МОБ ВАШУ ЯТЬ
05/28/2003 | Михайло Свистович
Я йшов на зустріч з Вождем повз жовтий корпус університету. Побачив знайомого, якого знаю ще з 1988 року. Він був тоді членом УГС, зараз - позапартійний. Якщо ви уявили собі діда у вишиванці - попустіться. Він мого віку, абсолютно сучасна і адекватна людина.
Він стояв з якоюсь дівчиною і сам покликав мене. Я мав вільних 40 хвилин, тому радо зупинився - давно не бачились. Виявилось, що Майдан читає регулярно, в тому числі і форум.
Спочатку він розповів, що був у Криму, Миколаївській та Кіровоградській області, бачив там людей, які голосували за Ющенка, але зараз сумніваються, бо прочитали у "Фактах" проти нього таке... Жодної іншої інформації вони не мають.
Я теж багато чого сказав. Під час розмови зауважив, що стою уже всередині кола. Коло складалося з 5-х студентів різної статі, які підійшли впритул і ще 5-х, які стояли трохи далі і просто прислухались. Ні мене, ні мого знайомого, ні дівчину, що стояла на початку поряд з ним, вони не знали. Їх зацікавила сама тема.
Потім від них усіх прозвучало питання: "Як ми можемо допомогти опозиції? Ми готові робити будь що. БЕЗКОШТОВНО! Де знайти застосування нашим "чорним рукам"?"
Я повідомив їм, що у їхньому вузі є "Українська студентська спілка", "Молодий Рух", "Молода Батьківщина", "Молодіжний Собор", Спілка соціалістичної молоді та повно іншої хрєнотєні. Вони відповіли. що ніколи ні про кого з них навіть не чули.
Я пообіцяв, що їхні "чорні руки" не залишаться без роботу і взяв контакти.
Розповів це Вождю. Він ніяк не відреагував. Пішов до опозиційного штабу. Штаб - за кількома зачиненими дверима, але не безлюдний. Проникнути туди простій людині не просто. Для мене - не проблема. На моє зауваження щодо закритості ось така реакція:
1. А навіщо, щоб хтось знав, де ми знаходимося?
2. Як ми можемо пускати сторонніх людей туди, де на комп"ютерах всі наша база?
3. Для тих, хто хоче долучитися, зробимо громадську приймальню.
4. Там, де товчеться багато людей, завжди мало роботи.
На моє зауваження, що до громадської приймадьні приходять люди, щоб отримати допомогу. а не надати її, що штаб має нагадувати прохідний двір, і тоді частину "перехожих" можна долучити до роботи, що для секретності є такі речі як окремий вхід та зачинені на кодові замки кілька кімнат - мовчанка.
Куди я маю привести цих людей? Кажуть: "Веди до нас, але ти за них відповідаєш". Добре, але ж я не сидітиму у вас постійно. А куди вонит приведуть інших людей, якщо мене тут не буде?
Потім дивуємося, що ідей багато, а реалізовувати їх нема кому.
Він стояв з якоюсь дівчиною і сам покликав мене. Я мав вільних 40 хвилин, тому радо зупинився - давно не бачились. Виявилось, що Майдан читає регулярно, в тому числі і форум.
Спочатку він розповів, що був у Криму, Миколаївській та Кіровоградській області, бачив там людей, які голосували за Ющенка, але зараз сумніваються, бо прочитали у "Фактах" проти нього таке... Жодної іншої інформації вони не мають.
Я теж багато чого сказав. Під час розмови зауважив, що стою уже всередині кола. Коло складалося з 5-х студентів різної статі, які підійшли впритул і ще 5-х, які стояли трохи далі і просто прислухались. Ні мене, ні мого знайомого, ні дівчину, що стояла на початку поряд з ним, вони не знали. Їх зацікавила сама тема.
Потім від них усіх прозвучало питання: "Як ми можемо допомогти опозиції? Ми готові робити будь що. БЕЗКОШТОВНО! Де знайти застосування нашим "чорним рукам"?"
Я повідомив їм, що у їхньому вузі є "Українська студентська спілка", "Молодий Рух", "Молода Батьківщина", "Молодіжний Собор", Спілка соціалістичної молоді та повно іншої хрєнотєні. Вони відповіли. що ніколи ні про кого з них навіть не чули.
Я пообіцяв, що їхні "чорні руки" не залишаться без роботу і взяв контакти.
Розповів це Вождю. Він ніяк не відреагував. Пішов до опозиційного штабу. Штаб - за кількома зачиненими дверима, але не безлюдний. Проникнути туди простій людині не просто. Для мене - не проблема. На моє зауваження щодо закритості ось така реакція:
1. А навіщо, щоб хтось знав, де ми знаходимося?
2. Як ми можемо пускати сторонніх людей туди, де на комп"ютерах всі наша база?
3. Для тих, хто хоче долучитися, зробимо громадську приймальню.
