06/07/2003 | Shooter

http://www.radiosvoboda.org/specialreports/guests_text/uk/2003/06/20030606.ASP

Прага, 6 червня 2003 року

Василь Зілгалов

Добрий вечір, шановні слухачі. В ефірі “Вечірня Свобода”. Цього разу наша передача йде не в прямому ефірі. І шановні слухачі не зможуть, нажаль, зателефонувати до студії.

Нашим гостем празької студії радіо “Свобода” є лідер “НУ” Віктор Андрійович Ющенко, який приїхав зі своїми друзями до Праги на відзначення свята 50-річчя радіо “Свобода”. Він вже сьогодні виступив перед великою аудиторією, якраз на початку відзначення цього свята.

Ми запросили його до нашої празької студії до “Вечірньої Свободи”, яка, ще раз нагадую, цього разу буде йти не в прямому ефірі.

Віктор Андрійович, ми Вас вітаємо. Дуже дякуємо, що Ви до нас завітали. Перше питання до Вас таке: які думки після Вашого виступу в аудиторії широкій? Які міркування викликає у Вас ця дата: 50 років радіо “Свободі”?

Віктор Ющенко

Мені здається, що це - дуже великий ювілей, бо за ці 50 років було подаровано багато надій мільйонам людей. Я пригадую і те середовище, в якому я виростав. Ви знаєте, то була одна альтернативна позиція, окрім передовиць газети “Правда”.

До того, що відбувається, я думаю, що багатьом людем ця альтернативна інформація давала можливість не просто слухати щось інше, а думати по-іншому і, кінець-кінцем, діяти по-іншому. Це те, що зреалізувало людські можливості, кінець-кінцем, і у вигляді української демократії, за яку ми так багато років боролися і оспівували, чекали. Багато років очікуваної, вибореної, очікуваної української незалежності, і разом з тим, ті випробування, які пройшли за ці роки – це важкі відчуття, які пройшли через правдивий мікрофон радіо “Свободи”.

Я говорив, і ще, і ще раз можу подякувати за те, що ці почуття – це не нейтральні почуття визивають, з одної сторони, роздуми, з іншої сторони, дії. Але перше і друге присвячується тому, що треба зробити, щоб Україна дійсно стала демократичною, щоб людині України жилося заможно і традиційно, як це є у наших сусідів.

Ірина Халупа

Пане Ющенко, я нагадаю нашим слухачам, що в студії з Василем Зілгаловим і я – Ірина Халупа.

Ви сьогодні у своєму виступі, коли відкривали свою конференцію з нагоди 50-ліття “Свободи”, згадували про Вашу батьківську хату, і як Ви вперше слухали “Свободу”. От Ви щойно сказали, що “Свобода” для Вас – це можливість по-іншому думати, що альтернатива.

Сьогодні різні міжнародні організації ставлять Україні певне свідоцтво, коли йдеться про свободу слова, мас-медіа і т.п. На Вашу думку, чи є сьогодні якась альтернатива “Свободі” в Україні? Тобто, чи може ми дійшли до такого часу, дай Бог, що таких, як “Свобода” в Україні є багато, чи ще до такого не дійшли? Чи є свобода в українських медіа?

Віктор Ющенко

Нажаль, ні. Ви знаєте, я хотів свою промову завершити одною тезою, щоб я або мої діти дожили до того часу, коли послуги радіо “Свобода” в Україні не були б потрібні, тому що там панує демократія, стабільна демократія. Нажаль, цього немає.

Я розумію, що це процес не сьогоднішнього дня в Україні. Україна поки що йде в іншу сторону. Сьогоднішній день і сьогоднішня влада – це час розчарувань в тому, що стосується свободи слова. Я думаю, що серед незалежних ЗМІ, це декілька джерел, які я можу назвати і з українського боку, і з закордонного боку, але в списках джерел із закордонного боку я б на першому місці поставив радіо “Свобода.”

Ірина Халупа

Чи Ви слухаєте нас?

Віктор Ющенко

Слухаю.

