Литвин і більшість прокатили Кучму
07/11/2003 | 123
http://www.for-ua.com/news/2003/07/11/102702.html
Парламент закрыл конституционный вопрос
Верховная Рада в пятницу утвердила процедуру направления в Конституционный суд законопроектов об изменениях в Конституцию Украины. За соответствующее постановление проголосовали 400 народных депутатов из 444 зарегистрировавшихся в зале. Согласно постановлению, субъекты законодательной инициативы (президент или 150 народных депутатов) должны зарегистрировать законопроект об изменениях в Основной закон в Верховной Раде, после чего передать его в КС для выводов. Передать зарегистрированный законопроект в КС может также председатель Верховной Рады.
Кроме того, парламентскому комитету по вопросам правовой политики поручается до 15 октября нынешнего года разработать законопроект о процедуре рассмотрения проектов законов об изменениях в Конституцию.
Принятое парламентом постановление будет действовать со дня его опубликования до даты, когда вступит в действие закон о процедуре рассмотрения законопроектов об изменениях в Основной закон, сообщает «Интерфакс-Украина».
Таким образом, президентский и парламентский законопроекты должны быть направлены в КС для выводов либо авторами законопроектов, либо председателем Верховной Рады без голосования по этому вопросу в парламенте.
Перед открытием заседания парламента в пятницу состоялось совещание лидеров фракций и групп, где председатель парламента Владимир Литвин изложил упомянутую инициативу. Ее поддержало большинство лидеров фракций и групп парламента, а фракция Компартии внесла дополнения о возможности направления законопроектов в КС спикером и разработке соответствующего законопроекта профильным парламентским комитетом.
+++++++++++++++
Де тут компроміс, я тільки не зрозумів? Це саме те, на чому наполягала опозиція, і саме те, проти чого заперечувала "більшість".
Парламент закрыл конституционный вопрос
Верховная Рада в пятницу утвердила процедуру направления в Конституционный суд законопроектов об изменениях в Конституцию Украины. За соответствующее постановление проголосовали 400 народных депутатов из 444 зарегистрировавшихся в зале. Согласно постановлению, субъекты законодательной инициативы (президент или 150 народных депутатов) должны зарегистрировать законопроект об изменениях в Основной закон в Верховной Раде, после чего передать его в КС для выводов. Передать зарегистрированный законопроект в КС может также председатель Верховной Рады.
Кроме того, парламентскому комитету по вопросам правовой политики поручается до 15 октября нынешнего года разработать законопроект о процедуре рассмотрения проектов законов об изменениях в Конституцию.
Принятое парламентом постановление будет действовать со дня его опубликования до даты, когда вступит в действие закон о процедуре рассмотрения законопроектов об изменениях в Основной закон, сообщает «Интерфакс-Украина».
Таким образом, президентский и парламентский законопроекты должны быть направлены в КС для выводов либо авторами законопроектов, либо председателем Верховной Рады без голосования по этому вопросу в парламенте.
Перед открытием заседания парламента в пятницу состоялось совещание лидеров фракций и групп, где председатель парламента Владимир Литвин изложил упомянутую инициативу. Ее поддержало большинство лидеров фракций и групп парламента, а фракция Компартии внесла дополнения о возможности направления законопроектов в КС спикером и разработке соответствующего законопроекта профильным парламентским комитетом.
+++++++++++++++
Де тут компроміс, я тільки не зрозумів? Це саме те, на чому наполягала опозиція, і саме те, проти чого заперечувала "більшість".
Відповіді
2003.07.11 | Shooter
Доречі, дуже важливий психологічний момент
Папіка (і главного покоївку) ВІДВЕРТО І ПУБЛІЧНО взули. А 400 голосів - процес явно насухо відбувався.Ющ - молодець!
2003.07.11 | 123
О, я зрозумів компроміс!
Кучма ж казав - що відкличе свой законопроект, якщо депутати спрямують до КС обидва законопроекти одночасно. Тобто він прямо сказав більшовикам: дозволите так - буде зірвана моя реформа (бо відкличу законопроект), і ви за це будете винні.Але Кучма не сказав - який варіант направлення законопроекту він вважає правильним. А сказав тільки - який варіант він вважає неправильним.
Отже, далі була справа техніки. Треба було придумати такий варіант, який би не передбачав направлення парламентом обох законопроектів одночасно і разом. Тобто щоб не було порушено "табу" Кучми. Фактично такий варіант був єдиний - перекласти проект Президента на власне Президента. Литвин і придумав (якщо тільки йому не підказав Ющенко, що дуже ймовірно; Литвину - слава миротворця, Ющенку - чудовий результат).
2003.07.11 | Franko
Ще один
Опозиція (тут теж читай Ющ) навчилася покладатися на себе і тільки на себе.2003.07.11 | Адвокат ...
Ющенко,-- молодць, питань немає.
Однак, варто наголосити, що молодцями є і Тимошенко, і Мороз, і Симоненко.А саме важливе, що Литвин виявив се як Голова Верховної Ради, а не як "папікова шістка".
І ще. 400 нардепів, ті, що прийняли цю постанову,-- вони і стали ґарантами додержання Конституції. Хоча, хвормально, то не є їхній обов'язок, як парляментарів. Вони виконали свій громадянський обов'язок та продемонстрували "нєдодєланному ґаранту", як має поводити се державна людина.
2003.07.11 | Адвокат ...
Може вони Ку-чмо,-- й "прокатілі", але
і це головне,-- відстояли Конституцію, що передбачає наявність двох рівнопрвних та не залежних суб'єктів конституційної ініціятиви.P.S. Ну хто ж тому Ку-чмо-ві винен, що він усих, окрім себе "ні в х*й нє ставіт"?
2003.07.11 | chytach
Англiйська приказка каже, що старого собаку новим трюкам не
вчать. Для всiх, екс-совiцьких начальникiв iдея розподiлу влади єповним iдiотизмом. Бо в росiйсько-радянськiй системi цiнностей є такi
святi речi, якi не дискутуються в силу їхньої самоочевидної
справедливостi, як "єдiноначалiє". Все своє життя вони
(начальники) були певнi, що беззаперечною перевагою соцiалiзму
є саме оце "єдiноначалiє". I що якби тi американцi були справдi
розумними людьми, то без сумнiву вони б це запровадили у себе i стали
б по-справжньому великим народом.
Кучма навiть не розумiє, за що його не люблять: адже вiн хотiв
створити в Українi найкращу систему влади, засновану на
"єдiноначалiї", щоб вивищити її над
європейцями-американцями, якi надто тупi, щоб зрозумiти
очевиднi переваги такої системи. I його конфлiкт з парламентом
полягає у тому, що Рада не дозволяє йому побудувати
по-справжньому ефективну (на його думку) систему влади.
2003.07.11 | Mykyta
Re: Англiйська приказка каже, що старого собаку новим трюкам не
Ви надто хорошої думки про Кучмо. Він ніколи не мислив (а вже й не мислитиме) категоріями "як краще зробити". В нього є лише одна думка: "як більше вкрасти".2003.07.11 | Предсказамус
Все равно не понимаю...
Как христианин, я верю в чудеса. Вот только не понял: какой именно святой сотворил сегодня это чудо в парламенте? Почему еще вчера у Задорожного в кабимнете запирались, в интервью пальцы растопыривали, а тут вдруг с утра стройными рядками вслед за оппозицией...Что-то здесь не то.
