07/29/2003 | Мінор

Так чому ж паніка? Ах розумію, питання риторичне Треба ж донецьким неугодних губернаторів було познімати, показати, як Янукович дбає за народ, розчистити зерновий ринок від конкурентів і продати дешеві залишки, звільнивши склади під новий урожай, а ще ж можна наваритись на бюджетному асигнуванні нових закупів "імпортного зерна". Це все ясно. Не ясно, коли наші колеги журналісти, навіть на ББС, навчаться не ігнорувати "історію проблеми". Бо інакше б з цієї істерії вийшов би пшик. Адже минулого року про потреби в 7,6 млн тон зерна на рік писали навіть в Дзеркалі Тижня.

Переконайтесь самі:
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/358/32088/javascript:pr_win%28%2732088%27%2C%27/ie%27%29%3B

Витяг: "Щодо доцільності надання грантової продовольчої допомоги, то в поточному році обсяги продовольчого зерна на внутрішньому ринкові України становлять майже 11 млн. тонн. Згідно з науково обґрунтованими нормами споживання річна потреба у продовольчому зерні становить 7,6 млн. тонн. Виходячи з викладеного, наявність продовольчого зерна цілком задовольняє внутрішні продовольчі потреби і допомога продовольчим зерном з боку США на даний час недоцільна. Можливо розглянути питання грантової допомоги у вигляді соєвих бобів для потреб тваринництва, але дана пропозиція вимагає додаткового вивчення». "

або

http://www.kontrakty.com.ua/ukr/gc/nomer/2001/34-35/22.html#top


Наразі треба зробити висновок, що у продовольчій паніці винен не лише уряд і його міфічні вороги. ЗМІ і при цьому навіть незалежні ЗМІ втратили чудову нагоду показати свою об"єктивність і професіоналізм.