МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

В чому підколка? (виступ Кучми)

06/19/2003 | Горицвіт
Л.Д.Кучма розповів про свій проект змін до Конституції. Відмовився від другої палати, прийняття законів референдумом і скорочення кількості депутатів. Але наполягає на виборах в один рік. При цьому сказав, що "наступні президентські вибори мають відбутичся в 2004 році". А як узгодити дати виборів, має вирішити Верховна Рада. Наполягає на понятті "постійно діюча парл. більшість", і якщо така не створиться протягом місяця, то президент може розпустити ВР. Оце суть змін.

Питання: навіщо? В чому тут секрет?

Відповіді

  • 2003.06.19 | Адвокат ...

    Re: В чому підколка? (виступ Кучми)

    Горицвіт пише:
    > Л.Д.Кучма розповів про свій проект змін до Конституції. Відмовився від другої палати, прийняття законів референдумом і скорочення кількості депутатів. Але наполягає на виборах в один рік. При цьому сказав, що "наступні президентські вибори мають відбутичся в 2004 році". А як узгодити дати виборів, має вирішити Верховна Рада. Наполягає на понятті "постійно діюча парл. більшість", і якщо така не створиться протягом місяця, то президент може розпустити ВР. Оце суть змін.
    >
    > Питання: навіщо? В чому тут секрет?


    "постійно діюча парл. більшість" + вибори у 2004 році = продовження повноважень Ку-чма... самим Ку-чмом.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.19 | Горицвіт

      там нема продовження повноважень

      він же сказав: "мають відбутися в 2004". Нагадую, що за чинною Конституцією вибори в 2004 році.

      Хіба що розрахунок, що через інтриги в ВР вдасться продовжити. Взагалі, змісту (для Кучми) не бачу. Або це просто для шуму, або там щось замасковано. Почекаємо ще тексту законопроекту.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.20 | Адвокат ...

        Re: там нема продовження повноважень

        Наскільки я розумію, то справа виглядає таким чином:

        1). През. вибори мають си відбути у 2004 році.
        2). През. вибори мають си відбувати в один рік із парляментськими та місцевими.
        3). ВРада має сама визначити, як зреалізувати пп. 1) та 2) одночасно.


        Тепер, през. вибори мають читку дату проведення. Себто, якщо уявити собі зреалізацію пп. 1) та 2) то варто визначити, коли час виборів до ВРади? Пам'ятаємо, що през. вибори,-- у листопаді. Перед, чи після, чи одночасно? Після,-- яко сь бракує часу до кінця року. Одночасно,-- лотерея. Найвигідніше ( для Ку-чма ),-- до, наприкінці весни. Тоді він ще може скористати се правом розпустити Парлямент, коли той не утворить оту нєвєдому звірушку на прізвисько "пост. діюча більшість".

        А розпустивши новообраний Парлямент, сповнений турботи про долю Вітчизни, щоби уникнути безвладдя та можливих катаклізмів, Ку-чмо продовжує, як єдиний на той момент леґітимний державний чиновник, свої повноваження і хвактично перебирає, принаймні місяців на 3-6 усю владу в країні. Зрозуміло,-- що з того буде...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.06.20 | Горицвіт

          Re: там нема продовження повноважень

          Адвокат ... пише:
          > Наскільки я розумію, то справа виглядає таким чином:
          >
          > 1). През. вибори мають си відбути у 2004 році.
          > 2). През. вибори мають си відбувати в один рік із парляментськими та місцевими.
          > 3). ВРада має сама визначити, як зреалізувати пп. 1) та 2) одночасно.
          >


          Я теж так зрозумів.


          > Тепер, през. вибори мають читку дату проведення. Себто, якщо уявити собі зреалізацію пп. 1) та 2) то варто визначити, коли час виборів до ВРади? Пам'ятаємо, що през. вибори,-- у листопаді. Перед, чи після, чи одночасно? Після,-- яко сь бракує часу до кінця року. Одночасно,-- лотерея. Найвигідніше ( для Ку-чма ),-- до, наприкінці весни.


          Верховна Рада ніколи не скоротить своїх повноважень. Так що цей варіант неможливий.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.06.20 | chytach

            Ну так на це ж i розрахунок! (+)

            >Верховна Рада ніколи не скоротить своїх повноважень.

            Треба примусити ВР проголосувати "лише" за одночаснi
            вибори, а далi, панове депутати, вирiшуйте: або ви пiдете геть навеснi 2004, або я лише наприкiнцi 2006.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.06.20 | Гура

              А може ще простіше?

              Він зможе сказати:

              "Вже "нова" Конституція, а значить я можу балотуватися на "другий" термін."
              А все інше (роспуск парламента і т.і.) - підстраховка.
          • 2003.06.20 | Адвокат ...

            Re: там нема продовження повноважень

            Горицвіт пише:

            > Верховна Рада ніколи не скоротить своїх повноважень. Так що цей варіант неможливий.

            Помиляєте си!!!
            Тій більшости, що є зараз у Парляменті,-- такий розвиток подій є зручним. Дуже зручним! А для опозиції,-- то чвах!
          • 2003.06.20 | chytach

            Виправлення i додатковий аргумент. (+)

            Ви правильно кажете, що

            >Верховна Рада ніколи не скоротить своїх повноважень.