2003.07.11 | Mykyta
Re: Все равно не понимаю...
Один з варіантів "щось тут не так" був тут:http://maidan.org.ua/n/free/1057841693
Не знаю, може Кучма вирішив зробити винним весь парламент, а не просто опозицію.
Але я також слабко вірю в те, що було 400 голосів без чуда.
2003.07.11 | Mykyta
Re: Все равно не понимаю...
Тут ще є матеріал для роздумів. Особливо насторожує те, що Зодорожній і частина есдеків таки голосували ЗА.http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/july/11/1.shtml
Нокаут Медведчуку або день політичної смерті Кучми?
Саша Волкова,УП , 11.07.2003, 14:54
Ще в четвер ввечері опозиція не на жарт готувалася дати останній бій спробам "протягти" президентський законопроект у КС. Депутати групи "Разом" і активні "бійці" від опозиції врахували досвід минулих днів і за правилами безпеки відмовилися від краваток. Саме краватка виявилася тим самим "слабким місцем", за яке в минулий четвер депутати від опозиції тягали по всьому залу есдека Шуфрича.
Мало хто очікував, що відбудеться все настільки швидко й безболісно. Питання вирішилось за кілька хвилин. Литвин зачитав свої пропозиції з голосу, причому, вони звучали приблизно так: "у статті 2-ій додати такий-то абзац, зі статті такої-то забрати ці слова і доповнити його наступною фразою".
Депутатів це не спантеличило і вони дружно – у 400 голосів (!) - проголосували в цілому за пропозицію Литвина. Якщо коротко (текст документа на момент виходу статті не з'явився на офіційному сервері Верховної Ради), то суть зводиться до наступного.
Тепер законопроект по змінах у Конституцію направляється в КС суб'єктом законодавчої ініціативи (президент або 150 депутатів) після його реєстрації у парламенті. Направити зареєстрований документ у Суд може також голова парламенту.
Депутати стверджують, що дане рішення кількаразово узгоджувалося із суддями Конституційного суду й президентом. За словами Олександра Мороза, над документом працювали до глибокої ночі, за деякими даними – до 3-ї години ранку.
"Нічого просто так не народжується. Ця постанова з'явилася ще в четвер по обіді, але над нею довго працювали юристи", сказав глава фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук. Як виявилося, саме йому належить "ідея", закладена в постанові Литвина. Хоча депутати від опозиції наполягають, що саме вони першими запропонували таке вирішення ситуації.
Востаннє Литвин подзвонив Кучмі, щоб довідатися його думку про проект постанови, після 9 ранку. Інформовані джерела стверджують, що Литвин практично поставив президентові ультиматум – "на голосування бюлетенями я не піду", і запропонував власне, альтернативне рішення.
Не відомо, що саме вплинуло на настрій Кучми, але ті ж знаючі люди стверджують, що він якщо не обурився, то принаймні не висловився категорично проти постанови Литвина.
Узгодження документа з Кучмою напередодні голосування носило вже радше символічний характер. Литвин, звичайно ж, вранці повідомив лідерам фракцій більшості про розмову з Кучмою і його реакцію, але на рішучість пропрезидентських бійців вплинуло не це.
Один з депутатів від більшості стверджує, що ці, здавалося б назавжди поневолені Банковою народні обранці, таки насмілилися підняти голову. І проголосувати так, як їм здалося правильно.
Нагадаємо, що ще в четвер більшість уперто заявляла про свою готовність будь-яким способом відправити в КС президентський законопроект. За даними опозиції, у більшості вже був готовий план голосування бюлетенями, навіть зібрані підписи депутатів за одержання бюлетенів.
Так що змінилося за ніч?
Як оптимістично відповів на це питання постпред Кучми в парламенті Олександр Задорожній "змінилося саме життя", але не став розшифровувати свої слова. До речі, сам він проголосував "за" постанову Литвина. "Усі питання до глави парламенту", сказав він. Однак один із його соратників по парламенту вважає, що депутати не стільки сказали "так" постанові Литвина, скільки сказали "геть!" Віктору Медведчуку...
Парламентарій стверджує, що на зустрічах більшовиків на Банковій активну участь брав тільки глава президентської адміністрації. Кучма ж при цьому або мовчав або підтакував. У багатьох депутатів, що й без того не горіли почуттями стосовно Медведчука, давно назріло питання: "Ти хто такий?". А ніхто.
І нібито, за версією усе того ж інформованого парламентарія, більшість вирішила показати Медведчуку велику дулю. А останньою краплею, що вплинула на їхнє рішення, стала чергова заява Кучми, що він ні на який третій термін не збирається. Навіщо тоді Кучмі город городити з усіма цими ексклюзивними затвердженнями його законопроекту? Після деяких міркувань більшовики зметикували, що все це треба тільки Медведчуку.
А вже за кількістю ворогів він давно й впевнено тримає в Україні перше місце. Тому, з однієї сторони депутати вирішили не дерти руки у грі Медведчука, а з іншого боку, остаточно усвідомили, що Кучма – політичний труп. Що тепер можна особливо не звертати уваги на окрики з Банкової.
На користь "антимедведчуківської" версії говорять результати голосування.
Одноголосно "за" проголосували комуністи, СПУ, аграрії, НДП, Регіони України, "Європейський вибір", ППУ-Ту, "Демократичні ініціативи",
"Народовладдя", "Народний вибір". В інших фракціях, за винятком есдеків, не голосували одиниці. І тільки з 37 есдеків 31 не голосував. "За" висловилися 6 осіб, у тому числі Кравчук, Заєць, Прошкуратова, Заплатинський, Нечипорук і Франчук.
Лідер фракції Кравчук результати голосування пояснив так: "Не зорієнтувалися". А Нестор Шуфрич заявив, що фракція "не підтримує юридично неграмотних законопроектів" і продовжує відстоювати ідею проходження президентського законопроекту. Читай "законопроекту Медведчука".
Але це пояснення, повторимося, виклав провладний депутат. Опозиціонери не особливо вірять у перспективи "прозріння" більшості. І ще менше вірять у те, що Кучма добровільно відмовився від влади.
Навіщо людині, що збирається у відставку, вносити такі зміни в Конституцію, які пропонує Кучма? Якщо людина справді йде, навіщо залишати за президентом важелі впливу на силовиків? Навіщо йому зберігати призначуваних губернаторів? Хіба що для свого спадкоємця?
Такі питання ставлять близькі до опозиції функціонери. Деякі з них стверджують, що в довірчих бесідах члени уряду (до речі, представники донецького клану) пошепки повідомляють, що у влади може бути тільки один єдиний кандидат. І ім'я йому – Леонід Данилович Кучма.
Ця тема останнім часом одержала свій розвиток у есдеківських ЗМІ. Газета "День" у четвер у своїй передовиці написала наступне: "Ще півтора роки тому здавалося, що альтернативи высокорейтинговому Віктору Ющенку бути не може. Усе працювало на нього, навіть слабкі спроби дискредитувати лідера "Нашої України" лягали йому, як кажуть, "у масть". Провладні політики могли і дотепер можуть назвати тільки одну альтернативу Ющенку — Леоніда Кучму. Саме чинний глава держави, незважаючи на всі застереження, здатний і сьогодні об'єднати навколо себе так звані провладні сили, направити їхню енергію в потрібному напрямку".
