Що написала газета Le Figaro перед приїздом Януковича
06/04/2003 | Від Le Figaro
Прем’єр-міністр цієї країни, що перебуває в надзвичайно скрутному становищі, прибув сьогодні (у вівторок) до Парижа. Перманентна політична криза, економіка підірвана корупцією — валовий національний продукт скоротився вдвічі за 10 років, зниження прав людини, незавершені реформи, гучні скандали. Україна розтринькала всі шанси, які дала цій країні незалежність 1992. Вона має поганий імідж нестабільної території, де процвітає мафія і незаконна торгівля зброєю.
Три ворогуючі олігархічні клани, які часто представляють російські інтереси, захопили економіку країни. Вони визначають парламентське життя і тримають основні засоби масової інформації. Господар донецького регіону — історичного серця радянської промисловості — колишній губернатор, прем’єр-міністр Віктор Янукович серед них є зіркою, що сходить.
Але хороший тактик, президент Леонід Кучма, який з 1994 перебуває при владі, зволікає з визначенням свого наступника перед президентськими виборами, запланованими на наступний рік. Керівник країни не втрачає надії провести конституційну реформу, яка дозволила б йому залишитися на своїй посаді до 2007 року.
Дуже розрізнена опозиція намагається викривати ці удавані реформи, свавілля можновладців і спроби юридичного переслідування провідників опозиції як-от колишнього віце-прем’єра Юлії Тимошенко.
За таких умов європейці дуже стримані в бажанні бачити Україну серед країн Європейського Союзу. Брюссельська комісія обмежилася тим, що запропонувала їй статус «близького сусіда». Втім, без ілюзій Кучма вважає, що його країна «буде готова» вступити до ЄС уже до 2010 року.
Він повертає погляд на Захід, оголошуючи політику реформ. Зближення з НАТО відбувається проти вітру й припливів. Зі США відносини тільки-но відновлюються після тривалих підозр у незаконному продажу радарів «Кольчуга» Саддаму Хусейну. Тому, незважаючи на рішення ООН, Київ був внесений Вашингтоном до списку країн, які підтримали його вторгнення до Іраку, після того як було відправлено РХБ-батальйон із символічною місією до Кувейту. Два батальйони українців можуть також взяти участь у стабілізаційних силах у регіоні.
Росія залишається відчутною силою у грі стримання балансу, традиційній для України. Стомлена більш ніж 350-річною опікою, вона все ж залишається під економічною владою більшого сусіда. Ця тенденція посилилася після справи Гонгадзе. Влада звинувачується опозицією у замовленні вбивства журналіста, чиє обезглавлене тіло було знайдене у листопаді 2000 року.
В 2000 році президент Кучма, надто ослаблений, судомно шукав підтримки у російських фінансово-політичних груп, відкриваючи їм всі двері держави. На початку травня, відвідуючи Ялту, Володимир Путін накреслив своєму колезі перспективу «Великої Європи», яка об’єднає ЄС та СНД. Стурбована власними прерогативами (а саме вступу до СОТ) Україна прийняла ці умови.
»Європа повинна допомогти Україні утвердити демократію та прозорість», — закликає журналістка Юлія Мостова і попереджає: «Протягом наступних 5 років усе це може бути знесене». Таким чином, президентські вибори наступного року стануть вирішальним тестом.
Три ворогуючі олігархічні клани, які часто представляють російські інтереси, захопили економіку країни. Вони визначають парламентське життя і тримають основні засоби масової інформації. Господар донецького регіону — історичного серця радянської промисловості — колишній губернатор, прем’єр-міністр Віктор Янукович серед них є зіркою, що сходить.
Але хороший тактик, президент Леонід Кучма, який з 1994 перебуває при владі, зволікає з визначенням свого наступника перед президентськими виборами, запланованими на наступний рік. Керівник країни не втрачає надії провести конституційну реформу, яка дозволила б йому залишитися на своїй посаді до 2007 року.
Дуже розрізнена опозиція намагається викривати ці удавані реформи, свавілля можновладців і спроби юридичного переслідування провідників опозиції як-от колишнього віце-прем’єра Юлії Тимошенко.
За таких умов європейці дуже стримані в бажанні бачити Україну серед країн Європейського Союзу. Брюссельська комісія обмежилася тим, що запропонувала їй статус «близького сусіда». Втім, без ілюзій Кучма вважає, що його країна «буде готова» вступити до ЄС уже до 2010 року.
Він повертає погляд на Захід, оголошуючи політику реформ. Зближення з НАТО відбувається проти вітру й припливів. Зі США відносини тільки-но відновлюються після тривалих підозр у незаконному продажу радарів «Кольчуга» Саддаму Хусейну. Тому, незважаючи на рішення ООН, Київ був внесений Вашингтоном до списку країн, які підтримали його вторгнення до Іраку, після того як було відправлено РХБ-батальйон із символічною місією до Кувейту. Два батальйони українців можуть також взяти участь у стабілізаційних силах у регіоні.
Росія залишається відчутною силою у грі стримання балансу, традиційній для України. Стомлена більш ніж 350-річною опікою, вона все ж залишається під економічною владою більшого сусіда. Ця тенденція посилилася після справи Гонгадзе. Влада звинувачується опозицією у замовленні вбивства журналіста, чиє обезглавлене тіло було знайдене у листопаді 2000 року.
В 2000 році президент Кучма, надто ослаблений, судомно шукав підтримки у російських фінансово-політичних груп, відкриваючи їм всі двері держави. На початку травня, відвідуючи Ялту, Володимир Путін накреслив своєму колезі перспективу «Великої Європи», яка об’єднає ЄС та СНД. Стурбована власними прерогативами (а саме вступу до СОТ) Україна прийняла ці умови.
»Європа повинна допомогти Україні утвердити демократію та прозорість», — закликає журналістка Юлія Мостова і попереджає: «Протягом наступних 5 років усе це може бути знесене». Таким чином, президентські вибори наступного року стануть вирішальним тестом.