МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Канал через заповідну зону будують заради "дерибану"?

06/08/2003 | Майдан-ІНФОРМ
Через гирло Бистре в Чорне море виносяться осадкові породи, які будуть замулювати канал. Тобто його декілька разів на рік доведеться прочищати, що коштує сотні тисяч долларів. Хтось отримає постійне джерело надходжень за рахунок держбюджету на десятки років вперед.



Цього "хтось", а відповідно і головних лоббістів такого варіанту, можна буде вирахувати по тим конторам, які будуть пов"язані з виконанням робіт, що стосуються будівництва та очистки каналу. Судячи з того що на попередньому етапі головним лоббістом було відомство тов. Кірпи, та він сам, можна висловити припущення що він також буде мати стосунок до грошових потоків, що будуть "промиватися" через канал, побудований в заповідній зоні.


Може видатись, що єдине, чим керується держава при прийнятті державницьких рішень, так це ідіотизмом тих, хто їх приймає. Насправді тут скорше підходить не слово "ідіотизм", а слово "ненажерливість" тих людей, хто приймає рішення.

Той варіант будівництва каналу що прийнято - це канал через гирло Бистре, яке проходить через абсолютну заповідну зону Дунайського білатерального біосферного заповідника. Відповідно до чинного в Україні законодавства, міжнародних угод, статусу заповідника на території абсолютної заповідної зони заборонено займатися навіть будь-якою господарською діяльністю, а не те, що будувати судноплавні канали. Буде порушено білологічні процеси заповідника, знищено шляхи мігрування тварин і птиці. Із заповідником можна дійсно розпрощатися. До того ж це все абсолютно незаконно.

Чому будують? І чи правда що лише виключно будівництво у заповідній зоні зможе "повернути нам грузопотоки, що забрала на себе Румунія" - як стверджує, теж мабудь вже "зацікавлений" тов. Марчук? Чи правда що альтернативи цьому варіанту немає?

Неправда. Ми припускаємо що будують лише і виключно тому, що в через гирло Бистре в Чорне море виносяться осадкові породи, які будуть замулювати канал. Тобто його декілька разів на рік доведеться прочищати, що коштує сотні тисяч долларів. Хтось отримає постійне джерело надходжень за рахунок держбюджету на десятки років вперед.

НАН України і Мінекоресурсів, які в результаті постраждали, відстоювали план будівництва каналу в обхід абсолютної заповідної зони. Канал мав бути шлюзований, не замулюватися. Він би коштував трохи дорожче, але вкладені інвестиції окупилися б дуже швидко, і загальна сумарна вартість проекту вже за декілька років стала б меньшою, ніж вартість того протизаконного варіанту, який "продавило" Мінтрансу за допомогою РНБО. Експлуатаційні витрати екологічного варіанту були б значно нижчі, шкоди природі ніякої, було б відроджено декілька портів, з"явився б нормальний, цивілізований прохід для транспортного флоту з Дунаю.


Нас вважають за ідіотів, і нахабно брешуть, стверджуючи що альтернативи немає. Насправді вона є завжди.

На цьому етапі опозицію зломано. Виправдовуючи рішення, Марчук займається демагогією в класичному совковому стилі "ми дбаємо лише і тільки про державні інтереси, бла бла бла, держава несе втрати бла бла бла"

Ще раз наглошуємо, що за злочинним будівництвом "потрібного" каналу через гирло Бисте в першу чергу стоїйть шановне Міністерство транспорту. Завдячуємо "крєпкому хазяйствєнніку", тов. Кирпі.


Джерело: Вільний форум Майдану

Відповіді

  • 2003.06.08 | Mandoor

    Re: Канал через заповідну зону будують заради "дерибану"?

    Чистоган він і в Африці чистоган.
    (Пройшло не так і багато часу поки Марчук з запеклого опозиціонера і проповідника централізованої демократії перетворився на лояліста і реалізатора свох проповідей на адресу дяді....)

    Грабуй, що залишилося - ось гасло сьогоднішнього держчиновника, тим паче високопоставленого. Звичайно де ж там дбати про екологію, видову різноманітінсть та інші видумки цих клятих екологів. Вже навіть дерева в Карпатах забороняють рубати, кажуть, що буде міждержавний заповідник, на Черкащині тьотя ДУСя ліс у товариства мисливців і рибалок забирає - певно для державних потреб. То чого дивуватися, що для державних потреб, тобто нас з вами :D відомі державні мужі хочуть тицьнути Румунії дулю і побудувати надзвичайно "прибутковий канал", завдаючи набагато більших збитків довкіллю і майбутньому державному бюджету. Але насправді, кого це може турбувати?
    Адже все для України! І за будь-яку ціну
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.08 | Максим

      Re: Молодець Кирпа

      Як Президент він мені не імпонує, а як міністр транспорту він цілком на своєму місці. Краде? Можливо. А хто б не крав. Питання в користі. Чи є користь Державі від його роботи? Від роботи Кирпи користь є.

      У питанні каналу я більше довіряю Кирпі, ніж "екологам", які сидять на грантах, лобіюючи інтереси Румунії.

      Слава Україні. Навіть, якщо на неї працює Кирпа.
      А про переваги "старого" каналу писалося неодноразово. І саме відновлення "старого" каналу, а не будівництва того, що "підказують" румунські екологи, вимагали мешканці тамтешньої Української Венеції. Крапка
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.08 | Mandoor

        Слава Україні. І зовсім не тому, що на неї працює Кирпа. (-)

  • 2003.06.08 | кругомоднірумуни

    НАНУ та Мінекології оптом скупили ненаші молдавани!