Ірина Халупа

Ми завжди дуже раді, коли Ви до нас приходите, бо ми знаємо, що Ви завжди залишаєтеся популярним серед слухачів, серед українського політикуму. Звичайно, наші мікрофони, наші студії відкриті для всіх політиків різних кольорів, різних забарвлень. Ми стараємося просто представити перед українським слухачем якомога більше інформації, щоб він міг зробити свій власний вибір в цій ситуації.

Василь Зілгалов

Віктор Андрійович, наближаються вибори, ми сьогодні всі про це говоримо: і в наших передачах, і у Ваших інтерв’ю дуже багато цьому приділяється уваги. Якраз у зв’язку з радіо “Свобода, з ЗМІ, які у Вас є сподівання якраз з ЗМІ у висвітленні цих виборів щодо об’єктивності ЗМІ в Україні, зарубіжних ЗМІ? Як Ви вважаєте, чи готові українські ЗМІ до виборів, до президентських виборів?

Віктор Ющенко

Розпочну з того, що дійсно для мене це така дуже сумна цифра, але, дійсно, 56% населення України вважають, що демократичні вибори в Україні неможливі. Це – виклик: виклик для політиків, які пробують змінити цю владу, виклик, власно кажучи, для громадянина, що для цього потрібно зробити. Виклик, я в цьому переконаний, для здорових людей, для здорового глузду, незалежно що вони розвивають чи в Україні чи на Заході. Це є клопіт не тільки для України, це є клопіт для Європи.

Для того, щоб це зробити, на моє переконання, потрібно зробити ряд речей. Перша річ – це, перш за все, щоб ці вибори відбулися. Ні мало, ні багато. Щоб вони відбулися як це записано у Конституції, як це записано у Конституції України. Друге – я хотів би окремим курсивом виділити, українським демократичним силам ніякої допомоги не потрібно, окрім того, що нам потрібно зробити, щоб ці вибори були чесними, прозорими і демократичними. Ми вважаємо, що це вже сама по собі достатня обставина, щоб в Україні були проведені зміни, і до керівництва в країні прийшли демократичні сили...

Ірина Халупа

Пробачте, пане Ющенко, я Вас перерву на кілька секунд. Чи існують власне ті речі, які необхідні, щоб ті вибори пройшли “і чесними, і прозорими, і демократичними”, як Ви говорите?

Віктор Ющенко

Тільки внутрішні – це недостатньо. Хоча, безумовно, ми розуміємо, що це українська проблема, на яку повинні дати відповідь українці. Вони повинні знайти в себе еґо, вони повинні в себе знайти волю, знайти порозуміння, консолідацію, прощення з кимсь, порозуміння з кимсь, але відповідь ця, безумовно, для українців. Звісно, цього замало. Цього замало, тому що для нас надзвичайно важливо те, що наші партнери демократії будуть спостерігати на те, що відбувається в українському політичному житті, зокрема на політичних виборах.

Для нас є важливо те підкреслити, що Україна є учасником практично всіх міжнародних угод, які торкаються прав і свобод людини. Прав і свобод людини, де чорним по білому дане політичне зобов’язання шанувати і будь-яку свободу. Перш за все, свободу вибору людини. Те, що ця свобода ігнорується – це стає вже не тільки внутрішньою проблемою, це є проблемою навколишнього світу. Я переконаний, що політична еліта Заходу, журналістські кола, я б сказав, і ділові кола, для яких не байдужа Україна, повинні знайти способи впливу на те, що відбувається в Україні.

Якщо ми говоримо про ЗМІ, без яких неможливий демократичний поступ в українському суспільстві як і в будь-якому суспільстві, для нас потрібна і внутрішня і міжнародна підтримка. Підтримка чого? Того, що відбувається в Україні. Та монополія ЗМІ, яка існує в Україні, вона позбавила роботи професійної і чесної для тисяч журналістів. Отримати правдиву інформацію – є проблема в Україні. Отримати повну інформацію – є проблема в Україні. Людина весь час користується великою порцією фальсифікованої інформації. Знайти правильний вибір, в тому числі і політичний, стає дуже важко. Спекулюється по будь-яких питаннях, які торкаються чи то української історії, чи то там тем української мови, чи то інтеграції. Це експлуатується для того, щоб бачити українське суспільство роздробленим, як отара овець.