            А на ПОДОВЖЕННЯ своїх повноважень вона пiде?

            У цьому i пiдколка! Вiн хоче купити ВР подовженням повноважень депутатiв на один рiк (з 4-х до 5-ти), за рахунок чого його повноваження подовжуються на 3 роки (!): з кiнця 2004-го до кiнця 2007-го, бо новий термiн Ради
            закiнчується лише у 2007-му!
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.06.20 | Гура

              Re: Виправлення i додатковий аргумент. (+)

              chytach пише:
              > Ви правильно кажете, що
              >
              > >Верховна Рада ніколи не скоротить своїх повноважень.
              >
              > А на ПОДОВЖЕННЯ своїх повноважень вона пiде?
              >
              > У цьому i пiдколка! Вiн хоче купити ВР подовженням повноважень депутатiв на один рiк (з 4-х до 5-ти), за рахунок чого його повноваження подовжуються на 3 роки (!): з кiнця 2004-го до кiнця 2007-го, бо новий термiн Ради
              > закiнчується лише у 2007-му!

              А до чого тоді ці його слова:

              "Наступні президентські вибори мають відбутися у 2004 році"?

              (Скаже потім: ну це депутати так вирішили, а я вже погодився з їх думкою (пролонгації)?)
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2003.06.20 | chytach

                Ну це ж елементарно: потiм вiн всi три роки буде розказувати, як

                втомився
                вiд влади i як мрiяв пiти на пенсiю, але жлоби депутати захотiли подовжити СОБI повноваження i через їхню жадiбнiсть вiн змушений тягти цю набридлу лямку ще цiлих три роки. Бiдний президент!

                Правда, є велика ймовiрнiсть того, що за цi три роки вiн зможе довести, що i змiнена конституцiя "не працює" (через депутатiв, звiсно) i її теж треба "покращити". I за якимсь злим роком цi покращення потребуватимуть рознесення у часi виборiв, причому таким чином, щоб президентськi вибори знову були на кiлька рокiв пiзнiше встановленого термiну...

                Коротше: "Кучма forever!"
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2003.06.20 | Гура

                  Мда... Але: "сколько веревочке не виться..." (-)

  • 2003.06.20 | Vadym Gladchuk

    Re: В чому підколка? (виступ Кучми)

    Підколка у тому, що ЛДК має на увазі постійно діючу конституційну більшість - це 301 нардеп. Це не реально. Прощай демократія :(
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.20 | Адвокат ...

      Хоч одна суща людина розказала, що то воно є

      за звірюшка,-- "пост. діюча парламентська більшість".

      Дуже дякую!
      Схоже на те, що Ваше визначення є точним.
  • 2003.06.20 | Franko

    ІМХО так

    Qчмо побачило, що усі пункти рехворми, які слугували такою собі псевдодемократичною ширмочкою для не дуже обізнаних (скорочення кількості депутатів етц -- дивіться як ми дбаємо про народ, не хочемо за його рахунок годувати 450 ротів, хай їх буде менше бла бла бла) спрацьовує якраз навпаки, і вирішило публічно відмовитися від цього. Натомість воно не могло припинити наполягати на життєво важливих для нього пунктах.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.20 | креативщик

      Политреформе Кучмы - триста лет!

      http://www.obkom.net.ua/main.php?id=335

      Когда новоиспеченный счастливый дедушка Леонид Данилович без внучки и собачки упомянул всуе имена Джона Локка и Шарля Монтескье, то это на "Группу граждан" произвело такое впечатление, что до сих пор в ушах стоит: "Англичанин, бля... француз, бля..."

      "Группа граждан"
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.06.20 | DADDY

        Це все фігня, а

        отхто звернув увагу на тітри, що з"явились на самому початку виступу Чма? Я з початку подумав, що в мене галюцинація, але моя жінка теж бачила.Титр був такий: "Рота розтули" білими буквами.То може він віртуальний як Єльцін у Пєлевіна? Чи може неадекватний?Хто ж так звернувся до цього Чма? Після цих титрів все що сказало Чмо вже не можливо було навіть сприймати нормально та серьозно.
        От б хтось записав на відео та виклав в Інеті ці кадри!
        DIXI
  • 2003.06.20 | 123

    Все просто і зрозуміло

    Цитата з УП:

    "Останній розділ законопроекту передбачає, що строки проведення чергових виборів президента, Верховної Ради, та місцевих органів а також перший рік, протягом якого проводитимуться ці одночасні вибори визначається законом.

    Цей закон має бути ухвалений парламентом у двомісячний строк після набрання чинності змін до Конституції."

    Тобто питання пролонгації повноважень Кучми буде визначатися депутатами. Це питання буде розглядатися ними у комплексі з питанням пролонгації власних повноважень (одним законом, як бачимо). Очевидно, Кучма не купив судей КС і перейшов на депутатів.

