК стріляли, не питаючи, у все, що літає. Ще накупив би засобів радіоелектронної боротьби і підготував до них обслугу.
Знаючи, що самих повітряних ударів американцям буде замало і вони обов'язково введуть сухопутні війська, я на можливих напрямках вторгнення заздалегідь підготував би оборону. По-перше, нарив би іригаційних каналів на танконебезпечних напрямках. Замінував би все, що можна – рівні поля, мости, дороги. Поназакопував би танків – причому без екіпажів, з пристроєм, який за радіосигналом один раз вистрелив би в потрібну точку. Вистачить. Так само поназакопував би систем залпового вогню ("Град"), заздалегідь націлених на місця, де противник рухатиметься колонами, чи ставатиме на перепочинок, ремонт техніки, дозаправку тощо. Щоб вони стояли замасковані і щоб так само, як танки, могли єдиний разочок стрельнути. Військовиків, як і встановлювали б такі вогневі пастки, неодмінно перевів би служити в інші місця – перетасував би, щоб не встигли перебігти й продати. Що ще? А, так. З комуністів організував би рухомі протитанкові групи. Одна пускова установка чогось типу "Корнет", охорона (кулеметник, снайпер, автоматник). РПГ, мабуть, доведеться забути. Хоча… Їх теж можна використати – як міни-самостріли. Чи наробити до них протипіхотних гранат.
Ще на заводах, поки їх Америка не розбомбила, наробив би снайперських гвинтівок – причому великокаліберних, 14.7 мм, обладнаних класною оптикою, щоб били кілометрів на 5, трощили імперіалістичним танкам приціли й триплекси, вибивали командирів. До гвинтівок наготував би снайперів.
Ще вивчив би совіцький досвід облаштування УР ("укрєпрайонов") на Далекому Сході. Там багато чого можна почерпнути.
Отаке. Перемогти, може, й не переміг би, але крівцю з носа янкесам пустив би.
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2003.05.02 | юрко
Re: Уроки війни в Іраку для України
дурне пишете, пане, як типовий азіат. Утворіть в Україні західне суспільство, хоч би рівня Іспанії, чи Італії, а тоді патякайте про агресивність американців. Чомусь поляки не переживають, що на них Америка нападе і загарбає їх ойчизну, а навпаки, роблять все, щоб стати частиною західного світу і отримати американську протекцію. Чи на зміну українського суспільства, пане, розуму не вистачає, а ганити тих, що зробили це багато не треба, вистачить почитати російські матеріали. Вони мають повно рецептів, як боронитися від американців.2003.05.04 | Володимир
На відміну від Росії, для України вигідне звільнення Іраку!
Особисто я як громадянин повністю і беззастережно підтримував саме війну за звільнення Іраку від фашистського режиму. Ця війна закінчилась перемогою антихусенівської коаліції, з чим всіх і вітаю. В той час як Росію очикує економічний занепад у зв"язку із втратою нафтодоларів, Україна в перспективі має чудовий шанс позбутися гноблення з боку імперії-метрополії і за безцінь купувати іракську нафту.Всі закиди про "агресивність" чи "імперіалістичність" США на мою думку є абсурдними і безглуздими і переповнені комунофашистським змістом. До речі, саме москалі і є найголовнішими носіями дикунських антиамериканських настроїв.
2003.05.04 | Alfred
Нобелевские лауреаты выступили против США
03.05.2003 [04:01]
Лауреаты Нобелевской премии Габриэль Гарсиа Маркес, Ригоберта Менчу, Адольфо Перес Эскивель подписали коллективное письмо-обращение "К совести мира", в котором заявляют, что "вторжение в Ирак привело к разрушению существовавшего до этого мирового порядка", ипредупреждают, что США "ломают нормы взаимопонимания между народами". Под письмом стоят подписи 90 представителей культуры и художественной интеллигенции, главным образом Латинской Америки и Испании, среди которых такие всемирно известные представители культуры, как бразильский архитектор Оскар Нимейер,американский киноактер Гарри Белафонте, испанский танцовшик Антонио Гадес, уругвайские писатели Марио Бенедетти и Эдуардо Галеано. Авторы письма отмечают, что опираясь на свой "моральный авторитет", они "обращаются к совести мира, чтобы воспрепятствовать новому грубому нарушению общепринятых принципов, которые готовят США". В письме особо отмечается, что США пытаются использовать недавние судебные процессы в Гаване как "предлог для возможного вторжения на Кубу".
Многие представители мировой художественной интеллигенции в последнее время критиковали и Фиделя Кастро за усилившиеся репрессии инакомыслящих. Гарсиа Маркес, впервые выразив свое несогласие с Фиделем Кастро, с которым он поддерживает давние дружеские отношения, напомнил, что выступает против преследования кубинских диссидентов и "лично способствовал освобождению многих из заключения". Тем не менее, нобелевский лауреат, как и большинство его коллег, критикуюя Фиделя
Кастро за преследование диссидентов, отмечает, что выступает и против участившихся в этой связи нападок США на Кубу, которые вызывают растущую тревогу.
