Как они меня достали (опять про Укртрансанфту)
08/04/2003 | line305b
НАК надо расформировывать однозначно. Нефтетранспорт в отдельную сферу, и под руководство независимой нефтетранспортной компании, которой не будут помыкать по каждому политическому поводу; газотранспорт в отдельную, сходную в принципах создания, компанию. Хоть кто-то может обосновать суть явления НАК НЕФТЕ-ГАЗ Украины, когда есть УкрТрансНАФТА; и когда на другой стороне имеешь дело с такими монстрами, как Федерация Россия и собрание ее государственных и частных паладинов?
-------------------------------------------------------------------
"Нафтогаз України" призначила Тодійчука президентом "Укртранснафти"
(Українські Новини, Костянтин Кравчук, 01.08.2003) Державна "Нафтогаз України", що володіє 100% акцій компанії "Укртранснафта", на зборах акціонерів реформувала структуру керування компанією, ліквідувавши правління та ввівши посаду президента, а також призначила на цю посаду Олександра Тодійчука. Про це повідомила Українським Новинам прес-служба "Нафтогазу України". За повідомленням, "Нафтогаз України" також вирішив створити новий орган управління компанією — дирекцію, яку очолюватиме генеральний директор. На цю посаду був призначений Станіслав Василенко, який раніше обіймав посаду першого заступника голови правління. Інші директори будуть призначені протягом серпня. Прес-служба не уточнила розподіл повноважень між президентом та директорами, повідомивши лише, що директори матимуть широкі повноваження. "Ми розширюємо повноваження кожного з директорів, оскільки сучасний темп бізнесу диктує необхідність швидкого прийняття професійних і відповідальних рішень", — наведені в повідомленні прес-служби слова голови правління "Нафтогазу України" Юрія Бойко. 50-річний Тодійчук обіймав посаду голови правління "Укртранснафти" з моменту створення компанії в липні 2001 року. Він також обіймає посаду спеціального уповноваженого України з питань розвитку проекту Євроазіатського нафтотранспортного коридору, що передбачає маршрут транзиту каспійської нафти нафтопроводом "Одеса-Броди". Як повідомляло агентство, "Укртранснафта" — монополіст з транспортування нафти нафтопроводами в Україні. Компанія транспортує нафту Придніпровськими нафтопроводами, а також нафтопроводом "Дружба". У 2002 році транзит нафти через Україну скоротився на 43,7% порівняно з 2001 роком до 27 403,1 тис. тонн.
-------------------------------------------------------------------
"Нафтогаз України" призначила Тодійчука президентом "Укртранснафти"
(Українські Новини, Костянтин Кравчук, 01.08.2003) Державна "Нафтогаз України", що володіє 100% акцій компанії "Укртранснафта", на зборах акціонерів реформувала структуру керування компанією, ліквідувавши правління та ввівши посаду президента, а також призначила на цю посаду Олександра Тодійчука. Про це повідомила Українським Новинам прес-служба "Нафтогазу України". За повідомленням, "Нафтогаз України" також вирішив створити новий орган управління компанією — дирекцію, яку очолюватиме генеральний директор. На цю посаду був призначений Станіслав Василенко, який раніше обіймав посаду першого заступника голови правління. Інші директори будуть призначені протягом серпня. Прес-служба не уточнила розподіл повноважень між президентом та директорами, повідомивши лише, що директори матимуть широкі повноваження. "Ми розширюємо повноваження кожного з директорів, оскільки сучасний темп бізнесу диктує необхідність швидкого прийняття професійних і відповідальних рішень", — наведені в повідомленні прес-служби слова голови правління "Нафтогазу України" Юрія Бойко. 50-річний Тодійчук обіймав посаду голови правління "Укртранснафти" з моменту створення компанії в липні 2001 року. Він також обіймає посаду спеціального уповноваженого України з питань розвитку проекту Євроазіатського нафтотранспортного коридору, що передбачає маршрут транзиту каспійської нафти нафтопроводом "Одеса-Броди". Як повідомляло агентство, "Укртранснафта" — монополіст з транспортування нафти нафтопроводами в Україні. Компанія транспортує нафту Придніпровськими нафтопроводами, а також нафтопроводом "Дружба". У 2002 році транзит нафти через Україну скоротився на 43,7% порівняно з 2001 роком до 27 403,1 тис. тонн.