4. Там, де товчеться багато людей, завжди мало роботи.
На моє зауваження, що до громадської приймадьні приходять люди, щоб отримати допомогу. а не надати її, що штаб має нагадувати прохідний двір, і тоді частину "перехожих" можна долучити до роботи, що для секретності є такі речі як окремий вхід та зачинені на кодові замки кілька кімнат - мовчанка.
Куди я маю привести цих людей? Кажуть: "Веди до нас, але ти за них відповідаєш". Добре, але ж я не сидітиму у вас постійно. А куди вонит приведуть інших людей, якщо мене тут не буде?
Потім дивуємося, що ідей багато, а реалізовувати їх нема кому.
Відповіді
2003.05.28 | Vadym Gladchuk
Re: МОБ ВАШУ ЯТЬ
Се ля ві, пан Свистович.Давайте нам телефони хлопців. "Молодь - надія України" щотижня проводить заходи.
2003.05.29 | Роман ShaRP
Я сьогодні ....
приблизно таке саме розказував по телефону. Думаю, не один я і не один ти готові таке сказати -- але хто нас почує. Кодовий замок?2003.05.30 | Михайло Свистович
Re: Я
Роман ShaRP пише:> хто нас почує. Кодовий замок?
2003.05.29 | Чучхе
Неформальні структури з часом стають герметичними
Ось наприклад, зібралися гарні хлопці, познайомилися, щось там почали робить, з часом перетворилися на т.зв. "тусовку", де всі знайомі і всі одне одного поважають. З часом це коло осіб герметизується, стає недоступним для нових членів, бо "посв"ячені сприймають їх як "авантюристів", "кагебістів", "недостатньо інтелектуальних" тощо. Таким чином померло зо два десятки молодіжних організацій, які я знаю (хоча на папері десь вони існують, звичайно і мають якогось "лорда-господаря печатки")А щодо університетської філії УСС, колись дуже потужної, то її в повному складі (перебуваючи в п"яному стані) виключив із загальної УСС нинішній нардеп В"ячеслав Кириленко.
2003.05.29 | Тестер
Re: УРВА АША АМА
В тому то і справа, що в тусовки переводиться.А на форумах, що не тусовки? Можна точно підрахувати, скільки народу буває на тому чи іншому. Скільки активних. Помірялись... носами з ромуальдичами, ленами, клятими москалями... А толку. Це спеціальні люди із спеціальними цілями. Їх завдання відомі, а якщо комусь ні, можу перечислити. Спілкування в "своєму середовищі" корисне в тому плані, що можна виробити певні спільні погляди чи скоординувати дії.
Як наприклад з листівкою про кучмореформи. За рекомендації Михайла і говорити нічого. "Всьо путем". Але ж комусь це треба нести в маси. Треба повертатись до народництва
А відносно штабів скажу так. В часи створення Руху, 88-89р.р. на такі зібрання ходили різні люди, в тому числі і агенти і провокатори. Так вони звичайно тормозили процес, але він таки йшов в потрібному напрямку. А обмеження доступу до "тіла", як і можливість доступу це вже наша ментальність і психіка. От якщо я, такий розумний, сам розкажу "Головному" - це подіє. А чому всі питання повинна вирішувати одна людина. Якось не думаю, що він самий самий: розумний на грані геніальності, рішучий та сміливий, хитрий в політиці.
Потім ця розмазаність в НУ. Прав був Ульянов, коли казав, "Дайте нам організацію революціонерів і ми ...".
Якщо ми знаємо, хто наші вороги, знаємо наші цілі, чого ми бредемо в різні сторони. Чого ми граємось у мовчання. Чому ми не йдемо в народ і до народу. Питання риторичне звичайно.
Я замітив, ще з часів СССР і КПСС, що в багатьох партійних функціонерів, при розмовах з ними, на їхніх обличчях був якись наліт таємності, вищість від володіння якоюсь таїною, іншим не зрозумілою.
Це спостерігається і зараз.
Мій висновок - треба "йти в народ".
2003.05.29 | Максим
Re: Принцип затикачки/затички
Доступ до тіла Вождя має бути обмеженим. Це принцип "ближнього кола" у кожній партії. Вождь має знати про все лише від ближнього кола. У цьому запорука процвітання цього ж таки "оточення".Переважно воно безініціативне, самозакохане, заздрісне, зле. Усіх, хто може похитнути віру Вождя у якісній вартості оточення, це ж оточення одразу називає:провокаторами, кагебістами, зрадниками, агентами... Потрібне вставити
Тому то й така полнєйша попа всюди
2003.05.29 | Тестер
Re: Ось така ось х...я і відбиває у народу всяку охоту "бути ак
2003.05.29 | Roo
Re: Про активність народу та персональний вибір активіста
Як ви собі взагалі уявляєте "активність" народу?Мотивація такої активності?
Безпосередні результати цієї активності?
