«За будь-якого режиму я — партизан!»
05/07/2003 | Майдан-ІНФОРМ
Цього разу лідер «ГО» Єгор Фьодорович Лєтов не виголошував жодних лозунгів і, як завжди, не розмовляв із слухачами, лишень поздоровався і попрощався. Минулого разу, під час концерту в галереї «Лавра», він теж поводився так, хіба що сказав, що один з інструменталів присвячується пам’яті Валерія Лобановського. Як і тоді в «Лаврі», вчора в Будинку культури Національного авіаційного університету Лєтов був схожий на підстаркуватого мужика з бородою а-ля старі західні зірки хард-року типу «Смокі» чи «Назарет». Але тільки зовні, бо енергія його пісень залишилася та сама. Позбавлені старого анти- чи прокомуністичного нальоту, твори «ГО» з нововинайденим Лєтовим останніми роками важким звучанням постали в їхній первозданній красі — пісні про любов або її відсутність на фоні авторитарного бєзпрєдєла.
Публіка в залі була різноманітною — від п’яних малолєток з ірокезами і акуратних студентів у модних футболках із Че Геварою до старих неформалів і звичайних «цивільних» людей, які вирішили згадати молодість. В залі періодично скандували класичне «Панки — хой!», «П***ц гопотє!» і ближче до середини концерту навіть «Кучму — геть!». Необхідну кількість адреналіну забезпечували сумновідомі бойовики з так званої «Служби охорони КПІ», про яких уже писав «Майдан» і які охороняли концерт. Юних прихильників «ГО» під розгубленими поглядами їхніх товаришів по-одному витягували — за вставання з крісел, танці, запальнички — з залу і здавали на руки ментам. І тут в дії добре проявився принцип солідарності. Коли з крісел повставали всі — нікого вже не забирали. Тих слухачів, які зчеплювалися ліктями й не давали охоронцям витягнути товариша, теж залишали в спокої.
Що ж до самого концерту — на ньому просто треба було бути. Суть творчості «Гражданской оборони» — в її назві. Громадяни обороняють себе, своїх близьких і своє життя від бездушної державної машини: «За будь-якого режиму я — партизан. За будь-якого режиму я — анархіст. І коли післязавтра загримають у двері — ідучи в андеграунд, я зустріну гвинтівкою новий 37-ий рік». Слово «гражданская» на квитках було перекладено як «цивільна». А що є цивільна оборона? За визначенням «комплекс заходів, спрямованих на захист наслення від зброї масового знищення». Так ось пісні Лєтова вчать опору тій зброї масового знищення, котра зветься системою. Адже держава — це не тільки оспіване Платоном і Донцовим благодєнствіє, а й тисячі чиновників, досить часто — ненажерливих і нахабних. І їх треба постійно бити по рукам. Бо будь-яка влада апріорі схильна до зловживань, і якщо до влади прийде хтось із опозиції, або хтось із майданівців, або автор цих рядків — він теж стане схильним до зловживань. Наше завдання — не тільки повалити Кучму (це є етапною метою), але й стежити за тим, щоб призначені громадянами замість нього державні менеджери (як топи, так і середньої ланки, і взагалі) добре виконували свою роботу з захисту наших прав як усередині, так і зовні країни.
А стежити за цим ми повинні разом, адже в єдності — сила народу. І тоді, як співається у новій пісні «ГО», буде «довге й щасливе життя кожному з нас».
Співай, революціє!
Публіка в залі була різноманітною — від п’яних малолєток з ірокезами і акуратних студентів у модних футболках із Че Геварою до старих неформалів і звичайних «цивільних» людей, які вирішили згадати молодість. В залі періодично скандували класичне «Панки — хой!», «П***ц гопотє!» і ближче до середини концерту навіть «Кучму — геть!». Необхідну кількість адреналіну забезпечували сумновідомі бойовики з так званої «Служби охорони КПІ», про яких уже писав «Майдан» і які охороняли концерт. Юних прихильників «ГО» під розгубленими поглядами їхніх товаришів по-одному витягували — за вставання з крісел, танці, запальнички — з залу і здавали на руки ментам. І тут в дії добре проявився принцип солідарності. Коли з крісел повставали всі — нікого вже не забирали. Тих слухачів, які зчеплювалися ліктями й не давали охоронцям витягнути товариша, теж залишали в спокої.