    А тепер, цікаві факти щодо історії питання

    Головним лоббістом проекту "Бистре" є Мінтранс (особливо з часів Пустовойтенка). Через 4(!) роки після початку історії, Мінтранс був змушений виділити мільйон гривень Академії наук на те, щоб вона розробила альтернативні варіанти. Вона це зробила, але Міністерство, не обгрунтовуючи рішення, продовжує наполягати на будівництві саме через гирло Бистре. До цього Мінтранс категорично відмовлявся прораховувати інші варіанти.


    Які альтернативні варіанти. Найбільш екологічно безпечний — це будівництво каналу Дунай — Сасик, але він досить дорогий. Є варіант — через Жебріянівську гряду, і в цьому випадку, до речі, можна отримати повноцінний порт із підведенням залізниці. В районі гирла Бистре немає ані електрики, ані автомобільних шляхів, ані залізниці. І, нарешті, третій варіант — через північну частину дельти Дунаю. Таким чином, не буде порушено незайману південну частину і буде збережено порт Усть-Дунайськ.


    Фахівці-екологи (підкуплені румунами, звичайно) стверджують, що 1. крім того що буде знищено заповідник (це протирічить міжнародним зобов"язанням (Рамсарська конвенція), під якими підписалась в свій час Україна) 2. через деякий час так може статися, що через канал не зможуть ходити суда взагалі, через те що будівництво сильно вплине на процеси дельтоутворення Дунаю.


    Хто претендує на замовлення (> 100 млн. гривень?). В першу чергу, державна фірма "Дельта-Лоцман", що є головним кандидатом і лобіює проект з Бистрим. В рекордно короткі строки (ще за Пустовойтенка) вони отримали стрічку в бюджеті під це будівництво. Вони хочуть рити сiм мільйонів кубів ґрунту. Для довідки: один куб коштує два долари п’ять центів.


    Основним джерелом тверджень, про те що всі противники підкуплені румунами, є Мінтранс, який найбільше отримає від будівництва через Бистре.


    Скільки кожен рік будуть отримувати ті, що чиститимуть канал? Розрахунки показують, що необхідно буде вилучати 1,2 млн. куб. метрів грунту на рік., що становить ~ 4.5 млн. доларів щорічно

    Який економічний ефект принесе будівництво? Невідомо - обгрунтованого бізнес-проекту не існує. Відомі лише разові та періодичні витрати, які понесе бюджет. Не існує обгрунтування економічної переваги варіанту з Бистрим (-будівництво-експлуатація) над усіма іншими.


    Початкова вартість будівництва каналу (170 мільйонів гривень). Ці гроші можна покласти під 10% річних. Таким чином, щорічно можна отримати 17 мільйонів, з яких три віддавати румунам (стільки ми платимо за транзит наших суден через їхній канал) та 14 — до бюджету міста Вілкова, що вирішить соціальні проблеми (ще один аргумент прихильників будівництва в зоні заповідника)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.08 | Максим

      Re: Пару запитань

      1. На які і на чиї гроші ви існуєте? І ваша "екологічна" організація?
      2. Пару місяців тому "Галицькі контракти" висвітлювали цю проблему, подаючи про і контра усіх варіантів. Ви читали ту статтю? Ви вважаєте, що вона була замовною? Мені так, особисто, не здалося. І знеї випливало, що проект "старим руслом" - кращий. А заповідник - розширили зовсім нещодавно. Вочевидь під зовнішнім тиском, щоб в України не було свого каналу. Або, щоб вона будувала обхідний маршрут.

      Іще одне. Що Ви так бідкаєтеся про той мул? Хто Вам сказав, що його буде так багато? А, якщо не буде? Ви готові тоді з'їсти свого капелюха?
      І взагалі. У світі є багато каналів. Чи мають вони (хоча б деякі з них) подібні проблеми з мулом? Якщо мають, тоді що Ви так голосите. Акі Сивілла.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.08 | кругомоднірумуни

        на гроші "сігуранци" ми існуємо, звичайно


        > 2. Пару місяців тому "Галицькі контракти" висвітлювали цю проблему, подаючи про і контра усіх варіантів. Ви читали ту статтю? Ви вважаєте, що вона була замовною?

        лінки треба давати, коли на щось посилаєтесь:
        http://www.kontrakty.com.ua/ukr/gc/nomer/2003/01-02/26.html

        я не побачив там "про" і "контра". Є хороший "Мінтранс", і є погані екологи яких фінансує Світовий банк та Румунія.


        >А заповідник - розширили зовсім нещодавно. Вочевидь під зовнішнім тиском, щоб в України не було свого каналу. Або, щоб вона будувала обхідний маршрут.

        недавно - це в 1998 році: коли хтось, п. Максим , хоче знайти змови, він їх обов"язково знаходить.


        > І взагалі. У світі є багато каналів. Чи мають вони (хоча б деякі з них) подібні проблеми з мулом? Якщо мають, тоді що Ви так голосите. Акі Сивілла.