Источник: Корр. РИА "Новости" Хуан Кобо
2003.05.05 | Богдан
А чому вони не виступили проти Хусейна чи Путіна?
Чим пояснюєте таку явну тенденційність цих "закликів совісті"? Цікаво знати вашу думку.2003.05.05 | Patriot
Богдане а у Вас інші аргументи бувають?
Крім, а чому, вони не виступали проти Хусейна і Путіна. Питання до Вас. Ви будете підтримувати вбивство українських громадян, за те що їхні предки колись вбивали поляків?2003.05.06 | Богдан
Бувають, але ви не спроможні відпости на ці аргументи
а вже хочете іншихЧи я повинен навести сотні аргументів поки ви не підберете собі той, на який здатні дати відповідь?
2003.05.06 | Patriot
Ce ne arhumenty ;(
Богдан пише:> а вже хочете інших
>
> Чи я повинен навести сотні аргументів поки ви не підберете собі той, на який здатні дати відповідь?
Ні, просто це не аргумент. Якщо російськи уряд чинить злочини, то це не значить що їх має право чинити уряд країни, яка претендує на "НАЙДЕМОКРАТИчність". Ви ж, чомусь втікли з гілки, коли Вам поставили прямі питання. Я про "Без правил".
2003.05.05 | Patriot
США також не в найкращій економічній кондиції
I nam vony ne dopomozhut'. Samym treba vyzhyvaty, a ne oriojentuvatysya postijno na kohos'2003.05.06 | Богдан
Для того, щоб економічні кондиції США і Росії зрівнялися
потрібно, щоб кожен американець як мінімум років 400 нічого не робив, а тільки пив і похмелявся, пив і похмелявся ..................2003.05.06 | Patriot
Re: Для того, щоб економічні кондиції США і Росії зрівнялися
Nixto ne govory2003.05.02 | Зараза
Нащо такий довгий перелік?
>Якби я був директором цієї нещасної України – навіть нинішньої – що б я робив?ЦЕЙ директор, якщо вже так захвилювався б про долю країни, мав би просто піти. Цього було б досить.
2003.05.05 | Богдан
100 % :-)) (-)
2003.05.02 | Горицвіт
продажна влада
Ви правильно пишете про продажну владу. Я б тільки загострив, що це головна загроза національній безпеці. Все інше — технічні деталі. (Ви пропонуєте, щоб Кучма зараз почав заміновувати поля і автотрасу Одеса-Київ?)Куди розбіглася армія Саддама разом з генералами і самим Саддамом?
ПРи нормальній владі і мінімумі зусиль Україна стає частиною Європи. Нікому в голову не прийде напасти на Бельгію чи, скажімо, Румунію.
2003.05.03 | Vadym Gladchuk
Re: Уроки війни в Іраку для України
Автору треба лікуватися. А український владі принаймі хоч трохи поважати права людини...P.S. Росія вже почала економічну загарбницьку війну з Україною. Скуповують за бесцінь усе!!!
2003.05.05 | Лисий
Re: Уроки війни в Іраку для України
дуже правильна стаття. боротися треба бути готовим з будь-яким агресором. я б тільки додав, що рпг теж варто застосовувати. взагалі, будь-яка війна зі штатами — це війна механіки проти електроніки. жодних пзрк — тільки рпг.а гладчуку варто було б перестати лизати янкі і взагалі піти на якийсь інший форум.
2003.05.05 | Navigator
Все правильно, тільки удар найвірогідніший з другого боку
І не забувайте, що НАТО гарантує кордони членів. А для любителів погеройствувати американці виділять сектор, як полякам...2003.05.05 | Богдан
Не всіх дурних війна забрала (-)
2003.05.05 | Костя Порох
IQ problemo ?
До речі, майте на увазі, що подібними можуть бути розробки кучмістів на виборах. Вже почали?2003.05.05 | Serhiy Hrysch
До речі про військо
Все де є згадка "США" це повна х. ой, дурня.Але про військо. Після війни в Іраку, бачимо, яка странна є політика щодо війська в Україні. Хіба війна вигравається танками? Ні. Літаками АН70? Ні. ВІЙНА ВИГРАЄТЬСЯ GPS! Geographic Pointing System. Як в Дельта Форсі (комп"ютерна гра).
Все що виробляється продається міні військам, щоб ті бомболи інші міні війська. А по GPS у нас нуль замовлень. На початку 1990х, був такий харківський завод, Commi Corporation (Завод Комунар, ЗАО.) Так от, він мав абсолютний нуль військових замовлень, навіть не на 4 чи 5 мільйонів. У рамках позорної "Харківської ініціативи", він хотів створити СП з Моторолою, щоб робити GPS для американців. Але СП не вийшло.
GPS це повна фігня, іграшка, яка коштує (американська) 150 доларів приточності наведення 3 метри. Такі штучки продаються у магазинах у США замість компаса. Сучасні GPS мають точність навіть до кількох сантиметрів.