    Для вирішення цього питання досить 226 депутатів (прийняття закону). Тобто Кучмина більшість буде вирішувати - бути Кучмі Президентом чи ні. Більш того, якщо Кучмі не сподобається, як це питання вирішили - він може й вето накласти.

    Дуже зручно... Навіть не передбачено - що буде, якщо ВР не ухвалить цей закон за 2 місяці. Або якщо ВР ухвалить, а Президент накладе вето. Або просто не підпише.

    Сподіваюся, 300 депутатів не купляться і не проголосують за таку конституцію...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.20 | Горицвіт

      оце воно. стратегія проясняється.

      тепер усе зрозуміло:

      "2. Строки проведення чергових виборів Президента України, чергових виборів до Верховної Ради України, до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, до органів місцевого самоврядування та рік, протягом якого вперше проводяться ці вибори, визначаються законом, який приймається Верховною Радою України у двомісячний строк після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України"."

      Тепер йому головне добитися прийняття цих змін. А просту більшість потім для перенесення строків знайте легше.

      Запасний варіант: третій термін.

      І якщо нічого не вдасться, то випливе прійомнік.

      Раніше ще говорили про парламентську республіку як про запасний варіант. Але в цьому законопроекті нею і не пахне.

      Стратегія більш-менш проясняється.
  • 2003.06.20 | Mykyta

    Пропозиції Кучми ( з УП)

    КУЧМА ОФІЦІЙНО ВИМАГАЄ ВИБОРИ В ОДИН РІК

    www.ПРАВДА.com.ua, 20.06.2003, 12:18

    У п'ятницю вдень депутатам Верховної Ради роздано проект закону змін до Конституції, внесений президентом Кучмою.

    Стаття 77 законопроекту передбачає, що "чергові вибори до Верховної Ради проводяться в рік, протягом якого проводяться чергові вибори президента, чергові вибори до Верховної Ради АР Крим, до органів місцевих рад".

    Проект передбачає, що у разі розпуску парламенту вибори до Верховної Ради проводяться протягом 60 днів. Строк роботи парламенту, обраного на позачергових виборах, дорівнює строку до чергових виборів.

    Законопроект передбачає, що парламент обирається "відповідно до закону на пропорційній основі".

    Всі органи влади обираються строком на 5 років.

    У разі дострокових виборів президента його строк дорівнює строку до чергових виборів президента.

    Законопроект передбачає нові умови для дострокового припинення повноважень депутатів:

    - якщо ним протягом 20 днів не усунуто обставин щодо несумісності депутатського мандату з іншою діяльністю,
    - якщо його виключено або він вийшов зі складу фракції політичної партії, від якої його було обрано,
    - якщо депутат без поважних причин був відсутній на 20 пленарних засіданнях.

    Стаття 83 законопроекту зазначає, що у Верховній Раді "формується постійно діюча парламентська більшість" – на основі "узгодження та поєднання політичних позицій політичними партіями (виборчими блоками політпартій, коаліцією політпартій)".

    Більшість має бути створена протягом місяці з дня першого засідання парламенту.

    Повноваження парламенту припиняються достроково президентом:
    - якщо протягом місяця не сформовано постійно діючу більшість,
    - якщо протягом 60 днів ісля відставки Кабміну не сформовано персональний склад уряду,
    - якщо до 1 грудня Верховна Рада не затверджено бюджет.

    До повноважень парламенту відноситься затвердження прем'єра за поданням президента, а також призначення за подання прем'єра інших членів Кабміну.

    Президент за пропозицією партій (блоків, коаліцій партій), які сформували більшість, вносить до парламенту подання про призначення прем'єра.

    За поданням глави уряду президент також призначає керівників МЗС, Міноборони, МВС, ДПАУ, Держмитслубжи, СБУ, Держкордону.

    Також за поданням прем'єра президент призначає голів місцевих адміністрацій.

    Проект змін до Конституції також передбачає так званий вотум довіри уряду. Кабінет міністрів має право внести до парламенту законопроект і одночасно заяву про свою відставку - яка наступатиме, якщо цей законопроект не буде ухвалений у незмінному вигляді.

    Останній розділ законопроекту передбачає, що строки проведення чергових виборів президента, Верховної Ради, та місцевих органів, а також перший рік, протягом якого проводитимуться ці одночасні вибори, визначаються окремим законом.

    Цей закон має бути ухвалений парламентом у двомісячний строк після набрання чинності змін до Конституції.
  • 2003.06.20 | Тестер

    Re: А це коментар з форуму УП. Цікаво і як на мене правильно

    Автор: Грицько
    Дата: 20 Чер 2003 13:50

    Шановне форумне товариство зайняте цікавими теоретичними диспутами. Тому не дивно, що ніхто на форумі не звернув увагу на вчорашній виступ Кучми. А він там, до речі, досить чітко сказав про те, що саме він хоче.
    Я дозволив собі препарувати його виступ і помістити свої коментарі. Надіюсь, президентські писаки його вчорашньої "речуги" вибачать мені таке "президентохульство".

    Що пропонує Кучма?

    >>>Найпереконливішим аргументом того, що реформу на порядок денний поставила сама історія, є всенародне її обговорення.