        яка херня, вибачаюсь. зрозуміло ж, що йдеться про дельту однієї з найбільших річок.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.06.09 | Максим

          Re: Про що говорить цей чоловік? (+)

          Чи правильно я зрозумів, що ось цей чоловік підтримує Мінтранс? Поясніть, будь-ласка

          Юрій ШУЙСЬКИЙ, професор геолого-географічного факультету Одеського університету:

          — У 80-х роках почався природний процес перерозподілу руху води і наносів у дунайській дельті. Замулилася Прорва, з якої ще 20 років тому вичерпували 4 млн т грунту щорічно, замулились

          Очаківське гирло, Старостамбульське і протоки нижче Бистрого. Натомість рукав Бистрий почав поглиблюватися. І для того, щоб зробити його судноплавним, потрібно вибирати всього по 100—300 тис. т грунту, та й то, я вважаю, лише в перші роки. А потім Бистре буде придатне для судноплавства принаймні 30—35 років.

          І ось зненацька у вересні цього року постанова Президії НАН рекомендує прокласти канал вище від Вилкового. Це екологічно найшкідливіший з-поміж дев’яти варіантів прокладення судноплавного шляху.

          Фахівців, які можуть об’єктивно порівняти всі запропоновані варіанти, в Україні всього троє, і я їх усіх знаю. Так ось, Академія наук до жодного з них не зверталася. А голландські водні менеджери взагалі не проводили наукових досліджень, лише скористалися фрагментарними даними наших учених. До того ж я побував у 17 країнах і бачив, якого страхіття наробили ті голландці. Так що фахівцями я їх не вважаю.
      • 2003.06.08 | Contra Mundum

        Ох, Максиме, Максиме...

        Ви б перше, ніж вякати з-за кутка, професійно б розібралися у питанні. А то я, хоча й рідко вклинююся, Вас ще по питанню ХАЕС-2/РАЕС-4 вирізнив. Ох плакати хотілося...

        До того ж, я готовий з'їсти свого капелюха, а якщо ще й буде Ваша ласка, той Вашого заразом, про те, що мулу буде саме стільки, як про те говорив Круговий румун. Не буде, Не буде, слава Кирпі... - Кучмі слава.

        Як не бачили, то й не випендрюйтесь, адже завжди поряд з Вами знайдеться хтось, у кого фотографії Укргіодезфотозйомки з супутника у шухляді лежать. Як захочете, покажу.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.06.09 | Максим

          Re: А що там з ХАЕС/РАЕС?

          Одна й та ж лінія. "Екологи" підтримують усе, що завдає шкоди Україні, але є вигідним іноземцям.

          Яб і Чорнобиль заново запустив. Ці паразити жирують, а ми маємо робити все, щоб їхнім зеленим виборцям було приємно за них голосувати.

          Те як Захід ставиться до Чорнобиля, те, що вони не хочуть давати нормальні кошти на проект укриття і все інше є показником справжнього їхнього ставлення до України.

          Якби, на дай Боже, подібний "чорнобиль" стався у Польщі, її б закидали десятками мільярдів доларів. А з України просто знущаються.

          Іще мені подобається Латвія (здається). Ви не чули скільки мільярдів вони вимагають за закриття своєї АЕС? А Україна має закривати за безплатно. Бо так хоче Захід і його українські друзі - екологи.

          І взагалі атомну енергетику Україна має згорнути. Щоб не було її. Цього промовистого докору і доказу Європі, що ми НІЯКА НЕ КРАЇНА ТРЕТЬОГО СВІТУ, якою нас хочуть бачити на Заході. А Ви їм у цьому допомагаєте
          ІМХО

          Про мул сперичатися не буду. Але по життю був кілька разів свідком, як противники того чи іншого вольового рішення накликали і пророчили масу бід у разі його реалізації. Але людина брала відповідальність, дожимала і виходило у підсумку, що мала рацію.
          Мені імпонують люди, які беруть на себе відповідальність і мають жилу - дотискати. Таких людей Україні треба було б раз у п'ять-десять більше.
          Це ще одне ІМХО
        • 2003.06.09 | ВІЙ

          А покажіть но..

          Спостерігаю за дунайською епопеєю вже давно - і маю враження що головне тут не природа а всякі транспортно-геополітичні міркування.

          Епопея розгорілася тоді коли був в розпалі югославський конфлікт і для Заходу було важливим забезпечити блокаду Сербії зі сторони можливих союзників зі Сходу. Я абсолютно не є прихильником божевільного Мілошевича, але виглядає на що контроль над дунайським шляхом було віддано Румунії, не тому що вона надійна, а тому що одного і слабкого легше контролювати.
          Пристрасті в Югославії вже завершилися, але "тактичні завоювання" у вигляді блокади України від Дунайського транспортного шляху є таким досягенням, яке просто "за так" не віддається.

          Прізвища Борейка і Шевчука, які тут заблимали в якості "екологічних ангелів" ще більше посилють мої підозри - перший українофоб, для якого основною небезпекою для природи України є наявність на цій території ще живих українців. У свій час приймав участь у оплачених ISAR (1994 р.) "гуцянках" московських зелених та анархістів в Одесі, які виступали проти побудови нафтового терміналу . Хлопці непогано відпочили на одеських пляжах з розрахунку 5 баксів/мордо-день, де час від часу спроквола вилізали на якийсь кран і фотографувалися перед журналістами.Однак створення терміналу спинили і затормозили побудову нафтопроводу Одеса Броди. Найцікавіше що цих же "зелених" тоді абсолютно не зацікавли російські проекти по перекачуванню в Одесі російської нафти у танкери для експорту на Захід, які вже тоді активно працювали .