Що ж до самого концерту — на ньому просто треба було бути. Суть творчості «Гражданской оборони» — в її назві. Громадяни обороняють себе, своїх близьких і своє життя від бездушної державної машини: «За будь-якого режиму я — партизан. За будь-якого режиму я — анархіст. І коли післязавтра загримають у двері — ідучи в андеграунд, я зустріну гвинтівкою новий 37-ий рік». Слово «гражданская» на квитках було перекладено як «цивільна». А що є цивільна оборона? За визначенням «комплекс заходів, спрямованих на захист наслення від зброї масового знищення». Так ось пісні Лєтова вчать опору тій зброї масового знищення, котра зветься системою. Адже держава — це не тільки оспіване Платоном і Донцовим благодєнствіє, а й тисячі чиновників, досить часто — ненажерливих і нахабних. І їх треба постійно бити по рукам. Бо будь-яка влада апріорі схильна до зловживань, і якщо до влади прийде хтось із опозиції, або хтось із майданівців, або автор цих рядків — він теж стане схильним до зловживань. Наше завдання — не тільки повалити Кучму (це є етапною метою), але й стежити за тим, щоб призначені громадянами замість нього державні менеджери (як топи, так і середньої ланки, і взагалі) добре виконували свою роботу з захисту наших прав як усередині, так і зовні країни.
А стежити за цим ми повинні разом, адже в єдності — сила народу. І тоді, як співається у новій пісні «ГО», буде «довге й щасливе життя кожному з нас».
Співай, революціє!
Відповіді
2003.05.07 | Здивований
Зачаровані на москву...
Панове маданівці, маєте раціо -- москва це круто! Канєшно, москва -- це культура така, шо п*єц! Це така неформальність, шо, *ля, вобше. На хріна ви тут дурите народ, шо вас цікавить, як облаштувати Вкраїну, якшо вам якась кацапська зграя вставляє так, шо не до Вкраїни?2003.05.08 | Роман ShaRP
Смішні до судом
Здивований пише:> Панове маданівці, маєте раціо -- москва це круто! Канєшно, москва -- це культура така, шо п*єц! Це така неформальність, шо, *ля, вобше. На хріна ви тут дурите народ, шо вас цікавить, як облаштувати Вкраїну, якшо вам якась кацапська зграя вставляє так, шо не до Вкраїни?
Під ліжком москву шукали? Знайшли? Якщо ні -- то погано шукали.
Страшно сказати -- у вас в легенях може бути пара атомів з повітря, що було колись у москві. Це смертельно небезпечно. Зараз помрете.
3-2-1....
2003.05.08 | Лисий
По-перше, правильно не на Москву...
...а Москвою. По-друге, ГО з Омську. По-третє, ще Кобзар писав про научатися чужого, не цураючись свого.2003.05.08 | Здивований
Щось ви в основному в москалів научаєтесь
А москва - вона і в Омську москва. Якщо хочете - кацапня. Класно вам під їхнім лаптьом, це видно. Лиш нашо при цьому кричати "Кучму геть"? Шоб потім горлопанити "Слава Путі-путу"?2003.05.08 | Stepan Salo
Заклопотаному товаришові
Тут мова йде про музику, про спротив, та ще про деякі речі, яких вам не збагнути, а не про Москву, і чого я б ото з того так здивувався...2003.05.08 | TedIr
Гарний відгук, дякую за лінк на мій сайт (-)
2003.05.08 | Правник
Угу, це точно - партизан
Пам'ятаю, як летівське "Я ненавіжу красний цвєт", "Граніци ключ..." і таке інше було тією пєснєй, что строй пєрєжіть памагаєт - під час заточєнія в РККА і її (РККА) розтління мною. А потім дивлюся, курва дошка, зюганівський (якщо не анпіловський) мітинг у Московії - ба....Єгор Фьодорович під червоними кольорами виспівують "І вновь прадалжаєтся бой"...Щоправда, вічний партизан це краще ніж вічний куртизан
2003.05.08 | Лисий
Він уже попустився від нацкомунізма
Думаю, це були рецидиви заклику «Я завжди буду проти».2003.05.08 | Троммель
За Фьодича пасть порву!
Най хтось хитросракий розкладе, наприклад, Семенка на складові: чисте мистецтво, політика, бунтарство, блядство і так далі. І най дасть визначення - нацик, большевик, фашист чи просто хрон. Це не в сфері політики, взагалі соціального - лише якоюсь мірою. Він навіть не українець - він Митець. Мені самому ця патетика трохи смішна. Але це так. І най гопота перестане гнать на Лєтова - вам же ж його по радіо замість Вакарчука не крутять.2003.05.09 | Роман ShaRP
Історичної справедливості заради.