    (Гр.) Коли починають говорити про реформи і перестройку, то ініціатори визнають, що вже довели країну "до ручки".

    >>>Треба сказати, що його результати справді виявилися важливими та переконливими. Сьогодні навіть відверті скептики змушені визнати: не було формального "одобрямсу". А була - дискусія сотень тисяч людей, яким не байдужа доля власної країни.

    (Гр.) Формальний "одобрямс" був зі сторони чиновників, але люди зуміли все-таки сказати своє “фе”, і за це їм треба подякувати.

    >>>Хочу подякувати всім, хто взяв участь у обговоренні. І запевнити: жодну пропозицію не залишено без уваги.

    (Гр.) Хочеться вірити :-) В тому числі і ті, в яких сказано, що сьогоднішня влада, яка не має підтримки людей, просто не має права проводити якісь реформи, а просто має навчитися не красти і працювати на благо свого народу, а не сусідів?

    >>>Тепер по суті законопроекту.

    >>>Перше. У новому проекті я знімаю пропозицію про запровадження в Україні двопалатного парламенту. Хоча я не переглядаю свого переконання щодо необхідності верхньої палати, як, насамперед, виразника інтересів регіонів.
    >>>Але перенесемо цю проблему на майбутнє. Тим більше, що вилучити її повністю з порядку денного - значить, суперечити позиції суспільства, яке розділилося з цього питання порівно - "ЗА" і "ПРОТИ".

    (Гр.) Дві палати – це данина історії, наслідок переходу від феодалізму до капіталізму, коли для аристократів-феодалів залишали верхню палату, а для нової буржуазії – нижню. Чи потрібно декларувати, що в Україні роль феодалів відіграють регіональні барони-васали, які коряться верховному сюзерену? Невже нам потрібно мати депутатів двох сортів?

    >>> Друге. Оскільки не запроваджується друга палата, можна погодитися зі збереженням нинішньої кількості народних депутатів. Правда, соціологічні опитування показують, що народ - за скорочення.

    (Гр.) Народ просто зневірився в депутатах, коли він обирає їх як своїх заступників і контролерів держави, а потім їх ця держава банально перекуповує, використовуючи людські слабкості.
    Наступного разу спробуйте запитати, що народ думає про скорочення державних чиновників (адміністрації президента, кабінету міністрів, податківців, СБУ, армійських генералів...).

    >>> Третє. Я відмовляюсь від норми прямого прийняття законів всенародним референдумом.

    (Гр.) Ну звичайно. Особливо враховуючи те, як у нас вміють ставити запитання на референдуми, обговорювати їх і імплементувати, а також кількістю законів, які щорічно приймаються і не виконуються. Народ не вилазив би з виборчих дільниць!

    >>> Саме ці три "точки зіткнення" стали найбільш дискусійними між Президентом та його опонентами. Але ми не мали права далі займатися перетягуванням каната і топтатися на місці, тому я зняв ці бар'єри.
    >>> Водночас розраховую на компроміс з боку парламенту щодо пропозицій, які я подаю в оновленому проекті.

    (Гр.) “Більше проси – більше дадуть”. Схоже, попередні заздалегідь непрохідні пункти (дві палати, зменшення кількості депутатів і прийняття законів референдумами)і були виставлені на обговорення тільки для подальшого зняття, щоб продемонструвати свою “компромісність”.

    >>>Ключове питання - порядок формування уряду.

    >>>Прем'єр-міністр України призначається парламентом. Його кандидатура вноситься Президентом за пропозицією політичних партій, які сформували постійно діючу більшість - після консультацій з її учасниками.

    >>>Верховною Радою України призначаються й члени Кабінету Міністрів.
    >>>Глава держави є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, прав і свобод громадян, Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, представником держави на міжнародній арені. Він не може не мати відповідних важелів для здійснення своїх конституційних повноважень.

    >>>Тому за Президентом залишається призначення таких членів Уряду, як Міністр закордонних справ, Міністр оборони, Міністр внутрішніх справ.
    >>>Президент призначає також керівників Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону.

    >>>Наголошую: Президентові кандидатури на призначення подає Прем'єр-міністр.

    (Гр.) Схоже, президент вирішив сформувати собі вірну особисту охорону від народу і зберегти реальні важелі тиску на бізнесменів-депутатів. Самі права і ніяких обов'язків. Чхати тоді хотіли силовики на депутатів і прем'єра, якщо вони будуть фактично призначатися президентом.
    У всьому світі ВЕСЬ уряд (включно з силовими відомствами) формує саме прем’єр-міністр, а не президент. Чому повинні бути міністри двох сортів? Чому силові міністри повинні бути поза контролем парламенту? Саме часта їхня змінюваність (при зміні уряду) і приведе до контролю силових інституцій народом (через депутатів і прем’єра).
    Уявіть ситуацію: прем’єр подає кандидатуру силовика-міністра, президент її відхиляє, і так декілька раз. Що буде в такій тупиковій ситуації? Президент розжене уряд, чи уряд заставить президента прийняти потрібну кандидатуру?
    А як прописана процедура зняття силового міністра? Хто повинен ініціювати це?