Василь Зілгалов

Щодо Вашого блоку “НУ”: тепер мільйонними тиражами викидається якась така анонімна піар-інформація, тобто, маса дезінформації. Що Ви порадили б пересічному українцеві, виборцеві, як в тому розібратися?

Віктор Ющенко

Сама краща відповідь мати демократію, але це на потім. Ви знаєте, ми вже пережили півтора десятка публікацій фальшивих від мого імені. Зараз йде лавина брехливих інтерв’ю, які мені не належать. Причому, в тих виданнях, яких не існує. Але можу сказати, що ціль одна – привести дурницю до вуха людини, щоб вона потім могла дивуватися: “Що це за патологія дурна з’явилася - “НУ”: чи то фашистська організація, чи то там недоумки, чи то люди, які не володіють елементарними людськими цінностями чи то стосовно моралі, чи то релігії?”

Ми пробуємо тут реагувати, хоча наших зусиль тут мало як самої політичної сили. Я підкреслюю, що це не є проблема моя особисто чи мого блоку, це є проблема 48 мільйонів українців.

Ми розгортаємо проект співпраці з регіональними ЗМІ, з друкованими ЗМІ, газетами, і я надіюсь, що цей проект буде успішним. Ми переходимо до, фронтовою мовою говорити, бойового листка, який за мету буде ставити, доводити нашу офіційну позицію по тих чи інших питаннях. Ми виходимо на дві газети, ми виходимо на ряд можливостей по телепростору, але я б не хотів про них зараз говорити тільки з однією метою, щоб вони не були раніше закриті, ніж відкриються.

Василь Зілгалов

Віктор Андрійович, і от що цікаво, якраз переходячи від загальної такої теми ЗМІ до теми якраз, знову ж таки, про вибори, бо дуже багатьох наших слухачів цікавить якраз доля опозиції вцілому у цих виборах. Як Ви бачите, бо от Симоненко вже заявив, що він вже готовий балотуватися, Юлія Тимошенко останнім часом кілька дуже таких критичних виступів відбула, в яких критикує і “Нашу Україну”, критикує Вас і вона лякає когось, я не знаю кого – більше сама себе чи всю опозицію, що вона, якщо так буде далі, то буде висувати свою кандидатуру на виборах. Як Ви взагалі бачите цей процес консолідації опозиційних сил на цих виборах?

Віктор Ющенко

Ну, перше треба почати з того, що ніхто не повинен допускати авантюрної політики чи дрібного шантажу. Ми повинні керуватись одним. Пройти консолідацію і вийти єдиною силою – це великий іспит для всіх. І ми розуміємо, як над цим щоденно потужно працює влада, щоб цього не відбулося. Як зробити так, щоб Ющенко і Симоненко не спілкувалися, не говорили, чи Ющенко і Мороз, чи Ющенко і Тимошенко, чи Ющенко і десятки–десятки політичних сил, які не є парламентськими, не є опозиційними, але є антивладними, і які стоять також твердо на потребі зміни влади. Тому ми запропонували у минулому році, і в цьому році ми підтвердили одну логіку – знаючи політичну структуру України, для того, щоб забезпечити консолідацію, нам треба вийти на ту формулу, яка б кожній політичній силі давала відчуття, що вона є автором цього політичного процесу консолідації. Щоб не було таке, що в центрі стоїть пуп – “сонце ясне”, до якого всі приєднуються. Якщо ми тільки підемо по цій моделі – ми отримаємо дуже багато ворогів... опонентів, не ворогів, а опонентів, політичних сил, які не зрозуміють підданство це.

Ірина Халупа

Пане Ющенко, багато хто сказав би, що Ви, власне, є тим пупом, тим “сонцем ясним”, навколо чого багато хто збирається і багато кого і сумнівного, може, походження...

