Офтопік, про СНІД, ту колись питали...
05/30/2003 | Микола
Ось випадково натрапив на статтю про СНІД.
Якщо читати між рядками то можна побачити хто робить страшний гріх вбиваючи за гроші людей.
http://www.day.kiev.ua/1998/67/society/soc1.htm
... У лікарів Новоархангельської районної лікарні, що на Кіровоградщині, не було часу на роздуми: 43-річний Юрій К. потребував термінового переливання крові, а в медиків не було тест-систем для її перевірки. На свій страх і ризик вони вирішили влити йому неперевірену донорську кров. У результаті життя Юрія було врятовано, але... його заразили СНІДом. Скажете - трагічна випадковість? Однак від подібних ситуацій сьогодні не застрахована жодна українська лікарня.
У січні цього року Голову Національного комітету з питань боротьби зі СНІДом Валерія Івасюка звільнили з посади, а сам комітет було реорганізовано й перепідпорядковано Міністерству охорони здоров'я України. Як заявила кореспондентові "Дня" заступник міністра Любов Некрасова, це робилося з єдиною метою - поліпшити профілактичну роботу з населенням. Однак абсолютно несподівано від нововведення постраждали ті відомства, де, власне, й починається будь-яка профілактика, - станції переливання крові. Раніше тест-системи для перевірки донорської крові вони безкоштовно отримували від Комітету, та на початку року постачання припинилося, і медики опинилися на "голодному пайку"...
- Ледь не щодня до нас звертаються з усієї України із проханнями надіслати тест-системи для перевірки донорської крові, - повідомила виконуюча обов'язки Голови Національного комітету з питань боротьби зі СНІДом Ірина Кириченко, - лікарі викручуються, хто як може - за рахунок коштів із місцевого бюджету, старих запасів чи платних послуг населенню. Але ми нічим не можемо їм допомогти, оскільки наш статус досі не визначено. Не ухвалено Національної програми боротьби зі СНІДом, практично не фінансуються профілактичні роботи. Залишається тільки порадити лікарям звертатися за допомогою до Міністерства охорони здоров'я...
Заступник начальника санітарно-епідеміологічного управління Міністерства охорони здоров'я Олександр Падченко підтвердив, що ситуація на багатьох станціях переливання крові дійсно критична. Однак уже вжито заходи для її вирішення. "Ми вже отримали з державного бюджету цільове фінансування в розмірі одного мільйона гривень на закупівлю тест-систем. Найближчим часом отримаємо ще три мільйони. Ми вирішили відмовитися від невиправдано дорогих імпортних препаратів і перевести всі станції переливання крові на вітчизняне обладнання, що випускається підприємством "Діапроф". Приймаючи це рішення, ми виходили передусім із міркувань якості - а вона не нижча за європейську - та розумною ціною. Крім того, недавно було ухвалено постанову Кабміну про заборону закупівлі імпортних препаратів, аналоги яких випускаються в Україні. Отож, ми діємо в інтересах наших виробників", - підкреслив Олександр Григорович.
Екс-голова Комітету Валерій Івасюк висловив у бесіді з кореспондентом "Дня" дещо іншу точку зору. "Коли йдеться про діагностику такого захворювання, як СНІД, діяти треба передусім у інтересах пацієнтів. І керуватися не ціною, а насамперед якістю препаратів. 1992 року ми провели випробування продукції "Діапрофу" у Франції, - повідомив пан Івасюк. - Висновки були однозначні - ці тест-системи непридатні для широкого використання! Вони давали близько 40% помилкових результатів, а значить, легко могли пропустити ВІЛ-інфікованого в донори. Наслідки впровадження цих тест-систем можуть бути найплачевнішими! Комітет із самого початку виступав проти їхнього використання, але до нашої думки не прислухалися".
Директор підприємства "Діапроф" Василь Славський не погодився з такою оцінкою своєї продукції. "1992 року, на який посилається пан Івасюк, у нас дійсно було багато недоробок, - визнав Василь Петрович, - та ми не сиділи склавши руки - змінили технологію, освоїли зарубіжний досвід. Сьогодні 70-80% наших працівників - це наукові співробітники, фахівці високого рівня, серед них 14 кандидатів наук, чотири лікарі. Останнє випробування наших тест-систем відбулося 1997 року, в трьох незалежних лабораторіях на території України й Канади. Комісія, в складі якої було 15 найвидатніших фахівців, визнала їхню якість досить високою для широкого використання. Думаю, вже найближчим часом ми зможемо забезпечити потреби всієї України. І головою відповідаємо за свою продукцію!".
На самих же станціях переливання крові поки що не знають, радіти такому повороту подій чи побоюватися. "Ми звикли працювати з імпортними тест-системами, - признався головний лікар Білоцерківської станції переливання крові Петро Вербицький, - вони зручні, надійні, прості у користуванні. Вітчизняні ми використали тільки один раз, років п'ять тому. Відверто кажучи, якість їхня тоді залишала бажати кращого. Можу лише сподіватися, що сьогодні вони дійсно надійні. Бо ціна помилки може бути дуже високою".
Якщо читати між рядками то можна побачити хто робить страшний гріх вбиваючи за гроші людей.
http://www.day.kiev.ua/1998/67/society/soc1.htm
... У лікарів Новоархангельської районної лікарні, що на Кіровоградщині, не було часу на роздуми: 43-річний Юрій К. потребував термінового переливання крові, а в медиків не було тест-систем для її перевірки. На свій страх і ризик вони вирішили влити йому неперевірену донорську кров. У результаті життя Юрія було врятовано, але... його заразили СНІДом. Скажете - трагічна випадковість? Однак від подібних ситуацій сьогодні не застрахована жодна українська лікарня.