          Те що зроблено з Дунайською дельтою - з 25% території у 1998 році заповідник поширили на 80% означає лише ставлення до місцевих українців , які мешкають там століттями, як до "шкідливих дикунів", яких потрібно просто вижити із цієї дельти.Одночасно це виправдання для Світового Банку - бачите ми наробили багато свинства з економікою України, але ж зате дивіться як ми "очистили" від цих дикунів їхню природу. Статус "біосферного заповідника" серд усього означає обмеження національного суверенітетут над цією територію - це неприємна правда, хочемо ми це визнавати чи ні.Країна створюючи "біоферний заповідник" просто жертвує частиною своєї території для всесвітніх глобальних цілей. Коли ці пожертви робляться втихаря і підкилимно то варто поцікавитися хоча б статистикою таких "пожертв".

          Шевчук -це постійний зам-міністра/міністр екології "від Дніпропетровська", відомий тим що не пропускає жодного екологічного проекту без особистого "відкату". Прославився тим що під час катастрофічних повеней у Закарпатті годинами виступав на телебаченні де переконував усіх що хижацька вирубка лісів Суркісом та Медведчуком до цього потопу не має жодного стосунку.Те що його погнали не є великою трагедією.

          А фотографії відкладеннь мулу, цифри та дослідження будь ласка покажіть - а то понтів і гасел багато, а цифр, фактів і доказів -обмаль.
  • 2003.06.08 | Virr

    Цікавенька стаття на тему

    Дякую Майдану за увагу до теми. Бо вже здавалося, що все в жопі, аж бачу - ні! Ще є тверезі люди.

    Принагідно вішаю статтю на тему, яка була якось надрукована в якійсь газеті. Також повідомляю, що скоро збиратимусь з кулеметом в заповідник Кирпатих *чмів відстрілювати. Хто зі мною, - гада в похід!


    НЕ ПРИМУШУЙТЕ ЧЕРВОНІТИ РОЖЕВОГО ПЕЛІКАНА
    ***********************************************
    НДПУ поповнюватиме свої фінансові активи за рахунок Дунайського біосферного
    заповідника?

    До колгоспу раптово приїхала комісія. Бачать: посеред головної вулиці села
    бреде кабан. Замість передніх ніг - дерев'яні протези. До Голови: Що? Як?
    Чому? Той не розгубився: "Вовки відгризли. А наші орденоносні свинарі зуміли
    повернули до активного життя." Як комісія поїхала, Голова - до свинарів: "Ви
    шо ж гади, робите?" - "Та дуже вже холодцю захотілось, Петровичу..." Я
    пригадав цю байку, бо вона дуже точно передає сенс того, що Мінтранс України
    хоче зробити з Дунайським біосферним заповідником. Деяким транспортникам так
    хочеться мати можливість вже завтра плавати Дунаєм, що вони готові відрізати
    у заповідника чималий шмат території.