Віктор Ющенко

Тому я і хочу, щоб мене зараз почули. Наша версія заключається в іншому. Шановні політичні сили, не залежно від того, чи ви сьогодні опозиція, чи ви є в парламенті, чи ви є поза парламентом, не залежно від того, що ви навіть не політичні силі, а просто ефективні громадські сили - давайте скажемо одне. Проведемо по територіях публічні українські столи, мета яких чи в Запоріжжі, чи в Сумах, чи в Закарпатті задати одне запитання: “На Вашу думку, чим сьогодні хворіє Україна? Як трапилось так, що ця влада є такою, якою вона є? Що треба зробить, щоб змінити цю владу?”. Як після проведення регіональних круглих столів із широким спектром опозиційних, демократичних і інших сил, і громадських, перш за все в тому числі, вийти на осінь на формування загальнонаціонального форуму демократичних сил де були б всі співавторами цього форуму, не було б “перших” і не було б “других”, а всі підписали б одночасно його базовий документ по формуванню такої коаліції, мета якої є політична консолідація, формування світогляду по перебудові України, іншими словами – стратегія України, ну і безумовно, відповідь на питання єдиного кандидата.

Безумовно, треба зробить максимальні зусилля, щоб демократичні сили і опозиційні сили були в купі, щоб вони знайшли, як переступити его комусь по посадах, комусь по портфелях, комусь по безпеці, комусь по інших нереалізованих речах. Але я переконаний, що ми дійдемо до цього і порозуміємося, якщо система інтересів буде вибудована слідуючим порядком: спочатку повинні бути поставлені українські інтереси, державні інтереси, друге – корпоративні, третє – особисті. Оця система принципів дасть змогу сьогодні говорить про те, що сьогодні треба говорить. Сьогодні треба не про посади говорить.

Ірина Халупа

А у якому порядку цей перелік на сьогодні існує, на Вашу думку?

Віктор Ющенко

Я думаю, що для багатьох, я не можу сказати, що для більшості, але він перевернутий. І це я вважаю не просто що помилка. Це недопустимо, тому що за цим буде стояти, кінець-кінцем, формула непорозуміння, з якою ми зітнемося.

Василь Зілгалов

Я нагадаю шановним слухачам, що в ефірі “Вечірня Свобода”, і ми з Іриною Халупою у празькій студії розмовляємо з Віктором Ющенком, лідером блоку “Наша Україна”.

Віктор Андрійович, Ви вже говорили неодноразово про те, що між опозицією і владою не може бути глухої стіни, і що контакти якісь опозиції з владою обов’язково мусять бути. І Ви періодично зустрічаєтесь з президентом. Але останнім часом довкола цього знову маса якихось інсинуацій, як вважають багато оглядачів. Навіть дехто починає говорить, що в останній момент Леонід Кучма оголосить Вас своїм спадкоємцем на виборах. Що Ви можете сказати, яка Ваша мета якраз цих контактів з владою, з президентом у відповідь на оці слухи і інше?

Віктор Ющенко

Я переконаний, що Україна – це не азіатський Каганат, в якому передається спадкоємність політична. Ми повинні вийти вже з цих коротких штанів і мірку робити по здоровим цінностям і в рамках здорової демократії. Це голос людини, який обирає, хто є українська влада і тій людині доведеться відповідати. Тому мене ці байки не дуже турбують, хоча я розумію, що багато ще політиків живе тим, на кого “перстом покажуть”.

З іншої сторони, я був би нещирий якби сказав, що: “...яку позицію буде відігравати сьогодні і завтра український президент – це не важливо...”. Безумовно, президент залишається ключовим політичним гравцем в Україні, який зранку до вечора роздертий між двома началами – або творить добро для цієї країни, або далі входить у об’ятія кланів і творити дуже складне українське майбутнє.

Я звертаюсь до себе і до кожного політика, шановні, ми можем буть пасивними і давать волю творить у цій країні будь-що, проводити будь-які ініціативи політичні, творити будь-яку політичну реформу, тому що це їх час. А потім будем жить так: прийде наш час – ми будем давать свою відповідь. Я думаю, що ця позиція неправильна, тому що такий підхід відбирає перспективи, надії у мільйонів людей чи в бізнесі чи просто громадян України.

