07/24/2003 | Майдан-ІНФОРМ

Ми продовжуємо моніторинг подій у правовому полі, що можуть призвести до суттєвого обмеження прав людини. Рішення судів, інколи навіть по незначних справах, а тим більше – по резонансних - можуть слугувати індикаторами ситуації з дотримання основних прав та свобод людини.

Також, окремі рішення можуть слугувати орієнтирами для наступних рішень, або прецедентами для аналогічних справ. Ось – черговий приклад.


Цього разу жертвою розгулу нечуваної справедливості та безсторонності українського
правосуддя став депутат минулого скликання Володимир Алексєєв, який мав необережність під час пленарного засідання Верховної Ради 5 березня 2002 року виступити
з промовою такого змісту: «В «Украине Криминальной»
был материал, назывался «Нефтегазовый бизнес со стрельбой», где речь шла о покушении на предпринимателя Николая Щербину. Так вот, судя по публикации … Щербина был только ранен, киллера задержали, он давал показания, и, судя по его
показаниям … заказчиком … был Владимир Гошовский, сын нашей коллеги Валентины Гошовской.»

Нечувано ображений Володимир Гошовський, народний депутат вже нинішнього скликання, пред”явив позов про захист своєї честі та гідності чомусь не до Щербини, який і був безпосереднім джерелом інформації про його змовницько-кілерські нахили, і навіть не до Олега Єльцова, на сайті якого був вміщений відповідний
матеріал, а до Алексєєва, який просто розповсюдив інформацію, належним чином пославшись на її джерело. Свої часть та гідність Гошовський оцінив аж в 8000 гривень. До речі, не можна не згадати, що свого часу Гошовський був помічником-консультантом депутата Алексєєва.

Місцевий суд Червонозаводського району м. Харкова (суддя Савченко А.Н. ), зглянувшись над стражданнями Гошовського, своїм рішенням зобов»язав Алексєєва спростувати відомості про Гошовського як замовника вбивства Щербини «…шляхом направлення листів відповідного змісту» на адресу чомусь «…секретаріату ВРУ, СБУ та окружної виборчої комісії в/о № 173», а також компенсувати Гошовському моральну шкоду – правда, в сумі лише 5000 гривень, мотивуючи суттєве зниження тим, що, ставши народним депутатом, Гошовський завдяки цьому зміг «в определенной часті» компенсувати свої «нематеріальні втрати».

Гошовський образився на недостатньо прихильний до нього суд та подав апеляцію на це рішення на шести (!) сторінках, вимагаючи присудження йому всієї суми. Гроші він нібито збирається витратити на дитячі будинки, вочевидь надивившись кіна про Юрія Дєточкіна.

Зрозуміло, що апеляцію на це рішення подав також і Алєксєєв, мотивуючи її повною відсутністю власної причетності до зазіхань на честь та гідність Гошовського та висловлюючи обгрунтовані сумніви в наявності зазнечених честі та гідності у пана Гошовського взагалі.


Таким чином, ми маємо приклад як мінімумум двох типів перешкод для можливостей вільного отримання інформації:

1. Будь-який читач (глядач, слухач і т.д., тобто
споживач) інформації може бути засуджений за те, що
якимось чином (наприклад усно) розповсюджує таку
інформацію далі. Вас не порятує, наприклад, що джерелом, з якого ви отримали інформацію як споживач, був інтернет – сайт, як це було по цій справі. Так що теоретично всі читачі інтернету виявляються під загрозою судових позовів.

Одночасно, цим рішенням впроваджена схема скасування
звинувачень через позов не до безпосередніх фігурантів
справи і навіть не до журналістів, а до споживачів
інформації, які за визначенням не можуть мати на
руках для використання у суді для свого захисту
доказів, що підтверджують або скасовують інформацію,
що вони її отримують зі ЗМІ.

2. Загрозою іншого типу є те, що народні депутати, зокрема опозиційні, згідно логіки цього рішення, якщо аналогічні йому стануть звичайною практикою, не зможуть робити депутатські запити без ризику наразитись на подібні позови зі звинуваченнями у «наклепі та образі». Таким чином, депутати позбавляються можливості використовувати один з
найбільш потужних своїх інструментів контролю за тим, що відбувається у країні.

Крім статті на сайті «УК», посилання на яку
наведене вище, про подробиці бурхливої замовно-кілерської діяльності ображеного Гошовського можна прочитати також в статті в газеті «Україна молода» «Стрілянина за свердловину» - від 12 вересня 2002 року, в якій згадуються також прізвища друга та соратника по бізнесу Гошовського-джуніора Каратуманова (*за деякими
даними – родича покійного Дагаєва, керівника одіозного
вже ДУСі), а також багато інших пікантних деталей.


Сьогодні , в четвер, 24 липня, об 11-00, в Харківському апеляційному суді , м.Харкова, за адресою: пл. Руднева, б.36 , відбудеться апеляційний розгляд цієї достатньо знакової справи.


Велике прохання до ЗМІ (не дивлячись на темники) звернути увагу на цю справу, яка може стати ще одним дуже небезпечним прецендентом!

Телефони суду:
8 0572 21-91-91 – канцелярія у цивільних справах
8 0572 21-79-63 – судова палата у
цивільних справах