Цю абсурдну на перший погляд пропозицію можна пояснити двояко. По-перше, це може бути одна з опцій технологів Медведчука, що про всяк випадок готує ґрунт для Кучми – а раптом передумає?
А може це пояснюється простою розгубленістю провладного істеблішменту. Їм зараз не позаздриш, такі люди люблять визначеність. Вони повинні знати, за кого треба організовувати голосування. "Скажіть, хто повинен перемогти, і я вам організую голосування народу" – гасло адміністративного ресурсу.
Оскільки єдиної яскравої кандидатури, що влаштувала би більшість політичних сил або на яку недвозначно вказав би Кучма, не існує, їм складно уявити в головному кріслі країни когось іншого, крім Кучми.
Далі буде...
2003.07.12 | Людмила Коваль
Re: Ох ця Саша! Ех Ви, мудралі майданівські!
Сашина стаття дає дуже жіноче пояснення того, що нині відбулося у парламенті. Для УП це щось новеньке – пояснювати політичні вчинки почуттями. Любить, не любить. Плюне, поцілує…Більш безглуздого пояснення сьогоднішнього голосування у ВР, як наслідку тотальної нелюбові до Медведчука, годі й шукати.
Перш ніж впасти в ейфорію від примарної перемоги хочеться довідатись що стоїть за цими коментарями сьогоднішнього голосування:
1. Задорожній: "змінилося саме життя". ( Л.К. - За одну ніч так сильно змінилося, що вчора підписи «проти « збирав, а нині «за» проголосував?)
2. Кравчук спершу розповідає про те, що про постанову було відомо ще у четвер по обіді, а потім результати голосування пояснює тим, що депутати "Не зорієнтувалися". (Л.К. – Хто не зорієнтувався і в чому?)
Ось фрагменти статті в УП:
"Нічого просто так не народжується. Ця постанова з'явилася ще в четвер по обіді, але над нею довго працювали юристи", сказав глава фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук. Як виявилося, саме йому належить "ідея", закладена в постанові Литвина.
Одноголосно "за" проголосували комуністи, СПУ, аграрії, НДП, Регіони України, "Європейський вибір", ППУ-Ту, "Демократичні ініціативи",
"Народовладдя", "Народний вибір". В інших фракціях, за винятком есдеків, не голосували одиниці. І тільки з 37 есдеків 31 не голосував. "За" висловилися 6 осіб, у тому числі Кравчук, Заєць, Прошкуратова, Заплатинський, Нечипорук і Франчук.
Лідер фракції Кравчук результати голосування пояснив так: "Не зорієнтувалися".
На мою думку самим цікавим місцем є ось це: «Як виявилося, саме йому (Леоніду Кравчуку – Л.К. ) належить "ідея", закладена в постанові Литвина. (!!!)
Ще вчора Кравчук вважав за доцільне перенести на осінь голосування про направлення законопроектів про внесення змін до Конституції в Конституційний суд.
"Голосувати опозиція не дозволить, і я думаю, що в до цього потрібно повертатися восени", - сказав Кравчук в інтерв'ю журналістам у четвер.
Він підкреслював, що цю думку розділяють члени парламентської більшості. (!!!)
А нині...
2003.07.12 | Адвокат ...
Я згоджує си з Вшими застереженнями, але
не можу се погодити із Вашою тезою про примарну перемогу.Постанова Литвина, на мою думку, є реальною перемогою. Перемогою Парляменту над тими силами, що знахабніли від екстазу "раціоналізаторства" і одним махом спробували забрати від Парляменту його конституційне право на внесення змін та доповнень до Конституції України. Причому,-- руками того ж самого Парляменту.
"Конституційна рехварма" за Ку-чмом,-- то екстремальний прояв політичного цинізму. Нездара, що є не взмозі виконувати свої конституційні обов'язки, отримав принизливий урок, як треба ґарантувати додержання Основного Закону. Та й лишень хвакт того, що депутати дещо відійшли від сталої "бикуватости",-- то є теж чимала перемога.
2003.07.11 | Shooter
Дякуйте Ющенку і Мудведчуку
Вірніше, страху прерд ними певних частин більшости.Бо якщо було "б-кам" продовжувати лізти в один орган, то виходило два можливих варіанти:
а)так б-ків з 30 прив'язали би краватками до трибун і завалили би проходження будь-якого варіанту. Тоді, згідно із законодавством, до КС проект змін би направили аж на осінній сесії, на весняній би проголосувало 226 (і то ще - якщо), а після травня-2004 вже би ніякий пес в бік реформи і не гавкнув - не до того би було. Сума сумарум: прихід до влади Юща зі сьогоднішніми повноваженнями Кучми. Що означає різке і однозне усунення від державного корита певної категорії індивідумів, яке би, в свою чергу, спричинило їхню скоропостіжну смерть
б) всі б-ки прийшли на засідання "па чєлавєчєскі", в спортивних костюмах (а дехто, можливо, ще й би поголив собі череп)і через ключову шпаринку в понівечених сантехніком дверях Задорожнього таки би рехворму пропхали. Після цього на горизонті 2004-го могутніми стовпами (дубами) маячила би пара при владі "Кучма-3 - Мудведчук". А така "спарка" кого хош налякає...
Ющ, Юля, Мороз, Литвин і Симон - молодці!
2003.07.11 | Адвокат ...
Ви,-- мов дитинка маненька!
Предсказамус пише:> Как христианин, я верю в чудеса. Вот только не понял: какой именно святой сотворил сегодня это чудо в парламенте?
Того "св'ятого" звати Ку-чмо. Невже не зрозуміло? От пройде декілька днів, він Вас сам про це повідомить.є=
> Почему еще вчера у Задорожного в кабимнете запирались, в интервью пальцы растопыривали, а тут вдруг с утра стройными рядками вслед за оппозицией...
Ви глибоко помиляєте сь! Вони,-- не слідом, вони,-- поперед опозиції...
> Что-то здесь не то.
Саме те.
Справа ґвалтування "бильшовиків" ( "би-ків" ) набула таких ганебних розмрів, і так припала до душі Мудь-вдь-чукові, що "би-ки", їхньою мовою кажучи, вирішили його "сдєлать". Одна справа підставляти дупу "папіку" з його скромними апетитами, і зовсім інша йти у гарем до штанґіста "Віці".
Але як би там не було, який би "св'ятий" не виявив се Ку-чмо, "би-ки" вчинили, як люди, що мають гідність.
P.S. А справжнього св'ятого звуть,-- Литвин, ака "Вава".
2003.07.11 | Предсказамус
И не говорите, инфантилен до неприличия...
Адвокат ... пише:> Але як би там не було, який би "св'ятий" не виявив се Ку-чмо, "би-ки" вчинили, як люди, що мають гідність.
Т.е. вчера не имели достоинства даже для того, чтоб согласиться на тайное голосование, а сегодня явно проголосовали против папиной воли? Очень по-мужски
> P.S. А справжнього св'ятого звуть,-- Литвин, ака "Вава".
Насчет святости - сложный вопрос, но для мученика подходит вполне. Если верить Макарычу, то Вовчик позвонил Данилычу и тот был не очень категоричен. Т.е. у большевиков появился шанс сказать, что они поверили Литвину, будто Папа не против. Это версия, конечно. Но откуда такая избыточная активность? Ну слили бы для этих целей пару мелких фракций, типа пустовойтенковцев и гавришевцев, которые и так были не против. А тут вдруг 400!