Я переконаний, з президентом спілкуватись треба. Яка мова цього спілкування, який предмет цих розмов? Звичайно, це складні розмови. Повірте, мені заходить до президента не легко, і я знаю, що це надзвичайно виснажлива і в емоційному плані розмова і в моральному плані розмова. Але якщо ти знаєш, що тобою керує ціль українського інтересу, ти повинен вставати, іти, говорити. Хай це будуть не завжди приємні години твого життя або нелегкі години твого життя, але їх треба проводить.

Ірина Халупа

Позитиви з тих розмов якісь Ви відчуваєте особисто, скажімо, чи політично, чи якось, може, духовно? Хтось може сказати, пане Ющенко, чому Ви так мучаєтесь, якщо ті розмови такі важкі і виснажливі? Щось мусить бути, якась краплина чогось доброго?

Віктор Ющенко

Я розкажу Вам таку історію. Рік тому, коли моя політична сила прийшла в парламент, нас чекало 2 складних українських роки до виборів 2004 року. Ми одна політична сила, яка запропонувала пакет стабільності – це щось подібне, як альянс стабільності, який запропонував в ’48 році був у Німеччині. Щоб знайти порозуміння серед політичних, ділових, релігійних, бізнесових, професійних, профспілкових сил, що: “Шановні українці, давайте схаменімося! Давайте не будем зараз займатися самоїдством, давайте знайдемо якісь острівки стабільності і почнемо відновлювати довіру самих до себе”.

Ми зробили такий пакт, який складається з 3 частин. Для того, щоб Україна жила стабільно і розвивалася найближчі 2 роки, нам треба зробить: а – політичну реформу, б – економічну, в – соціальну, – у тій мірі, в якій можна зробить у цьому політичному середовищі, безумовно, ніхто ілюзій не робить.

Серед політичних реформ ми на перше місце поставили: 1 – діючий український парламент, повинний перший в українській історії обрати уряд – це його повинно стати прерогативою, прем’єр-міністра повинен призначати парламент, уряд повинен подати парламенту програму, яку повинна підтримати більшість і це є тандем відповідальності політичних сил і влади відносно того, якою дорогою іде Україна. 2 – ми запропонували президенту надати право у 3-х випадках розпускати парламент – це безпрецедентне у нашій політичній історії, але ми на це йшли свідомо, щоб якщо президент передає право формування уряду парламенту, президенту передається право розпуску парламенту. Якщо він не може сформувати більшість, то для чого цей парламент? Якщо цей парламент не може прийняти, наприклад, бюджет року, для чого цей потрібен парламент? Якщо він не може зібратися протягом 30 чи 60 днів і почати свою роботу... ну, це технічна умова одна... Прийняти серію законів, починаючи від “закон про президента”, “закон про кабмін”, “закон про пропорційну виборчу систему”, “про прокуратуру” і т.д. Я думаю, що більш якісного політичного продукту президенту ніхто не подавав.
Проходить рік. Президент виступає за те, щоб уряд, на кінець-то, формував парламент...

Ірина Халупа

Він бере Ваш проект і трошки пристосовує до своїх...

Віктор Ющенко

Хіба це не приємно? Президент каже, що у президента повинні бути права розпуску парламенту. Хіба ми про це не говорили рік назад? Хіба ми не говорили про політичну виборчу систему – пропорційну виборчу систему в Україні, про закон про кабмін і т.д.? З точки зору оцінки сьогодні на сьогодні – важко судити, який ефект тих зустрічей, але з точки зору короткої історії, безумовно, я переконаний в тому, що ми дали шанс президенту буть у цих речах, що я говорю, більш ефективним з точки зору підходу до проблем, які висвітлюють демократичні сили, ніж той підхід, який би міг демонструвати президент, якби цього впливу не було.

