План адмірала Масоріна
08/15/2003 | Ігор ЧЕМБАЛО
План адмірала Масоріна
ПРИШИБЄЄВЩИНА
Українське місто Севастополь пережило багато російських адміралів: Касатонова, Балтіна, Кравченка, Комоєдова і ось тепер почало переживати Масоріна.
Каденція Касатонова припала на час розпаду імперії і створення ВМС України, якому він відчайдушне заважав. Касатонову довелося не стільки командувати Чорноморським флотом, скільки грати у політичні іфи, сприяти створенню і консолідації антиукраїнського руху в Севастополі і Криму.
Гідним його наступником став адмірал Балтін. За його командування суто військові аспекти у житті Чорноморського флоту відійшли на десятий план. На першому була політична боротьба, - насамперед намагання нічого не віддати українцям із майна флоту. Цікаво, що Чорноморський флот тоді формально був спільним російсько-українським, з двома верховними головнокомандувачами: Єльциним І Кучмою. Цей спільний флот виконував накази тільки з Москви, плекав антиукраїнські настрої особового складу, а його українськість полягала в тім, що українцям поблажливо дозволяли його фінансувати з бюджету України.
Зараз на відпочинку в Росії він періодично виступає в пресі з рекомендаціями щодо зміцнення російських позицій в Україні.
Кравченко відрізнявся від Балтіна лише відсутністю демонстративної агресивності,
Дещо не типовим став адмірал Володимир Комоєдов. Суто військова людина, з відразою до політики, він приділяв увагу майже виключно бойовій підготовці. Будучи уродженцем Дніпропетровської області, Комоєдов досить доброзичливо (наскільки це взагалі, можливо у російських збройних силах) ставився до України, що вочевидь теж сприяло його звільненню з посади під вельми сумнівним претекстом.
Отже, Масорін. Колишній командувач периферійною Каспійською флотилією, який справив приємне враження на Путіна під час військових навчань, коли треба було дещо нагадати Казахстану, Туркменістану, Азербайджану і Ірану, дуже збудженим внаслідок чергової суперечки з Росією з приводу нафтового шельфу Каспія.
Перші ж дії Масоріна на новій посаді не віщують Україні нічого доброго. Це типовий політичний адмірал і новий раунд конфронтації у Севастополі і Криму не забариться. Слід чекати ще одну хвилю антиукраїнської істерії і спроб
витіснити Україну з її півдня.
Підставою для подібних прогнозів є унікальний текст, з яким (за даними деяких ЗМІ) Масорін звернувся до командування ВМС України. Текст - неможливий у жодній незалежній державі з боку іноземного військовослужбовця. Чи можете ви собі уявити, щоб американський адмірал писав скаргу італійському адміралові на якогось італійського журналіста? Не можете. А адмірал Масорін висловив незадоволення газетою ВМС України "Флот України". Газета ВМС - то практично єдина українська газета в місті Севастополі, яка відстоює українську державність, національні інтереси України, дає відсіч шовіністам, антиукраїнським провокаторам, підривним елементам.
Насамперед Масоріна дратує захист газетою "Флот України" української мови як єдиної державної мови України. Він чомусь вирішив, що має право втручатися у полеміку з цього приводу на шпальтах української преси. Над усе його роздратувала стаття українського журналіста, спрямована проти пропозиції лідера комуністів Криму Леоніда Грача про надання російській мові статусу державної в Україні. Інша стаття цього ж журналіста обурила адмірала Масоріна "нешанобливою", на його погляд, формою оцінки політики Росії.
Другому українському газетяреві робиться зауваження за те, що той насмілився давати оцінку діям вищих посадових осіб Російської Федерації. Російський військовослужбовець засуджує українських журналістів, за те, що вони "захоплюються політикою". Натомість, командувач Чорноморського флоту Російської Федерації поблажливо пропонує українським журналістам оспівувати Росію на честь її року в Україні на шпальтах російської військової газети "Флот Родіни", а своїх журналістів для виконання того ж самого завдання пропонує українському друкованому органу. Цікаво, що під час року України в Росії, оспівування України на думку російському адміралові не спадало.