Ладно, будем надеяться, что Папа с ВВМ прокололись, а большевики становятся депутатами. Ваш энтузиазм заразителен
2003.07.11 | Адвокат ...
Re: И не говорите, инфантилен до неприличия...
Предсказамус пише:> Адвокат ... пише:
> > Але як би там не було, який би "св'ятий" не виявив се Ку-чмо, "би-ки" вчинили, як люди, що мають гідність.
> Т.е. вчера не имели достоинства даже для того, чтоб согласиться на тайное голосование, а сегодня явно проголосовали против папиной воли? Очень по-мужски
Ви, як отой Азаров, що української мови не розуміє.
Я не стверджував, що "би-ки" мають гідність. Я лише сказав: "би-ки" вчинили, як люди, що мають гідність." Щоб Вам було легше зрозуміти, наведу Вам приклад з недавнього минулого Моськальщини. Була вельми людно ходила по їхніх ЗМІ така хвраза: "чєловєк, очень похожій на ґенерального прокурора".
> > P.S. А справжнього св'ятого звуть,-- Литвин, ака "Вава".
> Насчет святости - сложный вопрос, но для мученика подходит вполне. Если верить Макарычу, то Вовчик позвонил Данилычу и тот был не очень категоричен. Т.е. у большевиков появился шанс сказать, что они поверили Литвину, будто Папа не против. Это версия, конечно. Но откуда такая избыточная активность? Ну слили бы для этих целей пару мелких фракций, типа пустовойтенковцев и гавришевцев, которые и так были не против. А тут вдруг 400!
Ви ніколи не бачили, якою сміливою та відчайдушною буває худоба, що її женуть на смерть, коли в погоничив трапляє си "прокол"?
От і сьогодня відбуло си що сь на те схоже.
> Ладно, будем надеяться, что Папа с ВВМ прокололись, а большевики становятся депутатами. Ваш энтузиазм заразителен
Я не маю жодних залишків ентузіязму. Я лише занаю, що "би-кам" треба ндати можливість стати депутатами. Сьгодня вони си повели, як депутати. Добре. Як вони вестимуть си завтра,-- подивимо сь. Але я маю наголосити: опозиція мусить допомогти "би-кам" стати депутатами. Як,-- то вже інша гішторія.
2003.07.11 | Предсказамус
ОК ;) (-)
2003.07.11 | Адвокат ...
Re: (-)
2003.07.11 | Franko
Ой якби ж-то
> Ви ніколи не бачили, якою сміливою та відчайдушною буває худоба, що її женуть на смерть, коли в погоничив трапляє си "прокол"?> От і сьогодня відбуло си що сь на те схоже.
А ще виглядає мені так, що Мудведчук просто всіх до зелених зябликів задрав, чисто по-людськи на тих нарадах просто всіх задовбав його наглий писок. Це не першопричина, а додатковий стимул.
А от щодо цього
> Я не маю жодних залишків ентузіязму. Я лише занаю, що "би-кам" треба ндати можливість стати депутатами. Сьгодня вони си повели, як депутати. Добре. Як вони вестимуть си завтра,-- подивимо сь. Але я маю наголосити: опозиція мусить допомогти "би-кам" стати депутатами. Як,-- то вже інша гішторія.
Невер евер. Бики вони биками будуть, скільки їх депутатами не роби. На зорі незалежності он теж понадіялися, що партноменклатура перекується в демократію. Маємо, відповідно, те, що маємо. Би-ків на бійню. Можна політичну.
2003.07.12 | Mykyta
Ар"єв також з Вами погоджується...(\)
Адвокат ... пише:> P.S. А справжнього св'ятого звуть,-- Литвин, ака "Вава".
http://www.zn.kiev.ua/nn/show/451/39599/
ЧИЄ «ДИНАМО» ЧЕМПІОН?
Володимир АР’ЄВ
…під завершення матчу на полі було кілька м’ячів. Над ареною не змовкав свист уболівальників. Безкрай прогресував. У команді, де гравців було номінально більше, форвардам із групи з дужками в назві дедалі частіше доводилося відходити до своїх воріт, оскільки гравці без дужок постійно намагалися тишком-нишком забити автогол. Суддя явно плював на правила, навіть коли гравці іншої команди, меншої, в запалі бойового азарту забирали у нього свисток. Гра затягувалася. Хтось почав забирати м’ячі. Справа пахнула нічиєю, у якій перемагав рефері, що явно претендує на роль Верховного Арбітра...
Упереджене суддівство
Поки народові під наглядом обладміністраторів доводилося обговорювати президентські пропозиції, парламент готував свої. За основу було взято законопроект Олександра Мороза, що успішно пройшов горно Конституційного суду, але хронічно не сприймався Банковою. В основному через авторство. Ну і, звісно, через тези, які передбачали істотне обмеження президентських повноважень.
Не зупиняючись докладно на процесі трансформації обох законопроектів, про які «ДТ» писало неодноразово, слід відзначити один-єдиний принциповий момент, навколо якого зчинилася вся конституційна метушня: після низки переговорів у президентському варіанті залишився механізм подовження повноважень Леоніда Кучми. За проведення усіх виборів в один рік Банкова стояла непохитно, жертвуючи іншими пропозиціями, котрі, як видно, для цього і призначалися. Так само непохитно проти цієї норми ополчилася опозиція. Її лідери не вірять Президенту. Попри його кількаразові запевняння, що чергові вибори глави держави відбудуться восени 2004-го і що після цієї дати Україна матиме нового президента. Лукавство нині діючого бачиться в такому алгоритмі:
1) подання в КС лише свого, президентського, законопроекту у будь-який спосіб;
2) ініціатива «знизу» про призначення виборів на 200Х рік, де Х = 7 або принаймні 6;
3) затвердження спеціальним законом дати виборів, що, власне, передбачають президентські ініціативи, для чого потрібні лише 226 голосів, наявних у більшості;
4) говорячи про бажання піти — погодитися з волею депутатів; адже Туркменбаші народ тижнів два просив, перш ніж він зглянувся і погодився залишитися президентом довічним;
5) до дати 200Х придумати щось ще.
Реформа почала пробуксовувати, щойно потрапивши у Верховну Раду. Антикризовий менеджер Банкової цього разу явно перебрав із розхитуванням політичної ситуації. І загруз у власних сценаріях ще при виконанні першого пункту. Це яскраво продемонструвала криза, що дійшла до бійки 3 липня. Опозиція від початку поставила жорстку умову — або ініціативи Кучми йдуть на експертизу в Конституційний суд у супроводі ініціатив парламенту, або не йдуть обидва проекти. Більшість затято тягнула в КС лише законопроект глави держави. Представники пропрезидентських фракцій у режимі «off the records», бентежачись, зізнавалися в жорсткому тиску адміністрації. А коментуючи офіційно, не могли придумати виразної причини, чому б не відправити в КС обидва проекти. Наприклад, Леонід Кравчук (СДПУ(о), Степан Гавриш («Демократичні ініціативи») і Олександр Волков (позафракційний), невпевнено говорячи про компроміс, посилалися на святе право депутата голосувати як йому надумається — без мотивів, але за велінням серця.