Василь Зілгалов

Віктор Андрійович, ще одна така ситуація. Останнім часом відбувається така перебудова політично-структурна з боку влади, вони готуються до подій, які накочуються. Йдеться не тільки про ЗМІ, а й про місцеві адміністрації. І от останні події у Львові викликали вже масу реакцій від спостерігачів і в тому числі було сказано і таке, що, ніби-то блок “Наша Україна” був у роздумах, у сумнівах, як політично орієнтуватися щодо цієї адміністрації, і він якусь роль відіграв, ну... важко навіть сказати, в цих подіях, які відбуваються сьогодні у Львові, якраз зміни адміністрації, у прокуратурі, у міліції.

Віктор Ющенко

Дійсно, Ви знаєте, наше відношення до місцевої ситуації у Львові було складне. Було складне, тому що, коли закінчилися місцеві вибори і два місяці до мерії виграли СДПУ(о), а потім проходить 5 місяців – і в соціал-демократів вже 24 місця. Я запитую у цієї влади і в Янкова: “Як це відбувається? Тут же йде політичне переслідування і тортури під вивіскою різних структур: структури там меншого Медведчука у Львові. І вони працюють публічно, відкрито, на очах адміністрації. Доки це таке переслідування на території буде?” Наше застереження цій владі було серйозне, і це формувало досить такі негативні стосунки.

Потім, коли були прийняті наші деякі позиції, були вони висловлені – у нас налагодилося порозуміння: більше порозуміння, я б сказав.

Останній випадок я приведу, коли моя фракція у мерії підтримала відповідно звіти влади, і в обласній раді підтримала звіти влади, бо без цієї позиції влада була б навіть на регіональному рівні оцінена незадовільно. Ми підтримали це, і оцінили її діяльність задовільно.

Але цього виявилося недостатньо, тому що після певного факту, коли там відбувся візит прем’єр-міністра, глава Львівської адміністрації мав необережність сказати, що в нього є таке відчуття, що віднині і Схід України, і Захід України поєдналися, або знаходять.. знаходяться в якомусь стадії порозуміння. Ця інформація стала небезпечною для іншого політичного клану, який має більший доступ до Президента, і через день, через два ця людина поплатилася взагалі за нормальну правильну ідею – як не ділить Україну на Схід і на Захід, мається на увазі в політичному сенсі. Як говорити про українську громаду, яка хоче мати демократію? Це ще один, знаєте, приклад того, що Україна дійсно хворіє дуже тяжкою авторитарною хворобою.

Василь Зілгалов

Ви знаєте, дуже багато інформації надходить, і ми є свідками цього, з Ужгорода, зі Львова, з Рівного, з інших регіонів, що соціал-демократична об’єднана партія і її функціонери, наприклад, такі, як в обласній раді глава адміністрації Закарпатської Різак, вони просто займаються такими методами, які межують з насильством в відділах адміністрації. Вони ставлять питання так: якщо ти хоче працювати в адміністрації, тоді переходь до СДПУ (о), якщо не хочеш, тоді будь здоров. І це стало таким масовим явищем. Як Ви це розцінюєте?

Віктор Ющенко

Іде СДП-зація всієї країни, це факт, і про це я говорив, виступаючи в парламенті, і Ви вже торкнули, значить Закарпаття. Ви знаєте, я вчора піднімав питання у Президента по двох позиціях - і по Сумах, по Щербаню, і по Мукачеву. По Мукачеву у нас випадок, який довго нас турбує, теревенить наші душі. Главою райадміністрації Мукачево призначена людина, якій двома третинами голосів місцевої влади була висловлена недовіра, Президент її направив у відставку.

Проходить декілька місяців – знов через відомі канали одної політичної сили, знову ця кандидатура попадає на стіл Президента, знову наказ на призначення її главою адміністрації . А міська рада знову збирає дві третини голосів недовіри цій людині. Ми написали один лист, потім я приходжу один раз до Президента, вже з листом, який підписало 60 чоловік. Вчора вже підписало цей лист більше 100 чоловік народних депутатів з одним... з одним, з одною вимогою: Леонід Данилович, будь ласка, у даному випадку ми просимо вас поступити по закону. Там де висловлено місцевою радою недовіра до Вашого представника, представник цей повинен бути в третій раз звільнений. Я надіюсь, що Президент це зробе.