Наприкінці листа адмірал Масорін вимагає від українського керівника встановити політичну цензуру і не допускати публікації статей, які не подобаються командуванню російського флоту.
Що ж саме має стати табу для українських журналістів?
З листа російського флотоводця вимальовується такий список.
Українські газетярі не повинні торкатися питань:
1. Внутрішньої і зовнішньої політики Російської Федерації, хіба що виключно позитивно.
2. Міжнаціональних відносин в українському місті Севастополі.
3. Статусу російської мови в Україні(!),
4. Перебування Чорноморського флоту Росії на українській території;
5. Дій керівників російської держави.
6. Бажано - взагалі будь-яких політичних питань.
За думкою Масоріна, українські керівники мають негайно виконати його розпорядження, заткнути рота українським газетам (які тепер зможуть працювати лише з дозволу іноземця в адміральських погонах), наплюватина Конституцію України (стаття 15: "Цензура заборонена"), на закон України про ЗМІ, де сказано, що будь-які спроби запровадження політичної цензури є високим кримінальним злочином.
Іноземний адмірал дозволив собі нахабно, цинічно і демонстративно втручатись у внутрішні справи України. Такі тексти має право підписувати не командувач іноземного військового об'єднання, що перебуває на території суверенної держави, а лише керівник військової окупаційної адміністрації.
У листі пана Масоріна дуже багато демагогічних, лицемірних фраз про "дружбу, братерство, співпрацю". Російський адмірал навіть розповідає, що покарав своїх журналістів із газети "Флот Родіни" за те, що вони дозволили собі кілька
ворожих щодо України публікацій, Здавалося б, як справедливо і шляхетно. Але подібні заяви розраховані на малоросійських дурників. Справді, Масорін може собі дозволити нічого антиукраїнського на друкувати (крім прозорих натяків) у газеті "Флаг Родіни". Чому? А тому, що у друкарні газети "Флаг Родіни" (засновник Міністерство оборони Російської федерації, видавець - командувач Чорноморського флоту Російської Федерації), видається ціла купа антйукраінських, підривних, антидержавних газет, що постійно закликають до і припинення існування держави Україна, до територіального розчленування України, відчуження українських територій. Усі антиукраїнські провокатори, які приїжджають до Севастополя і виступають з антиукраїнськими промовами, заявляють, що відвідують місто на запрошення командувача Чорноморського флоту Російської Федерації. Нещодавно в Севастополі був депутат держдуми Росії В. Лисенко, який виступив з агресивними територіальними претензіями до України. І де звучали ці антиукраїнські гасла? Звичайно, у Будинку офіцерів Чорноморського флоту Російської Федерації. Що, адмірал Масорін не знає і не здогадується про те, що відбувається за його широкою адміральською спиною? Знає. Дуже добре знає. Але такі у нього уявлення про дружбу і нормальні відносини з Україною. І це незважаючи на те, що з приводу провокації російського депутата була Нота МЗС України до МЗС Росії,
А план Масоріна видається елементарно простим. Оскільки "Флот України" - єдина газета в Севастополі, що має офіційний статус і виступає на захист державності України, - то її треба ізолювати, залякати, позбавити можливості реагувати на події в місті і державі. Маючи цілу купу підривних антиукраїнських видань за спиною, адмірал Масорін переходить у наступ, розпочинає і виграє інформаційну війну проти України. Ізолювавши "Флот України", можна забезпечити абсолютно вільний (без жодної опозиції, без жодної критики) інформаційний простір антиукраїнським підривним виданням, позбавивши Україну всякого впливу на її власній території. І тоді можна буде безперешкодно формувати антиукраїнські настрої і рефлекси в українському місті. У місті Севастополі, за Масоріним, не повинно бути ніякої української позиції, тільки - російська.