    Ніж, яким збираються різати заповідник, називається "глибоководний
    судновий хід (простіше кажучи - канал) р. Дунай - Чорне море на українській
    ділянці дельти" (по гирлу Бистре). Автори та лобісти проекту вважають, що
    саме цим шляхом не тільки піде відродження колишньої слави українського
    річково-морського флоту, а й потече в країну солідний потік інвалюти, яку
    нам стануть платити за користування каналом іноземні судновласники. А
    екологісти вважають, що канал загубить і унікальну природну ділянку, і
    репутацію України, яка привселюдно обіцяла світовій спільноті зберегти для
    прийдешніх поколінь неповторну красу дунайської дельти.
    Конфлікт, то розгораючись, то затухаючи, сягнув найвищих щаблів влади.
    Це змусило втрутитися особисто Президента України. У його листі від
    18.02.2002, адресованому Прем'єр-міністру, Міністру транспорту та Президенту
    Національної академії наук, значилося: "З урахуванням чинного законодавства
    та відповідних міжнародних зобов'язань України опрацювати проекти
    альтернативних варіантів вирішення цієї проблеми. Суворо дотримуватись
    міжнародних зобов'язань". Останню фразу Гарант Конституції дописав від руки.
    Якщо ви гадаєте, що тут-таки усі пішли назустріч консенсусу, то
    помиляєтесь. Замість конфлікту маємо тепер мало не війну, в яку втягуються
    все нові і нові люди та організації. Не виключено, що представники з тої чи
    іншої сторони скоро прийдуть вербувати й вас до своїх лав. За кого
    заступатися? І чи існує компроміс?
    Cпроби створити судноплавний канал у дельті ріки Дунай були початі
    Росією ще до першої світової війни - на рукаві Опівнічний довжиною 1 км, у
    той час це була найкоротша відстань. Але дунайська дельта дуже швидко
    показала, що ніяких втручань терпіти не збирається і живе за своїми
    законами. Значні наноси привели до утворення мілини, яка цей канал і
    закупорила. Після закінчення першої світової війни Бессарабія відійшла до
    Румунії, і Росія втратила вихід до Дунаю. СРСР у середині 50-х років створив
    експериментальний судноплавний проріз для проходу суден типу "ріка-море" -
    канал Прірва. Але почалися ті ж проблеми, що й на Опівнічному. Довелося
    канал чистити. Обсяг днопоглиблювальних робіт у перші роки експлуатації
    склав 150-200 тис. куб. м на рік, до кінця 80-х років досяг 2,8 мільйонів
    кубічних метрів на рік, у 1987 році - 4,46 мільйони кубічних метрів на рік.
    Однак гроші на постійні ремонтні роботи знаходилися. Із розпадом СРСР
    фінансовий потік, призначений для розчищення каналу, почав міліти, як і сам
    канал. Вже в 1992 році днопоглиблювальні роботи носили хаотичний характер, а
    з 1994 року судноплавство припинилося. В гирлі Прірви утворилися піщані
    мілини, глибина над якими зараз не перевищує 1,2 метрів. Таким чином, ми
    втратили свій власний судноплавний шлях. А монополія забезпечення
    судноплавства з ріки Дунай у Чорне море і назад належить Румунії. Україна ж
    витрачає на проведення суден чималі гроші.
    Звичайно ж, миритися з таким станом справ не годиться. Отже, "дайош
    вікно в Європу"! І Мінтранс, керуючись державними інтересами, розпочинає
    пошук виходу в Дунай. От тільки заводить цей пошук, на превеликий жаль, в
    глухий кут. Законодавчий, принаймні. Державне підприємство "Дельта-Лоцман",
    якому Мінтранс безпосередньо доручив визначити контури майбутнього "вікна",
    виявилося організацію абсолютно юридично безграмотною. Запроектувавши канал
    з Дунаю до Чорного моря через абсолютно заповідну зону Дунайського
    біосферного заповідника, горе-"лоцмани" штовхають замовників проекту на
    порушення цілої купи законів та міжнародних угод. Що і засвідчила правова
    експертиза Інституту держави та права ім. Корецького. Щоб зрозуміти, в яку
    халепу може потрапити завдяки таким "лоцманам" наша держава, досить назвати
    лише дві установи, під протекцією яких знаходиться заповідник: ЮНЕСКО і
    Секретаріат Рамсарської конвенції.
    На проектування, пошукові роботи й т.п. витрачені чималі державні
    кошти. І витрачені даремно, лише тому, що проектанти не врахували заповідний
    статус території, на якій працювали. Втім, може про цей статус вони й
    пам'ятали, та сподівалися залякати або підкупити охоронців природних
    багатств? Спрацьовувала ж подібна практика в радянські роки, коли Мінводгосп
    загубив поліські болота. Або коли тут же, поруч, в цій же Одеській області,
    знищив родючі землі навколо лиману Сасик, який так і не захотів за наказом
    покорителів природи ставати прісноводним озером. Як би там не було, час вже
    втрутитися відповідним контролюючим органам - Прокуратурі, Рахунковій палаті
    тощо. Тим більше, що, за даними члена Міжнародної комісії із заповідних
    територій Міжнародного союзу охорони природи Володимира Борейка, під
    незаконне будівництво в держбюджеті на 2002 рік вже якимсь дивом закладено
    27,9 мільйонів гривень! Як це сталося, враховуючи, що проект не зміг пройти
    "чистилище" державної екологічної експертизи? Мінтранс заслуговує на урок
    пристойної поведінки у правовій державі, тим більше, що це не перша його
    спроба перебрати від Мінводгоспу СРСР звання "найбільшого ворога природи".
    Не так давно за участі цього відомства стався скандал щодо будівництва
    дороги через заповідні Дністровські плавні. А зараз Запоріжжя готується до
    грандіозного будівництва мостових переходів через Дніпро, які проляжуть
    прямісінько по Національному заповіднику "Острів Хортиця" і геологічному
    заказнику загальнодержавного значення "Дніпровські пороги". До того ж, для
    цього вже йде на повний хід реконструкція міського центру з організацією
    нових транспортних під'їздів до майбутніх мостів.
    Наша довідка. Статус "біосферний" Дунайський заповідник отримав у 1998
    р. Указом Президента України. Його площа - понад 45 тис. га, з них сьома
    частина - акваторія. Тваринний світ дельти налічує понад 5 тис. видів. У
    водах заповідника плавають понад 90 видів риб, 15 з них занесено до Червоної
    книги України. В очеретяних джунглях мешкають норка, горностай, річкова
    видра, дикий лісовий кіт. Але найбільшої слави заповідник зажив як пташиний
    рай. Орлани-білохвости, ковпики-косарі, великі й малі білі чаплі, лебеді, й,
    окраса дельти, рожеві та кучеряві пелікани з їх кумедними пір'яними
    чубчиками. Усього тут мешкає понад 250 видів птахів, в тому числі 43 -
    рідкісних, серед яких є занесені до Європейського червоного списку. Хто
    зводить тут гніздо і вигодовує пташенят, а хто просто знаходять місце для
    зимівлі та відпочинку, прилітаючи з Арктики, Китаю, Сибіру, Середземномор'я.
    Виходить, що заповідник стоїть на заваді розвитку вітчизняного
    судноплавства? Зовсім ні. Існує чудова альтернатива. Ще до того, як
    "Дельта-Лоцман" отримало мінтрансівське замовлення, у відомчій пресі
    обговорювався проект прокладення траси в обхід дельти Дунаю. Її загальна
    довжина - 9,1 км. Параметри забезпечують нормальне судноплавство з
    пропускною здатністю до 12500 суден на рік, а в перспективі - до 18000.
    Траса прокладається за межами заповідної зони. Вхід з боку Чорного моря
    передбачений у межах південно-західної частини Жебриянівскої бухти, вихід у
    ріку Дунай - вище Вилковського перекату на ділянці з постійними глибинами
    ріки, зі зручними судноплавним фарватером і маневровою зоною на сполученні
    Килийского гирла і Соломонового рукава. Будівництво каналу на стабільній
    ділянці ріки в піщаних грунтах забезпечує довговічність споруджень,
    можливість підведення комунікацій, а шлюзові затвори багаторазово скорочують
    можливі заноси каналу й акваторії Жебриянівської бухти.
    Прихильники проведення каналу через заповідник кивають в бік Румунії:
    вона ж має подібний канал! Так-то воно так, так от тільки трошечки не так!
    Румуни давно усвідомили безперспективність боротьби з дельтоутворенням. На
    постійне підвищення плати за проходження суден через цей канал суттєво
    впливає саме збільшення обсягів днопоглиблювальних робіт. Тому румуни
    відійшли від дунайської дельти приблизно на 100 км південніше і побудували
    судноплавний хід Констанца - Черновода. Саме такого типу, як пропонована
    обхідна траса. Зараз Констанца переробляє 70 млн. тонн вантажів у рік, тобто
    більше, ніж усі 18 портів України разом узяті. А у 2010 році заплановано
    досягти 200 млн. тонн.
    Ще один аргумент Мінтрансу і Ко - дешевизна їхнього проекту.
    Називаються цифри 6-7 мільйонів доларів проти 60-70 у разі будівництва в
    обхід. Мене ця дешевизна просто лякає. Ми не настільки багаті, щоб будувати
    дешеві канали. А потім їх без кінця чистити від заносів, ремонтувати,
    доробляти, підправляти... Можна подебатувати й щодо того, наскільки варіант
    "Бистрий" дійсно швидкий щодо термінів виконання, обговорити інші
    характеристики проектів. Та чи варто? Краще прислухаємось до поради класиків
    і зазирнемо в корінь.