Серце волевиявлення більшості минулого тижня, мабуть, неодноразово пережило напад тахікардії. Бачачи, що справа заходить у глухий кут, Леонід Кучма пригрозив відкликати свої реформаторські пропозиції, якщо вони є каменем спотикання. І ця «погроза» була адресована не так депутатам, як відповідальному за процес главі адміністрації. Наступного дня у членів більшості збирали підписи під якимось текстом. За непідтвердженою інформацією, це була клятвена обіцянка пропустити в Конституційний суд лише законопроект Президента. За іншими джерелами, документ був частиною механізму продавлювання першого етапу реформи в обхід регламенту. У кожному разі, це був очевидний перебір, який обернувся ще більшим неприйняттям адміністратора політреформи, що позначилося і на фракції СДПУ(о) — у кулуарах ВР її депутати видавалися досить самотніми. Недаремно й екс-директор ВР Олександр Волков, зопалу обмеживши права жінок-парламентаріїв, сказав, що депутат зобов’язаний голосувати будь-якою частиною тіла. А якщо Верховна Рада зайде в глухий кут, її слід розігнати «до бісової матері». Можливо, випадковий збіг, але саме в цей момент кулуарами гуляв анонімний документ, приписуваний технологам з АП, де описувався механізм блокування роботи парламенту наступної осені та його подальшого розпуску, якщо депутати відмовляться підтримати експертизу президентських реформ.
Швидше за все, Леонід Данилович нічого з Верховної Ради не відкличе. А якщо це, дай боже, станеться, то логічним кроком глави держави буде винесення законопроекту на референдум. Грунт уже поступово готується. Рішення про ініціювання чергового масового опитування може бути прийняте на Конституційному форумі, який, за попередніми даними, відбудеться у Харкові в серпні. Хоча такий розвиток подій багатьом може здаватися смішним, якщо згадати, куди поділися результати першого референдуму. Парламентарії попереднього скликання, проявивши несподівану сміливість, уже один раз дали зрозуміти адміністрації Президента, що не завжди готові незаперечно дотримуватися її волі. Тепер їхні наступники зробили це знову, протиставивши свою «динамо-машину» машині «Динамо» з Банкової. Тим більше, практика свідчить, що Леонід Данилович може дати задній хід, якщо опір виходить за рамки його плану. Приклад того — історії зі спробами заміни глави Київської міськадміністрації та керівників парламентських комітетів, які не входять у більшість. Нинішні трансформації підказують: чим ближче 31 листопада 2004-го, тим слабшим стає вплив Президента, тим нижчий «больовий поріг».
Після провалу голосування 3 липня опозиція не змінила тактики. Більшість теж. «Наша Україна» і БЮТ напередодні обіцяли блокувати трибуну, щойно відчують прагнення протилежного табору протягнути лише президентський законопроект. Парламентські кулуари нагадували тренерські штаби перед вирішальним матчем, де все було максимально законспіровано, щоб візаві не розгадали намірів. Коли ж свистком арбітра пролунали слова Володимира Литвина «розглядається проект постанови...», стало видно, до чого привели тренування.
Більшість пасивно атакувала, причому на вістрі була фракція СДПУ(о), чиї представники намагалися підстьобнути інших гравців. Ті ж затято грали роль сов на деревах, нав’язану напередодні. Деякі «більшовики», якщо вірити представникам опозиції, підходили до них і непомітно для партнерів просили зробити все, щоб заблокувати проект Банкової.
Опозиція активно захищалася. Не так, звісно, як тиждень тому, — через пасивність більшості не було приводу піти врукопаш. Але мікрофони у Володимира Литвина забирали, щоб той не зміг оголосити голосування, якого чекали пропрезидентські фракції. Інша річ, що спікер не дуже й наполягав. Здавалося, він прагнув блокування трибуни, роблячи невелику, але промовисту паузу, перш ніж запустити систему «Рада» для невигідного опозиції проекту постанови. Кам’яні обличчя членів фракції СДПУ(о) і трелі мобільних телефонів у керівників більшості свідчили: вони розуміють — Литвин грає не на їхньому боці, хоча не підтримує опозиціонерів явно. Порозуміння спікера і «Нашої України» на рівні поглядів і жестів у результаті зіграло вирішальну роль.
Цими днями Володимир Михайлович виявив неабиякі акторські здібності й уміння жонглювати регламентом на власний розсуд. Він на подив легко відмовлявся від продовження реформаторської епопеї і моментально переключався на інші законопроекти порядку денного. Свідки стверджують, що, скликаючи представників фракцій у своєму кабінеті, він уміло залишав усе на своїх місцях, аби до останнього, вирішального, часу не порушити сформованого дисбалансу. І робив усе, щоб гарячі голови зі стану «більшовиків» не винесли голосування за межі сесійного залу. Кому як не Литвину пам’ятати, що всі волевиявлення бюлетенями при незгоді однієї з частин парламенту закінчувалися бійками і скасуванням ухвалених рішень.
До останнього моменту залишалося одне питання: чи витримає Литвин ніч перед останнім днем четвертої сесії. Адже саме цей час доби зовнішні сили традиційно використовують для нагинання парламентаріїв. Та й зміна четверга на п’ятницю, відповідно до народних повір’їв, вивільняє темні сили. Таке випробування на стійкість з успіхом проходили не всі, оскільки інтенсивність умовлянь, траплялося, зашкалювала. Сигнали про те, що голову Верховної Ради почали «виховувати», уже надходили — керівник однієї близької до Литвина структури скаржився на несподівані проблеми. Але цього разу глава парламенту витримав.
Очевидно, Володимиру Михайловичу уже вдалося створити свою власну, маленьку, але дуже вагому «фракцію» із трьох чоловік, двоє з яких у залі засідань сидять збоку від нього. Вираженого лідера там немає, але солідарність наявна. Затяте голосування першого віце-спікера, донеччанина Геннадія Васильєва за право глави парламенту відтепер і навіки направляти в КС обидва законопроекти — часткове того підтвердження. А про спільні погляди на життя Володимира Литвина й Олександра Зінченка, через які, зокрема, останній порвав із керівництвом СДПУ(о), говорили ще до його виходу з політради об’єднаних соціал-демократів.
Єдність трьох поступово йде до спроби організації тієї самої «третьої сили», яку дві основні успішно присадили на лаву запасних. Але хіба було таємницею, що Литвин може піти на вибори Президента? Коли таке траплялося, щоб «не перший, але й не другий» голова ВР відмовлявся брати участь у перегонах, аби стати «першим»? І навіщо йому тоді «Проект-200Х», який, до всього іншого, більше потрібен Медведчуку, ніж Кучмі? Хоча, з іншого боку, Володимир Михайлович здатний вчинити оригінально й воліти залишитися в ролі сильного і впливового глави парламенту, аніж середньої руки глави держави.
Не розкриваючи до часу карт, Володимир Михайлович давно й ретельно трудиться над іміджем голови Верховної Ради, а не тільки більшості. І не прогавить шансу зайвий раз нагадати про це колегам, особливо під час розгляду дискусійних питань. Тепер він цементує стартовий майданчик на осінь, намагаючись видаватися незалежним. Дихання у спину Віктора Володимировича лише підстьобує його в цьому будівництві. А наявність у Медведчука критичної маси заклятих друзів може лише допомогти йому в придбанні таємних і явних союзників.
Обіцянка Литвина протистояти темним силам і не дати винести процес реформ за рамки закону та Верховної Ради, дана на підсумковій прес-конференції після закриття сесії, зайвий раз засвідчує перетворення парламентського спікера на голову.