Троммель пише:> Най хтось хитросракий розкладе, наприклад, Семенка на складові: чисте мистецтво, політика, бунтарство, блядство і так далі. І най дасть визначення - нацик, большевик, фашист чи просто хрон. Це не в сфері політики, взагалі соціального - лише якоюсь мірою. Він навіть не українець - він Митець. Мені самому ця патетика трохи смішна. Але це так. І най гопота перестане гнать на Лєтова - вам же ж його по радіо замість Вакарчука не крутять.
Було радіо, що крутило Лєтова (цілий цикл передач), і не крутило Вакарчука.
Але його вже нема -- не вижило на ринку.
2003.05.09 | Правник
доповнення
Не так давно (у зимово-весняному сезоні)на котромусь українському (за розташуванням) радіві (підозрюю, що це була "Довіра", позаяк її часом доводиться на безрак'ї слухати яко реліктового рака)чи не щоденно крутили осучаснений варіянт "Ходіт дурачок по лєсу...". Щоправда, при порівнянні цього варіянту з лєтівскою класикою особисто в мене "в горлє стоят ком'я воспомінаній" (с)2003.05.10 | Роман ShaRP
не конає.
Повторююся, мова йде не про пісню, а про ЦИКЛ передач. Багатотомний.Я теж свого часу здивувався, коли на "Кієвскіх Вєдомостях" сказали, що зараз буде пісня Єгора.
Вони поставили "Мотилька"
2003.05.11 | Roo
Про Лєтова та нас
Питання російського для українця знаходиться у площині т.зв."проклятих" питань.Постава Єгора Лєтова - глибоко природня для російської системи. Його бунтарство проти державної машини пригнічення має знаходити співчуття не лише серед росіян. Хіба ці його ідеї не інтегральні? Хіба не суголосні з нашими прагненнями до свободи? Задача полегшується й тим, що між українцями і росіянами мовного бар'єру фактично нема.
З цього, щоправда, випливає також ще й небезпека деякої абсорбції ідей не тільки прогресивних, але й реакційних, тобто небезпечних для української свідомості. Мова навіть не скільки про чітко звербалізовані ідеї, скільки про саму поставу, жест, міфологему. В Україні вона, ця постава, майже не вироблена. Бачите самі, які футболочки вдягають люди на рок-концерти. І не найгірші, між іншим, представники суспільства.
Якщо не рахувати впливи ВВ (передусім раннього)плюс червонорутівську течію з Гадюкіних та сестрички Віки, то ми справді заблукали між номінально українськими епігонами російського року та інфантильним галицьким мейнстримом, найяскравішим виразником якого є популярний ансамбль Океан Ельзи.
Тож жестова мова рок-музики на просторах, де розуміють російську мову, є мова російських музичних ньюзмейкерів. В російському рок-океані є "альтернатива", інді, є і добрячий шар контркультури.
Українським натомість, по-перше, не вистачає впевненості у собі (ба навіть самовпевненості!), не вистачає елементарної муз- та культ-просвіти, інтелекту та поінформованості про сучасну музику, по-друге, - і це, мабуть, ще й у кращому випадку! - заважає "націоналізм". Вірніше, неперетравлені елементи цього, значно ширшого і без лапок, поняття.
Щодо комунізму Лєтова. Не забувайте, панове, що більшовизм і комунізм для росіян, взагалі-то цілком природні речі. У нас українців є теоретичний вибір: або історія в її російсько-радянській версії, або в "українській". У росіян цього вибору нема. Сталінський СССР - нормальне продовження власне російської історії. А РФ - нормальна правонаступниця СССР. В українців є вибір навіть і з мовами: хочеш - будеш російськомовним українцем, хочеш - безкомпромісним українофоном. Нам тут, панове, легше. У росіян натомість мова одна. І ще - страшний тягар російскої есхатології. (Це хоч і обтяжує їх, але ж і робить їх зусилля принаймні цікавими. Для усіх нас - спостерігачів)
Не засуджуйте Лєтова за комунізм. Але робіть уточнення для себе.Аналізуйте цю музику.
2003.05.08 | Stepan Salo
Рекомендується до прочитання
Дайджест - "Я не верю в анархию"http://superroot.narod.ru/egor/kniga/