    На сайті Центру логістики та інформацій уважний дослідник знайде опис
    інвестиційного проекту каналу через гирло "Бистре". Інформації, яка чомусь
    не озвучується в ході численних дебатів. Чому - зрозумієте самі, я просто
    процитую один розділ
    "Концерн "Євразія" (читай - Народно-Демократична Партія) - об'єднання,
    створене підприємствами морського транспорту і зовнішніх інвесторів, що
    націлили свого зусилля на створення глибоководного суднового ходу (ГСХ)
    Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти ріки Дунай.
    Концерн створюється для залучення інвестицій з метою створення ГСХ і
    наступного повернення інвестицій.
    Концерн працює за договором з Адміністрацією каналу (АК). АК
    глибоководного суднового ходу, створена державним підприємством
    "Дельта-Лоцман", займається технічною експлуатацією і утриманням штучної
    частини ГСХ і забезпеченням безпеки судноплавства.
    Обсяг інвестицій складає не менш 33,07 млн. доларів США. Концерн
    "Євразія" (генпідрядник) виступає з АК (замовник) у госпдоговірні (підрядні)
    відносини на проведення робіт зі створення ГСХ (за рахунок залучення засобів
    концерну) на умовах відстрочки платежу під установлений відсоток.
    АК забезпечує технічну експлуатацію ГСХ, стягує збори і погашає
    вартість робіт зі створення ГСХ концерну з розрахунку 50% від канальних
    зборів."
    Гадаю, що тепер зрозуміло, чому дехто так вперто лобіює саме цей
    проект. Вказані вище суми і відсотки пояснюють і "патріотизм" лобістів, і
    їхній антиекологізм. Якби рожеві пелікани дізналися про справжні причини,
    через які їх хочуть зігнати з рідних гнізд, вони напевне почервоніли б від
    обурення. Бо навряд чи дочекаються, щоб "лоцмани" почервоніли від сорому.
    Насамкінець я хотів би звернути увагу на те, що саме заповідний статус
    дозволив стримувати атаку на цей унікальний куточок природи.