Додатковий час
Про те, чим у парламенті обернеться не лише безневинна, на перший погляд, процедура подання законопроектів у Конституційний суд, а й уся реформа, неодноразово попереджав досвідчений апаратник і екс-голова Верховної Ради Іван Плющ. Він знав. Але не міг угадати, що його наступник виявиться здібнішим і далекогляднішим. Те, що відбулося в останній день сесії, швидше за все, ввійде в історію як компроміс компромісів. У п’ятницю депутати мали чотири години на три варіанти: дати хід обом законопроектам — раз, пробити президентський — два, й успішно «продинамити» політреформу — три. Усе відбулося протягом перших 15 хвилин. Формулювання постанови, яка набрала аж 400 голосів, було настільки витіюватим, що навіть досвідчений фахівець із викриттів хитрих задумів — соціаліст Юрій Луценко — в кулуарах постфактум виглядав здивованим і переосмислював здійснене. Йому здавалося, що десь опозицію «кинули», ось тільки де? Сенс ухваленого рішення такий: законопроект Президента НАПРАВИТИ в Конституційний суд, законопроект парламенту ДОРУЧИТИ НАПРАВИТИ голові ВР або відіслати туди ж за наявності 150 підписів народних депутатів. А профільному комітетові до 15 жовтня розробити технологію для МАЙБУТНІХ направлень у КС. Недвозначний сигнал, що двома законопроектами політики обмежуватися не хочуть. І собака заритий у різниці шляхів кожного з документів на експертизу. Навряд чи можна гарантувати, що парламентський варіант судді розглядатимуть, а не повернуть відправникові у разі відповідного звернення про порушення регламенту. Але юристи вважають малоймовірним встановлення монополії КС на президентський варіант.
Саме голосування було показовим — фракція СДПУ(о) делегувала лише 6 голосів із 37. Активний захисник жорсткої позиції Банкової Нестір Шуфрич сказав, що його однопартійці просто не розібралися в хитрому формулюванні Литвина, яке есдеки вважають «юридично безграмотним», що може свідчити про можливі спроби відкликати з КС ідеологічно неправильний законопроект. Решта фракцій виявили єдність, про яку мріяла Банкова. Але в результаті на експертизу підуть обидва законопроекти. Чи варто розраховувати Президентові на подальший хід реформи й у якому вигляді — складне запитання для тих, хто запустив весь механізм. Якщо обидва законопроекти буде затверджено, немає гарантії, що один із них набере необхідні 300 голосів для зміни Конституції. Парламентський не набере точно — більшість, піднявши голову в останній день сесії, навряд чи настільки осміліє восени. Президентський же має варіанти. Арифметика початкової школи — скільки потрібно багнетів на додачу до 240 голосів більшості? Вже говорять про астрономічні суми. Касир готовий виписати трансфер КПУ або частині «Нашої України» для закупівлі гравців у збірну Президента. Представники обох фракцій щиро ображаються, що про неї могли таке подумати, і клянуться, що ні-ні.
Уникнути витрат Банкова може лише в одному випадку — якщо Президент відмовиться від проекту-200Х і не наполягатиме на виборах в один рік. Віктор Ющенко, у кожному разі, заявив, що все інше відповідає пропозиціям його блоку, озвученим ще до сумнозвісного виступу Президента в День незалежності. Та чи захоче Леонід Данилович здати, напевно, єдину тезу, через яку він, власне, і погодився на перехід до парламентсько-президентської форми правління? Інші зміни вигідні главі його адміністрації, що в Президенти не мітить, але бути капітаном команди дуже хоче. Тепер йому доведеться скрутно, якщо Головний Тренер замислиться над проведенням заміни — у парламентських кулуарах про це вже говорять майже як про доконаний факт. Хоча не виключено, що оптимісти помиляються. Аби точно знати майбутнє кадрів, потрібно бути тільки Леонідом Даниловичем. Щоправда, Віктор Андрійович теж починає пристосовуватися до ролі кадровика. Після голосування він заявив, що восени конфігурація парламенту зміниться і «Наша Україна» поповниться новими членами.
Логіка подальшого ходу реформи не в останню чергу залежатиме від того, чиї прізвища викристалізуються навесні наступного року, перед початком основного етапу виборчої кампанії. Говорити про наглу смерть політреформи зарано. Природний відсів слабших може призвести до того, що лідерам забракне парламентських ресурсів завалити процес і відстояти повноваження нинішнього глави держави. Зате другий ешелон кандидатів може зібратися на силі і зробить максимум для того, щоб головний політичний приз не дістався нікому. Тобто підтримає ослаблення нового Президента. Причому дамоклів меч обмеження повноважень висить над кожним потенційним претендентом, незалежно від того, кого він представлятиме — владу чи опозицію.
Наразі ж очевидно, що ініціатори конституційної реформи, несподівано для себе, наступили на відомий предмет селянського реманенту. Прикладів провалу революцій «згори» у них було предосить. Але історія вчить того, що вона нічого не вчить. Зате гімн у день закриття сесії звучав якось особливо. Особливо слова про свободу.
2003.07.12 | Адвокат ...
То мені вельми приємно, особливо з огляду на те,
що на мою скромну опінію, пан Ар'єв добрий хвахівець та вельми пор'ядна людина. Дарма що працює на "Інтері" працює.2003.07.12 | Габелок
Re: Це мене теж, якось насторожує...(-)
2003.07.13 | chytach
Чудес не буває - "ето мєдiцинскiй факт" :-). Ось моя версiя.
Найзагодковiшою є величезна цифра "ЗА". У чому тут справа? Суть самогоголосування проста: "папiк" дав вiдбiй - i можна було спокiйно пропустити рiшення, на якому наполягала опозицiя. Але це можна було зробити, зберiгши лице - ну там 230 голосiв, 240... але ж 400? Адже навiть незважаючи на Q залишаються внутрiшньопарламент~ськi розборки. Цi 400 голосiв нiбито стверджують беззаперечний авторитет Юща i Ко., а для чого це iншим партiям i блокам?
На мою думку, справа тут ось у чому. За час свого головування в АП Медведчук став "командиром" бiльшостi, бо через нього "папiк" керував Парламентом. За рiк, що минув, М. так призвичаївся до того, що всi його слухаються, що вирiшив, нiбито вiн i справдi є беззаперечним лiдером провладних сил i може командувати ними на свiй розсуд. Але вся його сила полягає лише у Q. I це голосування - це message для них обох (М. i Q): "Леонiде Даниловичу, Ви для нас - як рiдний батько i ми Вас дуже поважаємо. Але вашi "шестьорки" для нас нiхто - вибачайте."
Ось чому практично всi депутати з бiльшостi вважали своїм обов`язком
проголосувати: кожен хотiв раз i назавжди покiнчити з залежнiстю вiд М. Бо не проголосувавши депутат нiби визнавав зверхнiсть М. i мiг очiкувати вiд нього iндивiдуальних вказiвок.
Так вчинив навiть Кравчук. Адже вiн, принаймнi, екс-Президент. А хто такий Медведчук?
Отже, IMHO, це голосування - це рiшуче "нєт" Медведчуковi з боку всiх сил, на якi вiн розраховував у своїх наполеонiвських планах.
2003.07.13 | Горицвіт
ваша версія якраз базується на "чуді"
Раптом не захотіли підкорятися — це диво. Я не кажу, що такого не буває (я якраз вірю в чудеса).Випадково слухав офіційну "аналітичну" передачу "Тиждень". Так там коли розказували про цю конституційну тему, разів 5 повторили приблизно таку тезу: чудово, компромісу досягнуто, 400 депутатів направили в Конст. суд обидва проекти, а далі вже справа за Конст. судом.