Ігор ЧЕМБАЛО
"Українське Слово" 17-23 липня 2003 р.
http://ukrlife.org/main/tribuna/massorin.htm
ПРИШИБЄЄВЩИНА
Українське місто Севастополь пережило багато російських адміралів: Касатонова, Балтіна, Кравченка, Комоєдова і ось тепер почало переживати Масоріна.
Каденція Касатонова припала на час розпаду імперії і створення ВМС України, якому він відчайдушне заважав. Касатонову довелося не стільки командувати Чорноморським флотом, скільки грати у політичні іфи, сприяти створенню і консолідації антиукраїнського руху в Севастополі і Криму.
Гідним його наступником став адмірал Балтін. За його командування суто військові аспекти у житті Чорноморського флоту відійшли на десятий план. На першому була політична боротьба, - насамперед намагання нічого не віддати українцям із майна флоту. Цікаво, що Чорноморський флот тоді формально був спільним російсько-українським, з двома верховними головнокомандувачами: Єльциним І Кучмою. Цей спільний флот виконував накази тільки з Москви, плекав антиукраїнські настрої особового складу, а його українськість полягала в тім, що українцям поблажливо дозволяли його фінансувати з бюджету України.
Зараз на відпочинку в Росії він періодично виступає в пресі з рекомендаціями щодо зміцнення російських позицій в Україні.
Кравченко відрізнявся від Балтіна лише відсутністю демонстративної агресивності,
Дещо не типовим став адмірал Володимир Комоєдов. Суто військова людина, з відразою до політики, він приділяв увагу майже виключно бойовій підготовці. Будучи уродженцем Дніпропетровської області, Комоєдов досить доброзичливо (наскільки це взагалі, можливо у російських збройних силах) ставився до України, що вочевидь теж сприяло його звільненню з посади під вельми сумнівним претекстом.
Отже, Масорін. Колишній командувач периферійною Каспійською флотилією, який справив приємне враження на Путіна під час військових навчань, коли треба було дещо нагадати Казахстану, Туркменістану, Азербайджану і Ірану, дуже збудженим внаслідок чергової суперечки з Росією з приводу нафтового шельфу Каспія.
Перші ж дії Масоріна на новій посаді не віщують Україні нічого доброго. Це типовий політичний адмірал і новий раунд конфронтації у Севастополі і Криму не забариться. Слід чекати ще одну хвилю антиукраїнської істерії і спроб
витіснити Україну з її півдня.
Підставою для подібних прогнозів є унікальний текст, з яким (за даними деяких ЗМІ) Масорін звернувся до командування ВМС України. Текст - неможливий у жодній незалежній державі з боку іноземного військовослужбовця. Чи можете ви собі уявити, щоб американський адмірал писав скаргу італійському адміралові на якогось італійського журналіста? Не можете. А адмірал Масорін висловив незадоволення газетою ВМС України "Флот України". Газета ВМС - то практично єдина українська газета в місті Севастополі, яка відстоює українську державність, національні інтереси України, дає відсіч шовіністам, антиукраїнським провокаторам, підривним елементам.
Насамперед Масоріна дратує захист газетою "Флот України" української мови як єдиної державної мови України. Він чомусь вирішив, що має право втручатися у полеміку з цього приводу на шпальтах української преси. Над усе його роздратувала стаття українського журналіста, спрямована проти пропозиції лідера комуністів Криму Леоніда Грача про надання російській мові статусу державної в Україні. Інша стаття цього ж журналіста обурила адмірала Масоріна "нешанобливою", на його погляд, формою оцінки політики Росії.
Другому українському газетяреві робиться зауваження за те, що той насмілився давати оцінку діям вищих посадових осіб Російської Федерації. Російський військовослужбовець засуджує українських журналістів, за те, що вони "захоплюються політикою". Натомість, командувач Чорноморського флоту Російської Федерації поблажливо пропонує українським журналістам оспівувати Росію на честь її року в Україні на шпальтах російської військової газети "Флот Родіни", а своїх журналістів для виконання того ж самого завдання пропонує українському друкованому органу. Цікаво, що під час року України в Росії, оспівування України на думку російському адміралові не спадало.