    Леонід Ольшевський
  • 2003.06.10 | фідбек

    височайшій указ

    РЕЗИДЕНТ ЗОБОВ'ЯЗАВ УРЯД ЗОСЕРЕДИТИСЯ НА ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ ФУНКЦІОНУВАННЯ
    ДУНАЙСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА
    Київ. 10 червня. УНІАН. Президент України Леонід КУЧМА підписав Указ "Про
    рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року
    "Про стан виконання Указу Президента України від 10 серпня 1998 року № 861
    "Про створення Дунайського біосферного заповідника" та перспективи
    будівництва судноплавного шляху Дунай – Чорне море".
    Як повідомили УНІАН в управлінні прес-служби Президента України, глава
    держави відповідно до статті 107 Конституції України ввів у дію рішення
    Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року "Про
    стан виконання Указу Президента України від 10 серпня 1998 року № 861 "Про
    створення Дунайського біосферного заповідника" та перспективи будівництва
    судноплавного шляху Дунай – Чорне море".
    Цим документом у зв‘язку з рішенням РНБО визнано незадовільною діяльність
    Міністерства екології та природних ресурсів України щодо здійснення
    державного контролю за функціонуванням Дунайського біосферного заповідника,
    забезпечення розроблення зонування та затвердження Проекту організації
    території та охорони природних комплексів зазначеного заповідника у строки,
    визначені Указом Президента України від 10 серпня "Про створення
    Дунайського біосферного заповідника".
    Л.КУЧМА зобов‘язав уряд з метою забезпечення комплексного вирішення питань
    діяльності Дунайського біосферного заповідника, охорони водно-болотних
    угідь міжнародного значення, інших цінних з екологічної точки зору
    природних комплексів Українського Придунав‘я, з урахуванням інтересів
    сталого економічного та соціального розвитку регіону, а також транспортних
    та інших загальнодержавних потреб:
    розробити за участю Національної академії наук України із залученням
    зацікавлених органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
    та внести у двомісячний строк пропозиції щодо оптимізації меж Дунайського
    біосферного заповідника, заповідної зони, проведення зонування його
    території з урахуванням необхідності комплексного вирішення
    загальнодержавних, регіональних, місцевих проблем, міжнародних зобов‘язань
    України, додаткового заповідання цінних природних комплексів, насамперед
    зарезервованих для цих потреб, підтримки екологічно безпечного традиційного
    природокористування місцевих жителів (рибальство, полювання, заготівля сіна
    та очерету тощо), віднесення необхідних для розвитку водного транспорту
    рукавів Дунаю до судноплавних внутрішніх водних шляхів;
    розробити в шестимісячний строк за участю Національної академії наук
    України програму комплексного розвитку Українського Придумав‘я на 2003 –
    2010 роки та забезпечити її реалізацію;
    забезпечити визначення в установленому порядку у тримісячний строк за
    результатами комплексної державної експертизи найбільш обгрунтований з
    екологічної, економічної, технічної та інших точок зору варіант
    глибоководного судноплавного ходу Дунай – Чорне море та з урахуванням
    прийнятого рішення створити експериментальний судновий хід, а також
    проведення інших експериментів, додаткових наукових досліджень з метою
    запобігання негативним екологічним наслідкам створення глибоководного
    суднового ходу, залучення коштів, необхідних для реалізації проекту;
    розробити у тримісячний строк за участю Національної академії наук України,
    інших наукових установ програму спостереження за станом природних
    комплексів Дунайського біосферного заповідника у зоні впливу глибоководного
    суднового ходу та забезпечити її реалізацію, створення станції моніторингу,
    оснащення її відповідним обладнанням та укомплектування
    висококваліфікованими фахівцями;
    розробити у тримісячний строк систему додаткових заходів, спрямованих на
    компенсацію шкоди, завданої заповідним природним комплексам зазначеного
    заповідника внаслідок господарської діяльності на прилеглих територіях;
    подати у двомісячний строк пропозиції щодо внесення змін до Закону "Про
    природно-заповідний фонд України" з метою реалізації положень Севільської
    стратегії для біосферних заповідників, а також щодо поліпшення управління
    Дунайським біосферним заповідником, підвищення ролі та відповідальності
    Міністерства екології та природних ресурсів України у цій сфері;
    поінформувати Бюро Міжнародної координаційної ради з Програми ЮНЕСКО
    "Людина і біосфера", інші зацікавлені міжнародні організації про заходи, що
    вживаються з метою вдосконалення функціонування Дунайського біосферного
    заповідника та охорони водно-болотних угідь міжнародного значення.
    Крім того, цим документом в абзаці другому статті 1 Указу Президента
    України "Про створення Дунайського біосферного заповідника" слова
    "протоками і внутрішніми водоймами та двокілометровою смугою в акваторії
    Чорного моря" замінено словами "акваторією Чорного моря".
    Л.КУЧМА контроль за виконанням цього Указу поклав на секретаря Ради
    національної безпеки і оборони України Євгена МАРЧУКА.
    #
    (C) UNIAN
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.11 | Virr

      Открытое письмо Кучме

      ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО
      Президенту Украины Леониду Кучме
      ******************************************************
      Уважаемый г-н Президент!
      Обратиться к Вам нас побуждает крайняя озабоченность действиями Министерства транспорта Украины, направленными вразрез международным обязательствам украинского государства в части сохранения невозобновляемых ценностей, к каковым относятся территория Дунайского биосферного заповедника НАН Украины.

      Еще в 1997 году в специализированных журналах, в прессе, были широко опубликованы материалы, касающиеся организации судоходства в дельте Дуная, доказана со всех точек зрения острая необходимость Украины иметь свой полноценный выход в Черное море.

      Для наилучшего решения этой проблемы в природных условиях развивающейся дельты Дуная, были изучены 150-летний европейский и отечественный опыты создания подобных каналов в бесприливном море. Эта проблема исследована и не оставляет вопросов у специалистов. Главная задача - определение трассы будущего канала - была решена в пользу ее прохождения в обход развивающейся дельты, по материковой части суши. На основании этих же выводов Румыния построила шлюзованный канал Чернаводэ –Констанца и Меджидия-Нэводари.

      Такой вариант трассы украинского шлюзованного канала был согласован также с Дунайским биосферным заповедником НАН Украины, поскольку пройти он должен вне территории строгой заповедности, а в зоне антропогенных ландшафтов, где допускается хозяйственная деятельность. Этот вариант канала имеет следующие преимущества:
      - порт Усть-Дунайск получает новое перспективное развитие с устройством железнодорожного сообщения;
      - город Вилково спасается от подтопления, получает дополнительные площади для своего развития и 12 000 рабочих мест;
      - становится возможным круглосуточное судоходство, восстановление ценнейшей экосистемы Стенцовских водно-болотных угодий;
      - трасса канала проходит вне границ с Румынией и это исключает разработку Трансграничной оценки воздействия канала на окружающую среду и ее согласование с рядом государств Европы,
      - но главное - исключается дорогостоящее землечерпание, планируемое финансировать из бюджетных денег (неизбежное при варианте гирла Быстрое).

      Ни одно из перечисленных выше преимущест, список которых можно продолжить, в не присутствует в варианте по Быстрому, предлагаемому Минтрансом Украины. При этом, не установлена истинная безопасность перераспределения стока в дельте Дуная, которая может привести к непредсказуемым последствиями для заповедного региона в случае строительства канала по гирлу Быстрое. Ответственность за последствия возможной гибели на больших пространствах заповедных территорий международного значения ляжет на Украину темным пятном. Негативный опыт такого рода имеется на Волге.