Тому виглядає, що організатори перевороту мало що програли: скажуть, що "400 депутатів підтримало", Конституційний суд підтримав, а тепер залишилося "остаточно, чисто формально" затвердити — для цього провести якісь збори громадськості.
Хіба що справді сталося диво.
2003.07.13 | chytach
Здається, Ви неуважно читали. Не захотiли пiдкорятися ОСОБИСТО
Медведчуку. А чого б вони мали йому пiдкорятися? Доки вiн передає "побажання" Кучми - добре, "папiк" для нас авторитет. А як Кучма дав вiдбiй - хто такий Медведчук? Для донецьких, наприклад?З iншою Вашою думкою погоджуюся частково. Бо дуже важко буде
переконати громадськiсть, що саме кучмин проект зiбрав голоси всiх без
винятку опозицiйних сил i луше СДПУ(о) була проти. Хоча, з iншого боку, цинiзму влади, здається, обмеженнь не iснує.
Побачимо восени, що з того всього буде.
2003.07.13 | Горицвіт
тобто версія формулюється так:
Кучма (частково) позбавив Медведчука влади.Ця версія справді без чуда. Але вона поки що нічим крім цього голосування (і то слабенько) не підтверджується.
Для мене ця історія залишається загадкою.
Дальші події покажуть. Подивимося.
2003.07.13 | chytach
I знову не так :-). Медведчук (imho) не має ЖОДНОЇ особистої
влади. Вiн єсекретарем Кучми i вся його "влада" - це передавати вказiвки патрона.
Зовсiм
просто - це як секретарка у прийомнiй великого боса. Звичайно, всi
намагаються пiдтримувати з нею добрi стосунки, щоб лекше було вирiшувати свої питання з БОСОМ. А її особистi забаганки можна, звичайно, i виконувати, якщо вони достатньо невиннi. Але якщо секретарка раптом вирiшить, що вона має таку саму владу, як i бос - отут думаю всi зацiкавленi спробують знайти спосiб, щоб вказати їй на її мiсце.
Взагалi, це дуже цiкавий феномен: влада прислуги. В Українi це вiдображає вiдома приказка: "Не так пани, як пiдпанки". У Росiї є аналогiчна приказка: "Жалуєт царь, да нє жалуєт псарь". "Найкрутiший" приклад - це сталiнський шлях перетворення суто другорозрядної технiчної посади секретаря у посаду диктатора.
2003.07.13 | Горицвіт
і що
сперечатися важко про секретарку.Але не видно зв'язку з подіями.
Чому раптом більшість проголосувала за постанову, проти якої тільки вчора рішуче виступала. Що змінилося за ніч?
Або
(1) диво, або
(2) змінився статус Медведчука (тут припускається, що проект був не Кучми, а Медведчука, що не очевидно).
Ви ж кажете, що статус його не змінився, а депутати раптом змінили своє ставлення — тобто диво все-таки.
А в мене є третя версія:
(3) хитрі маньоври.
2003.07.13 | chytach
К. дав вiдбiй, а М. сказав, що доб`ється перемоги своїми силами.
От йому й показали, якi в нього "сили".2003.07.14 | Mykyta
я б зараз не відкидав жодної версії
але на користь ось цієї> (2) змінився статус Медведчука
можуть свідчити дві події:
1) скасування інституту держсекретарів
2) відхід від есдеків Зінченка (можливо той рознюхав куди вітер віє і вирішив "спригнуть") )
Все imho, звичайно.
2003.07.11 | Androfag
Віддам належне Литвину
Він фактично дистанційнувався від більшості і намагається бути спікером. Дивна еволюція як для совіцької людини. А Кучма як був совковим печерним неандертальцем так ним і залишиться.2003.07.12 | Андрій
А далі що?
Як на мене - це все добре, але занадто багато ентузазізмуА як такий варіант: КС каже, що варіянт від рудого "пайдьот", а від парламентської комісії "нє пайдьот"? Звичайно, час ближче до виборів, трошка веселіше буде, але ж більше року ще лишиться...
Здається це просто маленька перерва, але не виключено, що з якоюсь подлянкою... (добре, якщо я помиляюсь)
2003.07.12 | Адвокат ...
Як і завжи,-- боротьба.
Андрій пише:> Як на мене - це все добре, але занадто багато ентузазізму
Який тут ентузіазм? Просто люди трішки радіють, що вийшло не по- людожерському.
> А як такий варіант: КС каже, що варіянт від рудого "пайдьот", а від парламентської комісії "нє пайдьот"? Звичайно, час ближче до виборів, трошка веселіше буде, але ж більше року ще лишиться...
Звичайно, Ку-чмо зробить усе, аби його Ку-чмо Суд "зарубав" депутатського законопроєкту. Однак, депутати мають іще один проєкт ( Морозівський ), що вже був отримав схвалення КС. Тож,-- все одно маємо вибор, як не з трох, то з двох. А вибір,-- то час. А час завжди на боці тих, хто сприяє поступові.
> Здається це просто маленька перерва, але не виключено, що з якоюсь подлянкою... (добре, якщо я помиляюсь)
Я певен, що "падлянок" буде,-- не дві, й не десять, а значно більше. І кожна буде,-- у десятеро падлючишою за свою попередницю.
2003.07.12 | Andrij
Re: "прокатили"???
Пробачте за наївне запитання, але про яку "перемогу" тут говорять? Почитайте Конституцію України, будь ласка,Стаття 150.
До повноважень Конституційного Суду України належить:
1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):
законів та інших правових актів Верховної Ради України;
актів Президента України;
актів Кабінету Міністрів України;
правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п’яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
Так в чому перемога? Замість 45 депутатів тепер треба 150 для запиту до КС? Можливо, то якийсь дивний сарказм для "прикучманіної" України, але, що святкуємо, панове?
2003.07.12 | chytach
Для iнiцiювання змiн у Конституцiї потрiбно 150 "штикiв". А
перемога у тому, що Q хотiв, щоб на експертизу ГОЛОСУВАННЯМБIЛьШОСТI направили лише його законопроект. Тодi вiн мiг би винести
його на референдум, сказавши, що бiльшiсть депутатiв його
пiдтримують, а Ющенко i Ко заважають провести назрiлу полiтичну
реформу.
А тепер вiн змушений направляти законопроект як свою власну
iнiцiативу. Враховуючи той факт, що ця iнiцiатива полягає,
фактично, лише у бажаннi подовжити свої повноваження до 2007
року - виглядає це не дуже красиво. Не буду здивований, якщо вiн
вiдмовиться направляти свiй законопроект до КС-у, щоб зберегти
лице.
Це однозначно велика перемога парламенту.
2003.07.13 | Адвокат ...
А от я,--здивую сь!
chytach пише:...
> Не буду здивований, якщо вiн
> вiдмовиться направляти свiй законопроект до КС-у, щоб зберегти
> лице.
Їй бо, навіть уявити того,-- не можу.
> Це однозначно велика перемога парламенту.
Велика, чи не велика,-- час покаже.
2003.07.13 | Andrij
Так що завадить Кучмі відправити свій проект більшістю ВР?
