05/08/2003 | Микола

Перші напади цієї хвороби почали відчуватися у керівників Рівного і області ще на початку весни. Відклавши убік всі інші справи, начальство заходилось готуватися до відкриття Леонідом Кучмою лікувального закладу в Клевані. Загули потужні механізми. Ні, не так. Загули лінії електронного зв’язку, переганяючи багатомільйонні кошти з рахунка на рахунок. Звідки взялися гроші на штурмовщину, яка понад місяць трусила залишки місцевої промисловості – велика таємниця. Бо в обласному бюджеті коштів на це передбачено не було. З неба впали ті мільйони, чи що? Знати б секрет виникнення такого грошопаду, не відкладав би так довго на омріяний велосипед, а вже катався б свіжозаасфальтованими до приїзду Кучми вулицями. Кататись треба швидко, бо потім буде пізно. Зведене і відремонтоване нашвидкуруч, як правило, розвалюється одразу ж після відбуття шановного гостя. Хто не вірить, поїдьте до Острога, де нещодавно теж пройшла епідемія кучманії.

Та повернемося до грошей, на які з порушенням всіх норм технології “гнали” пусковий об’єкт до приїзду Кучми. Впевнений, що якби ті мільйони, які розумні дяді швиденько під цю справу роздерибанили, роздати хворим ветеранам, для яких ніби все робилося, то кожен із ветеранів доживав би свого віку на окремій дачі із персональними лікарем, медсестрою, масажистом і окремою нянечкою для миття кожної ноги. Але так не буває. У нас хворим та немічним грошей на руки не дають. Для них ”творять добро” розумні дяді із держадміністрацій різних рівнів. Для власне хворого все це означатиме одноразову видачу нової піжами, певний час покращеного харчування і головне – щастя особисто побачити Його. Після цієї щасливої миті решта життя виглядатиме такою прісною і сірою, що й жити довго особливо не варто.

Це розуміють усі. Від хворих ветеранів, на яких раптом впала така турбота, до будівельників, які досить своєрідно використовують на штурмовому будівництві техніку і матеріали. Від Миколи Сороки до Леоніда Кучми, які, звісно, не вчорашні і чудово знають, в яких умови насправді існує більшість хворих ветеранів.

То звідки ж ця епідемія на нашу голову? Подумати логічно – чому саме Клевань і саме зараз? Чому, наприклад, не дитбудинок у Чудлі, куди після виборів навряд чи стоїть черга благодійників? Чому не інші, як казали колись, “богоугодні завєдєнія”? Хто це все і де вирішує? Ніби планової економіки у нас вже давно немає. Але залишились люди, які нічого іншого, як штурмувати здачу об’єктів до певної дати, не вміють. Навик простий – спочатку штурм, потім урочистий рапорт, потім тихе торжество для вузького кола, потім вірогідне підвищення кого-небудь із “штурмовиків”. Аби робив те ж саме на іншому рівні. Доля власне об’єкта, який з’являється внаслідок процесу, наступного дня вже майже нікого не цікавить.

Особливий інтерес до дат і ювілеїв. Наступна епідемія очікується в Рівному з приводу так званого “720-річчя міста”. Про “700-річчя” нагадують руїни реконструйованого тоді стадіону та залишки плитки на Театральній площі, які загрожують гострою арматурою необережним пішоходам. А про Чорнобиль цього року забули. Кучманія там була раніше, коли закривали АЕС. Тепер, коли там все валиться, не їдуть чомусь туди делегації й не кладуть нашвидкуруч халтурний асфальт.

Досить про це. Пояснимо краще, чому нинішня кучманія на Рівенщині є атиповою. Причина проста – Кучма ніби роздумав до Клеваня приїжджати. І не буде 9 травня охоронятися це містечко як космодром. Спокійно поїдуть клеванські дядьки садити картоплю. Їм кучманія не загрожує. Кажуть, що цей вірус статевим шляхом передається. Не чули? А коли розповідають, що такого-то на нараді в облдержадміністрації… згвалтували. Отоді це і відбувається. Якщо гвалтівник сам вже підхопив десь те ж саме таким самим шляхом. Про першоджерело епідемії помовчимо.