      Известно, что строительство канала по гирлу Быстрое приведет к огромному объему дноуглубительных работ: порядка 10-15 млн. мЗ грунта в год. Аналогом может служить опыт гирла Прорва (работы начаты в конце 50-х годов). Объем грунта, изымаемого из Прорвы, составлял от 200 тысяч метров кубических в год в начале ее создания до 4,5 млн. метров кубических - в год ее «закрытия». С учетом стоимости одного кубического метра грунта при дноуглублении (2,5 доллара США), параметров Прорвы (в три раза меньше, чем планируемого по Быстрому), легко подсчитать бюджетные расходы на поддержание проектных глубин судового хода в этом варианте. Отсюда следует риторический вопрос о том, найдутся ли в государственном бюджете статьи в «пользу» борьбы Украины с природными процессами?

      Установлено также, что следствием дноуглубительных работ является вторичное загрязнение акватории Черного моря: первое - при их проведении, второе - при сбросе грунта на подводную свалку. Известно, что Бухарестская Конвенция по защите Черного моря от загрязнения (1992г.), ратифицированная Украиной, запрещает подводные свалки.

      По данным Института геологических наук НАН Украины загрязнение илов дельты уже превышают в десятки и сотни раз предельно допустимые концентрации (ПДК). Кто подсчитывал грядущий ущерб северо-западному шельфу - производителю биомассы для всего Черного моря? Такие работы в рамках Трансграничной ОВОС не найдут поддержку причерноморских стран.

      По оценке Совета по изучению продуктивных сил Украины НАН Украины даже если предлагаемый Минтрансом проект в ближайшее время окажется эффективным, то с точки зрения долгосрочной перспективы он приведет к многочисленным отрицательным следствиям, причем, не только экологического, но и экономического, социального, политического и правового характеров - таков вывод Совета по изучению производительных сил Украины НАН Украины.

      Кроме того, Заключение Института государства и права им. Корецкого предупреждает, что строительство канала по гирлу Быстрое
      - приведет к осложнению и грубому нарушению Украиной международных обязательств,
      - обязательному проведению международной экологической экспертизы,
      и поэтому не может быть положительно оценен экологической государственной экспертизой.

      По вопросу о строительстве канала Дунай-Черное море Вы, уважаемый г-н Президент, неоднократно высказывались за соблюдение действующего законодательства Украины и международного права. Поэтому мы просим:

      - остановить действия Министра Минтранса Украины, тормозящего разработку ТЭО альтернативного варианта, предложенного НАН Украины, что является грубым нарушением действующего законодательства и направлено против интересов Украины;
      - на основании разработанных ТЭО по двум вариантам дать возможность министерству экологии и природных ресурсов Украины выполнить государственную экологическую экспертизу в соответствие с требованиями законодательства Украины об обязательном сравнении нескольких реальных вариантов при воздействии экологически опасных объектов на окружающую среду;



      - не отвергать отечественных инвесторов, готовых финансировать проект, предложенный НАН Украины, обеспечивающих прозрачное финансирование ,
      - учесть, что альтернативный вариант, предложенный НАН Украины, поддержан профильными институтами НАН Украины, морского транспорта, другими профессиональными структурами и широкой общественностью 64 стран Европы и мира;

      Настоятельно просим Вас остановить всех тех кто, преследуя клановые интересы, своими проступками тянут Украину в бездну бесправия, не заботясь о благе, чести и достоинстве государства и его народа. Верим в Ваше понимание!

      14 мая 2003г., Украина
      Подписи, собранные с 14 по 16 мая 2003г. по электронной почте в кол-ве 18:
      Украина – 13
      А. Шевчук, Одесское отделение международного Социально-экологического союза
      И. Русев, Одесское отделение Украинского общества охраны птиц, Одесса
      Ю. Романов, Общественный совет при госуправлении экологии и природных ресурсов
      И. Выхристюк, «Возрождение», Одесская область
      А. Цыкало, Ассоциация «Экологическая безопасность и чрезвычайные ситуации», Одесса
      В. Степанов, Черноморское отделение УЭАН, Одесса
      Т. Русева, Фонд "Природное наследие", г.Одесса
      Т. Черная, Молодежный экоцентр им. Вернадского
      Ю. Терновая, Экоцентр "Дельта Днестра", Маяки, Одесса
      В. Гончарук, Винницкая городская общественная организация "Интер-Эко", г.Винница
      Г. Калугин, Центр экологических и культурных программ, Одесса
      А. Корзюков, Азово-Черноморский орнитологический союз, Одесса
      А. Рудык, Симферопольская городская молодежная общественная организация "Общество геоэкологов", Симферополь
      Россия - 5
      А. Яблоков, Президент Центра экологической политики России, Москва,
      М. Рихванова Иркутская региональная общественная организация "Байкальская Экологическая
      Волна" г.Иркутск
      А. Каюмов, экологический центр "Дронт", Нижний Новгород
      Т. Добрецова, Областное общественное экологическое движение "Во имя жизни", Кострома
      Г. Смирнов, Чукотское общественное экологическое объединение "Кайра-клуб"
      Португалия - 2
      О. Макаринский, ОСоЭС, Лиссабон
      Д. Макаринская, Лиссабон

      2. Подписи, собранные с 17 по 23 мая 2003г. среди участников 5-й Паневропейской Конференции министров в количестве 55, прилагаются на 3-х страницах.

      Сбор подписей продолжается.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".