У ВР роздано проект заяви щодо волинських подій
07/08/2003 | Майдан-ІНФОРМ
У проекті україно-польської заяви двох парламентів у
зв'язку із 60-ю річницею Волинської трагедії міститься заклик до об'єднання народів в ім'я майбутнього, в ім'я спільної мети.
У проекті заяви, розданій сьогодні народним депутатам України, говориться, що 60-та річниця трагедії польського населення на Волині і в Галичині періоду німецької окупації схиляє до роздумів про минуле і майбутнє польсько - українського сусідства. Трагедію поляків, яких вбивали і виганяли з місць їхнього проживання збройні формування українців, супроводжували і страждання українського мирного
населення – жертви польських збройних акцій. Ці події були трагедією для обох народів, говориться у проекті заяви.
Вбитим і загиблим на Волині та Галичині належить шана і пам'ять. “Схиляємо голови перед невинними жертвами. Не може бути виправдання терору, насильству і жорстокості. Правда про ці драматичні роки є болючою для всіх. Однак поляки й українці повинні її пізнавати”, йдеться у документі. “Правда, хоч і найсумніша, є необхідною для побудови тривалого порозуміння.
Болючий досвід повинен бути для нас також джерелом роздумів про те, що ненависть і конфлікти між нами використовували наші супротивники, а ми завжди на цьому втрачали. В історії Європи є багато прикладів національної ворожнечі, війн, крові і жорстокості. Але одночасно є приклади поєднання і порозуміння народів, які хотіли та змогли подолати навіть найскладніше минуле. Моральним обов'язком тих, яких і надалі зворушує трагедія 60-річної давнини, є заклик поєднання
наших народів в ім'я майбутнього, в ім'я спільної мети”, наголошують автори заяви.
УНІАН
зв'язку із 60-ю річницею Волинської трагедії міститься заклик до об'єднання народів в ім'я майбутнього, в ім'я спільної мети.
У проекті заяви, розданій сьогодні народним депутатам України, говориться, що 60-та річниця трагедії польського населення на Волині і в Галичині періоду німецької окупації схиляє до роздумів про минуле і майбутнє польсько - українського сусідства. Трагедію поляків, яких вбивали і виганяли з місць їхнього проживання збройні формування українців, супроводжували і страждання українського мирного
населення – жертви польських збройних акцій. Ці події були трагедією для обох народів, говориться у проекті заяви.
Вбитим і загиблим на Волині та Галичині належить шана і пам'ять. “Схиляємо голови перед невинними жертвами. Не може бути виправдання терору, насильству і жорстокості. Правда про ці драматичні роки є болючою для всіх. Однак поляки й українці повинні її пізнавати”, йдеться у документі. “Правда, хоч і найсумніша, є необхідною для побудови тривалого порозуміння.
Болючий досвід повинен бути для нас також джерелом роздумів про те, що ненависть і конфлікти між нами використовували наші супротивники, а ми завжди на цьому втрачали. В історії Європи є багато прикладів національної ворожнечі, війн, крові і жорстокості. Але одночасно є приклади поєднання і порозуміння народів, які хотіли та змогли подолати навіть найскладніше минуле. Моральним обов'язком тих, яких і надалі зворушує трагедія 60-річної давнини, є заклик поєднання
наших народів в ім'я майбутнього, в ім'я спільної мети”, наголошують автори заяви.
УНІАН
Відповіді
2003.07.08 | Navigator
що ненависть і конфлікти між нами використовували наші супротивн
За взаємопрощення і взаємоповагу!За єдину європейську сім"ю!
Щоб ми навчились у поляків патріотизму - а вони у нас - терпінню!
2003.07.09 | Ірландець
Простіть нас окупанти, що ми боролись з вами
Давайте покаємось перед москалями, що ми голодували в 22,33,47, перед поляками за те що каралися в Березі Картузькій, перед євреями за Гонту і Залізняка,і так далі. Давайте хохли. Кайтеся перед тим хто нагинає вас, хто дає вам кредити, чи просто суворо дивиться на вас. Ви ж такі боязливі. Ви привикли служити чужим та зраджувати своїх.В історії вже були спроби ревізії нашого минулого. І не одна. Іця не остання. Але таким європейцям, я хотів би згадати "екстреміста" Шевченка: "Брешеш людоморе, за святую правду-люту розбійник не стане"
УПА наші герої, ми пишаємося тим, що в нас такі попередники, котрі в скрутну хвилину захищали рідну землю не під Любліном чи Варшавою.