Відповіді
2003.08.04 | Нафта-Газ
Україна хоче знати своїх героїв
Чи можливо скласти перелік імен "руководіт-єлєй", що процюють на керівних посадах нафтогазового комплексу України з вказаннямякого навчального закладу випускниками вони є і назву спеціальності
в якій вони отримали диплом ?
2003.08.04 | Нафта-Газ
Професійна придатність нафтогазовиків ?
Сергій Єрмілов закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???працевлаштований на посаді міністра палива та енергетики України
Юрій Бойко закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді Голови правління державної компанії "Нафтогаз України"
Станіслав Василенко закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді виконавчого директора компанії Укртранснафта
Констянтин Петров закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді голови спостережної ради
компанії Укртранснафта
Эльдар Сабіров закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді секретаря спостережної ради
компанії Укртранснафта
??? закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді директора нафтопроводу Дружба
??? закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді директора нафтопроводу Одеса-Броди
??? закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді директора нафтотерміналу Південний
??? закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді директора Придніпровських нафтопроводів
??? закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді директора нафтотерміналу Феодосія
Франчук ?? закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді директора КримГаз
??? закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді директора нафтотерміналу Севастополь
??? закінчив в 19?? Інститут ??? за фахом ???
працевлаштований на посаді директора нафтотерміналу Херсон
2003.08.05 | dar-river
Re: Професійна придатність нафтогазовиків ?
Думаю, не варто судити про професійну придатність з огляду тільки на професійну освіту.Олександр Тодійчук - середина 70xx, інститут інженерів водного господарства, м. Рівне.
2003.08.05 | DevRand
хтось може пояснити, зрештою хто підсилився
внаслідок цих зборів?Чи не є посада президента для Тодійчука лише щось типу почесного відсторонення?
Новий генеральний директор Станіслав Василенко, як відомо, активно лобіює російські інтереси, читай реверс (саме він підписав в свій час "секретний протокол", в обхід Тодійчука, про реверсну прокачку)
В той самий час цікава ситуація з наглядовою радою, відсторонили від головування Бойка - який теж є прихильником реверсу.
2003.08.05 | Спостерігач
«Нефтегаз» подставляет «Укртранснафту»?
«Нефтегаз» подставляет «Укртранснафту»? - 05/08/034 августа пресс-центр НАК “Нефтегаз Украины” распространил сообщение о письме ОАО “Укртранснафта”, в котором Общество признает “неточности” в финансовом отчете. Пресс-служба Специального Уполномоченного Украины по вопросам ЕАНТК заявила, что присланное Обществом в адрес НАК “Нефтегаз Украины” письмо касалось лишь исправления механической ошибки, допущенной в отчете.
Относительно показателя чистой прибыли, то его величина отвечает указанной в отчете цифре - 170,173 млн. грн., сообщает пресс-служба.
Кроме того, на общем собрании акционеров председатель правления Александр Тодийчук предложил выполнить аудит финансовой деятельности Общества независимой международной компанией, чтобы снять любые вопросы, утверждает пресс-служба. Акционер же не поддержал данное предложение и не зафиксировал его в протоколе №4 внеочередного собрания акционеров ОАО „Укртранснафта”.
Пресс-служба Специального Уполномоченного Украины по вопросам ЕАНТК сообщает, что доход «Укртранснафты» за І полугодие 2003 года составил 640 638 тыс. грн., чистая прибыль за І полугодие 2003 г. – 170 173 тыс.грн. Задолженность ОАО “Укртранснафта” перед государственным бюджетом – не существует.