Наприкінці листа адмірал Масорін вимагає від українського керівника встановити політичну цензуру і не допускати публікації статей, які не подобаються командуванню російського флоту.
Що ж саме має стати табу для українських журналістів?
З листа російського флотоводця вимальовується такий список.
Українські газетярі не повинні торкатися питань:
1. Внутрішньої і зовнішньої політики Російської Федерації, хіба що виключно позитивно.
2. Міжнаціональних відносин в українському місті Севастополі.
3. Статусу російської мови в Україні(!),
4. Перебування Чорноморського флоту Росії на українській території;
5. Дій керівників російської держави.
6. Бажано - взагалі будь-яких політичних питань.
За думкою Масоріна, українські керівники мають негайно виконати його розпорядження, заткнути рота українським газетам (які тепер зможуть працювати лише з дозволу іноземця в адміральських погонах), наплюватина Конституцію України (стаття 15: "Цензура заборонена"), на закон України про ЗМІ, де сказано, що будь-які спроби запровадження політичної цензури є високим кримінальним злочином.
Іноземний адмірал дозволив собі нахабно, цинічно і демонстративно втручатись у внутрішні справи України. Такі тексти має право підписувати не командувач іноземного військового об'єднання, що перебуває на території суверенної держави, а лише керівник військової окупаційної адміністрації.
У листі пана Масоріна дуже багато демагогічних, лицемірних фраз про "дружбу, братерство, співпрацю". Російський адмірал навіть розповідає, що покарав своїх журналістів із газети "Флот Родіни" за те, що вони дозволили собі кілька
ворожих щодо України публікацій, Здавалося б, як справедливо і шляхетно. Але подібні заяви розраховані на малоросійських дурників. Справді, Масорін може собі дозволити нічого антиукраїнського на друкувати (крім прозорих натяків) у газеті "Флаг Родіни". Чому? А тому, що у друкарні газети "Флаг Родіни" (засновник Міністерство оборони Російської федерації, видавець - командувач Чорноморського флоту Російської Федерації), видається ціла купа антйукраінських, підривних, антидержавних газет, що постійно закликають до і припинення існування держави Україна, до територіального розчленування України, відчуження українських територій. Усі антиукраїнські провокатори, які приїжджають до Севастополя і виступають з антиукраїнськими промовами, заявляють, що відвідують місто на запрошення командувача Чорноморського флоту Російської Федерації. Нещодавно в Севастополі був депутат держдуми Росії В. Лисенко, який виступив з агресивними територіальними претензіями до України. І де звучали ці антиукраїнські гасла? Звичайно, у Будинку офіцерів Чорноморського флоту Російської Федерації. Що, адмірал Масорін не знає і не здогадується про те, що відбувається за його широкою адміральською спиною? Знає. Дуже добре знає. Але такі у нього уявлення про дружбу і нормальні відносини з Україною. І це незважаючи на те, що з приводу провокації російського депутата була Нота МЗС України до МЗС Росії,
А план Масоріна видається елементарно простим. Оскільки "Флот України" - єдина газета в Севастополі, що має офіційний статус і виступає на захист державності України, - то її треба ізолювати, залякати, позбавити можливості реагувати на події в місті і державі. Маючи цілу купу підривних антиукраїнських видань за спиною, адмірал Масорін переходить у наступ, розпочинає і виграє інформаційну війну проти України. Ізолювавши "Флот України", можна забезпечити абсолютно вільний (без жодної опозиції, без жодної критики) інформаційний простір антиукраїнським підривним виданням, позбавивши Україну всякого впливу на її власній території. І тоді можна буде безперешкодно формувати антиукраїнські настрої і рефлекси в українському місті. У місті Севастополі, за Масоріним, не повинно бути ніякої української позиції, тільки - російська.
Ігор ЧЕМБАЛО
"Українське Слово" 17-23 липня 2003 р.
http://ukrlife.org/main/tribuna/massorin.htm