    >>>Кабінету Міністрів передаються повноваження призначати керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів.
    >>>З такої конструкційної побудови цілком логічно випливає - як складова частина класичної демократичної формули стримувань і противаг - право Президента України розпускати парламент:

    >>>- якщо у Верховній Раді протягом одного місяця не буде сформовано постійно діючу більшість від конституційного складу парламенту;
    >>>- якщо протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад Уряду;
    >>>- якщо до 1 грудня парламент не затвердить Державний бюджет України на наступний рік.

    (Гр.) Хороші права для президента щодо парламенту. А які права буде мати парламент щодо президента? Чи зможе він його зняти, в яких випадках?
    Схоже, це буде типова президентська держава, а не парламентська.

    >>>Є ще одне питання, про яке хочу сказати окремо.
    >>>Переконаний: Україні потрібен стабільний виборчий цикл. >>>Адже - не можна вважати нормальним такий порядок речей, коли суспільство лише переходить із одного виборчого стану в інший. А політики - буквально не сходять з електоральних барикад.
    >>>Ми не можемо тільки те і робити, що проводити вибори, які тривають вічно. З позицій суспільних - це виснажливо, а з позицій фінансових - також проблема.
    >>>Я вважаю, що вибори мають проводитися раз на п'ять років. Цього цілком достатньо. Не треба надто обтяжувати роботою вітчизняних і закордонних політтехнологів.

    (Гр.) Дуже великою проблемою для суспільства є те, що наші чиновники купують депутатів (які по ідеї повинні контролювати чиновників). Тому якщо ми хочемо мати чесних і непідкупних депутатів, треба міняти їх якомога частіше, а не якомога рідше, як пропонує Кучма.
    Будь-який бізнесмен скаже: якщо діла на фірмі йдуть добре, нема необхідності часто збиратися, але коли щось погано, то потрібно частіше коректувати курс і не боятися вибирати нових чесних людей із свіжими ідеями. Так і в державі. У нас справи не блискучі (хто б інакше робив реформи?), тому навпаки треба робити вибори частіше, можливо навіть раз у три роки.
    Можливо, варто звернути увагу на досвід США, де всіх їхніх обранців народу вибирають на 4 роки, але одночасно вибори проходять тільки в половині округів, а в другій половині – через 2 роки відносно першої половини. Таким чином, проходить не одномоментна ротація депутатів, а більш поступова.

    «вибори мають проводитися раз на п'ять років» - це про всі вибори (парламентські і президентські) одночасно? Дуже завуальовано сказано. А це дуже важливий момент. Попередні вибори показали, що при одночасних виборах (по партійних списках і мажоритарці, а деколи і до місцевих структур) людей легше надурити, вони мимоволі фокусують увагу на партійних виборах, а на інші менше звертають увагу, і саме там проходили пропрезидентські депутати, яких могли б не вибрати у разі окремих виборів. Тому така «економія» на виборах обертається великими збитками для опозиції і великими прибутками для пропрезидентських сил.

    >>>При цьому я неодноразово підкреслював і ще раз наголошую: наступні президентські вибори мають відбутися у 2004 році.

    (Гр.) Звичайно!!! А в якому ж іще???


    (Гр.) Мій особистий висновок: це не реформи, а викрутаси для збереження прав і зменшення обов'язків президента. Якщо це буде прийнято, то ми повернемось в часи розвинутого соціалізму, де держава була над народом.
    Напівбог-президент, оточений вірними силовиками, який смикає за всі ниточки і давить на маріонеток-депутатів.
    Прем'єр, який не має реальних важелів влади і може призначати тільки другорядних міністрів, але одночасно є офірним цапом і періодично виявляється винним у всіх негараздах.
    Депутати, яких вибрали одним "загальним списком" раз у 5 років і які навіть слова сказати не можуть проти чиновників.

    Ви хочете жити в такій ментовській державі?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.06.20 | Гура

      Чіткий аналіз! Молодець "Грицько"

      Не могу втриматись, щоб не процитувати:


      "Схоже, президент вирішив сформувати собі вірну особисту охорону від народу і зберегти реальні важелі тиску на бізнесменів-депутатів. Самі права і ніяких обов'язків. Чхати тоді хотіли силовики на депутатів і прем'єра, якщо вони будуть фактично призначатися президентом.
      У всьому світі ВЕСЬ уряд (включно з силовими відомствами) формує саме прем’єр-міністр, а не президент. Чому повинні бути міністри двох сортів? Чому силові міністри повинні бути поза контролем парламенту? Саме часта їхня змінюваність (при зміні уряду) і приведе до контролю силових інституцій народом (через депутатів і прем’єра).
      Уявіть ситуацію: прем’єр подає кандидатуру силовика-міністра, президент її відхиляє, і так декілька раз. Що буде в такій тупиковій ситуації? Президент розжене уряд, чи уряд заставить президента прийняти потрібну кандидатуру?
      А як прописана процедура зняття силового міністра? Хто повинен ініціювати це?"


      "Хороші права для президента щодо парламенту. А які права буде мати парламент щодо президента? Чи зможе він його зняти, в яких випадках?
      Схоже, це буде типова президентська держава, а не парламентська."