Що я маю на увазі: коли збираються багатотисячні мітинги, коли вулицями Києва йде демонстрація - чім повинна закінчитися маніфестація того дня? Думаю так: або барикадами - і не метафоричними, а реальними!, або розходженням народу по своїм квартирам.
Перший варіант - з арсеналу "НАсильницької" дії. Другий передбачає "НЕНАсильницьку" дію. А це означає або постійні надзусилля збирати народ на щотижневі маніфестації (ви можете уявити собі це?), або щоденне революційне життя як приватний, особистий, екзистенціальний вибір. Я - політик (громадський діяч), і жінка моя, і діти - теж у політиці. Не кажу вже про коло своїх прихильників та симпатиків.
За такого вибору можна: "тусуватися" з однодумцями, придумувати якісь проекти (подібно до проекту сайту Майдан), просто спілкуватися, пити каву, пиво і горілку тощо. Одним словом, обрати собі небуржуазне, бурлацьке життя.
Це вдається не всім. У місті без грошей і дня не проживеш! - прислів'я.
Гроші у такому випадку явище випадкове (каламбур мимовільний). Безкорисні десятки, двадцятки від друзів, прикрі гроші від батьків, близьких родичів, нерегулярні і невеликі гонорари від інституцій, які на громадському русі спеціалізуються і кому цікаві автори потрібні для контенту - хоча сутність такого роду інституцій, які здатні працювати з нонконформістами, мабуть що є досить спекулятивною (говорю без бажання образити).
Є шлях й самім інституціалізуватися, аби налагодити нормальний фандрейзинг. Але тут ми, на жаль, часто спостерігаємо зачароване коло: ті, хто професійно вміє діставати гроші з фондів і писати проекти, в революцію йдуть неохоче, бо в них існує власний погляд (не менш прогресивний, на їхню думку) на українські народні проблеми. Ті, хто має більше від стихійного начала, гроші діставати (а діставши - давати їм раду) чомусь ніяк не навчаться.
І якщо навіть люди цієї якості об'єднаються в інституцію з печаткою, рахунком та офісом - це ще не означатиме, що в них буде буде все гаразд. Практика свідчить, що кращі люди, об'єднуючись в офісах з демократичним статутом, дуже багато бухають. Буремне, відкрите життя і товариськість з року в рік розширювало коло від старих друзів і товаришів до нових прихильників та симпатиків. А це не завжди на користь громадським справам з встановлення в Україні справедливого ладу та порядку речей...
Тому я б не дуже обурювався негативними рисами апаратного життя партій.
2003.05.29 | Тестер
Re: Я згідний з Вашими доводами...
Проте, не всі активісти бухають. Знаю сам по собі, коли є ціль і треба її реалізовувати, не до цього, особливо коли живеш в екстремальних умовах.Згадайте, як було. Адреалін від небезпеки, потім від ейфорії першого і другого з"їздів. Поділ Руху на партії під особистості, а не організація єдиної з жорсткою структурою і дисципліною.
Я не хочу багато писати, але я через це пройшов і мені це болить.
Другий партійно-комсомольський загін виявився в організаційному плані сильніший, треба признати. Крім того влада та підприємства, а також гроші в їхніх руках залишились. Ось деякі, вибачте на слові,"бомжуючі революціонери" з однієї сторони і "конструктивні" до влади, з другої, не втілили свої ілюзорні плани. А ми ж володіли в 91 ініціативою. А є таке правило "володіючий ініціативою, повинен атакувати".
"Кинули", одним словом, як лідерів так і народ, причому одних на посади, а других на життя.
Не хочу більше писати. Ви і самі це розумієте.
2003.05.30 | Ярослав Мельниченко
Головне - доказати, що підтримка аморалбної влади - це самогуб-о
Потрібно підмічати всі неприємності нечесних можновладців, нещасні випадки з ними, з представниками їх сімей, і доказувати людям, щоце є закономірна кара за їх аморальні поступки.Це слід робити від самого "низу" до "верху". і тоді людина задумається і зрозуміє. що
нечесні поступки ведуть до неменучої розплати через неприємності, або нещасні випадки.
2003.05.29 | Navigator
Оце воно і є! "Как мало нас, избранников судьбы..."
Оце воно і є!Ентропія - категорія загальна. Захоплює ввесь простір.
"Как мало нас, избранников судьбы..."
Які в усьому звинувачують СЕБЕ.
Ентропія звинувачує закони фізики.
Среда, панимаешь, заела...
А середовище самостворене.
Як сказати кожному: "Ти - гідний! Ти- можеш! все в тебе вийде!"
Вже й того хто скаже - не знайти !!!
2003.05.31 | СACTUS
Re:Знайдуться! Давай без кіпіша! (-) ((((...)))((--)-
2003.06.03 | Navigator
Знаходьтесь: 1. в парламенті 2. в масмедіях
Пан Свистович правильно відобразив проблему. Опозицію потрібно піарити, а не ховати...