Задолженность НАК “Нефтегаз Украины” перед ОАО “Укртранснафта” составляет 68 млн. 368 тыс. грн.
http://www.glavred.info/
2003.08.06 | dar-river
Нафта з присмаком металу
"Львівська Газета" 2003.08.06 00:57 Георгій НАРБУТЗ КОЖНИМ днем “труба” “Одеса-Броди” обростає новими прихильниками, супротивниками і чутками. На поверхню випливають щораз нові подробиці або добудови нафтопроводу до польського міста Плоцьк, або пошуку “Укртранснафтою” нових клієнтів для “Одеса-Броди” у Європі чи Казахстані. Відповідно, певні сили намагаються чітко окреслити для громадськості сферу дії теми нафтопроводу “Одеса-Броди”. І тема ця, як можна здогадатися, не виходить за рамки загадкового та надзвичайно привабливого терміну “геополітика”. Тобто, за логікою цих сил, пересічний мешканець Києва, Харкова, Львова, Одеси чи Донецька повинен бути свято переконаним у тому, що гальмування або прискорення запуску нафтогону “Одеса-Броди” – предмет боротьби “темних” і “білих” сил . Ніби Буш і Путін не мають іншого клопоту, аніж “зійтися над європейською шахівницею у боротьбі за нещасливу українську трубу”.
Особливості національного лобізму
Паралельно з думкою експертів, політиків і урядовців існує думка громадськості. Мій дядько, який усе життя безвилазно мешкає на хуторі під Бродами за кілька сот метрів від прокладеного нафтопроводу і власними очима бачив народження “національної труби”, має власний погляд на стан речей: “Нині, після двох років, як трубу добудували, вся проблема полягає в бажанні олігархів здобути над нею контроль. Вони вірять, що цю трубу спорудили саме для них”.
Коли розібратися і з головою поринути в усі тонкощі й хитросплетіння нафтових розкладів, то швидко з’ясуєш, наскільки він правий. У нафтову сферу активно втручаються потужні металургійні корпорації зі, як кажуть на сході, “самого розвинутого регіону України”, які мають власний інтерес. Ідеться про “Індустріальний союз Донбасу”. Але про все по черзі.
Віце-прем’єр-міністр із питань паливно-енергетичного комплексу Віталій Гайдук і міністр із ПЕК Сергій Єрмілов нещодавно отримали від президента Леоніда Кучми “останнє китайське попередження” за провали у царині їх безпосередньої відповідальності – енергетиці та вуглевидобутку. Крім того, потрібно відзначити і наполегливість, із якою вони відстоюють добудову “нафтової труби” до Польщі, що додатково винесе близько 100 млн. доларів США і відтермінує запуск нафтопроводу в дію.
Це питання для роздумів. Проте не надто довгих. По-перше, панове міністри почали наживати на нафті політичний капітал, якого їм ніколи не бачити в енергетиці. Один із екзальтованих львівських часописів уже відлейбував їх минулого тижня “нафтоєвропейцями”.
Проте існують й інші – не надто помітні, але значно вагоміші важелі.
Та невже нафта, що неконкурентоспроможна навіть у Бродах, стане привабливою у Ґданську, куди її ще треба додатково помпувати? І чи потрібна ця нафта Польщі, яка минулого року імпортувала саме з Росії 99,4% своїх нафтових потреб? І невже черговий довгобуд важливіший, аніж спрямувати ці шалені гроші на закупівлю нафти для “труби”, яка вже є?
Відповідей на ці запитання наразі немає. Жоден експерт, жоден представник “Укртранснафти” чи уряду й досі не повідомив економічні розрахунки доцільності добудови польської ділянки.