Ірина Халупа

Як “есдекам” вдається таким якимсь чарівним способом розмножуватися так швидко? На виборах, на парламентських виборах вони отримали чи не найнижчий рейтинг, але посіли дуже міцні посади в уряді, і так само, хоча вони мають лише, здається, 3 облдержадміністрації, але все ж таки ростуть вони, як гриби після дощу. Ви самі сказали суцільна.. “СД-зація”. Чи як це сказать....

Віктор Ющенко

“СДП-зація”.

Ірина Халупа

“СДП-зація”...

Василь Зілгалов

В останніх повідомленнях такі цікаві підкреслення в експертів..

Ірина Халупа

Як їм це вдається?

Василь Зілгалов

.. що особливо СДПУ (о) і їх функціонерів цікавить Закарпаття, Львів , Рівненщина, особливо, ті регіони, де вихід до західного кордону, до митниць, до вільної економічної зони і таке інше.

Віктор Ющенко

Де є ще ліси...

Василь Зілгалов

Так, так.

Віктор Ющенко

Я думаю, що тут феномену немає ніякого. Є наближення, наближення до Президента, і це та база, на якій формуються всі подальші рецидиви. І це є можливим тільки по одній причині – не працює система. Якби система працювала, вона б гарантувала, що подібної.. чи подібної патології у системі української влади не було, коли, програвши на виборах... Я декілька днів назад приїжджаю в Чернігів, керівник обласної адміністрації Президента є лідер обласної організації СДПУ(о). Питається: територія, яка програла вибори, як може лідер такої політичної сили очолювати виконавчу владу?

Це ж конфлікт громади і влади. Як може очолювати таку позицію в Запоріжжі глава обласної адміністрації? Чи візьміть те ж саме Закарпаття чи, зараз буде подача чергового кандидата від СДПУ (о) по Львову, де громада сказала “ні” політичній силі. Ні.

Президент ігнорує громадську думку, має такі важелі по діючій політичній системі , яка дає змогу призначати ту людину, якої йому там нашепчуть, підскажуть ті люди, які біля нього.

Василь Зілгалов

Віктор Андрійович, Ви взнаєте така є, якраз, з приводу СДПУ(о)... Ви ж були в Німеччині на відзначенні якраз 140-річчя німецької соціал-демократії, і Ви чули про реакції якраз, і Ви розмовляли з політиками з відомими, з лідерами соціал-демократії німецької. СДПУ (о) , ми вже говорили про це, і Ви вже говорили, вони не є взагалі ніде визнані як соціал-демократи справжні на Заході. Але їхня діяльність, останнім часом особливо, показує, що це небезпека для демократії для української. От як Ви вважаєте, що має зробити Захід - і Ви, мабуть, говорили з політиками на Заході - для того, щоб допомогти Україні? Ви самі сказали, що недостатньо внутрішніх сил. От як Ви вважаєте – Захід і події останні в Україні.

Віктор Ющенко

Да, мені із мого візиту, із моєї довгої розмови з канцлером Німеччини було приємно просто довідатися багато речей - і в політичний кулуарах, і спілкуючись з лідерами соціал-демократів Німеччини , у мене склалося враження, що в Німеччині не знають, хто такі соціал-демократи об’єднані в Україні. І це розуміння є і в поляків, це розуміння є і в балтійських країнах. Це є розуміння кругом. Хоча, безумовно, і в самій партії є люди, які дбають, очевидно, про Україну, дбають про здорові речі, які б відбувалися в Україні ради майбутнього, ради своїх дітей і онуків.

Хоча, безумовно, є і патологічні тенденції, які проводяться окремими людьми від цієї політичної сили. І це також факт. І коли були вибори до українського парламенту, Ви знаєте, з одної сторони, прикро, а з другої сторони, солодко було спостерігати, як кожний кандидат, який йшов, за пункт номер один вважався підкреслити, що він ніякого відношення до діючої влади немає.