      "Дуже великою проблемою для суспільства є те, що наші чиновники купують депутатів (які по ідеї повинні контролювати чиновників). Тому якщо ми хочемо мати чесних і непідкупних депутатів, треба міняти їх якомога частіше, а не якомога рідше, як пропонує Кучма.
      Будь-який бізнесмен скаже: якщо діла на фірмі йдуть добре, нема необхідності часто збиратися, але коли щось погано, то потрібно частіше коректувати курс і не боятися вибирати нових чесних людей із свіжими ідеями. Так і в державі. У нас справи не блискучі (хто б інакше робив реформи?), тому навпаки треба робити вибори частіше, можливо навіть раз у три роки.
      Можливо, варто звернути увагу на досвід США, де всіх їхніх обранців народу вибирають на 4 роки, але одночасно вибори проходять тільки в половині округів, а в другій половині – через 2 роки відносно першої половини. Таким чином, проходить не одномоментна ротація депутатів, а більш поступова."

      "«вибори мають проводитися раз на п'ять років» - це про всі вибори (парламентські і президентські) одночасно? Дуже завуальовано сказано. А це дуже важливий момент. Попередні вибори показали, що при одночасних виборах (по партійних списках і мажоритарці, а деколи і до місцевих структур) людей легше надурити, вони мимоволі фокусують увагу на партійних виборах, а на інші менше звертають увагу, і саме там проходили пропрезидентські депутати, яких могли б не вибрати у разі окремих виборів. Тому така «економія» на виборах обертається великими збитками для опозиції і великими прибутками для пропрезидентських сил."


      "Мій особистий висновок: це не реформи, а викрутаси для збереження прав і зменшення обов'язків президента. Якщо це буде прийнято, то ми повернемось в часи розвинутого соціалізму, де держава була над народом.
      Напівбог-президент, оточений вірними силовиками, який смикає за всі ниточки і давить на маріонеток-депутатів.
      Прем'єр, який не має реальних важелів влади і може призначати тільки другорядних міністрів, але одночасно є офірним цапом і періодично виявляється винним у всіх негараздах.
      Депутати, яких вибрали одним "загальним списком" раз у 5 років і які навіть слова сказати не можуть проти чиновників.

      Ви хочете жити в такій ментовській державі?"
  • 2003.06.20 | Mykyta

    А ось і сам законопроект (/)

    Законопроект Кучми – повний текст

    www.ПРАВДА.com.ua , 20.06.2003, 14:34



    У п'ятницю Леонід Кучма вніс до парламенту своє остаточне бачення політичної реформи. Воно оформлено у законопроект № 3207.

    Проект

    Закон України "Про внесення змін до Конституції України"

    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

    Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст.141) такі зміни і доповнення:

    1) статті 76 – 78, 81 – 83, 85, 87 – 90 і 93 викласти відповідно в такій редакції:

    "Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України –чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються відповідно до закону на пропорційній основі.

    Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.

    Строк повноважень Верховної Ради України становить пять років.

    Стаття 77. Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться в рік, протягом якого проводяться чергові вибори Президента України, чергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим та до органів місцевого самоврядування.

    Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться протягом п’ятого року повноважень Верховної Ради України, обраної на чергових виборах.

    Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Строк повноважень Верховної Ради України, обраної на позачергових виборах, дорівнює строку, що залишився до проведення відповідно до частини першої цієї статті чергових виборів до Верховної Ради України.

    Порядок та строк проведення виборів народних депутатів України встановлюються законом.

    Стаття 78. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.

    До Верховної Ради України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

    Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

    Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного або наглядового органу підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

    У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.

    Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України";

    "Стаття 81. Повноваження народних депутатів України, в тому числі обраних замість тих, які вибули достроково, або обраних на позачергових виборах, припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

    Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі:

    1) складення повноважень за його особистою заявою;

    2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

    3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

    4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

    5) якщо ним не усунуто протягом двадцяти днів обставин, які порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності;

    6) виходу (виключення) народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), зі складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій);

    7) відсутності його без поважних причин на двадцяти пленарних засіданнях Верховної Ради України протягом календарного року;

    8) смерті.

    Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України - у день відкриття першого засідання Верховної Ради України за участю новообраних на позачергових виборах народних депутатів України.

    Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 7 частини другої цієї статті, приймається Верховною Радою України, у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої цієї статті, - в судовому порядку.

    У разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дати набрання чинності рішенням суду, в разі смерті народного депутата України – з дати видачі свідоцтва про смерть.

    У разі виходу (виключення) народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), зі складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дати прийняття такого рішення.

    Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.

    Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання новообраної Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.

    Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

    Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

    У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.

    Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.

    Стаття 83. У Верховній Раді України на основі узгодження та поєднання політичних позицій політичними партіями (виборчими блоками політичних партій, коаліцією політичних партій) з числа народних депутатів України формується постійно діюча більшість від конституційного складу Верховної Ради України.

    Постійно діюча більшість від конституційного складу Верховної Ради України утворюється протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності постійно діючої більшості.

    Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності постійно діючої більшості від конституційного складу Верховної Ради України, гарантії додержання прав парламентської меншості встановлюються Конституцією України, відповідним законом та законом про регламент Верховної Ради України";

    "Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

    1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом ХІІІ цієї Конституції;

    2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;

    3) прийняття законів;

    4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

    5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

    6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

    7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

    8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

    9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

    10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

    11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

    12) призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, крім випадків, передбачених Конституцією України, припинення повноважень осіб на цих посадах, прийняття відставки Прем'єр-міністра України;

    13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;

    14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

    15) прийняття закону про регламент Верховної Ради України;

    16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

    17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

    18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

    19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;

    20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

    21) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

    22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

    23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

    24) встановлення державних символів України;

    25) надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

    26) призначення половини складу Конституційного Суду України;

    27) обрання суддів строком на десять років;

    28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

    29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

    30) призначення чергових виборів до органів місцевого самоврядування у строки, передбачені цією Конституцією, та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

    31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

    32) надання законом згоди на обов’язковість для України міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано законом;

    33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією;

    34) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї, визначення законом правових засад майна, що належить Автономній Республіці Крим;

    35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;

    36) затвердження законом переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення законом правових засад вилучення об’єктів права приватної власності.

    Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання";

    "Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України за умови внесення погодженої в установленому порядку кандидатури для призначення Прем’єр-міністра України.

    Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України або протягом останньої сесії Верховної Ради України.

    Стаття 88. Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника та заступників Голови Верховної Ради України та відкликає їх із цих посад. Кількість заступників Голови Верховної Ради України визначається Верховною Радою України.

    Голова Верховної Ради України:

    1) веде пленарні засідання Верховної Ради України;

    2) організовує підготовку питань до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

    3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

    4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

    5) організовує роботу апарату Верховної Ради України.
    Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому законом про регламент Верховної Ради України.

    Стаття 89. Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників та секретарів цих комітетів.

    Верховна Рада України може утворювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України.

    Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, може створювати тимчасові слідчі комісії. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.

    Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України встановлюються законом.

    Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

    Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

    1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано постійно діючу більшість від конституційного складу Верховної Ради України;

    2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України, який відповідно до Конституції України призначається Верховною Радою України;

    3) до 1 грудня Верховною Радою України не затверджено Державний бюджет України на наступний рік.

    Повноваження Верховної Ради України, обраної на позачергових виборах, проведених у зв’язку з достроковим припиненням Президентом України повноважень Верховної Ради України, не можуть бути припинені Президентом України протягом одного року з дня її обрання.

    Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців, що залишилися до проведення чергових виборів до Верховної Ради України";

    "Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Верховному Суду України.

    Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.

    Законопроекти з питань введення або скасування податків і зборів, податкових пільг, утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу, інші законопроекти, що впливають на доходну чи видаткову частину Державного бюджету України, вносяться до Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи за наявності висновку Кабінету Міністрів України і Рахункової палати";

    2) частини п’яту і шосту статті 103 замінити чотирма частинами такого змісту:

    "Чергові вибори Президента України проводяться в рік, протягом якого проводяться чергові вибори до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та до органів місцевого самоврядування.

    Чергові вибори проводяться протягом п’ятого року повноважень Президента України, обраного на чергових виборах.

    У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться у період дев’яноста днів з дня припинення повноважень. На таких виборах Президент України обирається на строк, що залишився до проведення відповідно до частини п’ятої цієї статті чергових виборів Президента України. Позачергові вибори Президента України не проводяться, якщо з дня дострокового припинення повноважень Президента України до чергових виборів Президента України залишилося менше одного року.

    Порядок та строки проведення виборів Президента України встановлюються законом";

    3) у частині першій статті 104 слова "Верховної Ради України" виключити;

    4) у статті 106:

    а) у частині першій:

    пункти 7 - 10 викласти в такій редакції:

    "7) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією України, та призначає позачергові вибори до Верховної Ради України;

    8) вносить за пропозицією політичних партій (виборчих блоків політичних партій, коаліції політичних партій), які сформували постійно діючу більшість від конституційного складу Верховної Ради України, після відповідних консультацій з ними подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України;

    9) призначає за поданням Прем'єр-міністра України:

    Міністра внутрішніх справ України, Міністра закордонних справ України, Міністра оборони України;

    Голову Державної податкової адміністрації України, Голову Державної митної служби України, Голову Служби безпеки України, Голову Державного комітету у справах охорони державного кордону України;

    голів місцевих державних адміністрацій;

    10) припиняє повноваження на посадах осіб, яких призначено відповідно до пункту 9 цієї частини";

    пункти 12 і 14 виключити;

    пункт 19 після слів "рішення про використання Збройних Сил України" доповнити словами "та інших військових формувань";

    пункти 22 і 29 викласти відповідно в такій редакції:

    "22) призначає половину складу Конституційного Суду України";

    "29) підписує закони";

    б) частину четверту виключити;

    5) у статті 112 слова і цифри "передбачені пунктами 2, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25, 27" замінити словами і цифрами "передбачені пунктами 2, 6 - 16, 22, 24, 25, 27, 28";

    6) частини першу і другу статті 113 викласти в такій редакції:

    "Стаття 113. Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

    Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України";

    7) частини першу - третю статті 114 замінити чотирма частинами такого змісту:

    "Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри.

    Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.

    Кандидатуру для призначення Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією політичних партій (виборчих блоків політичних партій, коаліції політичних партій), які сформували постійно діючу більшість від конституційного складу Верховної Ради України, після відповідних консультацій з ними.

    Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається за поданням Прем'єр-міністра України Верховною Радою України, Президентом України відповідно до наданих Конституцією України повноважень".

    У зв’язку з цим частини четверту і п’яту вважати відповідно частинами п’ятою і шостою;

    8) статтю 115 викласти в такій редакції:

    "Стаття 115. Прем'єр-міністр України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.

    Прем'єр-міністр України, а також інші члени Кабінету Міністрів України, яких призначено відповідно до Конституції України на посаду Верховною Радою України, мають право заявити їй про свою відставку. Члени Кабінету Міністрів України, яких призначив відповідно до Конституції України на посади Президент України, мають право заявити йому про свою відставку.

    Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цьому випадку Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Верховній Раді України заяву про відставку Кабінету Міністрів України.

    Кабінет Міністрів України має право внести до Верховної Ради України законопроект з одночасним поданням заяви про відставку Кабінету Міністрів України в разі, якщо закон не буде прийнято у незмінному вигляді.

    Відставку Кабінету Міністрів України приймає Верховна Рада України. У разі прийняття Верховною Радою України рішення про відставку Кабінету Міністрів України Президент України приймає рішення про відставку членів Кабінету Міністрів України, яких він призначив відповідно до Конституції України.

    Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого відповідно до Конституції України Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів";

    9) у статті 116:

    а) у пункті 6 слова "подає Верховній Раді України звіт про його виконання" замінити словами "подає до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до закону про Державний бюджет України, а також звіт про виконання Державного бюджету України";

    б) доповнити статтю після пункту 9 новими пунктами такого змісту:

    "10) призначає за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, крім випадків, передбачених Конституцією України, припиняє повноваження цих осіб на посадах;

    11) призначає половину складу Ради Національного банку України".

    У зв’язку з цим пункт 10 вважати пунктом 12;

    10) доповнити статтю 121 новим пунктом такого змісту:

    "5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами";

    11) у статті 126:

    а) частину четверту викласти в такій редакції:

    "Судді обираються на посади строком на десять років, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше";

    б) пункт 2 частини п’ятої доповнити словами "а суддею Верховного Суду України, суддею Конституційного Суду України – сімдесяти п’яти років";

    12) друге речення частини першої статті 128 викласти в такій редакції: "Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України строком на десять років у порядку, встановленому законом";

    13) у статті 141:

    а) частину першу викласти в такій редакції:

    "Стаття 141. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років";

    б) у частині другій слова "строком на чотири роки" замінити словами "строком на п’ять років";

    в) частину третю замінити трьома частинами такого змісту:

    "Чергові вибори депутатів сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, сільського, селищного, міського голови проводяться у рік, протягом якого проводяться чергові вибори Президента України, чергові вибори до Верховної Ради України та до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

    У разі проведення позачергових, повторних виборів депутатів сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, сільського, селищного, міського голови, виборів депутатів та голів замість тих, які вибули, а також у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці депутати та голови обираються на строк, що залишився до проведення згідно з частиною третьою цієї статті чергових виборів відповідно депутатів сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, сільського, селищного, міського голови.

    Порядок та строки проведення виборів до органів місцевого самоврядування, статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом".

    У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною шостою;

    14) у статті 148:

    а) частини другу і четверту викласти відповідно в такій редакції:

    "Президент України, Верховна Рада України призначають по дев’ять суддів Конституційного Суду України";

    "Суддя Конституційного Суду України призначається на посаду строком на дев'ять років. Одну і ту саму особу не може бути призначено суддею Конституційного Суду України більш ніж на два строки підряд";

    б) у частині п’ятій слова "лише на один трирічний строк" виключити.

    15) доповнити Конституцію України розділом ХVІ "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України" такого змісту:


    "РОЗДІЛ ХVІ.
    ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

    1. Зміни до Конституції України, що вносяться Законом України від "Про внесення змін до Конституції України", набирають чинності через десять днів з дня офіційного оприлюднення Закону з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

    2. Строки проведення чергових виборів Президента України, чергових виборів до Верховної Ради України, до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, до органів місцевого самоврядування та рік, протягом якого вперше проводяться ці вибори, визначаються законом, який приймається Верховною Радою України у двомісячний строк після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України".

    3. Судді Конституційного Суду України, призначені з’їздом суддів України, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення визначеного цією Конституцією строку. Після закінчення строку повноважень цих суддів Президент України та Верховна Рада України призначають по три нових судді Конституційного Суду України.

    У разі дострокового припинення повноважень суддями Конституційного Суду України, призначеними з’їздом суддів України, нові судді Конституційного Суду України призначаються почергово Президентом України та Верховною Радою України.

    4. Зміни щодо обрання суддів строком на десять років застосовуються до суддів, які обираються, починаючи з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України".


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua