05/27/2003 | Майдан-ІНФОРМ

«Навінкам» закидають поширененя невірної інформації, яка «паплюжить честь і гідність президента», зокрема «публікації двох фотографій президента з образливим коментарями». Газета вже дістала два письмових попередження від Міністерства інформації Білорусі, і тепер влада має всі підстави, аби закрити тижневик. Хоча в білоруського режиму вже давно були причини «наїхати» на «Навінкі». Газета п’ять років поспіль сатирично, а місцями дошкульно й саркастично висвітлювала білоруську дійсність. Дотепні журналісти не шкодували ані Луку, ані опозиційних лідерів — на шпальтах «Навінок» вони виглядали однаково комічно.

«Навінкі» мають українське анархічне коріння. :) Один з її засновників переїхав на ПМП до Мінська з Києва, інші й зараз навчаються в українських вузах. Під час антилукашенківських виступів 1996 року в Мінську відбулося взаємопроникнення різних політичних субкультур. На демонстрації разом виходили старпьори з Білоруського Народного Фронту, функціонери місцевої прозахідної Соціал-демократичної партії, представники «Мінської організації УНА-УНСО» (було й таке :) та численних анархістських рухів. Самвидавчі анархістські листки на кшталт «Моладзь змагаєцца» виходили масово й були нарозхват у гуртожитках та вузах. Після поразки опозиційного руху анархісти і близькі до тусовки люди почали випускати — спершу не вельми регулярно — газету. Видання, яке в пику державним «Навінам» стало називатися «Навінкамі», зразу почало вирізнятися лютим стьобом як щодо авторитарної влади, так і прозахідної опозиції. До речі, в містечку Навінкі під Мінськом розташована обласна психіатрична лікарня, тому для жителів білоруської столиці слово «Навінкі» звучить як для киян «Глеваха», а для, скажімо, чернігівців — «Халявин».

Важко провести аналогію - в Україні немає подібних видань, дещо подібним до «Навінок» був «Перець» за часів перебудови. В газеті можна було побачити фотоколаж в рубриці «Прорив на культурному фронті», де Лукашенко сидів поруч з лідером гурту Sex Pistols Сідом Вішезом, і підпис: «Нам няма чаго дзяліць!», талановито написану пародію на президенстьку промову. Герої коміксів «Навінок» кумедно сварилися: «Разразі мяне Пазьняк! (один з лідерів прозахідного БНФ)». «Навінки» творили міфи: в одному з чисел за 1998 рік була стаття «Людзі на балоце», в якій колоритно змальовувалось життя далекого білоруського села, мешканці якого мовляв, нічого не знають про лукашенківські «ноу-хау» і живуть під національним біло-червоно-білим стягом, як на початку білоруської незалежності. А в матеріалі «Калі завтра вайна» наводилися таємні зразки окупаційних наказів нової американської адміністрації... :)

Пізніше газета стала ближчою до реальності — з’явилася навіть програма (з іронічними коментарями). «Навінкі» стали виходити щотижнево — вочевидь, редакція пробила гроші чи в місцевої буржуазії, чи в західних ліваків — зі справжніми, а не пародійними новинами, важливими для громадянського спротиву Білорусі. Але дошкульний стьоб залишився — цього року в коміксах на останніх сторінках можна було побачити й перебіг подій білоруської «прихватизації» (за мотивами «Гарантійних чоловічків» Успенського), і ситуацію з газотранспортним консорціумом (там, до речі, добряче й по ділу проїхалися й по нашому гаранту). Тепер все це може зникнути: в Луки урвався терпець, він образився на сатиричну статтю у «Навінках» про стосунки Мінськ-ПАРЄ і прагне покарати «наклепників». До чого, до чого, а до репресій Аляксандр Рыгоравіч вельми спритний: навряд чи попуститься.

Всі, хто небайдужий до знищення вільної преси у Білорусі, запрошуються взяти участь 29 травня (ймовірна дата судового засідання у справі «Навінок») у Дні солідарності з «Навінкамі»: пікетувати білоруське посольство, або просто діставати білоруську амбасаду телефонним дзвінками, або електронними листами. Конкретніше про дату й час пікетування можна дізнатися за милом petro@skrynia.com.ua.

Допоможемо сябрам!