Версія про цілком “конкретний” металургійний інтерес “донецьких” до труби значно посилюється, якщо погортати польську пресу. Як повідомляли кілька польських та й українських агенцій, корпорація “Індустріальний союз Донбасу” виявила бажання випробувати фортуну у конкурсі з придбання польського державного металургійного заводу Huta Czestochowa. Наразі поляки роздумують, якого з інвесторів допустити до документів з вивчення підприємства. Завод Huta Czestochowa інвестор отримає фактично безкоштовно, але за умови виплати старих боргів та інвестування у подальший розвиток виробництва. Головними конкурентами “ІСД” у боротьбі за металургійний завод у Польщі є лондонська компанія LNM, індійська Ispat Industries, американська Steel Capital та польська Pro Invest.
Постсоціалістичний бартер
“ІСД” доведеться запропонувати вкрай серйозні аргументи, аби отримати комбінат “за нуль копійок грошей” та перемогти у такій конкуренції. Як вважає оглядач “Метал-Бюлетеню” Олег Каліта: “Боротьба з такими відомими та впливовими корпораціями, як Steel Capital, вимагатиме від “ІСД” суттєвих та нестандартних лобістських підходів. Що саме стане предметом торгів – наразі ще не відомо – це може бути і більш широкий доступ польських товарів на український ринок, і вигідне для Польщі рішення про добудову до Ґданська нафтопроводу “Одеса-Броди”, або щось інше”.
“Якщо “ІСД” переможе у конкурсі – це буде супроводжуватися суттєвими поступками Польщі в питаннях двосторонніх відносин, – вважає Валерій Нєстєров, аналітик інвестиційної компанії “Трійка-діалог”. – Тому Україні потрібно замислитися над тим, що їй вигідніше, щоб купівля заводу за кордоном не обійшлася державі дуже дорого через велику кількість таких поступок полякам”.
Щоб читач не сприймав ці думки лише як фантазії автора, згадаємо слова польських чиновників. По-перше, прес-служба посольства Польщі в Україні підтвердила, що під час червневого візиту до Польщі віце-прем’єр-міністр Віталій Гайдук мав переговори щодо можливого придбання заводу Huta Czestochowa українською фірмою. Якщо це вважати співпрацею обох держав, то наступний випадок відкриває очі на істинну взаємну доброзичливість поляків і “донецьких”.
Міністерство економіки Польщі висловило готовність сприяти участі у конкурсі української компанії, якщо український уряд гарантує сприяння кільком спільним україно-польським проектам (одним із них є побудова “труби” з Бродів до Плоцька). “Під час зустрічі з Гайдуком вдалося знайти взаєморозуміння й уточнити позиції з низки питань”. У цьому місці вже, мабуть, час сказати, що одним із найбільших акціонерів “ІСД” є фірма “Візаві”, яка, як стверджують, дуже близька до віце-прем’єра Гайдука.
Отже, можна припустити, що формула розміну виглядає наступним чином: “ІСД” може отримати металургійний завод в обмін на добудову труби до Польщі.
Вартість польської частини нафтопроводу становить 350-400 млн. євро. Будівництво профінансують країни Євросоюзу. Скільки можна заробити, якщо вдало продумати і здійснити будівельні роботи, розкаже вам будь-який кмітливий студент-економіст. От вам і спільне підприємство поляків і “донецьких”, про яке стільки говорили Єрмілов разом із керівником “Укртранснафти” Тодійчуком. Унаслідок цього отримуємо такий собі постсоціалістичний бартер.
Замість епілогу
Як бачимо, проект “Одеса-Броди” викликає жвавий інтерес не лише в нафтових компаній, а й, як то кажуть, “суміжних” галузях економіки, як-то металургія. Дивує готовність лобіювати виділення щонайменше 100 млн. доларів США з держбюджету в обмін на один із кількох посередніх металургійних комбінатів Польщі. Такий лобізм не повинен залишитися непоміченим або безкарним.
Останні повідомлення ЗМІ свідчать про поглиблення донецько-польської “співпраці” з питань будівництва нафтопроводу “Броди-Плоцьк”.