Чи то в опозиції справді так погано з логікою? Дивина, ВР фактично погіршила умови звернення депутатів до КС, а опозиція святкує аж дим іде. Наступного тижня "бі-ки" голосують за подання проекту Кучми, Кучма святкує перемогу, кінець комедії.2003.07.13 | Адвокат ...
Прочитайте оце.
Конституція України----------------
РОЗДІЛ ХIII
ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
Стаття 154.
Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
---------------
1/3 від конституційного складу Верховної Ради України == 150 народніх депутатів.
2003.07.13 | chytach
Пане, Ви тiльки-но повернулися в Україну? Бо таке враження, що
Ви зовсiм не в темi.1). З приводу закону про направлення до КС нiчого не змiнилося (читайте
постинг п. Адвоката);
2). На наступному тижнi нiяких засiдань не буде - канiкули - finita la
komedia;
3). Парламент постановив, що не потрiбно жодного голосування для
направлення до КС - отже, пане Президенте, хочете змiн до Конституцiї? - будь
ласка, за своєю особистою iнiцiативою направляйте законопроект до КС-у. А ми
потiм вже розглянемо його по сутi. А жодного попереднього "одобрямсу" вашого
законопроекту НЕ БУДЕ. Крапка.
2003.07.14 | Andrij
Re: В Україні ще існують парламент та конституція
Можливо, в цьому є "перемога опозиції", згоден з вами.2003.07.13 | Mykyta
Хочеться постфактум звернути увагу на одну деталь
На цьому форумі приблизно місяць тому точилася дискусія (в ключі запропонованої Кучмом рехворми) - хто займається роботою, а хто трендить без кінця.От і зверніть увагу: коли всі тренділи, Мороз сів на задок і написав свій проект - карти кучма відразу стало чим крити.
Я не хочу применшувати заслуг інших опозиціонерів (і не-опозиціонерів), але вони проявились лише коли вже наступив "бій". А Мороз виявився дуже непоганим стратегом.
2003.07.14 | Shooter
Re: Хочеться постфактум звернути увагу на одну деталь
Mykyta пише:> На цьому форумі приблизно місяць тому точилася дискусія (в ключі запропонованої Кучмом рехворми) - хто займається роботою, а хто трендить без кінця.
>
> От і зверніть увагу: коли всі тренділи, Мороз сів на задок і написав свій проект - карти кучма відразу стало чим крити.
>
> Я не хочу применшувати заслуг інших опозиціонерів (і не-опозиціонерів), але вони проявились лише коли вже наступив "бій". А Мороз виявився дуже непоганим стратегом.
По-перше, проект не Мороза, а ряду депутатів, включаючи Мороза. І я би далеко не сказав, що Мороз там головний.
По-друге, безпосередньо у "вигранні бою" головна заслуга не Мороза, а таки НУ і БЮТ.
2003.07.14 | Анатолій
Не треба недооцінювати сволоту Медведчука, він готує нові ходи!
Раби не здатні мислити. А от рабовласники здатні, та ще й непогано. Медведчук є не тільки грамотним юристом, але й великою сволотою. А отже, ми маємо чекати від нього, та від папика ним керованого, якісь інші капості. Ця сволота так просто не здається. А отже, давайте прогнозувати та прораховувати.Анатолій
2003.07.14 | Олександр
Але й переоцінювати також не особливо варто
Анатолій пише:> Раби не здатні мислити. А от рабовласники здатні, та ще й непогано.
Я зовсім не впевнений, що Кучма залежний від Медведчука. Питання: якого чорта Кучма призначив Медведчука своїм головним лакеєм саме після того, як СДПУ(о) продрали на виборах, як сидорову козу ?
І взагалі, звідки така віра у м-кову силу ?
>Медведчук є не тільки грамотним юристом, але й великою сволотою.
Щодо останнього я не сумніваюся, а от в перше не вірю. По-перше, хто перший назвав М-ка грамотним юристом ? "Інтер" ?
А насправді цей "геніальний юрист" після всім відомих процесів Стуса та Литвина сидів десь у міліцейських закапелках як цвіркун за пічкою. Потім його за паскудність та вміння догодити відзначив такий собі Згурський і призначив великим олігархом. От тоді і почалася бізнесова кар'єра М-ка. Потім, звісно, Омельченко (Олександр) розчавив мафію Згурського, але цей разом зі своїм корєшем Суркісом встигли проскочити і змінили хазяїна. А далі - то вже була милість особисто Кучми...
>Ця сволота так просто не здається.
Не здаватися нескладно. Складно продовжувати війну, не маючи ресурсів. Зараз що маємо ? Бліцкриг захлинувся, жодної задачі із поставлних виконано не було, а вороги ( тобто ми з вами
>А отже, давайте прогнозувати та прораховувати.
Ось це справді важливо...
2003.07.14 | Mykyta
А Шутеру лишень би що-небудь ляпнути
Shooter пише:> По-перше, проект не Мороза, а ряду депутатів, включаючи Мороза. І я би далеко не сказав, що Мороз там головний.
За такою логікою, капітан в команді не головний, бо голів не забиває. Я говорю не про те, що хтось фізично писав на папері формулювання проекту, а про те, що хтось (а саме Мороз) проявив "капітанські здібності" і зумів передбачити, що такий законопроект буде надзвичайно потрібний. І зауважте, він був не просто потрібний, він займав центральне місце в обороні.
> По-друге, безпосередньо у "вигранні бою" головна заслуга не Мороза, а таки НУ і БЮТ.
Якщо в когось і є головна заслуга, то не в НУ і не в БЮТ. Головним форвардом був Литвин. От чи був він тренером - то ще питання. А заслуга НУ полягає лише в тому, що вони (нарешті!!!!) проснулись від зимової сплячки і зайняли активну позицію.
2003.07.14 | Mykyta
У КС України надійшли президентський і парламентський (/)
Президентський проект прийшов у КС на два дні раніше за парламентськийwww.ПРАВДА.com.ua, 14.07.2003, 15:46
У КС України надійшли президентський і парламентський законопроекти змін у Конституцію.
В Конституційний суд надійшли обидва законопроекти про внесення змін у Конституцію - президентський і парламентський, повідомив у понеділок агентству "Інтерфакс-Україна" керівник прес-служби КС Володимир Шляпошников.
За словами Шляпошникова, президентський законопроект надійшов у суботу, парламентський - у понеділок.
Він також повідомив, що в супровідному до президентського законопроекту листі голови Верховної Ради Володимира Литвина не міститься прохання про невідкладний розгляд цього законопроекту. У таких випадках передбачається, що законопроект розглядається в звичайному порядку, відповідно до якого КС повинний прийняти рішення протягом трьох місяців після відкриття провадження.
Шляпошников нагадав, що рішення про відкриття провадження ухвалюється колегією суддів після того, як буде вивчене питання про відповідність подання вимогам закону про Конституційний суд. Після цього призначається суддя-доповідач у справі, що готує подання до розгляду.
По президентському й парламентському законопроектах буде призначений окремий суддя-доповідач, і обидві справи будуть готуватися до розгляду паралельно.
Раніше суддя КС Володимир Вознюк заявив, що Конституційний суд у випадку надходження законопроектів про внесення змін у Конституцію не має наміру затримувати їхній розгляд. Тому не виключено, що КС за власною ініціативою розгляне їх у невідкладному порядку, відповідно до якого КС має прийняти рішення не пізніше, ніж через місяць після відкриття провадження.
Інтерфакс-Україна