Бо це була обов’язкова умова, щоб тебе розуміло населення, незалежно від того, чи ти СДПУ (о), чи ти там демократ від Аграрної партії. Але, як дивно відбувається: коли вибори закінчилися, і вся мажоритарка табуном загнана була через адміністрацію Президента до так званої адміністративної президентської більшості. Я думаю, що цей факт забрав великі можливості в української демократії, тому що той контингент демократів, той потенціал демократів, який є в сьогоднішньому українському парламенті, міг дуже легко сформувати правдиву демократичну більшість вперше в українському парламенті, який би міг повести вірною дорогою і політичні реформи, і економічні, соціальні реформи. І в цьому є розчарування, безумовно. Але з іншої сторони, я переконаний у тому, що ми зараз знаходимся на тяжкому виборі, виборі, можливо, яка лінія якого проходе, з одної сторони, по площині диктатури, з іншої сторони, по вибору демократії.

Сьогодні кожний українець повинен зробити для себе – за кого він, за що.

За ту владу, яка вже більше десятка років ним асоціюється як влада, яка забрала його можливості, його персональні можливості, його індивідуальні можливості, і сили, які можуть дати відповідь на те, як змінити це на краще.

Мій клич буде один: жодна людина не в стані самостійно змінити те, що називається українська проблема...

Василь Зілгалов

Віктор Андрійович..

Ірина Халупа

Можна я, на секундочку.

Віктор Ющенко

Щоб песимізму не було.
Але українську проблему можна змінити тільки тоді, коли кожний з маленьких українців, в тому числі і я, зробе свій крок на користь вибору, правильного вибору майбутнього України.

Ірина Халупа

Ви сказали, пане Ющенко, що 56% українців вважають, що демократичні вибори в Україні неможливі, за умов цієї влади, яка сьогодні існує. Значить народ мудрий і розуміє, що є проблема і що як йому насадять якісь вибори чи якісь інші політичні там ігри і так далі, ті ігри будуть оркестровані так, щоб він вкотре програв тих 56% і взагалі, всіх 100%. Отже, що треба зробити, що “Наша Україна” хоче зробити і може зробити, щоб ті вибори, які мають відбутися наступного року, все ж таки якось переконали тих 56%, що демократія має можливості і шанси в Україні.

Віктор Ющенко

Я хочу, щоб моя відповідь була оптимістичною.
Ви знаєте...

Ірина Халупа

Я думаю, що і ті 56% хотіли б.

Віктор Ющенко

Безумовно, безумовно. І я також присвячую їм відповідь свою. Ви знаєте, як в тій казці – коли відбуваються зміни? Коли маленький хлопчик пальчиком показує і говоре: “А Ви знаєте, а король-то голий!” От коли ми дивимось на українську систему, яка здається могутньою, яка здається сильною, яка здається непохитною, повірте, достатньо буде одного кроку, але мільйонів людей, щоб ми побачили, що це гола модель, цинічна модель, яку при спільних зусиллях ми можемо змінити. Ключовий лейтмотив: українська громада повинна прийти до злагодженої позиції у своєму виборі, відчути себе народом, відчути народом, який має право обирати.

Для політичних сил є тільки один спосіб отримати демократичну перемогу: це стати плечем до плеча, забути і простити прикрості, які були в минулому, подати один одному руку і сказати: для нас Україна понад усе.

Василь Зілгалов

Віктор Андрійович, Ви як пасічник, можете сказати, що люди можуть дечому навчитися у бджіл, бо якби пасіка, бджоли, 70% бджіл не сприймали пасічника, щоб вони з ним зробили?

Віктор Ющенко

Так, то унікальне суспільство, у якого можна черпати дуже багато речей.

Василь Зілгалов

Так що ми дякуємо Віктору Андрійовичу, і я нагадаю, що у “Вечірній Свободі” він розмовляв з Іриною Халупою і Василем Зілгаловим. Ми дякуємо Віктору Андрійовичу і бажаємо успіхів йому, Україні, українському суспільству. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.