Наприкінці минулого тижня у Донецьку (!) відбувся польсько-український бізнес-форум. У його рамках на зустрічі між “Укртранснафтою” та польською PERN Przyjazn підписали меморандум про створення сумісного підприємства з будівництва труби до Плоцька. Як підкреслив голова української нафтотранспортної компанії Олександр Тодійчук, роботи розпочнуть уже 2004 року і закінчать через два-три роки.
Невдовзі після підписання меморандуму прем’єр-міністр Польщі Лешек Міллер заявив, що ознайомився із роботою “ІСД” і не бачить перепон для того, аби корпорація перемогла у конкурсі.
2003.08.06 | Shooter
о-о-о...кам он....
dar-river пише:> "Львівська Газета" 2003.08.06 00:57 Георгій НАРБУТ
> Відповідей на ці запитання наразі немає. Жоден експерт, жоден представник “Укртранснафти” чи уряду й досі не повідомив економічні розрахунки доцільності добудови польської ділянки.
PWC повідомили.
> Версія про цілком “конкретний” металургійний інтерес “донецьких” до труби значно посилюється, якщо погортати польську пресу. Як повідомляли кілька польських та й українських агенцій, корпорація “Індустріальний союз Донбасу” виявила бажання випробувати фортуну у конкурсі з придбання польського державного металургійного заводу Huta Czestochowa. Наразі поляки роздумують, якого з інвесторів допустити до документів з вивчення підприємства. Завод Huta Czestochowa інвестор отримає фактично безкоштовно, але за умови виплати старих боргів та інвестування у подальший розвиток виробництва. Головними конкурентами “ІСД” у боротьбі за металургійний завод у Польщі є лондонська компанія LNM, індійська Ispat Industries, американська Steel Capital та польська Pro Invest.
Кумедним є те, що LNM group є ВЛАСНИКОМ Ispat'у/Ispat, чи, вірніше, власник Ispatu Lakshmi Mittal створив holding LNM, до якого належить і Ispat, та зареєстрував його в Європі.
http://www.thelnmgroup.com/default.asp?id=corp_org_chart&menu_key=355&langid=en
Steel Capital НЕ Є компанією з виробництва сталі, а маркентинґовою "навколостальною" команією - див. http://www.steelcapital.com
http://www.steel-eye.com
Pro Invest - швидше всього, польська "дєрібанна фірма".
> Постсоціалістичний бартер
> “ІСД” доведеться запропонувати вкрай серйозні аргументи, аби отримати комбінат “за нуль копійок грошей” та перемогти у такій конкуренції. Як вважає оглядач “Метал-Бюлетеню” Олег Каліта: “Боротьба з такими відомими та впливовими корпораціями, як Steel Capital,
то не є інтегрований виробник сталі, себто є швидше "невідомою" стальною (?) корпорацією
http://www.worldsteel.org/media/wsif/wsif2003.pdf
4 сторінка - світові виробники сталі, Steel Capital і не пахне
І ще одне. LNM group брала участь в тендері купівлі ГОЛОВНОГО ПОЛЬСЬКОГО ВИРБОНИКА СТАЛІ "Polske Huty Stali", де перемогла US Steel.
http://in.biz.yahoo.com/030715/103/26067.html
Чи не змішалося все це в головах журналістів?
>вимагатиме від “ІСД” суттєвих та нестандартних лобістських підходів. Що саме стане предметом торгів – наразі ще не відомо – це може бути і більш широкий доступ польських товарів на український ринок, і вигідне для Польщі рішення про добудову до Ґданська нафтопроводу “Одеса-Броди”, або щось інше”.
> “Якщо “ІСД” переможе у конкурсі – це буде супроводжуватися суттєвими поступками Польщі в питаннях двосторонніх відносин, – вважає Валерій Нєстєров, аналітик інвестиційної компанії “Трійка-діалог”. – Тому Україні потрібно замислитися над тим, що їй вигідніше, щоб купівля заводу за кордоном не обійшлася державі дуже дорого через велику кількість таких поступок полякам”.
