Ющенко vs реформа (0)
08/21/2003 | Shooter
З УП.
Ющенко vs реформа (0)
Таким чином, з осені можна чекати загострення політичної боротьби навколо можливості висування "єдиних кандидатів" із таборів, що опонують, а також навколо політреформи. Утім, директор Центру "Софія" Андрій Єрмолаєв бачить ще одну, дуже цікаву, тенденцію. Виражається вона в пошуку "компромісного варіанта" на 2004 рік і стосується особистості Віктора Ющенка. "Зараз спостерігаються кулуарні дії сил, близьких до Кабміну і парламентської більшості, - вважає експерт. - Їм байдужі відносини Віктора (Ющенка і Януковича - "Контекст"), із яких один може бути, умовно кажучи, "гарним" президентом, а інший - "сильним" прем'єром. Але саме ці сили виступають "замовниками компромісу".
На думку аналітика, інтереси більшості фінансово-політичних груп підштовхують їх до пошуку компромісного варіанта виборів-2004, що з погляду інтересів великого бізнесу не повинні перетворитися у "війну всіх проти всіх". Тому, вважає пан Єрмолаєв, саме Ющенко будуть пропонувати "переформатування", з одного боку, "Нашої України", а з іншого боку - парламентської більшості, у дусі "загального компромісу".
Результатом цих процесів, вважає експерт, і стала активізація БЮТ і СПУ, що залишаються на узбіччі великої політики, у той час як комуністи цілком комфортно почувають себе у своїй традиційній ролі. Не зацікавлені в розвитку подій у напрямку компромісу й в адміністрації президента. Очевидно, на це впливають і складні відносини Медведчука з Януковичем і Ющенком, і бажання таки реалізації політреформи за сценарієм АП.
Значення для голови президентської адміністрації обох цих моментів у сукупності важко переоцінити: сьогодні його вплив ґрунтується на близькості до президента Кучми, тому навряд чи Віктора Володимировича тішить перспектива приходу на президентську посаду не тільки Ющенка, але і будь-кого з "провладних" кандидатів, що представляють конкуруючі зі СДПУ (о) групи. Тим більше що з більшістю з останніх об'єднані есдеки, особливо після приходу Медведчука на Банкову, мали різного ступеню серйозності бізнес і політичні тертя.
Як вважає пан Єрмолаєв, в зв'язку з цим Банкова може розробляти сценарій, що передбачає домовленості нинішньої влади з "ідеологічною опозицією", тобто лівими силами, при мінімізації погроз із боку Ющенка, у той час як альтернативний варіант, "провайдерами" якого виступають навколопрем’єрські сили, припускає досягнення компромісу з Ющенком. При іншому сценарії, вказує аналітик, ліві залишаються важливим елементом політичного торгу, у той час як "радикальна неліва опозиція" фактично демонтується.
З цієї точки зору, стверджує аналітик, зараз відбувається лише фіксація тенденцій і пошук варіантів розвитку подій у першому турі президентських виборів. Другий же тур повинен привести до перемоги не якоїсь однієї сили, а до перемоги компромісу.
Таким чином, вимальовується сценарій, що може стати зручною альтернативою для тих ФПГ, що не бажають "війни", але і не хочуть миру ціною посилення однієї з них (тобто через політреформу). До початку нового політичного сезону прихильники й супротивники кожного сценарію, схоже, уже визначилися зі своїми позиціями. Тепер нелегкий вибір має зробити лідер "Нашої України".
Ющенко vs реформа (0)
Таким чином, з осені можна чекати загострення політичної боротьби навколо можливості висування "єдиних кандидатів" із таборів, що опонують, а також навколо політреформи. Утім, директор Центру "Софія" Андрій Єрмолаєв бачить ще одну, дуже цікаву, тенденцію. Виражається вона в пошуку "компромісного варіанта" на 2004 рік і стосується особистості Віктора Ющенка. "Зараз спостерігаються кулуарні дії сил, близьких до Кабміну і парламентської більшості, - вважає експерт. - Їм байдужі відносини Віктора (Ющенка і Януковича - "Контекст"), із яких один може бути, умовно кажучи, "гарним" президентом, а інший - "сильним" прем'єром. Але саме ці сили виступають "замовниками компромісу".
На думку аналітика, інтереси більшості фінансово-політичних груп підштовхують їх до пошуку компромісного варіанта виборів-2004, що з погляду інтересів великого бізнесу не повинні перетворитися у "війну всіх проти всіх". Тому, вважає пан Єрмолаєв, саме Ющенко будуть пропонувати "переформатування", з одного боку, "Нашої України", а з іншого боку - парламентської більшості, у дусі "загального компромісу".
Результатом цих процесів, вважає експерт, і стала активізація БЮТ і СПУ, що залишаються на узбіччі великої політики, у той час як комуністи цілком комфортно почувають себе у своїй традиційній ролі. Не зацікавлені в розвитку подій у напрямку компромісу й в адміністрації президента. Очевидно, на це впливають і складні відносини Медведчука з Януковичем і Ющенком, і бажання таки реалізації політреформи за сценарієм АП.
Значення для голови президентської адміністрації обох цих моментів у сукупності важко переоцінити: сьогодні його вплив ґрунтується на близькості до президента Кучми, тому навряд чи Віктора Володимировича тішить перспектива приходу на президентську посаду не тільки Ющенка, але і будь-кого з "провладних" кандидатів, що представляють конкуруючі зі СДПУ (о) групи. Тим більше що з більшістю з останніх об'єднані есдеки, особливо після приходу Медведчука на Банкову, мали різного ступеню серйозності бізнес і політичні тертя.
Як вважає пан Єрмолаєв, в зв'язку з цим Банкова може розробляти сценарій, що передбачає домовленості нинішньої влади з "ідеологічною опозицією", тобто лівими силами, при мінімізації погроз із боку Ющенка, у той час як альтернативний варіант, "провайдерами" якого виступають навколопрем’єрські сили, припускає досягнення компромісу з Ющенком. При іншому сценарії, вказує аналітик, ліві залишаються важливим елементом політичного торгу, у той час як "радикальна неліва опозиція" фактично демонтується.
З цієї точки зору, стверджує аналітик, зараз відбувається лише фіксація тенденцій і пошук варіантів розвитку подій у першому турі президентських виборів. Другий же тур повинен привести до перемоги не якоїсь однієї сили, а до перемоги компромісу.
Таким чином, вимальовується сценарій, що може стати зручною альтернативою для тих ФПГ, що не бажають "війни", але і не хочуть миру ціною посилення однієї з них (тобто через політреформу). До початку нового політичного сезону прихильники й супротивники кожного сценарію, схоже, уже визначилися зі своїми позиціями. Тепер нелегкий вибір має зробити лідер "Нашої України".