У січні цього року Голову Національного комітету з питань боротьби зі СНІДом Валерія Івасюка звільнили з посади, а сам комітет було реорганізовано й перепідпорядковано Міністерству охорони здоров'я України. Як заявила кореспондентові "Дня" заступник міністра Любов Некрасова, це робилося з єдиною метою - поліпшити профілактичну роботу з населенням. Однак абсолютно несподівано від нововведення постраждали ті відомства, де, власне, й починається будь-яка профілактика, - станції переливання крові. Раніше тест-системи для перевірки донорської крові вони безкоштовно отримували від Комітету, та на початку року постачання припинилося, і медики опинилися на "голодному пайку"...
- Ледь не щодня до нас звертаються з усієї України із проханнями надіслати тест-системи для перевірки донорської крові, - повідомила виконуюча обов'язки Голови Національного комітету з питань боротьби зі СНІДом Ірина Кириченко, - лікарі викручуються, хто як може - за рахунок коштів із місцевого бюджету, старих запасів чи платних послуг населенню. Але ми нічим не можемо їм допомогти, оскільки наш статус досі не визначено. Не ухвалено Національної програми боротьби зі СНІДом, практично не фінансуються профілактичні роботи. Залишається тільки порадити лікарям звертатися за допомогою до Міністерства охорони здоров'я...
Заступник начальника санітарно-епідеміологічного управління Міністерства охорони здоров'я Олександр Падченко підтвердив, що ситуація на багатьох станціях переливання крові дійсно критична. Однак уже вжито заходи для її вирішення. "Ми вже отримали з державного бюджету цільове фінансування в розмірі одного мільйона гривень на закупівлю тест-систем. Найближчим часом отримаємо ще три мільйони. Ми вирішили відмовитися від невиправдано дорогих імпортних препаратів і перевести всі станції переливання крові на вітчизняне обладнання, що випускається підприємством "Діапроф". Приймаючи це рішення, ми виходили передусім із міркувань якості - а вона не нижча за європейську - та розумною ціною. Крім того, недавно було ухвалено постанову Кабміну про заборону закупівлі імпортних препаратів, аналоги яких випускаються в Україні. Отож, ми діємо в інтересах наших виробників", - підкреслив Олександр Григорович.
Екс-голова Комітету Валерій Івасюк висловив у бесіді з кореспондентом "Дня" дещо іншу точку зору. "Коли йдеться про діагностику такого захворювання, як СНІД, діяти треба передусім у інтересах пацієнтів. І керуватися не ціною, а насамперед якістю препаратів. 1992 року ми провели випробування продукції "Діапрофу" у Франції, - повідомив пан Івасюк. - Висновки були однозначні - ці тест-системи непридатні для широкого використання! Вони давали близько 40% помилкових результатів, а значить, легко могли пропустити ВІЛ-інфікованого в донори. Наслідки впровадження цих тест-систем можуть бути найплачевнішими! Комітет із самого початку виступав проти їхнього використання, але до нашої думки не прислухалися".
Директор підприємства "Діапроф" Василь Славський не погодився з такою оцінкою своєї продукції. "1992 року, на який посилається пан Івасюк, у нас дійсно було багато недоробок, - визнав Василь Петрович, - та ми не сиділи склавши руки - змінили технологію, освоїли зарубіжний досвід. Сьогодні 70-80% наших працівників - це наукові співробітники, фахівці високого рівня, серед них 14 кандидатів наук, чотири лікарі. Останнє випробування наших тест-систем відбулося 1997 року, в трьох незалежних лабораторіях на території України й Канади. Комісія, в складі якої було 15 найвидатніших фахівців, визнала їхню якість досить високою для широкого використання. Думаю, вже найближчим часом ми зможемо забезпечити потреби всієї України. І головою відповідаємо за свою продукцію!".
На самих же станціях переливання крові поки що не знають, радіти такому повороту подій чи побоюватися. "Ми звикли працювати з імпортними тест-системами, - признався головний лікар Білоцерківської станції переливання крові Петро Вербицький, - вони зручні, надійні, прості у користуванні. Вітчизняні ми використали тільки один раз, років п'ять тому. Відверто кажучи, якість їхня тоді залишала бажати кращого. Можу лише сподіватися, що сьогодні вони дійсно надійні. Бо ціна помилки може бути дуже високою".
Відповіді
2003.05.30 | Микола
ще 2 слова..
Сьогодні кількість ВІЛ-інфікованих в Україні щонайменше в 10 разів перевищує кількість офіційно зареєстрованих носіїв інфекції, і СНІД реально загрожує кожному українцю, повідомив академік Національної Академії Наук України, координатор «антиснідівської» тематики в системі НАНУ Сергій Комісаренко. У той час як українська статистика повідомляє про 40 тисяч офіційно зареєстрованих носіїв вірусу, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я темпи ураження СНІДом в Україні наближаються до країн африканського континенту, а реальна кількість ВІЛ-інфікованих становить близько 500 тисяч. Носії інфекції являють собою реальну загрозу для всіх оточуючих, оскільки рівень профілактичної роботи та медичне обслуговування не спроможні захистити інших членів суспільства від загрози ураження СНІДом. Недосконалою є діагностика у цій сфері. За словами С. Комісаренка, діагностика ВІЛ в Україні здебільшого проводиться вітчизняними препаратами об’єднання «Діапроф», яке стало монополітом, відтак у хворих та медичних працівників не існує альтернатив. Академік С. Комісаренко також вважає неефективним використання коштів, які виділяються на боротьбу зі СНІДом.