> Щоб читач не сприймав ці думки лише як фантазії автора, згадаємо слова польських чиновників. По-перше, прес-служба посольства Польщі в Україні підтвердила, що під час червневого візиту до Польщі віце-прем’єр-міністр Віталій Гайдук мав переговори щодо можливого придбання заводу Huta Czestochowa українською фірмою. Якщо це вважати співпрацею обох держав, то наступний випадок відкриває очі на істинну взаємну доброзичливість поляків і “донецьких”.
> Міністерство економіки Польщі висловило готовність сприяти участі у конкурсі української компанії, якщо український уряд гарантує сприяння кільком спільним україно-польським проектам (одним із них є побудова “труби” з Бродів до Плоцька). “Під час зустрічі з Гайдуком вдалося знайти взаєморозуміння й уточнити позиції з низки питань”. У цьому місці вже, мабуть, час сказати, що одним із найбільших акціонерів “ІСД” є фірма “Візаві”, яка, як стверджують, дуже близька до віце-прем’єра Гайдука.
ICД переможе,якщо зуміє запропонувати умови кращі, ніж LNM/Ispat, для ДАНОГО КОНКРЕТНОГО ЗАВОДУ, котрий в межах Польщі - мізер, <5% crude steel production of Poland. Оскільки ICД це буде зробити напрочуд важко, мій quess, що тендер досить-таки впевнено виграє LNM/Ispat.
> Отже, можна припустити, що формула розміну виглядає наступним чином: “ІСД” може отримати металургійний завод в обмін на добудову труби до Польщі.
> Вартість польської частини нафтопроводу становить 350-400 млн. євро. Будівництво профінансують країни Євросоюзу.
і? ICД заставило ЄС профінансувати Броди-Плоцьк?
>Скільки можна заробити, якщо вдало продумати і здійснити будівельні роботи, розкаже вам будь-який кмітливий студент-економіст. От вам і спільне підприємство поляків і “донецьких”, про яке стільки говорили Єрмілов разом із керівником “Укртранснафти” Тодійчуком. Унаслідок цього отримуємо такий собі постсоціалістичний бартер.
> Замість епілогу
> Як бачимо, проект “Одеса-Броди” викликає жвавий інтерес не лише в нафтових компаній, а й, як то кажуть, “суміжних” галузях економіки, як-то металургія. Дивує готовність лобіювати виділення щонайменше 100 млн. доларів США з держбюджету в обмін на один із кількох посередніх металургійних комбінатів Польщі. Такий лобізм не повинен залишитися непоміченим або безкарним.
!!!! Об чім мова? який лобізм?
> Останні повідомлення ЗМІ свідчать про поглиблення донецько-польської “співпраці” з питань будівництва нафтопроводу “Броди-Плоцьк”.
> Наприкінці минулого тижня у Донецьку (!) відбувся польсько-український бізнес-форум. У його рамках на зустрічі між “Укртранснафтою” та польською PERN Przyjazn підписали меморандум про створення сумісного підприємства з будівництва труби до Плоцька. Як підкреслив голова української нафтотранспортної компанії Олександр Тодійчук, роботи розпочнуть уже 2004 року і закінчать через два-три роки.
Господи, ну навіщо приплутувати те, що ні в які ворота не лізе?
Тоді вже би краще чмирити Піню або ІСД як власника Харцизького трубного за "проштовхування" Броди-Плоцьк через можливість продати труби...
> Невдовзі після підписання меморандуму прем’єр-міністр Польщі Лешек Міллер заявив, що ознайомився із роботою “ІСД” і не бачить перепон для того, аби корпорація перемогла у конкурсі.
Так і сказав? "ПЕРЕМОГЛА"? Чи "ВЗЯЛА УЧАСТЬ"? Бо навряд чи ПМ Польщі настільки дурний, щоб ляпнути подібне. ЦИТАТУ З МІЛЛЕРА ДАВАЙ!!!
P.S. Ну чому, чому, чому журналюги такі ліниві, що не хочуть навіть google та yahoo використовувати?