Для GPS треба мати власні(ий) супутник наведення, плюс самі пристрої. Працює він так, що пристрій посилає аналоговий сигнал на супутник, а супутник відповідає зі вказанням географічної точки пристроя. І все. Ставиться такий чіп на ракету, чіпу задається точка на кулі. Ракета запускається, і її політ координується періодичними сигналами з супутника. Це і є зоряні війни. Це і є "сарт бомбз". Так вигралася війна у Іраку. У нас ракети цінні тим, що працюють без супутникового наведення, але цього недостатньо, бо вони дуже неточні.
"Вороженьки" згинуть не від роси, а від застосування GPS.
Американці і європейці мають десятки супутникових систем GPS, 12+ з них є безкоштовні і доступні будь кому.
Тепер про "вороженьків".
Ми вважаємо, що "атаки на Україну" (згадані прапори і т.п.) є внутрішніми проблемами. Насправді вони зовнішні. Так вже склалося якимись Пр технологіями, що народи центральної європи майже ненавидять одне одного і погано одне одного знають. Я впевнений за Польщу, Туреччину, Грузію, і Словаччину, але Росія, Румунія, Білорусь можуть стати реальною загрозою у наступні років 50 чи 100.
Береженого Бог береже
2003.05.06 | Горицвіт
про GPS
Serhiy Hrysch пише:> Американці і європейці мають десятки супутникових систем GPS, 12+ з них є безкоштовні і доступні будь кому.
Не зовсім зрозуміло, що ви маєте на увазі. Наскільки я знаю, загальнодоступних навігаційних систем є одна: власне GPS — це конкретна американська система. Є ще колишня радянська система, у неї, здається, менша точність і площа покриття, принаймні нею масово не користуються.
Зараз ЄС планує зробити свою систему, але американці чинять опір. Вони змушені були також зняти обмеження на точність для цивільних користувачів GPS.
Максимальна точність досягається, коли приймач є в зоні наземної станції коректування (яка слідкує за супутниками і вносить поправки в їхні сигнали).
При цих умовах справді досягаються сантиметри (міліметри?): GPS використовується навіть для моніторингу мостів (щоб сильно не деформувалися).
Військове застосування можливе фактично тільки для американців. Бо в випадку чого вони просто вимкнуть (чи ще гірше — спотворять дані) систему на певних територіях. Хоча я читав заяву американських представників, що під час війни в Іраку система не вимикалася. А на майбутнє вони розробляють глушилки, щоб обрізати тільки певний район.
Тому щоб повноцінно користуватися в військових цілях, треба мати свою систему (супутники і т.п.). Я думаю, Україна технічно може це зробити. Але вигідніше, напевно, включитися в європейську систему.
Взагалі, GPS цікава штука. Сам приймач можна купити за $100 (ніякої ліцензії чи підключення не треба). Вже є цікаві навігаційні пристрої на основі кишенькових комп'ютерів: ходиш, і на карті показана точка, де ти перебуваєш.
2003.05.06 | Serhiy Hrysch
Re: про GPS
Я мав на увазі 12 супутників. Чув про європейські супутники, але виходить вони теж включені до ам системи.Не думаю, що побудова системи супер дороге. Класно було б підключитися до Європи, запропонувавши пару своїх супутників для спільних цілей.
Крім ГПС, такі супутники могли б робити багато чого іншого корисного, як то моніторити поля, водні басейни, робити чіткий прогноз погоди, надавати сателітарний телефонний зв"язок, етс.
2003.05.06 | Patriot
Re: про GPS
Vchora dyvysya novyny. Jevropejci pochynajut' buduvaty svoju systemu i po tochnosti vona povynna perevyschyty amerykans'ku. Suputnyky vzhe pochaly zapuskaty. Ale, meni zdajet'sya, scho kil'ka desyatkiv horoshyx xakeriv mozhut' use ce obladnannya vyvesty z ladu.2003.05.07 | Горицвіт
Re: про GPS
Serhiy Hrysch пише:> Я мав на увазі 12 супутників. Чув про європейські супутники, але виходить вони теж включені до ам системи.
Не включені. Мабуть, ви говорите про якісь інші супутники, а не про радіонавігацію.
> Не думаю, що побудова системи супер дороге.
Дороге. Не хочу зараз шукати цифри, але там кілька мільярдів. Звісно, для ЄС це не дуже дорого, тим більше, що воно окупиться зручністю, перш за все на транспорті. Мають стати надійнішими польоти і т.п.
> Класно було б підключитися до Європи, запропонувавши пару своїх супутників для спільних цілей.
Воно проектується все спільно. І супутники напевно однотипні і від одного виробника. Але в таких речах важливий масштаб і охоплення: чим більша територія, тим краще, бо крім супутників, треба ставити наземні системи. Наші включені якимось чином чи принаймні хочуть включитися: я бачив якийсь документ на цю тему, не пам'ятаю точно де.
>
> Крім ГПС, такі супутники могли б робити багато чого іншого корисного, як то моніторити поля, водні басейни, робити чіткий прогноз погоди, надавати сателітарний телефонний зв"язок, етс.
Мені здається, що це окремі супутники мають бути, бо в кожній задачі важлива траєкторія, висота і т.п.